Проектування локальної обчислювальної мережі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

Проектування локальної обчислювальної мережі

Технічне завдання

Проектування мережі в двох будівлях, які мають по 2 поверхи, відстань між будівлями становить 100 м. Кількість робочих станцій близько 50, кожна будівля має вихід в Internet через телефонну лінію, окремий Proxy-сервер. Внутрішня мережа приміщення має відповідати класу С.

Порахувати:

навантаження на мережу за одиницю часу

R = D/t,

обчислювальний мережа комп'ютерний кабель

де D - сумарний об'єм даних, який передається за час t;

коефіцієнт використання мережі

j=V/Vmax

де Vmax - пропускна здатність мережі;

вартість прокладання всієї мережі без урахування ПК;

Вказати:

Ш розміри приміщень, в яких буде прокладено мережу;

Ш довжину і категорію використаного кабеля;

Ш можливості і тип мереженого обладнання;

у звіт включити логічну та фізичну схеми проектованої мережі (фізичну схему наводити у форматі А3);

Типологію мережі (її переваги та недоліки);

Ш зробити детальний аналіз використаного обладнання, нанести його на креслення фізичної схеми;

Ш висновок;

Ш писок використаної літератури та посилання на інформаційні джерела інформації.

Теоретичні відомості

На сьогоднішній день у світі існує більш 130 мільйонів комп'ютерів і більш 80% із них об'єднані в різноманітні інформаційно-обчислювальні мережі від малих локальних мереж в офісах до глобальних мереж типу Internet. Всесвітня тенденція до об'єднання комп'ютерів у мережі обумовлена поруч важливих причин, таких як прискорення передачі інформаційних повідомлень, можливість швидкого обміну інформацією між користувачами, одержання і передача повідомлень (факсів, E - Mail листів і іншого) не відходячи від робочого місця, можливість миттєвого одержання будь-якої інформації з будь-якої точки земної кулі, а так само обмін інформацією між комп'ютерами різних фірм виробників працюючих під різним програмним забезпеченням.

Такі величезні потенційні можливості який несе в собі обчислювальна мережа і той новий потенційний підйом який при цьому відчуває інформаційний комплекс, а так само значне прискорення виробничого процесу не дають нам право не приймати це до розробки і не застосовувати їх на практиці.

Що таке ЛОМ?

Під ЛОМ розуміють спільне підключення декількох окремих комп'ютерних робочих місць (робочих станцій) до єдиного каналу передачі даних. Завдяки обчислювальним мережам ми одержали можливість одночасного використання програм і баз даних декількома користувачами.

Поняття локальна обчислювальна мережа - ЛОМ (англ. LAN - Lokal Area Network) ставиться до географічно обмеженого (територіально або виробничо) апаратно-програмним реалізаціям, у котрих декілька комп'ютерних систем з'язані одна з одною за допомогою відповідних засобів комунікацій. Завдяки такому з'єднанню користувач може взаємодіяти з іншими робочими станціями, залученими до цього ЛОМ.

У виробничої практиків ЛОМ грають дуже велику роль. За допомогою ЛОМ у систему об'єднуються персональні комп'ютери, розташовані на багатьох віддалених робочих місцях, що використовують спільно устаткування, програмні засоби й інформацію. Робочі місця співробітників перестають бути ізольованими й об'єднуються в єдину систему. Роздивимося переваги, одержувані при мережному об'єднанні персональних комп'ютерів у виді внутривиробничої обчислювальної мережі.

Поділ ресурсів.

Поділ ресурсів дозволяє ошадливо використовувати ресурси, наприклад, управляти периферійними пристроями, такими як лазерні друкувальні пристрої, із усіх приєднаних робочих станцій.

Поділ даних

Поділ даних надає можливість доступу і керування базами даних із периферійних робочих місць, що потребують інформації.

Поділ програмних засобів.

Поділ програмних засобів надає можливість одночасного використання централізованих, раніше встановлених програмних засобів.

Поділ ресурсів процесора.

При поділі ресурсів процесора можливе використання обчисльвальніх потужностей для опрацювання даних іншими системами, що входять у мережу. Надана можливість полягає в тому, що на наявні ресурси не «накидаються» моментально, а тільки лише через спеціальний процесор, доступний кожній робочій станції.

Багатокористувальний режим.

Багатокористувальні властивості системи сприяють одночасному використанню централізованих прикладних програмних засобів, раніше встановлених і керованих, наприклад, якщо користувач системи працює з іншим завданням, то поточна виконувана робота відсувається на задній план.

Усі ЛОМ працюють в одному стандарті прийнятому для комп'ютерних мереж - у стандарті Open Systems Interconnection (OSI).

Топологія обчислювальної мережі

Топологія типу зірка

Концепція топології мережі у виді зірки прийшла з області великих ЕОМ, у котрої головна машина одержує й опрацьовує всі дані з периферійних пристроїв як активний вузол опрацювання даних. Цей принцип застосовується в системах передачі даних, наприклад, в електронній пошті RELCOM. Вся інформація між двома периферійними робочими місцями проходить через центральний вузол обчислювальної мережі.

Топологія у виді зірки

Пропускна спроможність мережі визначається обчислювальною потужністю вузла і гарантується для кожної робочої станції. Колізій (сутичок) даних не виникає.

Топологія у виді зірки є найбільше швидкодіючою з усіх топологій обчислювальних мереж, оскільки передача даних між робочими станціями проходить через центральний вузол (при його гарній продуктивності) по окремих лініях, що використовуються тільки цими робочими станціями. Частота запитів передачі інформації від однієї станції до іншої невисока в порівнянні з тією, що досягається в інших топологіях.

Продуктивність обчислювальної мережі в першу чергу залежить від потужності центрального файлового серверу. Він може бути вузьким місцем обчислювальної мережі. У випадку виходу з ладу центрального вузла порушується робота всієї мережі.

Центральний вузол керування - файловий сервер може реалізувати оптимальний механізм захисту проти несанкціонованого доступу до інформації. Вся обчислювальна мережа може управлятися з її центру.

Кільцева топологія.

При кільцевій топології мережі робочі станції пов'язані одна з іншою по колу, тобто робоча станція 1 із робочою станцією 2, робоча станція 3

Кільцева топологія с робочою станцією 4 і т.д. Остання робоча станція пов'язана з першою. Комунікаційний зв'язок замикається в кільце.

Повідомлення циркулюють регулярно по колу. Робоча станція посилає по визначеній кінцевій адресі інформацію, попередньо отримавши з кільця запит. Пересилка повідомлень є дуже ефективною, тому що більшість повідомлень можна відправляти «у дорогу» по кабельній системі одне за іншим. Дуже просто можна зробити кільцевий запит на всі станції. Тривалість передачі інформації збільшується пропорційно кількості робочих станцій, що входять в обчислювальну мережу.

Шинна топологія

При шинній топології середовище передачі інформації представлене у формі комунікаційного шляху, доступного для всіх робочих станцій, до якого вони усі повинні залучені. Усі робітники станції можуть безпосередньо вступати в контакт із будь-якою робочою станцією, наявною в мережі.

Шинна топологія

Робітники станції в будь-який час, без переривання роботи всієї обчислювальної мережі, можуть бути залучені до неї або відключені. Функціонування обчислювальної мережі не залежить від стану окремої робочої станції.

Нові технології пропонують пасивні штепсельні коробки, через які можна відключати і/або включати робочі станції під час роботи обчислювальної мережі.

Завдяки тому, що робочі станції можна включати без переривання мережних процесів і комунікаційного середовища, дуже легко прослухувати інформацію, тобто відгалужувати інформацію з комунікаційного середовища.

Кабелі на основі витої пари

Загальні характеристики

Вита пара (UTP/STP, unshielded / shielded twisted pair) в даний час є найпоширенішим середовищем передачі сигналів в локальних мережах. Кабелі UTP/STP використовуються в мережах Ethernet, Token Ring і ARCnet. Вони розрізняються по категоріях (залежно від смуги пропускання) і типу провідників (гнучкі або одножильні).

В таблиці показано, який кабель необхідно використовувати для різних технологій ЛМ (10-Мбіт/с Ethernet, 100-Мбіт/с Fast Ethernet або 1000 Мбіт/с Gigabit Ethernet). В загальному випадку у всіх нових інсталяціях для з'єднання настільних ПК і створення мережі для робочої групи застосовується кабель UTP категорії 5.В кабелі 5-ї категорії, як правило, знаходиться вісім провідників, перевитих попарно (тобто чотири пари). Як правило, застосовуються наступні види роз'ємів:

- S110 - загальна назва роз'ємів для підключення кабеля до універсального кросу «110» або комутації між введеннями

на кросі;

- RJ-11 і RJ-12 - роз'єми з шістьма контактами. Перші звичайно застосовуються в телефонії загального призначення - ви можете зустріти такий роз'єм на шнурах імпортних телефонних апаратів. Другий звичайно використовується в телефонних апаратах, призначених для роботи з офісними міні-атс, а також для підключення кабеля до мережної плати ARCnet; - RJ-45 - восьмиконтактний роз'єм, що використовується звичайно для підключення кабеля до мережної плати Ethernet або для комутації на панелі з'єднань.

Залежно від того, що з чим потрібно комутувати, застосовується різний патч-корд: «45 - 45 (з кожної сторони по роз'єму

RJ-45), «110-» 45» (з одного боку S110, з іншого - RJ-45) або «110 - 110». Монтаж кабельних з'єднань. Для монтажу роз'ємів RJ-11, RJ-12 і RJ-45 використовуються спеціальні обтискувальні пристосування, що розрізняються між собою кількістю ножів (6 або 8) і розмірами місця для фіксації роз'єму. Як приклад розглянемо монтаж кабеля 5-ї категорії на роз'єм RJ-45.

1. Обережно обріжте кінець кабеля. Торець кабеля повинен бути рівним.

2. Використовуючи спеціальний інструмент, зніміть з кабеля зовнішню ізоляцію на довжину приблизно 30 мм і обріжте нитку, вмонтовану в кабель (нитка призначена для зручності зняття ізоляції з кабеля на велику довжину). Будь-які пошкодження (надрізи) ізоляції провідників абсолютно недопустимі - саме тому бажано використовувати спеціальний інструмент, лезо різака якого виступає рівно на товщину зовнішньої ізоляції.

3. Обережно розведіть, розплетіть і вирівняйте провідники. Вирівняйте їх в один ряд, при цьому дотримуючись колірної маркіровки.

Існує два найпоширеніших стандарта по розводці кольорів по парах: T568A (що рекомендується компанією Siemon) і T568B (що рекомендується компанією AT&T і фактично найбільш часто вживаний). Крос-кабель можна зробити, слідуючи тим же крокам, що і для прямого дроту. Різниця в тому, що порядок жил для другого кінця кабеля відрізняється від прямого дроту. При прямому дроті порядок жил на обох кінцях однаковий. Крос - кабель має на своїх кінцях різний порядок розташування жил.

Провідники повинні розташовуватися строго в один ряд, без перетинання. Утримуючи їх однією рукою, іншою рівно обріжте провідники так, щоб вони виступали над зовнішньою обмоткою на 8-10 мм

4. Тримаючи роз'єм замком вниз, вставте в нього кабель. Кожний провідник повинен потрапити на своє місце в роз'ємі і упертися в обмежувач. Перш ніж обжимати роз'єм, переконайтеся, що ви не помилилися в розводці провідників. При неправильній розводці крім відсутності відповідності, можлива більш неприємна річ - поява «розбитих пар» (splitted pairs).

Для виявлення цього браку звичайного тестера недостатньо, оскільки електричний контакт між відповідними контактами на кінцях кабеля забезпечується і з вигляду все нібито нормально. Але такий кабель ніколи не зможе забезпечити нормальну якість з'єднання, навіть в 10-мегабітній мережі на відстань більше 40 - 50 метрів. Тому потрібно бути уважним і не поспішати, особливо якщо у вас немає достатнього досвіду.

5. Вставте роз'єм в гніздо на обтискувальному пристосуванні і обіжміть його до упора-обмежувача на пристосуванні. В результаті фіксатор на роз'ємі стане на своє місце, утримуючи кабель в роз'ємі нерухомим. Контактні ножі роз'єму вріжуться кожний в свій провідник, забезпечуючи надійний контакт. Аналогічним чином можна здійснити монтаж роз'ємів RJ-11 і RJ-12, використовуючи відповідний інструмент. Для монтажу роз'єму S110 спеціального обтискувального інструменту не вимагається. Сам роз'єм поставляється в розібраному вигляді. До речі, на відміну від «одноразових роз'ємів» типу RJ роз'єм S110 допускає багаторазове розбирання і збірку, що дуже зручно. Послідовність дій при монтажі наступна:

1. Зніміть зовнішню ізоляцію кабеля на довжину приблизно 40 мм, розведіть в сторони пару провідників, не розплітаючи їх.

2. Закріпіть кабель (в тій половинці роз'єму, на якій немає контактної групи) за допомогою пластмасового стягування і відріжте «хвіст», що вийшов.

3. Обережно укладіть кожний провідник в органайзер на роз'ємі. Не розплітайте пару на більшу, ніж вимагається, довжину - це погіршить характеристики всього кабельного з'єднання. Послідовність укладання пар звичайна - синя-оранжева-зелена-коричнева; при цьому світлий дріт кожної пари укладається першим.

4. Гострим інструментом (бокорізами або ножем) обріжте кожний провідник по краю роз'єму.

5. Встановіть на місце другу половинку роз'єму і руками обіжміть її до замикання всіх фіксаторів. При цьому ножі контактної групи вріжуться в провідники, забезпечуючи контакт.

Оптоволоконний кабель

Загальні характеристики

Оптоволоконні кабелі - найперспективніше і забезпечуюче найбільшу швидкодію середовище розповсюдження сигналів для локальних мереж і телефонії. В локальних мережах оптоволоконні кабелі використовуються для роботи по протоколах ATM і FDDI. Оптоволокно, як зрозуміло з його назви, передає сигнали за допомогою імпульсів світлового випромінювання. Як джерела світла використовуються напівпровідникові лазери, а також світлодіоди. Оптоволокно підрозділяється на одно- і багатомодове. Одномодове волокно дуже тонке, його діаметр складає порядка 10 мікрон. Завдяки цьому світловий імпульс, проходячи по волокну, рідше відображається від його внутрішньої поверхні, що забезпечує менше загасання. Відповідно одномодове волокно забезпечує велику дальність без застосування повторювачів. Теоретична пропускна здатність одномодового волокна складає 10 Гбіт/с. Його основні недоліки - висока вартість і висока складність монтажу. Одномодове волокно застосовується в основному в телефонії. Багатомодове волокно має більший діаметр - 50 або 62,5 мікрона. Цей тип оптоволокна частіше всього застосовується в комп'ютерних мережах. Більше загасання в багатомодовому волокні пояснюється більш високою дисперсією світла в ньому, через яку його пропускна спроможність істотно нижча - теоретично вона складає 2,5 Гбіт/с. Для з'єднання оптичного кабеля з активним обладнанням застосовуються спеціальні роз'єми. Найбільш поширені роз'єми типу SC і ST.

Монтаж кабельних з'єднань

Монтаж з'єднувачів на оптоволоконний кабель - дуже відповідальна операція, що вимагає досвіду і спеціального навчання, тому не варто займатися цим в домашніх умовах, не будучи фахівцем. В окремих випадках можна придбати кабель разом із з'єднувачами. Втім, враховуючи вартість кабеля, з'єднувачів, а також активного устаткування для оптики, можна припустити, що в домашніх і невеликих ЛОМ це устаткування використовуватиметься ще нескоро.

Мости

Якщо ваша мережа досягла пристойних розмірів, то неминучий той момент, коли її продуктивність стане непристойно низкою. Подолання проблеми можливо декількома способами. Один з них - введення до складу мережу пристрою під назвою міст.

Міст є концентратором, вдосконаленим додаванням процесора і пам'яті, і дозволяє об'єднувати між собою фізично несумісні сегменти Ethernet (наприклад, сегмент 10Base-T з сегментом 10Base-2). Це чудово, але як же міст дозволяє збільшити продуктивність? Дуже просто: вся мережа розбивається на окремі сегменти. Отримані сегменти з'єднуються за допомогою мостів. Міст визначає, чи здійснюється обмін між різними сегментами або ж усередині одного. У разі внутрішньосегментного обміну інформація не проходить в інші. Таким чином і досягається зменшення завантаження мережі. Якщо ж обмін здійснюється між різними сегментами, то міст не дає ніяких переваг. Він також не впливає на продуктивність усередині локальної області.

До мінусів даного пристрою слід віднести те, що не здійснюється контроль доступу і навряд чи вдасться через нього підключитися до Internet або іншої глобальної мережі.

Комутатори

Інший спосіб підвищити продуктивність ЛОМ - це встановити комутатор. Даний пристрій на відміну від моста, який сполучає вхідний сегмент зі всіма вихідними, дозволяє з'єднати два сегменти, не підключаючи інші. Таке можливо за рахунок того, що кожний порт комутатора є окремим незалежним сегментом продуктивністю 10 (або 100) Мбіт/с.

За допомогою комутатора можна побудувати ієрархічну структуру, аналогічну структурі, створюваній на концентраторах. Підрозділяються на комутатори вузлів (node switches) і комутатори сегментів (segment switches).

Перші дозволяють підключатися безпосередньо до портів окремі комп'ютери, а другі - концентратори. В домашніх мережах дані пристрої майже не використовуються, оскільки їх вартість обчислюється сотнями і тисячами доларів.

Маршрутизатори

Нам залишилося познайомитися тільки з одним пристроєм - маршрутизатором. Застосовуються вони головним чином в великих центрах комутації компаній і Internet-провайдерів. Причина цьому - дуже висока ціна (декілька тисяч доларів). Хоча, наприклад, компанія Cisco Systems пропонує ряд пристроїв для невеликих фірм і ринку SOHO. Маршрутизатор може знадобитися, якщо є необхідність підключитися до мережі, безпека роботи з якою не контролюється, якщо таблиці фізичних адрес, що використовуються мостами і комутаторами для ідентифікації приналежності фізичних адрес і сегментів мережі, стали надмірно великими і некерованими, а також для з'єднання двох різних мереж, що не мають фізичної сумісності. Маршрутизатор функціонує на мережному рівні, що і дозволяє використовувати його для вищезгаданих дій. Функціонуючі на канальному рівні мости і комутатори можуть об'єднувати тільки мережі, використовуючі одні фізичні характеристики (наприклад, різні версії мережі Ethernet - на тонкому коаксіальному кабелі, витій парі і оптичному волокні).

Засоби забезпечення надійності.

Велику шкоду роботі мережі може нанести відключення електроживлення або значне падіння напруги в електричній мережі. Адже якщо збій електроживлення відбудеться під час запису даних на диск, файл може виявитися зіпсованим.

Для захисту даних у разі виникнення таких ситуацій в ЛВС застосовуються джерела безперебійного живлення. ДБЖ - цей пристрій, основним елементом якого є акумуляторна батарея. При відключенні живлення або при різкому падінні напруги необхідний рівень напруги підтримується ДБЖ. Батареї ДБЖ безперервно заряджаються від зовнішньої електромережі. Навіть у разі відключення живлення ДБЖ здатний зберігати працездатність комп'ютера протягом тривалого періоду часу. Цей період залежить від потужності, споживаної комп'ютером, і від потужності ДБЖ, яка вимірюється у вольт-амперах. Так, ДБЖ потужністю 600 ВА може автономно підтримувати роботу 300 Вт комп'ютера приблизно протягом двадцяти хвилин. Має сенс в мережах з виділеним файл-сервером забезпечувати ДБЖ принаймні файл-сервер. ДБЖ звичайно поставляється разом із спеціальною платою-адаптером, яка встановлюється у вільний слот серверу. Мережна Ос взаємодіє з адаптером ДБЖ і у разі збою в системі електроживлення оповіщає про це робочі станції, закриває всі відкриті файли і видає повідомлення про необхідність відключення серверу. Зберігання практично всієї інформації на сервері зажадає проведення наступних заходів:

* розташувати сервер в приміщенні, що виключає доступ сторонніх осіб, окрім адміністратора мережі або керівника підприємства;

* обладнати сервер достатньо могутнім джерелом безперебійного живлення і програмними засобами, що дозволяють коректно завершити роботу сервера (закриття всіх баз даних і томів), щоб запобігти втраті інформації при зникненні напруги в мережі або зміні її параметрів;

* обладнати сервер засобами резервного копіювання і спеціалізованими програмними засобами для збереження інформації.

Що ж торкається власне «заліза» для мережей, то вибір тут не так вже і великий. Звичайно це мережна пата, встановлювана в ПК (наприклад, 3Com Fast EtherLink XL 3C90-TX), дроти у вигляді витої пари або коаксіального кабелю і концентратори, наприклад, FT508. Мережне «залізо» свого часу володіло пропускною спроможністю

10 Мбіт/с. Сьогодні стандартом вже можна рахувати плату Fast Ethernet, що дозволяє розвинути 100 Мбіт/с (вони узяті як приклад), а в деяких випадках і більш дорогі 1000 Мбіт/ з. Більш детально взнати характеристики різної платні можна із спеціальної літератури або журналів.

Аналіз технічного завдання

Розробляючи проект мережі в будівлі ми перш за все маємо враховувати деякі особливості (ширину, довжину, кількість поверхів, відстань між поверхами), а якщо нам потрібно об'єднати декілька будинків, то необхідно враховувати відстань між ними, яка не повинна перевищувати радіус мережі. Якщо перевищує, то ми маємо використовувати додаткове обладнання.

Проектуючи мережу будинку, необхідно знати його розміри. Потрібно обрати топологію, враховуючи призначення майбутньої мережі. Після визначення топології необхідно накреслити проект будинку, на якому потрібно позначити робочі станції, сервери, комутатори, маршрутизатори, модеми та інше обладнання, яке буде використовуватись - це буде фізична схема мережі.

Для більшого розуміння топології мережі необхідно накреслити логічну схему, яка являє собою креслення, на якому позначається лише необхідне обладнання та робочі станції. Всі пристрої розміщуються в зручному для розуміння порядку, незалежно від їх розміщення в приміщенні та на фізичній схемі (розміщення пристроїв на якій близьке до їх розміщення в приміщенні).

Після побудови обох креслень необхідно визначитися з обладнанням, яке буде використовуватись в мережі.

Потрібно приблизно підрахувати довжину мережевого кабеля, визначитися з його категорією та видом. Це досить суттєве питання, тому що різні кабелі мають різні властивості, а це в свою чергу впливає на швидкість передачі даних по мережі, на радіус мережі, а також на ціну обладнання та ціну кабеля.

У моєму проектуванні, для даної мережі самим оптимальним буде використання кабеля UTP-5, який має швидкість передачі даних до 100Мбіт/с, а мережу окремих будинків буде доцільно об'єднати оптичним волокном (одномодовим), воно має значно вищу ціну, порівняно з UTP-5, але ціна виправдовується швидкістю передачі даних. Для такого оптичного кабеля необхідно використати fiberLock, який дає можливість стикувати кабель з іншим обладнанням.

Буде використовуватися таке обладнання:

- Сервер HP ML350G5 5130 DC 2.0/ 1333-4Mb/ 1P 512Mb RAID E200i/ 64Mb SCSL hot plug 20856 грн за 2 шт.

- Комутатор 3COM Baselin 16 port 10/100 Switch 1454 грн.

- Медіаконвертор 2 шт. D-Link DMC-700SL 1000Base TX-Base SX Fiber (550m) 848 грн.

- Модем Acorp Ext LAN420M Ethernet ACORP LAN420M ADSL2/2+ Modem&Router w/splitter, AnnexA, 4port. 187 грн.

- 3MFiberLock 2 шт. 50 грн.

- Конектори RJ-45 200 шт. 94 грн.

- UTP-5 264 м. 292 грн.

- Кабель оптоволоконний 150 м. - 1900.5 грн.

Загальна ціна обладнання_____25390 грн.

Висновки

Отже, проектуючи комп'ютерну мережу приміщення, ми постаємо перед багатьма питаннями, кожне з яких вирішується по різному.

На мою думку головною проблемою є велика відстань між з'єднуваними об'єктами, з якої постає питання про затухання сигналу, що в свою чергу виливається у велику вартість активного і пасивного обладнання для побудови мережі.

Під час проектування мережі, виникає питання: «Обладнання якого виробника краще всього обрати?» На це питання на сьогоднішній день не так просто дати відповідь! Підбираючи обладнання, ми перш за все звертаємо увагу на його характеристики та вартість. Чим кращі характеристики того чи іншого обладнання, ти вища ціна на нього, тому нам доводиться діяти таким чином, щоб підбір пристроїв був оптимальним, тобто щоб можливості обладнання не перевищували необхідні характеристики майбутньої мережі, але й значно економити на обладнанні також не слід, бо може виникнути ряд інших проблем, пов'язаних з швидкістю передачі даних та багато інших.

В даній роботі приведений приклад проектування мережі Ethernet з максимальною швидкістю передачі даних 100 Мбіт/с. Було спроектовано два чотириповерхові будинки, відстань між якими становить близько 150 м. Щоб подолати цю відстань було використано багатомодове оптичне волокно, що забезпечує більшу швидкість передачі даних, а також збільшує діаметр мережі. Головною проблемою оптичного волокна є його висока вартість та складність прокладання. Внутрішню мережу будинків було прокладено кабелем UTP-5. Для перетворення електричного сигналу в світловий і навпаки було використано спеціальний пристрій «Медіаконвертор».

Для з'єднання ПК між собою та з сервером використано Комутатори, які підібрані таким чином, щоб мережа мала можливість розширюватися, але щоб і порти не були зайвими, бо це призведе до надмірних грошових затрат.

Отже, проаналізувавши все вище сказане можна зробити висновок, що проектування мережі - це нелегка справа, яка вимагає розуміння передачі даних на фізичному рівні, а також вміння оптимально підібрати та налагодити мережеве обладнання.

Размещено на Allbest.ru