Главная
Коллекция "Otherreferats"
Программирование, компьютеры и кибернетика
Робота з програмою Microsoft Excel
Робота з програмою Microsoft Excel
Програма Microsoft Excel як засіб роботи з документами з табличною структурою. Введення, редагування, форматування текстових і числових даних та формул при формуванні таблиці. Копіювання вмісту осередків. Автоматизація введення, друкування документу.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.07.2011 |
| Размер файла | 652,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
17
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- 1. Основні поняття електронних таблиць
- 2. Введення, редагування і форматування даних
- 3. Обчислення в електронних таблицях
- 4. Копіювання вмісту осередків
- 5. Автоматизація введення
- 6. Стандартні функції
- 7. Друкування документів Excel
- Список використаних джерел
Вступ
Клас програм, що використовуються не тільки для відображення таблиць даних, а й обробки їх мети, називається електронними таблицями.
Головна особливість електронних таблиць полягає в можливості застосування формул для опису зв'язку між значеннями різних осередків. Розрахунок по заданих формулах автоматичний. Зміна вмісту якого-небудь осередку приводить до перерахунку значень всіх осередків, які з нею пов'язані формульними відносинами і, тим самим, до оновлення всієї таблиці відповідно до даних, що змінилися.
Найбільш широке застосування електронні таблиці знайшли в навчальній роботі, прикладних задачах, зокрема в науково-технічних. Засобами електронних таблиць можна:
проводити однотипні розрахунки над великими наборами даних;
автоматизувати підсумкові обчислення;
розв'язувати алгебраїчні рівняння шляхом підбору значень параметрів;
обробляти результати експериментів;
знаходити оптимальні значення параметрів;
готовити табличні документи;
будувати діаграми і графіки.
Одним з найбільш поширених засобів роботи з документами, що мають табличну структуру, є програма Microsoft Excel.
Програма Microsoft Excel призначена для роботи з таблицями даних, переважно числових. При формуванні таблиці виконують введення, редагування, форматування текстових і числових даних, а також формул. Створена таблиця може бути надрукована.
1. Основні поняття електронних таблиць
Документ Excel називається робочою книгою або просто книгою. Книга являє собою набір робочих листів або просто листів, кожний з яких має табличну структуру і може містити одну або декілька таблиць. У вікні документа в програмі Excel відображається поточний лист, з яким і ведеться робота. Кожний лист має назву, яка відображається на ярличку листа, що відображається в його нижній частині. За допомогою ярличків можна перемикатися на інші листи, що входять в ту ж саму книгу. Щоб перейменувати лист, треба двічі клацнути на його ярличку.
Лист складається з рядків і стовпців. Стовпці озаглавлені великими латинськими буквами і, далі, комбінаціями з двох букв. Усього лист може містити до 256 стовпців, пронумерованих від А до IV. Рядки нумеруються числами від 1 до 65536.
Осередки і їх адресація. На перетині стовпців і рядків утворяться осередки (комірки).
Осередок - це мінімальний елемент таблиці для зберігання даних. Адреса осередку складається з імені стовпця і номеру рядка, на перетині яких вона розташована, наприклад адресою комірки, розташованої у верхньому лівому куті листа буде А1. Розрізнюють абсолютні і відносні адреси осередків.
Один з осередків завжди є активним і виділяється рамкою активного осередку. Ця рамка в програмі Excel грає роль курсору. Операції введення і редагування завжди виготовляються в активному осередку. Перемістити рамку активного осередку можна за допомогою курсорних клавіш ("стрілка") або укажчика миші.
Діапазон осередків. На дані, розташовані в сусідніх осередках, можна посилатися в формулах, як на єдине ціле. Таку групу осередків називають діапазоном. Найчастіше використовують прямокутні діапазони, що утворюються на перетині групи рядків і стовпців, які послідовно йдуть. Діапазон осередків означають, вказуючи через двокрапку номери осередків, розташованих в протилежних кутах прямокутника, наприклад: А1: С15.
Якщо потрібно виділити прямокутний діапазон осередків, це можна зробити простяганням покажчика від одного кутового осередку до протилежного по діагоналі. Рамка поточного осередку при цьому розширяється, охоплюючи весь вибраний діапазон. Щоб вибрати стовпець або рядок цілком, потрібно клацнути на заголовку стовпця (рядка).
Простяганням покажчика по заголовках можна вибрати декілька стовпців або рядків, які йдуть підряд.
2. Введення, редагування і форматування даних
Окремий осередок може містити дані, що відносяться до одного з трьох типів: текст, число або формула, а також залишатися пустим. Програма Excel при збереженні робочої книги записує в файл тільки прямокутну область робочих листів, що примикає до лівого верхнього кута (осередок А1) і що містить всі заповнені осередки. Тип даних, які розміщуються в осередку, визначається автоматично при введенні. Якщо ці дані можна інтерпретувати як число, програма Excel так і робить. У іншому випадку дані розглядаються як текст. Введення формули завжди починається зі знаку рівності "=".
Введення тексту і чисел. Введення даних здійснюють безпосередньо в поточний осередок або в рядок формул, розташований у верхній частині вікна програми безпосередньо під панелями інструментів (рис.1).
Місце введення відмічається текстовим курсором. Якщо почати введення натисненням алфавітно-цифрових клавіш, дані з поточного осередку замінюються текстом, що вводиться. Якщо клацнути на рядку формул або двічі на поточному осередку, старий вміст осередку не віддаляється і з'являється можливість його редагування. Дані, що вводяться у будь-якому випадку, відображаються як в осередку, так і в рядку формул.
Рис.1. Вікно додатку Excel
Щоб завершити введення, зберігши введені дані, використовують кнопку Enter в рядку формул або клавішу ENTER. Щоб відмінити внесені зміни і відновити колишнє значення осередку, використовують кнопку Скасування в рядку формул або клавішу ESC.
Для очищення поточного осередку або виділеного діапазону простіше усього використати клавішу DELETE.
Форматування вмісту осередків. Текстові дані за умовчанням вирівнюються по лівому краю осередку, а числа - по правому. Щоб змінити формат відображення даних в поточному осередку або вибраному діапазоні, використовують команду ФОРМАТ > ЯЧЕЙКИ. Вкладки цього діалогового вікна дозволяють вибирати формат запису даних (кількість знаків після коми, вказівка грошової одиниці, спосіб запису дати і інше), задавати напрям тексту і метод його вирівнювання, визначати шрифт і зображення символів, управляти відображенням і виглядом рамок, задавати фоновий колір.
таблиця microsoft excel програма
3. Обчислення в електронних таблицях
Формули. Обчислення в таблицях програми Excel здійснюються за допомогою формул. Формула може містити числові константи, посилання на осередки і функції Excel, сполучені знаками математичних операцій. Дужки дозволяють змінювати стандартний порядок виконання дій. Якщо осередок містить формулу, то в робочому листі відображається поточний результат обчислення цієї формули. Якщо зробити осередок поточним, то сама формула відображається в рядку формул.
Правило використання формул в програмі Excel полягає в тому, що, якщо значення осередку залежить від інших елементів таблиці, завжди потрібно використати формулу, навіть якщо операцію легко можна виконати. Це гарантує, що подальше редагування таблиці не порушить її цілісності і правильності обчислень, що виробляються в ній.
Посилання на осередки. Формула може містити посилання, тобто адреси осередків, вміст яких використовується в обчисленнях. Це означає, що результат обчислення формули залежить від числа, що знаходиться в іншому осередку. Осередок, що містить формулу, таким чином, є залежним. Значення, що відображається в осередку з формулою, перераховується при зміні значення осередку, на який вказує посилання. Посилання на осередок можна задати різними способами. По-перше, адресу осередку можна ввести вручну. Інший спосіб складається з кліку по потрібному осередку або виборі діапазону, адресу якого потрібно ввести. Осередок або діапазон при цьому виділяються пунктирною рамкою.
Всі діалогові вікна програми Excel, які вимагають вказівки номерів або діапазонів осередків, містять кнопки, приєднані до відповідних полів. При натисненні на такій кнопці діалогове вікно згортається до мінімально можливого розміру, що полегшує вибір потрібного осередку (діапазону) за допомогою натиснення або простягання (рис.2).
Рис.2. Згортання діалогового вікна
Для редагування формули потрібно двічі клікнути на відповідному осередку. При цьому осередки (діапазони), від яких залежить значення формули, виділяються на робочому листі кольоровими рамками, а самі посилання відображаються в осередку і в рядку формул тим же кольором. Це полегшує редагування і перевірку правильності формул.
Абсолютні і відносні посилання. За умовчанням, посилання на осередки в формулах розглядаються як відносні. Це означає, що при копіюванні формули адреси в посиланнях автоматично змінюються відповідно до відносного розташування початкового осередку і копії, що створюється.
Нехай, наприклад, в осередку В2 є посилання на осередок A3. У відносному уявленні можна сказати, що посилання вказує на осередок, який розташовується на один стовпець лівіше і на один рядок нижче даного. Якщо формула буде скопійована в інший осередок, то така відносна вказівка посилання збережеться. Наприклад, при копіюванні формули в осередок ЕА27 посилання буде продовжувати вказувати на осередок, розташований лівіше і нижче, в цьому випадку на осередок DZ28.
При абсолютній адресації адреси посилань при копіюванні не змінюються, так що осередок, на який вказує посилання, розглядається як нетабличний. Для зміни способу адресації при редагуванні формули треба виділити посилання на осередок і натиснути клавішу F4. Елементи номера осередку, які використовують абсолютну адресацію, передуються символом $. Наприклад, при послідовних натисненнях клавіші F4 номер осередку А1 буде записуватися як А1, $А$1, А$1 і $А1. У двох останніх випадках один з компонентів номера осередку розглядається як абсолютний, а інший як відносний.
4. Копіювання вмісту осередків
Копіювання і переміщення осередків в програмі Excel можна здійснювати методом перетягнення або через буфер обміну. При роботі з невеликим числом осередків зручно використати перший метод, при роботі з великими діапазонами - другий.
Метод перетягнення. Щоб методом перетягнення скопіювати або перемістити поточний осередок (виділений діапазон) разом з вмістом, потрібно навести покажчик миші на рамку поточного осередку (він прийме вигляд стрілки). Тепер осередок можна перетягнути в будь-яке місце робочого листа (точка вставки позначається спливаючою підказкою).
Для вибору способу виконання цієї операції, а також для більш надійного контролю над нею рекомендується використати спеціальне перетягнення за допомогою правої кнопки миші. У цьому випадку при відпущенні кнопки миші з'являється спеціальне меню, в якому можна вибрати конкретну операцію, що виконується.
Застосування буфера обміну. Передача інформації через буфер обміну має в програмі Excel певні особливості, пов'язані зі складністю контролю над цією операцією.
Спочатку необхідно виділити діапазон, що копіюється (що вирізається) і дати команду на його приміщення в буфер обміну: ПРАВКА > КОПИРОВАТЬ або ПРАВКА > ВЫРЕЗАТЬ.
Вставка даних в робочий лист можлива лише негайно після їх приміщення в буфер обміну.
Спроба виконати будь-яку іншу операцію приводить до скасування початого процесу копіювання або переміщення. Однак, втрати даних не відбувається, оскільки "вирізані" дані видаляються з місця їх початкового розміщення тільки в момент виконання вставки. Місце вставки визначається шляхом вказівки осередку, відповідного верхньому лівому куту діапазону, вміщеного в буфер обміну, або шляхом виділення діапазону, який за розмірами в точності рівний тому, що копіюється (переміщуваному). Вставка виконується командою ПРАВКА > ВСТАВИТЬ. Для управління способом вставки можна використати команду ПРАВКА > СПЕЦИАЛЬНАЯ ВСТАВКА. У цьому разі правила вставки даних з буфера обміну задаються в діалоговому вікні, що відкрилося.
5. Автоматизація введення
Оскільки таблиці часто містять однотипні дані або ті, що повторюються, програма Excel містить засоби автоматизації введення. До числа засобів, що надаються відносяться: автозавершення, автозаповнення числами і автозаповнення формулами.
Автозавершення. Для автоматизації введення текстових даних використовується метод автозавершення. Його застосовують при введенні в осередки одного стовпця робочого листа текстових рядків, серед яких є ті, що повторюються. У ході введення текстових даних в черговий осередок програма Excel перевіряє відповідність введених символів рядкам, які є в цьому стовпці вище. Якщо виявлений однозначний збіг, введений текст автоматично доповнюється. Натиснення клавіші ENTER підтверджує операцію автозавершення, в іншому випадку введення можна продовжувати, не звертаючи уваги на варіант, що пропонується.
Можна перервати роботу засобу автозавершення, залишивши в стовпці пустий осередок. І навпаки, щоб використати можливості засобу автозавершення, заповнені осередки повинні йти підряд, без проміжків між ними.
Автозаповнення числами. При роботі з числами використовується метод автозаповнення. У правом нижньому кутку рамки поточного осередку є чорний квадратик - маркер заповнення. При наведенні на нього покажчик миші (він звичайно має вигляд товстого білого хреста) набуває форми тонкого чорного хрестика. Перетягнення маркера заповнення розглядається як операція "розмноження" вмісту осередку в горизонтальному або вертикальному напрямі.
Якщо осередок містить число (в тому числі дату, грошову суму), то при перетягненні маркера відбувається копіювання осередків або їх заповнення арифметичною прогресією.
Для вибору способу автозаповнення потрібно проводити спеціальне перетягнення з використанням правої кнопки миші.
Нехай, наприклад, осередок А1 містить число 1. Наведіть покажчик миші на маркер заповнення, натисніть праву кнопку миші, і перетягніть маркер заповнення так, щоб рамка охопила осередки А1, В1 і С1 і відпустіть кнопку миші. Якщо тепер вибрати в меню, що відкрилося, пункт КОПИРОВАТЬ ЯЧЕЙКИ, всі осередки будуть містити число 1. Якщо ж вибрати пункт Заполнить, то в осередках виявляться числа 1, 2 і 3.
Щоб точно сформулювати умови заповнення осередків, потрібно дати команду ПРАВКА > ЗАПОЛНИТЬ > ПРОГРЕССИЯ. У діалоговому вікні, що відкрилося ПРОГРЕССИЯ вибирається тип прогресії, величина кроку і граничне значення. Після натиснення на кнопці ОК програма Excel автоматично заповнює осередки відповідно до заданих правил.
Автозаповнення формулам. Ця операція виконується так само, як автозаповнення числами. Її особливість полягає в необхідності копіювання посилань на інші осередки. У ході автозаповнення до уваги приймається характер посилань в формулі: відносні посилання змінюються у відповідності до відносних розташувань копії і оригіналу, абсолютні залишаються без змін.
6. Стандартні функції
Стандартні функції використовуються в програмі Excel тільки в формулах. Виклик функції складається з вказівки в формулі імені функції, після якої в дужках вказується список параметрів. Окремі параметри розділяються в списку крапкою з комою. Як параметр може використовуватися число, адреса осередку або довільне вираження, для обчислення якого також можуть використовуватися функції.
Діалогове вікно АРГУМЕНТЫ ФУНКЦИИ. Якщо почати введення формули натисненням на початковій кнопці в рядку формул, з'явиться діалогове вікно АРГУМЕНТЫ ФУНКЦИИ (рис.3). Вона містить значення, яке вийде, якщо негайно закінчити введення формули. У лівій частині рядка формул, де раніше розташовувався номер поточного осередку, тепер з'являється список функцій, що розкривається. Він містить десять функцій, які використовувалися останніми, а також пункт ДРУГИЕ ФУНКЦИИ.
Рис.3. Діалогове вікно АРГУМЕНТЫ ФУНКЦИИ
Використання майстра функцій. При виборі пункту ДРУГИЕ ФУНКЦИИ запускається МАСТЕР ФУНКЦИЙ, що полегшує вибір потрібної функції. У списку КАТЕГОРИЯ вибирається категорія, до якої відноситься функція, серед яких є Повний алфавітний перелік, тоді нижче у списку ВЫБЕРИТЕ ФУНКЦИЮ з'явиться перелік функцій даної категорії. Після виділення потрібної і натискання кнопки ОК, ім'я функції занесеться в рядок формул разом з дужками, що обмежують список параметрів. Текстовий курсор встановлюється між цими дужками.
Введення параметрів функції. У вікні вікно АРГУМЕНТЫ відображаються поля, призначені для введення параметрів. Якщо назва параметра вказана напівжирним шрифтом, параметр є обов'язковим і відповідне поле повинне бути заповнено. Параметри, назви яких приводяться звичайним шрифтом, можна опускати. У нижній частині палітри приводиться короткий опис функції, а також призначення змінного параметра. Параметри можна вводити безпосередньо в рядок формул або в поля палітри формул, а якщо вони є посиланнями - вибирати на робочому листі. Якщо параметр заданий, в палітрі формул вказується його значення, а для опущених параметрів значення, прийняті за умовчанням. Тут можна також побачити значення функції, обчислене при заданих значеннях параметрів.
Правила обчислення формул, що містять функції, не відрізняються від правил обчислення більш простих формул. Посилання на осередки, які використовуються як параметри функції, також можуть бути відносними або абсолютними, що враховується при копіюванні формул методом автозаповнення.
7. Друкування документів Excel
Екранне представлення електронної таблиці в Excel значно відрізняється від того, яке вийшло б при виведенні на друк. Це пов'язано з тим, що єдиний робочий лист доводиться розбивати на фрагменти, розмір яких визначається форматом друкарського листа. Крім того, елементи оформлення робочого вікна програми: номери рядків і стовпців, умовні кордони осередків - звичайно не відображаються при друці.
Попередній перегляд. Перед друком робочого листа потрібно перейти в режим попереднього перегляду (кнопка ПРЕДВАРИТЕЛЬНЫЙ ПРОСМОТР на стандартній панелі інструментів). Режим попереднього перегляду не допускає редагування документа, але дозволяє побачити його на екрані точно в такому вигляді, в якому він буде надрукований.
Крім того, режим попереднього перегляду дозволяє змінити властивості друкарської сторінки і параметри друку.
Управління в режимі попереднього перегляду здійснюється за допомогою кнопок, розташованих вздовж верхнього краю вікна. Кнопка Сторінка відкриває діалогове вікно Параметри сторінки, які служить для завдання параметрів сторінки: орієнтації листа, масштабу сторінки (зміна масштабу дозволяє управляти числом друкарських сторінок, необхідних для документа), розмірами полів документа. Тут же можна задати верхні і нижні колонтитули для сторінки. На вкладці Лист включається або відключається друк сітки і номерів рядків і стовпців, а також вибирається послідовність розбивання на сторінки робочого листа, який перевершує розміри друкарської сторінки як по довжині, так і по ширині.
Змінити величину полів сторінки та ширину осередків при друці можна також безпосередньо в режимі попереднього перегляду, за допомогою кнопки Поля. При натисненні на цій кнопці на сторінці з'являються маркери, які вказують на границі полів сторінки і осередків. Змінити положення цих границь можна методом перетягнення.
Завершити роботу в режимі попереднього перегляду можна трьома способами, в залежності від того, що планується робити далі. Натиснення на кнопці Закрити дозволяє повернутися до редагування документа. Натиснення на кнопці Розмітка сторінки служить для повернення до редагування документа, але в режимі розмітки сторінки. У цьому режимі документ відображається таким чином, щоб найбільш зручно показати не вміст елементів таблиці, а область друку і кордони сторінок документа. Перемикання між режимом розмітки і звичайним режимом можна також здійснювати через меню ВИД (команди ВИД > ОБЫЧНЫЙ і ВИД > РАЗМЕТКА СТРАНИЦЫ). Третій спосіб - почати друк документа.
Друк документа. Натиснення на кнопці Друк відкриває діалогове вікно Друк, яке використовується для роздруку документа (його можна відкрити і без попереднього перегляду - за допомогою команди Файл > Печать). Це вікно містить стандартні засоби управління, які застосовуються для друку документів у будь-яких додатках.
Вибір області друку. Область друку - це частина робочого листа, яка повинна бути виведена на друк. За умовчанням область друку співпадає із заповненою частиною робочого листа і являє собою прямокутник, який примикає до верхнього лівого кута робочого листа і захоплюючий всі заповнені осередки. Якщо частина даних не повинна виводитися на папір, область друку можна задати вручну. Для цього треба виділити осередки, які повинні бути включені в область друку, і дати команду ФАЙЛ > ОБЛАСТЬ ПЕЧАТИ > ЗАДАТЬ. Якщо поточним є один-єдиний осередок, то програма передбачає, що область друку просто не виділена, і видає попереджуюче повідомлення.
Якщо область друку задана, то програма відображає в режимі попереднього перегляду і роздруковує тільки її. Кордони області друку виділяються на робочому листі великим пунктиром (суцільною лінією в режимі розмітки). Для зміни області друку можна задати нову область або за допомогою команди ФАЙЛ > ОБЛАСТЬ ПЕЧАТИ > УБРАТЬ повернутися до параметрів, що використовуються за умовчанням.
Границі окремих друкарських сторінок відображаються на робочому листі дрібним пунктиром. У деяких випадках потрібно, щоб певні осередки розташовувалися разом на одній і тій же друкарській сторінці або, навпаки, розділення друкарських сторінок відбувалося в певному місці робочого листа. Така можливість реалізовується шляхом завдання кордонів друкарських сторінок вручну. Щоб вставити розрив сторінки, треба зробити поточним осередок, який буде розташовуватися в лівому верхньому кутку друкарської сторінки і дати команду ВСТАВКА > РАЗРЫВ СТРАНИЦЫ. Програма Excel вставить примусові розриви сторінки перед рядком і стовпцем, в яких розташовується даний осередок. Якщо вибраний осередок знаходиться в першому рядку або стовпці А, то розрив сторінки задається тільки в одному напрямку.
Список використаних джерел
1. Белинский П.П. Информатика. - М.: КНОРУС, 2005. - 448 с.
2. Вейскас Дж. Эффективная работа с Microsoft Excel 2000. - СПб.: Питер, 2000. - 415 c.
3. Волобуєва Т.Б. Курс користувачів персональним комп'ютером. - К.: Освіта, 2006. - 354 с.
4. Гандерлой М. Моя первая книга о Microsoft Office Excel 2000. - М.: Изд-во Эксмо, 2005. - 391 c.
5. Леонтьев В.Р. Новейшая энциклопедия персонального комп'ютера. - М.: Олма-Пресс, 2004. - 311 с.
6. Онищук А.Р. Створення таблиць в Excel. - К.: КНЕУ, 1997. - 366 с.
7. Послед Б. Excel 2000. Лекции и упражнения. - К.: ДиаСофт, 2000. - 411 с.
8. Симонович С.В. Информатика. Базовый курс. - СПб: Питер, 2005. - 640 с.
9. Чаповська Р.Б. Microsoft Excel 2000. - Шепетівка: Аспект, 2005. - 258 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Меню та панелі інструментів Microsoft Excel. Введення та редагування даних. Відкриття робочої книги. Форматування табличних даних. Порядок введення формули. Стиль подання даних. Робота з майстром функцій. Сортування, фільтрація даних зведених таблиць.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 13.07.2014Загальні відомості про електронні таблиці. Призначення електронних таблиць. Завантаження електронних таблиць. Елементи вікна Excel. Робота з книгами. Введення та відображення даних. Редагування даних. Формули і функції.
курсовая работа [59,9 K], добавлен 28.03.2004Запуск Microsoft Excel, вікно процесора Excel, вікно діалогу, вікна книг. Робота з аркушами книг. Створення, відкриття і збереження файлів книг, введення і редагування даних. Робота з діапазоном. Виділення діапазону. Редагуванняя виділеного фрагменту.
реферат [87,0 K], добавлен 25.06.2003Призначення табличного процесора Microsoft Excel, вигляд робочого вікна. Основи роботи з формулами, їх копіювання та переадресація комірок. Створення рядів даних, форматування та вирівнювання комірки. Порядок роботи з таблицями та їх обрамування.
презентация [325,8 K], добавлен 21.04.2011Особливості мови програмування Turbo Pascal. Текстовий редактор Word: набір, редагування та форматування тексту, вставка графічних об'єктів та таблиці в документ, використання редактора формул. Електронні таблиці Excel. Робота з шаблонами документів.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 06.09.2012Ознайомлення з правилами створення, форматування та редагування таблиць в Microsoft Excel 2010. Формат комірок таблиці; функції сортування та фільтрування. Особливості використання інструментів групи "Форма" в векторному графічному редакторі Corel Draw.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 25.08.2014Обробка інформації нетекстового характеру. Електронні редактори для опрацювання даних. Пошук даних у діапазоні клітинок або в таблиці. Фільтрування даних в Microsoft Excel. Вимоги до апаратного забезпечення. Мотивація вибору програми Microsoft Excel.
реферат [2,9 M], добавлен 18.03.2013Робота з майстром функцій та діаграм. Обробка електронних таблиць. Визначення бази даних та їх типи. Бази даних в MS Excel. Використання автофільтру та розширеного фільтру. Основні операції, які застосовують для роботи з аркушами робочої книги Еxcel.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 18.05.2013Характеристика методів створення таблиць і роботи з ними у програмі Microsoft Excel: розробка таблиці з прізвищами співробітників, розміщених у алфавітному порядку та сумами отримуваних ними заробітних плат. Створення таблиці в програмі Microsoft Access.
контрольная работа [2,0 M], добавлен 15.05.2010Microsoft Excel 2000 - табличний процесор, програма для створення і обробки електронних таблиць. Загальні відомості про таблиці Excel. Методика ознайомлення з таблицями Excel. Можливості використання табличного процесора. Форматування електронної таблиці.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 29.01.2010
