Вражаюча більшість програмних засобів, обсяг фінансування знаходиться поза розвитком НІТ в музейній сфері. Це насамперед:

- ремонтно-реставраційні роботи;

- реконструкція системи освітлення, кондиціювання, вентиляції приміщень музеїв;

- реставрація та музеєфікація пам'яток церкви, археології;

- технічне переоснащення музейних і реставраційних закладів;

- удосконалення охоронно-пожежних систем;

- оснащення фондосховищ;

- придбання систем аварійного живлення і т. ін.

Окрім цього, більшість приміщень і будівель не придатні для зберігання музейних колекцій. Статистика говорить, що понад 40% загальної кількості музейних предметів потребують негайного реставраційного втручання[28]. Таким чином, виходячи з національного інтересу, держава спрямовує зусилля насамперед на збереження так би мовити фізичного стану своєї музейної мережі. Щодо модернізації музеїв із застосуванням передових технологій, зусиль однієї держави недостатньо. Але про важливість таких зусиль свідчить, наприклад, той факт, що за результатами дослідження компанії ММІ Ukraine кількість користувачів Інтернет в Україні на cічень 2009 р. складала більш ніж 25% усіх жителів держави.

Отже, треба бути дуже обережним у прийнятті стратегічних рішень техніко-технологічного напряму, особливо коли мова йде про історичну спадщину, методи її збереження, обробки та демонстрації. Тому, оптимальні рішення для програмістів, істориків, музеєзнавців, та інших спеціалістів у справі імплементації в систему історичної науки здобутків НТП, а саме нових інформаційних технологій, мають бути виваженими й далекоглядними.

Зважаючи на попередні характеристики, назріла необхідність створити в Україні спеціальний загальнодержавний музейний орган, що має поєднати в собі функції науково-дослідницької, маркетингової, координуючої діяльності. Мова йде про налагодження довгострокових стосунків музеїв з представниками ділових кіл, сфери туризму та освіти, різними закладами, представниками влади, вченими, митцями, колегами з закордону і т.д.

Дійсно, існує вражаючий дисбаланс між ситуацією з музейними цінностями в Україні та можливостями НІТ. Яскравий приклад - Національний художній музей України з найбільшим і найповнішим у світі зібранням українського образотворчого мистецтва демонструє свої фонди лише на 1,2%. Таким шляхом більшість відвідувачів ніколи не побачить більшості робіт в той час, коли мультимедійні технології дозволяють сьогодні перетворити закритий фонд будь-якого музею в інтерактивну експозицію. Отже, задля вирішення задач, які постали сьогодні перед історичною наукою, особливо в музейному напрямі, вкрай потрібна увага до таких проблем як:

1. Імплементація комунікаційних методів та технологій в музейну практику;

2. Уніфікація законодавчих документів, що регулюють ринок НІТ;

3. Централізована координуюча система у справі побудови національної музейної мережі в Інтернет;

4. Розповсюдження та поширення цифрових музейних версій в освітній практиці України.

Безумовно, попереду вирішення багатьох проблем економічного, юридичного, організаційного та ін. характеру. Але, немає сумніву, що застосування техніки і технології інформаційного суспільства в музейній теорії та практиці нададуть музеям плідного оновлення та перспективи.

Висновок

1. Представлення архівних інформаційних ресурсів у мережі Інтернет, попри безперечну актуальність цього питання, зумовлену нагальною необхідністю модернізації архівознавства у зв'язку з інформатизацією суспільства, у вітчизняному архівознавстві спеціально не досліджувалося.

2. Важливе значення має вивчення досвіду розроблення, структурування та функціонування сайтів зарубіжних архівних установ (ресурси, структура гіпертекстової побудови, повнота розкриття меню, концептуальні засади використання інформації тощо), зокрема, МРА, архівів США, Великої Британії, Канади, Латвії, Швеції, Чехії, Росії та інших держав. На основі аналізу цього досвіду оцінено переваги та недоліки різних архівних сайтів та порталів, визначено такі основні вимоги до побудови українського архівного порталу: організація інтегрованих адміністративних ресурсів, потужних ресурсів документної архівної та бібліографічної інформації (в тому числі довідкових БД та ресурсів повнотекстової інформації), створення пошукових засобів на порталі, наявність розгалуженої карти порталу, інформаційних розділів про управління, ресурси різних видів, хроніку подій, документальні виставки тощо.

3. Функції генерального архівного електронного довідника в Україні виконує офіційний архівний портал ДКАУ, уперше репрезентований користувачам 24 грудня 2000 р. У ньому представлено ресурси, що складаються з таких розділів: структура архівної галузі держави, історія її розвитку, проблематика наукових досліджень та їх результати, нормативна база сфери архівної справи та діловодства, методичні матеріали, бібліографія з питань архівної справи, повнотекстові електронні версії часописів "Архіви України" та "Вісник Держкомархіву", онлайнові електронні довідники різних жанрів, публікації документів, інформація, хроніка, актуальні питання архівної галузі тощо. БД центральних, обласних та галузевих архівів представлені на сайті лише у вигляді їх переліку. Статистика користування порталом свідчить про невпинне зростання інтересу користувачів до архівної інформації.

У зв'язку з недостатнім фінансуванням архівної галузі України, більшість архівів не має змоги використовувати потенціал Інтернет-мережі для репрезентування своїх інформаційних продуктів. Все це гальмує розвиток ретроспективних інформаційних ресурсів в Інтернеті та створення тематичних повнотекстових БД.

4. Для раціональної побудови архівних інформаційних ресурсів слід організувати їх використання, карти архівного порталу, яка буде надавати користувачам вичерпну інформацію про зміст та структуру порталу. Нами пропонується використати логічну архівознавчу модель сайту. Модель передбачає такі складові, поєднані функціональними зв'язками: а) архівні ресурси, б) система управління цими ресурсами. У ресурсах можна виокремити чотири типові складові архівно-інформаційної моделі організації інформаційних ресурсів сайту, на яких базуються основні елементи (рубрики або сторінки) сайту: І блок - інформація адміністративного характеру та з організації діяльності системи архівних установ; ІІ блок - законодавча та нормативно-правова інформація; ІІІ блок - супутня інформація; ІV блок - наукова та науково-інформаційна діяльність архівів і питання використання архівної інформації.

Система управління архівними інтернет-ресурсами передбачає реалізацію таких функцій: а) формування видів ресурсів та б) надання можливості користування ними. Вона спирається на класифікацію ресурсів та відповідну організацію веб-сторінок при опрацюванні інструментів користування, де у центрі уваги є потреби користувачів та прогнозування цих потреб з урахуванням відповідних програмних засобів та пристосування до потреб (аспекти дизайну).

5. Основними перспективними напрямами розвитку інформаційних ресурсів архівів та організації їх використання є: створення окремими архівами власних веб-ресурсів та веб-сторінок окремих архівів, пов'язаних з порталом ДКАУ; структурування інформації на засадах архівознавчої класифікації, підвищення ролі порталу як джерела науково-довідкової інформації та засобу пошуку архівної інформації, формування власної технології щодо користування архівними ресурсами, оцифрування документальних ресурсів з метою надання користувачам безпосереднього доступу до інформації джерел, організація системи посилань, діалогового режиму спілкування, сигнальної інформації (система позначення новинок), організація Інтернет-крамниць тощо.

6. Подальше удосконалення пошукових можливостей порталу „Архіви України” має передбачати розвиток англомовної версії архівного порталу, деталізованого (гіпертекстового) доступу в Інтернеті БД, передусім - Центрального фондового каталогу України; запровадження широкого діалогового режиму спілкування з користувачами, оприлюднення повного переліку послуг, що їх надають архівні установи, а також прейскуранту цін на платні послуги, побудову на архівному порталі електронної архівної “крамниці”, за допомогою якої користувачі можуть замовляти архівні видання через мережу Інтернет, а також сторінки користувача. У розділі “Публікації на сайті” необхідно передбачити електронну пошту, створити опитувальник користувачів порталу на прикладі російського досвіду (веб-сайт архівів Росії), “пам'ятку для авторів”, запровадити позначку „New” для найновіших позицій, посилити інтерактивність зв'язку між інформаційними ресурсами розділу, що у перспективі, зокрема, сприятиме також оптимізації виконання архівістами запитів громадян соціально-правового та генеалогічного характеру.

Виявлено й проаналізовано головні етапи розвитку музейної діяльності в Україні в сфері нових інформаційних технологій.

Література

1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. - М.:

ВЛАДОС, 1994. - C. 6

2. Кисельова А. Оформлення веб-сторінки офіційного сайту Державного комітету архівів України // Архіви України. - 2003. - № 1-3.

3. Кисельова А. Відкриті інформаційні ресурси архівного порталу України: структура, наповнення, моніторинг // Студії з архівної справи та документознавства. - К., 2004. - Т. 11. - С. 58-70.

4. Кисельова А. Використання архівних електронних ресурсів: статистика відвідувань архівного порталу України // Архіви України. - 2004. - № 1-2. - С. 158-167.

5. Кисельова А. Українські архівні ресурси в Інтернеті // Рукописна спадщина України: Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. - Вип. 9. - К., 2004.- С. 238247.

6. Кисельова А. Електронна версія архівних фондів України в Інтернеті // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Міжвідомч. зб. наук. пр. - Вип. 7. - К., 2005. - С. 7-28.

7. Кисельова А. Проблеми втрачених та переміщених архівів, бібліотек, музеїв. - К., 2002.

8. http://www.archives.gov.ua/Archives/index.php?displaced (у співав-торстві з Г. Боряком, Л. Одинокою, Р. Романовським, А. Слобод-ніченко)

9. Програма розвитку музейної справи на період до 2005 року. Затв.

10. постановою КМ. України від 30 берез. 2002 р. № 442 //Офіц. вісн.

11. України. - 2002. - № 14. - С. 194-208.

12. Hudson K. A Social History of Museums (What the Visitors Thought). - London, 1975. - P. 29.

13. Маркітан Л.П. Інформаційний потенціал кінофотовідеодокументів як історичного джерела //Укр. іст. журн. - 2002. - № 5. - С. 35-36.

14. Воройский Ф.С. Информатика. Новый систематизированный толковый словарь-справочник. - М.: Либерия. - 2001. - C. 291.

15. http://win.www.virtual.kiev.ua

16. http://www.lavra.kiev.ua

17. http://www.icfcst.kiev.ua

18. http://www.icom.org

19. http://www.cish.org/GB/Members

20. http://www.museum.org.ua

21. http://www.gilan.uar.net

22. http://www.heritage.com.ua

23. http://www.ipages. katalog com.ua

24. http://www.fnd.ukr.net

25. http://www.ukrayinarus.cjb.net

26. http://www.unitop.poltava.ua

27. http://www.brama.com

28. http://www.generator.kiev.ua

29. http://www.artcross.com.ua

30. http://www.hermitage.ru

31. http://www.mistral.culture.fr/louvre.html

32. http://www.metmuseum.com

Размещено на Allbest.ru