Інформаційні технології в гуманітарних сферах

15

Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка

Реферат на тему:

“Інформаційні технології в гуманітарних сферах”

Виконала студентка ІІ курсу

групи №6 Котик Віталія

Київ - 2010

Зміст

Вступ

Інформаційні технології як явище

Інформаційні технології як спосіб осягнення гуманітарних наук

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Інформація - це явище незрівнянно більш древнє, ніж сама людина. Вже сама природа у процесі своєї еволюції передавала закодовану інформацію в рослинах та живих організмах. З перших своїх кроків люди шукають і знаходять нові засоби передачі, збереження та обробки інформації. Однак ніколи раніше людство не накопичувало інформацію й знання настільки стрімкими темпами. Тому закономірним є те, що жодна галузь людської діяльності не зазнала такого розвитку як інформаційні технології. Саме вони були покликані збільшити ефективність та зручність використання різноманітних видів інформації.

За останні десятиріччя інформаційні технології зазнали такого глобального поширення, що зараз уже важко уявити життя сучасної людини без них. На сучасному етапі можна без особливих труднощів навести приклади використання інформаційних технологій у всі галузях: від освіти і до менеджменту. Сьогодні успіх буде мати та фірма, той заклад, який володіє найсучаснішими комп'ютерними технологіями. Значного прогресу можна досягти і в галузі освіти з впровадженням відповідних інформаційних комп'ютерних технологій, які зможуть зробити процес здобуття освіти більш гнучким, індивідуалізованим і одночасно нададуть змогу студентам використовувати глобальні ресурси для навчання, спілкуватись та обмінюватись досвідом із студентами інших міст, країн тощо.

Насправді, перспективи розвитку інформаційних комп'ютерних технологій безмежні. Саме тому для дослідження була обрана така цікава та актуальна тема, в якій буде дано відповіді на запитання, що являє собою інформаційна технологія, яки існують види інформаційних технологій. Також розглядатимуться етапи розвитку інформаційних технологій, перспективи їх використання. Особливу увагу буде приділено проблемам та небезпекам, які пов'язані з використанням інформаційних технологій.

Інформаційні технології існували давно, тому з розвитком комп'ютерів і засобів зв'язку почали з'являтися різні варіації: «інформаційні й комунікаційні технології», «комп'ютерні інформаційні технології» й ін. У даній роботі під інформаційними технологіями будемо розуміти сучасне звучання, тобто інтеграцію комп'ютерів, електроніки й засобів зв'язку.

Звичайно існує безліч визначень даного терміну, наприклад:

Інформаційна технологія - системно організована для рішення завдань управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передачі, нагромадження, пошуку, обробки й захисту інформації на базі застосування розвиненого програмного забезпечення, використовуваних коштів обчислювальної техніки й зв'язку, а також способів, за допомогою якого інформація пропонується клієнтам.

У даний момент англійське слово «менеджмент» відоме майже кожній освіченій людині. У спрощеному розумінні менеджмент - це вміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки людей. Менеджмент українською - «управління» - функція, вид діяльності по управлінню людьми в найрізноманітніших організаціях. З погляду Гарвардської школи бізнесу, поняття «менеджер» й «лідер» не ідентичні. Головна якість лідера - чітке бачення мети, що представляється лише в досить туманних обрисах або не уявляється зовсім. Основна ж якість менеджера, керівника - ефективно, з найменшими втратами, реалізувати певну мету.

Інформаційні технології як явище

Інформаційна технологія - це сполучення процедур, що реалізують функції збору, одержання, нагромадження, зберігання, обробки, аналізу й передачі інформації в організаційній структурі з використанням засобів обчислювальної техніки, або, іншими словами, сукупність процесів циркуляції й переробки інформації й опис цих процесів.

Інформаційна технологія припускає вміння грамотно працювати з інформацією й обчислювальною технікою.

Неодмінною умовою підвищення ефективності управлінської праці є оптимальна інформаційна технологія, що володіє гнучкістю, мобільністю й адаптивністю до зовнішніх впливів.

Відповідно до визначення, прийнятого ЮНЕСКО, інформаційна технологія - це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих опрацюванням і збереженням інформації; обчислювальну техніку і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, практичні додатки, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні і культурні проблеми. Самі інформаційні технології вимагають складної підготовки, великих початкових витрат і наукомісткої техніки. Їхнє введення повинно починатися зі створення математичного забезпечення, формування інформаційних потоків у системах підготовки спеціалістів.

На вибір того або іншого способу обробки даних в електронних обчислювальних системах (ЕОС) впливає дуже велика кількість факторів, зв'язаних як із самим об'єктом керування, так і керуючою системою. Кількість можливих варіантів побудови технологічного процесу обробки даних виявляється досить значним. Тому з метою полегшення вивчення й проектування цих процесів доцільно виділяти деякі класи процесів.

При цьому істотний вплив на класифікацію здійснюють можливі режими обробки даних в обчислювальних системах (ОС). Доцільно виділяти режими роботи й режими експлуатації обчислювальних систем.

Режими експлуатації багато в чому пов'язані з підвищенням ефективності роботи користувачів. Режими роботи в основному визначають ефективність роботи ОС.

Ефективність роботи ОС часто характеризується її продуктивністю. Великий вплив на продуктивність робить можливість сполучення в системі роботи пристроїв вводу-виводу й центрального процесора. Таку можливість забезпечує використання в системі багатопрограмного режиму роботи. Наявність декількох процесорів також впливає на підвищення продуктивності. Цей режим роботи системи називається багатопроцесорним.

Корисно розглянути й деякі режими експлуатації обчислювальної системи. До них ставиться режим пакетної обробки (off-lіne), (об'єднання декількох ПП у групу, називану пакетом). Для даного режиму характерно мінімальне втручання оператора, висока ефективність роботи ОС, але більші витрати часу на очікування результату. Прискорення видачі результату можливо з використанням режиму роботи системи, називаного паралельною обробкою або квантуванням часу для пакетної обробки. Тобто, кожній прикладній програмі із групи виділяється квант часу, після закінчення якого керування передається наступній програмі. Це дозволяє одержати результати по коротких програмах до закінчення обробки всього пакета.

Ще більше збільшує швидкість відповіді системи користувачеві можливість безпосереднього доступу, здійснюваного в оперативному режимі обробки (on-lіne). При багатопрограмному режимі роботи ЕОМ з використанням квантування часу й режиму безпосереднього доступу виходить режим, іменований поділом часу (time-sharing).

Завдання, розв'язувані в автоматизованих системах управління (АСУ) можна підрозділити на завдання, які вимагають негайної відповіді, і завдання, що допускають певну затримку відповіді. Для завдань із негайною відповіддю призначений режим реального часу. Він характеризується дистанційною обробкою інформації, або телеобробкою.

Вибір того або іншого режиму експлуатації обчислювальної системи визначається параметрами розв'язуваних завдань. Коли користувач має доступ до якого-небудь термінала й в обробці бере участь невеликий обсяг даних (що характерно для інформаційного пошуку й обробки повідомлень) доцільно використати безпосередній доступ з негайною обробкою.

Для більших обсягів інформації й некритичності часу обробки характерний пакетний режим. Він сполучається з телеобробкою, що забезпечує більше швидку доставку результатів користувачеві.

Підготовлені й уведені у ОС дані в процесі зберігання розташовуються, як правило, на зовнішніх накопичувачах інформації.

Ідеологія, покладена в основу організації системи зберігання, багато в чому визначає технологію внутрімашинної обробки даних. Тобто, ріст надмірності інформаційних масивів, зростання сумарного обсягу архівів даних на МН і відповідно ріст машинного часу й чисельності працівників приводять до необхідності організації зберігання даних у вигляді банку даних, що полегшує внесення змін у масиви.

Значна частина інформації підлягає переробці, зберіганню, передачі, збору, доведенню до користувачів, інша частина інформації надходить ззовні або виробляється усередині виробництва. Таким чином. можна говорити про процеси циркуляції й переробці інформації (інформаційних процесах).

Інформаційні технології як спосіб осягнення гуманітарних наук

Досвід просування інновацій не раз підтверджував істину про те, що нові технології, застосовані для вирішення погано сформульованих і недостатньо досліджених проблем, не тільки не приносять очікуваних результатів, але часто навіть погіршують ситуацію. Щось подібне відбувається зараз в області нових інформаційних технологій в навчанні. Не тільки в нашій країні, але і навіть у високотехнологічних країнах ейфорія поголовної переможної комп'ютеризації часто змінюється розчаруванням, появою нових проблем, часто не менш гострих, ніж ті, які висувалися спочатку. Справжній шок переживають викладачі деяких західних університетів, коли усвідомлюють різке звуження обсягу зайнятості внаслідок перекладу на рейки інформаційних технологій операцій доставки інструктивних і навчальних матеріалів, контролю знань і навичок, симуляції складних процесів. Поява ВЗО без викладачів, технологій навчання і тренінгу, в яких центральна роль відводиться студенту, свідчить про те, що на наших очах закладаються основи кардинальної трансформації діяльності освітніх установ.

Важко помилитися, якщо просто сказати, що інформаційні технології треба розвивати в наших навчальних закладах, що це важливо і відставання тут загрожує втратою технологічних орієнтирів як освітньої системи, так і всієї держави. Але набагато складніше йде справа, якщо спробувати поглянути глибше, якщо задатися метою уяснити внутрішньо властиві об'єкту аналізу властивості організації, функціонування і зв'язків. Це дозволило б більш точно оцінити втрати і здобутки від впровадження або гальмування нових інформаційних технологій, виявити причинно-наслідкові зв'язки і значущі чинники, прогнозувати ефекти і наслідки, технологічно підтримувати ефективну діяльність індивідуумів і колективів. Підсумовуючи, перерахуємо ряд переваг, які привносять інформаційні комп'ютерні технології в процес навчання. До них можна б було віднести таке:

· навчальні і тренувальні матеріали можуть легко поновлюватися;

· студенти, а не викладачі, можуть управляти вибором навчального матеріалу, комбінуючи курси різних навчальних закладів;

· здатність стежити за виконанням інструкцій особою, що навчається, запам'ятовувати її відповіді, фіксувати доступ до навчальних матеріалів;

· можливість моделювання аналізу середовища і ситуації взаємодії з тим, хто навчається;

· забезпечення on-line зв'язку між студентом і віддаленим вчителем;

· привабливість для сприйняття мультімедійного представлення інформації;

· можливість організації контролю за порядком і темпом подачі матеріалу, навчальною активністю що навчається;

· забезпечення ефекту симуляції складних процесів без ризику і з надзвичайно низькими витратами;

· можливість настройки сервісу навчання і тренінгу на осіб з різним рівнем здібностей;

· можливість ефективної доставки для користувача широкого діапазону тренувального матеріалу;

· доступ до розподілених банків інформаційних ресурсів, навчальних і контролюючих матеріалів;

· можливість ефективного поширення накопиченого досвіду;

· потенціал величезного по діапазону і глибині репозитарію змістовної навчальної інформації;

· пристосованість для реалізації моделі безперервної освіти;

· свобода в пошуці і відборі матеріалу, співзвучного власним цілям і завданням навчання;

· забезпечення більшого контролю з боку учня за процесом;

· надання умов для створення середовища конкуренції навчальних курсів;

· можливість організації незалежного централізованого і уніфікованого вихідного контролю знань і навичок;

· забезпечення ефекту групової співпраці, створення корисного дискусійного середовища і ефективної спеціалізації учасників віртуальних робочих груп;

· симуляція технологічного середовища представлення освітніх послуг, створення віртуальних навчальні закладів.

Акцентування уваги на окремих привабливих сторонах організації процесу навчання призвело до проектування декількох моделей нових технологій навчання. Кожна з них, як правило, експлуатує невелике число ідей: низьку собівартість надання освітніх послуг, розвиток пізнавальної активності учнів, зручність доступу до величезних гетерогенних джерел інформаційної підтримки навчальної діяльності, безперервний характер навчання, групову синергію (системне поєднання) і спеціалізацію, відхід від неефективної процедурної моделі організації навчання, перехід від моделі навчання, орієнтованої на викладача до студенто-орієнтованої моделі. На практиці спостерігається тенденція об'єднання фрагментів нових технологій, що добре себе зарекомендували, з метою використання всього кращого в контексті суб'єктивного досвіду і місцевих умов. Проте, вважаємо за важливе дати коротку характеристику найбільш популярних технологічних підходів.

Використання інформаційних технологій на уроках української мови може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких вважаємо такі: потреби конкретного уроку, рівня володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі середньої загальної освіти. Серед зазначених технологій використовуємо такі їх види:

- інформаційні технології;

- електронні підручники;

- окремі типи файлів (зображення, відео-, аудіо-, анімації);

- розроблені авторські уроки (інтеграція різних об'єктів в один формат - презентації, web-сторінки).

У своїй роботі надаємо перевагу використанню створених власних уроків, зокрема мультимедійних супроводів, адже мультимедіа - це сучасна комп'ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об'єднувати в одній комп'ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію).

Мультимедійний урок дає можливість комбінувати на одному занятті велику кількість цікавих завдань, залучаючи все більше учнів до активної роботи. Іноді створюємо презентації разом з учнями, пояснюючи, який результат є очікуваним, але обов'язково враховуємо їхню думку.

Вважаємо, що головне завдання використання інформаційних технологій у процесі вивчення української мови - підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.

Висновки

У сучасному суспільстві інформація є важливим і цінним ресурсом, а рівень розвитку країни оцінюється рівнем її інформатизації. Тому всі країни світу докладають чималих зусиль для забезпечення розвитку інформаційної сфери, створення відповідного комп'ютерного середовища. Зусиллями багатьох організацій, насамперед Кібернетичного центру НАН України, інших колективів учених і фахівців в Україні, створена платформа розвитку інформаційного суспільства. Її конструктивною відмінністю є створення високоорганізованої інфраструктури.

У сфері розробки та використання ІТ справжньою революцією стало створення системи Інтернет. У цій специфічній галузі світової економіки з річним обігом більш як 500 млн. доларів уже нині зайнято понад 3 млн. людей. В США наприкінці 90-х років системою Інтернет користувалося 70 млн. людей, а у 2002 році число користувачів виросте до 120 млн. Обсяг світової торгівлі через систему Інтернет на початок 2001 року досяг 100 млрд. доларів.

Отже, рівень розвитку комп'ютерних технологій стає складовою «невагомої економіки» -- тобто «економіки знань».

Варто зазначити, що досягнення українських учених в галузі оптимізації, математичного моделювання, системного аналізу -- світового рівня. Саме цим пояснюється той факт, що в складній конкурентній боротьбі за місце на світовому ринку комп'ютерних технологій нашим фахівцям нерідко вдається знайти свою нішу і здобути визнання. Неможливо досягти успіхів у побудові складних ІТ, не ґрунтуючись на результатах фундаментальних досліджень.

Актуальним є впровадження інформаційних технологій в освіті, культурі, в засобах масової інформації. Головними розробниками цих систем є НТУУ «КПІ», Інститут проблем штучного інтелекту (м. Донецьк), Інститут проблем реєстрації інформації, Міжнародний науково-навчальний центр з інформаційних технологій.

Яскравим прикладом застосування інформаційних технологій у сфері культури є також створення Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України баз даних культурної спадщини народів Європи.

Однією з наймасштабніших розробок за останні роки є комп'ютерна мережа закладів освіти і науки України (УРАН). Вона розроблена НТУУ «КПІ» в основному за рахунок міжнародних грантів і широко використовується в освітніх та наукових закладах. Система УРАН надає можливості своїм користувачам швидко і надійно обмінюватися різноманітними даними, за необхідності користуватися можливостями системи Інтернет. В НТУУ «КПІ» розроблена також оригінальна система МІТРІС, яка є значним досягненням українських вчених в області мікрохвильових технологій та комунікаційних систем.

Автоматизована система ідентифікації особи у суспільстві та державі стала неодмінним атрибутом не тільки цивілізованих країн, а й країн, що розвиваються. Базовою інформацією про людину в будь-якій системі ідентифікації є персональна інформація: прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, фотографія. НДІ прикладних інформаційних технологій за активної участі Міністерства науки і освіти розроблена та введена в експлуатацію інформаційно-виробнича система «Освіта», яка дає можливість здійснювати інформаційний та документальний супровід навчального процесу. Вперше ця система використана для ведення поточної бази даних учнів та студентів, виготовлення учнівських та студентських квитків, впорядкування надання пільг студентам. Можливість підробки документів чи не санкціонованого доступу до інформації виключаються завдяки унікальним матеріалам та найсучаснішим технологіям і криптографічним засобам, що використовуються для їх виготовлення.

Оскільки персональні дані людини, що містить система «Освіта», і надалі можуть бути використані, система може стати ядром загальнодержавної автоматизованої системи ідентифікації людини, основою системи обліку документів та їх автентифікації.

В Інституті програмних систем за рахунок залучення позабюджетних коштів забезпечено розробку за державним замовленням низки інформаційних технологій та автоматизованих комп'ютерних систем в інтересах Міноборони та Держкомкордону України, а також комп'ютерних систем для різних органів державного управління.

Отже, про вагоме значення інформаційних технологій досить виразно говорять різні аспекти їх застосування у гуманітарних сферах.

Список використаної літератури

1. Бройдо В.Л. Підручник “Інформатика”, М., «Фінанси та статистика», 2004. - 336с.

2. Крилов І.В. Інформаційні технології: теорія і практика, М., Центр, 2006. - 415с.

3. Барсуков В. Нова інформаційна технологія: види та сфери застосування // Обчислювальна техніка та її застосування. - №6, 2007. - С.15-19.