Автоматизоване робоче місце

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Поняття «Автоматизованого робочого місця»

2. Практична частина

Список використаної літератури

1. Поняття «Автоматизованого робочого місця»

Автоматизоване робоче місце (АРМ) - це програмно-технічний комплекс інформаційної системи, призначений для автоматизації діяльності певного виду.

Автоматизоване робоче місце є робочим місцем персоналу автоматизованої системи управління, обладнане засобами, що забезпечують участь людини в реалізації функцій управління, стосовно вимог систем організаційного управління [4; 16].

АРМ можна визначити як комплекс інформаційних ресурсів, програмно-технічних та організаційно-технологічних засобів індивідуального або колективного користування, об'єднаних для виконання певних функцій професійного працівника управління.

За допомогою АРМ фахівець може обробляти тексти, посилати і приймати повідомлення, що зберігаються в пам'яті ЕОМ, брати участь у нарадах, організовувати і вести особисті архіви документів, виконувати розрахунки і одержувати готові результати в табличній або графічній формі. Зазвичай процеси прийняття рішень і управління в цілому реалізуються колективно, але необхідна проблемна орієнтація АРМ управлінського персоналу, що відповідає різним рівням управління і реалізованим функціям.

АРМ в основному орієнтовані на людину, яка не має професійної підготовки з користування обчислювальною технікою, але професійно знає конкретну проблемну сферу. За допомогою АРМ можна набути навичок розв'язання нових задач. Гнучкість і динамічність АРМ, здатність порівняно легко адаптуватися до умов, які міняються, привертає увагу багатьох спеціалістів.

Використання АРМ дозволяє уникнути багатьох труднощів, які стоять перед користувачем. Цього досягають організацією дружнього інтерфейсу, інтерактивним аналізом результатів обробки інформації в режимі реального часу, ітеративністю прийняття рішень, агрегуванням і дезагревуванням даних.

Підготовка інформації для прийняття рішень та їх реалізація можуть мати багато спільного в різних економічних службах організації. Це дозволяє створювати гнучкі структури управління. Локальні мережі, на основі яких можуть функціонувати різні комплекси АРМ як у межах окремих підрозділів, так і на рівні суміжних виконуваних функцій, реалізованих різними підрозділами, є базою для організації взаємозв'язку окремих АРМ у систему збору, обробки інформації та прийняття рішень у сфері управління конкретним об'єктом.

В основу конструювання АРМ покладено такі основні принципи:

- максимальна орієнтація на користувача, що досягається створенням інструментальних засобів адаптації АРМ до рівня підготовки користувача, можливостей його навчання і самонавчання;

- проблемна орієнтація АРМ на виконання певного класу завдань, об'єднаних загальною технологією обробки інформації, єдністю режимів роботи й експлуатації;

- формалізація професійних знань, тобто можливість за допомогою АРМ самостійно автоматизувати нові функції і виконувати нові завдання в процесі нагромадження досвіду роботи із системою;

- модульна побудова, що забезпечує сполучення АРМ з іншими елементами системи обробки інформації, а також модифікацію і нарощування можливостей АРМ без переривання його функціонування;

- ергономічність, тобто створення для користувача комфортних умов праці і дружнього інтерфейсу спілкування із системою.

Створення АРМ для систем організаційного управління передбачає проведення їх структуризації і параметризації на стадії проектування. Структуризація АРМ передбачає опис середовища функціонування:

- забезпечувальних і функціональних підсистем та зв'язків між ними;

- інтерфейсів з користувачем і технічними засобами;

- засобів програмного та інформаційного забезпечення.

Параметризація передбачає виділення й дослідження параметрів технічних, програмних та інформаційних засобів, що задовольняють вимоги та обмеження, сформовані при структуризації.

АРМ можемо поділити на: АРМ для особи, яка приймає рішення (АРМ ОПР) (АРМ керівника); АРМ спеціаліста (АРМ бухгалтера, АРМ майстра, АРМ оператора-технолога, АРМ інженера і т.п.); АРМ дослідника (АРМ проектувальника, САПР і т.п.).

АРМ спеціаліста призначене для користувачів, які вміють працювати з клавіатурою і користуються нею для отримання даних у інформаційно-довідковому режимі. автоматизоване робоче місце програмний

АРМ мають створювати автоматизоване середовище для людино-машинного розв'язання задач і є структурними (системоутворюючими) елементами сучасних ІС різних рівнів, типів і призначень, які дають змогу розв'язувати широкий спектр задач на робочих місцях.

Автоматизоване робоче місце - це організаційно-технологічний і програмно-технічний комплекс, що забезпечує автоматизацію певного технологічного процесу, має свій набір бібліотек програм та об'єктів бази даних і прав доступу до них.

В основу організації обробки даних в умовах АРМ закладено принципи: автоматизованої обробки даних у режимі реального часу безпосередньо на робочих місцях облікових, фінансових та інших працівників; взаємодії користувача із системою в діалоговому режимі; організації первинних документів та звітних форм на електронних носіях; формування і видачі результатної інформації в режимі запитів у необхідному для користувача обсязі та формі; автоматизації комунікацій між робочими місцями користувачів.

Інформаційне забезпечення АРМ становить його банк даних, що призначений для введення, зберігання і поновлення даних про конкретні об'єкти предметної області. Іншими словами, банк даних - це своєрідна інформаційна модель предметної області. Крім того, банк даних містить інформацію, що забезпечує діалог користувача АРМ з іншими елементами системи - перелік сценаріїв діалогу, форми вхідних і вихідних документів, інструкції тощо.

Програмне забезпечення АРМ - це інтегрована прикладна система, що покликана забезпечити розв'язування задач, які стоять перед спеціалістом прикладної області.

У програмному забезпеченні можна виділити три основні частини: загальносистемне програмне забезпечення; програмне забезпечення загального призначення і проблемо-зорієнтоване програмне забезпечення.

До загальносистемного програмного забезпечення входять: операційна система ПЕОМ, на базі якої реалізований певний АРМ (DOS, Windows, UNIX тощо); СУБД, що вибрана в процесі проектування банку даних АРМ (FoxPro, Access, Oracle тощо).

Програмне забезпечення загального призначення включає різноманітні сервісні пакети прикладних програм (ППП) і програми, що створюють дружній інтерфейс користувача (редактор, записна книжка, секретар, калькулятор тощо).

Проблемо-зорієнтоване програмне забезпечення включає ППП і спеціальні програми, що зорієнтовані на розв'язування конкретних прикладних задач предметної області, для якої спроектовано даний АРМ.

З програмним забезпеченням тісно пов'язане математичне забезпечення АРМ. У багатьох сферах практичної діяльності (у тому числі і в комерційній) економіко-математичне моделювання використовується поки що недостатньо, незважаючи на суттєвий економічний ефект, який воно може дати. Це пов'язано насамперед із невмінням практичних працівників користуватися економіко-математичними методами. Розробка різноманітних АРМ і включення до їх складу програмного забезпечення різних ППП із широко розвинутим математичним забезпеченням дозволяють подолати ці труднощі.

Технічне забезпечення також є важливим елементом АРМ, оскільки його можливості суттєво визначаються обчислювальною технікою, на якій він реалізується.

Під час розгляду питання з організації АРМ на підприємстві необхідно звернути увагу, що основними функціями АРМ є збирання, збереження й оброблення інформації на робочих місцях фахівців, інформаційне обслуговування апарату управління для підготовки й обґрунтування управлінських рішень.

До АРМ висуваються такі вимоги: малі розміри, низька вартість, висока надійність, можливість роботи в автономному режимі й у складі мережі АРМ, забезпечення розвиненого діалогу між користувачем і ПК, можливість уведення, редагування і виведення текстових документів, таблиць, малюнків, графіків. Необхідно також ураховувати техніко-економічні характеристики об'єкта управління, склад, зміст та обсяг інформації, що вводиться і виводиться, програмне забезпечення, принципи побудови інформаційної бази і т. ін.

Класифікують АРМ за такими ознаками: типом користувача (професійні та непрофесійні, що володіють програмуванням і не мають знань у галузі програмування); типом вирішуваних завдань (інформаційно-обчислювальні, інформаційно-довідкові, оперативного управління, бухгалтерського обліку); формою організації роботи користувачів (індивідуальні та групові АРМ, одно- і багатоапаратні); функціональною спрямованістю (АРМ дослідника, що навчається, управлінського персоналу, технічного працівника, фахівця); рівнем розвитку (інтелектуальні) і т. ін.

Під час визначення складу АРМ на промисловому підприємстві (об'єднанні) необхідно враховувати склад вирішуваних завдань функцій управління. Крім того, слід ураховувати й те, що АРМ розробляється під конкретного користувача, тобто суб'єкта управління. При цьому потрібно виходити не зі сформованого за умов ручної праці розмежування обов'язків між суб'єктами управління, зумовленого штучним дробленням функцій управління, а враховувати інтеграцію функцій. Для успішної інтеграції функцій треба орієнтуватися на конкретного суб'єкта управління, що в умовах АРМ може виконувати кілька функцій у межах своєї компетенції. Отже, кожне інтелектуальне АРМ має працювати за багатьма функціями (планування, облік, аналіз і т. ін.).

Під час побудови АРМ використовують системний підхід. Він припускає системний аналіз як об'єкта, так і системи управління ним. Відповідно до цього принципу об'єкт управління розглядається як складна динамічна система органічно пов'язаних і взаємозалежних елементів. Системний підхід стосовно АРМ має забезпечувати створення єдиної інформаційної бази, що передбачає використання єдиної вихідної інформації для всіх завдань управління, єдиної системи класифікації та кодування інформації, технологічну, інформаційну і програмну сумісність АРМ різних рівнів управління.

АРМ кінцевого користувача має бути спроектоване в такий спосіб, щоб була можливість його настроювання під конкретного користувача. Користувачі АРМ організаційного управління мають бути забезпечені методичними й мовними засобами, які дозволяють їм самим конструювати і видозмінювати свої робочі місця. У процесі проектування визначають сферy застосування і функції АРМ, які користувач і змінює сам.

Для ефективного управління сучасним виробництвом АРМ поєднують у мережі. Як відомо, мережі АРМ бувають локальними і глобальними. На відміну від глобальних мереж, розподілених на значній території, локальні мережі АРМ мають такі характеристики, як невелика довжина ліній зв'язку (до кількох кілометрів); децентралізоване розміщення устаткування на обмеженій території одного підприємства чи установи, що створює передумови для використання специфічних засобів зв'язку на відміну від традиційних; висока швидкість передавання даних (до кількох десятків мегабітів за секунду) і низька ймовірність помилок за істотно менших витрат; невелика кількість абонентів тощо.

Існують різні конфігурації мереж АРМ залежно від способу з'єднання технічних засобів (кільцеві, зіркоподібні, ієрархічні). У кільцевій конфігурації мережі повідомлення від одного АРМ до іншого передаються за допомогою загальної шини. Відмовлення якого-небудь АРМ істотно не впливає на роботу системи в цілому, а відмовлення шини призводить до відмовлення всієї системи. За зіркоподібної конфігурації мережі різні АРМ пов'язані між собою через центральне АРМ певного рівня. Якщо центральне АРМ зайнято, то повідомлення інших АРМ вибудовуються в чергу й обслуговуються в загальному порядку.

В ієрархічній конфігурації мережі АРМ на нижчому рівні розв'язуються спеціалізовані задачі зазвичай на ПК. З наближенням до вершини ієрархічної структури функції більш узагальнюються, а потужності використовуваних ЕОМ збільшуються. Вада такої мережі: окремі АРМ жорстко пов'язані між собою за рівнями ієрархії, і відмовлення АРМ вищого рівня призводить до порушення роботи всієї мережі. Відмовлення окремих АРМ нижчого рівня значного впливу на роботу мережі не справляє.

Ієрархічна мережа АРМ найповніше відповідає структурі управління виробництвом, і її можна ефективно використовувати для розв'язання економічних задач на всіх рівнях управління, наприклад, для підприємства (об'єднання) -- на трьох рівнях. На першому рівні здійснюється загальне планування й управління підприємством (об'єднанням) за допомогою терміналів, установлених на робочих місцях керівників підприємства, їхніх заступників і головних фахівців. На другому рівні організуються АРМ начальників цехів і функціональних відділів. На третьому рівні за допомогою ПК автоматизуються робочі місця майстрів, комірників, бухгалтерів, економістів та інших фахівців.

Найефективнішими слід вважати АРМ для вирішення завдань оперативного управління виробництвом -- це формування оперативних планів по кожному виробничому підрозділу, розроблення змінно-добових завдань з урахуванням реального стану процесу виробництва на визначений момент часу, графіків запуску-випуску деталей і складальних одиниць, розрахунок завантаження устаткування та забезпеченості виробничих програм матеріальними і трудовими ресурсами, а також оперативний облік і регулювання процесу виробництва.

2. Практична частина

На багатьох підприємствах облік оплати праці є тією ділянкою обліку, яку насамперед автоматизують. Адже вона характеризується значним обсягом вхідної інформації і відповідно розрахункових робіт. Тому в організації обліку та складання звітності з оплати праці широко розповсюджені сучасні інформаційні системи з використанням засобів комп'ютерної обчислювальної техніки. Їх особливістю є можливість складання в автоматичному режимі машинограм, узагальнюючих облікову інформацію в розрізах, необхідних для управління, контролю, аналізу та складання фінансової звітності.

Вибір програмного забезпечення є важливим моментом при створенні автоматизованого робочого місця облікового працівника. Для вибору програми необхідно здійснити порівняльний аналіз програм, які пропонуються на ринку. Першим кроком для порівняння можливостей наявних програмних продуктів є їх класифікація. Це важливий етап в організації комп'ютерного обліку: тільки після поділу програмного забезпечення на групи за відповідними критеріями можна формувати вимоги до програм і порівнювати їх функціональні можливості.

На вітчизняному ринку програмного забезпечення для ведення обліку оплати праці та складання звітності пропонується багато програм різних виробників. Вони мають подібне функціональне наповнення, але відрізняються технологією перетворення вихідних даних у результативну інформацію та інтерфейсом.

Дані програмні продукти дозволяють вирішувати наступні завдання. По-перше підвищується точність, ясність і прозорість розрахунків з персоналом. По-друге, впровадження програмних рішень забезпечує своєчасність розрахунків з оплати праці, а також формування внутрішніх управлінських звітів (про прибуток, недостачі, брак, рентабельність, продуктивність праці тощо), які є відправною точкою для формування преміальної складової заробітної плати. По-третє, автоматизовані системи дозволяють зберігати і передавати великі масиви даних, забезпечують швидкий і легкий доступ до даних. По-четверте, автоматизовані системи формують статистичні і динамічні звіти по заробітній платі, що підвищує якість прийнятих управлінських рішень і вимагає менших затрат часу.

Автоматизована система обліку оплати праці може функціонувати як окрема система для розв'язання задач тільки цієї ділянки обліку, як складова комплексної автоматизованої облікової системи або ж як складова інтегрованої автоматизованої системи управління підприємством.

Найбільш розповсюдженими програмними продуктами з автоматизації обліку праці та її оплати на території України є програми таких розробників як “1С”, “ПАРУС-Підприємство”, “Галактика”, “БЕСТ ЗВІТ” та ін.

Для підвищення ефективності управління підприємством фірма “1С” в програмному комплексі “1С: Підприємство” створила конфігурацію по управлінню кадрами та розрахунку заробітної плати. Якщо раніше такою програмою була конфігурація “1С: Зарплата і Кадри 7.7”, то з розвитком ринку і появою підвищених вимог до інформаційних технологій фірма “1С” випустила більш досконалий продукт “1С: Зарплата і Управління персоналом 8”, яка відповідає всім запитам працівників, які здійснюють кадрове управління, планування і розрахунок заробітної плати. Причому остання версія програми “1С: Зарплата і Управління персоналом 8.1” є найбільш досконалим продуктом у своїх області [1, c. 7].

Для реалізації програмного продукту “1С: Підприємство 8” на території України фірмою “1С” було розроблено “1С: Підприємство 8 для України”. Даний програмний продукт містить конфігурацію “1С: Зарплата і Управління персоналом 8 для України” і забезпечує: планування потреби у персоналі; управління атестацією, навчанням та фінансовою мотивацією працівників; ефективне планування зайнятості персоналу; ведення обліку кадрів і аналіз кадрового складу; ведення штатного розпису підприємства; розрахунок заробітної плати персоналу; розрахунок регламентованих законодавством податків, утримань із заробітної плати та нарахувань на фонд оплати праці; автоматизацію розрахунку нарахувань та утримань за будь-якими алгоритмами; відображення нарахованої заробітної плати і податків у складі витрат підприємства; управління грошовими розрахунками з персоналом, включаючи депонування; проведення розрахунків “заднім” числом; формування розрахункових листків будь-якого виду; розрахунки як індивідуальних, так і групових нарахувань типу бригадних нарядів; формування платіжних відомостей з впорядкуванням інформації за різними критеріями шляхом розподілу її за категоріями, підрозділами та іншими ознаками; розрахунок лікарняних листків, відпусток, оплати по середньому заробітку на основі даних за попередні розрахункові періоди [6, c. 67]; повний розрахунок зарплати як по місячному, так і по тижневому циклу; формування стандартних звітів для податкової інспекції і позабюджетних фондів; отримання статистичної інформації по працівниках підприємства; фіксацію кадрових переміщень працівників і їх просуванням по службі із створенням відповідних звітів тощо [6, c. 167; 134].

В порівнянні з конфігурацією “1С: Зарплата і Кадри 7.7” можна виокремити наступні переваги:

- ведення обліку декількох організацій в єдиній інформаційній базі. Організації можуть використовувати спільні списки фізичних осіб, класифікатори аналітичної інформації;

- ведення не тільки регламентованого обліку нарахувань, а й управлінського обліку заробітної плати: стимулюючих надбавок і бонусів. Можливість описувати додаткові нарахування;

- удосконалено механізм обліку використання робочого часу. Підтримуються індивідуальні, зведені індивідуальні і “гнучкі” графіки роботи; детальні чи зведені графіки роботи; оплата погодинних невиходів;

- у кадрову аналітичну звітність включені звіти з руху працівників і наочні діаграми відпусток, произвольним спискам працівників, військовий облік з формуванням звітності [1, c. 10-11].

Для отримання підсумків, а також іншої зведеної чи детальної інформації в програмі “1С: Зарплата і Управління персоналом 8”, як і в попередній версії “1С: Зарплата і Кадри 7.7”, використовуються звіти. Кількість і склад звітів, котрі можуть бути отримані при використанні системи, повністю визначаються у конфігурації. Дані для звітів вибираються на основі введеної чи розрахованої автоматично інформації.

Набір параметрів, котрий використовувався при формуванні якого-небудь звіту, можна зберегти і потім використовувати при наступних побудовах звіту. Параметри зберігаються як набір значень реквізитів форми звіту. Подібну можливість зручно використовувати, коли форма для введення параметрів має значне число елементів [1, c. 304].

Дана конфігурація формує всі необхідні уніфіковані форми з обліку праці і заробітної плати та інші необхідні звіти, які дозволяють отримувати інформацію за будь-який розрахунковий період.

Також популярною є програма інтегрованої системи автоматизації управління підприємством “Галактика”. При розробці і розвитку системи “Галактика” велику увагу було приділено питанням оптимізації управління ресурсами виробничого підприємства.

Інтегрована система автоматизації управління підприємством “Галактика” випущена на ринок в 1995 р. Сьогодні вона включає більше ніж 50 модулів, які функціонують на основі архітектури клієнт-сервер. Взаємодія модулів системи при наявності єдиної комп'ютерної мережі здійснюється в оперативному режимі. Всі модулі використовують єдину базу даних, для управління котрої за вибором замовника можуть використовуватись СУБД Pervasive SQL, MS SQL-server або Oracle [19, c. 82].

Одним із функціональних контурів (функціональних блоків) системи “Галактика” є контур “Управління персоналом”. Даний контур складається із двох модулів “Управління персоналом” і “Заробітна плата”, які забезпечують автоматизований облік кадрів і виконання розрахункових процедур, пов'язаних з оплатою праці персоналу підприємства.

Модуль - це прикладна програма системи, призначена для автоматизації певної ділянки господарського обліку. Він має відносну самостійну стійкість і може експлуатуватись як у складі комплексу, так і локально [15, c. 16].

Модуль “Управління персоналом” забезпечує процес формування, зберігання і корегування штатного розпису і особових карток працівників підприємства за підрозділами, а також отримання звітів по штатному розпису і кадрах. Ведення картотеки здійснюється шляхом формування типових наказів про прийняття на роботу, переміщення по службі, звільненні, надання відпусток, а також формування записів про непрацездатність працівника [21, c. 83].

Модуль “Управління персоналом” автоматизує наступні функції: підбір персоналу; працевлаштування; ведення кадрової документації; облік заробітної плати; облік робочого часу і аналіз його ефективного використання; облік, планування і контроль трудових ресурсів підприємства; персоніфікований облік; формування статистики, форм і різноманітних звітів.

Модуль “Заробітна плата” дозволяє автоматизувати облікові і розрахункові процедури, які пов'язані з оплатою праці персоналу підприємства при почасовій та відрядній системах оплати праці [6, c. 186; 11, c. 63].

В модулі враховані особливості розрахунків з оплати праці в сучасних умовах, включаючи зміни мінімальної заробітної плати, тарифної ставки першого розряду, видів і ставок податків, індексації тощо.

Парус-Підприємство - комплексна система управління великим підприємством, клієнт-серверне рішення на базі СУБД Oracle, яка має модульну структуру.

З допомогою модуля “Парус-Заробітна плата” здійснюється автоматизація нарахування заробітної плати на всіх його етапах, модуль “Парус-Персонал” призначений для комплексного вирішення завдань управління персоналом на підприємстві і дозволяє формувати такі кадрові звіти як штатний розпис в розрізі посад і працівників, звіт із стажу роботи, звіт по вакантних посадах та ін. В системі також передбачено можливість друку деяких статистичних звітів: 1-ПВ, 3-ПВ, 6-ПВ, 10-П1, 9-ДС. Також є можливість отримати дані по військовозобов'язаним, укомплектованості і вакантних посадах на підприємстві та ін. Система “Парус-Персонал” дає можливість отримувати потребительские звіти списочного характеру на основі відібраних працівників за тією чи іншою умовою відбору. Необхідно відмітити, що поля, які включаються у такий звіт, вибираються користувачем самостійно, що робить систему більш гнучкою і функціональною. Налаштовані користувачем звіти зберігаються у базі даних і при наступному їх виклику достатньо вказати назву звіту для вивода на друку [17].

Товариство з обмеженою відповідальністю “БЕСТ ЗВІТ” є розробником програми “БЕСТ ЗАРПЛАТА”, яка призначена для обліку праці та заробітної плати для малих і середніх підприємств. Дана програма здійснює автоматичний розрахунок заробітної плати згідно діючого законодавства, перерахунок заробітної плати при будь-якому коригуванні даних та сум утримань і нарахувань до фондів за попередні періоди у випадку зміни законодавства. Програма містить: типовий перелік видів оплат, фондів та їх нарахувань; типові комплекти необхідних згідно законодавству України звітів, сформованих за вимогами державних структур, до яких подається звітність; простий та універсальний механізм імпорту даних для інтеграції з іншими обліковими системами та управління підприємством та ін. “БЕСТ ЗАРПЛАТА” автоматично передає сформовані звітні документи в систему формування звітів до державних структур “БЕСТ ЗВІТ ПЛЮС” [18].

Проведений нами аналіз вищенаведених програмних продуктів свідчить про те, що вони не призначені для ведення нормативного методу обліку витрат, а лише можуть порівнювати фактичні затрати ресурсів з плановими. Вважаємо, що ця ситуація пов'язана насамперед із відсутністю у Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій спеціальних рахунків, а ті, підприємства, які ведуть облік за нормативним методом використовують транзитні рахунки або вводять значення норми затрат ресурсів для формування звітів за нормативними та фактичними даними. Також у розглянутих нами програмах відсутні алгоритми для отримання оперативної інформації за причинами та винуватцями відхилень від норм затрат ресурсів. Визначальною рисою цих програм є те, що вони дозволяють оперативно й достовірно визначати розмір заробітної плати з урахуванням різноманітних видів стимулюючих та компенсаційних виплат та формувати внутрішні системні та зовнішні звіти, однак не передбачають формування звітних показників по ефективності використання праці.

Комп'ютеризація бухгалтерського обліку сприяє розширенню аналітичних можливостей обліку, що може призвести до появи надлишкової інформації. Для того, щоб цього не відбулося, потрібно згрупувати облікову інформацію залежно від потреб різних рівнів управління та надати її у вигляді, зручному для використання без додаткових перетворень. Ступінь розмежування облікових даних залежить від об'єктів обліку, при чому чим вище рівень (посада) користувача, тим ширше склад облікових даних і менша їх деталізація.

Розподіл системи обробки даних в умовах функціонування автоматизованого робочого місця (далі - АРМ) бухгалтера базується на основі виокремлення наступних трьох рівнів управління:

- вищий (на основі АРМ бухгалтера ІІІ категорії), на якому здійснюється управління бухгалтерським обліком в цілому;

- середнього (на основі АРМ бухгалтера ІІ категорії), на якому здійснюється управління дільниць;

- нижчого (на основі АРМ бухгалтера І категорії), на якому здійснюється безпосереднє управління діяльністю цеху, дільниці, бригади складу, відділу та ін.

Однак ця класифікація не передбачає функціонування АРМ, який би формував інформацію для прийняття стратегічних рішень.

Тому на великих підприємствах доцільно створити автоматизовані робочі місця відповідно до рівнів управління (нижчий, середній, вищий) працею та витратами на її оплату. Таке розмежування дасть можливість формувати звітну інформацію для потреб оперативного, тактичного та стратегічного управління. При цьому кожен попередній рівень являє собою інформаційну базу для наступного.

Так, з допомогою АРМ на нижчому рівні управління здійснюється збір, накопичення і часткова обробка первинної інформації в підрозділах підприємства, а саме: табельний облік, оперативний облік виробітку та формується інформація про брак, простої, понаднормові роботи тощо. Цей рівень характеризується працемісткими ручними операціями, а також великими обсягами облікової номенклатури. В процесі вирішення задач за місцем їх виникнення виявляються відхилення, їх причини і винуватці, дані про яких важливі для всіх рівнів управління.

Отримана на нижчому рівні результативна інформація надходить на наступний, тобто середній рівень, де здійснюється її реєстрація і групування в системі синтетичних та аналітичних рахунків. Для цього дані поточних господарських операцій відображаються у різних облікових регістрах і формуються результативні дані, які відображають факти господарського життя у вартісній оцінці, у вигляді бухгалтерських проводок. На основі даних синтетичного та аналітичного обліку формується Головна книга, регістри синтетичного та аналітичного обліку, відомість нарахувань та утримань і відповідно фінансова звітність, звітність до позабюджетних фондів, статистична звітність, податкова звітність тощо.

На вищому рівні управління, тобто стратегічному, АРМ забезпечує керівників підприємства, головного бухгалтера та менеджерів вищого рівня управління інформацією для прийняття управлінських стратегічних рішень. До цієї інформації відноситься показники собівартості (нормативні, планові, фактичні), працемісткісткості продукції, ступінь використання працівників, руху працівників, використання фонду оплати праці, використання фонду робочого часу, рівня і динаміки продуктивності праці, заробітної плати, стану нормування праці, ефективність роботи структурних підрозділів тощо. Результативна інформація може бути представлена табличному, графічному чи текстовому вигляді і може бути отримана в будь-який момент [2, c. 125-126].

В залежності від засобів організаційної чи обчислювальної техніки обмін інформацією між окремими АРМ в обліковій системі може здійснюватись двома способами:

- з допомогою магнітних носії (дисків);

- по каналах зв'язку при наявності сети, а також з допомогою електронного обміну даними через шлюзи модемного зв'язку.

Перший спосіб забезпечує ведення обліку за окремими ділянками кожного рівня. Баланс формується за звітний період шляхом злиття даних, отриманих на різних ділянках (файлів проводок).

Другий спосіб поряд з веденням бухгалтерського обліку за всіма ділянками дозволяє отримувати оперативну інформацію про поточний стан справ на підприємстві. При такому способі обробки облікових даних АРМ, які знаходяться на першому рівні, пов'язані із АРМ другого рівня електронною поштою через модеми. АРМ другого і третього рівнів взаємодіють в мережі через канали зв'язку. Одиницею обміну даними між АРМ є файл. В процесі такого обміну результативні файли обновляються безперервно по мірі здійснення господарських операцій [2, c. 124-125].

Комплекс задач з обліку праці та заробітної плати не є уособленою системою, а функціонує в тісній взаємодії з ділянками грошових коштів, витрат діяльності, фінансових результатів, розрахункових операцій, управління кадрами.

Головними принципами, на яких базується така взаємодія, є:

- наявність зворотного зв'язку;

- використання результативної інформації однієї ділянки обліку в якості вхідної для іншої ділянки;

- спільність деяких джерел інформації для кількох ділянок обліку;

- спільність деяких первинних та результативних носії інформації для кількох ділянок обліку;

- уніфікованість систем кодування інформації, що використовується на взаємозв'язаних ділянках обліку;

- єдність системи показників, що характеризують конкретний об'єкт обліку та управління і використовуються на взаємозв'язаних ділянках обліку.

Наприклад, комплекс задач обліку грошових коштів і розрахункових операцій формує інформацію про виплату заробітної плати через касу та розрахунковий рахунок, перерахування утримань й страхових внесків.

Комплекси задач обліку витрат на виробництво і діяльності формує інформацію про нарахування зарплати за кореспондуючими рахунками та кодами витрат.

Комплекс задач обліку фінансових результатів формує інформацію про оплату праці в розрізі структури і змісту звіту про фінансові результати.

Комплекс задач управління кадрами, разом із комплексом автоматизованого обліку праці та заробітної плати, формує інформацію про середньоспискову чисельність працівників за звітний період, зміни в кількості та структурі працюючих та інші показники [3, c. 321].

Однак, вважаємо, що комплекс обліку оплати праці повинен взаємодіяти не лише з вищевказаними ділянками фінансового обліку і відповідно бути складовою системи фінансового обліку, а й із системою управлінського обліку, нормування праці, прогнозування й планування діяльності підприємства, аналізу тощо.

Отже, незважаючи на те, що автоматизація обліку оплати праці значно спростила його ведення, основною її метою є формування інформації необхідної для всіх рівнів управління для прийняття обґрунтованих рішень з метою ефективного використання праці працівників.

Список використаної літератури

1. 1С: Зарплата и управление персоналом 8.1: [практическое пособие] / [кол. авторов; под ред. Н.В. Селищева]. - М.: КНОРУС, 2009. - 368 с.

2. Автоматизированное рабочее место экономиста: [учеб. пособие] / В.Д. Ковалева, В.В. Хисамудинов. - М.: Финансы и статистика; ИНФРА-М, 2009. - 336 с.

3. Бенько М.М. Інформаційні системи і технології в обліку: [навч. посіб.] / М.М. Бенько. - К.: Київ. нац. торг-екон. ун-т, 2006. - 362 с.

4. Биков І. Ю. Microsoft Office в задачах економіки та управління / І. Ю. Биков, М. В. Жирнов, І. М. Худякова. - К. : Професіонал, 2006. - 264 с.

5. Буров, Є.В. Ком`пютерні мережі: підручник/ Є. В. Буров. - Львів: Магнолія 2006, 2010. - 262 с.

6. Информационные системы в экономике: [учебник для студентов вузов, обучающихся по специальностям “Финансы и кредит”, “Бухгалт. учет, анализ и аудит”] / Г.Н. Исаев. - М.: Омега-Л, 2008. - 462 с.

7. Информационные технологии управления: [учеб. пособие для вузов]; под ред. проф. Г.А. Титоренко. - [2-е изд., доп.]. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 439 с.

8. Інформаційні системи в менеджменте навч. посіб. / [Батюк А.Є., Двуліт З.П., Обельовська К.М. та ін.]. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, “Інтелект-захід”, 2004. - 520 с

9. Інформаційні системи і технології в економіці: [посібник для студентів вищих навчальних закладів]; за ред. В.С. Пономаренка. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. - 544 с.

10. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: навчальний посібник/ С. В. Івахненков. - 4-ге вид., випр. і доп.. - К.: Знання, 2008. - 343 с.

11. Комплексная автоматизация управления предприятием: Информационные технологии - теория и практика / Ю.А. Петров, Е.Л. Шлимович, Ю.В. Ирюпин. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 160 с.

12. Кравчук, С,О. Основи комп`ютерної техніки: Компоненти, системи, мережі: навчальний посібник/ С,О. Кравчук, В. Шонін. - К.: Каравела, 2006. - 344 с.

13. Лозікова, Г.М. Комп`ютерні мережі: навчальний посібник/ Г. М. Лозікова; Мін-во освіти і науки України, Донецький економ.-гуманітарний ін-т. - К.: ЦНЛ, 2004. - 128 с.

14. Макарова, М.В. Інформатика та комп'ютерна техніка: навчальний посібник/ М. В. Макарова, Г. В. Карнаухова, С. В. Запара ; ред. М. В. Макарова. - Суми: Університетська книга, 2008. - 665 с.

15. Микитенко Т. Сучасні інформаційні технології обліку та аудиту в управлінні підприємством / Т. Микитенко // Бухгалтерський облік і аудит, 2005. - № 10.- С. 12-19

16. Нємцов В. Д. Менеджмент організацій : навч. посіб. / В. Д. Нємцов, Л. Є. Довгань, Г. Ф. Сініок. - К. : УВПК „Екс об”, 2000. - 392 с.

17. Парус-Заработная плата [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://parus.ua/

18. Програмний комплекс “БЕСТ-ЗАРПЛАТА” [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.bestzvit.com.ua/products/aboutbestzarplata.shtml.

19. Терещенко, Л.О. Інформаційні системи і технології в обліку: навчальний посібник/ Л. О. Терещенко, І. І. Матієнко-Зубенко; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. - 187 с.

20. Шквір, В.Д. Інформаційні системи і технології в обліку: навчальний посібник/ В. Д. Шквір, А. Г. Загородній, О. С. Височай. - 3-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 439

Размещено на Allbest.ru