Розробка проекту "web-бібліотеки"

2.4 «web-бібліотеки» в Україні: створення, розвиток та використання

Історія суспільного розвитку людства супроводжувалася декількома інформаційними революціями, кожна з яких впливала на способи оброблення й використання інформації та сприяла кардинальній зміні суспільних відносин. Це винахід писемності, друкарства, радіо та телебачення, електронно-обчислювальних машин. Сьогодні людство переживає п'яту інформаційну революцію, пов'язану з формуванням і розвитком транскордонних глобальних інформаційно-телекомунікаційних мереж, що охоплюють всі континенти й одночасно впливають як на кожну людину, так і на суспільство в цілому. Інформаційне суспільство, в якому широко використовуються інформаційні комунікаційні технології, дозволяє:

- досягти нового рівня забезпечення прав і свобод громадян;

- встановити високі темпи економічного розвитку;

- надавати громадянам якнайширший доступ до суспільної інформації, освіти, культури;

- забезпечити їхню участь у виробленні та реалізації державної політики.

Безсумнівно, формування структур інформаційного суспільства вимагає підтримки всього суспільства, а таке розуміння і підтримка в Україні є. Про це свідчать і урядові рішення, й активність громадськості, що бере участь у формуванні нормативно_правової бази, розробці національної стратегії побудови інформаційного суспільства. В Україні діє ряд нормативно-правових актів, що стосуються інформаційної сфери: Цивільний кодекс, закони «Про інформацію», «Про телекомунікації», «Про авторське право і суміжні права»,«Про Національну програму інформатизації», «Про Концепцію Національної програми інформатизації», а також постанови Кабінету Міністрів України, накази центральних органів виконавчої влади [3, c.4]

Створення електронних бібліотек в Україні було розпочато в 1998 році. Першими на цей шлях на основі повнотекстового розширення електронного каталогу стала НБУВ, пізніше, з 2000 р., - бібліотеки ВНЗ та науково_дослідних установ України. Вивчення електронних ресурсів свідчить, що створення наукових електронних бібліотек в Україні відбувається, в основному, на національному і галузевому рівнях, і розвиваються вони як:

- складні інформаційні бібліотечні системи;

- повнотекстові бази даних;

- мультимедійні бібліотеки;

- віртуальні бібліотеки;

- або являють собою повнотекстове розширення електронного каталогу.

Для того щоб розглянути розвиток та використання електронних бібліотек ми проаналізуємо електронну бібліотеку імені В. І. Вернадського та електронну бібліотеку України.

Найбільша бібліотека України, головний науково-інформаційний центр держави. Входить до числа десяти найбільших національних бібліотек світу.

Заснована 2(15) серпня 1918 року як Національна бібліотека Української держави, з 1988 року носить ім'я В. І. Вернадського.

Обсяг фондів -- близько 15 млн. одиниць зберігання. Це унікальне зібрання джерел інформації, що включає книги, журнали, продовжувані видання, карти, ноти, образотворчі матеріали, рукописи, стародруки, газети, документи на нетрадиційних носіях інформації. Бібліотека має найповніше в державі зібрання пам'яток слов'янської писемності та рукописних книг, архіви та книжкові колекції видатних діячів української й світової науки та культури. Складові фондів -- бібліотечно-архівна колекція "Фонд Президентів України", архівний примірник творів друку України з 1917 р., архівний фонд Національної академії наук України.

Щорічно до фондів надходять 160-180 тис. документів (книг, журналів, газет тощо). Бібліотека комплектується всіма українськими виданнями, отримує примірник дисертацій, які захищаються на території України, веде міжнародний книгообмін з понад 1500 науковими закладами і бібліотеками 80 країн світу. До Бібліотеки як депозитарію документів і матеріалів ООН в Україні надсилаються публікації цієї організації та її спеціалізованих установ. З 1998 р. здійснюється цілеспрямоване комплектування електронними документами, з 2005 -- вибіркове архівування науково-інформаційних ресурсів Інтернет.

Пошуковий апарат Бібліотеки має в своєму складі систему бібліотечних каталогів та картотек і фонд довідково-бібліографічних видань обсягом 200 тисяч примірників. Цей фонд включає документи нормативного характеру (закони, укази, постанови тощо), енциклопедії, тлумачні словники, довідники, бібліографічні посібники. Систему бібліотечних каталогів і картотек утворюють генеральний алфавітний каталог, читацькі алфавітний і систематичний каталоги та понад 30 каталогів і картотек підрозділів бібліотеки. З 1994 р. наповнюється електронний каталог, з 1998 -- загальнодержавна реферативна база даних "Україніка наукова".

У локальних інформаційних мережах Бібліотеки знаходиться 700 комп'ютерів; на Інтернет-порталі -- 3,5 млн. бібліографічних і 320 тис. реферативних записів, а також 300 тис. повних текстів документів; у Інтранет-середовищі -- 700 тис. публікацій.

Універсальними інформаційними ресурсами Бібліотеки користується близько 500 тис. читачів, яким щорічно видається до 5 млн. документів. Інтернет-портал Бібліотеки щодоби відвідують 40-50 тис. користувачів. Особлива категорія абонентів -- інформаційні служби органів державної влади, серед яких Верховна Рада України, Адміністрація Президента України і Кабінет Міністрів України [9, c.2]

Електронна бібліотека України (БібліотекаUA)- це багатофункціональна інформаційна Пошукова система, яка містить текстову інформацію в електронному вигляді з різних джерел (книги, журнали, газети і т. п.) в різних областях (архітектура, біологічні, ветеринарні, військові, географічні, геолого - мінералогічні, державне управління, мистецтвознавство, історичні, медичні, національна безпека, педагогічні, політичні, психологічні, сільськогосподарські, соціологічні, технічні, фармацевтичні, фізико-математичні, фізичне виховання і спорт, філологічні, філософські, хімічні, економічні, юридичні, інші) .

Електронна бібліотека України представляє собою зібрання текстів (джерел, дослідницької та довідкової літератури), а також ефективний інструмент для їх аналізу.

Електронна форма подання інформації бібліотеки Україну разом з новітнім програмним забезпеченням надають дослідникам і читачам якісно нові, у порівнянні з традиційними, засоби роботи з величезними інформаційними базами даних і масивами.

Електронна бібліотека України створена для повного відображення інформації по введених в неї матеріалами. Використовуються самі нові способи та методи пошуку, які не вимагають від користувача додаткових знань, і є інтуїтивними.

Електронна бібліотека України - динамічна система, яка поповнюється новими надходженнями кожен день.

Електронна бібліотека України покликана виконувати такі функції:

- збереження в електронному вигляді інформаційних ресурсів і акумуляція результатів наукових досліджень;

- надання усьому науковому співтовариству і всім користувачам мережі Інтернет швидкого доступу до інформаційних ресурсів;

- створення багатофункціональної програмно-інформаційного середовища для активного пошуку необхідної і зберігання зібраної інформації;

- сприяння гуманітарної освіти всіх рівнів;

- підвищення ефективності використання наукових досліджень за рахунок високошвидкісного доступу до них і зменшення обсягу рутинних робіт, характерних для роботи в бібліотеці.

Проект Бібліотека UA є комерційним і розрахований на надання інформаційно-бібліотечних послуг найбільшої в Україну бібліотеки [10, c.2]

Структура Бібліотек:

На сайті Національної електронної бібліотеки України імені В. І. Вернадського розміщені інформаційні ресурси до яких входять:

- система каталогів і картотек;

- електронний фонд;

- тематичні зібрання;

- Фонд Президентів України;

- Аналітичні матеріали СІАЗ;

- Бібліотечні новини;

- Наукова періодика України;

- Передплачені ресурси;

- Реферативна база даних;

- Наукові бібліографії вчених;

- Наукові установи;

- Про бібліотеку.

До Інтернет путівників входять:

- Пошукові системи;

- Електронні бібліотеки;

- Енциклопедії, словники;

- Газети та Інтернет-видання;

- Органи державної влади;

- Національні університети;

- Бібліотеки України;

- Національні бібліотеки.

Також розміщені Національні доповіді НАН України:

- Новий курс: реформи в Україні. 2010-2015;

- Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави.

У бібліотеці Вернадського відіграє важливу роль зовнішній вигляд сайту, його структура та неяскравість стилю. Важливим є те, що інформацію про бібліотеку користувачці можуть прочитати на трьох різних мовах - українській, російській та англійські. Добре розташовано пошукову систему Інтернету. І насамкінець розміщено статистику використання інформаційних ресурсів портала.

Сайт електронної бібліотеки України містить рядок пошуку нище розміщено категорії пошуку, сортування готових робіт.

- Головна;

- Про нас;

- Послуги;

- Новини;

- Корисне;

- Контакти.

На головній сторінці сайту розміщена інформація про бібліотеку та інформація про правильність подання запиту. Також є ссилки на сайти партнерів бібліотеки:

- Аспирант Украини;

- Научная степынь;

- Аспирантура Украини;

- Кандидат наук;

- Доктор наук.

Проаналізувавши структуру даних Web бібліотек, можна зробити висновок, що Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського містись більшу кількість інформації, в ній легко орієнтуватися та на відміну від Електронної бібліотеки України є зручнішою та доступнішою у використанні.

2.5 Авторське право в середовищі Web бібліотек України

Досягнення у сфері науки і практики всіх галузей знань відбивається у різних видах документів на різних носіях інформації, переважна частина яких зберігається в бібліотечно-інформаційних установах. Більшість документів зберігає знання, які є результатом інтелектуальної діяльності певної особи чи творчого колективу, і може розглядатися як об'єкт авторського права. Основою сучасного інформаційного права є положення про невід'ємне право людини на вільний доступ до інформації. Водночас дуже важливим є створення правового захисту інтелектуальної власності в системі використання інформаційних ресурсів, тобто збереження авторських прав.

Авторське право в Україні -- це частина цивільного законодавства, і воно регулює відносини із використання творів науки, літератури і мистецтва.

Так, у Національній бібліотеці імені В. І. Вернадського (НБУВ) 2008 р. за бажанням користувачів виготовлено понад мільйон копій документів. Якщо донедавна в бібліотеках йшлося про копіювання переважно друкованої продукції, то інформатизація суспільства внесла суттєві корективи в систему формування бібліотечних фондів та обслуговування. З розвитком бібліотечних інформаційних електронних ресурсів, зокрема формуванням повнотекстових баз даних, копіювання електронних документів стало загальнодоступним. У НБУВ щодоби користувачі ЕР роблять близько 135 тис. копій документів. Активне створення електронних бібліотек, у фондах яких є документи, що підпадають під юрисдикцію авторського права, використовуються у вільному доступі, проте е процес копіювання документів (як і можливе подальше тиражування) бібліотечними службами не контролюється та, зрештою, й не може. Організацію електронних бібліотек, наповнення та використання їхніх повнотекстових баз даних, чинне законодавство України повною мірою не забезпечує, як і правомірність їхнього функціонування (у тому числі в Інтернеті). Можна сказати, що наразі в нашому суспільстві відбувається, з одного боку, апробація користування цим новим видом інформаційного ресурсу, з другого -- проходить перевірку нормативно-правове забезпечення процесу його функціонування. Проблеми використання документної електронної інформації, що виникли, знаходяться у правовому полі країни. Серйозно означилася така, як захист авторських прав, зокрема майнових прав на інтелектуальну електронну продукцію. Увага суспільства до існуючого законодавства: у пресі та на професійних форумах все частіше виникають дискусії щодо правової бази держави і необхідності введення нових законів. Безперечно, окремі нормативні акти чинного законодавства в цій сфері потребують змін, але спочатку треба навчитися виконувати ті положення, що вже прийняті та здатні упорядкувати та узгодити аналізовані правові норми. У цьому на сьогодні полягає суть проблеми як в Україні, так і в інших державах.

Якщо звернутися до практики копіювання документів у бібліотеках інших країн, то ця проблема вирішується по-різному. Так, у США прийнятий закон про продовження терміну дії авторських прав (Copyright Term Extension Act), до 70 років. Однак є виняток (стаття 108(h)), що дозволяє бібліотекам, архівам або некомерційним освітнім установам за останні 20 років дії копірайта відтворювати, копіювати документ з метою забезпечення його збереження або в наукових цілях. Для цього бібліотеці потрібно довести, що ця робота не носить комерційного характеру, а зроблена копія документа не є товаром [23].

У Великобританії 31 жовтня 2003 р. були прийняті поправки до Закону про авторське право, дизайн і патенти (The Copyright. Designs and Patents Act), який було доповнено "Нормами з копірайту і суміжних прав" (Copyright and Related Rights Regulations). Поправки в ньому аналогічні Тим положенням, що стосуються американського закону захисту авторських прав у цифрову епоху [24]. Головні зміни торкнулися переліку винятків. Так, будь-яке копіювання в наукових, комерційних або приватних цілях, що виконується для комерційної потреби, вимагає дозволу від власника прав (авторизації) або ліцензії від Агентства з авторських прав.

З позиції права, будь-яка наукова робота, що виконується науковими організаціями, які входять до складу приватних (комерційних) компаній, є результатом комерційної діяльності. Робота, що здійснюється в некомерційній організації на замовлення приватного підприємства, також вважається комерційною. Для бібліотек є вибір -- укладати угоди з агентствами, що здійснюють централізоване вирішення проблем авторського права і відрахувань або не займатися такими видами бібліотечно-інформаційної діяльності (копіювання, сканування, роздруківка тощо). Крім того, бібліотеки, поставлені у більш жорсткі умови, ведуть роз'яснювальну роботу у сфері авторського права та інтелектуальної власності. Так, Британська бібліотека організувала спеціальний бізнес-центр з означених проблем, щоб допомогти своїм читачам орієнтуватися в складних питаннях авторського права. На нашу думку, бібліотекам України доцільно запозичити цей досвід, який буде дієвішим за умов активної співпраці спеціалістів бібліотечної та правознавчої галузей.

Основним нормативним актом Російської Федерації (РФ) у сфері авторського права є частина 4 Цивільного кодексу (ЦК), яким з 01.01.2008 р. припинено дію Закону РФ "Про авторське право і суміжні права" від 09.07.1993 р. Це дуже важливо, бо на авторське право і, зокрема, -- на договори з автором, поширюються загальні положення цивільного права. РФ є федеральною державою, і це означає, що нормативні акти мають право приймати не лише в державі в цілому, а й окремі суб'єкти РФ (республіки, округи, краї). Ст. 492 ЦК передбачає випадки використання твору без згоди автора і без сплати авторської винагороди, а ст. 495 -- використання твору без згоди автора, але з виплатою авторської винагороди . Європейські експерти високо оцінили закон РФ про авторське право, визнавши його одним з найкращих серед аналогічних законів інших країн. Відзначалося, що одним з головних завдань є практичне забезпечення його виконання, спрямування на захист авторських прав. Ці проблеми виявляються актуальними і для бібліотек, що активно формують різноманітні інформаційні ресурси .

Міжнародне бібліотечне співтовариство намагається захистити право користувачів на вільний доступ до електронних документів та їхнє копіювання, але більшість держав приймають рішення про обмеження копіювання електронних документів у бібліотеках . Однак дещо іншу позицію має Міжнародна федерація бібліотечних організацій та установ (ІФЛА). Федерацією підтримується позиція щодо безоплатного доступу до інформаційних ресурсів з метою наукових досліджень та освіти, яка мотивується тим, що за відсутності такого рішення бібліотекам і громадянам не буде надана можливість користуватися усіма не забороненими законодавством можливостями щодо електронного копіювання, а це може створити небезпеку соціального характеру . Переваги інформаційного суспільства будуть, насамперед, доступні користувачам, які мають можливість заплатити за доступ до інформаційних ресурсів. Це призведе до подальшого поглиблення нерівності між користувачами, оскільки є й ті, хто неспроможний оплатити цієї послуги.

ІФЛА закликає Всесвітню організацію інтелектуальної власності про авторське право (ВОІС) і Світову організацію торгівлі (СОТ) спільними зусиллями виробити новий підхід до проблем інтелектуальної власності з урахуванням різного рівня розвитку країн. Зокрема, ІФЛА рекомендує ВОІС відмовитися тимчасово від прийняття нових заборонних рекомендацій і підписання нових договорів з авторського та патентного права . Для порівняння -- отримання електронної копії документа в Європі стає загальнодоступним і звичним явищем. У 2008--2009 рр. поширилась тенденція протиборства в європейському інформаційному суспільстві за "вільний контент", за інтереси суспільства, зняття обмеження використання інформації. Ще в 1998 р. основні риси інформаційного суспільства і завдання, що стоять перед бібліотеками та інформаційними центрами, охарактеризувала Маргарет Хейнс, виконавчий директор Британської комісії з бібліотек і інформації. Наголошуючи, що бібліотеки та інформаційні центри діють у швидко мінливому зовнішньому оточенні, де вільний доступ до інформації становить основу демократичного суспільства, а інформація має бути доступною, організованою і керованою та водночас -- міжнародним товаром. Такий підхід викликає необхідність регламентувати відносини між автором та суб'єктами, які формують інформаційні ресурси і надають їх у використання на комерційній основі. Вирішення цих питань потребує перегляду та вдосконалення законодавчих норм як на міжнародному рівні, так і на загальнодержавному. Нині наша країна перебуває на стадії завершення формування системи правової охорони інтелектуальної власності й має певні результати щодо регламентації авторсько-правових відносин у сфері інформаційного виробництва і розповсюдження інформації. Зараз ще відбувається процес прискореної адаптації вітчизняних норм до міжнародних конвенцій, пов'язаних з дотриманням авторського права і суміжних прав, а також внесення відповідних змін і доповнень до нормативно-правових актів України. Водночас існують серйозні проблеми функціонування вітчизняного законодавства в сфері авторського права та інтелектуальної власності, що виявляється в порушенні та недотриманні норм вітчизняного права у цій царині. Це виливається в особливу проблему невпорядкованості нормативно-правових актів, що регулюють копіювання інформаційних ресурсів та несанкціонований відбір інформації через мережу Інтернет. Потрібно вирішити питання щодо досягнення справедливого та життєздатного балансу між інтересами суб'єктів авторських прав їх створювачами документ них систем, у яких організується використання документів, у тому числі-- у бібліотечно-інформаційних установах та в мережі Інтернет. Вирішенню цього завдання може значно посприяти створення спеціальної міжвідомчої робочої групи, до складу якої входитимуть провідні фахівці бібліотечної та правознавчої галузей. У компетенції такої групи або комісії -- досягнення консенсусу щодо вироблення відповідних нормативно-правових положень, якими б чітко визначалися права бібліотечно-інформаційних установ як посередника між автором та користувачем, а також -- межі відповідальності за неправомірне використання об'єкта інтелектуальної власності, зокрема:

- створення без згоди авторів електронних копій документів для веб-архівів та їх вільне використання тільки в локальних бібліотечних мережах;

- зменшення строку дії авторського права;

- упровадження цифрового підпису для електронних документів з метою підтвердження авторських прав (наукового, освітнього, художнього характеру);

- відповідальність за неправомірне використання інформації з документ них фондів має нести не бібліотека, а користувач;

- потрібно чіткіше визначити правові процедури, які передбачають ефективні дії впливу на суб'єкта будь-якого порушення прав інтелектуальної власності (плагіат, привласнення тощо).

Однак, наразі актуальним завданням є не тільки удосконалення законодавства в галузі авторського права та використання інформації, а і його виконання, зокрема, правильне застосування ряду положень, спрямованих на захист авторських прав та вільний доступ громадян до бібліотечних фондів та електронних ресурсів.

У національному законодавстві рівно як і в міжнародних договорах не використовується поняття „Інтернет” як середовище використання творів та об'єктів суміжних прав.

Норми вітчизняного законодавства (Цивільний кодекс України, далі - Кодекс; Закон України «Про авторське право і суміжні права», далі - Закон) містять більш широкі поняття, що розповсюджуються на цифрові технології, а саме, відтворення, право на розповсюдження серед широкої публіки (доведення до відома, надання доступу).

Основні положення полягають у визначенні прав, пов'язаних з використанням творів, виконань, фонограм у цифровій формі, в тому числі в інтерактивних комп'ютерних мережах. Зокрема, відповідно до положень Договорів ВОІВ автори, виконавці, виробники фонограм мають виключні права дозволяти відтворення своїх творів, виконань, фонограм в цифровому середовищі, а також „здійснювати доступ” до своїх творів, виконань, фонограм.

Під здійсненням доступу мається на увазі доведення до загального відома через дротові та не дротові засоби зв'язку творів, виконань, фонограм таким чином, що представники публіки можуть здійснювати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їхнім власним вибором.

До виключного права автора, виконавця, виробника фонограм, відеограм, організації мовлення відноситься право дозволяти відтворення, відповідно, твору, виконання, фонограми, відеограми, програми мовлення (статті 441, 453-455 Цивільного кодексу України, статті 15, 39, 40 Закону).

Відтворення включає зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер (стаття 1 Закону).

До виключного права автора, виконавця, виробника фонограм також відноситься право надання доступу будь-якій особі до твору, фонограми та зафіксованого виконання з місця та в час, обраних нею (статті 453, 454 Цивільного кодексу України, статті 15, 39, 40 Закону).

Крім того, якщо, наприклад музичні або відео-файли планується продавати через мережу Інтернет, на це також потрібно отримати дозвіл від автора, виконавця, виробника фонограм, відеограм. Зокрема, відповідно до статті 441 Цивільного кодексу України, статті 15 Закону використанням твору є його продаж. Використанням виконання або фонограми, відеограми є продаж та інше відчуження оригіналу чи примірника запису виконання (стаття 453 Кодексу, стаття 39 Закону) або фонограми, відеограми (стаття 454 Кодексу, стаття 40 Закону).

Отже, для правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет, необхідно отримати дозвіл від суб'єктів авторського права і суміжних прав.

Законодавство у сфері авторського права передбачає, що використання твору є правомірним лише після попереднього письмового дозволу авторів чи інших осіб, що мають авторське прав на твори (статті 15, 33 Закону),

Крім того, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору (стаття 15 Закону).

Як свідчить практика, при створенні електронних бібліотек існують такі проблеми.

Відсутність дозволів суб'єктів авторського права (авторів творів, видавців тощо) на переведення їх творів в цифрову форму (сканування) для розміщення цих творів в електронній бібліотеці з подальшим наданням користувачам доступу до цих творів. При цьому необхідно передбачати вимогу неможливості порушення цілісності твору під час його переведення в цифрову форму та при подальшому використанні, надання доступу до творів тільки для особистого використання .

Окремі винятки та обмеження у сфері авторського права стосуються безпосередньо бібліотек. Так стаття 22 Закону передбачає, що допускається без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право, репрографічне відтворення одного примірника твору бібліотеками та архівами, діяльність яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку, за таких умов:

1) у разі, коли відтворюваним твором є окрема опублікована стаття та інші невеликі за обсягом твори чи уривки з письмових творів (за винятком комп'ютерних програм і баз даних), з ілюстраціями чи без них, і коли це відтворення здійснюється за запитами фізичних осіб за умови, що:

а) бібліотека та архів мають достатньо підстав вважати, що такий примірник використовуватиметься з метою освіти, навчання і приватного дослідження;

б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;

2) у разі, коли відтворення здійснюється для збереження або заміни загубленого, пошкодженого та непридатного примірника даної бібліотеки чи архіву або для відновлення загубленого, пошкодженого або непридатного примірника з фонду аналогічної бібліотеки чи архіву, а одержання такого примірника іншим шляхом неможливе, а також коли відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру.

При цьому відповідно до статті 1 Закону репрографічне відтворення (репродукування) -- факсимільне відтворення у будь-якому розмірі (у тому числі збільшеному чи зменшеному) оригіналу письмового чи іншого графічного твору або його примірника шляхом фотокопіювання або іншими подібними способами, крім запису в електронній (у тому числі цифровій), оптичній чи іншій формі, яку зчитує комп'ютер.

Тому положення, передбачені статтею 22 Закону не стосуються використання творів електронними бібліотеками.

Окремі виключення та обмеження стосуються діяльності електронних бібліотек, див. Рекомендації щодо застосування винятків та обмежень у сфері авторського права і суміжних прав).

Для створення електронної бібліотеки необхідно:

- створити Реєстр суб'єктів авторського права на твори, які планується розмістити в електронній бібліотеці;

- укласти договори між суб'єктами авторського права та електронною бібліотекою (або між суб'єктами авторського права та організацією колективного управління).

На основі одержаних повноважень суб'єкт авторського права, його повірений чи організація колективного управління надає електронній бібліотеці невиключні права на використання об'єктів авторського права шляхом укладання з нею відповідного договору. Також цим договором передбачається виплата авторам чи іншим особам, що мають авторське право, винагороди електронною бібліотекою.

Договір правовласника чи його представника з електронною бібліотекою може передбачити, у залежності від характеру використання творів, такі способи їх використання: відтворення, розповсюдження, включення творів як складових частин до збірників, подання творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;.

При наданні доступу можна застосувати технічні засоби щодо безкоштовного доступу до анотацій творів для ознайомлення користувачів зі змістом твору, щоб визначити доцільність використання цього твору за відповідну плату.

Електронні копії творів мають супроводжуватися застереженням щодо заборони неправомірного використання твору, зокрема його копіювання та розповсюдження.

Електронна бібліотека має вести статистику використання творів для виплати винагороди .

Згідно зі статтею 50 Закону порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є зокрема:

- вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, та їх майнові права;

- піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення.

- будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;

- підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;

- розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.

Кримінальна відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав передбачена статтею 176 Кримінального кодексу України: незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

3. Виникнення ідеї та аналіз ситуації

3.1 Обґрунтування проекту. Аналіз ситуації

В зв'язку з сучасним станом та розвитком варіантів Web бібліотек в світі необхідно в подальшому перенести цей досвід та знання в розвиток та роботу бібліотеки.

Бібліотека - унікальний соціальний інститут, що забезпечує , кумуляцію і загальнодоступність документів, які зберігають знання, набуті в процесі розвитку людства, сприяють піднесенню інтелектуального і морального потенціалу суспільства. «web-бібліотеки» -- відносно новий засіб організації електронних інформаційних ресурсів та традиційних бібліотек, надання інформаційних послуг користувачам, незалежно від їх місця знаходження. В процесах інтеграції інформаційних ресурсів країни в єдине загальнодоступне інформаційне поле, формування проблемно-орієнтованих інформаційних просторів та комплексного вирішення питань забезпечення якісно нового рівня інформаційного обслуговування споживачів питання створення електронних бібліотек набувають великого значення. Саме вони можуть стати інтеграторами, концентраторами, та в певній мірі, навігаторами в інформаційному середовищі, забезпечити технологічні умови для управління електронними ресурсами, технічну та ресурсну базу для вдосконалення бібліотечно-інформаційних сервісів та інтеграції країни в світову інформаційну інфраструктуру .

В електронному середовищі «web-бібліотеки» покликані виконувати ті функції, які притаманні взагалі бібліотеці як історично складеної системі-накопичення, впорядкування, забезпечення та використання документованих знань, а як сучасні інформаційні системи - забезпечити через глобальні мережі зручне та оперативне надання знань, інформації, електронних документів та копій першоджерел.

Web ресурси та відповідні засоби доступу як відомо створюються не тільки у бібліотеках але і в інших структурах: інформаційних центрах, науково-дослідних та академічних інститутах, вузах, органах управління, інших фірмах, компаніях тощо. Разом з тим, лише в бібліотеках створення електронного загальнодоступного ресурсу та обслуговування без будь-яких обмежень найбільш показово, відчутно і негайно приносять практичну користь широкому колу користувачів.

З точки зору соціальних функцій та розширення можливостей, представлення загальнодоступної інформації широкій публіці базових документів для розвитку електронних бібліотек може служити „Маніфест державних бібліотек" розроблений міжнародною федерацією асоціацій та установ (ІФЛА) та прийнятий ЮНЕСКО.[3,4 ] Ідеї цього документу розвиваються та доповнюються в „Інтернет - маніфесті ІФЛА", прийнятому в місті Глазго на 68 конференції ІФЛА [3,4 ]. У Російської Федерації директивна основа інформатизації суспільства сьогодні - федеральна цільова програма „Електронна Росія 2002 - 2010" де згадуються і ВУЗівські бібліотеки теж.

Компонентами соціальної революції, обумовленими появою електронних бібліотек є:

1.) технічний прогрес;

2.) нові види інформації;

3.) дешевизна зберігання електронних публікацій в порівнянні з паперовими;

4.) збільшення кількості каналів, розвитку телекомунікації, Інтернет;

5.) доступ до інформації та документів, корпоративність та розподіл ресурсів.

Поняття та задачі, на які спирається праця бібліотек:

1.) формування колекцій інформаційних ресурсів (документів) як універсальних так і тематичних;

2.) створення довідково-пошукового апарату до колекцій;

3.)забезпечення зберігання охорони колекції;

4.) забезпечення безкоштовного доступу до бібліотечних матеріалів;

5.) формування колективу і підготовка його до виконання ключових функцій бібліотеки.

З огляду на актуальність формування в Україні національних електронних інформаційних ресурсів територіального, галузевого та загальнодержавного рівнів, розв'язання завдань поширення суспільно значущої інформації на усі регіони країни та удосконалення інформаційного забезпечення усіх галузей діяльності, можна окреслити такі стратегічні напрями формування електронних бібліотек як засобів комплексного вирішення означеного кола питань. Це мета, можливості та функції електронних бібліотек. Ті, другі та треті тісно взаємопов'язані, при цьому так історично склалося, що створення електронної бібліотеки, як правило, починалось з крупних проектів та цільових програм оцифровування друкованого матеріалу, рукописів, зображень, які є в наявності. Серед найбільш розповсюджених цілей оцифровування та мотивацій до створення електронних версій традиційних бібліотечних документів можна назвати наступні.

1. Забезпечення зберігання друкованого матеріалу, в першу чергу рідкісних та цінних документів, надання нових властивостей друкованим та рукописним матеріалам, наприклад, шляхом додавання наукових коментарів, посилань у різних форматах (у тому числі - відео чи аудіо). Оцифровування викликає багато сперечань, особливо серед прихильників традиційної „мікрофільмової" теорії збереження. Головний аргумент „проти" - коротка історія життєвого циклу електронних носіїв інформації внаслідок їх порівняно недавнього виникнення. Але це не зупиняє спеціалістів з інформаційних технологій, оскільки наявність цифрових страхових копій підвищує надійність зберігання документів, а що станеться з „життєвим циклом", покаже майбутнє. При цьому ні мікрофільм, ні мікрофільму ніхто не відміняє. Мова іде ще про одне - більш удосконалений і зручний метод забезпечення зберігання.

2. Створення умов для забезпечення більшої досяжності змісту друкованого матеріалу; підвищення якості інформаційного обслуговування, розширення номенклатури інформаційних послуг, досяжності інформації будь-яких видів і тематик, збільшення кількості користувачів, які переходять до електронних ресурсів досягається за рахунок:

1) надання не тільки текстової інформації або ізо - матеріалів , але й будь-якої Іншої, в тому числі мультимедійної інформації;

2) забезпечення досяжності матеріалів, які знаходяться в різноманітних колекціях та фондах, включно з малотиражними та унікальними виданнями, без класового чи тематичного обмеження, без обліку національних меж або відомчої належності;

3) розширення кола потенціальних постачальників та дотримувачів інформації, в тому числі за межами бібліотечного співтовариства;

4) усунення обмежень на отримування інформації користувачами з фізичними або соціальними обмеженнями;

5) розширення можливостей постачання інформації в будь-яке місце, в тому числі - на робочий стіл, або додому;

6) зняття обмеження на час звернення за інформацією та час її отримання - цілорічна та щоденна робота 24 години на добу. [ 12 ] 3. Прагнення „не відставати від інших". У даному випадку немає підстав для іронії тому що мова іде про вирівнювання рівнів технологічного розвитку закладів, які працюють на користь суспільству.

Кожна із названих позицій відображає можливості та амбіції конкретної бібліотеки: або робити все самій, або купувати та надавати доступ до зроблених в іншому місці матеріалів, або мати вигляд людини яка в технологічному плані не відстає від моди.

Електронна бібліотека обслуговує різними за досяжністю видами машино читальними ресурсами:

1) ресурсами, які знаходяться в її власності, розміщені на її серверах або в її приміщеннях; їх селекція аналогічна селекції друкованих матеріалів, а бібліографічні описи включені, як правило, або в окремий, або в загальний електронний каталог бібліотеки;

2) вилученими ресурсами, розташованими на серверах постачальників інформації, доступ до яких ліцензований (сплачений); процедура селекції такого роду ресурсу детальніше викладена в матеріалах бібліотеки Конгресу США [3,5,8,12 ]. Чи залучати подібні ресурси до каталогу бібліотеки - питання поки що дискутуємо, хоча автор статті схильний вважати їх залучення в загальний каталог бажаним. Як мінімум слід складати списки подібних матеріалів, щоб забезпечити їх ефективне використання та контроль за ними (статистика попиту);

3) вилученими ресурсами проглянути ми та оціненими розробниками даної Електронної бібліотеки; бібліотека рекомендує ці ресурси, маючи на увазі якість інформації та надійність джерела, включає їх у бібліографічні списки або в каталог, слідкує за актуальністю даного сайту. Участь бібліотеки заклечається в організації зручного доступу до них, наприклад, шляхом створення єдиного інтерфейсу;

4) усіма іншими вилученими ресурсами, доступ до яких - справа вільного вибору та навиків користувача, а бібліотекар повинен допомагати проводити тематичний пошук.

В окремих випадках груп 3 та 4 бібліотека може робити замовлення одиничних документів (мова іде про повні документи), а також сплатити за постачання.

3.2 Проект структури ««web-бібліотеки»»

Ця структура включає в себе обов'язкові та додаткові елементи.

Обов'язкові елементи:

1) електронні ресурси (види електронної інформації) Вони включають в себе: електронні фонди (колекції), бази даних, електронні каталоги, мультимедійні дані тощо. Електронний фонд - організована більшість електронних документів об'єднаних за певною формальною ознакою (тематичною, хронологічною, класовою тощо). Електронний документ являє собою виділені (певним чином розмічені або позначені) дані на електронному носії інформації, досяжні до користувача за допомогою комп'ютерних та телекомунікаційних засобів. Вимоги щодо якості електронних документів за змістом: джерела повинні бути достовірними, регулярно поновлюватись і бути цікавими.

2) персональні комп'ютери їх кількість, необхідна для створення електронної бібліотеки, визначається наступними факторами;

кількість робочих місць для Електронної бібліотеки, запланована бібліотекою чи іншим закладом;

пропускною здатністю каналів зв'язку;

фінансовими можливостями бібліотеки, заклади або вищі органи (мається на увазі сплата експлуатаційних витрат на канали зв'язку), включаючи ліцензійні договори з власниками електронних ресурсів.

3) середовище передачі даних (Інтернет)

Якісний зв'язок користувачів бібліотеки з Інтернетом буде також характеризувати роботу бібліотеки. Крім того, в даному випадку важливо, те, що Інтернет служить розподільним сховищем більшості мережевих ресурсів.

4) професійний посередник (бібліотекар)

Працівник бібліотеки повинен бути добре підготовлений теоретично та професійно. Керівник бібліотеки повинен зосередити зусилля на роботі з персоналом усіх рівнів. Потреба в безперервному підвищенні кваліфікації виникає внаслідок дуже великого темпу технологічного розвитку. При роботі з ресурсами мережі слід звернути увагу на підвищення кількості часу, який необхідно приділяти читачу через підвищену складність запитів.

Додаткові елементи, які покращують обслуговування користувачів:

1) локальна обчислювальна мережа (ЛОМ);

2) телекомунікаційні сервери;

3) власні електронні ресурси;

4) файлові сервери;

5) веб-сервер

Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ)організовує незалежні комп'ютери в єдину систему на технічному та програмному рівнях, дозволяє оптимізувати технології формування та використання Електронної бібліотеки. Телекомунікаційний сервер чи система серверів забезпечує сумісну роботу локальної мережі та Інтернету.

Історично склалося так, що власні електронні ресурси - непримітні компоненти Електронної бібліотеки; для зручності роботи з власними ресурсами організовується файловий сервер, чи їх система, а для забезпечення доступу до них вилучених користувачів - веб - сервер.

4. Побудова сайту

4.1 Мета й призначення розробленого сайту

У цьому дипломному проекті створено сайт ««web-бібліотеки»». Цей сайт розроблено для компанії, що спеціалізується в цій області.

Мета сайту - надання посилань на книги необхідні користувачам, а також інформацію про них.

Завдання сайту - оптимально швидко, зручно і грамотно надати інформацію для користувача сайту. Інформація, посилання повинні бути представлені в зручному для користувача вигляді.

У даному дипломному проекті можна дізнатися:

- Інформацію про електронній бібліотеці;

- список книг знаходяться в архіві бібліотеки;

- Інформацію про авторів;

- та іншу інформацію.

4.2 Цільова аудиторія

Одним з найбільш важливих інформаційних ресурсів є Internet, в Інтернеті кожна людина може знайти інформацію, що задовольняє його запитам.

Інформація на сайті призначена всім бажаючим отримати електронну версію будь-якого друкованого видання - книги, словника, журналу, довідника і т.д. Так само на сайті знаходиться різноманітна інформація рекламного характеру, яка також може бути цікава відвідувачам сайту.

Аудиторія сайту електронної бібліотеки дуже різноманітна, т.к різноманітна і тематика пропонованих літературних видань, інформація може бути цікава як самим маленьким користувачам Інтернет не мають освіти, це казки, журнали, розмальовки, так і старшому поколінню і людям які шукають видання по спеціалізованому профілю.

4.3 Система управління сайтом WEB- Бібліотеки

На сьогоднішній день відомо багато систем для створення сайтів. Одні платні, інші - безкоштовні. Серед безкоштовних, провідна система, безсумнівно, uCoz.

uCoz - це сучасна і безкоштовна SaaS платформа, що дозволяє створити універсальний сайт і керувати ним. На uCoz не можна користуватися такими мовами веб-програмування, як PHP і Perl, але система має власну мову розмітки, подібний PHP.

Знаючи мови HTML, CSS, мова програмування JavaScript і використовуючи мову розмітки uCoz, можна створити сайт будь-якої складності і будь-якого змісту, природно керуючись правилами системи.

uCoz - це хостинг, у якого необмежений дисковий простір. Поспішаю розвіяти цей міф - після реєстрації сайту вам буде надано 400 мб дискового простору, і з кожною секундою цей простір буде збільшуватися на три байти. Якщо ваш сайт буде відвідуємо, то і цей «секундний бонус»буде збільшуватися.

На uCoz є зручна панель управління, де можна налаштувати будь-який модуль під себе і свої потреби.

Модулі - основна складова частина системи, яка керується пріоритетнішою, ніж інші складові. Іншими словами, модулі в uCoz - найважливіші складові для роботи з цим движком. У системі близько 20 модулів і з часом їх кількість збільшується, як нещодавно з'явився модуль «Онлайн ігри»

uCoz - зручне середовище розробки з підсвічуванням синтаксису HTML і CSS.

Система має безліч модулів, які можна налаштувати на свій лад.

Серед них (складові безпосередньо для роботи користувачів uCoz):

- Модуль «Блог» і «Новини сайту» - Подібні модулі, які підходять для створення новинних стрічок і інформаційних оголошень. Мають тільки рубрикацію за категоріями.

- Модуль "Каталог статей», «Каталог файлів», «Каталог сайтів », «Дошка оголошень » - Ідентичні один одному модулі, які відрізняються тільки назвою. Модулі складні, але зручні і управляти ними складніше, ніж «Блог» і «Новини сайту». Вони мають рубрикації по розділам, а розділи, відповідно, за категоріями.

- Модуль «Форум» - Каже сам за себе. Цей модуль дозволяє створити великий форум, який не поступається за складністю сучасним відвідуваним форумів.

- «Фотоальбоми» - Ви хочете показати свою продукцію? Або викласти свою фотосесію? Модуль «Фотоальбоми» допоможе вам у цьому. Кожній фотографії ви можете дати опис та оцінку. Фотографії можуть коментувати ваші друзі або співробітники. Модуль має рубрикацію за розділами і категоріями.

- Модулі «Тести», «FAQ», «Гостьова книга»використовуються рідше, ніж основні модулі, але так само мають певну вагу серед інших. Наприклад, модуль «Тести»дозволяє замінити пошук будь-яких тестів по інтернету - їх можна створити прямо своєму сайті. Але цей модуль вимагає продуманості. «FAQ» - модуль «питання-відповідь ». Він дуже простий в управлінні. «Гостьова книга» - гості можуть залишити відгуки про вашому проекті, або з нього можна зробити ще що-небудь

- «Міні-чат» - uCoz має свій міні-чат. Правда щоб перевірити, відповіли тобі чи ні, потрібно оновлювати сторінку. Але для цієї рутинної роботи вам надана кнопка «Автооновлення».

- «Інтернет-магазин »- Єдиний платний модуль і, напевно, найскладніший в системі. Він дозволяє створити на своєму сайті інтернет-магазин, виставивши свою продукцію на продаж. Цей сервіс повністю припиняє потребу пошуку інтернет-магазинів, згодних виставити ваші товари. Сервіс подібний сучасним великим інтернет-магазинах інтернету.

Модулі для адміністратора:

- «Користувачі »- модуль системи для організації користувачів. Тут адміністратора сайту видається можливість налаштувати права, створювати групи і змінювати профілі. Модуль відповідає так само за реєстрацію користувачів. Для цього є uNet.

uNet - це глобальна система реєстрації користувачів, подібна OpenID. У uNet можна управляти сайтами, створювати і видаляти їх. У цьому сервісі є свою соціальна мережа, яка поки перебуває в стадії розробки.

- «Редактор сторінок »- модуль для створення статичних сторінок. В управлінні цим модулем зберігаються ключові налаштування системи.

- «Пошук» - назва говорить сама за себе, це - пошук по сайту за ключовими словами. Для веб-майстрів та SEO-оптимізаторів створює у файловому менеджері sitemap.xml.

Система надає вам преміум-пакети: Базовий (3 $ / міс.), Розширений (6,50 $ / міс.), Бізнес (5,50 $ / міс.), Преміум (9 $ / міс.). Звичайно, можна купити функції, що містяться в цих преміум пакетах по одинично, але ці пакети базуються на принципі "Оптом дешевше", і замість однієї функції ви отримаєте великий ряд привілеїв для свого сайту від відключення рекламного банера, до домену в зоні. Ru.

uCoz дозволяє прикріпити будь-який домен до свого сайту, а так само надає понад десяток доменів третього рівня. Серед них:. Ucoz.ru,. Ucoz.ua,. Ucoz.com,. Ucoz.net,. At.ua, .3 dn.ru та ін.

Домени на uCoz широко відомі, а деякі дуже популярні. Наприклад домен clan.su - є знахідкою для геймерів і творців ігрових кланів, а домен moy.su - для блогу.

При реєстрації сервіс пропонує вам вибрати близько 250 шаблонів (кількість з кожним роком зростає), зроблених професіоналами і розробленими саме для вас. На uCoz-Design можна замовити шаблон, розроблений під uCoz.

Адміністрація сервісу так само турбуватися про безпеку своїх користувачів. Можливість падіння серверів всього 0,2%. Так само створена функція резервного копіювання шаблонів і всього сайту на випадок його падіння. Створено два рівня технічної підтримки: загальна - безкоштовна. Платна, питання в якій коштує всього $ 0,5, але і відповідь приходить на протязі 24 годин - він повністю високоякісний і доступний.

Але у uCoz є і свої проблеми:

- Ставлення розробників - в основному на це ставлення впливає репутація сайтів створених в uCoz, м'яко кажучи, не кращої змісту. Серед вебмайстрів в системі uCoz вони називаються коротко і просто: «ГС», дивіться, не потрапте в цей список!

- Жахлива реклама - Користувачі Firefox і Opera навчилися її обходити і викорінювати на кожному сайті. Для того, щоб прибрати рекламу, доводиться платити і купувати преміум-пакети, але доповнення до Firefox «AdBlock +» при грамотному використанні можна прибрати рекламу на всіх сайтах uCoz.

- Візуальний редактор - головна проблема новачків у системі uCoz. Цей сервіс не змінювався протягом багатьох оновлень движка. Більшість новачків його використовують в першу чергу і надалі їх сайти після використання візуального редактора носять тавро «ГС»

На сайт і його створення ніяких витрат не відведено. Всі доступні і потрібні функції безкоштовні і доступні. uCoz не потрібно завантажувати і встановлювати, вам буде досить лише зареєструватися і система повністю у вашому розпорядженні - відмінний варіант для новачків в цій сфері. uCoz дозволяє створити високоякісний і професійний сайт без особливих зусиль і з невеликими витратами за часом. Вже більше 1 000 000 чоловік обрало uCoz за 4 роки його існування.

4.4 Інструкція користувача

Стартова сторінка надає інформацію про бібліотеку, ця сторінка представлена на малюнку 3.

Мал.. 3

На Цій сторінці описуються на яких джерелах можна читати електроні підручники, також на верхній панелі розташовано меню розбите по класах, а зліва меню розбита на розділи сайту.



Мал..4

Коли ми натискаємо на потрібний нам клас то випадає вкладене меню з нього ми можемо вибрати потрібний нам предмет чи використати пошук який знаходиться в правому куті сайту.

На цій сторінці користувач може здійснювати пошук інформації за двома критеріями: або за назвою книги, або за автором. Для цього необхідно ввести шаблон пошуку в поле введення і вибрати параметр пошуку з допомогою ви падаючого списку і після цього натиснути кнопку «Пошук». Якщо користувач не ввів яку-небудь інформацію в поле введення і натиснув кнопку «Пошук», то перед ним з'явиться вікно з попередженням, про те що він не ввів інформацію для пошуку, як показано на мал. 5.