Система FreeBSD

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

FreeBSD - UNIX-подібна операційна система, коріння якої тягнеться від AT&T UNIX, через Berkeley Software Distribution (BSD) гілку операційних систем 386BSD та 4.4BSD. Працює на Intel x86 (IA-32), сумісних з ПК системах (включно з Microsoft Xbox, а також DEC Alpha, Sun UltraSPARC, Itanium (IA-64), AMD64, PowerPC та NEC PC-98 архітектурах. Наразі ведеться розробка над підтримкою архітектур ARM та MIPS.

FreeBSD розробляється, як повноцінна операційна система. Ядро, драйвери пристроїв та базові користувацькі утиліти (так звані Userland), на кшталт командного процесору (shell) розробляються в єдиному дереві джерельних текстів. Це одна з головних відмінностей системи від Linux, у котрій робота над розробкою ядра ведеться однією групою програмістів; базові користувацькі утиліти іншою (на приклад, проектом GNU); а усі пакунки збираються іншою групою у так званий дистрибутив.

Процес розробки FreeBSD розпочався у 1993 році на основі джерельного коду 386BSD. Проте, через турботу про законність використання запозиченого у 386BSD коду, і судовому процесу між Novell та Берклі, проект випустив спеціальну версію системи 2.0, де було переписано більшу частину її коду, чимало якого запозичивши у 4.4BSD-Lite.

FreeBSD 3.0 приніс до проекту багато змін: перехід до двійкового формату ELF, з'явилася початкова підтримка SMP систем і 64 розрядної архітектури Alpha. У свій час, гілка 3.х серйозно критикувалася, оскільки багато змін не були очевидно вигідними і мало впливали на роботу, однак, вона була необхідним кроком у розвитку проекту, котрий допоміг гілці 4.х стати дуже успішною.

Спочатку, FreeBSD використовувала в якості свого логотипу демона BSD, однак у 2005 році, був влаштований конкурс на створення нового логотипу. 8 жовтня 2005 змагання завершилися, і переміг у них Anton K. Gural, малюнок котрого став новим логотипом проекту. Однак, демон BSD залишається талісманом проекту FreeBSD.

Останньою версією гілки 5.х була випущена у травня 2006 версія 5.5. Розробники FreeBSD одночасно підтримують (як мінімум) дві гілки системи. - STABLE гілка є головною, нові випуски котрої виходять кожні 4-6 місяців; CURRENT гілка використовується в якості робочої розробниками операційної системи.

Поточна версія FreeBSD гілки 6, 6.3, вийшла 18 січня 2008, ця версія продовжила роботу над SMP та оптимізацією потоків, також проводиться робота над новою функціональністю для 802.11 і запозиченням ідей по покращенню безпеки з TrustedBSD.

27 лютого 2008 р. вийшла FreeBSD версії 7.0. Ця версія стала гілкою STABLE. Новими особливостями є мережевий протокол SCTP, журналюєма файлова система UFS, експериментальний порт файлової системи ZFS, компілятор GCC версії 4, краща підтримка архітектури ARM, також поліпшення та оптимізація продуктивності. Диспетчер ядра ULE був значно поліпшений і став диспетчером за замовчанням у FreeBSD версії 7.1. Також до версії 7.1 був доданий DTrace.

Наразі гілкою CURRENT є версія 8.0. В 8-й версії ведеться робота над Superpages, DTrace, Xen DomU, віртуалізацією мережевого стеку (VIMAGE) та іншими поліпшеннями.

При розробці FreeBSD 8.0, яка вийшла 26 листопада 2009, основна увага приділялася інструментам віртуалізації, засобам бездротового зв'язку і технологіям зберігання даних. Файлова система ZFS (Zettabyte File System) оновилася до версії 13, з'явилася підтримка стандарту зв'язку 802.11s і експериментальна підтримка архітектури MIPS. Розробники підвищили загальну продуктивність і стабільність системи, оптимізували платформу під сучасні багатоядерні процесори, удосконалили засоби адміністрування і поліпшили підтримку інтерфейсу USB.

До складу FreeBSD 8.0 входять стільниці GNOME 2.26.3 і KDE 4.3.1; розширена база драйверів.

Знаходиться в розробці, однак вже зараз можна отримати CURRENT версію системи. Для отримання вихідних кодів можна скористатись CVS, SVN. Зкомпільовану версію можна отримати у вигляді ISO-образу.

FreeBSD забезпечує сумісність з деякими іншими UNIX-подібними операційними системами, зокрема, з Лінукс. Шар сумісності надає можливість працювати з програмним забезпеченням для лінукс, котре розповсюджується лише у двійковому форматі, і не може бути портовано на FreeBSD.

FreeBSD має два можливих варіанти сумісності: для користувачів, та для розробників. Варіант для користувачів має назву, що починається linux_base а для розробників - linux_dist. Обидва варіанти можна встановити із портів, розділ emulators (емулятори).

Як і споріднені до неї операційні системи, код FreeBSD розповсюджується під різними ліцензіями. Увесь код ядра і весь новостворений код розповсюджується під ліцензією BSD, котра дозволяє будь кому використовувати і розповсюджувати FreeBSD скільки їм заманеться.

Частина коду утиліт розповсюджується за ліцензіями GPL, LGPL, ISC, CDDL та Beerware.

Також деякий код доступний лише у двійковому вигляді, на кшталт шару абстрагування апаратних засобів (HAL) драйверів для бездротових пристроїв Atheros та утиліт для Adaptec AAC RAID (поставляється у виді пакунку).

Графік поширеності систем родини BSD з дослідження використання BSD 2005 року[1] Кожен опитуваний міг назвати кілька варіантів BSD

DragonFlyBSD - відгалуження від FreeBSD 4.8. Вона має систему потокової обробки повідомлень, схожу на ту, що застосовується в системах із мікроядром.

FreeNAS - дистрибутив на базі мінімального FreeBSD, орієнтований для створення NAS-систем

Frenzy - LiveCD-дистрибутив на базі FreeBSD, орієнтований на україномовних та російськомовних системних адміністраторів.

FreeSBIE - LiveCD-дистрибутив FreeBSD.

BSDeviant - також LiveCD-дистрибутив FreeBSD.

PicoBSD - мініатюрна версія FreeBSD, відгалуження від другої вітки, на даний момент не розвивається.

Darwin - ядро Mac OS X, чимало запозичило у FreeBSD, розробляється фірмою Apple.

PC-BSD - дистрибутив із графічним інсталятором, орієнтований на настільні системи.

DesktopBSD - дистрибутив для настільних систем.

TrueBSD - дистрибутив для настільних систем.

RoFreeSBIE - румунський дистрибутив для настільних систем.

FreeBSD використовують в якості платформи на багатьох великих серверах такі компанії, як:

Yahoo!

Apache

Pair Networks

Sony Japan

Netcraft

FreeBSD має на меті зробити операційну систему корисну для будь-яких цілей. [1] Вона призначена для запуску широкого різноманіття програм, бути легкою у використанні, мати найсучасніші функції, та легко масштабуватися для дуже високих навантажень серверів. [2] FreeBSD є безкоштовною, має відкритий вихідний код, і надає перевагу ліберальній ліцензії BSD. Однак, вони іноді приймають угоди про нерозголошення інформації, і включають обмежену кількість закритого коду HAL-модулів спеціальних драйверів пристроїв, в їх дерево вихідного коду, для підтримки апаратного забезпечення компаній, які не дають «чистих» драйверів з відкритим вихідним кодом. Щоб тримати високий рівень якості і забезпечувати хорошу підтримку робочих станцій, серверів і високо-класних вбудованих систем, FreeBSD фокусується на вузькому колі архітектур. [3] Значну увагу протягом останніх 5 років наділено розвитку багатопроцесорної масштабованості. Інші недавні роботи включають покращення функцій забезпечення загальної безпеки, таких як контроль доступу та безпека аудиту підтримки.

Сервер - це технічне рішення, яке надає безлічі комп'ютерів доступ до файлів, даних, ресурсів принтерів і факсів. Сервером часто називають спеціальний комп'ютер (або устаткування), на якому працює серверне програмне забезпечення. Сервер оптимізований для надання послуг іншим комп'ютерам, або «клієнтам». Клієнтами можуть бути комп'ютери, а також принтери, факси і інші пристрої, підключені до сервера.

Разом сервер і його клієнти утворюють клієнт-серверну мережу. Клієнт-серверна мережа надає системи маршрутизації і забезпечує централізований доступ до інформації, ресурсів, даних, що зберігаються, і багато чого іншого.

За допомогою сервера можна організувати безпечніший загальний доступ до файлів і ресурсів, наприклад факсимільним апаратам і принтерам. Наприклад, в серверній мережі співробітники можуть одночасно мати доступ до Інтернету і до електронної пошти компанії.

Для роботи сервера використовують спеціалізовані серверні операційні системи (ОС). Порівняємо дві з них - Windows Server 2003 та FREEBSD. Системи Windows Server 2003 можуть установлюватися як відновлення вже існуючих систем зі збереженням інстальованого програмного забезпечення, настроювань користувачів, системи й служб. Забезпечується відновлення майже всіх серверних версій Windows, починаючи з Windows NT 4.0 Server.

Системи цього сімейства пропонують всі серверні можливості ОС Windows 2000 Server, включаючи зовсім нові засоби, реалізовані на обновленому ядрі ОС Windows XP з урахуванням вимог до надійності й безпеки систем і даних.

У сполученні із клієнтами, що працюють під керуванням Windows 2000 і Windows XP Professional, Windows Server 2003 реалізують можливості технології IntelliMirror, що поєднує в собі розвинені засоби адміністрування: централізоване адміністрування корпоративної мережі з використанням шаблонів політик безпеки й Active Directory; керування інсталяцією, відновленням і видаленням програмних продуктів; підтримка робочої конфігурації для мобільних користувачів; вилучена інсталяція операційної системи із сервера, що спрощує заміну або підключення комп'ютерів

Захищеність інформації у системі Windows Server 2003 забезпечується завдяки використанню модифікованої файлової системи NTFS 5.0, що шифрує файлової системи (EFS), комунікаційних протоколів, що дозволяють створювати закриті віртуальні приватні мережі (VPN), протоколу аутентификації Kerberos (у доменах Active Directory) і технологій керування доступом, таких як смарт-карти.

У системах цього класу мінімізована необхідність перезавантаження, підвищена надійність драйверів пристроїв і передбачена можливість «відкоту» до попередньої версії драйвера.

Компанія Microsoft провела цілий ряд заходів, спрямованих на поліпшення захищеності своїх продуктів, особливо при їхній роботі у відкритому мережному середовищі - зокрема, в Інтернеті. У результаті багато можливостей систем за замовчуванням виключені, тобто недоступні для зловмисників. Таким чином, неконтрольований доступ до інформації й системи стає значно менш імовірним.

Багатозадачність з динамічною зміною пріоритетів забезпечує надійне і швидке розділення ресурсів комп'ютера між працюючими застосуваннями і користувачами. Можливість одночасного доступу для багатьох користувачів дає можливість використовувати машину для різних цілей. Системна периферія автоматично розділяється між користувачами.

Підтримка TCP/IP - мережі включає SLIP, PPP, NFS і NIS. Це означає, що машина може з легкістю взаємодіяти з іншими системами, наприклад виступати в ролі сервера підприємства, що забезпечує такі життєво важливі функції, як NFS, e-mail, WWW і FTP-сервер, управління маршрутизацією з використанням вбудованих брандмауерів.

Захист пам'яті забезпечує безпеку виконання програм. Жодна програма або користувач не можуть впливати на виконання інших програм, якщо у них немає на це має рацію.

Система віртуальної пам'яті і віртуальних машин дозволяє працювати додаткам, що вимагають великих об'ємів пам'яті, при цьому вони не створюють труднощів і затримок у взаємодії з користувачем.

ОС FREEBSD функціонально повна, надійна і швидка в роботі, надаює багато можливостей, які раніше були доступні тільки на могутніших і дорожчих машинах. ОС FREEBSD зі всього сімейства вільно поширюваних BSD-систем розвивається зараз найдинамічніше. Ще одна велика перевага ОС FREEBSD, це наявність повної початкової копії операційної системи, яка надає користувачу максимальний рівень контролю над середовищем.

Винятковий набір мережевих функцій, висока продуктивність, засоби забезпечення інформаційної безпеки і сумісності з іншими ОС - ось ті сучасні можливості FreeBSD, які часто все ще відсутні в інших, навіть кращих комерційних, операційних системах.

FreeBSD є ідеальною платформою для побудови Internet або Intranet сервера. Ця система надає надійні навіть при самій інтенсивної навантаженні мережеві служби, та ефективне управління пам"яттю, що дозволяє забезпечувати прийнятний час відгуку для тисяч одночасно працюючих користувальницьких завдань.

Величезна кількість додатків

Якість FreeBSD укупі із сучасним, дешевим і продуктивним апаратним забезпеченням ПК роблять цю систему дуже економічною альтернативою комерційним UNIX ® робочих станцій UNIX ®. Вона прекрасно підходить для великої кількості, як десктопних, так і серверних додатків.

FreeBSD може бути встановлена з різних носіїв, включаючи CD-ROM, DVD-ROM, дискети, магнітну стрічку, з розділу MS-DOS ®, або, якщо у вас є підключення до мережі, можна встановити її безпосередньо через FTP чи NFS. Все, що вам потрібно - кілька чистих дискет ємністю 1.44 Мбайт і ці вказівки.

TCP стек урятовані від глобальних блокувань (Giant Lock), мешающих оптимальної роботи на багатопроцесорних системах. Ряд оптімізіцій (див. нижче) дозволив домогтися збільшення продуктивності в рази. Вилучено налагоджувальну і супутній Giant-локам код, за компанію вилучено підтримка IPX поверх IP, тимчасово відключені модулі ISDN4BSD і netatm.

Додана можливість фонового виявлення мереж, роумінгу між точками доступу, підтримка 802.11n пристроїв і 900 MHz карт, половинній (15 dBm) і четвертной (12dBm) вихідної потужності каналів каналів для 802.11a; EM (4), додана підтримка Intel адаптерів 80003, 82571, 82571EB, 82572, 82575, ICH8. Значно збільшилась продуктивність, за рахунок більш швидкої обробки переривань і використання обробника «taskqueue» замість «ithread».

Доданий JIT (Just-In-Time) компілятор BPF правил відсіювання пакетів в BPF (4) та ng_bpf (4). Для включення перезібрати ядро з опцією BPF_JITTER, тимчасово відключити можна через sysctl net.bpf_jitter.enable;

З OpenBSD / NetBSD перенести драйвер для об"єднання каналів у віртуальний мережевий інтерфейс з можливістю забезпечення безперебійної роботи - lagg (4);

Додана підтримка протоколу SCTP (Stream Control Transmission Protocol). Включається через опцію ядра SCTP, за замовчуванням активно Generic конфігурації;

Підтримка TSO (TCP / IP segmentation offload) - зниження навантаження системи через винесення деяких моментів обробки TCP з"єднань на плечі мережевих карт (підтримка в EM (4), mxge (4) та cxgb (4));

Динамічне обчислення розміру Send / receive TCP буферів (розмір автоматично варіюється в залежності від типу мережевої активності). Управління через sysctl змінні net.inet.tcp.sendbuf_ * і net.inet.tcp.recvbuf_ *.

Диски та системи зберігання даних gjournal - Geom клас для журналірованія, що працює на рівні блоків і не залежить від типу файлової системи. В даний час реалізована підтримка журналірованія UFS; gvirstor - Geom клас для створення віртуальних дискових розділів. Наприклад, за допомогою gvirstor можна об"єднати групу дисків в одне велике сховище і надалі підключати до нього нові диски;

Реалізація iSCSI Initiator, для віддаленого доступу до iSCSI пристроїв по мережі. Управління здійснюється через утиліту iscontrol.

Рятування серверної та клієнтської частин NFS і pseudofs (procfs, linprocfs і linsysfs) від глобальних блокувань, що дозволяє домогтися значного збільшення продуктивності на багатопроцесорних системах.

Нова, більш стабільна, реалізація файлової системи unionfs.

Підтримка файлової системи ZFS, перенести з OpenSolaris. ZFS доступна для платформ amd64, i386 та pc98.

Науково-технічний прогрес вимагає створення систем ефективного пошуку інформації, що використовується в наукових цілях. Одним з поширених методів пошуку даної інформації є використання літератури, що, як правило, зосереджена в різних бібліотеках. Найбільше поширення в даний час одержав пошук інформації в бібліотеках з використанням різних каталогів (по авторах, систематичним каталогам, по ключових словах) і реферативних видань. Як правило, даний пошук здійснюється в ручному режимі чи з використанням недосконалих програмно-апаратних систем і засобів. Це приводить до великих часових і трудових витрат. При цьому результатом пошуку є знаходження того чи іншого літературного джерела, яке потрібно одержати надалі з бібліотечного фонду. Іноді дане літературне джерело може бути видане іншому користувачеві і, отже, пошук закінчується негативним результатом. При цьому варто врахувати, що система пошуку не забезпечує дистанційний доступ до літературних джерел.

Можливим вирішенням побудови розподілених систем пошуку інформації є застосування Інтернет. При цьому стає актуальним питання про перенесення літературних джерел в електронний формат і публікації його в мережі.

Перевага мережі Інтернет полягає у простоті доступу до інформації, швидкості її пошуку. Практично всі бібліотеки США мають «електронне представництво» у мережі Інтернет, що зумовлене досить широким поширенням мережі Інтернет у цій країні.

операційний система розробка

Размещено на Allbest.ru