Засоби підготовки текстових документів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

Засоби підготовки текстових документів

Класифікація систем підготовки текстових документів

Програми підготовки текстів призначені для підготовки всіх видів текстової документації - статей, листів, технічних описів та ін. Практично будь-який документ, що звичайно готувався на друкарській машинці, може бути створений за допомогою комп'ютера і спеціального програмного забезпечення; при цьому з'являється можливість багаторазово виправляти окремі фрагменти, не вводячи наново весь текст, змінювати шрифти, вставляти малюнки, підготовлені на комп'ютері, і, нарешті, друкувати на принтері потрібну кількість примірників документу. Можна автоматично складати змісти документів, перевіряти правильність написання слів і т.д. Таким чином, підготовка текстових матеріалів на комп'ютері не тільки виконується швидше і ефективніше, ніж на друкарській машинці, але і надає нові, недоступні раніше можливості.

Сучасні програмні продукти для підготовки текстових документів значно відрізняються один від одного своїми характеристиками, можливостями вводу і редагування тексту, його форматування і виводу на друк, складністю в освоєнні і користуванні. Серед програмних продуктів, призначених для підготовки текстів, можна виділити три великих класи:

редактори текстів,

редактори документів або текстові процесори,

настільні видавництва.

Редактори текстів

Редактор текстів (text editor) - це система підготовки текстів, яка не використовує для внутрішнього представлення тексту ніяких додаткових кодів, крім стандартних: кінець рядка, перевід каретки, кінець сторінки. Типовий редактор текстів з мінімальним набором функцій забезпечує ввід, зміну і збереження будь-якого символьного тексту. Переважно такі редактори використовуються для підготовки текстів програм. Вони підтримують виконання таких функцій:

набір тексту з клавіатури;

редагування тексту;

видалення, розмноження або перенесення частини тексту;

вставка фрагменту тексту з іншого файлу;

пошук всіх входжень групи символів (контексту);

заміна однієї групи символів (контексту) на іншу;

збереження набраного тексту у файлі;

роздрук тексту на принтерах різного типу.

До цього класу систем підготовки документів належать Norton Editor (фірма Peter Norton Computing Inc.), SideKick (фірма Borland), Brief (фірма Solution Systems), багатофункціональній редактор Multi-Edit, розроблений фірмою American Cybernetic Inc, редактор Блокнот (Notepade), що входить до операційних систем Windows 9x. До цього класу відносяться також редактори Турбо середовищ - інтегрованих інструментальних засобів для створення, компіляції, відлагодження і виконання програм на таких популярних мовах програмування, як Бейсік, Паскаль, Сі, Асемблер. Обов'язковою складовою цих програмних продуктів є редактор з перерахованими вище можливостями для роботи з текстами програм.

Нові системи підготовки текстових документів - текстові процесори - звузили сферу застосування редакторів текстів, але не витіснили їх цілковито. Редактори текстів застосовуються для підготовки документів в ситуаціях, коли:

документ містить текст суто інформативного характеру і не потребує особливих засобів для оформлення його вигляду (форматування);

документ містить довідкову інформацію, яка повинна займати якомога менше місця на носії з обмеженою ємністю (наприклад, файли, що знаходяться на інсталяційних лазерних дисках і містять інструкції по встановленні на коп'ютері програмного забезпечення);

документ містить текст дуже великого обсягу. Редактори текстів в цьому випадку забезпечують мінімальний обсяг файлу такого документу.

Текстові процесори

Сучасні системи підготовки текстових документів забезпечують користувача персонального комп'ютера засобами створення, обробки, оформлення і зберігання документів різної складності. Крім тексту, документ може містити графіку, звукові файли, відеокліпи, малюнки, діаграми, таблиці, формули і багато іншого. Сам текст може бути оформлений за допомогою засобів форматування. Спеціальні функції текстового процесора полегшують підготовку і роздрук тексту:

ввід тексту під контролем функцій форматування, які забезпечують відтворення на екрані тексту документу в такому вигляді, в якому він буде виведений на друк; така можливість забезпечується після попереднього налагодження текстового процесора на принтер, на якому буде виводитися текст;

попередній опис структури майбутнього документа, в якому описуються такі параметри, як величина абзацних відступів, тип і розмір шрифту для різних елементів тексту, розташування заголовків, відстань між рядками, число колонок тексту на сторінці, розташування і спосіб нумерації зносок (в кінці тексту, розділу, або на тій же сторінці), тощо; щоб скористатися цим описом при вводі тексту переважно досить послідовно натиснути на певні клавіші або на комбінацію клавіш, щоб повідомити текстовому процесору, який елемент тексту вводиться (заголовок, стандартний абзац, чи зноска);

автоматична перевірка орфографії і підказка при вводі синонімів.

ввід і редагування таблиць і формул з відображенням їх на екрані в такому вигляді, в якому вони будуть надруковані;

об'єднання документів в процесі підготовки тексту до друку;

автоматичне складання змісту і алфавітного довідника.

Більшість текстових процесорів мають засоби налагодження на конфігурацію комп'ютера, зокрема на тип графічного адаптера і монітора. Тому можливості зображення тексту на екрані в значній мірі залежать від роздільної здатності монітора.

Кожен текстовий процесор має свій унікальний спосіб внутрішнього представлення даних. Тому текст, підготовлений одним текстовим процесором, як правило, не може бути прочитаний іншим текстовим процесором. Для забезпечення можливості обробки текстових документів різними процесорами існують спеціальні програми - конвертори, які переводять файли, підготовлені одним текстовим процесором у файли, придатні для обробки іншим текстовим процесорам.

Настільні видавничі системи

Настільні видавничі системи (desktop publishing) використовуються для підготовки книг, альбомів журналів, газет. Як правило, попередня підготовка таких документів проводиться з використанням текстових процесорів. Настільні видавничі системи призначені для реалізації різних поліграфічних ефектів. Вони дозволяють легко маніпулювати текстом, змінювати формати сторінок, розміри відступів, дають можливість комбінувати різні шрифти, формувати вигляд як окремих сторінок, так і всього документу. По низці функціональних можливостей настільні видавничі системи аналогічні кращим текстовим процесорам. Так, обидва типи програмних продуктів дозволяють розміщувати на одній сторінці текст і ілюстрації, формувати текст в декілька колонок, редагувати текст, маніпулювати блоками тексту. Але настільні видавничі системи відрізняються принаймні за двома ознаками: по-перше, ширшими можливостями управління підготовкою тексту; по-друге, підготовлений ними матеріали мають значно вищий рівень якості.

Програмні продукти класу desktop publishing умовно можна розділити на дві підгрупи: настільні видавництва професійного рівня і настільні видавництва початкового рівня. Продукти першої підгрупи призначені для роботи над виданням документів зі складною структурою або типу ілюстрованих журналів. До систем професійного рівня можна віднести QuarkXPress for Windows, Frame Maker for Windows, Page Maker for Windows. Однак освоєння дорогих і складних в експлуатації «настільних типографій» вимагає значного часу. Тому їх недоцільно використовувати тим спеціалістам, яким потрібно тільки інколи швидко і красиво підготувати документацію, лист або оголошення. Продукти другої підгрупи переважно не призначені для підготовки поліграфічної продукції. Всі пакети даної категорії орієнтовані на початківця і користувача, який лише зрідка займається підготовкою документів. Найпоширенішими в цій підгрупі є пакети Microsoft Publisher, Pageplus for Windows. Очевидний параметр оцінки рівня настільної видавничої системи - її ціна. Ціна деяких систем професійного рівня в десятки раз перевищує ціну пакетів, умовно віднесених до другої підгрупи.

2. Основні функції текстових процесорів

Етапи підготовки текстових документів

Умовно можна виділити такі етапи підготовки текстового документу:

набір тексту;

редагування введеної інформації;

форматування;

друк;

збереження і ведення архіву текстів.

Кожен з етапів складається з послідовного виконання багатьох операцій. Набір операцій визначається конкретним програмним продуктом, вибраним для підготовки документу.

Набір тексту

Набір тексту відбувається в основному з клавіатури. Текст розташовується в спеціально відведеній області екрану - текстовому вікні або робочій області. Решта екрану відводиться під службову область. Розміри цих частин залежать від конкретного програмного продукту. Місце на екрані, на якому з'являється наступний символ, тобто позиція вводу відслідковується спеціальним знаком - курсором. В службовій області завжди знаходиться інформація про розташування курсору. Вигляд курсору залежить від програмного продукту. Переважно це знак підкреслення, прямокутник, вертикальна лінія. Будь-яка система підготовки текстових документів забезпечує два режими вводу: вставка або режим з заміщенням. Режими перемикаються за допомогою клавіатури (переважно клавішею <Insert>). При цьому може змінюватися форма курсору. Можливість легкого виправлення помилок зменшує вимоги до уваги користувача і тим самим підвищує швидкість набору тексту, а значить, збільшує імовірність вводу помилкового символу. Для стирання одного або декількох символів використовують клавіші <Delete> або <Backspace>. При натисканні клавіші <Delete> стирається символ в позиції курсору, а при натисканні клавіші < Backspace> стирається символ зліва від курсору. Текстові процесори використовують так звані «м'які» і «жорсткі» розділювачі. При натисканні клавіші <Space> вводиться символ «жорсткого» пропуску. Крім цього символу в тексті можуть бути «м'які» пропуски - пропуски, внесені текстовим процесором для автоматичного вирівнювання довжини текстових рядків. Термін «м'які» вказує на те, що при необхідності текстовий процесор знищує зайві або вставляє додаткові «м'які» пропуски, на відміну від «жорстких», які автоматично не видаляються з тексту. Аналогічно трактується поняття «м'який» і «жорсткий» кінець рядка. «Жорсткий» признак кінця рядка створюється при натисканні користувачем клавіші <Enter> для фіксування введеного абзацу тексту. Текстовий процесор не може його автоматично знищувати чи переміщувати в інше місце. Перехід на новий рядок в межах абзацу відбувається автоматично після заповнення біжучого рядка до кінця. Ширина рядка (сторінки) і відступи від країв задаються користувачем.

Коли вся відведена для тексту область на екрані заповнюється, система підготовки текстів автоматично зсуває текст. При цьому верхній рядок тексту щезає, а знизу з'являється порожній рядок для подальшого вводу тексту. Цей процес називається прокруткою або скроллінгом. Створений на етапі набору текст документу в подальшому може змінюватися. При традиційній технології підготовки документів з допомогою звичайної друкарської машинки внесення навіть незначних змін в текст призводило до передруковування якщо не всього, то значної частини документу. Користувач має можливість вносити зміни в документ, не роздруковуючи його. Крім того, передача текстових матеріалів може відбуватися як передача файлів даних.

Редагування введеної інформації

Текстові процесори підтримують такі основні функції редагування:

вставка фрагменту тексту;

видалення фрагменту тексту;

переміщення фрагменту тексту;

копіювання фрагменту тексту;

пошук і контекстну заміну.

Під фрагментом тексту розуміють область тексту, вказану користувачем (виділену, помічену) користувачем. Мінімальний розмір фрагменту - один символ, максимальний - весь текст документу. Виділення фрагменту документу є важливим принципом роботи систем підготовки текстів. Для того, щоб зробити якусь дію над уже існуючою частиною документу (видалити, скопіювати в буфер, змінити тип або розмір шрифту, вид вирівнювання, величину відступів, тощо), її спочатку треба виділити, а вже потім з виділеним фрагментом можна здійснювати будь-які операції.

Додавання одного або декількох символів здійснюється в режимі вставки. Для цього курсор розташовують в тому місці документу, куди вводитиметься додатковий фрагмент тексту і здійснюють ввід. Індикація режимів вставки або заміни відображається в рядку статусу службової області вікна. Якщо включений режим заміни, то введені символи заміщують раніше введений текст. В процесі вводу або видалення текст автоматично переміщається в межах абзацу зі збереженням заданого типу вирівнювання.

Текстові процесори дозволяють видаляти будь-які фрагменти тексту. Для цього фрагмент тексту, призначений для видалення, потрібно виділити. Видалення можна зробити двома способами:

просто видалити виділений фрагмент (як правило, клавішею <Delete>);

«вирізати» виділений фрагмент, який при цьому поміщається у спеціальний буфер для тимчасового зберігання, звідки його можна вставляти в інше місце документа або в інші документи (якщо текстовий процесор підтримує багатовіконний режим одночасної роботи з декількома документами). Вмістиме тимчасового буфера залишається незмінним до поміщення в нього нового фрагмента.

Копіювання фрагменту тексту здійснюється за подібною схемою:

фрагмент тексту повинен бути скопійований в буфер; при цьому сам фрагмент залишається в документі;

курсор поміщається в позицію, починаючи з якої повинен бути вставлений фрагмент тексту;

вмістиме буфера вставляється в текст.

Перенесення фрагменту тексту здійснюється за подібною схемою, з тою різницею, що ділянка тексту повинна бути не скопійована а «вирізана» в буфер.

Переважно для копіювання фрагментів тексту текстові процесори використовують системний буфер пам'яті. В цьому буфері може зберігатись один фрагмент тексту. Текстовий процесор Word 2000 має свій власний буфер, в якому можуть одночасно зберігатись 12 різних фрагментів тексту, кожен з яких можна вставити у потрібному місці документу.

Сучасні системи підготовки текстів підтримують техніку drang-and-drop роботи маніпулятора мишки. Це техніка не потребує тимчасового буфера для операцій копіювання і переміщення фрагментів тексту. Однак в цьому випадку копіювання виділеного фрагменту можливе тільки один раз, тоді як зберігання інформації в тимчасовому буфері дозволяє використати фрагмент тексту для копіювання стільки разів, скільки це необхідно.

Текстові редактори дозволяли проводити пошук і заміну слів чи комбінації символів у всьому документі. Сучасні текстові процесори крім того забезпечують ще й можливість пошуку і заміни форматування символів та абзаців, пошук фрагментів тексту, оформлених певним стилем, пошук спеціальних символів: символів абзацу, полів, малюнків і т. п.

Форматування тексту

Сучасні засоби підготовки текстових документів використовують два типи оформлення структурних елементів тексту. Це безпосереднє оформлення, і оформлення за допомогою стилю. Розрізняють форматування символів та форматування абзаців.

Символи - окремі букви, цифри, знаки пунктуації і спеціальні знаки - є мінімальними фрагментами тексту, що можуть форматуватися. Форматування символів означає встановлення для виділеного фрагменту таких параметрів, як шрифт, розмір шрифту, напівжирне і курсивне виділення, перекреслення, скритий текст, колір тексту і фону, верхній і нижній індекси, верхній і нижній регістр, підкреслення, інтервали між символами, анімаційні та деякі інші ефекти.

Абзац - це будь-який фрагмент документу (текст, формули, малюнки, таблиці або інші об'єкти, порожній фрагмент), після якого стоїть маркер абзацу. Це спеціальний символ, який вставляється в документ, щоб позначити кінець абзацу. В більшості текстових процесорів маркер абзацу вставляється в документ при натисненні клавіші Enter на клавіатурі. Абзац може бути заголовком, елементом списку, порожнім рядком між двома абзацами, послідовністю речень, з'єднаних разом з метою висвітлення одної думки. В текстових процесорах Word маркер абзацу зберігає всі параметри форматування абзацу, який ним завершується. Якщо знищити маркер абзацу, то абзац прийме параметри форматування наступного за ним абзацу.

Під форматуванням абзацу розуміють виконання таких операцій:

вирівнювання тексту;

задання величин відступів абзацу;

встановлення інтервалу між рядками;

встановлення інтервалу між абзацами;

знищення висячих рядків;

встановлення зв'язку між абзацами;

вибір фону і створення контуру абзацу;

автоматичний перенос.

Щоб здійснити пряме форматування фрагменту тексту, потрібно, потрібно виділити фрагмент тексту, який потрібно відформатувати, та виконати команду текстового процесора, яка встановлює відповідний параметр форматування для виділеного фрагменту.

Під стилем розуміють спеціальний інструмент для оформлення фрагментів створюваного документу. Стилем називається група параметрів форматування, що має унікальне ім'я. Стиль складається з двох частин: імені та інструкції форматування. Ім'я стилю використовується для його ідентифікації, а інструкція форматування описує оформлення, яке використовує текстовий процесор при застосуванні даного стилю до фрагменту тексту. Стиль оформлення може містити сукупність параметрів форматування абзаців або символів (наприклад вид і розмір шрифту, вирівнювання абзаців, відстань між рядками і т. п.). Стиль зберігається разом з документом або його шаблоном.

При форматуванні за допомогою стилю використовуються стилі двох типів: стилі символів і стилі абзаців. Стилі символів призначені для форматування виділених фрагментів всередині абзацу (символів, слів, фраз, речень) і містять параметри форматування символів. Стилі абзаців призначені для форматування цілих абзаців і, відповідно, містять параметри форматування абзаців.

Форматування за допомогою стилю полягає у призначенні абзацам або символам спеціальних стилів. Таке форматування робить простішою підготовку документів, дозволяє зекономити час і уніфікувати оформлення документу. Щоб відформатувати фрагмент тексту за допомогою стилю, потрібно відмітити фрагмент тексту і вказати ім'я раніше створеного або стандартного стилю. Головна перевага застосування стилю перед безпосереднім форматуванням в тому, користувач має можливість змінити стандартні параметри форматування вбудованих стилів, а також створювати свої власні стилі. Ще одною перевагою є можливість стандартно оформлювати документи, використовуючи раніше розроблені стилі. Після задання стилю для якогось типу абзацу достатньо застосувати цей стиль до будь-якого фрагменту тексту, і цей текст буде оформлений у відповідності до заданих параметрів форматування. При кожній зміні атрибутів оформлення, зв'язаних з даним стилем, всі абзаци, до яких цей стиль був застосований, автоматично переформатовуються. Кожному стилю можна поставити у відповідність комбінацію клавіш щоб використовувати її для оформлення фрагменту тексту.

Шаблони документів

Сучасні текстові процесори дозволяють зберігати не тільки конкретний документ, як кінцевий результат, а й сукупність дій, з допомогою яких цей результат досягнутий. Ця ідея в системах підготовки текстових документів реалізована у вигляді шаблонів. Шаблон - це документ спеціального типу, який містить інформацію про стилі форматування частин документу, вставлені поля і т.д. В шаблоні містяться макрокоманди, елементи глосарію, кнопки панелі інструментів, нестандартні меню і установки клавіш скорочень, що полегшує роботу з документами. Створений раніше і збережений шаблон дозволяє швидко створювати аналогічні по формі документи без затрат часу на форматування.

Всі сучасні текстові процесори підтримують роботу з шаблонами. Шаблони включають в себе стилі. Шаблон - це в загальному випадку план тексту, графіки документу і набір способів форматування окремих його частин. Концепція використання шаблону для підготовки певного типу документів відповідає вимогам сучасного діловодства: стандартизації документів для автоматизації роботи з ними і підвищенні культури управлінської діяльності.

Друк документу

Сучасні текстові процесори дозволяють отримувати роздрук документу у вигляді, максимально наближеному до підготовленого на екрані комп'ютера. Розрізняють підготовку тексту документу до друку і друк документу. До операцій по підготовці документу до друку відносять розбиття документу на сторінки, нумерацію сторінок, оформлення колонтитулів, попередній перегляд документу в спеціальному режимі, який дозволяє користувачу переглянути, як виглядатиме роздрукований документ, не роздруковуючи його. Сам процес друкування документу залежить від можливостей друкуючого пристрою і сервісних можливостей операційної системи по обслуговуванню друку. Сучасні текстові процесори забезпечують різноманітні додаткові можливості при роздруку документу, наприклад друк декількох копій, друк сторінок в зворотньому порядку, друк тільки окремих даних на готовому бланку документа, друк фрагменту документу або діапазону сторінок, налаштування на різні моделі прінтерів.

Додаткові можливості текстових процесорів

Більшість текстових процесорів дозволяють включати в документ об'єкти різних форматів. Користувач може вставити в текст документу рисунки, таблиці, графічні зображення, підготовлені в інших програмних середовищах. Це забезпечується технологією зв'язування і вбудовування об'єктів OLE (Object Linking and Embedding). Технологія розроблена фірмою Microsoft для обміну даних і взаємодії різних програмних засобів. Крім технології OLE існує стандарт Open Doc, розроблений фірмою Apple, якого дотримуються більшість фірм розробників програмного забезпечення. Технологія OLE дозволяє зв'язувати і вбудовувати об'єкти. При зв'язуванні (Linking) відслідковується місцезнаходження файла-джерела зображення. При будь-якій зміні даних цього файлу OLE автоматично оновлює зв'язаний об'єкт. При вбудовуванні (Embedding) об'єкт зберігається безпосередньо у створеному документі разом з інформацією про програмний продукт, з допомогою якого він створений. Редагування вбудованого об'єкту здійснюється тим програмним засобом, яким цей об'єкт був створений. Програму, яка створює об'єкт для зв'язування чи вбудовування називають сервером, а програму, яка приймає об'єкт у свої документи - клієнтом. Основною ідеєю технології OLE є ідея документо-орієнтованої роботи.

Графічні фрагменти розташовуються в текстовому документі з допомогою використання так званих кадрів. Кадр - це область розміщення об'єктів на сторінці. Кадр є як би вікном довкола об'єкту. Важливою властивістю кадру є можливість обтікати об'єкт текстом. Сучасні системи комп'ютерної підготовки дозволяють використовувати як прямокутні кадри, так і кадри неправильної форми. Іншою важливою властивістю є здатність кадру змінювати розмір і місцезнаходження на сторінці.

Текстові процесори дозволяють автоматично розставляти впереноси в тексті документу. У такий спосіб можна зменшити порожні області при вирівнюванні по ширині або вирівняти рядки тексту у вузьких колонках. Можна дозволяє розставляти переноси в тексті як автоматично, так і примусово. В останньому випадку положення дефісів задається користувачем. Допускається також вставляти «м'які» переноси, що використовуються тільки в тих випадках, якщо слово припадає на кінець рядка, і нерозривні дефіси, що дозволяють залишати в одному рядку слово, написане через дефіс. Найкраще розставляти переноси в тексті після повного завершення його написання і редагування, тому що навіть невеличке додавання або видалення тексту в документі може зіпсувати результати розставляння переносів.

Текстові процесори дозволяють перевіряти правопис тексту документу. Існують два способи перевірки правопису:

підчас введення тексту з позначенням можливих орфографічних і граматичних помилок;

після завершення введення тексту можна перевірити документ на наявність орфографічних і граматичних помилок; виявлену помилку виправляють, після чого пошук помилок продовжується.

Більшість сучасних текстових процесорів мають засоби написання макрокоманд. Макрокоманда - це опис спеціальною мовою часто використовуваних операцій, команд і фрагментів текстів. Макрокоманди застосовуються для автоматизації часто повторюваних операцій, послідовностей команд. Можливі два способи написання макросів. Перший, найпростіший - запис, при якому кожна дія користувача записується самим текстовим процесором у вигляді інструкцій макромови. При виконанні створеної макрокоманди ці інструкції виконуються в тому порядку, в якому вони були записані. Інший спосіб - написання користувачем макрокоманди як програми дій на макромові. Цей спосіб складніший, оскільки вимагає знання синтаксису макромови, однак тільки він дозволяє розробляти спеціальні послідовності дій (наприклад, циклічне виконання операцій, розгалуження в залежності від виконання умови і т.д.), автоматичний запис яких був би неможливий.

Сучасні текстові процесори дозволяють створювати Web-сторінки на основі текстових документів. Існують два прості способи створення Web-сторінок за допомогою текстових процесорів. Можна створити нову сторінку за допомогою майстра або шаблону або перетворити існуючий документ у формат HTML, який використовується для Web-сторінок. Для створення Web-сторінки будь-яким із цих способів передбачені спеціальні панелі інструментів, команди меню і функції. Майстри Web-сторінок для спрощення процесу створення сторінки пропонуються зразки сторінок - наприклад, індивідуальні початкові сторінки, реєстраційні форми - і різноманітні стилі графічного оформлення. В заготовлені зразки потрібно ввести свій текст і встановити свої зв'язки. За бажанням роботу можна почати з порожньої Web-сторінки.

3. Тенденції розвитку систем підготовки текстових документів

текстовий редактор документ видавничий

Текстові процесори - складова частина програмних комплексів

Текстові процесори все частіше входять до складу прикладних офісних програмних комплексів нового покоління. Крім пакетів систем підготовки текстових документів до комплексу входять електронна таблиця, програма презентаційної графіки і систем керування базами даних. Наприклад, текстовий процесор WordPerfect на сьогодні не продається як автономний програмний продукт, а тільки у складі пакету Corel Office Professional 7. На ринку прикладних програмних комплексів домінують три компанії: Microsoft, Corel I Lotus. Хоча кожному комплексу властиві унікальні особливості, всі вони розвиваються за певними спільними законами. Перш за все - це повна уніфікація: спільний інтерфейс і однотипні підходи до розв'язку таких задач як управління файлами, редагування, форматування, друк, робота з електронною поштою і пошук довідкової інформації. В нових версіях продуктів класу систем підготовки текстових документів значна увага приділяється інтеграції з глобальною мережею Internet. Всі основні текстові процесори дозволяють перевіряти правопис під час вводу тексту, мають багато можливостей, притаманних настільним видавничим системам: «водяні знаки», огортання текстом графічної ілюстрації неправильної форми. Для автоматизації часто виконуваних задач всі комплекси мають власні макромови. Головною тенденцією в напрямку вдосконалення засобів програмування стає програмна сумісність всіх продуктів комплексу. Для комплексу існує спільне інтегроване середовище розробки програм.

Перспективи розвитку можливостей систем підготовки текстових документів

Майже всі програми прикладних комплексів оснащені інструментами для колективної роботи: мають засоби редагування і збереження документів основних типів у форматі HTML для Internet. На сьогодні велика кількість документів створюється в результаті колективної роботи багатьох людей. Звичайною практикою є коментування документу декількома людьми, і ці коментарі повинні бути відстежені і враховані в документі. Розвинуті системи підготовки текстових документів пропонують засоби відмітки, відстеження і редагування виправлень, що значно спрощує процес врахування думок авторів рецензій. Для коментування документу без його зміни використовуються примітки. Примітки - це послідовно пронумеровані коментарі до різних місць документу, для перегляду яких призначена окрема область приміток. Для внесення змін безпосередньо в текст документу використовується режим запису виправлень. Записи виправлень показують, в яких місцях документу текст або графіка були додані, видалені або перенесені.

Загальновідомі переваги використання електронної пошти і списків розсилання: ці засоби дозволяють швидко і надійно надіслати інформацію до всіх адресатів. Крім того, засіб повідомлення про вручення, вбудований в більшість сучасних поштових систем, дозволяє відслідковувати час, коли інформація була отримана. Сучасні текстові процесори мають вбудовані системи електронної пошти і управління розсилкою, що дозволяє розробнику документа, не покидаючи середовища розробки, відіслати по електронній пошті створений документ. Автори документів мають можливість виділити коло осіб, що мають право доступу до документу і права кожного з них по внесенню змін: документ може бути призначений тільки для читання, можна заборонити зберігати документ під будь-яким іншим іменем, змінювати його стилі, або, навпаки, можна дозволити доступ в повному обсязі. Серед нових засобів колективної роботи слід відзначити функцію відслідковування версій і спливаючі вікна з ім'ям автора і датою внесення змін.

Програмні продукти класу настільних видавничих систем нарощують свої можливості в напрямку точної передачі відтінків кольорів з дисплею на принтер, забезпечення доступу до документу багатьох користувачів на різних етапах його створення, переносимості документу з платформи на платформу, наприклад Unix чи Windows.

Процес створення нових і вдосконалення існуючих систем підготовки текстових документів продовжується. Ринок збуту програм цього класу є значним і має стійку тенденцію до розширення. Роль систем підготовки текстових документів буде постійно зростати в ході вдосконалення інформаційних технологій в процесі інформатизації суспільства.

Размещено на Allbest.ru