Робочий стіл. Windows, основні елементи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Робочий стіл. Windows, основні елементи

Робочий стіл - (англ. Desktop) займає весь екран. Це фон на якому відображаються інші елементи. На робочому столі знаходяться панель задач, головне меню та піктограми. Фон на робочому столі можна змінити на фото або малюнок. Моделлю робочого стола в офісі, на панелі якого розміщується різні папки та документи, виступає екран дисплея, що тут має таку саму назву - “Робочий стіл”. Наявні на ньому папки і документи можна переміщувати, переглядати, змінювати, а також вилучати в кошик, розташований на робочому столі. Це означає, що дії, які раніше використовувались з паперовими документами, можна наочно здійснювати з електронними документами.

Після завантаження Windows на екрані дисплея з'являється робочий стіл, на фоні якого будуть використовуватись всі дії під час роботи з ПК. На робочому столі Windows , так само, як і в офісі, можуть розташовуватись різні папки, документи й інші об'єкти залежно від організованості користувача.

Хороший стиль роботи допускає розміщення на столі тільки найнеобхідніших об'єктів. Тому на початку роботи тут розташовуються папки “Мой компьютер“, “Сетевое окружение”, “Корзина” і ще кілька папок та ярликів, характерної для повсякденної роботи користувача. У зв'язку з тим, що перелічені папки мають специфічне призначення, на робочому столі вони зображуються різними значками, а не у вигляді звичайних папок.

Панель задач. Вона має вигляд рядка та розміщується зазвичай внизу екрана. Це засіб доступу до каскадного меню програм та файлів. На панелі задач постійно знаходиться кнопка [Пуск] (англ. Start). Після натиснення цієї кнопки з?являється каскадне (головне) меню, через яке можна здійснювати запуск прикладних програм, службових та сервісних програм операційної системи, виведення довідки щодо операційної системи, керування роботою комп?ютера, а також завершення роботи з комп?ютером та його вимикання. Крім того, на панелі задач є індикатори клавіатури, кнопки мінімізованих вікон, кнопки відкритих вікон тощо. Щоб активізувати потрібне вікно (тобто програму) , можна клацнути на відповідній кнопці.

При роботі з Windows часто використовують поняття об?єкт. Це може бути: файл, папка, диск, документ, прикладні (Word, Excel тощо) та системні («Мой комп'ютер», «Корзина» тощо) програми, ярлики. Панель задач і вікна також є об?єктами. Об?єктом можна вважати все, над чим визначені певні дії.

Піктограма (англ. icon) -- це невелика кольорова картинка, яка представляє окрему програму, файл тощо. Насамперед, піктограма має пояснювальний текст або назву. Назву піктограмі дає користувач, її можна змінювати. Поняття дії над певним об'єктом чи його піктограмою є тотожними. Це означає: якщо, наприклад, вилучити піктограму деякої папки, то з диска буде вилучено реальну папку; щоб скопіювати файл, достатньо дію копіювання застосувати до піктограми файлу. Кожна програма, яка працює в комп'ютері під управлінням операційної системи Windows, як правило, має свою піктограму.

Деякі з піктограм, наприклад, «Мой комьютер», «Корзина», «Сетевое окружение» з'являються на робочому столі при встановленні операційної системи. Інші може додавати користувач. Піктограми можна переміщувати у будь-яке місце екрана. На більшості піктограм можна змінювати зображення. Слід звернути увагу на піктограму «Мой компьютер». є кореневою папкою ієрархічної файлової системи ПК. Цей об'єкт призначений для доступу до файлової системи: дисків, папок, файлів, засобів керування комп'ютером та принтерами, а також налаштовування самої операційної системи.

Піктограма «Корзина» відкриває доступ до програми, що забезпечує роботу з об'єктами, які вилучаються (знищуються). Вилучення непотрібних об'єктів у «Корзину» зберігає шанс відновити випадково знищений об'єкт. Вилучення об'єкта в «Корзину» має таку особливість: реально об'єкт є у файловій системі на диску доти, доки користувач не виконає команду в програмі «Корзина» -- «Очистить корзину». Після очищення «Корзини» відновити об'єкти вже не можна.

Серед піктограм, які розміщуються на робочому столі, деякі зліва мають квадратик зі стрілкою. Ці піктограми називаються ярликами (вказівками або посиланнями). Ярлик - це посилання на деякий об'єкт, який насправді знаходиться у файловій системі; це короткий файл з розширенням ink, який містить адресу певного диска, папки, іншого файлу. За цим посиланням користувач може відкрити файл або папку - для цього достатньо двічі натиснути лівою кнопкою миші на його зображенні. Найчастіше ярлики використовують для швидкого запуску програм. Корисною є така властивість ярлика: активізація ярлика означає активізацію (відкриття) відповідного об'єкта. Вилучення (знищення) ярлика не означає вилучення самого об'єкта. Один об'єкт може мати багато ярликів, розкиданих за файловою системою з метою швидкого доступу до найважливіших папок чи файлів. Зайві ярлики можна беззастережно вилучати. Вигляд зображення (значка) на піктограмі може повідомити про тип об'єкта, який він представляє. Деякі з них є стандартними. Одним із нововведень, що має місце в операційній системі Windows, є використання контекстних меню обраного об'єкта (папки, файлу, ярлика, піктограми тощо). Вони містять ті команди, які можуть виконуватися з об'єктом. Контекстне меню відкривається натисканням правої кнопки миші над елементом або спеціальної клавіші на клавіатурі. Контекстне меню об'єкта містить команди, визначені лише над вибраним об'єктом.

Клацнувши правою клавішею миші над робочим столом і вибравши команду «Свойства», отримаємо доступ до діалогового вікна налаштовування екрана. Тут користувач може налаштовувати вигляд робочого столу, екрана та елементів вікна:

1. На вкладці «Темы» вибирати тему робочого стола - це фоновий малюнок, набір звуків, значків та інших елементів робочого стола

2. на вкладці «Рабочий стол» добирати з меню до вподоби вигляд фону та рисунка (шпалер) робочого столу;

3.на вкладці «Заставка» вибирати вигляд екранної заставки - рухомого зображення, яке з'явиться на екрані через заданий інтервал бездіяльності користувача з метою запобігти вигорянню екрана;

4. на вкладці «Оформление» змінювати кольорове оформлення всіх елементів вікон тощо.

5. на вкладці «Параметри» змінювати розділення екрану, регулювати якістю коліропередачи.

Розглянемо один з основних об'єктів операційної системи Windows - вікно. Вікно - це прямокутна частина екрана, де виконується прикладна програма, відображається зміст папки або документа. Вікно відображає зміст об'єкта.

Особливості вікна залежать від виду інформаційного об'єкта, але основні його елементи однакові скрізь. Це дає змогу почувати себе впевнено в процесі роботи з різними вікнами, знаючи структуру стандартного вікна.

Серед вікон в операційній системі Windows розрізняють три основні типи:

вікно програми;

вікно документа (текстового, графічного, електронної таблиці тощо);

діалогове вікно.

Оскільки основні елементи вікон програми та документа однакові, обмежимося розглядом типового вікна на прикладі вікна програми «Мой компьютер».

У верхній частині вікна розташована смуга заголовка. На лівому її кінці є значок системного меню. При клацанні на ньому мишею розкривається меню керування вікном, останні три операції якого продубльовані трьома кнопками керування розмірами вікна, які можна побачити на правому кінці смуги заголовка. Вони розміщені відповідно зліва направо. Кнопка

[Свернуть] (Minimize) дозволяє згорнути вікно в піктограму, яка буде розміщена на панелі задач робочого столу. Кнопка [Развернуть] (Maximize) призначена для розгортання вікна на повний екран. Після натискання на неї кнопка зміниться на кнопку [Восстановить] (Restore), що дозволяє відновити розміри вікна (воно набуде попереднього розміру). Кнопка [Закрыть] (Close) забезпечує повне закриття вікна і всіх додатків, відкритих у ньому.

«Меню» знаходиться під смугою заголовка і містить команди для виконання різних операцій з інформаційними об'єктами. Як правило, серед пунктів меню є пункт «Файл» для виконання операцій з файлами, «Правка» для редагування інформації, «Справка (?)» для надання довідкової інформації. Вікно документа має в меню більшу кількість пунктів.

Нижче меню в разі потреби може знаходитись панель інструментів з кнопками тих команд меню, що найчастіше використовуються в роботі. Таке дублювання спрощує доступ до цих команд (тут їх можна вибрати швидше).

Якщо вміст інформаційного об'єкта не вміщується на робочій ділянці, то вікно матиме горизонтальну і вертикальну смуги прокручування з бігунцями. Бігунці переміщують, щоб побачити все поле.

У рядку стану, який розміщений у нижній частині вікна, виводиться інформація про поточний стан виділеного об'єкта або пункт меню. Наприклад, у рядку стану вікна «Мой компьютер» відображається кількість виділених об'єктів та їхній розмір. У рядку стану текстового процесора Word - положення текстового курсору, поточна сторінка, індикатори редагування тексту. Рамка визначає межі вікна і використовується для зміни його розмір». Для збільшення чи зменшення розмірів вікна покажчик миші встановлюють на межі вікна або в кутку (покажчик змінить вигляд), натискають ліву клавішу миші і, не відпускаючи її, перетягують межу.

Кожна програма виконується в окремому вікні. Якщо потрібно працювати з декількома додатками або документами, то всі їхні вікна мають бути одночасно відкритими на робочому столі, тобто на екрані одночасно може бути декілька вікон програм чи папок. їх розташовують каскадом чи поруч.

Вікно, з яким користувач працює в поточний момент часу, називається активним. Активним може бути лише одне вікно. Активне вікно розміщується поверх інших вікон, його заголовок стандартно позначений сивім кольором.

Зробити вікно активним можна за допомогою як миші, так і клавіатури. Якщо певну частину вікна видно на робочому столі, то достатньо клацнути лівою кнопкою миші будь-де в межах цього вікна. Активізувати потрібне вікно також можна, клацнувши мишею на панелі задач на кнопці цього вікна або утримуючи натисненою клавішу [Alt], натискати клавішу [Tab] до появи потрібного вікна.

При роботі з вікнами часто доцільною є операція перетягування об'єктів. Широкого застосування для виконання цієї дії набув принцип drag-and-drop: над об'єктом клацають лівою кнопкою миші й не відпускаючи її, перетягують покажчик миші в потрібне місце, потім клавішу відпускають. Перетягувати можна межі вікна, піктограми у вікні, ціле вікно. Вікно перетягують з одного місця на інше, захопивши рядок з назвою.

Діалогове вікно призначене для введення даних, необхідних для роботи програми. Наприклад, коли потрібно втрутитися в роботу програму змінити режими роботи або окремі, параметри, ввести додаткову інформацію тощо. Так само, як і інші вікна, діалогове вікно має зону заголовка, яка містить назву та кнопки {Закрить], [Свернуть], [Развернуть-Восстановить] або деякі з них. Назва вікна, як правило, збігається з назвою команди, для виконання якої це вікно відкрите. Діалогове вікно можна переміщувати екраном, але не можна змінювати його розміри.

Задавши потрібні параметри, діалогові вікна закривають, натиснувши кнопку [ОК]. Якщо користувач почав задавати нові параметри і передумав їх упроваджувати, то потрібно натиснути кнопку [Отмена].

Розглянемо правила вимикання комп'ютера. Комп'ютер не можна відразу вимикати. Спочатку потрібно натиснути кнопку [Пуск] і послідовно виконати такі дії: «Завершение работы» - «Выключение» . Натискаючи комбінацію клавіш [Alt+F4, Enter], процес вимикання комп'ютера можна значно прискорити.

файл операційний ярлик піктограма

Список літератури

1. Інформатика і комп?ютерна техніка. Навч. пос. 2006 р.-36 с.

2. Фултон, Дженнифер. Windows 98. 10 минут на урок.: Пер. с англ. - М.; СПб.; К.: Издательский дом "Вильямс", 2001. - 256 с. : ил. - Парал. тит. англ.

3. Журин А.А. Windows 95. Для школьников и начинающих пользователей. / - Аквариум, 1998. - 256 с., ил.

Размещено на Allbest.ru