Інформаційна модель роботи цеху НВО "Етал"
Опис діяльності та організаційної структури НВО "Етал". Розробка інформаційної системи підприємства по обліку роботи цеху по випуску продукції, надходження деталей для виробництва електронних пускачів. Методологія SADT. Вибір середовища моделювання.
Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 04.03.2012 |
Размер файла | 57,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
1. АНАЛІЗ І МОДЕЛЮВАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ
1.1 Опис предметної області
1.1.1 Опис діяльності підприємства
НВО «Етал» спеціалізується на випуску контактної апаратури, друкованих плат, низьковольтних комплектних пристроїв. Якість і надійність продукції забезпечується сучасною технічною базою та дотриманням технологічної дисципліни, що підтверджується поставками продукції в атомній енергетиці, нефтегазпрому, металургії та ін. Розроблення проектів реконструкції та автоматизації об'єктів у співпраці з проектними організаціями виконує інженерно-комерційний центр об'єднання.
Сучасне виробництво оснащення передовою технологією. Випускаються електромагнітні пускачі (контактори) серії ПМЛ. Проводиться також широка гама всіх необхідних додаткових приставок (ПКЛ, ВКЛ, ПВЛ,) і реле (РПЛ, РТЛ, КРЛ).
Дана продукція може використовуватися при заміні апаратів ПМ-12, ПМА, ПМЕ. Номенклатура включає в себе пускачі на струми 10, 16, 25, 40, 63, 80, 125,160, 250, 400 і 500 А, реверсивного або нереверсивного типу, відкритого та закритого, виконань з тепловим реле або без нього. При виробництві використовуються високоякісні срібловмісткі контакти, що дає можливість гарантувати мінімум 3 мільйони спрацьовувань під навантаженням. Освоєно виробництво кнопок контактних серії КЕА. Виготовляються кнопки натиска з самоповерненням з штовхачем "урівень", "промовець", "грибоподібний"; вимикачі поворотні 2-х і 3-х позиційні, з самоповерненням або з фіксацією в крайніх положеннях; Кнопки тригерного типу "стоп з фіксацією ", повернення поворотом.
Кількість контактних груп - від 1 до 6. Колір штовхача - на вимогу. Поставлені на виробництво вісерії ПКЕА, одно-, двох-, трьох-елементні. Пускачі серії ПМЛ ТУ У 3.11-05814256-097-97, виробництва НВО «ЕТАЛ», рекомендуються до застосування з електродвигунами, що гарантує екологічно чисту і безвідмовну роботу в самих різних галузя х промисловості, на об'єктах атомної енергетики (АЕС) і морських судах.
Цех здійснює сбір пускачів різного типу. Для здійснення випуску продукції, підприємство має змогу випускати свої деталі а також імпортує. При отриманні замовлення відділ постачання, дає замовлення до допоміжних цехів які випускають деталі на підприємстві, а також дає замовлення на імпорт деталей.
Після здійснення всіх цих процесів, всі деталі поступають на склад, де потім згідно плану випуску будуть постачатися безпосередньо до цеху збору продукції, звідки і виходить готова продукція на склад для подальшої реалізації.
1.1.2 Механізм виробництва продукції
Узагальнена схема виробництва продукції по випуску електропускачів має вигляд зображений на схемі 1.1. Також на схемі 1.2 зображено схема постачання закупівельних деталей до цеху.
Рис. 1.1 Загальна схема виробництва продукції
В таблиці 1.1 описані функції кожного з блоків.
Назва блоку |
Опис |
|
1 |
2 |
|
1. План випуску |
Планується кількість випуску продукції на місяць, також підраховується кількість деталей які потрібні для запланованого випуску продукції. |
|
Формування заказу |
Здійснюється підрахунок кількості деталей, які потрібно для заказу на різні цеха або підприємства, для випуску запланованої продукції. |
|
Замовлення на цех |
Заказ деталей на цехи, які потрібно виготовити для запланованого випуску продукції. |
|
Замовлення на закупку |
Відправляється замовлення на підприємства, де зазначено кількість деталей які потрібно поставити на підприємство для випуску продукції. |
|
Склад |
Надходження деталей для їхнього зберігання та обліку. |
|
Цех |
Цех в якому відбувається збирання електропускачів. |
Замовлення продукції
Покупні деталі
Відпуск деталей
до цеху
Рис. 1.2 Схема постачання закупівельних деталей
В таблиці 1.2 описані функції кожного з блоків таблиці
Назва блоку |
Опис |
|
1 |
2 |
|
Замовлення |
Відправляється замовлення на підприємства, де зазначено кількість деталей які потрібно поставити на підприємство для випуску продукції. |
|
Підприємство |
Підприємство яке отримує замовлення щодо певних деталей, які хочуть отримати для випуску продукції |
|
Облік |
Ведеться облік щодо постачання закупівельної продукції. |
|
Склад |
Надходження деталей для їхнього зберігання та обліку. |
|
Цех |
Цех в якому відбувається збирання електропускачів. |
1.1.3 Організаційна структура
У даній роботі необхідно розробити інформаційну систему цеху підприємства НВО «Етал» по випуску пускачів, тобто облік виготовленої продукції, сюди входить облік прийнятих деталей для виготовлення даної продукції, які можуть бути імпортовані та виготовлені в інших цехах цього ж підприємства. Організаційна структура зображена на схемі 1.3
Рис. 1.3 - Організаційна структура цеха по збору готової продукції
цех інформаційний моделювання
У таблиці 1.3 Описання функції працівників цеху
Назва блоку |
Опис |
|
1 |
2 |
|
Керівник цеху |
1. Здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю цеху (ділянки). 2. Забезпечує виконання виробничих завдань, ритмічний випуск продукції високої якості, ефективне використання основних і оборотних коштів. 3. Проводить роботу з удосконалення організації виробництва, його технології, механізації та автоматизації виробничих процесів, запобігання браку і підвищення якості виробів, економії всіх видів ресурсів, впровадження прогресивних форм організації праці. |
|
4. Організовує поточне виробниче планування, облік, складання і своєчасне надання звітності про виробничу діяльність цеху (ділянки), роботу з впровадження нових форм господарювання, поліпшення нормування праці, правильного застосування форм і систем заробітної плати і матеріального стимулювання, узагальнення та поширення передових прийомів і методів праці , вивчення та впровадження передового вітчизняного і зарубіжного досвіду конструювання і технології виробництв аналогічної продукції, розвитку раціоналізації та винахідництва. 5. Забезпечує технічно правильну експлуатацію устаткування та інших основних засобів, виконання графіків їх ремонту, безпечні і здорові умови праці, а також своєчасне надання працюючим пільг за умовами праці. 6. Координує роботу майстрів і цехових служб. 7. Здійснює підбір кадрів робітників і службовців, їх розстановку та доцільне використання. 8. Контролює дотримання працівниками правил і норм охорони праці та техніки безпеки, виробничої та трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку. |
||
Замісник по обладнанню |
1. Підготовку статистичних звітів підприємства з питань технологічних порушень у роботі устаткування; 2. Розробку перспективних і поточних планів роботи підприємства щодо створення |
|
безпечних умов праці; 3. Виконання вимог приписів, спрямованих на підвищення надійності роботи обладнання, посилення протиаварійної роботи. |
||
Замісник по плануванню та доставки |
1. Організація комерційної діяльності цеху; 2. Аналіз результатів діяльності та планування випуску продукції; 3. Організація доставки деталей в цех. |
|
Головний майстер |
1. Організує на закріпленій ділянці роботу з контролю і підвищенню якості продукції та послуг, комплектність з контролю і підвищенню якості продукції та послуг,комплектності виробів, що випускаються і обліку браку; 2. Бере участь у розробці та впровадженні найбільш досконалих систем управління якістю продукції, методів контролю (включаючи вхідний контроль вступників комплектуючих виробів, матеріалів і напівфабрикатів), нових і переглянутих діючих стандартів, технічних умов та інших нормативів та інструкцій; 3. Контролює правильність встановлення сортності продукції (виробів, напівфабрикатів), її відповідність затвердженим зразкам (еталонам), стандартам, технічним умовам та іншої нормативно-технічної документації, дотримання технологічних режимів на всіх стадіях виробничого процесу, інструкцій і методик з технічного |
|
контролю на робочих місцях, якість тари і упаковки, технічний стан обладнання та засобів транспорту, зберігання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, готової продукції. Керує роботою з оформлення технічної документації, яка засвідчує якість і комплектність випущених чи виробів, що поставляються (паспортів, сертифікатів), атестації продукції за категоріями якості. |
||
Диспетчер |
1. Контролює забезпеченість підрозділів підприємства необхідними матеріалами,конструкціями, комплектуючими виробами, устаткуванням, а також транспортом івантажно-розвантажувальними засобами. 2. Веде диспетчерський журнал, складає звітні рапорти та іншу технічну документацію про хід виробництва. 3. Забезпечує дотримання встановлених норм заділів на дільницях і в цехах, розмірів партій запусків і строків їх подач. |
|
Головний механік |
1. Здійснює технічний нагляд за станом і ремонтом захисних пристроїв намеханічному обладнанням. 2. Організує облік усіх видів устаткування, а також відпрацьованого амортизаційний термін і морально застаріло, підготовку документів на їх списання. 3. Організовує підготовку календарних планів |
|
4. (графіків) оглядів, перевірок і ремонту обладнання, заявок на централізоване виконання капітального ремонту, на отримання необхідних для планово-попереджувального і поточного ремонту матеріалів, запасних частин, інструменту тощо, складання паспортів на обладнання, специфікацій на запасні частини та іншої технічної документації. Керує працівниками цеху, які здійснюють ремонт обладнання і підтримку його в працездатному стані |
||
Майстер |
1. Керує роботою з оформлення технічної документації, яка засвідчує якість ікомплектність випущених чи виробів, що поставляються (паспортів, сертифікатів),атестації продукції за категоріями якості. 2. Стежить за дотриманням графіків перевірки на точність виробничогоустаткування і оснащення, станом контрольно-вимірювальних засобів, їх наявністюна робочих місцях, своєчасним поданням для державної перевірки. 3. Бере участь у здачі готової продукції. 4. Здійснює контроль за дотриманням підлеглими правил охорони праці, техніки безпеки, виробленої та трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку. |
|
Бригадир |
1. Контроль забезпечення та дотримання рецептур. 2. Облік робочого часу. |
|
3. Забезпечення виконання змінного замовлення за якістю, кількості і асортименту. |
||
Механіки |
1. Бере участь у прийомі і встановленні нового устаткування, проведенні робіт з атестації та раціоналізації робочих місць, модернізації і заміни малоефективногоустаткування високопродуктивним, у впровадженні засобів механізації важкихфізичних і трудомістких робіт. 2. Організовує підготовку календарних планів (графіків) оглядів, перевірок і ремонту обладнання, заявок на централізоване виконання капітальних ремонтів, на отримання необхідних для планово-попереджувальних і поточних ремонтів матеріалів, запасних частин, інструменту тощо, складання паспортів на обладнання, специфікацій на запасні частини та іншої технічної документації. |
|
Сборщики |
1. Збір готової продукції. |
|
Налагоджувальник |
1. Забезпечує безаварійну і надійну роботу всіх видів устаткування, їх правильну експлуатацію, своєчасний якісний ремонт і технічне обслуговування, проведення робіт з його модернізації і підвищення економічності ремонтного обслуговування устаткування. 2. Здійснює технічний нагляд за станом і ремонтом захисних пристроїв на механічному устаткуванні, будівель і споруд цеху. |
Таблиця 1.4 Матриця функцій працівників і підрозділів цеху
Функціональна область |
планування випуску продукції |
деталі |
робота з персоналом |
складання актів, договорів |
ведення бухгалтерського обліку |
довіреності, накладні, цінні папери |
Збір готової продукції |
оформлення звітів |
матеріальна, натуральна та побутова допомога |
Настройка, ремонт і регулювання устаткування |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
Керівник цеху |
Х |
Х |
Х |
||||||||
Замісник по обладнанню |
Х |
Х |
Х |
||||||||
Замісник по плануванню |
Х |
Х |
Х |
||||||||
Головний майстер |
Х |
Х |
Х |
Х |
|||||||
Диспетчер |
Х |
Х |
Х |
Х |
|||||||
Головний механік |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
||||||
Майстер |
Х |
Х |
Х |
||||||||
Бригадир |
Х |
||||||||||
Механіки |
Х |
Х |
|||||||||
Сборщики |
Х |
||||||||||
Налагоджувальники |
Х |
Х |
1.1.4 Загальне призначення системи
Робота системи полягає в реєстрації подій з виготовлення та постачання деталей в цех. Система на основі наявної в БД інформації про замовлення, дає змогу дати чіткий план дій щодо отримання деталей, та випуск продукції. Програма буде вести облік роботи цеху по випуску продукції, а також буде облік про надходження деталей для виробництва електронних пускачів. Дана програма даватиме змогу фіксувати роботу та потужність цеху, та даватиме змогу вести всі облікові операції.
Система повинна дозволяти зберігати в базі даних (БД) / інформацію про наступні об'єкти:
-замовлення;
-імпортовані деталі;
-цехи по випуску деталей;
-облік виробництва цеху;
Система повинна дозволяти виконувати наступні функції по роботі з БД:
-ведення кількості випуску продукції;
-кількість замовлень;
- друк документації;
-облік по постачання деталей виготовлених на підприємстві;
-облік по постачання імпортованих деталей;
-перегляд архіву.
1.2 Моделювання функціональної області
1.2.1 Опис бізнес процесів
Бізнес-процес - будь-яка діяльність або група діяльностей, що має вхідний продукт, додає вартість до нього, та забезпечує вихідний продукт для внутрішнього або зовнішнього споживача.
При розробці бізнес проектів цеху враховуються особливості пов'язані з:
- характером продукції, що виготовляється: конструктивні (габаритні розмірі, маса, складність, матеріал, точність, взаємозамінність тощо);
- технологічні (число операцій, метод обробка, розряд робіт, характеристики технологічного устаткування , оснащення тощо) та організаційні (програма випуску;
- спосіб поєднання операцій, показники організованості процесів складання та інших). Основні напрямки вдосконалення роботи складальних цехів: - підвищення рівня механізації та автоматизації складального процесу; - підвищення рівня спеціалізації та концентрації складальних робіт; - скороченні робіт за рахунок застосування селективної розборки, заснованої на попередній сортування (селекції) деталей на розмірні групи. Наступним з'єднанні деталей певної розмірної групи; - підвищення конструкції виробів та взаємозамінності деталей.
Таблиця 1.5 Операції бізнес процесу.
Операція |
Виконувач |
Вхідні документи |
Вихідні документи |
|
Замовлення деталей. |
Майстер |
Накладна. |
Накладна. |
|
Постачання деталей в цех |
Відділ постачання |
Накладна |
Накладна |
1.2.2 Реєстри вхідної та вихідної інформації
Вхідні документи у свою чергу діляться на оперативні та нормативно-довідкові. Оперативні відображають факти фінансово-господарської діяльності підприємства. Ця інформація змінюється за кожної фіксації. До оперативних документів належать накладні, платіжні документи, прибуткові документи, видаткові тощо.
Вихідні документи формуються у процесі автоматизованого оброблення та видаються як результат. Вихідні документи також мають свою класифікацію.
Вхідною інформацією буде, перелік замовлень які надходять до цеху, перелік інформації про виготовлення деталей які випускають в інших цех та які будуть імпортовані та інформація про випущену продукцію.
Таблиця 1.6 Реєстр вхідної інформації.
Реєстр вхідної інформації |
||||
Найменування підрозділу |
||||
№ |
Найменування і призначення документа |
Хто обробляє |
Звідки надходить |
|
1 |
Бланк заказу |
Підприємство |
Головний інженер |
|
2 |
Замовлення деталей на імпорт |
Відділ постачання |
З цеху |
|
3 |
Замовлення деталей в цеха |
Відділ постачання |
З цеху |
|
4 |
Накладна на відпуск деталей |
Відділ постачання |
Склад |
|
5 |
Правові та нормативно-довідкові документи (закони, укази) |
Референт, секретар |
Органи державної влади та управління |
Таблиця 1.7 Реєстр вихідної інформації.
Реєстр вихідної інформації |
||||
Найменування підрозділу |
||||
№ |
Найменування і призначення документа |
Хто обробляє |
Звідки надходить |
|
1 |
Накладна закупівлю деталей |
Відділ постачання |
З цеху |
|
2 |
Відомість про виконання замовлень |
Планово-економічний |
З цеху |
1.2.3 Інформаційна модель роботи цеху
Замовлення Замовлення заказника
Замовлення по цехам
Пост. на склад
Деталі
Готова пр..
Рис. 1.4 Інформаційна модель роботи цеху
Таблиця 1.8 Інформаційна модель
Назва блоку |
Опис |
|
Відділ постачання |
Відповідає за постачання деталей в цех для виготовлення готової продукції. |
|
Замовлення |
Замовлення на склад. В замовленні міститься кількість та найменування які повинні поставити в цех збору для виготовлення продукції. |
|
Цехи по виготовленні деталей |
Цехи які виготовляють комплектуючі деталі для продукції. |
|
Склад |
В складі знаходяться деталі для виготовлення продукції, а також вже виготовлення продукція |
|
Сборочний цех |
Цех в якому йде збір готової продукції. |
1.3 Методологія SADT
Методологія створення інформаційних систем полягає в організації процесу побудови інформаційних систем і в керуванні цим процесом, щоб гарантувати виконання вимог як до самої системи, так і до характеристик процесу розробки.
SADT - методологія структурного аналізу й проектування, що інтегрує процес моделювання, керування конфігурацією проекту, використання додаткових язикових засобів і керівництво проектом зі своєю графічною мовою. Процес моделювання може бути розділений на кілька етапів: опитування експертів, створення діаграм і моделей, поширення документації, оцінка адекватності моделей і прийняття їх для подальшого використання.
Автоматизована підтримка SADT відбувається в розвитку від просто графічного засобу до програмного забезпечення, що функціонує на базі знань більш загальних понять моделювання. Такі розвинені засоби мають здатність розуміти семантику взаємозалежної мережі діаграм SADT і безлічі моделей, а також поєднувати безліч відомостей і правил з іншими технологіями.
Методологію IDEF0 можна вважати наступним етапом розвитку добре відомої графічної мови опису функціональних систем SADT (Structured Analysis and Design Technique).
В основі методології лежать чотири основні поняття: функціональний блок, інтерфейсна дуга, декомпозиція, глосарій.
Функціональний блок (Activity Box) являє собою деяку конкретну функцію в рамках розглянутої системи. По вимогах стандарту назва кожного функціонального блоку повинне бути сформульоване в дієслівнім нахиленні (наприклад, "робити послуги
Декомпозиція (Decomposition) є основним поняттям стандарту IDEF0. Принцип декомпозиції застосовується при розбивці складного процесу на складові його функції. При цьому рівень деталізації процесу визначається безпосередньо розроблювачем моделі.
Декомпозиція дозволяє поступово та у вигляді структури представляти модель системи у вигляді ієрархічної структури окремих діаграм, що робить її менш перевантаженої й легко засвоюваною.
Останнім з понять IDEF0 є глосарій (Glossary). Для кожного з елементів IDEF0 - діаграм, функціональних блоків, інтерфейсних дуг - існуючий стандарт має на увазі створення й підтримка набору відповідних визначень, ключових слів, оповідальних викладів і т.д., які характеризують об'єкт, відображений даним елементом. Цей набір називається глосарієм і є описом сутності даного елемента.
Наочність графічної мови IDEF0 робить модель, що цілком читається й для осіб, які не ухвалювали участі в проекті її створення, а також ефективної для проведення показів і презентацій. Надалі на базі побудованої моделі можуть бути організовані нові проекти, націлені на виробництво змін у моделі.
Функціональна методика потоків даних.
Метою методики є побудова моделі розглянутої системи у вигляді діаграми потоків даних (Data Flow Diagram - DFD), що забезпечує правильний опис виходів (відгуку системи у вигляді даних) при заданому впливі на вхід системи (подачі сигналів через зовнішні інтерфейси). Діаграми потоків даних є основним засобом моделювання функціональних вимог до проектованої системи.
WFD - процесна модель "Діаграма потоків робіт". Використовується для опису бізнес-процесів нижнього рівня. Описує роботи процесу, послідовність і логіку їх виконання. Описує підрозділи і посади, що беруть участь в процесі і показує розподіл відповідальності.
При створенні діаграми потоків даних використовуються чотири основні поняття: потоки даних, процеси (роботи) перетворення вхідних потоків даних у вихідні, зовнішні сутності, накопичувачі даних (сховища).
Потоки даних є абстракціями, що використовуються для моделювання передачі інформації (або фізичних компонентів) з однієї частини системи в іншу. Потоки на діаграмах зображуються іменованими стрілками, орієнтація яких указує напрямок руху інформації.
Сховище (накопичувач) даних дозволяє на зазначених ділянках визначати дані, які будуть зберігатися в пам'яті між процесами. Фактично сховище представляє "зрізи" потоків даних у часі. Інформація, яку воно містить, може використовуватися в будь-який час після її одержання, при цьому дані можуть вибиратися в будь-якому порядку. Ім'я сховища повинне визначати його вміст і бути іменником.
Зовнішня сутність являє собою матеріальний об'єкт поза контекстом системи, що є джерелом або приймачем системних даних. Передбачається, що об'єкти, представлені як зовнішні сутності, не повинні брати участь ні в якій обробці.
До переваг методики DFD відносять:
· можливість однозначно визначити зовнішні сутності, аналізуючи потоки інформації усередині й поза системою;
· можливість проектування зверху вниз, що полегшує побудова моделі "як повинне бути";
· наявність специфікацій процесів нижнього рівня, що дозволяє подолати логічну незавершеність функціональної моделі й побудувати повну функціональну специфікацію розроблювальної системи.
До недоліків моделі віднесемо:
· необхідність штучного введення керуючих процесів, оскільки керуючі впливи (потоки) і керуючі процеси з погляду DFD нічим не відрізняються від звичайних;
· відсутність поняття часу, тобто відсутність аналізу тимчасових проміжків при перетворенні даних (усі обмеження за часом повинні бути введені в специфікаціях процесів).
IDEF3 - це метод, що має основний метою дати можливість аналітикам описати ситуацію, коли процеси виконуються в певній послідовності, а також описати об'єкти, що брати участь спільно в одному процесі.
Техніка опису набору даних IDEF3 є частиною структурного аналізу. На відміну від деяких методик описів процесів IDEF3 не обмежує аналітика надмірно твердими рамками синтаксису, що може привести до створення неповних або суперечливих моделей.
IDEF3 може бути також використаний як метод створення процесів. IDEF3 доповнює IDEF0 і містить усе необхідне для побудови моделей, які надалі можуть бути використані для імітаційного аналізу.
Основними завданнями, розв'язок яких повинна забезпечувати методологія створення інформаційних систем є:
· відповідність створюваної інформаційної системи цілям і завданням організації, а також пропонованим до неї вимогам по автоматизації бізнес-процесів;
· гарантування створення системи із заданими параметрами протягом заданого часу в рамках заздалегідь застереженого бюджету;
· простота супроводу, модифікації й розширення системи з метою її відповідності мінливим умовам роботи організації.
Дані методики IDEF0, IDEF3, DFD та WFD являються методиками концептуального проектування середовища Bpwin. Методика IDEFIX є основою логічного проектування середовища Erwin.
Методологія IDEFI - створення логічної моделі даних : рівні логічної моделі; суті і атрибути; зв'язки; типи суті і ієрархія спадкоємства; ключі, нормалізація даних; домени. Створення фізичної моделі : рівні фізичної моделі; таблиці; правила і значення за умовчанням; індекси; тригери і процедури, що зберігаються; проектування сховищ даних; обчислення розміру БД; пряме і зворотне проектування.
В основі проектування інформаційних систем лежить моделювання предметної області. Для того щоб одержати адекватний предметної області проект інформаційної системи у вигляді системи правильно працюючих програм, необхідно мати цілісну, системну виставу моделі, яка відбиває всі аспекти функціонування майбутньої інформаційної системи. При цьому під моделлю предметної області розуміється будь-яка система, що імітує структуру або функціонування досліджуваної предметної області, що й відповідає основній вимозі - бути адекватної цієї області.
До моделей предметних областей представлені наступні вимоги:
· формалізація, що забезпечує однозначний опис структури предметної області;
· зрозумілість для замовників і розроблювачів на основі застосування графічних засобів відображення моделі;
· реалізує, що припускає наявність засобів фізичної реалізації моделі предметної області в інформаційній моделі;
· забезпечення оцінки ефективності реалізації моделі предметної області на основі певних методів.
Структурний аспект припускає побудова:
· об'єктної структури, що відбиває склад взаємодіючих у процесах матеріальних і інформаційних об'єктів предметної області;
· функціональної структури, що відбиває взаємозв'язок функцій (дій) по перетворенню об'єктів у процесах;
· структури керування, що відбиває події й бізнес-правила, які впливають на виконання процесів;
· організаційної структури, що відбиває взаємодія організаційних одиниць підприємства й персоналу в процесах;
· технічної структури, що описує топологію розташування й способи комунікації комплексу технічних засобів.
Об'єктна структура
Об'єкт - це сутність, яка використовується при виконанні деякої функції або операції (перетворення, обробки, формування і т.д.). Об'єкти можуть мати динамічну або статичну природу: динамічні об'єкти використовуються в одному циклі відтворення, наприклад замовлення на продукцію, рахунки на оплату, платежі; статичні об'єкти використовуються в багатьох циклах відтворення, наприклад, устаткування, персонал, запаси матеріалів.
Функціональна структура
Функція (операція) являє собою деякий перетворювач вхідних об'єктів у вихідні. Послідовність взаємозалежних по входах і виходам функцій становить бізнес-процес. Функція бізнес-процесу може породжувати об'єкти будь-якої природи (матеріальні, грошові, інформаційні). Причому бізнес-процеси й інформаційні процеси, як правило, нерозривні, тобто функції матеріального процесу не можуть здійснюватися без інформаційної підтримки.
Структура керування
У сукупності функцій бізнес-процесу можливі альтернативні або циклічні послідовності залежно від різних умов протікання процесу. Ці умови пов'язані з подіями, що відбуваються в зовнішньому середовищі або в самих процесах і з утвором певних станів об'єктів. Події викликають виконання функцій, які, у свою чергу, змінюють стани об'єктів і формують нові події, і т.д., поки не буде завершений деякий бізнес-процес. Тоді послідовність подій становить конкретну реалізацію бізнесу-процесу.
Організаційна структура
Організаційна структура являє собою сукупність організаційних одиниць, як правило, зв'язаних ієрархічними й процесними відносинами. Організаційна одиниця - це підрозділ, що представляє собою об'єднання людей (персоналу) для виконання сукупності загальних функцій або бізнес-процесів. У функціонально-орієнтованій організаційній структурі організаційна одиниця виконує набір функцій, що ставляться до одній функції керування й вхідних у різні процеси. У процесно-орієнтованій структурі організаційна одиниця виконує набір функцій, що входять в один тип процесу й стосовних до різних функцій керування.
Технічна структура
Топологія визначає територіальне розміщення технічних засобів по структурних підрозділах організації, а комунікація - технічний спосіб реалізації взаємодії структурних підрозділів.
1.4 Огляд і вибір середовища моделювання
Case-технологія являє собою сукупність методологій аналізу, проектування, розробки й супроводу складних систем і підтримується комплексом взаємозалежних засобів автоматизації. На відміну від структурного аналізу, для якого характерні складність розуміння, трудомісткість і висока вартість використання, Case-технології розвивалися саме з метою подолання цих обмежень шляхом автоматизації процесів аналізу й інтеграції підтримуючих засобів.
Технологія проектування визначається як сукупність трьох складових:
· Покрокова процедура, яка визначає послідовність технологічних операцій проектування
· Критерії та правила, які використовуються для оцінки результатів виконання технологічних операцій;
· Нотацій (графічних та текстових засобів), що використовуються для описання проектної системи.
CASE-засоби дозволяють проектувати різні системи на комп'ютері. Необхідний елемент системного та структурно-функціонального аналізу, CASE-засоби дозволяють моделювати бізнес-процеси, бази даних, компоненти програмного забезпечення, діяльність та структуру організації. Застосовуються практично у всіх сферах діяльності. Результат застосування CASE-засобів - оптимізація систем, зниження розходів, збільшення ефективності, зниження ймовірності помилок.
До числа найпоширеніших Case-засобів відносять: Design/IDEF, Power Designer, Silverrun, Erwin та Bpwin.
До складу Power Designer входять такі модулі, які знаходяться в таб.1.9
Таблиця 1.9 Модулі Power Designer
Назва модулей |
Призначення |
|
1 |
2 |
|
Process Analyst |
Засіб для функціонального моделювання. Має можливість описати елементи даних, зв'язані з потоками даних та місцями зберігання даних. |
|
Data Analyst |
Інструмент для виконання моделі «суть-зв'язок» і автоматичної генерації на її основі реляційної структури. Початкові дані для моделі "суть-зв'язок" можуть бути отриманий з DFD -моделей, створених |
|
в модулі Process Analyst. У ER -діаграмах допускаються тільки бінарні зв'язки,створених в модулі Process Analyst. У ER -діаграмах допускаються тільки бінарні зв'язки, завдання атрибутів у зв'язків не підтримується. Підтримуються діалекти мови SQL приблизно для 30 реляційних СУБД, при цьому можуть бути згенеровані таблиці, представлення, індекси, тригери. Є також можливість встановити з'єднання з СУБД через інтерфейс ODBC. |
||
Application Modeler |
Інструмент для автоматичної генерації прототипів програм обробки даних на основі реляційних моделей, побудованих в Data Analyst. Може бути отриманий код для Visual Basic, Delphi, а також для таких систем розробки в архітектурі "клієнт-сервер" як PowerBuilder, Uniface, Progress та ін. Генерація коду здійснюється на основі шаблонів, відповідно управляти генерацією можна за рахунок зміни відповідного шаблону. |
|
Data Architect |
Концептуальна та фізична модель, дозволяє створювати концептуальну модель, спираючись на інформацію функціональної моделі із Process Analyst, з останньої генерації фізичної моделі. Можлива зворотна генерація фізичної моделі із даної БД. |
CASE-система Silverrun складається з наступних інструментів, які знаходяться в табл. 1.10
Таблиця 1.10 Інструменти CASE - система Silverrun
Назва інструменту |
Призначення |
|
1 |
2 |
|
BPM |
Побудова DFD-діаграм. Цей інструмент дозволяє автоматично перевірити цілісність побудованої моделі, причому список критеріїв перевірки визначається користувачем (наприклад: відсутність імен у елементів моделі, потоки даних типу "сховище - сховище" або "зовнішня суть - зовнішня суть" і так далі). |
|
ERX |
Побудова діаграм "суть-зв'язок". Підтримуються не лише бінарні зв'язки, але і зв'язки вищих порядків, є можливість визначення атрибутів у зв'язків. Побудовані ER-моделі за допомогою зовнішньої утиліти можуть бути спроектовані в реляційний структури (у тій версії, з якою я працював, при цьому, на жаль, втрачалися атрибути зв'язків). |
|
RDM |
Інструмент реляційного моделювання, дозволяє генерувати SQL - скрипти для створення таблиць і індексів приблизно для 25 цільових СУБД. |
ER-модель представляє собою графічний опис предметної області в термінах «об'єкт-властивість-зв'язок». ER- модель є одним із елементів концептуальної моделі. Використання ER- моделювання (особливо в комбінації з автоматизованими засобами проектування CASE-засобів) має багато переваг:
· робить аналіз предметної області більш цілеспрямованим і конкретним;
· є зручним засобом документування проекту;
· дозволяє вести проектування автоматизованої інформаційної системи без прив'язки до конкретної цільової СУБД.
При використанні ER-моделюванні у складі CASE-засобів виявляються додаткові переваги:
· знижуються вимоги до знання деталей мов опису даних (DDL - Data Definition Language) і діалектів SQL конкретних СУБД;
· при зміні використовуваної СУБД не потрібно проводити проектування заново, потрібно тільки здійснити крок по перекладу Еr-моделі в цільову (якщо вибрана вами цільова СУБД підтримується даним Case-засобом, то такий перехід взагалі буде виконаний автоматично);
· наявність в Case-засобі можливості "зворотного проектування" дозволяє описати існуючі раніше наробітку для " реверс-інжинірингу" системи;
· скорочується час проектування системи;
· з'являється можливість автоматизованого тестування проекту на всіх етапах проектування;
· підвищується якість документації проекту;
· потужні сучасні Case-засоби дозволяють вести колективну розробку проекту.
В Erwin введені додаткові можливості:
· підтримка багатомірного моделювання;
· можливість оцінювати об'єм таблиць та індексів в БД;
· словник доменів;
· розширення опцій для генерації баз даних.
Bpwin - ведучий інструмент візуального моделювання бізнес-процесів.
Середовище Bpwin дає можливість наочно представити будь-яку діяльність або структуру у вигляді моделі, що дозволить оптимізувати роботу організації, перевірити її на відповідність стандартам ISO9000, спроектувати оргструктуру, знизити витрати, виключити непотрібні операції, підвищити гнучкість і ефективність. Bpwin підтримує відразу три нотації моделювання: IDEF0 (федеральний стандарт США), IDEF3 і DFD.
Беручи до уваги всі описані вище методики проектування Case-засобів, в даній предметній області будуть використовуватися моделі проектування Bpwin, яка дозволить більш детально оптимізувати роботу організації та ER-модель.
Інформаційне забезпечення інформаційних систем включає два комплекси: зовні машинне інформаційне забезпечення (класифікатори техніко-економічної інформації, документи, методичні інструктивні матеріали) і внутрішньо машинне інформаційне забезпечення (макети/екранні форми для введення первинних даних в ЕОМ або висновку результатної інформації, структури інформаційної бази: вхідних, вихідних файлів, бази даних).
До інформаційного забезпечення висувають наступні загальні вимоги:
· інформаційне забезпечення повинне бути достатнім для підтримки всіх автоматизованих функцій об'єкта;
· для кодування інформації повинні використовуватися прийняті в замовника класифікатори;
· для кодування вхідної й вихідної інформації, яка використовується на вищому рівні керування, повинні бути використані класифікатори цього рівня;
· повинна бути забезпечена сумісність із інформаційним забезпеченням систем, взаємодіючих з розроблювальною системою;
· форми документів повинні відповідати вимогам корпоративних стандартів замовника (або уніфікованої системи документації);
· структура документів і екранних форм повинна відповідати характеристиками терміналів на робочих місцях кінцевих користувачів;
· графіки формування й зміст інформаційних повідомлень, а також використовувані абревіатури повинні бути загальноприйняті в цій предметній області й погоджені із замовником;
· в інформаційній системі повинні бути передбачені засоби контролю вхідної й результатної інформації, відновлення даних в інформаційних масивах, контролю цілісності інформаційної бази, захисту від несанкціонованого доступу.
Для того щоб забезпечити ефективний пошук, обробку на ЕОМ і передачу по каналах зв'язку техніко-економічної інформації, її необхідно представити в цифровому виді. Із цією метою її потрібно спочатку впорядкувати (класифікувати), а потім формалізувати (закодувати) з використанням класифікатора.
Класифікація - цей поділ безлічі об'єктів на підмножини по їхній подібності або відмінності відповідно до прийнятих методів. Класифікація фіксує закономірні зв'язки між класами об'єктів. Під об'єктом розуміється будь-який предмет, процес, явище матеріального або нематеріальної властивості. Система класифікації дозволяє згрупувати об'єкти й виділити певні класи, які будуть характеризуватися рядом загальних властивостей. Таким чином, сукупність правил розподілу об'єктів безлічі на підмножини називається системою класифікації.
Властивість або характеристика об'єкта класифікації, яке дозволяє встановити його подібність або відмінність із іншими об'єктами класифікації, називається ознакою класифікації.
Класифікатор - це документ, за допомогою якого здійснюється формалізований опис інформації в інформаційній системі, що містить найменування об'єктів, найменування класифікаційних угруповань і їх кодові позначення.
1.5 Вибір СУБД
Практично всі основні ідеї сучасних інформаційних технологій базуються на концепції баз даних. Згідно цієї концепції, основою інформаційних технологій є дані, які повинні бути організовані у бази даних з метою адекватного відображення змін сучасного світу і задоволення інформаційних потреб користувачів.
Сукупність взаємопов'язаних даних такого об'єму, який дозволяє використовувати їх належним чином для певного програмного забезпечення у конкретній предметній галузі називають базою даних (БД).
Класифікація БД:
· за структурою інформації, яку вони зберігають (документографічні, фотографічні, числові, повнотекстові, лексикографічні дані);
· за призначенням інформації (БД ділової інформації, інформації для спеціалістів, масової інформації та інші);
· по способу доступу (БД, що доступні через мережі; БД, що існують у комунікативних форматах; локальні БД).
Важливим елементом БД є додатки. Вони представляють собою окремі програми або комплекси програм, які реалізують автоматизацію вирішення прикладних завдань обробки даних. Усі додатки, що працюють з однією і тією ж базою даних, повинні функціонувати коректно, не заважаючи один одному і враховуючи усі зміни, які вносяться іншими додатками. Така координація роботи додатків здійснюється системою управління базами даних (СУБД).
Під СУБД розуміють сукупність мовних і програмних засобів, призначених для створення і загального використання БД багатьма користувачами. Отже основною функцією будь-якої СУБД є підтримка незалежності, цілісності і непротирічності даних в умовах колективного користування.
Крім того, СУБД - це програмне забезпечення, за допомогою якого можна:
· визначати базу даних та її структуру;
· організовувати виконання різноманітних, нефіксованих заздалегідь запитів;
· здійснювати підтримку цілісності і забезпечувати безпеку даних; контролювати процеси спільного доступу до даних;
· відновлювати інформацію баз даних.
У середовищі СУБД виділяють декілька компонентів: дані, користувачі, апаратне забезпечення, програмне забезпечення, процедури.
Зрозуміло, що основним компонентом середовища СУБД є дані, а інші елементи даної структури існують для того, щоб користувачі отримували інформацію на необхідному рівні.
Серед загальних характеристик СУБД можна виділити наступні:
· всі СУБД включають мову визначення даних, за допомогою якої можна знайти базу даних, її структуру, типи даних, а також засоби завдання обмежень для інформації, яка зберігається;
· УБД дозволяють вставляти, видаляти, оновлювати і здобувати інформацію із БД за допомогою мови управління даними, яка називається мовою запитів. Ця мова дозволяє користувачу формувати різні за змістом запити до бази даних. Сучасні СУБД користуються єдиною мовою - SQL (Structured Query Language - мова структурованих запитів). Мова SQL дозволяє визначати схему БД і маніпулювати даними. Вона має всі необхідні засоби для роботи з БД, починаючи від її створення і до забезпечення базового інтерфейсу користувачів з базами даних;
По способу доступу до БД виділено такі клієнт - серверні СУБД: MS SQL Server, My SQL, MS Access, Oracle.
По даним СУБД розглядаю вимоги, які представлено в таблиці 1.11
Таблиця 1.8 Вимоги до клієнт-серверної СУБД.
СУБД |
MS SQL Server |
My SQL |
MS Access |
Oracle |
|
Підтримка ОС Windows. |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
ОС Linux. |
- |
+ |
- |
+ |
|
Функціональність (можливість підключення через веб-сервери). |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
Поддержка зеркалирования. |
+ |
- |
- |
+ |
|
Підтримка мультимедіа в середині СУБД. |
+ |
- |
- |
+ |
Вибір СУБД є надзвичайно складною проблемою як науково-методичному, так і в практичному плані і здійснення строго формалізованого вибору СУБД практично неможливе. В першу чергу визначимо чинники, що впливають на вибір СУБД, розділивши їх на ряд груп.
Першу групу складають чинники, що характеризують саму СУБД і програмні засоби її оточення. Друга група чинників пов'язана з інфраструктурою, що склалася навколо кожного з програмних продуктів. Третя група пов'язана з особливостями передбачуваного використання СУБД.
Для характеристики СУБД використовується велике число різноманітних якісних і кількісних параметрів. Причому число і конкретний перелік цих параметрів залежатиме від класу СУБД.
Найбільш важливими чинниками, що впливають на вибір СУБД, є:
1 Платформа, на якій функціонує СУБД;
2 Сумісність з другими системами, откритість, маштабованість;
3 Рівень мовних засобів:
· трудомісткість вивчення;
· трудомісткість створення системи;
· гнучкість і виразність;
· потужність;
· наявність мов різного рівня у рамках однієї системи.
4 Функціональні можливості;
5 Забезпечення безпеки;
6 Забезпечення цілісності;
7 Зручність інтерфейсу, наявність інтелектуальних модулів підказок;
8 Вимоги до технічних засобів, операційного середовища;
9 Обмеження, СУБД (в т.ч. необхідний об'єм оперативної пам'яті, необхідний об'єм дискової пам'яті, обмеження, що накладаються на максимальний об'єм БД), що накладаються;
10 Можливості створення "відчужуваних застосувань";
11 Міра універсальності;
12 Локалізація;
13 Якість документації;
14 Стійкість роботи, міра відлагодженої системи;
15 Наявність засобів автоматизації проектування, трудомісткість проектування;
16 Вартість СУБД;
17 Тенденції розвитку інформаційних технологій (фірма-розробник, поширеність СУБД, умови підтримки).
Для більш обґрунтованого вибору СУБД необхідно скласти список СУБД-претендентів і порівняти їх параметри, приведені вище. Зазвичай спочатку здійснюється відбір по якісних параметрах, а потім - по кількісних. ля попереднього відбору СУБД-претендентів рекомендується наступна послідовність кроків :
· скласти перелік обов'язкових вимог, яким повинна задовольняти СУБД;
· видалити із списку СУБД-претендентів системи, що не задовольняють цим вимогам;
· системи, що залишилися, оцінити по бальній системі;
· здійснити вибір з числа СУБД, що отримали найбільші сумарні бали.
Проаналізувавши методику та вимоги СУБД в даному дипломному проекті більш детально будемо використовувати MS SQL Server 2000, яка по всім вище сказаним вимогам нам підходить.
Версія SQL Server 2000 забезпечує можливість підключення користувачів через веб-сервіси, що використовують протокол SOAP. Це дозволяє клієнтським програмам, не призначеним для Windows, кросплатформлено з'єднуватися з SQL Server. Microsoft також випустила сертифікований драйвер JDBC, що дозволяє додаткам під управлінням Java (таким як BEA і IBM WebSphere) з'єднуватися з Microsoft SQL Server 2000 і 2005.
SQL Server підтримує зеркалювання і кластеризацію баз даних. Кластер сервера SQL - це сукупність однаково конфігурованих серверів. Така схема допомагає розподілити робоче навантаження між декількома серверами.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Створення баз даних для автоматизування роботи торгового представника в середовищі програмування Delрhі. Опис вхідної та результуючої інформації, формалізований опис задачі. Розробка технічного та робочого проекту, опис та обґрунтування вибору структури.
курсовая работа [135,8 K], добавлен 11.10.2010Автоматизація планування та обліку методичної роботи. Особливовсті веб-орієнтованих інформаціних систем. Логічна модель роботи системи. Розробка структури бази даних та серверної частини. Вибір засобів розробки. Формування інструкції користувача.
дипломная работа [4,9 M], добавлен 21.06.2014Аналіз предметної області і постановка задачі на розробку програми для автоматизації роботи автопідприємства. Перелік та опис використаних компонентів та основних процедур програми. Опис структур та методів обробки даних. Інструкція для користувача.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 15.02.2012Розробка автоматизованого робочого місця начальника курсу ВВНЗ в програмному середовищі Borland Delphi. Реалізація головного меню програми та додаткової панелі управління. Таблиця з інформацією про спортсмена. Алгоритм роботи інформаційної системи.
курсовая работа [777,6 K], добавлен 19.05.2014Опис алгоритмів реалізації автоматизованої інформаційної системи обслуговування роботи торгового агента в середовищі програмування Delphi. Створення схем технологічного процесу введення, редагування і видачі результатів. Інсталяція і експлуатація проекту.
курсовая работа [118,4 K], добавлен 25.09.2010Вибір методів та засобів створення інформаційної системи для обліку і перегляду продукції на складі. Розробка моделі даних для реляційної бази даних, прикладного програмного забезпечення. Тестування програмного додатку, виявлення можливих проблем.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 22.09.2015Роль бази даних, призначеної для каталогізації рейсів, рухомого складу, персоналу та пасажирів, в полегшенні роботи залізничного вокзалу. Проектування структури даних. Розробка запитів для рішення задач, комплексної програми. Опис математичної моделі.
курсовая работа [4,8 M], добавлен 27.12.2013Процес і результати проектування автоматизованої інформаційної системи формування та друкування, призначеної для автоматизації кадрового обліку на підприємствах із середньою кількістю працівників. Опис алгоритму функціонування програмного забезпечення.
курсовая работа [4,1 M], добавлен 25.10.2009Розрахунок собівартості інструментальної системи створення електронних підручників. Вибір технології та мови програмування. Загальна характеристика програми і принцип роботи. Вибір мови програмування. Опис тегів, які підтримуються HTML-редактором.
дипломная работа [112,7 K], добавлен 04.06.2010Поняття та властивості інформації. Основи інформаційної технології, її структура, моделі предметної області, системні й інструментальні засоби. Розробка довідника обліку та калькуляції витрат підприємства, готової продукції та сировини, її склад.
контрольная работа [533,1 K], добавлен 10.09.2009