Створення програмного продукту за допомогою програми Турбо Паскаль

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Базові структури алгоритмів. Побудова алгоритмів

2. Стандартні процедури та функції для роботи з файлами

3. Вимоги до програми

4. Алгоритм розробки програми

5. Практична реалізація

5.1 Лістинг модуля

5.2 Лістинг програми

5.3 Результати роботи програми

5.4 Пояснення до програми

Висновок

Література

Вступ

Мова програмування Паскаль (Pascal) була створена Ніклаусом Віртом у Вищій технічній школі Цюріха в 1698 - 1971 роках і названа на честь французького математика і філософа Блеза Паскаля (1623 - 1662). В 1985 році з'явилася мова Турбо Паскаль. Яка була розроблена американською фірмою Борланд на основі стандартного Паскаля. Існує декілька версій мови, останньою з яких, Турбо Паскаль 7.0, було створено у 1992 році. Завдяки компактності, концептуальній цілісності, розвинутій системі типів мова отримала широке розповсюдження як серед програмістів, так і серед початківців.

Основними принципами мови Турбо Паскаль є:

Структурне програмування. Оформлення послідовності команд як замкнутих функцій або процедур, та об'єднання даних, які зв'язані за змістом у складні структури даних. Структурне програмування полягає у використанні невеликого набору простих керуючих структур (структурних операторів), правильність яких легко проаналізувати й установити. При цьому оператори складаються з інших операторів, вкладених у них. Властивість структурованості операторів полягає в тому, що кожен оператор має один вихід. Програма, записана структурними операторами, називається структурованою.

Програмування зверху вниз. Розбиття задачі на декілька більш простих, кожна з яких розв'язується окремо.

Об'єктно-орієнтоване програмування. Дані, разом з власними їм операціями, об'єднуються в деякі об'єкти.

Система Турбо Паскаль є інтегрованим середовищем, що охоплює низку компонентів, які підтримують усі види робіт, пов'язані із створенням програм, а саме: універсальний текстовий редактор, компілятор вхідної мови, редактор зв'язків, вбудований символьний налагоджувач.

На сьогодні мова Турбо Паскаль є навчальною мовою програмування. Тому для закріплення знань розглянемо такі теоретичні питання : «Базові структури алгоритмів» та «Цикли з післяумовою». З практичної точки зору, цікавим є застосування мови програмування Паскаль для створення та обробки баз даних. Тому обрана з теми «Створення та обробка файла записів».

1. Базові структури алгоритмів. Побудова алгоритмів

Алгоритм - це точне і зрозуміле розпорядження виконавцю здійснити скінчену послідовність дій або команд, спрямованих на досягнення зазначеної мети чи розв'язання поставленої задачі. Звідки ж виникло слово алгоритм.

У 820 р. н.е. у Багдаді з'явилася робота відомого узбецького філософа й математика Мухаммеда аль-Хорезмі “Наука виключення та скорочення”, в якій було вкладено правило виконання чотирьох арифметичних дій над числами в десятковій системі числення. Від арабського слова “Аль-Джарб” у назві книги виникло слово “алгебра”, а від імені її автора аль-Хорезмі - “алгоритм, що розуміється як сукупність правил.

Найдавнішому алгоритму, запис якого дійшов до наших днів, 3800 років. Близько 1800 р. до н.е. мешканець Вавилону зобразив на глиняній табличці процедуру розв'язування задачі, в якій потрібно було знайти, скільки часу піде на подвоєння наявної кількості зерна при річному прирості 20%. Цей алгоритм використовується і досі у банківських розрахунках.

У ІІ ст. до н.е. в класичному трактаті “Начало” давньогрецького математика Евкліда було описано алгоритм, що й нині застосовується для визначення найбільшого спільного дільника двох чисел.

Інтуїтивно значення слова “алгоритм” розуміє кожний. Це процедура, “рецепт” розв'язування задачі, що однозначно наказує, як і в якій послідовності виконувати дії. Наприклад, вам треба передати телефоном важливе повідомлення другові. Легко дати рецепт (алгоритм) розв'язування цієї задачі:

Крок 1 - підніміть трубку телефону.

Крок 2 - якщо є безперервний гудок наберіть номер, інакше телефон несправний.

Крок 3 - якщо ваш друг узяв трубку передайте його повідомлення. Задачу розв'язано.

Кроку 4 - якщо ви чуєте короткі гудки, покладіть трубку і повторіть усе, починаючи з кроку 1.

Як ми бачимо, можливі два варіанти виходу з цього алгоритму:

1) Після виконання кроку 2, коли телефон несправний (при цьому решта кроків алгоритму не виконуються).

2) Після виконання кроку 3, коли повідомлення передано.

У цьому прикладі ми відкинули багато несуттєвих деталей (наприклад розірвання зв'язку під час набору тощо), виділивши лише головні дії.

Будь-який алгоритм передбачає наявність виконавця. Ось в інформатиці йдеться про розв'язування задач за допомогою комп'ютера, то виконавцем є комп'ютер. Будь-який виконавець (і комп'ютер зокрема) може виконувати тільки обмежений набір операцій.

Середовище виконання - предмети, які оточують виконавця і з якими він працює.

Список команд виконавця - набір команд, зрозумілих виконавцю. Виконавець може виконувати тільки ті команди, які входять до списку його команд.

Кожен алгоритм має властивості:

1) однозначність

2) правильність

3) скінченність

4) масовість

5) ефективність

Однозначність або точність. Навіть зрозумілий алгоритм не повинен містити розпоряджень, зміст яких може сприйматися неозначно. Наприклад, вказівки “почисть картоплю”, “посоли за смаком”, “прибери в квартирі” тощо є неоднозначними, тому що в різних випадках можуть привести до різних результатів. Поміркуйте, наприклад, що буде, якщо картоплю примусити чистити робота і не вказати йому, скільки її потрібно? А якщо страву буде солити людина, яка дуже полюбляє солоне або з якихось причин має погані смакові відчуття? А як прибрати в квартирі, де немає води?

Крім того. В алгоритмах неприпустимі такі ситуації, коли після виконання чергового розпорядження алгоритму виконавцю незрозуміло, що потрібно робити на наступному кроці.

Масовість Дуже важливо, щоб складений алгоритм забезпечував розв'язання не однієї конкретної задачі, а широкого класу задач цього типу. Наприклад, алгоритм купівлі товару буде завжди однаковим, незалежно від товару, що купується. Отже, під масовістю алгоритму мають на увазі можливість його застосування для розв'язання великої кількості однотипних завдань.

Результативність. Виконання будь-якого алгоритму повинне завершуватися одержанням кінцевих результатів.

Тобто ситуації, що у певних випадках можуть призвести до так званого “зациклення”, повинні бути виключені у написанні алгоритму.

Наприклад: Роботу надано завдання залишити кімнату (замкнутий простір), не роблячи руйнівних дій. У цьому випадку, якщо роботу не дати вказівки відчинити двері, що можливо, зачинені, спроби залишити приміщення можуть бути безрезультатними.

Скінченність. Алгоритм має складатися із скінченої кількості кроків, кожний з яких потребує для свого виконання скінченого проміжку часу.

Правильність. При застосуванні алгоритму до припустимих вихідних даних має бути отриманий необхідний результат. Доказ правильності алгоритму -- один із найважчих етапів його створення. Найрозповсюдженіша процедура перевірки правильності алгоритму (як і програми) -- це обґрунтування правомірності і перевірка правильності виконання кожного з кроків на наборі тестів, підібраних так, щоб охопити всі припустимі вхідні і вихідні дані.

Ефективність. Алгоритм повинен забезпечувати розв'язування задачі за мінімальний час із мінімальними витратами оперативної пам'яті. Для оцінки алгоритмів існує багато критеріїв. Найчастіше аналіз алгоритму (або, як говорять, аналіз складності алгоритму) полягає в оцінці часових витрат на розв'язування задачі залежно від «обсягу» вихідних даних. Використовуються також терміни «часова складність», або «трудомісткість», алгоритму.

Алгоритми, що існують у нашому житті. Відрізняються між собою.

Так, деякі з них є простими й однозначними, наприклад, чищення однієї картоплини. Деякі з них містять послідовності повторюваних команд, наприклад, начистити каструлю картоплі. А деякі в процесі свого виконання можуть виконуватися по різному, залежно від умов у яких вони виконуються. Це пояснює таке нам поняття, як базові структури алгоритмів.

Вони бувають такими, як:

1. Лінійні алгоритми.

2. Циклічні алгоритми.

3. Алгоритми з розгалуженням.

Описують алгоритми такими способами:

1) словесний

2) формульний

3) графічний

4) алгоритмічною мовою

Алгоритмічна мова -- це система позначень і правил, за допомогою яких ми записуємо алгоритми у вигляді, потрібному для формального виконання.

Аналогічно можна означити і мову програмування, замінивши вислів "для формального виконання" на "для виконання з допомогою ЕОМ".

При задані алгоритму алгоритмічною мовою він має такий загальний вигляд:

Алг. назва алгоритм

опис величин

арг. список аргументів

рез. список результатів

поч.

серія команд

кін.

У випадку використання інтерпретатора алгоритмічної мови загальний вигляд алгоритму може бути наступним:

Алг. назва алгоритм

опис величин

поч.

серія команд

кін.

Слова алг. арг. рез. поч. кін є службові слова навчальної алгоритмічної мови.

2. Стандартні процедури та функції для роботи з файлами

Типом-файлом є послідовність компонент одного типу, розташованих на зовнішньому пристрої (наприклад, на диску). Елементи можуть бути будь-якого типу, за винятком самого типу-файлу. Число елементів у файлі при описі не оголошується. Робота з фізичними файлами відбувається через так звані файлові змінні.

Для завдання типу-файлу слід використовувати зарезервовані слова File і Of, після чого вказати тип компонент файлу.

Приклад:

Type

N = File Of Integer; { Тип-файл цілих чисел}

C = File Of Char; { Тип-файл символів}

Є заздалегідь визначений в Паскалі тип файлу з ім'ям Text. Файли цього типу називають текстовими.

Ввівши файловий тип, можна визначити і змінні файлового типу:

Var

F1 : N;

F2 : C;

F3 : Text;

Тип-файл можна описати і безпосередньо при введенні файлових змінних:

Var

Z : File Of Word;

Файлові змінні мають специфічне застосування. Над ними не можна виконувати ніяких операцій (привласнювати значення, порівнювати і так далі). Їх можна використовувати лише для виконання операцій з файлами (читання, запис і так далі).

Елементи файлу вважаються розташованими послідовно, тобто так само, як елементи лінійного масиву. Відмінність же полягає в тому, що, по-перше, розміри файлу можуть мінятися, по-друге, спосіб звернення до елементів зовсім інший: неможливо звернутися до довільного елементу файлу; елементи його є видимими тільки підряд від початку до кінця, при цьому в кожен момент часу доступний тільки один елемент. Можна уявити собі, що для кожного файлу існує покажчик, що показує в даний момент на певний компонент файлу. Після проведення операції читання або запису покажчик автоматично пересувається на наступний компонент.

Перед тим, як здійснювати уведення-виведення, файлова змінна повинна бути пов'язана з конкретним зовнішнім файлом за допомогою процедури Assign.

Формат:

Assign(<Ім'я файлової переменной>,<імя файлу>);

Ім'я файлу задається або строковою константою, або через змінну типу Sting. Ім'я файлу повинне відповідати правилам операційної системи, що працює в даний момент. Якщо рядок імені порожній, то зв'язок файлової змінної здійснюється із стандартним пристроєм введення-виводу (як правило - з консоллю).

Після цього файл повинен бути відкритий одній з процедур:

Reset(<Ім'я файлової змінної>);

Відкривається існуючий файл для читання, покажчик поточною компоненти файлу настроюється на початок файлу. Якщо фізичного файлу, відповідного файловою змінною не існує, то виникає ситуація помилки введення-виводу.

Rewrite(<Ім'я файлової змінної>);

Відкривається новий порожній файл для запису, йому привласнюється ім'я, задане процедурою Assign. Якщо файл з таким ім'ям вже існує, то він знищується.

Після роботи з файлом він, як правило, повинен бути закритий процедурою Close.

Close(<Ім'я файлової змінної>);

Ця вимога обов'язково повинна дотримуватися для файлу, в який проводився запис.

Тепер розглянемо безпосередню організацію читання і запису.

Для введення інформації з файлу, відкритого для читання, використовується вже знайомий вам оператор Read. Правда, в його форматі і використанні ви відмітите деякі зміни:

Read(<Ім'я файлової змінної>, <Список введення>);

Відбувається прочитування даних з файлу в змінні, імена яких вказані в списку введення. Змінні повинні бути того ж типу, що і компоненти файлу.

Виведення інформації проводить, як можна здогадатися оператор

Write(<Ім'я файлової змінної>, <Список виводу>);

Дані із списку виводу заносяться у файл, відкритий для запису.

Для текстових файлів використовуються також оператори Readln і Writeln з відповідними доповненнями, що відносяться до файлового введення-виводу. Цікаво, що виведення даних на монітор і введення з клавіатури в мові Паскаль теж є діями з файлами. Вони навіть мають свої зумовлені файлові змінні текстового типу: Output і Input відповідно. Змінна Output завжди відкрита для запису, Input - для читання. Якщо не указувати файлові змінні в операторах введення-виводу (прийдемо до формату, розглянутого в темі "Оператори введення-виводу"), то у разі запису за умовчанням вибирається файл Output, у разі читання - Input.

Як ви знаєте, будь-який файл кінцевий і продовжувати читання з нього інформації можна лише до певної межі. Як цю межу встановити? Перевірити, чи закінчений файл, можна викликом стандартної логічної функції Eof(<Ім'я файлової змінної>)

Вона виробляє значення True, якщо файл закінчений, і False - інакше.

3. Вимоги до програми

Створення та обробка бази даних здійснюється шляхом вибору відповідного пункту меню.

Основні пункти меню програми:

§ створення файлу записів;

§ додавання інформації у файл;

§ внесення змін у запис за запитом;

§ видалення запису;

§ виведення вмісту даних у вигляді таблиці.

Обробка файла (створення, додавання, видалення, редагування і т. д.) повинна здійснюватися за допомогою процедур та функцій.

Введення даних повинно відбуватися з перевіркою на область допустимих значень.

Всі процедури та функції повинні бути розміщені у відповідних модулях.

Файл повинен містити не менше 10 записів.

4. Алгоритм розробки програми

1. Створити два файли: основний файл та файл модуля.

2. В основному файлі зв'язати файлову змінну з файлом даних та створити меню відповідно до заданих пунктів.

3. В файлі модуля створити тип даних, який описує структуру запису та описати необхідні змінні (f - файлова змінна, z - змінна типу запису і т. д.)

4. В файл модуля створити процедури та функції, які реалізують задані пункти меню.

4.1. Створити процедуру створення файлу записів та занесення в нього даних:

- створити та відкрити файл для запису за допомогою процедури rewrite (`f,asortiment.dat');

- ввести потрібні дані з клавіатури та записати їх у файл за допомогою процедури read (f,z);

- закрити файл процедурою close (f).

4.2 Створити процедуру виведення даних на екран:

- відкрити файл для читання - reset (f);

- зчитати дані з файлу - read(f,z);

- вивести дані на екран;

- закрити файл.

4.3 Створити процедуру додавання інформації у файл:

- відкрити файл для читання та запису - reset (f);

- встановити вказівник файлу за останнім його компонентом

процедурою seek(f,filesize(f));

- записати додаткові дані аналогічно процедурі введення даних;

- закрити файл.

4.4 Створити процедуру редагування запису:

- відкрити файл, що потрібно відредагувати;

- ввести номер запису для редагування;

- зчитати дані з файлу та порівняти його номер із введеним;

- встановити вказівник файлу на заданий елемент seek (f,n-1);

- відредагувати поля запису та їх файл;

- закрити файл.

4.5 Створити процедуру видалення запису:

- описати допоміжний файл та зв'язати його з фізичним файлом на

диску;

- відкрити основний файл для читання та допоміжний файл для запису;

- ввести номер запису, який необхідно видалити;

- зчитати дані з файлу та порівняти його номер із введеним, якщо не співпадає то переписати дані у допоміжний файл;

- закрити обидва файли;

- видалити основний фізичний файл процедурою - erase (f);

- перейменувати допоміжний файл у файл з основною назвою.

4.6 Створити процедуру пошуку:

- відкрити файл для читання та запису - reset(f);

- зчитати данні з файлу - read(f,z);

- список студентів-відмінників, які неактивні у громадській діяльності;

- студенти, що мають трійки та активні у громадській діяльності;

- вивести данні на екран;

- закрити файл.

5. Відкомпілювати створений модуль та виконати програму з використанням створеного модуля.

паскаль програма алгоритм

5. Практична реалізація

5.1 Лістинг модуля

Unit Ekzamen;

interface

uses Crt;

type student=record

fam:string;

nomer:string;

vidm1,vidm2,vidm3:1..5;

diyal:string;

end;

var f,f1:file of student;

i,n:integer;

z:student;

st,fam1:string;

Procedure Vvod;

Procedure Vyvod;

Procedure Dobavit;

Procedure Redakt;

Procedure Delete;

Procedure Poisk;

implementation

procedure vvod;

begin

clrscr;

rewrite(f);

i:=1;

st:='d';

while st='d' do

begin

clrscr;

writeln('Vvedite dannye ',i,' student');

write('Vvedite nomergrupu:'); readln(z.nomer);

write('Vvedite familiju:'); readln(z.fam);

write('Vvedite vidmitku:'); readln(z.vidm1);

write('Vvedite vidmitku:'); readln(z.vidm2);

write('Vvedite vidmitku:'); readln(z.vidm3);

write('Vvedite diyalnist:'); readln(z.diyal);

write(f,z);

i:=i+1;

writeln ('Hotite prodolzhit (d/n)'); readln(st);

end;

close(f);

end;

procedure Vyvod;

begin

clrscr;

reset(f);

writeln('Spisok studentov');

if filesize(f)=0 then begin textcolor (4+16);

writeln('V baze net zapisey'); textcolor(7) end else

for i:=1 to filesize(f) do

begin

read(f,z);

write(z.fam);

gotoxy(15,wherey); write (z.nomer);

gotoxy(20,wherey); write(z.vidm1);

gotoxy(22,wherey); write(z.vidm2);

gotoxy(24,wherey); write(z.vidm3);

gotoxy(26,wherey); write(z.diyal);

writeln;

end;

close(f);

readkey;

end;

procedure Dobavit;

begin

clrscr;

reset(f);

seek(f,filesize(f));

st:='d';

while st='d' do

begin

clrscr;

writeln('Vvedite dannye student');

write('Vvedite nomergrupu:'); readln(z.nomer);

write('Vvedite familiju:'); readln(z.fam);

write('Vvedite vidmitku:'); readln(z.vidm1);

write('Vvedite vidmitku:'); readln(z.vidm2);

write('Vvedite vidmitku:'); readln(z.vidm3);

write('Vvedite diyalnist:'); readln(z.diyal);

write(f,z);

writeln ('Hotite prodolzhit (d/n)'); readln(st);

end;

close(f);

end;

procedure Redakt;

begin

clrscr;

reset(f);

while not (eof(f)) do

begin

read(f,z);

write(z.fam);

gotoxy(15,wherey); write (z.nomer);

gotoxy(20,wherey); write(z.vidm1);

gotoxy(22,wherey); write(z.vidm2);

gotoxy(24,wherey); write(z.vidm3);

gotoxy(26,wherey); write(z.diyal);

writeln;

end;

close(f);

reset(f);

writeln('Vvedite nomer zapisi'); readln(n);

f n>filesize(f) then write('Takoj zapisi net')

else

begin

seek(f,n-1);

writeln('Vvedite dannye ',n,' student');

write('Vvedite nomergrupu:'); readln(z.nomer);

write('Vvedite familiju:'); readln(z.fam);

write('Vvedite vidmitku:'); readln(z.vidm1);

write('Vvedite vidmitku:'); readln(z.vidm2);

write('Vvedite vidmitku:'); readln(z.vidm3);

write('Vvedite diyalnist:'); readln(z.diyal);

write(f,z);

write ('Zapis izmenena');

end;

readkey;

close(f);

end;

procedure Delete;

begin

clrscr;

reset (f);

while not (eof(f)) do

begin

read(f,z);

write(z.fam);

gotoxy(15,wherey); write (z.nomer);

gotoxy(20,wherey); write(z.vidm1);

gotoxy(22,wherey); write(z.vidm2);

gotoxy(24,wherey); write(z.vidm3);

gotoxy(22,wherey); write(z.diyal);

writeln;

end;

close(f);

writeln;

reset(f);

writeln ('Zadajte nomer udaljaemoj zapisi'); readln(n);

if n>filesize(f) then write('Takoj zapisi net')

else

begin

assign(f1,'ekzamen2.dat');

rewrite(f1);

for i:=1 to filesize(f) do

begin

read(f,z);

if filepos(f)<>n then write (f1,z);

end;

close(f1); close(f);

erase(f); rename(f1,'ekzamen.dat');

write('Zapis udalena');

end;

readkey;

end;

procedure Poisk;

begin

clrscr;

reset(f);

for i:=1 to filesize(f) do

begin

read(f,z);

write('Vvedite familiu studenta:'); readln(fam1);

if z.fam=fam1 then

begin

write(z.fam);

gotoxy(20,wherey); write(z.vidm1);

gotoxy(22,wherey); write(z.vidm2);

gotoxy(24,wherey); write(z.vidm3);

gotoxy(22,wherey); write(z.diyal);

writeln;

end;readkey;

end;

end;

5.2 Лістинг програми

program sesiya;

uses crt, Ekzamen;

label 0,1;

Var p:integer;

begin

assign(f,'ucheba.dat');

1:clrscr;

gotoxy(32,8); writeln('zdelayte vybor');

gotoxy(30,9); writeln('1-Vvod zapisej');

gotoxy(30,10); writeln('2-Vyvod zapisej');

gotoxy(30,11); writeln('3-Dobavit');

gotoxy(30,12); writeln('4-Redaktirovat');

gotoxy(30,13); writeln('5-Udalit');

gotoxy(30,14); writeln('6-Poisk');

gotoxy(30,15); writeln('7-Vyhod iz programy');

gotoxy(27,16); write('-->');

readln (p);

case p of

1:begin Vvod; goto 1 end;

2:begin Vyvod; goto 1 end;

3:begin Dobavit; goto 1 end;

4:begin Redakt; goto 1 end;

5:begin Delete; goto 1 end;

6:begin Poisk; goto 1 end;

7:goto 0

else goto 1;

end;

0:end.

5.3 Результат роботи програми

Основна програма, вигляд меню:

Створення файла записів:

Виведення даних на екран:

Додавання даних у файл:

Редагування запису:

Видалення запису:

Пошук:

5.3 Пояснення до програми

Після запуску програми Sesiya появляється меню яке реалізуються через процедури та функції описані у модулі KYRSOVAYA.tpu.

procedure Vvod; - виконує зчитування даних з клавіатури та заносить їх у файл ucheba.dat

procedure Vyvod; - виводить на екран дані, які записані у файл ucheba.dat

procedure Dobavit; - додає інформацію у файл ucheba.dat

procedure Delete; - видаляє запис із заданим номером із файлу ucheba.dat

procedure Redakt; - виконує редагування запису із заданим номером в файлі ucheba.dat

procedure Poisk; - виконує виведення на екрані учнів активних та неактивних в громадській діяльності.

Висновок

Виконавши курсовий проект я придбав навички роботи в середовищі програмування Турбо Паскаль, ознайомився з елементами мови: базові структури алгоритмів та цикли з післяумовою у Паскалі, а також створив програму використовуючи свої навички. Також підвів підсумки, що Турбо Паскаль є гнучкою та алгоритмічною мовою програмування, і добре підходить як для початківця так і для досвідченого програміста. Широкий набір програм та модульність дозволяє швидко та якісно створювати програмний продукт.

Література

1. Глинский Я.М., Анохін В.Є., Ряжанська В.А.. Паскаль. Turbo Pascal i Delphi.

Навч. Посібник 5-те. доп. вид. - Львів

2. Ковалюк Т.В. Основипрограмування. - К.:Видавнича група ВНV,2005.

3. Коффман Елліот . Turbo Pascal. Практикум 5-е видавн.:пер. з англ. М.: Видавничий дім «Вільямс», 2005.

4. Марченко А.І. Марченко Л.А. Програмівання в середовищі Turbo Pascal 7.0

5. Семенюк В. Програмування в середовищі Турбо Паскаль. Львів: БаК, 2000.

Размещено на Allbest.ru