Формування вимог до програмно-інформаційного комплексу кредитування фізичних осіб, розробка його концепції

Для досягнення ефективної роботи кредитного відділу а саме розробки автоматизованої системи оцінки кредитоспроможності (рис. 4) необхідно вирішити питання обміну інформації між кредитним інспектором та автоматизованою системою.

Апаратно-програмні елементи системи:

сервер, на якому розташована база даних прийняття заявок по кредиту:

клієнтські робочі станції, на кожній з яких встановлене однакове клієнтське програмне забезпечення.

Всі ЕОМ повинні працювати під управлінням відповідних операційних систем (ОС).

Між собою ЕОМ пов'язані за допомогою мережного середовища. Реалізації наведених елементів підсистеми повинні відповідати певним вимогам відповідно до планів їх використання. Далі наведемо ці вимоги і визначимо претендентів, що їм задовольняють.

База Даних (БД) - це організована структура, призначена для збереження інформації. У сучасних базах даних зберігаються не тільки дані, але й інформація яка представлена у виді двовимірних таблиць. Це комплекс програмних засобів, призначених для створення структури нової бази, наповнення її вмістом, редагування вмісту і візуалізації інформації.

СУБД. Насамперед, вимагається функціонування СУБД на платформах родин Windows та Linux. За довгий час розвитку систем зберігання даних на ринку СУБД найбільшої популярності набули MySQL, InterBase/Firebird, Oracle, які задовольняють наступним загальним вимогам до СУБД підсистеми:

оптимізований багатокористувачевий режим роботи;

надійні засоби захисту інформації;

ефективні інструменти для розмежування доступу до БД;

підтримка широкого діапазону апаратно-програмних платформ;

реалізація розподіленої обробки даних;

розвинуті засоби управління, контролю, моніторингу й адміністрування сервера БД.

Системна архітектура «кліент-сервер». Клієнт - робоча станція для одного користувача, забезпечує режим регистрації та ін. Необхідні на його робочому місці функції розрахунку, комунікацію, доступ до базам даних.

Сервер - один або декілька процесорів з єдиним полем пам'яті, які за потребою користувача забезпечують їм функції розрахунку, комунікації та доступ до баз даних.

Система розбивається на дві частини, які можуть виконуватися у окремих вузлах мережі - клієнтська та серверна частина. Кредитний інспектор взаємодіє з клієнтською частиною системи, у випадку звичайний над мережний інтерфейс. Клієнтська частина системи звертається по мережі до серверної частини. Інтерфейс серверної частини зазвичай визначений та зафіксований.

У результаті вивчення інформаційного об'єкта можливо визначити його функціональні особливості. Вимоги користувача до даної системи полягають в наступному:

система повинна бути зручна в експлуатації

система повинна бути надійна в експлуатації

своєчасна обробка інформації.

Розглянемо основні компоненти системи:

сервер системи;

клієнтські комп'ютери.

Основне призначення сервера у даній системі є:

- зберігання інформації;

- обробка інформації;

- управління системою;

- видача рішення.

Розробка варіантів концепції автоматизованого програмно-інформаційного комплексу

Треба повністю автоматизувати процес роботи контактного центру кредитного відділу МФ АБ «Надра Банк», включаючи обслуговування клієнтів і управління продажам.

Система призначена для автоматизації роздрібних послуг банку, пов'язаних із споживчим кредитуванням фізичних осіб. Вимоги до підтримки всього спектра банківських операцій по видачі і обслуговуванню споживчих кредитів. включаючи документообіг, скорінг і інші аналітичні інструменти.

Створення, впровадження та використання скорінгової системи для управління кредитним ризиком при роботі з фізичними особами є найкращим методом. Аналіз позитивної кредитної історії являється ваговим фактором при наданні кредиту. На теперішній час відсутність єдиного інформаційного та правового простору для бюро кредитних історій не впливає на повернення кредитів та махінацій споживчого кредитування. Основним недоліком формування кредитного бюро, експерти відмічають відсутність нормативної бази розкриття інформації про клієнтів, також багато банків бояться виходити на ринок споживчого кредитування за відсутністю кредитних історій. Таким чином банки перекладають ризик неповернення кредитів підвищуючи процентні ставки.

Використання сучасних інформаційних технологій може вирішити багато питань підвищення ефективності і якості роботи.

Для роботи ПІК кредитування фізичних осіб можуть бути використані як виділені лінії зв'язку, так і цифрові канали, одержані методом ущільнення тих, що існують ЛС (наприклад, телефонні).

Нижче представлена модель кооперації надання кредиту за допомогою інформаційної системи (мал. 1.5), та моделі автоматизованої системи з архітектурою «тонкий клієнт» (мал. 1.4а), модель автоматизованої системи з архітектурою «товстий клієнт» (мал. 1.4б). На малюнку 3 показана взаємодія клієнта з сервером. WEB сайт, забезпечує навігацію прикладної підсистеми для клієнтів 1 та 2 через Інтернет браузер - для формування запитів та візуалізацію результатів. Кредитний інспектор 1 та кредитний інспектор 2 звертаються через корпоративну мережу до сервера автоматизованої системи оцінки кредитоспроможності позичальника, який обробляє та передає результати для клієнта 1 та клієнта 2.

Основні переваги триланкової архітектури полягають у наступному:

розвантаження сервера від виконання частини операцій, перенесених на сервер додатків;

зменшення розміру клієнтських додатків за рахунок розвантаження їх від зайвого коду;

єдина поведінка всіх клієнтів;

прощення настроювання клієнтів - при зміні коду сервера додатків автоматично змінюється поведінка додатків клієнтів;

незалежність від платформи.

На малюнку 1.4 показана, що кредитний інспектор за допомогою клієнтського ПЗ, та через корпоративну мережу звертається до сервера додатків. Клієнтське ПЗ, яке посилає запит до сервера БД, отримує необхідні дані, робить розрахунок та відображає на екрані кредитного інспектора. Якщо один з кредитних інспекторів працює з інформацією та її змінює, то інший кредитний інспектор не може ії отримати завдяки серверу додатків. Таким чином, в архітектурі «клієнт-сервер» клієнт посилає, запит на надання даних і одержує тільки ті дані, що справді були потрібні. Вся обробка запиту виконується на віддаленому сервері.

Малюнок 1.4а - Модель автоматизованої системи з архітектурою «тонкий клієнт»

Малюнок 1.4б - Модель автоматизованої системи з архітектурою «товстий клієнт»



Малюнок 1.5 - Модель кооперації надання кредиту позичальнику за допомогою автоматизованого програмного-інформаційного комплексу

Така архітектура має наступні переваги:

зниження навантаження на мережу, оскільки тепер у ній циркулює лише потрібна інформація.

підвищення безпеки інформації, що пов'язане з тим, що обробка. запитів усіх клієнтів виконується єдиною програмою, розташованої на сервері. Сервер встановлює загальні для всіх користувачів правила використання БД, керує, режимами доступу клієнтів до даних, забороняє, зокрема, одночасну зміну одного запису різними користувачами.

зменшення складності клієнтських додатків за рахунок відсутності в них коду, зв'язаного з контролем БД і розмежуванням доступу до неї.

Для реалізації архітектури «кліент-сервер» як правило використовуються систему керування базами даних СКБД спільного використання, наприклад, Oracle чи Microsoft SQL Server. Подібні СКБД також називають промисловими, тому що вони дозволяють створити інформаційну систему організації або підприємства з великим числом користувачів.

Порівняльний аналіз можливих концепцій системи

Виходячи з вимог до системи, можна розробити концепцію системи. Основними компонентами системи є:

серверна платформа і серверне програмне забезпечення;

клієнтська платформа і клієнтське програмне забезпечення;

система керування базами даних;

мережне середовище;

засоби розробки.

Від вибору перерахованих компонентів багато в чому залежить ефективність системи. Очевидно, що для рішення подібної задачі може існувати кілька варіантів концепції системи.

Таким чином, ґрунтуючись на ступені поширеності і необхідних функціональних можливостей, визначаємо варіанти використовуваної операційної системи (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2 - Можливі варіанти впровадження

Варіант	Серверна платформа	СУБД	Засоби розробки	Клієнтська платформа
1	Linux SuSE 10.2,	Firebird 2.0	РНР 5.0	Windows XP Pro
2	Windows 2003 Server WEB server Apache 2.0	MS SQL 2005	Visual С++ 2005
3	Windows 2003 Server WEB server Apache 2.0	Firebird 2.0	Borland Delphi 7.0.

Окрім цього, кожен варіант концепції системи має відповідне технічне забезпечення. Вимоги до швидкодії центральних процесорів, оперативної пам'яті, дискових підсистем серверної та клієнтських ПЕОМ визначаються вимогами програмних засобів по кожному з варіантів і приймається однаковими для усіх варіантів, оскільки обране інформаційне та програмне забезпечення має приблизно однакові вимоги до апаратних.

Щодо мережного середовища сучасним рішенням є використання крученої пари 5 категорії, яка через простіший комутатор пов'язує усі клієнтські місця, забезпечуючи номінальну пропускну здатність 100 Мб/с.

Отже технічні засоби повинні відповідати наступним вимогам:

- серверна частина з параметрами рекомендуємо:

CPU Pentium IV 2 ГГц; RAM 1024-2028 Мб, HDD 120 Гб, мережева карта Ethernet 100 Мб/с, джерело неперервного живлення; маніпулятор «миша»; клавіатура; монітор.

- клієнтська частина з параметрами рекомендуємо:

CPU Intel Celeron 1 ГГц, RAM 512-1024 Мб, HDD 80 Гб, мережева карта Ethernet 100 Мб/с; маніпулятор «миша»; клавіатура; монітор.

- локальна мережа: комутатор, мережне середовище - кручена пара 5 категорії.

Тепер необхідно провести аналіз переваг і недоліків запропонованих варіантів концепцій і оцінити кожний окремо, з погляду досягнення поставлених перед системою цілей, задоволення висунутим критеріям і обмеженням.

Для вибору найбільш ефективного варіанта концепції системи використовується метод функціонально-вартісного аналізу.

Функціонально-вартісний аналіз складається з двох основних етапів: функціональний аналіз; вартісний аналіз.

На першому етапі функціонального аналізу необхідно визначити ступінь відповідності кожного варіанта концепції системи основним характеристикам даної системи.

Спочатку необхідно оцінити основні параметри системи по кожному з варіантів. Для цього експертами даються експертні оцінки кожного параметра системи для кожного варіанта (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3 - Експертні оцінки властивостей системи

Властивість системи, Fі	Варіант	Оцінка властивості кожним експертом, 0…10 балів
		1	2	3	4	5	Ві
Продуктивність	1	8	9	8	8	8	8,2
	2	9	8	8	9	8	8,4
	3	8	9	8	8	8	8,2
Надійність	1	6	8	6	8	9	7,4
	2	6	8	7	8	7	7,2
	3	9	6	6	8	6	7,0
Захищеність	1	8	8	6	7	8	7,4
	2	7	7	7	8	7	7,2
	3	8	8	7	9	6	7,6
Документованість	1	9	8	7	8	9	8,2
	2	8	9	9	7	7	8,0
	3	7	8	9	7	8	7,8

На другому етапі функціонального аналізу потрібно визначити вагові коефіцієнти для кожного з параметрів. У даному випадку вони також вибираються експертним шляхом. Значення вагових коефіцієнтів для кожного з параметрів приведені в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 - Вагові коефіцієнти для параметрів системи

Параметр, Fi	Коефіцієнт, ці
Надійність технічних засобів	0,45
Надійність програмних засобів	0,45
Захищеність даних	0,50
Продуктивність технічних засобів	0,20
Продуктивність програмних засобів	0,10
Документованість	0,05

Після визначення вагових коефіцієнтів необхідно визначити коефіцієнти технічного рівня для кожного з параметрів по кожнім варіанті по формулі

(1.2)

Результати розрахунку коефіцієнтів технічного рівня приведені в таблиці 1.5а

За даними таблиці 1.4 розраховується коефіцієнт технічною рівня К_ТУ для кожного з варіантів по формулі:

(1.3)

Результати розрахунку приведені в таблиці 1.5б.

Таблиця 1.5а - Коефіцієнти технічного рівня

Варіант	Коефіцієнт технічного рівня (КТР)
1	14
2	7.06
3	6.78

Таблиця 1.5б - Розрахунок показників технічного рівня

Властивість, Fi	Варіант	Оцінка параметра в балах, Вi	Ваговий коефіцієнт, цi	Показник технічного рівня. Ктр[Fі]
Продуктивність	1	8,2	0,3	2,46
	2	8,4		2,52
	3	8,2		2,46
Надійність	1	7,4	0,3	2,22
	2	7,2		2,16
	3	7,0		2,10
Захищеність	1	7,4	0,2	1,48
	2	7,2		1,44
	3	7,6		1,52
Документованість	1	8,0	0,05	0,8
	2	8,1		0,81
	3	8,0		0,8

Найкращим на етапі функціонального аналізу є варіант, що має максимальне значення коефіцієнта технічного рівня К_ТУ, тобто варіант 1.

Аналіз функцій, що реалізуються системою, повинний бути доповнений вартісним аналізом. Для цього розглядаються зведені витрати З_j по кожному варіанту:

(1.4)

де С_j - поточні витрати по j-му варіанту;

К_j - капітальні вкладення по j-му варіанту;

Е_н - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень, що дорівнює 0,15.

Зведені витрати З_j розраховують у сфері виробництв (у розроблювача) або в сфері експлуатації (у користувача).

Доцільно розраховувати витрати в сфері виробництва. Поточні витрати при розробці C_j - це собівартість створення системи С_с;

С_С = С_З +С_ОТЧ + С_М +С_Н (1.5)

де С_з - заробітна плата розроблювачів;

С_0ТЧ - відрахування на соціальні заходи (38% від фонду оплати праці).

С_м - вартість машинного часу; необхідного для розробки і настроювання системи,

С_П - накладні витрати в розмірі 50% від витрат на оплату праці (містять оплату праці управлінському персоналові з нарахуваннями оплат службових відряджень; оплату консультативно-інформаційних послуг оплату ремонту і техобслуговування основних фондів, крім ПК; оплату оренди приміщення).

Витрати на оплату праці розробників

Сз = СгТ (1.6)

де Сг - погодинна оплата труда,

Т - трудомісткість розробки.

Вартість машинною часу

См = tм*См-г, (1.7)

де tм - тривалість машинного часу, який необхідний дня розробки системи, год.;

См-г - собівартість одного часу роботи машини

(1.8)

де Ui - річні експлуатаційні витрати при обслуговуванні ПК, що включають:

зарплату фахівця, що обслуговує машину (з виправленням на коефіцієнт зайнятості працівника обслуговуванням ПК);

нарахування на зарплату (38%);

витрати на електроенергію, що визначаються як добуток вартості 1 кВт/год. електроенергії па потужність, споживаної ПК, і па ефективний фонд часу ПК (за рік);

накладні втрати - 50% від втрат на оилагу праці;

Т_Пф - ефективний фонд часу роботи ПК за рік, що визначається виходячи з календарного річного фонду часу, крім вихідних і святкових днів,

См-г = (300 + 300 * 0,375 + 300 * 0,5 + 328,86) / 1512 = 0,60 грн/год (для усіх варіантів);

Сз1 = 920*4 = 3680 грн;

Сотч1 = 3680*0,475 = 1748 грн;

См1 = 0,35*700 = 245 грн

Сн1 = 3680*0.5 = 1840 грн;

Сс1 = 3680 + 1748 + 245 +1840 = 7513 грн.

Для другого варіанта собівартість створення системи:

Сз2 = 940*4 = 3760 грн;

Сотч2 = 3760*0,475 = 1786 грн;

СмІ = 0.35*700 = 245 грн;

Сн2 = 3760*0.5 = 1880 грн;

Сс2 = 3760 + 1786 + 245 +1880 = 7671 грн.

Для третього варіанта собівартість створення системи:

СзЗ = 980*4 = 3920 грн;

Сотч3 = 3920*0,475 = 1862 грн;

СмЗ = 0.35*700 = 245 грн

СнЗ = 3920*0.5 = 1960 грн;

СсЗ = 3920 + 1862 + 245+1960 = 7987 грн

Капітальні вкладення Кj мають одноразовий характер. Віднесемо до них вартість придбання ліцензованого програмного забезпечення, яке необхідне для створення та проектування, вартість експлуатації системи, вартість технічного забезпечення, а також вартість впровадження системи Вартість необхідного програмного забезпечення наведена в таблиці 1.7.

Таблиця 1.6 - Загальні витрати на впровадження по варіантах

Варіант	Загальні витрати, грн.
1	900
2	1700
3	2000

Таблиця 1.7 - Вартість програмного забезпечення

Варіант	Найменування	Вартість, грн	Кількість, шт.	Разом, грн	Разом за варіантом, грн
1	Linux SuSE 10.2	20	1	20	5020
	Firebird 2.0	0	1	0
	Windows XP Pro	1000	5	5000
	РНР 5.0	0	1	0
2	Windows 2003 Server	5000	1	5000	24000
	MS SQL 2005	9000	1	9000
	Windows XP Pro	1000	5	5000
	Visual C++ 2005	5000	1	5000
3	Windows 2003 Server	5000	1	5000	21000
	Firebird 2.0	0	1	0
	Windows XP Pro	1000	5	5000
	Borland Delphi 7.0.	10000	І	10000

Вартість технічного забезпечення клієнтських робочих станцій складає 3500 грн. для всіх варіантів.

Вартість нового серверного забезпечення дорівнює 4000 грн. (за даними прайс-листа фірми «Дикий Сад» за станом на час розробки).

Загальні витрати на впровадження підсистеми, що складаються з оплати інсталяції ПЗ та навчання персоналу по варіантах наводиться в таблиці 1.6.

Отримані значення необхідних капітальних вкладень за кожним з варіантів наведені в таблиці 1.8.

Таблиця 1.8 - Капітальні вкладення по варіантах

Варіант	Розмір капітальних вкладень, грн
1	13420
2	31700
3	29000

Знаючи розміри капітальних вкладень, можна обчислити зведені затрати. Відповідні результати розрахунків для всіх варіантів наведені в таблиці 1.9.

Таблиця 1.9 - Зведені витрати по варіантах

Варіант	Зведені витрати Зі, грн
1	1980
2	39371
3	36987

Узагальнені показники ефективності варіантів систем визначаються через коефіцієнт техніко-економічного рівня по кожному з варіантів за формулою

(1.10)

Результати розрахунків представлені в таблиці 1.10.

автоматизований кредитування банк фізичний

Таблиця 1.10 - Коефіцієнти техніко-економічного рівня по варіантах

Варіант	Коефіцієнт техніко-економічного рівня
1	4,32*10-4
2	2,18*10-4
3	1,27*10-4

Найкращий варіант визначається за максимальним значенням коефіцієнта К_ТЭУ - Таким чином, визначаємо, що найкращий варіант - це варіант 1.

Опис запропонованого варіанту концепції

Для вибору найкращого варіанта було виконано функціонально-вартісний аналіз. Отримання для кожного варіанта коефіцієнтів техніко-економічного рівня дозволило порівняти варіанти між собою. Найкращий варіант визначається за максимальним значенням коефіцієнта К_теУ, тому обираємо варіант 1.

Таким чином, програмними компонентами оцінки кредитоспроможності позичальника будуть:

СУБД: Firebird 2.0;

серверна платформа: Linux SuSE 10.2, веб сервер Арасhе 2.0;

засоби розробки: РНР 5.0;

клієнтська платформа: Windows XP Pro

Засіб розробки, а саме мова програмування РНР є простою у користуванні, з метою підвищення властивостей подальшу розробку окремих модулів можна виконати на мові програмування С++.

Размещено на Allbest.ru