Операційна система Windows 98

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальні відомості про операційну систему Windows 98

операційний система windows файл

ОС Windows 98 наприкінці 90-х років XX ст. стала стандартом для 32-розрядних ПК, незважаючи на те, що вже з'явилися нові, потужніші ОС - Windows 2000 і Windows XP. Вони мають низку переваг. Але ці операційні системи потребують значних додаткових ресурсів комп'ютера. Нормальна швидкість їх роботи розпочинається з обсягу оперативної пам'яті 256 Мбайт і більше, яка є не на всіх комп'ютерах. Тому нині на більшості ПК встановлено операційну систему Windows 98. На її платформі виконуються офісні додатки Office 2000 і Office XP. Вони створюють зручне сучасне середовище для користувача Office і прийнятну швидкість роботи системи. Ця конфігурація програмного забезпечення ПК, очевидно, збережеться й у найближчому майбутньому.

Особливості Windows 98:

* зручний для користувача графічний інтерфейс. Він дає змогу просто керувати роботою комп'ютера, використовуючи такі поняття, як «мій комп'ютер», «мережне оточення», «кнопка «Пуск», «панель задач», «контекстне меню», «вікно», «ярлик», технології «вкажи і вибери» («Point and Click»), «перенеси і відпусти» («Drag and Drop») і т.п.;

* вона є об'єктоорієнтованою ОС для оброблення документів. У ній використовуються такі офісні аналоги, як «робочий стіл», «папка», «документ», «кошик» і т. ін.;

* допускає приєднання до локальних і глобальних комп'ютерних мереж (електронна пошта, факс, Інтернет);

* містить довгі імена файлів (до 255 символів);

* працює з програмами, розробленими в інших ОС (MS DOS, Windows 3.1, Windows 95, Windows NT, Windows 2000) і виконує їх;

* багатозадачний режим. Використовує процесну (паралельно виконується кілька програм) та потокову форми (паралельно виконуються різні частини однієї програми). При одному процесорі багатозадачний режим реалізується так: попрацювавши якийсь час, задача у Windows 98 автоматично розвантажується, і керування передається наступній задачі. При перебоях під час розв'язування задачі її можна зняти без розвантаження всієї системи;

* застосовує пряму адресацію оперативної пам'яті, завдяки чому у програмах (додатках), що виконуються, можуть використовуватися до 4 Гбайт віртуальної пам'яті (оперативної пам'яті і пам'яті на жорсткому диску);

* підтримує обмін даними між додатками за допомогою OLE-технології (Object Linking and Embedding - зв'язування та вбудовування об'єктів). Наприклад, таблиці, а також діаграми, побудовані в табличному процесорі Excel, можуть бути в документі, створеному в текстовому редакторі Word;

* містить стандартні програми (Блокнот, графічний редактор Paint, Калькулятор).

Файлова система Windows 98

Основним інформаційним об'єктом ОС Windows є файл.

Файл - найменована ділянка зовнішньої пам'яті для зберігання програм і даних.

Оскільки ОС Windows із самого початку було орієнтовано на роботу з документами, то файли, в яких зберігаються дані, тут називаються документами, а програми, що створюють та обробляють їх, - додатками.

Файли можуть містити текстові документи, числові дані, закодовану табличну та графічну інформацію тощо. Для ідентифікації кожному файлу надається ім'я. Воно утворюється з двох частин - власне імені та розширення, розділених символом «крапка». Розширення, як правило, визначає тип файла (додаток, текстовий документ, таблиця, рисунок, проект програми і т. ін.). Власне ім'я може складатися з 1-255 символів, а розширення - з 0-3 символів. В імені файла (у власне імені та розширенні), крім літер і цифр, можна вживати такі символи: «$», «%», «'», «-», «пропуск», «@», «~», «!», «(», «)», «{», «}», «~», «#», «&», «+», «;», «=», «[», «]». Оскільки розширення визначає тип файла, його ще називають просто типом. Як власне ім'я, так і розширення користувач може задавати довільно. Наприклад: letter.txt, Лист Пempoвy.doc, Coбiвapmicmь.xls, Довідник цін.dаt.

В іменах файлів вживаються і великі, і малі літери. їх регістр система запам'ятовує, але при порівняннях імен ці символи не розрізняє. Це означає, що в одній папці не можна зберігати два різних файли, імена яких різняться тільки регістром літер, тобто для системи ім'я Письмо Иванову.dос збігається з ім'ям Письмо иванову.dос.

Незважаючи на допустиму довільність у визначенні імені файла, на практиці використовують уніфіковані (загальноприйняті) розширення. Деякі з них наведено в табл. 1.1. Застосування загальноприйнятих розширень допомагає користувачу орієнтуватися у змісті файла за його розширенням. Так, якщо файл має розширення .doc, то це означає, що він зберігає документ, створений у текстовому редакторі Word, якщо .xls - то створену в ЕТ Excel робочу книгу. Розширення .ехе свідчить про те, що у файлі є додаток (наприклад, Winword.exe - текстовий редактор, AVP.exe - антивірусна програма).

Таблиця 1 - Деякі уніфіковані розширення файлів

Використання уніфікованих розширень полегшує візуальну орієнтацію у призначенні файлів. Залежно від розширення файл зображується певним значком. У табл. 1.1 наведено значки деяких розширень. Оскільки в рамках ОС Windows кожному зареєстрованому типу файлу відповідає свій значок, самі розширення зазвичай не виводяться на екран: для орієнтації в призначенні файлу досить цього значка.

Уніфікація розширень спрощує роботу з файлами. Щоб розпочати роботу з якимось документом, досить двічі клацнути на його значку мишею. При цьому Windows аналізує розширення файлу і запускає на виконання необхідний додаток, а потім завантажує в нього вибраний документ.

У деяких командах (пошук файлів тощо) в іменах файлів можуть використовуватися символи «?» і «*». Імена, що містять такі символи, називають шаблонами, або родовими іменами. Вони застосовуються для позначення відразу кількох файлів. Тоді під символом «?» мається на увазі будь-який символ, а символ «*» позначає будь-яку кількість символів в імені або розширенні шаблона.

Операційна система Windows може читати і записувати імена файлів інших ОС (Unix, OS/2, Windows NT, Windows 2000, Windows XP і т. д.).

Перш ніж з'явилася ОС Windows, на ПК основною ОС була система MS DOS, у середовищі якої було створено сотні тисяч програм (додатків). Ці програми актуальні й нині. Вони обробляють документи, що зберігаються у файлах із довжиною власне імені, яка не перевищує восьми символів (короткі імена). Якщо ж документ спочатку готується в ОС Windows, то довжина імен файлів може сягати 255 символів (довгі імена). Для того щоб ці документи могли оброблятися також у середовищі MS DOS, ОС Windows при створенні дає їм короткі імена. Кожне таке ім'я складається з перших шести символів довгого імені, до яких додаються символ тильда «~» і порядковий номер файлу з такими самими першими шістьма символами в цій папці. Наприклад, якщо в папці Особисті листи зберегти файл Лист Петpoвy.txt, а потім Письмо ПетренкоЛхі, то ОС поряд із цими довгими іменами створює короткі - Лист П~1.txt і Лист П~2.txt, відповідно.

Складовими елементами ПК як сховища інформації є диски (жорсткі, гнучкі та компакт-диски). Кожний із них зберігає файли, які можна упорядкувати за певною тематикою в папки. Будь-яка папка, у свою чергу, може містити файли й інші підпапки. Отже, для користувача папка - це місце, де зберігаються документи, додатки та інші підпапки, а з точки зору ОС - місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про розмір, час останнього поновлення кожного файлу і т.д.

Файлова система - сукупність папок і файлів, що зберігаються на зовнішніх носіях ПК.

Усі папки на диску зображаються значком Із погляду ОС Windows, кожний диск і комп'ютер загалом також є папками. Проте через їхню специфіку вони подаються спеціальними значками із зображенням диска -

та комп'ютера -

Папки доцільно створювати тільки на жорстких і компакт-дисках, що мають значні ємності пам'яті, а отже, велику кількість файлів.

Розміщення файлів у різних папках дає змогу виділити:

* в окремі групи логічно однорідні файли (наприклад, усі додатки або всі файли з даними);

* всі файли, що належать певній підсистемі (наприклад, ЕТ, текстовому редактору, підсистемі нарахування заробітної плати тощо);

* всі файли кожного користувача, якщо комп'ютер експлуатують кілька користувачів.

Папці присвоюється ім'я. Вимоги до нього ті самі, що й до імені файла. Як правило, розширення не використовується (наприклад, Особисті листи, Звіти).

На кожному диску може бути кілька папок, що, у свою чергу, мають інші підпапки. Кожна папка, крім підпапок, може містити ще й файли. Так утворюється ієрархічна деревоподібна структура папок на диску. Приклад деревоподібної файлової структури диска С: наведено на рис. 1.2. У кореневій папці цього диска зберігаються два файли: командний процесор (command.com) і файл авто-запуску (autoexec.bat), а також одна папка Program Files із трьома підпапками - Microsoft Exchange, Microsoft Office і Vb. У кожній з них є свої файли і папки.

Рис. 1 - Деревоподібна файлова структура диска С

При деревоподібній файловій структурі перед ім'ям файла необхідно вказати місце його розташування - ланцюжок підпорядкованих папок. Такий ланцюжок називається шляхом, або маршрутом. У цьому випадку імена підпапок розділяються символом «\», який записується після імені дисковода, а також перед ім'ям файла.

Отже, повне ім'я файла задається такими елементами:

* ім'ям дисковода;

* маршрутом (ланцюжком імен папок, у якому кожна наступна папка є підпайкою попередньої);

* ім'ям файла, що завершує ланцюжок (файл має міститися в останній згаданій папці).

Повне ім'я файла має такий формат:

[дисковод:] [\шлях\] ім'я файла

Елементів повного імені файла, що містяться у квадратних дужках, може не бути (наприклад, якщо файл розміщено на поточному диску або в поточній папці). Повні імена деяких файлів, показаних на рис. 1.2, мають такий вигляд:

C:\command.com,

C:\Program Files\Vb\Vb6.exe

С:\Program Files\MicrosoftExchange\Mlset32.exe

В одній папці кожний файл повинен мати оригінальне ім'я. Файли можуть відрізнятися розширенням. Наприклад:

План.bаs - програма мовою BASIC;

План.ехе - програма в машинних кодах;

План.dat - дані для оброблення програмою;

План.doc - документація щодо роботи з програмою.

У різних папках імена файлів можуть бути однаковими. При цьому їхні повні імена будуть розрізнятися маршрутами.

Робочий стіл

Windows 98 є об'єктоорієнтованою ОС, що допомагає замінити документи на паперових носіях їх електронними аналогами.

Моделлю робочого стола в офісі, на поверхні якого розміщуються різні папки та документи, у Windows 98 виступає екран дисплея, що має тут таку саму назву - «Рабочий стол». Він з'являється відразу ж після завантаження ОС. Наявні на ньому папки і документи можна переміщати, переглядати, змінювати, а також вилучати в кошик, розташований на робочому столі. Це означає, що дії, які раніше виконувалися з паперовими документами, можна аналогічно виконувати з електронними документами. На робочому столі Windows 98 так само, як і в офісі, можуть бути різні папки, документи й інші об'єкти, залежно від організованості користувача. Добрий стиль роботи допускає розміщення на столі тільки найнеобхідніших об'єктів. Тому на початку роботи тут, як правило, є тільки папки Мой компьютер, Сетевое окружение, Корзина і ще кілька папок та ярликів, необхідних для повсякденної роботи.

У зв'язку з тим що зазначені папки мають специфічне призначення, на робочому столі вони зображуються спеціальними значками, а не у вигляді звичайних папок.

Мій комп'ютер є кореневою папкою ієрархічної файлової системи ПК. Вона містить значки всіх його локальних ресурсів - жорстких, гнучких і компакт-дисків, принтера та ін.

Сіткове оточення має значки комп'ютерів, до яких є доступ із ПК у локальній комп'ютерній мережі. Вибираючи потрібний значок, можна скористатися необхідною інформацією, що розміщена у відповідному ПК.

Корзина (електронний аналог кошика для сміття) зберігає вилучені раніше файли, завдяки чому помилково вилучену інформацію можна відновити, знайшовши її в кошику. Оскільки файли, що потрапляють у Корзину, остаточно не вилучаються з диска, вони займають на ньому колишній обсяг, причому він може бути значним. Тому час від часу треба звільняти кошик вручну. Для цього потрібно відкрити папку Корзина і в меню Файл вибрати пункт «Очистить корзину».

Щоб ознайомитися із вмістом будь-якої папки, необхідно її відкрити, встановивши покажчик миші на значку папки і двічі клацнувши мишею. Закрити папку можна, натиснувши мишею на кнопці закриття вікна (кнопка «х» у правому верхньому куті вікна папки).

У нижній частині екрана дисплея, яр: правило, розташовується панель задач - смуга сірого кольору. На правому її кінці є годинник, індикатор режиму роботи клавіатури, а на лівому - кнопка «Пуск». При клацанні на ній мишею з'являється головне меню, яке забезпечує доступ до меню запуску додатків, редагування документів, системи допомоги і дає змогу перейти до ОС MS DOS та завершити роботу у Windows 98.

Кожен пункт меню Пуск має своє призначення.

Програми є каскадним меню, через яке користувач отримує швидкий доступ до всіх зареєстрованих у Windows програм, у тому числі до стандартних, які постачаються в її складі, а також до програми Провідник і ОС MS DOS.

Документи є меню, що показує 15 документів і папок, які останніми відкривав користувач.

Настройка є каскадним меню, що забезпечує доступ до всіх інструментів, які дають змогу змінювати апаратну чи програмну конфігурацію системи або її параметри. Меню дає можливість перейти до папок Панель управління, Програми, Принтери, Шрифти та до аркушів властивостей панелі задач.

Пошук є меню, яким послуговуються при пошуку файлу або папки, а через мережу - конкретного комп'ютера. Щоб відшукати ім'я файлу, можна використати як критерії пошуку його розширення, час і дату останньої модифікації, розмір, а також вміст файлу.

Справна відкриває довідкову систему Windows 98.

Командою Виконати запускаються прикладні програми.

Команда Завершення роботи дає змогу безпечно вимкнути комп'ютер без утрати інформації (очищає всі внутрішні кеші та дискові буфери, зберігає робочий стіл), перезавантажити Windows 98 або вийти з мережі (без перезавантаження ОС).

У проміжку між кнопкою «Пуск» і годинником на панелі задач розташовуються кнопки активних об'єктів, тобто об'єктів, завантажених в оперативну пам'ять (наприклад, відкритих папок, документів тощо). Об'єкти, що зберігаються на диску і не завантажені у пам'ять, вважаються неактивними. На кнопках відображаються імена активних об'єктів. Наприклад, якщо додаток працює з документом, то на цій кнопці є назва файла, в якому зберігається цей документ. Додаток, із яким працює користувач у поточний момент, на панелі задач подається натиснутою кнопкою. Оскільки на панелі задач є всі активні об'єкти, одним клацанням мишею на відповідній кнопці можна просто переходити з поточного об'єкта на інший.

На панелі задач можуть також розташовуватися значки додатків, що найчастіше використовуються в роботі. Вони упорядковані на панелі інструментів «Быстрый запуск».

Властивості об'єктів

Windows 98 є об'єктоорієнтованою ОС: вона складається з різних об'єктів, і всі дії в ній виконуються на рівні їх взаємодії. Такими об'єктами є робочий стіл, вікна, додатки, папки, документи, диски, принтери та ін.

Подібно до того як об'єкти реального світу характеризуються певними ознаками (масою, розмірами, формою, кольором, запахом і т. ін.), інформаційні об'єкти у Windows 98 мають свої властивості. Наприклад, до властивостей робочого стола належать фоновий малюнок, тип і розмір шрифту, кількість точок екрана тощо. Властивостями диска є його ім'я, загальна ємність, обсяг вільного місця на ньому, присутність у мережі та ін.

Із властивостями кожного об'єкта можна ознайомитися на аркуші властивостей, клацнувши на об'єкті правою клавішею миші і вибравши в контекстному меню, що з'явилося, пункт «Свойства». Якщо таких властивостей багато, то вони поділяються на групи, кожна з яких міститься в окремій вкладці. При потребі деякі властивості можна змінити. Для цього слід у відповідній вкладці задати нове значення. Якщо після цього натиснути на кнопку «Применить», то встановиться нове значення без виходу із вкладки, а натиснувши на кнопку «ОК», можна вийти із вкладки. Кнопка «Отменить» служить для скасування змін, унесених у поточному сеансі роботи із вкладкою.

Змінити властивості різних пристроїв (миші, принтера, монітора та ін.) найзручніше на «Панели управления». Щоб її викликати, потрібно клацнути мишею на кнопці «Пуск» і вибрати з меню Настройка пункт «Панель управлення» або відкрити папку Мій комп'ютер, а потім - «Панель управлення».

Папка Панель управління містить програми, які дають змогу керувати зовнішнім виглядом екрана і функціонуванням Windows 98 на ПК.

Так, програма Дата/время установлює системну дату і час.

Клавіатура слугує для встановлення частоти повторення клавіш, завдання типу клавіатури, зміни частоти мерехтіння курсору.

Миша установлює різні параметри миші (чутливість, розмір покажчика та ін.).

Модеми використовується для встановлення конфігурації модемів.

Принтери призначена для встановлення конфігурації принтерів.

Сітка слугує для керування всіма опціями конфігурації комп'ютерних мереж.

Система використовується для отримання інформації про ресурси ПК (процесор, пам'ять та ін.).

Установка и видалення програм відкриває аркуші властивостей, які дають змогу встановити або вилучити прикладну програму.

Шрифти дає змогу встановити нові шрифти, переглянути встановлені та вилучити їх.

Екран задає вигляд робочого стола, колірну гаму й інші параметри екрана.

Язик и стандарти використовується для встановлення дати, часу, числового формату, знака валюти й інших національних стандартів.

Щоб викликати вікно властивостей пристрою, досить двічі клацнути мишею на його значку. Тут же можна встановити нові шрифти, формати часу, дати та державні грошові одиниці.

Інтерфейс із користувачем

Зручність роботи в середовищі ОС Windows 98 багато в чому пояснюється наявністю маніпулятора «миша», завдяки чому реалізовано технологію «вкажи і вибери».

Миша має вигляд маленької пластмасової коробочки з двома або трьома клавішами у верхній частині та кулькою в нижній. При переміщенні миші кулька обертається, а відповідний електричний сигнал передається в пам'ять ПК, де він обробляється. Натиснення на клавішу миші зумовлює певну дію. Миша використовується для виконання більшості операцій керування вибором і рисування. Утім, їх можна виконати і без миші, за допомогою клавіатури, але зручність та ефективність роботи при цьому значно знижуються.

Для роботи з мишею необхідна спеціальна програма - драйвер миші. У стандартному комплекті Windows 98 передбачено драйвери для мишей різних виробників та інших аналогічних пристроїв-покажчиків (трекболів, світлових пер, пристроїв BallPoint, InPort та ін.). Драйвери цих пристроїв підтримують стандарт «приєднай і працюй» («Plug and Play»). Миші такого типу розпізнаються та вводяться в роботу системи автоматично.

Найчастіше в роботі застосовується ліва клавіша миші. Тому, якщо не вказано на використання правої клавіші, мається на увазі клацання лівою клавішею миші.

Щоб позначити (виділити) якийсь об'єкт, треба клацнути мишею на ньому, тобто підвести покажчик миші до цього об'єкта, натиснути на її ліву клавішу і відразу ж відпустити останню. Для зняття позначки досить клацнути мишею в якомусь іншому місці. Клацання також використовують, щоб вибрати пункт меню, кнопки, перемикача та ін.

Для будь-яких дій із об'єктом (відкривання папки, запускання програми на виконання, початку роботи з документом тощо) треба двічі клацнути на ньому мишею, тобто підвести покажчик до об'єкта, швидко двічі натиснути на ліву клавішу миші та відпустити її. Причому інтервал між повторними натисненнями має бути малим. Кожний об'єкт відображається окремим вікном (наприклад, папка). Щоб закінчити з ним роботу, досить клацнути мишею на кнопці зі значком «х», розташованій у його правому верхньому куті.

Для переміщення об'єкта потрібно натиснути на ліву клавішу миші й, утримуючи її натисненню, перемістити мишу, а потім відпустити клавішу (технологія «перенеси і відпусти»).

Клацання правою клавішею миші на об'єкті викликає контекстне меню, тобто набір операцій, що найчастіше виконують із об'єктом.

Перемістити об'єкт можна за допомогою не тільки лівої, а й правої клавіші миші. Якщо після її переміщення клавішу відпустити, то додатково з'явиться контекстне меню, яке дає змогу вибрати потрібну операцію (наприклад, перемістити, скопіювати або скасувати переміщення).

Якщо миша має три клавіші, то клацання середньою замінює подвійне клацання лівою клавішею.

У зв'язку з тим що миша є головним засобом керування діями у Windows 98, її можна настроїти так, щоб урахувати особливості користувача (змінити швидкість переміщення; поміняти місцями ліву та праву клавіші для лівші; змінити інтервал між клацаннями при подвійному клацанні, зовнішній вигляд покажчика миші; ввімкнути режим шлейфа миші для рідкокристалічного екрана в портативному ПК, що дасть змогу краще стежити за переміщенням покажчика). Настроїти мишу можна у вікні «Свойства: Мышь», яке відкривають, натиснувши кнопку «Пуск» і вибравши з меню Настройка пункт «Панель управлення».

Оскільки Windows 98 має багато засобів для роботи в глобальній мережі Інтернет, зокрема в стилі World Wide Web, ОС можна настроїти так, щоб цей стиль підтримувався. Для цього слід відкрити вікно папки Мой компьютер і в меню Вид вибрати пункт «Свойства папки». Потім у діалоговому вікні, що відкрилося, у вкладці «Общие» вибрати перемикач «Стиль Web» і клацнути мишею на командній кнопці «ОК».

У стилі Web по-іншому використовується тільки ліва клавіша миші. Для виділення об'єкта замість клацання мишею досить установити її покажчик на ньому. Щоб виконати яку-небудь дію з об'єктом, замість подвійного клацання мишею слід клацнути нею один раз на значку об'єкта.

Під час роботи з будь-яким інформаційним об'єктом Windows 98 (папкою, документом, додатком) відривається окреме вікно. В ньому відображаються вміст об'єкта й інструментальні засоби для виконання різних операцій. Через вікно користувач спілкується в рамках Windows 98 з інформаційним об'єктом. З цієї причини і ОС отримала назву «Windows» (вікна).

Особливості вікна залежать від виду інформаційного об'єкта, але основні їх елементи скрізь однакові. Це дає змогу почувати себе впевнено у процесі роботи з різними вікнами, знаючи структуру стандартного вікна. На рис. 1.13 показано структуру вікна Windows 98 диска D:.

Смуга заголовка розташована у верхній частині вікна. На лівому її кінці є значок системного меню. При клацанні на ньому мишею розкривається меню керування вікном, останні три операції якого продубльовано трьома кнопками керування розмірами вікна. Їх можна побачити на правому кінці смуги заголовка. У центральній її частині виводиться назва інформаційного об'єкта, поданого в цьому вікні (ім'я прикладної програми, відкритого документа або папки). Смуга заголовка служить також для переміщення вікна по робочому столі за допомогою лівої клавіші миші.

Меню знаходиться під смугою заголовка і містить команди для виконання різних операцій з інформаційним об'єктом. Нижче меню в разі потреби може бути панель інструментів із кнопками тих команд із меню, що найчастіше використовуються в роботі. Таке дублювання спрощує доступ до цих команд (тут їх можна швидше вибрати).

На робочій ділянці розташовується змістовна частина вікна - інформаційний об'єкт. Наприклад, на робочій ділянці текстового редактора розміщається текст документа, папки - значки документів і папок, що на ній містяться, тощо.

Якщо вміст інформаційного об'єкта не поміщається на робочій ділянці, то у правій і нижній частинах вікна з'являються лінійки прокручування. Клацання мишею на кнопках із зображенням трикутника переміщає вміст на один рядок або стовпець у відповідному напрямку. Пересуванням за допомогою миші повзунка вміст переміщується плавно. Щоб переміститися на один екран, потрібно клацнути мишею на лінійці між кнопкою із трикутником і повзунком.

У рядку стану, що розміщається у нижній частині вікна, виводиться інформація про виділений об'єкт або пункт меню.

Рамка визначає межі вікна і використовується для зміни його розмірів.

Заштрихована ділянка у правому кінці рядка стану називається вушком. Захопивши його покажчиком миші, можна змінювати розмір вікна у діагональному напрямку.

Основні операції з одним вікном:

відкрити (почати роботу) - двічі клацнути мишею на значку об'єкта (папки, файлу, додатка);

закрити (закінчити роботу) - клацнути на кнопці;

згорнути на панель задач - клацнути на кнопці і;

розгорнути на весь екран - клацнути на кнопці;

відновити (перейти від розміру на весь екран до колишнього розміру вікна) - клацнути на кнопці. ;

перемістити в інше місце на робочому столі - перетягнути за заголовок;

змінити розміри - перетягнути рамку вікна. Для виконання аналогічних дій з об'єктами на робочій ділянці вікна необхідно спочатку позначити їх, а потім вибрати потрібний пункт меню або відповідну кнопку на панелі інструментів.

Якщо на робочому столі відрито кілька вікон, то дії виконуються тільки б активному вікні, смуга .заголовка якого має синій колір (в решті вікон він сірий). Для переходу з одного вікна до іншого найчастіше використовуються такі способи:

* клацнути мишею на будь-якій видимій частині потрібного вікна;

* на панелі задач клацнути мишею на кнопці потрібного вікна;

* утримуючи натисненою клавішу <Alt>, натискати на клавішу <Таb> доти, доки на панелі, що з'явилася, не буде виділено значок потрібного вікна.

Щоб упорядкувати зображення вікон на робочому столі, досить клацнути правою клавішею миші на панелі задач і з контекстного меню, що з'явилося, вибрати потрібний пункт («Каскадом», «Сверху вниз», «Слева направо», «Свернуть все»). В останньому випадку вікна відображаються у вигляді кнопок на панелі задач.

Діалогові вікна служать для виведення і зміни необхідних параметрів. Від звичайних вікон вони відрізняються незмінністю розмірів і мають кілька типів елементів керування.

Поле введення (текстове поле) використовується для введення тексту (наприклад, імені файлу).

Командна кнопка застосовується для негайного виконання вказаної на ній дії (наприклад, «ОК», «Применить», «Найти», «Сохранить», «Отмена», «Закрить» та ін.).

Перемикачі у групі залежно від призначення бувають індикаторними або альтернативними. У прямокутнику перед вибраним індикаторним перемикачем з'являється символ «^», а перед альтернативним - символ «*».

Список використовується, коли потрібно вибрати одне значення параметра з кількох можливих. Він поміщається у спеціальному вікні, що може мати лінійки прокручування. У списках часто відображаються імена файлів.

Комбінований список є комбінацією поля введення і списку. Потрібна інформація задається або у полі введення за допомогою клавіатури, або вибирається зі списку (наприклад, розмір шрифту, масштаб).

Повзунки дають змогу встановити значення параметра від мінімального до максимального в діапазоні переміщення повзунка (наприклад, інтервал часу між двома натисненнями під час подвійного клацання мишею).

Багато діалогових вікон мають кнопку допомоги «Что это?», на якій зображено символ «?» у прямокутнику. Вона розміщена у правому верхньому куті вікна поруч із кнопкою закриття. Якщо клацнути мишею на цій кнопці і відпустити її, то поруч із покажчиком з'явиться знак запитання. Потім треба перемістити його до елемента діалогового вікна, щодо якого виникло запитання, і клацнути мишею. На екрані з'явиться довідкова інформація.

Спеціальним видом діалогового вікна є аркуш властивостей.

У Windows 98 меню має вигляд прямокутної ділянки, в якій є кілька пунктів. Вибираючи певний пункт, можна задавати команди або встановлювати параметри.

Меню бувають стаціонарні (постійно висвічуються на екрані), контекстні (з'являються при клацанні правою клавішею миші на об'єкті, їх вміст залежить від об'єкта) і каскадні (пункти мають підпункти).

У меню деякі пункти можуть висвічуватися зі зниженою яскравістю. Це свідчить про те, що вони недоступні у поточний момент.

Праворуч від назв деяких пунктів можуть бути літери - назви «гарячих клавіш». Натиснення на них замінює пошук і вибір відповідного пункту меню.

Символ «>» праворуч від пункту свідчить про те, що цей пункт має підменю (каскадне меню). При виборі «...» (пункту з трьома крапками) з'являється діалогове вікно для завдання параметрів. Кілька пунктів підряд можуть бути зібрані в групи. Розрізняють індикаторні й альтернативні групи пунктів меню. В індикаторній групі може бути вибрано скільки завгодно пунктів або жодного. Перед кожним вибраним пунктом з'являється символ «V». В альтернативній групі вибирається тільки один пункт. Тоді перед ним висвічується символ «*».

Керування папками, файлами та ярликами. Меню Пуск

Папки ОС Windows 98 є своєрідними контейнерами, в яких зберігаються інші інформаційні об'єкти - документи, додатки, інші папки та ярлики.

Документи і додатки створюються відповідними додатками (наприклад, текстовими та графічними редакторами, ЕТ, інструментальними системами програмування тощо). Папки та ярлики створюються засобами самої ОС Windows 98.

Для створення нової папки всередині вже існуючої (у тому числі на робочому столі) досить клацнути правою клавішею миші на вільному місці робочої ділянки відкритої папки і з контекстного меню, що з'явилося, вибрати пункт «Создать», у ньому - підпункт «Папка», потім увести ім'я папки і натиснути на клавішу <Enter>.

Другим поширеним способом створення нової папки всередині відкритої папки під час використання багатьох додатків є натиснення на кнопку і(«Создать папку») панелі інструментів. Ця кнопка дублює команду меню Файл-Создать.

Якщо потрібно відкрити папку, що міститься всередині вже відкритої, то слід на робочій ділянці другої знайти значок папки, що відкривається, і двічі клацнути на ньому мишею.

Для зворотної дії (переходу з вкладеної папки до папки вищого рівня) досить на панелі інструментів клацнути на кнопці(«Вверх»).

Довільна папка відкривається клацанням мишею на полі «Адресная строка», що зазвичай розташовується під панеллю інструментів. Далі зі списку дисків, який з'явився, вибирають потрібний, клацнувши мишею на його значку. Потім на робочій ділянці папки диска, яка відкрилася, треба вибрати потрібну папку, двічі клацнувши на її значку, тощо.

Щоб повернутися до відкритої перед цим папки, потрібно на панелі інструментів клацнути мишею на кнопці («Назад»), до вихідної папки - клацнути мишею на кнопці(«Вперед»).

Перемістити папки і файли з однієї папки (вихідної) до іншої (цільової) можна по-різному.

Спосіб 1 (через буфер обміну). Клацнути правою клавішею миші на переміщуваному об'єкті у вихідній папці і з контекстного меню вибрати пункт «Вырезать». Потім, установивши курсор на вільному місці цільової папки, клацнути правою клавішею миші й вибрати пункт «Вставить».

Спосіб 2 (перетягання мишею):

а) відкрити вікна вихідної і цільової папок, натиснути правою клавішею миші на переміщуваному об'єкті і, не відпускаючи її, перетягнути його на вільне місце робочої ділянки цільової папки, після чого відпустити клавішу. З контекстного меню, що з'явиться, вибрати пункт «Переместить»;

б) натиснути лівою клавішею миші на переміщуваному об'єкті і перетягнути його на вільне місце робочої ділянки цільової папки. У цьому разі контекстне меню не з'являється.

Перервати операцію перетягання можна в один із таких способів:

* перемістити об'єкт у вихідну папку;

* із контекстного меню вибрати пункт «Отменить»;

* не відпускаючи клавішу миші, натиснути на клавішу <Esc> або на іншу клавішу миші.

Копіюються папки і файли аналогічно переміщенню. У способі 1 замість пункту «Вырезать» слід вибрати «Копировать» чи в способі 2а замість пункту «Переместить» - також пункт «Копировать». При копіюванні мишею потрібно натиснути додатково на клавішу <Ctrl> й утримувати її.

Вилучаються папки і файли найчастіше так:

* перетягнути об'єкт мишею на значок «Корзина»;

* позначити об'єкт і натиснути на клавішу <Delete>;

* позначити об'єкт і в меню вікна відкритої папки вибрати команду Файл-Удалить або на панелі інструментів клацнути мишею на відповідній кнопці;

* клацнути правою клавішею миші на об'єкті, що вилучається, і в контекстному меню вибрати пункт «Удалить».

При використанні другого - четвертого способів видається запит на підтвердження переміщення у кошик об'єкта, що вилучається. Із кошика надалі його можна буде відновити на колишньому місці. Якщо точно відомо, що відновлення не знадобиться, то відразу можна видаляти об'єкт остаточно. Для цього під час вилучення необхідно додатково утримувати натисненою клавішу <Shift>.

Щоб перейменувати папку або файл, треба ввійти в режим редагування його імені в один із таких способів:

* позначити об'єкт і клацнути мишею на його імені або натиснути на клавішу <F2>;

* клацнути правою клавішею миші на об'єкті й вибрати пункт «Переименовать».

Потім змінити ім'я і натиснути на клавішу <Enter>.

Windows 98 запам'ятовує всі операції щодо перейменування, копіювання, переміщення і вилучення файлів. Це дає змогу скасувати ці дії у послідовності, зворотній їх виконанню. Для цього досить або викликати контекстне меню й у ньому вибрати відповідний пункт, або в меню відкритої папки вибрати команду Правка-Отменить удаление чи на панелі інструментів клацнути мишею на кнопці «Отменить».

Для одночасного виконання операцій із кількома об'єктами їх необхідно виділити в групу. Якщо значки цих об'єктів розташовано поруч (на одній прямокутній ділянці, тобто це суміжні об'єкти), то досить клацнути мишею на значку, розташованому в лівому верхньому куті ділянки, потім при натисненій клавіші <Shift> - на значку у правому нижньому куті.

Виділити об'єкти можна також, оточивши штриховим контуром ділянку, що позначається. Це роблять, натиснувши мишею над значком, розташованим у лівому верхньому куті ділянки, й, утримуючи цю клавішу, розтягують прямокутний контур, що з'явився на екрані, так, щоб він містив усі потрібні значки. Якщо таке виділення робити правою клавішею миші, то при її відпусканні з'являється контекстне меню з командами стосовно цієї групи об'єктів.

Коли значки йдуть не підряд (несуміжні об'єкти), то їх можна позначати, клацаючи мишею у довільній послідовності й утримуючи натисненню при цьому клавішу <Ctrl>.

Щоб виділити всі об'єкти певної папки, досить вибрати з меню команду Правка-Выбрать все або скористатися «гарячими клавішами» <Ctrl+A>.

При потребі позначити всі файли, за винятком деяких, треба спочатку позначити ті, з якими певна операція не виконуватиметься, а потім вибрати з меню команду Правка-Обратить выделение. Скасовують виділення, клацнувши мишею на будь-якому вільному місці вікна папки.

Якщо потрібно перетягнути групу позначених об'єктів, то досить установити покажчик миші на значку одного з них і перетягати цей об'єкт. Таким чином переміщатимуться й решта об'єктів групи.

Якщо встановлено стиль Web, операції з об'єктами, що виконуються за допомогою лівої клавіші миші, змінюються в такий спосіб.

Для відкривання папки або документа, а також для запускання додатка досить один раз клацнути цією клавішею на значку об'єкта.

Щоб виділити об'єкт, потрібно встановити покажчик миші на його значку. Якщо об'єкти суміжні, слід виділити перший із них, а потім при натиснутій клавіші <Shift> - останній. Якщо ж об'єкти несуміжні, то їх виділяють, установлюючи покажчик миші на їхні значки при натисненні клавіші <Ctrl>.

Скасовують виділення об'єкта повторним підведенням покажчика миші до його значка.

Перейменовується об'єкт за допомогою контекстного меню, тобто потрібно клацнути правою клавішею миші на значку об'єкта і з контекстного меню вибрати пункт «Переименовать».

Робота у Windows 98 (технологія «вкажи і вибери») передбачає насамперед пошук об'єкта перед початком роботи з ним. Тому об'єкти, що використовуються найчастіше, бажано розміщувати безпосередньо на робочому столі, або, якщо їх багато, - у папці, розташованій на ньому. Утім, таке переміщення великих за обсягом об'єктів на робочий стіл робити недоцільно, особливо при частій їх зміні. Для вирішення проблеми швидкого переходу до об'єкта, що часто викликається, у Windows 98 застосовується ярлик.

Ярлик - невеликий за обсягом файл, у якому записано шлях до об'єкта. Подвійне клацання мишею на значку ярлика спричиняє ті самі дії, що й при клацанні на об'єкті, на який вказує цей ярлик. На екрані ярлик зображується тим самим значком, що й об'єкт, але у лівому нижньому куті додається стрілка -

Є три способи створення ярлика.

Спосіб 1 (перетягання об'єкта правою клавішею миші). Щоб перетягти об'єкт на робочий стіл або в будь-яку папку, треба відпустити зазначену клавішу, після чого з'явиться контекстне меню, з якого потрібно вибрати пункт «Создать ярлык».

Спосіб 2 (клацання правою клавішею миші на об'єкті). При клацанні правою клавішею миші з'явиться контекстне меню, з якого вибирають пункт «Создать ярлык». Після того як ярлик буде створено, слід перемістити його на потрібне місце.

Спосіб 3 (клацання правою клавішею миші на робочому столі або у папці). З контекстного меню треба вибрати пункт «Создать», потім - пункт «Ярлык». До діалогового вікна «Создание ярлыка», що з'явиться на екрані, потрібно ввести ім'я програми, ярлик якої необхідно створити, або клацнути мишею на кнопці «Обзор» для її пошуку. Після того як знайдено потрібний файл, слід клацнути мишею на кнопці «Открыть», а в діалоговому вікні «Создание ярлыка»- на кнопці «Далее». До діалогового вікна, що з'явиться на екрані, слід увести ім'я ярлика. Потім клацнути мишею на кнопці «Готово» або «Далее», якщо ОС завагається, вибираючи відповідний значок. В останньому випадку потрібний значок підбирають і клацають мишею на кнопці «Готово».

Для зміни значка ярлика або додатка досить клацнути правою клавішею миші на значку і з контекстного меню, що з'явиться на екрані, вибрати пункт «Свойства». Потім у вкладці «Ярлык» (для додатка - «Программа») клацнути мишею на кнопці «Сменить значок», вибрати відповідний значок і клацнути мишею на кнопці «ОК».

Усі інші дії з ярликом (переміщення, копіювання, вилучення і перейменування) виконуються так само, як і з рештою об'єктів.

Файли ярликів об'єктів Windows мають розширення .lnk, MS DOS - розширення .pif.

Оскільки під час роботи з кількома вікнами вони можуть повністю закрити весь робочий стіл, доступ до ярликів буде ускладнено. Для того щоб ярлики об'єктів, які найчастіше використовуються, були завжди напохваті, їх поміщають на панель інструментів «Быстрый запуск», що займає частину панелі задач. Клацанням мишею на потрібному значку панелі швидкого запускання відповідний об'єкт відкривається. Для відображення панелі «Быстрый запуск» потрібно клацнути правою клавішею миші на вільному місці панелі задач і з контекстного меню вибрати команду Панели иструментов-Быстрый запуск.

Якщо є бажання змінити розмір панелі інструментів швидкого запускання, слід перетягнути її ліву вертикальну смугу.

Щоб додати нову кнопку на цю панель, досить виділити значок потрібного об'єкта (значок на робочому столі або в будь-якій іншій папці, будь-який пункт меню Пуск і т. д.) і перетягнути його правою клавішею миші на панель інструментів «Быстрый запуск». Вертикальна чорна лінія показує розташування нової кнопки. Потім треба відпустити праву клавішу миші у потрібному місці і з контекстного меню вибрати команду Создать ярлыки.

Якщо потрібно змінити положення кнопки на панелі інструментів «Быстрый запуск», то досить перетягнути її значок на нове місце.

Вилучається кнопка з цієї панелі клацанням на її значку правою клавішею миші і активізацією команди Удалить з контекстного меню.

Після клацання мишею на кнопці «Пуск» відкривається головне меню, через яке користувач отримує доступ до всіх елементів Windows 98. З цієї кнопки починається і закінчується робота в ОС Windows 98. Тому від настроєння меню залежить зручність спілкування із системою. Залежно від потреб користувача можна додавати в меню і вилучати з нього пункти, змінювати їх назви та структуру. Усе це робиться просто, оскільки кожний кінцевий пункт меню є ярликом відповідного файлу (додатка або документа), а пункти, в яких містяться ці документи, є папками для ярликів. Сама ж кнопка «Пуск» є відображенням папки Главное меню. Тому для корегування меню Пуск досить відкрити цю папку. Для цього потрібно клацнути правою клавішею миші на кнопці «Пуск». Далі всі дії виконують, як із звичайними папками та ярликами. Наприклад, щоб додати пункт викликання якогось додатка в меню верхнього рівня, досить помістити його в папку Главное меню (створити, перемістити або скопіювати). Якщо пункт, що додається, матиме підпункти, то спочатку у папці Главное меню необхідно створити нову папку, а потім у неї помістити потрібні ярлики, що відповідають підпунктам.

Програма Провідник

Файлова система ОС Windows 98 має деревоподібну ієрархічну структуру. Під час переміщення, наприклад, файлу з папки, розташованої на одному диску, в іншу папку, розміщену на іншому диску, необхідно послідовно відкрити папки на першому диску, щоб досягти вихідної папки, а потім - на другому, щоб на екрані з'явилася цільова папка. Тому при виконанні операцій з інформаційними об'єктами (папками, файлами та ярликами) бажано мати швидкий доступ до цих об'єктів з урахуванням ієрархічності їх розміщення у файловій системі.

Такий наочний перехід з однієї гілки дерева файлової системи на іншу реалізовано у програмі Провідник, призначеній для спрощення виконання операцій з інформаційними об'єктами (створення папок і ярликів, переміщення об'єктів та ін.), що розміщуються як на ПК певного користувача, так і на інших комп'ютерах, підключених до локальної мережі.

Викликати програму Провідник можна в один із таких способів:

* у меню Пуск вибрати пункт «Программы», а потім - підпункт «Провідник»;

* при натисненій клавіші <Shift> двічі клацнути мишею на значку будь-якої папки (наприклад, Мій комп'ютер);

* клацнути правою клавішею миші на одній із папок (Мій комп'ютер, Сетевое окружение, Корзина) або на кнопці «Пуск». Далі із контекстного меню вибрати пункт «Провідник».

Вікно програми Провідник складається з двох частин: лівої (панель ресурсів комп'ютера) і правої (панель вмісту вибраної папки) .

На найвищому рівні панелі ресурсів розміщується робочий стіл, оскільки з нього є доступ до решти ресурсів - папок Мій комп'ютер, Сетевое окружение і Корзина. Ці три компоненти належать до одного рівня ієрархії.

Якщо з нижньої частини значка якогось об'єкта виходить вертикальна штрихова лінія, то всі значки, з'єднані з нею горизонтальними лініями, є елементами цього об'єкта. Наприклад, диски є елементами папки Мій комп'ютер.

Ліворуч від значка об'єкта у прямокутній рамці може бути знак «+» або «-». При клацанні мишею на знаку « + » з'являється «дерево» об'єкта з «гілками», показуючи, які документи входять до нього (наприклад, які папки є на диску С:). При цьому знак « + » замінюється знаком «-». При клацанні мишею на знаку «-» відбувається зворотний процес - вузол згортається («гілки» вилучаються).

Якщо розгорнуто багато об'єктів, то для перегляду довгої деревоподібної структури можна скористатися вертикальною лінійкою прокручування.

Переміщення по дереву в панелі ресурсів не змінює вміст правої панелі, що є звичайним вікном папки. Для зміни вмісту тут досить клацнути мишею на значку папки яка цікавить, у панелі ресурсів, іаке переміщення по дереву дає змогу вибрати об'єкт швидше, ніж при послідовному відкриванні вкладених папок.

На панелі вмісту вибраної папки можна виконувати ті самі дії, що й у звичайному вікні відкритої папки. Створення папок та ярликів, вилучення і перейменування об'єктів здійснюються так само, як описано вище.

Для переміщення і копіювання будь-якого об'єкта за допомогою миші необхідно, щоб вихідна папка була відкритою у правій панелі, а цільову було видно в лівш. Після цього потрібно перетягнути мишею об'єкт із правої панелі в ліву.

Література

1. Інформатика: Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.І. Пушкаря. - К.: Видавничий центр «Академія», 2003. - 704 с.

2. Microsoft Windows 98. Шаг за шагом: Практ. пособ. Русская версия / Пер. с англ.- М.: Издательство ЗКОМ, 1998.-280 с.

Размещено на Allbest.ru