Інтернет як джерело інформації

· Yahoo - одна з найперших Пошукових систем (створена Девідом Філо і Джері Янгом в квітні 1994 року) до цього дня залишається найпопулярнішою з них, традиційно поєднуючи пошук, як за ключовими словами, так і за допомогою ієрархічного дерева розділів. Одне з нововведень пошукової системи Yahoo - панель завдань для браузера Firefox. Цей інструмент допомагає користуватися пошуком Yahoo, не заходивши на офіційний сайт, а лише використовуючи функціональні кнопки панелі. Необхідність такого нововведення виникла услід за збільшенням об'єму даних, що зберігаються, адже деякі користувачі створюють цілі поштові архіви. Користувачі пошукової системи Yahoo можуть використовувати можливості деталізованого пошуку слів в назві або безпосередньо в тексті листа, а також в приєднаних документах, не відкриваючи їх. Результат пошуку відображається в трьох рядках з вказівкою всіх атрибутів. На панелі справа відображаються всі схожі документи. Знайдені фотографії виводяться на екран в зменшеному вигляді, що значно полегшує пошук. Система також враховує орфографічні помилки, дозволяючи шукати слова лише по перших буквах [28, с. 25].

Метапошукові машини

Якщо для отримання інформації, яку важко знайти, потрібно переглянути водночас кілька баз даних, доцільно використовувати метапошукові машини, які отримують інформацію з різних баз даних і готують зведений звіт про результати пошуку. Самостійно такі системи нічого не шукають. Вони «дають» завдання тематичним каталогам та пошуковим машина, а потім збирають результати їх пошуку, видаляють з них повторення і видають користувачеві узагальнений результат. Метапошук доцільно використовувати лише для «зняття вершків» з інших пошукових систем. Метапошукові машини не мають гнучкої мови запитів і, головне, не чекають надходження всіх результатів пошуку - обмежуються лише першими знахідками.

Метапошукові машини:

· metabot.ru

· 360.ru

· askjeeves.com

· dogpile.com

· metacrawler.com

· vivisimo.com [28, с. 26]

Пошук за одним словом у більшості випадків призводить до формування величезного списку веб-сторінок, на яких воно зустрічається. Для ефективного пошуку за кількома ключовими словами потрібні спеціальні вказівки, які дозволяють зв'язати окремі слова між собою. Ці вказівки в пошукових системах утворюють спеціальну, як правило, нескладну мову запитів, що містить кілька вказівок.

Кожна пошукова система має свою власну мову запитів, і при використанні різних пошукових систем треба знати особливості кожної.

Загальні правила розширеного пошуку

· краще використовувати початкову форму слова, інші будуть знайдені автоматично (тобто, запит зі словом університет дозволить знайти сторінки з словами університет, університеті, університетом тощо);

· не має значення з якої літери (великої/малої) писати слово, будуть знайдені всі варіанти;

· якщо в запиті кілька слів, то буде знайдено документи, що містять обидва слова. Спочатку будуть запропоновані сторінки, де ці два слова розміщено поряд один з одним.

· якщо кілька слів запита взято у лапки, то буде знайдено всі документи, де ці два слова обов'язково поряд.

· якщо перед одним із слів запиту набрати знак мінус, то будуть знайдені документи, де є інші слова запиту, але немає слова з мінусом. Найчастіше з мінусом пишуть слово купити, що дозволяє відсіяти численні магазини [28, с. 42].

Для підвищення ефективності пошуку інформаційних ресурсів Інтернету треба пам'ятати, що складання запитів на пошук інформації - це свого роду мистецтво. Ідеальний запит видасть користувачу посилання тільки на ті сторінки, що йому потрібні. Просто грамотний запит може видати користувачеві кілька десятків сторінок, пошук серед яких виявиться не таким уже й складним.

Користувачу слід мати на увазі, що жодна пошукова система не в стані повністю індексувати всі сторінки і документи на всіх серверах Інтернету. Кожний пошуковий сервер проводить відбір і індексування сторінок за своїми власними правилами.

В ефективному пошуку інформаційних ресурсів Інтернету допомагають декілька правил.

1. Грамотне використання можливостей одного пошукового сервера може бути ефективніше, ніж звернення з тим самим запитом до великої кількості серверів.

Коли користувач вперше потрапляє на сторінки незнайомого пошукового сервера, слід в першу чергу прочитати його опис і правила користування, а також вивчити засоби і можливості пошуку. Однак не слід захоплюватися вивченням пошукових серверів; після деякої практики з'являються 2-3 улюблені сервери, що найповніше індексують сферу в Інтернеті, яка цікавить користувача.

2. У запиті слід використовувати ті слова, що точніше за все характеризують тему, яка цікавить користувача.

Вибір слів може грунтуватися на двох різних підходах:

- можна почати із загального запиту і поступово його конкретизувати, спостерігаючи за зміною результатів пошуку;

- можна почати з конкретного запиту і поступово його поширювати, відштовхуючись від найбільш важливих і специфічних слів.

3. Для більшості пошукових серверів має значення послідовність слів у запиті, тому найбільш важливі і характерні терміни треба розміщувати на початку запиту і додавати до них менш значущі терміни.

4. Фрази і словосполучення слід брати в лапки, оскільки в іншому разі вони будуть сприйняті пошуковим сервером просто як набір ключових слів.

5. У запиті можна зазначати одне або кілька власних імен.

6. Рекомендується вживати синоніми - їх використання дозволяє не тільки поширити діапазон пошуку, а й надає більше ваги власне смисловій частині запиту.

8. Багато пошукових систем припускають можливість використання в запитах логічних операторів "І" (AND), "або" (OR), "не" (NOT). Їх грамотне використання дозволяє зробити пошук надзвичайно точним і направити його саме туди, куди потрібно.

9. Якщо серед перших 20-30 посилань, отриманих від пошукового сервера, немає потрібного посилання, слід подумати про те, щоб радикально змінити набір ключових слів або скористатися іншим сервером.

10. Слід пам'ятати, що WWW-сторінка, на яку користувач потрапляє при першому підключенні до пошукової системи, найчастіше являє собою спрощений бланк запиту на пошук інформації. Щоб отримати доступ до найбільш потужних засобів опису, треба перейти на сторінку ускладненого пошуку (Advanced Search) [28, с. 51].

Висновок

Інтернет, який об'єднує мільйони людей в усіх частинах світу та стрімко збільшує кількість своїх абонентів, забезпечуючи можливість двостороннього інтерактивного спілкування, являється революційним методом комунікації. Вважається очевидним, що Інтернет як нова двостороння інтерактивна система комунікації суттєво змінить форми соціальної організації суспільства, оскільки інформаційна насиченість глобальних мереж, порівняно недорогий доступ до них та простота взаємодії залучають в Інтернет кожного дня тисячі людей в усьому світі. Інтернет слугує становленню нової форми існування людини - віртуальних соціумів. У зв'язку з цим, важно адекватно оцінювати вплив комп'ютерних комунікацій на соціальну організацію, персональну ідентифікацію та на зв'язки між "реальним" світом та "віртуальним".

Інформаційне середовище - поряд із природним, просторово-географічним, соціальним, культурним, ландшафтно-архітектурним тощо - відіграє значну роль у професійній діяльності та в повсякденному житті сучасної людини. Інформаційне середовище, часто назване ноосферою, неоднорідне; віднедавна в ньому прийнято виділяти середовище Інтернету, або так званий «кіберпростір».

Діяльність користувачів в Інтернеті має безліч особливостей у порівнянні з будь-яким іншим застосуванням інформаційних технологій. Діяльність користувачів у комп'ютерній мережі Інтернет можна розглядати як: пізнавальну, ігрову, комерційну та комунікативну.

Інформаційні ресурси, доступні користувачам Інтернет, безумовно безмежні. Кожний користувач може знайти для себе в мережі необхідну інформацію, запропоновану в будь-якій з технічно існуючих форм - текстовому, аудіо, відео та інших форматах. Інформація може носити приватний, науковий, суспільний характер.

Особливо важливими ресурси Інтернету є для інформаційно-аналітичних досліджень.

Інформаційно-аналітичні дослідження - особливий аспект інформаційної діяльності, метою якого є виявлення, опрацювання і перетворення вихідної інформацію у форму, що сприятиме вивченню стану і визначенню тенденцій розвитку соціально-політичних, економічних та інших явищ і процесів з метою забезпечення управління ними.

Мережа Інтернет пропонує дуже багато різноманітних сайтів, тому спочатку потрібно навчитися їх розрізняти. Існує класифікація ресурсів Інтернет, в основі якої лежить мета створення веб-сайту. За цією ознакою ресурси умовно поділяються на чотири групи: комерційні, інформаційні, розважальні, пошукові системи та каталоги.

Інформація, яку містять ресурси Інтернет поділена на види: офіційна інформація, наукова, виробнича, навчальна, довідкова, рекламна, публіцистична.

Для вихідної інформації Інтернет-ресурсів, яка застосовується в інформаційно-аналітичних дослідження характерні наступні вимоги: достовірність; об'єктивність; однаковість; актуальність; релевантність; повнота інформації; достатність.

Основною перевагою електронних джерел інформації є оперативність. Але, як відомо, розповсюдження інформації через Інтернет значно менше ніж по радіо та телебаченню. Однією з переваг телебачення та Інтернет є можливість трансляції не лише аудіо-, а й візуальної інформації. У свою чергу можливість одночасного сприйняття інформації адресатом по аудіо- та візуальних каналах суттєво підвищує ефективність її засвоєння, оскільки посилює перш за все емоційні, підсвідомі механізми сприйняття інформації.

Однією з основних проблем одержання інформації в Інтернет є її вірогідність і можливість оцінки користувачем одержуваної інформації. Це особливо важливо, оскільки в більшості джерел інформації в мережі відсутня та репутація, що склалася в оффлайн джерел (газет, телебачення, видавництв, радіоканалів) за довгий період їхнього існування.

При оцінюванні достовірності даних необхідно враховувати мету створення сайту. Наприклад, розважальні сайти можуть не містити корисної або достовірної інформації, бо їх призначення розважати. Правдивість даних з комерційних веб-ресурсів треба перевіряти, користуючись засобами зворотного зв'язку (телефон або електронна пошта); також можна переглянути у ЗМІ публікації з даної тематики або просто зайти до організації (магазин чи фірма), що представляє продукцію цієї компанії. Складніше оцінювати достовірність даних на домашніх сторінках, бо вони, як правило, віддзеркалюють особисту думку автора.

Список використаної літератури

1.Записування і відтворення інформації. Терміни та визначення: ДСТУ 2737-94. - К.: Держстандарт України, 1994.- 158 с.

2.Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення: ДСТУ 2392-94. - К.: Держстандарт України, 1994. - 53с.

3.Інформація та документація. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення: ДСТУ 2394-94. - К.: Держстандарт України, 1994. - 89 с.

4.Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні: Указу Президента України// Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 4. - С. 31-33.

5.Про інформацію: Закон України// Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 8. - С. 43.

6.Про телекомунікації: Закон України// Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 11. - С. 56-58.

7.Бартків А.Б. Мережа Інтернет: сьогодні і вчора/ А.Б. Бартків. - К.: Вища школа, 1999. - 248 с.

8.Белинский П.П. Информатика/ П.П. Белинский. - М.: КНОРУС, 2005. - 448 с.

9.Волобуєва Т.Б. Курс користувачів персональним комп'ютером/ Т.Б.Волобуєва. - К.: Освіта, 2006. - 354 с.

10.Гаврилов А.В. Локальные сети ЭВМ/ А.В. Гаврилов. - М.: Наука, 2000. - 328 с.

11.Гайдамакин Н.А. Автоматизированные информационные системы, базы и банки даннях/ Н.А. Гайдамакин. - М.: Гелиос, 2002. - 411 с.

12.Глушаков С.В. Персональний комп'ютер/ С.В. Глушаков. - Харків: Фомо, 2004. - 499 с.

13.Гончаров М.В. Введение в Интернет/ М.В. Гончаров. - М.: Наука, 2001. - 297 с.

14.Гордієнко Г.В. Входження України у всесвітню систему інформації/ Г.В. Гордієнко// Нова політика. - 1999. - №5. - С. 64-67.

15.Гурин Н.И. Работа на персональном компьютере/ Н.И. Гурин. - М.: Наука, 2004. - 224 с.

16.Демінський С.О. Дослідження в Мережі/ С.О. Демінський// Політика і культура. - 2001. - №5. - С. 34-36.

17.Денисов А. Демонополізація «Інтернету»/ А. Денисов// Молода дипломатія. - 2000. - №4. - С. 17-18.

18.Джонс Ж. Интернет - река жизни/ Ж. Джонс. - М., 1999. - С. 25-31.

19.Джоус Р. Теория передачи даннях/ Р. Джоус. - М.: Наука и техника, 2003. - 328 с.

20.Евсеев Г. Новейший самоучитель работы на компьютере/ Г.Евсеев. - М., 2005. - 688 с.

21.Караванова Т.П. Інтернет в інформаційній діяльності/ Т.П.Караванова. - К.: Знання, 2006. - 44 с.

22.Кирий В.Г. Информатика/ В.Г. Кирий. - М.: Наука, 2004. - 38 с.

23.Левин М.Д. Методы поиска информации в Интернет/ М.Д Левин. - М.: СОЛОН -ПРЕСС, 2003. - 224 с.

24.Леонтьев В.Р. Новейшая энциклопедия персонального комп'ютера/ В.Р. Леонтьев. - М.: Олма-Пресс, 2004. - 311 с.

25.Лешев Д. Создание интерактивного web-сайта/ Д. Лешев. - СПб.: Питер, 2003. - 544 с.

26.Макарова Н.В. Информатика/ Н.В. Макарова. - М.: Финансы и статистика, 2005. - 768 с.

27.Макарчук О.М. Практичний курс інформатики/ О.М. Макарчук. - К.: Либідь, 2001. - 366 с.

28.Рамський Ю.С. Вивчення інформаційно-пошукових систем мережі Інтернет/ Ю.С. Рамський. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. - 60 с.

29.Романенко В.Н. Сетевой информационный поиск/ В.Н Романенко. - СПб.: Профессия, 2003. - 288 с.

інформація інтернет електронний

Размещено на http://www.allbest.ru/