Оскільки для розробки автоматизованої системи обліку бухгалтерських операцій була обрана вищеописана структура системи, то необхідно визначитися з технологією побудови динамічних Web-Сторінок і серверною платформою.

Найпоширенішими варіантами платформ є Linux (Unix) + Apache і Windows NT/2000 + IIS (Internet Information Server). Обидва варіанти практично рівнозначні, і перевага того або іншого найчастіше ґрунтується не на раціональних причинах.

Тому що локальна мережа відділення базується на основі домену Windows 2000 Server і має виділений сервер, те логічніше всього буде встановити сервер автоматизованої системи саме на ньому. Крім того, підтримка web-сервера під Windows обійдеться в остаточному підсумку дешевше. Працювати з ним може рядовий користувач, а не програміст або web-майстер, чия праця оплачується окремо, що досить помітно здорожує експлуатацію програмного забезпечення.

Оскільки як платформа для серверної частини розроблювальної системи була обрана операційна система Windows 2000 Server, те найбільш логічним буде використання в якості Web-Сервера Microsoft Internet Information Server (IIS), що є в цій операційній системі.

У цей час для побудови динамічних сторінок з доступом до баз даних використовується ряд технологій. Найбільш перспективними з них є Personal Home Pages (PHP) і Active Server Pages (ASP) від Microsoft.

Сервер Microsoft Internet Information Server може працювати як з PHP, так і з ASP. По своїх можливостях вони практично рівноцінні.

PHP часто ще називають препроцесором гіпертексту (Hypertext Preprocessor). По суті PHP серверний (що виконується на стороні сервера) мультиплатформний мова опису сценаріїв, що вбудовується безпосередньо в HTML-Код. У цей час PHP інтенсивно використовують більше півмільйона доменів Всесвітньої комп'ютерної мережі, він поширюється на правах freeware і його можна вільно скачати із сайту розроблювача www.php.net. Основу синтаксису PHP становлять мову програмування C, Java і Perl. Метою створення мови є розробка динамічно генеруємих сторінок у найкоротший термін.

Використання як технологія побудови динамічних сторінок ASP має ряд переваг:

для використання ASP не потрібно встановлювати на сервер додаткове програмне забезпечення;

ASP дуже тісно інтегрований із платформою MS Windows і дозволяє використовувати такі її особливості як системний реєстр і технології COM, ODBC, ADO;

ASP націлений на створення гнучких і зручних інтерфейсів до баз даних.

Виходячи з вищесказаного, як технологія побудови динамічних сторінок для розробки автоматизованої системи була обрана технологія ASP.

2.1.2 Вибір системи керування базами даних

Як система керування базами даних був обраний Microsoft SQL Server 2000, у першу чергу тому, що даний сервер баз даних уже встановлений у відділенні й використовується в роботі спеціалізованого програмного забезпечення. Крім того, використання даного сервера баз даних на платформі Windows 2000 має ряд переваг перед використанням інших серверів.

Microsoft SQL Server 2000 забезпечує високий рівень масштабованості й орієнтований на використання переваг ОС Windows 2000. Одне з переваг SQL Server 2000 застосування служби Active Directory, що зберігає конфігураційну інформацію про сервери баз даних і забезпечуючи її керованість і масштабованість.

Інтеграція з Active Directory дозволяє зробити додатки, що використовують бази даних, незалежними від місця їхнього розміщення, спростити створення розподілених додатків і підвищити ефективність роботи адміністраторів баз даних. Додаток може підключатися до баз даних, відшукавши реєстраційну інформацію в Active Directory, що дозволяє адміністраторам змінювати ім'я або місцезнаходження бази даних, не модифікуючи сам додаток. За допомогою Active Directory адміністратори баз даних можуть визначати, коли були встановлені нові сервери в корпоративній мережі, коли користувачі створили нові реляційні бази даних або багатомірні куби (OLAP cubes), коли було оновлено програмне забезпечення, що ставиться до баз даних. Active Directory дозволяє адміністраторам знаходити дані, доступні для реплікації, навіть якщо не відомі імена й адреси серверів баз даних. Така інтеграція дає виграш, спрощуючи адміністраторам баз даних і користувачам пошук, керування й спільне використання необхідної інформації [3].

SQL Server 2000 може користуватися всіма перевагами системи безпеки Kerberos. При обробці розподілених запитів SQL Server може скористатися не тільки поліпшеними засобами аутентифікації на одному сервері, але й реалізованими в Kerberos можливостями делегування для передачі мандатів безпеки клієнтів на вилучені сервери.

Мова розмітки НТМL. Основна частина файлів, які передаються браузеру користувача, являють собою Web-Сторінки спеціальні файли, написані мовою НТМL (Hyper Text Markup Language мова розмітки гіпертексту). Зміст Web-Сторінки може бути різним, але всі вони використовують одну й теж основу мова НТМ. Документи НТМL мають розширення. НТМ або. НТМL. Суть і призначення мови НТМL можна зрозуміти, виходячи з його назви.

Гіпертекст - це текст, у який убудовані спеціальні коди, що управляють додатковими елементами, такі як форматування, ілюстрації, мультимедійні вставки й гіперпосилання на інші документи. Під розміткою розуміється вставка в текст цих кодів, які визначають те, як підсумковий гіпертекстовий документ повинен відображатися спеціальною програмою - браузером. НТМL являє собою комп'ютерна мова, у деякому розумінні родинним мовам програмування. Він включає досить точні правила, яких необхідно дотримуватися, щоб одержати правильні результати [17].

Існує величезна кількість тегів HTML (подібні до операторів програмування), які можна використовувати для створення сторінки. Можна було б написати повну книгу про HTML, але не охопити всю безліч існуючих тегів. Кожний оператор HTML складається з одного або декількох тегів. Розглянемо саме поняття тег (tag). Тег подібний до оператора програми. Існують теги, які починають і закінчують певні розділи HTML документа, а також ті, які виконують різні види обробки Web-Сторінки.

Базовий документ HTML здебільшого складається з 12 тегів. Деякі з них є обов'язковими, інші використовуються для забезпечення функціональних специфічних можливостей.

Основні теги HTML наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Основні теги мови HTML

Каскадні таблиці стилів (CSS). Крім тегів, в HTML документі можуть використовуватися каскадні таблиці стилів (CSS). Каскадні таблиці стилів покликані вирішити протиріччя між точністю визначення розмірів картинок, з одного боку, і точністю визначення розмірів блоків тексту і його накреслення з інший [16].

Крім розміру компонентів, таблиці стилів дозволяють визначити колір і накреслення текстового фрагмента, змінювати ці параметри усередині тестового блоку, виконувати вирівнювання блоку тексту щодо інших блоків і компонентів сторінки.

Наявність цих можливостей дозволяє говорити про CSS як про засіб відділення логічної структури документа й форми його подання.

Тобто застосування CSS дозволяє відображати сторінку на екрані клієнта такий, котрої неї спланував автор, незалежно від настроювання Web-Браузера клієнта.

Мови керування сценаріями перегляду сторінок. Крім статичної інформації документа існують так звані мови керування сценаріями перегляду сторінок. До них відносять JavaScript, VbScript і Jscript.

Найбільше всього розповсюджена мова JavaScript, за основу якого взята мова програмування Java. Ідея дуже проста. Всі операції, які можливо виконувати в програмі на JavaScript, описують дії над добре відомими й зрозумілими об'єктами, який є елементи робочої області браузера й теги мови HTML. Властиво об'єктне орієнтування JavaScript на цьому й закінчується. Ніяких класів об'єктів, а тим більше спадкування в JavaScript немає. Є тільки об'єкти з набором властивостей і набір функцій над об'єктами, які називаються методами. Крім методів існують і інші функції, більше схожі на функції із традиційних мов програмування, які дозволяють працювати зі стандартними математичними типами або керувати процесом виконання програми. Ще в JavaScript є події аналог програмних переривань. Ці події також орієнтовані на роботу в WWW, наприклад, завантаження сторінки в робочу зону браузера або вибір гіпертекстового посилання. Використовуючи події, автор гіпертекстової сторінки, може організувати перегляд динамічних об'єктів, наприклад, перегляд швидкої строки або керування багатовіконним інтерфейсом [1].

Для вбудовування скриптів в HTML документ використовується пара тегів <SCRIPT> і </SCRIPT>. Не всі браузери здатні розуміти скрипти, тому саме тіло скрипта розміщається в тег коментарю.

Active Server Pages. Це середовище програмування, що забезпечує можливість комбінування HTML, скриптов і компонент для створення динамічних Web-Додатків. Можливість вбудовування в Web-Сторінки скриптов (коду, написаного мовою програмування, наприклад, VBScript або JScript) дозволяє логічним образом об'єднати оформлення з даними, отриманими з різних джерел, наприклад, із БД.

Ідеологія створення сучасних Web-Додатків полягає в інкапсуляції бізнес-логіки в окремі компоненти, написані за технологією COM. Технологія ASP у цьому випадку є сполучною ланкою між цими компонентами й інтерфейсом Web-Додатка.

Використання Active Server Pages не вимагає специфічних браузеров. Всі ASP-Скрипти запускаються й виконуються на Web-Сервері, причому браузер одержує тільки результуючі HTML-файли. Microsoft Internet Information Server, починаючи з версії 3.0, підтримує Active Server Pages.

Розглянемо послідовність функціонування ASP. Клієнт запитує ASP-Сторінку на Web-сервері. Сервер приймає запит і починає його обробляти. По розширенню файлу (. asp) визначає, що даний файл містить ASP-Скрипт, і починає аналізувати його вміст, послідовно інтерпретуючи й виконуючи вставки ASP-Коду. ASP-код, у свою чергу, може містити звертання до різних джерел даних, здійснювати обробку отриманих даних і додавати вміст генерируємої сторінки. У результаті формується "звичайна" HTML-Сторінка (уже не утримуюча ASP-Коду), що і відправляється назад клієнтові [24].

Зовні ASP функціонує по протоколі CGI. Аналогічним образом передаються параметри (формат рядка запиту) і здійснюється висновок результатів. Однак продуктивність ASP виявляється набагато вище, тому що при кожному запиті не відбувається окремого завантаження ASP-Інтерпретатора. Використання компонентів Active також значно підвищує продуктивність Web-Сервера [7].

Варто приділити особливу увагу об'єктам ADO (Active Data Objects), які являють собою потужні інтегровані засоби для створення додатків для роботи із БД. Компоненти ADO забезпечують швидкий і зручний інтерфейс до БД на найвищому рівні, при цьому зберігається переносимість розроблювальних додатків для роботи з іншими БД. Використання компонентів ADO значно спрощує роботу програміста, йому залишається лише правильно скласти SQL-Запити до БД і подбати про висновок результатів.

У рамках функціонування Web-Додатка існує можливість створення оброблювачів основних подій, таких як запуск і зупинка Web-Додатка, а також відкриття й закриття користувальницької сесії. Ці події описуються в спеціальному ASP-Файлі global. asa. Оброблювачі даних подій можна використовувати для ініціалізації об'єктів або установки значень глобальних змінних.

Перевага технології ASP у тім, що вона дозволяє використовувати й інші мови програмування. Для їхньої підтримки необхідно встановити відповідні модулі Script Engine. Наприклад, підтримку мови Perl (а точніше ActivePerl) можна здійснити за допомогою модуля від компанії ActiveState. Також існують модулі для підтримки REXX і Python.

Cценарії ASP відрізняються від сценаріїв, що базуються на браузерах. У традиційних сценаріях, що ґрунтуються на браузерах, WEB-Сервер посилає сторінку HTML, що містить сценарій Active у браузер клієнта, що і відповідає за виконання сценарію. Підхід, при якому основний акцент робиться на клієнтській частині додатка, покладає на неї додатковий вантаж обов'язків, що може привести до виникнення проблем, якщо клієнтський браузер не може виконати сценарій. Навпроти, сторінки ASP виконуються на WEB-Сервері IIS. У ході виконання сторінки сервер прямо посилає клієнтові команди HTML і всі клієнтські сценарії, що втримуються на сторінці ASP. Але як тільки сервер доходить до команди серверного сценарію ASP, те він виконує цей сценарій і передає клієнтові у формі HTML тільки отримані як результат вихідні дані. Клієнт, дії якого зводяться до використання браузера, не бачить різниці між потоком сторінок HTML, породжуваним сценарієм ASP, і потоком HTML, що посилається статичними WEB-Сторінками. Таким чином, написання сценаріїв для серверної сторони за допомогою ASP створює WEB-Сторінки, які виступають як виконавців сценаріїв. Той факт, що ASP генерує тільки потік сторінок HTML, забезпечує незалежність від типу браузера клієнта. У силу того, що сервер IIS інтерпретує сторінки ASP "з лету", ASP служить ідеальним засобом для вбудовування результатів обробки інтерактивних запитів до бази даних в WEB-Сторінки. Ці можливості забезпечуються доступом до бази даних SQL Server через ADO безпосередньо зі сторінок ASP [6].

Доступ до баз даних з ASP. Доступ можна реалізувати через дві проміжні технології: ODBC і ADO.

ODBC дозволяє організувати доступ до будь-яких баз даних через уніфікований інтерфейс за допомогою мови SQL. Специфіка конкретних СУБД ураховується за допомогою спеціальних драйверів БД. Такі драйвери існують для всіляких СУБД (зокрема SQL Server, Oracle, Access, FoxPro). Підтримка ODBC забезпечується на рівні операційної системи Windows (NT). Настроювання через Control Panel/ODBC. Базовим поняттям є джерело даних або data source. Джерело даних це сукупність відомостей про базу даних, включаючи її драйвер, ім'я комп'ютера й файлу, параметри. Щоб користуватися базою, треба створити джерело даних для неї. Важливо, щоб джерело даних було "системним", у відмінності від "користувальницького". Після цього треба лише знать ім'я джерела даних. У цей час ODBC відступає перед натиском технології OLE DB. На практиці це, однак, практично нічого не змінює. Замість ім'я джерела даних потрібно використовувати Connection String, у якій вказується ім'я ODBC-Драйвера й всі його параметри [7].

Найпоширенішим засобом доступу з ASP до баз даних є ADO.

ADO (Active Data Objects) це так звані об'єкти даних Active, що представляють собою потужні інтегровані засоби для створення додатків для роботи з базами даних. Під додатками при цьому варто розуміти не тільки додатка-програми, але й Web-Додатка.

З найперших днів свого існування програмні додатки служили для маніпуляцій з різноманітними даними. Спочатку дані були розрізненими й не структурованими. Поступово їх стали впорядковувати в більше регулярні структури бази даних. Потім, у міру розвитку й удосконалювання, бази даних переросли з локальних у більше загальні - розподілені. І хоча це, з одного боку, трохи ускладнило обробку баз даних, суть завдань, пов'язаних із процесами обробки, не змінилася. Еволюція породила системи впорядкування, структуризації й керування даними сервери баз даних. Спочатку найважливішою характеристикою серверів БД уважалася їхня низька вартість, у жертву якої найчастіше приносилася продуктивність і масштабованість. На цьому етапі розвитку архітектура додатків складалася із двох компонентів: клієнта й сервера. Останній розроблявся спеціально для встановленого сервера БД, вимоги якого до операційної системи були досить специфічними. Про перехід до іншого сервера БД не могло бути й мови, оскільки системи того покоління були неузгодженими.

Сучасний підхід, запропонований фахівцями-розроблювачами Microsoft, дозволив виконувати однотипні маніпуляції над різноманітними наборами даних, поза залежністю від їхньої внутрішньої структури й типу сервера БД. Цей підхід увійшов в історію за назвою UDAS (Universal Data Access Strategy), а архітектура розробки додатків відповідно до його відома як OLE DB. Microsoft ADO по суті являє собою інтерфейс проміжного рівня, що дозволяє створювати додатки, що працюють із усілякими, різноманітними як по своїй структурі, так і по своєму походженню (серверу) базами даних одноманітно, максимально просто й оптимізовано. ADO інструмент для створення додатків відповідно до концепції OLE DB.

В основі технології ADO лежить об'єктний підхід до програмування. Об'єкти ADO, як і всякі інші об'єкти, мають свої властивості й методи, що служать для забезпечення роботи з базами даних. Ці об'єкти, зокрема, доступні в середовищі ASP і функціонують на рівні OLE DB. Завдяки застосуванню ADO програми стають легко читаємими й ефективними.

SQL. Практично в кожній автоматизованій системі використовуються бази даних. У цей час для роботи з базами даних найбільше поширення одержала мова SQL Structured Query Language (Структурована мова запитів). Існує кілька різновидів SQL. Між ними є невеликі розходження, але основа та сама. В ASP можливості мови SQL представлений Microsoft Jet Database ANSI-89. SQL запит являє собою набір команд, певним чином, що впливає на відбір даних. Кожна інструкція починається командою (однієї з SELECT, INSERT, DELETE, UPDATE, CREATE, DROP, ALTER, TRANSFORM) і закінчується крапкою з комою.

Існують чотири основних оператори цієї мови для роботи з таблицями бази даних.

1. DELETE видаляє ті ряди з "Ім'я Таблиці", які задовольняють умові, певному в "Визначенні", і повертає число вилучених рядів. Якщо виконати команду DELETE без умови WHERE, то всі ряди зазначеної таблиці будуть вилучені. У цьому випадку DELETE поверне 0. Ключове слово LOW_PRIORITY відкладає виконання операції DELETE до завершення роботи читання з таблиці інших клієнтів.

DELETE [LOW_PRIORITY] FROM "Ім'я Таблиці" [WHERE Визначення]

2. SELECT використовується для витягу рядів (записів) з однієї або більше таблиць. Вираження Select визначає стовпці таблиці, значення яких необхідно витягти. Всі ключові поля повинні бути задані в строгій послідовності. Приміром, вираження HAVING повинне випливати за будь-яким вираженням GROUP BY і до будь-якого вираження ORDER BY.

Вираження_Select можна замінити псевдонімом (alias) за допомогою ключового слова AS. Псевдонім використовується як ідентифікатор ім'я стовпця й може бути використаний поряд із ключовими словами ORDER BY або HAVING.

SELECT [STRAIGHT_JOIN] [SQL_SMALL_RESULT]

[DISTINCT | ALL]

Вираження_Select,.

[INTO OUTFILE ім'я_файлу' опції_експорту]

[FROM посилання_на_таблиці

[WHERE where_визначення]

[GROUP BY ім'я_стовпця,.]

[HAVING where_визначення]

[ORDER BY {беззнакове_ціле | ім'я_стовпця }

[ASC | DESC],.]

[LIMIT [зсув,] ряди]

[PROCEDURE ім'я_процедури]]

3. INSERT використовується для додавання нових записів в існуючу таблицю. Припустимо дві форми використання INSERT. Перша форма INSERT. VALUES - вставляє ряди на підставі заданих значень. Друга форма - INSERT. SELECT - вставляє ряди, обрані з іншої таблиці.

INSERT [LOW_PRIORITY | DELAYED] [IGNORE]

[INTO] Ім'я_Таблиці [ (ім'я_стовпця,.)]

VALUES (вираження,.), (.),.

INSERT [LOW_PRIORITY | DELAYED] [IGNORE]

[INTO] Ім'я_Таблиці [ (ім'я_стовпця,.)]

SELECT.

4. UPDATE обновляє поля існуючої таблиці новими значеннями. Вираження SET показує, які поля (стовпці) повинні бути змінені, і значення, які повинні бути їм привласнені. Вираження WHERE, якщо воно є, указує, які ряди повинні бути оновлені. У противному випадку операція застосовується до всіх рядів таблиці. Ключове слово LOW_PRIORITY відкладає виконання операції до завершення роботи читання з таблиці інших клієнтів. Вираження UPDATE виконуються ліворуч праворуч.

UPDATE [LOW_PRIORITY] Ім'я_Таблиці

SET ім'я_поля1=выр1,ім'я_поля2=выр2,.

[WHERE визначення_where]