Види файлових менеджерів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Файловий менеджер

Файловий менеджер -- це програма, призначена для роботи з файлами, як можна "здогадатися", з каталогами і дисками, у тому числі із змінними носіями.

Файлові менеджери беруть початок з програм типа Norton Commander, котрий застосовувалися ще в часи MS - DOS, для того, щоб хоч якось спростити роботу з файлами і каталогами, адже в ті часи не було графічного інтерфейсу, як в Windows, і всі команди мали текстовий формат. Та і сьогодні переважна частина файлових менеджерів, принаймні їх інтерфейс, створюється на основі раніше популярного Norton Commander, наприклад, DOS Navigator або FAR.

Після установки операційної системи Windows для використання стали доступні два файлові менеджери -- Провідник і Мій комп'ютер. Вони володіють практично однаковими можливостями, хоча є і частина корінних відмінностей.

Провідник є зручнішим засобом навігації, ніж Мій комп'ютер, оскільки він складається з двох вікон. Ліве відображує ієрархічне дерево дисків і каталогів, а в правому вікні відображується вміст дисків і каталогів.

Сьогодні мають велику популярність і такі файлові менеджери, як Total Commander і FAR. Перший зручний тим, що має віконний інтерфейс, такий же, як і у всіх останніх програм Windows. Якщо ж говорити про FAR, то він володіє тим же синьо-білим інтерфейсом, що і Norton Commander.

Тепер небагато про особливості сучасних файлових менеджерів. З розвитком операційної системи Windows розвивалася і файлова система. Довгі імена поступово стали звичнішими, чим короткі, тому такі файлові менеджери, як традиційний NC, а також його клони VC, DN, FC, вже перестали задовольняти вимоги користувача. Справа і в тому, що при копіюванні і переміщенні файлів за допомогою цих менеджерів довгі імена "втрачаються", а залишаються ті псевдоними, які використовуються для відображення імен у вікні MS-DOS.

Файлові менеджери з'явилися дуже і дуже давно. Вони міцно асоціюються з тією епохою, коли на комп'ютерах панувала DOS і той же Norton Commander був чи не єдиним інструментом роботи з файловою системою. Нині ці програми відійшли в тінь, а тим часом вони до цих пір справно полегшують роботу, особливо на сучасних системах з величезною кількістю файлів...

Серед користувачів термін «файловий менеджер» так і не прижився. Замість цього імена самих розповсюджених програм з цього великого сімейства придбали форму загальних. Досить запитати більш-менш просунутого користувача, що таке «фар», «тотал» або «дос-навігатор» (до сих пір існує ціла армія шанувальників цього простого і невибагливого файлового менеджера з більш ніж десятирічною історією) - і він із задоволенням розповість, що це така програма з двома панелями, яка дозволяє працювати з файлами на низькому рівні. Однак сімейство файлових менеджерів далеко не закінчується на двохпанельній архітектурі. Є серед них і такі програми, які здатні не тільки спростити роботу, а й прикрасити собою робочий стіл домашнього комп'ютера.

Файлові менеджери як програми дуже старі, вони майже ровесники комп'ютерної революції. Як тільки в комп'ютерів з'явилася постійна пам'ять, каталоги та окремі файли, а це відбулося ще в середині 1960-х років, відразу виникла необхідність у таких програмах. Вони повинні були цю пам'ять не тільки переглядати, але і розрізняти знаходяться в ній файли, видаляти їх, переміщати або копіювати. Саме ці чотири основні дії і лягли в основу самого поняття «файлового менеджменту», а також першої програми цього типу - dired, яка в нинішньому році успішно відсвяткувала своє тридцятиріччя. Так, у це важко повірити, але старовинна програма, написана ще в 1980 році, до цих пір в строю. До речі, незважаючи на те що вона була виконана в текстовому режимі, вона вже тоді мала всі риси сучасного файлового менеджера. Однак програма набула популярності тільки у Unix-середовищі, де стала незамінним інструментом. У середовищі DOS куди популярнішим виявилися PCTools і XTree, бідніші з точки зору інтерфейсу, але більш функціональні.

Прорив стався в 1986 році, коли американський програміст Джон Соча випустив першу версію свого файлового менеджера Norton Commander. Діючи чисто інтуїтивно, він створив таку форму подання каталогів і файлів, яка на порядок перевершувала всі тодішні аналоги і справила ефект вибуху. Вона була надзвичайно простою. Зовні програма ділилася на дві панелі, що дозволяло паралельно працювати в двох різних каталогах. Крім того, робота з файлами при цьому різко спрощувалася - адже куди легше скопіювати (або перенести) файл з однієї панелі в іншу, ніж мучитися в рамках однієї панелі. Всі необхідні функції Соча продублював: їх можна було викликати не тільки за допомогою меню, а й «гарячої» комбінацією, що різко прискорило роботу. Далі він ввів поняття «асоціації», скориставшись функцією розрізнення видів файлів. Залежно від типу файлу можна було призначати «швидке» дія або навіть викликати окреме меню. І нарешті, він створив механізм «плагінів», який дозволяв іншим програмістам дописувати нові функції. Комбінація цих властивостей була настільки привабливою, що дана модель досі панує на ринку файлових менеджерів, а колірна гамма «біле або блакитне на темно-синьому фоні» стала візитною карткою цього класу програм.

Norton Commander виявився настільки вдалий, що вже починаючи з третьої версії повністю витіснив інші файлові менеджери з платформи DOS, а його клони - Midnight Commander, Volkov Commander, DOS Navigator - швидко почали захоплювати інші сегменти ринку. Проте в його вдалості полягав і джерело його згасання: ідеально пристосований до текстового режиму, він не зміг адаптуватися до вимог нових графічних операційних систем. Так, в середовищі Windows був свій власний файловий менеджер - Провідник, який вже в ранніх версіях дозволяв відкривати необмежену кількість вікон, а працювати в ньому можна було, просто перетягуючи файли з одного вікна в інше. Вони були більш зручні для початківців та більш красиві. Здавалося, епоха панельних менеджерів йде...

З часом в Провіднику, незважаючи на всю його привабливість, виявилося кілька прихованих недоліків. По-перше, позначення типів файлів іконками і принцип перетягування гарні, коли файлів мало, а коли їх величезна кількість - вони не тільки марні, але і ускладнюють роботу. Крім того, з файлами набагато зручніше працювати за допомогою «гарячих» комбінацій, а не миші і контекстного меню. Ну і, звичайно, Провідник не дозволяє доповнювати функціональність для користувача настройками і діями, в ньому все обмежено стандартними функціями. І тут в нагоді велике спадщина Norton Commander, яке дозволило з'явитися нової плеяди файлових менеджерів. Більше функціональних, більш красивих і потужніших. Простоту і гнучкість класичного панельного інтерфейсу вони органічно поєднали з елементами графічного, відкриваючи друге дихання для цього класу програм. Так з'явилися Total Commander і FAR Manager, які нині є невід'ємною частиною робочого столу майже всіх просунутих користувачів. І вони далеко не єдині.

Функціональні клавіші

файловий менеджер програма інтерфейс клавіша

{F1} - [Help] (підказка) - висвітлює перелік команд і функцій NC, по кожній з яких можна отримати більш детальну інформацію, якщо виділити її в списку і натиснути {Enter}. NC переходить на другий рівень допомоги, де подано більш деталізований опис даної команди. Рядок статусу задає можливі підрежими роботи з підказкою:

*[Next] - перехід на наступну сторінку підказки;

*[Previous] - перехід на попередню сторінку підказки;

*[Index] - вихід на вищий рівень допомоги;

*[CaNCel] - відміна режиму підказки.

Режим [Help] можна викликати в процесі роботи з будь-якою функцією NC, при цьому висвітлюється сторінка допомоги саме для даної функції.

{F2} - [Menu] (меню) - викликає на екран вікно користувацького меню. Для вибору з нього бажаного режиму роботи треба натиснути клавішу позначену в лівій колонці або, встановивши вказівник на вибраний рядок, натиснути {Enter}.

{F3} - [View] (перегляд) - забезпечує перегляд на екрані вмісту файлу, на якому стоїть вказівник NC. У верхньому рядку вікна перегляду висвітлюється інформація про файл, що переглядається, у нижньому - допоміжні призначення функціональних клавіш для режиму [View]. Вихід з режиму здійснюється клавішами {Esc} або {F10}.

{F4} - [Edit] (редагування) - режим призначений для перегляду, створення або внесення змін у текст файлу. Для редагування існуючого файлу необхідно відмітити його в курсором і натиснути {F4}. Для створення нового файлу набирають {Shift}+{F4} та у відповідь на запит імені вводять ім'я, яке буде присвоєне файлу. Вихід з редактора здійснюється натискуванням клавіш {F10} або {Esc}. При цьому проводиться контроль - якщо в текст, що редагується вносились зміни, які ще не записувалась у файл, то виводиться підказка щодо вибору варіанту збереження інформації:

[You've made changes since last save ]?(У файл вносились зміни)

[Save](Записати)??[Don't save](Не записувати)??[Continue edit](Продовжити редагування)

{F5} - [Copy] (копіювання) - переписує копію заданого активного файлу (або групи файлів) у вказаний каталог. Порядок роботи звичайно буває наступним:

*виділити файл, що підлягає копіюванню;

*перейти на сусідню панель і розкрити каталог, у який буде копіюватись файл;

*повернутись на панель з файлом і натиснути {F5};

*перевірити у вікні копіювання, яке з'являється на екрані, правильність вибору та натиснути {Enter}. Якщо в каталозі, куди копіюють, вже існує файл з таким іменем, то виводиться відповідне повідомлення і запит, чи змінювати його. Можливі наступні варіанти вибору:

?[Overwrite] - замінити старий файл на той, що копіюється;

?[All] - замінити всі старі файли (при груповому копіюванні);

?[Skip] - відмінити копіювання даного файлу.

Коли треба скопіювати декілька файлів з якогось каталогу, то їх відмічають натискуванням клавіші {Insert} при підсвітленому файлі.

Помилкова відмітка знімається повторним натискуванням {Insert}. Велику групу файлів можна відмітити, користуючись клавішею {+} на правій цифровій клавіатурі. На екрані з'являється вікно з умовним позначенням всіх файлів каталогу "*.*". Кожну із "*" можна замінити позначенням імені чи розширення файлів (наприклад, *.pas - всі файли з Паскаль-програмами). Вибір групи підтверджується через {Enter}. Щоб зняти групову відмітку, натискують клавішу {-} на цифровій клавіатурі. Відмічена група файлів копіюється вказаним вище чином.

{F6} - [RenMov] (перейменування/перенесення) - дозволяє змінювати ім'я файлу (групи файлів) чи ім'я каталогу або переносити файл у інший каталог. Перенесення файлів здійснюється так само як їх копіювання, але в результаті файли, що переносились, витираються із старого каталогу. При перейменуванні файлу чи каталогу у вікні підказки необхідно вказати нове ім'я.

{F7} - [MkDir] (створення директорії) - створює нові каталоги (підкаталоги). Вказівник NC повинен знаходитись всередині того каталогу ( в т.ч. кореневого), для якого створюється підкаталог. При натискуванні {F7} на екрані висвітлюється вікно для введення імені нового каталогу. Якщо введене ім'я надто довге, то воно обрізається до 8-и символів.

{F8} - [Delete] (витирання) - витирає вказаний файл, групу файлів або каталог. Для витирання групи файлів її відмічають одним із способів описаних раніше.

Щоб усунути помилкове знищення потрібних файлів, кожен запит на витирання (натискування {F8}) вимагає підтвердження. Виводиться вікно з іменем файлу чи каталогу, що буде витертий, і варіанти вибору:

*[Delete] - витирати;

*[Cancel] - відмінити.

Вибравши (підсвітивши) відповідь, треба натиснути {Enter}. При витиранні групи файлів у вікні підказки виводиться їх загальна кількість, а підтвердження вимагається двічі.

{F9} - [PullDn] (встановлення режиму стану панелей) - надає додаткові можливості користувачеві: вибирати зручні для роботи режими зображення каталогів NC, встановлювати атрибути файлів і форму їх представлення та ряд інших.

Вибір здійснюється через рядок меню, який висвітлюється у верхній частині екрану:

[Left] [Files] [Commands] [Options] [Right]

(ліва) (файли) (команди) (опції) (права)

Команди груп [Left] та [Right] повністю ідентичні і працюють відповідно з лівою та правою панелями. Вони умовно поділені на три групи:

*встановлення конфігурації панелі, зокрема, виведення повної [Full] чи стислої [Brief] інформації про файли;

*впорядкування (сортування) файлів: за іменами, за розширеннями імен, за часом створення, за розмірами;

*інші операції.

Вибір відповідної команди здійснюється встановленням вказівника на потрібний рядок у вікні [Left] чи [Right]. Команди групи [Files] дублюють режими функціональних клавіш {F1}..{F10}, а також встановлюють атрибути файлів. В групу [Commands] зібрані різнотипні команди, серед яких побудова дерева каталогу, пошук файлу за вказаним іменем, зміна режиму дисплея, перемикання панелей та інші.

Команди групи [Options] визначають особливості конфігурації екрану та вибір редактора текстів.

{F10} - [Quit] (вихід) - здійснює вихід з оболонки NC. Виконання команди здійснюється після підтвердження рішення покинути NC: [Yes] - так; [No] - ні. Повторне завантаження NC здійснюється командою nc (тобто, запуском на виконання файлу nc.exe) з каталогу NC.

З метою прискорення роботи користувача NC деякі з режимів представлених в [PullDn]?реалізовані через функціональні клавіші. Серед них:

{Ctrl}+{F1} - відключення, а при повторному натискуванні - включення зобра¬жен¬ня лівої панелі;

{Ctrl}+{F2} - відключення/включення зображення правої панелі;

{Ctrl}+{О} ({Ctrl}+літера О) - відключення/включення зображення обох панелей;

{Ctrl}+{U} - поміняти панелі місцями;

{Alt}+{F1} - вибір диску лівої панелі;

{Alt}+{F2} - вибір диску правої панелі;

{Alt}+{F7} - пошук заданого файлу;

{Ctrl}+{L} - висвітлення інформації про наявну оперативну пам'ять та про заповнення диску активної панелі;

{Ctrl}+{Q} - висвітлення інформації про розмір пам'яті на логічному диску, яка відводиться для вибраного каталогу;

{Ctrl}+{Enter} або {Ctrl}+{J} - запис в командний рядок імені файлу, на якому розташований вказівник.

Размещено на Allbest.ru