1. ???????????? ?? ???????у ????????????? ??????

Підходи та принципи проектування АРМ як складової інформаційної системи управління підприємством відображаються в технічному завданні на автоматизовану систему, яке є основним документом, що визначає вимоги та порядок створення ІС або її модернізації. Технічне завдання має містити такі розділи:

1. Загальні відомості.

2. Призначення та мета створення системи.

3. Характеристика об'єктів автоматизації.

4. Вимоги до системи.

5. Склад та зміст робіт зі створення систем.

6. Порядок контролю та приймання системи.

7. Вимоги до складу і змісту робіт з підготовки об'єкта автоматизації до вводу системи в дію.

8. Вимоги до документації.

9. Джерела розробки.

Дозволяється вносити до технічного завдання деякі розділи або поєднувати та деталізувати окремі з них.

Розділ «Загальні відомості» ознайомлює з організацією-замовником, а також розробником, визначає джерела фінансування розробки, термін початку та закінчення робіт, порядок оформлення результатів проектних робіт.

Розділ «Характеристика об'єктів автоматизації» містить найважливіші відомості про об'єкт (або посилання на документи, де такі відомості можна знайти). Наприклад, інформує про наявність обчислювальної техніки, розміщення підрозділів, основні їх функції тощо.

У розділі «Вимоги до системи» наведено насамперед вимоги до структури інформаційної системи, чисельності та кваліфікації персоналу, режиму його роботи. Серед вимог можуть бути й додаткові -- до технічного обслуговування системи та захисту інформації від несанкціонованого доступу, до зберігання інформації та сумісності з іншими системами (зокрема визначаються засоби обміну інформацією), до перспектив розвитку системи тощо.

У цьому розділі можуть бути підрозділи -- вимоги до системи в цілому, до функцій системи, а також до видів забезпечення.

У розділі «Склад та зміст робіт зі створення системи» міститься перелік стадій та етапів її створення, зазначається термін початку та закінчення кожного етапу або стадії, перелічуються виконавці робіт. Цей розділ містить також перелік документів, які мають завершувати кожний етап проектних робіт.

У вимогах до складу та змісту робіт з підготовки об'єкта автоматизації до вводу системи в дію названо заходи, які виконують перед упровадженням системи. Серед них найважливішими є такі:

1. Зведення інформації, яку дістає інформаційна система, до вигляду, придатного для обробки на ЕОМ.

2. Створення необхідних для функціонування інформаційної системи підрозділів.

3. Термін і порядок комплектування штатів та навчання персоналу.

Розділ «Вимоги до документації» містить погоджений із замовником перелік документів, які мають розроблятися. Обумовлено, які документи можуть здаватися на машинних носіях.

? ??????? «??????? ????????» ????????????? ????????? ? ???????????? ?????????, ?? ????????????????? ??? ??? ???????? ?????????? ????????, ? ????? ??, ??? ???????????? ??? ??? ????????? ????????????? ???????.

Структуру та зміст ескізного проекту державний стандарт не визначає, а тому ці характеристики проекту визначаються за погодженням між проектувальником і замовником залежно від його призначення.

Головне призначення ескізного проекту -- дати стислий попередній опис системи, яка має створюватися.

Іноді ескізний проект створюється для того, щоб ознайомити експертів або керівництво організації з основними методами, розрахунками, документами, функціями, які будуть притаманні інформаційній системі.

? ?????? ???? ???????? ?????? ???? ?????????? ???????? ??????? ??? ??????????? ???????. ??? ?????????????? ??? ???????????? ??????????? ? ??? ?? ????? ????????????? ???????. ?????????, ???????? ??????????? ??? ??????? ?????? ?? ???????????? ??????? ? ???? ?? ????????????? ??? ???????????? ? ??????? ????????????. ?? ???? ?????? ?????????? ??????? ?????????????? ??????? ?? ????????? ???????? ??? ?????????? ? ???????????? ????????? ????????????? ???????, ???????????? ???????? ?????????? ?? ??????? ???????..

Постановка задачі має містити таку інформацію:

1. Характеристику задачі. При її описі слід назвати призначення, техніко-економічну сутність задачі і обґрунтувати необхідність її розв'язування на ЕОМ; навести перелік об'єктів, при управлінні якими розв'язується задача; описати призначення і використання вихідної інформації; зазначити періодичність розв'язування і термін видачі вихідної інформації; перелічити умови, за яких припиняється автоматизоване розв'язування задачі (у разі потреби перелічити зв'язки даної задачі з іншими задачами); описати розподіл дій між персоналом і технічними засобами при різних ситуаціях розв'язування задачі.

2. Вихідну інформацію. У розділі описується її призначення і використання, а далі наводиться перелік і опис вихідних повідомлень у вигляді пояснювального тексту або таблиці.

Серед вихідних повідомлень можуть бути машинограми (віддруковані на ЕОМ документи), відеокадри (інформація, яка виведена на екран ЕОМ) та масиви на машинних носіях, які використовуються для подальшого розв'язування даної задачі або інших задач.

3. Вхідну інформацію. У тексті описують її призначення і засоби здобування, а потім наводять перелік і опис вхідних повідомлень у вигляді пояснювального тексту або таблиці. Для кожного вхідного повідомлення зазначається назва та ідентифікатор, форма подання, термін і частота використання.

У додатку до постановки задачі наводяться ескізи вихідних і вхідних документів, які оформлюються згідно з Державним стандартом -- «Системи обліково-статистичної, первинної облікової, фінансової та іншої документації. Основні положення і формуляри-зразки».

При описі алгоритму відрізняють такі підрозділи:

1. Інформація, яка використовується. У цьому підрозділі зазначають її призначення, а також наводять перелік масивів інформації.

Якщо для обробки інформації використовують мережі ЕОМ, то в цьому разі описується загальна характеристика мережі та її особливості, режими роботи конкретної ЕОМ у мережі.

Опис програмного забезпечення містить:

* загальну характеристику програмного забезпечення (ПЗ) задачі (структуру ПЗ, основні функції частин ПЗ, операційну систему, засоби, які розширюють можливості операційної системи);

* схему взаємодії програм;

* схеми програм.

До схем дають пояснення, що стосуються призначення програм, їх особливостей тощо.

Робочий проект майже ніколи не оформляється як один документ. Він складається з різних документів, які мають використовуватися під час експлуатації системи.

До складу робочого проекту, окрім паперових документів, належать тексти програм на машинних носіях інформації або так званий виконуваний модуль, який працює під керуванням операційної системи і дозволяє обробляти інформацію на ЕОМ.

До складу документів робочого проекту найчастіше належать:

* опис програм, які розроблені для розв'язування задачі (опис може бути складений окремо для кожної програми);

* інструкції щодо операцій технологічного процесу або керівництво користувача;

* класифікатори техніко-економічної інформації.

Відомості про підготовку до роботи містять зміст та склад дистрибутивних носіїв інформації, правила інсталяції системи, порядок завантаження програм та перевірки їх роботоздатності.

При описі операцій щодо кожної з них дають докладний опис правил виконання операції, зазначають її особливості, можливі наслідки та приклади вибору тих чи інших дій.

Обов'язково зазначаються умови, за яких можливе виконання операції. Дуже часто перелік операцій подається згідно із пунктами «меню», які покладені в основу роботи програм.

Підрозділ «Аварійні ситуації» має містити приклади аварійних ситуацій та дати поради, як поновити роботоздатність системи з мінімальними витратами часу та праці.

Рекомендації щодо засвоєння необхідні для підготовки користувача до роботи на АРМ. У цьому підрозділі можуть наводитись посилання на літературу, яку слід вивчити до початку роботи, порядок опанування основних функцій АРМ та контрольний приклад, з допомогою якого можна засвоїти такі функції.

Класифікатори -- це окремі документи, де для кожного класифікатора наводиться його структура та подається повний перелік назв із відповідними їм кодами. Під час експлуатації інформаційної системи до класифікаторів можуть вноситися доповнення.

При проектуванні інформаційного забезпечення функціонування АРМ менеджера повинні дотримуватися вимог, вироблених в цілому для задач автоматизації керування:

методична єдність проектування інформаційної системи. На основі системного підходу визначаються сукупність об'єктів керування, склад інформаційної бази і взаємозв'язок її з розв'язуваними задачами;

сумісність елементів інформаційної системи. Реалізація цієї вимоги означає створення взаємопов'язаної сукупності форм обміну інформацією, класифікаторів, що забезпечують обмін інформацією у всіх ланках автоматизованої системи керування, що виступає як людино - машинна система;

уніфікація і структуризація форм обміну інформації, включаючи уніфікацію і скорочення числа форм вхідних і вихідних документів;

інтеграція обробки даних, що забезпечує одноразовість введення інформації при багаторазовому її використанні, централізацію обробки даних, раціоналізацію й упорядкування схем документообігу.

2. ?????? ?? ????? ????????

Стадії та етапи розробки інформаційних систем визначає відповідний державний стандарт, де наводиться повний перелік стадій та етапів створення інформаційних систем, причому в конкретних умовах ці стадії та етапи можуть поєднуватись один з одним або не виконуватись. Це залежить від особливостей інформаційних систем, які створюються, та від домовленості між розробником системи та її замовником. Різні варіанти комбінацій стадій та етапів проектування розглядаються в підрозд. 9.2.

Державний стандарт розрізняє вісім стадій створення інформаційних систем: 1) формування вимог до інформаційної (автоматизованої) системи (ІС);

2) розробка концепції ІС;

3) технічне завдання;

4) ескізний проект;

5) технічний проект;

6) робоча документація;

7) введення в експлуатацію;

8) супроводження ІС.

На першому етапі провадиться обстеження об'єкта та обґрунтовується необхідність створення ІС, формулюються вимоги користувача до ІС, оформляються звіт про виконану роботу.

??? ??? ?????????? ??'???? ?'?????????? ????????????? (? ???? ????? ????????? ?????????? ??? ??????????????? ??? ??????? ????????? ?? ?????? ?????? ????), ????? ?????????? ?? ???????? ??????????, ???????? ?????????? ??????? ??????????. ?????????? ??? ??????? ????????, ????'?????? ???? ??????? ???????? ?????????????? ???????, ?? ?????? ?????? ??????????? ????????? ??.

Обстеження провадиться шляхом бесід та консультацій із працівниками установи, для якої буде створюватись інформаційна система. В окремих випадках може провадитись самохронометраж роботи.

На першому етапі разом із замовником погоджуються вимоги до ІС. Серед вимог можуть бути суми максимальних витрат на розробку, термін виконання розробки, умови функціонування системи, перелік функцій, які система має забезпечити, та ін.

Звіт про обстеження складається в довільній формі. На його підставі надалі розроблятиметься технічний проект, тому бажано в додатках до звіту навести форми використовуваних документів.

Вимоги до системи можуть бути оформлені як окремий документ. Для такого документа немає стандартної назви, але здебільшого він називається заявкою на розробку або тактико-технічне завдання.

Під час розробки концепції ІС (другий етап) провадяться науково-дослідні роботи для пошуку шляхів та оцінки можливостей реалізації вимог користувача. На цьому етапі можна визначити методи, які будуть покладені в основу розрахунків, або принципові підходи до розв'язування конкретних задач.

Цей етап закінчується складанням та затвердженням звіту про науково-дослідну роботу. Він може містити оцінку необхідних для реалізації ресурсів розробки та самої ІС, давати порівняльну характеристику тих чи інших варіантів розробки інформаційної системи, визначати порядок оцінки якості системи.

На третьому етапі формується технічне завдання (ТЗ) на створення ІС. ТЗ є основним документом, що визначає вимоги та порядок створення (розвитку або модернізації) автоматизованої системи.

На підставі технічного завдання провадиться розробка інформаційної системи, її прийом під час вводу в дію. ТЗ розробляють на систему в цілому. Додатково можуть бути розроблені ТЗ на окремі частини ІС.

На етапі розробки ескізного проекту виробляються попередні проектні рішення щодо всієї системи або її частинах.

Може бути визначений перелік задач, які будуть розв'язуватися в системі, концепція інформаційної бази, яка створюється (інфологічна модель), функції та параметри основних програмних засобів.

Для кожної задачі в ескізному проекті можуть бути наведені погоджені із замовником форми первинних та вихідних документів, структури інформаційних масивів або їх перелік, основні алгоритми обробки інформації.

Етап розробки технічного проекту передбачає розробку проектних рішень щодо системи та її частин, розробку документації на АС, розробку документації на постачання виробів для комплектації АС або технічних вимог для їх розробки, розробку завдань на проектування в суміжних частинах проекту.

Проектні рішення за системою та її частинами визначають її організаційну структуру, функції персоналу в АС, структуру технічних засобів, мови програмування, або СУБД, які використовуватимуться, наводять загальні характеристики програмного забезпечення, систем класифікації та кодування (особливо визначаються загальнодержавні або галузеві класифікатори, що їх необхідно використовувати), визначають варіанти ведення інформаційної бази.

На етапі розробки документації на АС створюються проектні документи, які визначаються державними стандартами.

Документація на постачання виробів для комплектації ІС складається тоді, коли в установі не використовувалися засоби обчислювальної техніки, або існуючих засобів недостатньо для обробки інформації.

Технічне завдання на розробку технічних засобів необхідне лише тоді, коли для обробки інформації потрібне нестандартне обладнання, яке не випускається промисловістю.

Розробка завдань на проектування в суміжних частинах проекту виконується тоді, коли для впровадження інформаційної системи необхідно виконати ряд підготовчих робіт, пов'язаних із будівничими, електротехнічними та іншими роботами.

Під час створення робочого проекту формуються документи, які визначає стандарт для цього етапу проектування, та розробляються або адаптуються програми обробки інформації.

Серед документів робочого проекту можуть бути загальний опис системи, опис технологічного процесу обробки інформації, інструкції з виконання окремих операцій технологічного процесу, керівництво користувача, опис програм тощо.

Найважливішою роботою під час створення робочого проекту є розробка та відлагодження програм або їх адаптація.

Адаптація відбувається тоді, коли для створення інформаційної системи використовуються вже готові програми: типові або ті, які розроблялися для інших об'єктів.

На етапі вводу в експлуатацію необхідно виконати такий обсяг робіт: підготувати об'єкт до вводу в експлуатацію, скомплектувати АС, встановивши технічні та програмні засоби, виконати будівельно-монтажні роботи, провести попередні випробування системи, виконати дослідну експлуатацію системи та провести приймальні іспити.

Підготовка об'єкта до автоматизації починається з видання наказу про зміни в структурі об'єкта, документообігу, розподілі обов'язків між персоналом, переході на нову технологію обробки інформації.

Такий наказ видається в довільній формі, але в ньому обов'язково наводиться термін переходу до нової технології та особи, які відповідають за впровадження й експлуатацію інформаційної системи.

На цьому етапі дуже важливо підготувати персонал до роботи в інформаційній системі. Підготовка персоналу може провадитися силами розробників системи (лекції, семінари, практичні заняття) або з допомогою спеціальних курсів чи факультетів підвищення кваліфікації.

Під час такого навчання кожний працівник має не тільки опанувати зміни у своїх посадових обов'язках, а й навчитися роботі з обчислювальною технікою.

Таке навчання може передбачати засвоєння типових, найпоширеніших пакетів програмних засобів (наприклад, NORTON, WINDOWS).

Паралельно з підготовкою персоналу провадяться роботи з установлення технічних та програмних засобів. Визначаються місця встановлення ЕОМ, засоби їх охорони, особи, відповідальні за збереження та супроводження системного програмного забезпечення, інсталюються необхідні пакети програм.

У разі потреби виконуються будівельно-монтажні роботи, пов'язані з прокладанням кабелів, встановленням унікального обладнання, зміною освітлення місць, де встановлюються ЕОМ.

Попередні випробування системи виконує розробник, щоб перевірити коректність роботи технічних та програмних засобів, можливість використання прикладного програмного забезпечення.

Під час дослідної експлуатації заповнюють інформаційну базу на машинних носіях.

Після завершення дослідної експлуатації відбуваються приймальні випробування, які можуть ґрунтуватися на аналізі документів, отриманих на ЕОМ, і порівнянні їх із документами, сформованими вручну.

Під час супроводження АС виконуються роботи згідно з гарантійними зобов'язаннями розробника системи. У цей період можуть усуватися недоліки, які виявляються під час експлуатації.

Стадії та етапи, які мають бути пройдені під час створення АС, обумовлюються в договорах і технічному завданні.

Дозволяється виключати стадію «Ескізний проект» та окремі етапи робіт на всіх стадіях, об'єднувати стадії «Технічний проект» та «Робоча документація» в одну стадію «Техноробочий проект».

Слід зазначити функції, що повинні бути реалізовані в рамках створення АРМ менеджера:

аналіз і опис даних і фактів із предметної області для встановлення їхніх взаємозв'язків і систем;

пошук, визначення й опис стану керованого об'єкта;

безперервне відстеження функціонування АРМ і фіксування одержуваних результатів;

забезпечення заданої послідовності дій;

забезпечення користувальницьких інтерфейсів.

АРМ менеджера сьогодні повинне бути спроектовано таким чином, щоб малася можливість його настроювання на конкретного користувача. Причому, щоб АРМ набудовувалися і змінювалися самим користувачем.

3. ???? ?????, ?? ????'???????? ?? ????????? ?????? ????????? ????????? ??????

Концепція систем підтримки прийняття рішень (СППР) включає цілий ряд засобів, об'єднаних загальною метою -- сприяти прийняттю раціональних і ефективних управлінських рішень.

На мал.1 приведена архітектурно-технологічна схема інформаційно-аналітичної СППР:

Рисунок 1 - Архітектурно-технологічна схема СППР

Найбільший інтерес у СППР представляє інтелектуальний аналіз даних, тому що він дозволяє провести найбільш повний і глибокий аналіз проблеми, дає можливість знайти сховані взаємозв'язки, прийняти найбільш обґрунтоване рішення.

На основі сховища даних можливе складання звітності для керівництва, аналіз даних за допомогою OLAP-технологій і інтелектуальний аналіз даних (Data Mining).

Інтелектуальний аналіз даних (ІАД, data mining) являє собою новий напрямок в області інформаційних систем (ІС), орієнтоване на рішення задач підтримки прийняття рішень на основі кількісних і якісних досліджень понадвеликих масивів різнорідних ретроспективних даних.

Інтелектуальний аналіз даних (Data Mining) -- це процес підтримки прийняття рішень, заснований на пошуку в даних схованих закономірностей. При цьому накопичені зведення автоматично узагальнюються до інформації, що може бути охарактеризована як знання.

У загальному випадку процес ІАД складається з трьох стадій:

*виявлення закономірностей;

використання виявлених закономірностей для пророкування невідомих значень (прогностичне моделювання);

?????? ?????????, ??????????? ??? ????????? ? ??????????

???????? ? ????????? ???????????????.

Принципова відмінність ІАД від відомих методів, використовуваних в існуючих СППР, складається в переході від технології оперативного аналізу поточних ситуацій, характерної для традиційних систем обробки даних (СОД), до методів, що спирається на могутній апарат сучасної математики. ІАД має найрізноманітніші практичні застосування: в економіці, торгівлі, системах охорони здоров'я, страхування й інших областей. Він використовується для рішення таких задач, як виявлення схованих закономірностей в архівних фінансових даних при створенні прогностичних моделей, верифікація даних про курси валют, виявлення нових потенційних клієнтів, визначення залежностей між основними показниками і характеристиками сегментів ринку при проведенні маркетингових досліджень, виявлення рахунків потенційно платоспроможних дебіторів, у різних задачах прогнозування, наприклад при визначенні можливих невиплат в угодах з нерухомістю і багатьох інших.

Попередній аналіз природи статистичних даних (перевірка гіпотез стаціонарності, нормальності, незалежності, однорідності, оцінка виду функції розподілу і її параметрів).

Виявлення зв'язків і закономірностей (лінійний і нелінійний регресійний аналіз, кореляційний аналіз).

Багатомірний статистичний аналіз (лінійний і нелінійний дискримінантний аналіз, кластер-аналіз, компонентний аналіз, факторний аналіз).

Динамічні моделі і прогноз на основі тимчасових рядів.

Серед найбільш відомих і популярних засобів статистичного аналізу варто назвати пакети Statistica, SPSS, Systat, Statgraphics, SAS, BMDP, TimeLab, Data-Desk, S-Plus, Scenario (BI), Мезозавр.

Особливий напрямок у спектрі аналітичних засобів ІАД складають методи, засновані на нечітких безлічах. Їхнє застосування дозволяє ранжувати дані по ступені близькості до бажаних результатів, здійснювати так називаний нечіткий пошук у базах даних. Однак платою за підвищену універсальність є зниження рівня вірогідності і точності одержуваних результатів. Тому число спеціалізованих додатків даного методу як і раніше невелике, незважаючи на те, що протягом останніх 40 років математики-прикладники виявляли до нього підвищений інтерес.

Суть методу еволюційного програмування складається в одержанні оптимального рішення шляхом імітації процесу еволюції популяції.

Різновидом еволюційного програмування є метод групового обліку аргументів, що дозволяє ефективно оцінювати динамічні характеристики досліджуваного процесу шляхом послідовних уточнень результатів статистичного припасування спостережень. При цьому з ретроспективної вибірки спостережень виділяється частина, використовувана для контролю результатів.

Генетичні алгоритми багато в чому нагадують еволюційне програмування. Тут також відбувається генерація, добір і селекція можливих рішень, інтерпретуємих як генетичні інформаційні структури з заданим набором параметрів («хромосом»).

Однак нові достоїнства породжують і нові проблеми. Зокрема, рішення, отримані кібернетичними методами, часто не допускають наочних інтерпретацій, що деякою мірою ускладнює життя предметним експертам.

До програмних продуктів, що використовують кібернетичні методи ІАД, відносяться системи PolyAnalyst, NeuroShell, GeneHunter, BrainMaker, OWL, 4Thought (BI).

Безпосередньо до кібернетичних методів ІАД примикають синергетичні методи. Їхнє застосування дозволяє реально оцінити обрій довгострокового прогнозу. Особливий інтерес викликають дослідження, зв'язані зі спробами побудови ефективних систем керування в хитливих режимах функціонування.

До третього великого розділу ІАД варто віднести сукупність традиційних методів рішення оптимізаційних задач -- варіаційні методи, методи дослідження операцій, що включають у себе різні види математичного програмування (лінійне, нелінійне, дискретне, цілочисельне), динамічне програмування, принцип максимуму Понтрягина, методи теорії систем масового обслуговування. Програмні реалізації більшості цих методів входять у стандартні пакети прикладних програм, наприклад MathCAD і MatLab.

У четвертий розділ засобів ІАД входять засоби, що назвемо умовно експертними, тобто зв'язаними з безпосереднім використанням досвіду експерта.

До їхнього числа відносять метод «найближчого сусіда», що ліг в основу таких програмних продуктів, як Pattern Recognition Workbench або KATE tools.

Інший підхід до вибору рішення зв'язаний з побудовою послідовного логічного висновку - дерева рішень, у кожнім вузлі якого експерт здійснює найпростіший логічний вибір («так» - «ні»).

Однієї з різновидів методу дерев рішень є алгоритм дерев класифікації і регресії, що пропонує набір правил для дихотомічної класифікації сукупності вихідних даних. Даний метод звичайно застосовується для пророкування того, які послідовності подій будуть мати заданий результат. На основі дерев рішень розроблені такі програмні продукти, як IDIS, З5.0 і SIPINA.

У завершення огляду експертних методів ІАД варто згадати методи візуалізації даних і результатів їх аналізу, що дозволяють наочно відображати отримані висновки для використання предметними експертами і/або керівниками проектів єдиної картини ситуації. До програмних продуктів, що дозволяють формувати попередні звіти і візуалізувати результати, варто віднести системи Mineset і Impromptu (BI). Зокрема, система Mineset містить у собі такі інструменти, як ландшафтний візуалізатор, візуалізатори дисперсії, дерев, правил і свідчень.

Формувати складні нелінійні відображення засобами кольорової графіки дозволяє новий напрямок візуалізації результатів, заснований на ідеях фрактальної математики. Ці методи іноді відносять до синергетиці.

4. Інформаційний процес управління

Інформаційна процедура - сукупність однорідних операцій, пов'язаних із впливом на інформацію.

Сукупність усіх інформаційних процедур утворює інформаційний процес - технологічну основу управлінської діяльності. Інформаційний процес управління складається з двох частин: інформаційного процесу і прийняття управлінських рішень.

Прийняття управлінських рішень за впливом на виробничо-господарську діяльність грунтується на результатній інформації та є продовженням інформаційного процесу на вищому логічному рівні.

????????????? ?????? ?????????? ??????????? ????????? ? ???????? ???????? ??????? ????????? ?? ??????? ?????? ????? ??? ?????????? ? ????????? ????????????? ??????. ??? ??????? ?????????????? ??????, ???? ??????? ????? ?????????????? ??????.

Інформаційний процес управління - сукупність управлінських операцій, головним предметом яких є інформація.

Інформаційний процес є об'єктом автоматизації управління.

В умовах використання АРМів інформаційний процес є узагальненою сукупністю операцій перетворення інформації, що виконується на АРМах управлінських працівників різних підрозділів підприємства (відділів, служб, цехів, складів), об'єднаних в обчислювальну мережу (ОМ). При цьому під інформаційною операцією розуміють частину інформаційного процесу, яка ініціюється на АРМі та забезпечує перед переходом до наступної операції досягнення певної часткової мети при обробленні інформації.

Кожній інформаційній операції, реалізованій програмним модулем, відповідає рядок головного меню АРМу. Внутрішні підменю програмних модулів забезпечують певну гнучкість в обробленні даних. Стан інформації на виході інформаційного процесу кожного АРМу розглядається як “кінцевий продукт”, а інформаційний процес загалом - це виробництво цілісних наборів даних, об'єднаних спільним суттєвим змістом.

Інформаційний процес є багатоопераційним. Окремі його складові частини реалізуються на конкретних АРМах. Автоматизовані процеси охоплюють сфери економічної діяльності: працю, предмети та засоби праці, продукцію, фінанси, результати діяльності.

Характеристика кожного АРМу в автоматизованній інформаційній системі (ІС) може бути задана тільки в контексті його взаємодії з іншими АРМами.

Виділення фізичних АРМів визначається організаційною структурою підприємства, можливостями впровадження локальної обчислювальної мережі певної конфігурації та іншими чинниками.

Інформація, що циркулює в системі управління, об'єднується в смислові групи і фіксується на будь-якому матеріальному носію. Таке об'єднання носить назву документування. Інформаційною мовою опису інформації, що міститься в документах, є єдина система класифікації та кодування (ЄСКК) ТЕПів. Єдність системи дає змогу здійснювати взаємний обмін інформацією між АРМами всередені ІС.

В умовах застосування ПЕОМ і створених на їх основі АРМів управлінського персоналу впроваджується нова форма управління, що грунтується на таких принципах:

автоматизація документування господарських процесів і явищ;

організація файлової системи АРМів;

чергування сеансів активного діалогового режиму “Користувач-ПЕОМ” й автоматичного режиму при формуванні вихідних документів.

Кожному класу користувачів відповідає певний тип АРМу, орієнтованих на задоволення його функціональних та інформаційних потреб. У ньому основою автоматизації формування і прийняття управлінських рішень є персональні ІС.

В кожній ІС незалежно від змісту задач має бути забезпечена можливість для користувача виконувати такі дії:

обробляти текстові документи;

проводити пошук необхідної інформації в довідкових фондах та архівах користувача;

здійснювати формування текстових документів, відомостей, таблиць;

обмінюватися документами і даними;

узгоджувати, уточнювати, модернізувати задачі управління;

приймати рішення в умовах невизначеності або недостатності інформації.

За безпаперової технології управління персональна ІС виконує автоматизовані інформаційні технології (табл. 1), в яких закладені вимоги що до інформаційного забезпечення ІС.

Таблиця 1 - Перелік функцій, реалізованих у рамках технології

Найменування технології	Перелік функцій, реалізованих у рамках технології
Текстове оброблення документів	Підготовка документів (введення інформації та її коригування); форматизація документів; автоматизоване редагування документів і текстів; включення в текст стандартних фраз; композиція документів; друк; тиражування документів.
Інформаційний пошук	Перегляд каталогів документів і файлів; пошук за ключами та іменами документів і файлів; пошук за фразами та контекстними виразами; форматування результатів пошуку і складання вихідних документів та звітів.
Ведення БД та архівів користувача	Визначення структур даних та їх взаємозв'язку; створення БД; введення, контроль та індексування даних; реструктуризація даних; забезпечення конфіденційності даних, що містяться в архівах користувача.
Оброблення інформації	Формування запитів на оброблення; формування форм звітів і документів; створення бібліотек звітів; статистичний аналіз на підставі інформації БД; вибіркове оброблення даних.
Електронна пошта	Забезпечення комунікацій між користувачами: введення, ідентифікація повідомлень, редагування і компонування повідомлень, передача повідомлень адресату, збереження повідомлень у “поштових скриньках”, доступ до загальної біблиотеці повідомлень, віроблення підтвердження про доставку повідомлення (безпаперові поштові відносини).

???? ??? ???????? ????????????? ???? ???? ?????????? ?????? ??????????:

Використання єдиної методики ідентифікації об'єктів і дій;

Використання єдиної типової схеми обміну даних між системою і людьми крім формування масивів, внесення в них змін і видачу даних;

Використання єдиної схеми збереження даних, необхідних для забезпечення рішення задач керування;

Забезпечення одноразовості і незалежності введення даних від часу рішення задачі і кількості вирішених економічних задач;

Забезпечення можливості поетапного і безперервного нарощування обсягу інформаційної бази;

Використання програмного апарата, що забезпечує ефективну роботу з даними;

Забезпечення інформаційної взаємодії з іншими інформаційними системами.

5. Створення бази даних

Перед тим, як створити базу даних, її необхідно спроектувати:

проаналізувати існуючу базу даних (переглянути форми та звіти, що використовуються; визначити джерела даних; ознайомитися із завданнями, які вирішуються за допомогою бази даних; визначити завдання, які необхідно вирішувати в майбутньому);

розділити дані на групи, які в подальшому стануть таблицями;

визначити групи даних, що будуть зберігатися в кожній таблиці (поля);

визначити загальні елементи таблиць - ключові поля;

продумати оформлення звітів і форм;

визначити умови вибору для запитів;

продумати автоматизацію стандартних завдань баз даних, таких, як виконання запитів та друкування звітів;

забезпечити безпеку даних за допомогою створення копій, шифрування даних, розділення даних на обмеження доступу під час роботи в мережі.

Спроектувавши базу даних, можна перейти до її створення, а також до роботи з об'єктами створеної бази даних.

Розробленням структури БД на всіх етапах займається системний аналітик, який забезпечує БД усіма необхідними властивостями, в цьому списку робіт, зрозуміло, що він враховує особливості оброблення інформації предметної галузі та безпечність БД - властивість, що дає змогу забезпечити захист даних від навмисного чи випадкового доступу до даних, їх модифікації або руйнування. Забезпечується спеціальними процедурами паролювання доступу до даних або процедурами аутентифікації.

6. ??????????? ?????, ??????????? ?? ?????????

?? ???????????? ????????????? ??????

Роботи зі створення та впровадження інформаційних систем можуть виконуватися за таких умов.

1. Організація, яка у своїй роботі не застосовує обчислювальної техніки, приймає рішення про створення інформаційної автоматизованої системи. Наприклад, організація купує обчислювальну техніку і має виконати роботи з проектування інформаційної системи в бухгалтерському обліку.

2. За наявності вже діючих інформаційних систем різного призначення потрібно створити нову інформаційну систему. Наприклад, існує інформаційна система в бухгалтерському обліку і створюється інформаційна система в маркетингу.

3. До вже існуючої інформаційної системи необхідно внести зміни у зв'язку зі змінами в законодавстві чи самому виробництві. Наприклад, до інформаційної системи в бухгалтерському обліку, яка забезпечує облік заробітної плати, необхідно внести зміни, пов'язані із зміною методики нарахувань за середнім заробітком.

4. Постає потреба поповнити функції, які реалізує діюча інформаційна система. Наприклад, до інформаційної системи обліку готової продукції необхідно внести кілька оперативних зведень для керівництва підприємства.

5. Постає потреба створити інформаційну систему на новій технічній або програмній основі.

Наприклад, треба перевести нарахування заробітної плати з програм, які працюють з локальними базами даних, на програми, що працюють за технологією «клієнт-сервер».

? ???? ??????????? ???????? ?????? ???????????? ??? ??????, ??? ??????????? ????????? ?????????? ?? ????????? ????????????? ??????. ??? ?? ??????????? ?? ?????????? ????? ?????? ?? ????? ?????? ?? ????????????. ?????????? ????????, ???? ?? ???????.

Зміни до існуючої інформаційної системи можуть вноситися під час її супроводження. У такому разі в робочому порядку вносяться зміни до програми та системної документації, складається акт про виконані роботи.

Якщо зміни до діючої інформаційної системи вносяться тоді, коли її не супроводжують, то роботи із внесення змін можуть починатися з робочої документації. У міру внесення змін до робочої документації можуть вноситися зміни й до технічного проекту. Така робота найчастіше може бути виконана розробниками інформаційної системи. Коли зміни вносять проектувальники, які не створювали інформаційної системи, то роботи починаються з обстеження або ескізного проекту. Потім коригується робоча документація та вносяться зміни до технічного проекту.

Так само як до інформаційної системи вносяться зміни, можуть поповнюватися її функції.

Для організації робіт у такому разі потрібно укласти договір з організацією, яка вноситиме зміни. У договорі обумовлюються етапи, за якими це має робитися, та документація, на підставі якої виконані роботи здаються замовникові.

Під час створення нових інформаційних систем проектні роботи виконуються залежно від договору з розробником системи. Для цього керівництво організації, для якої створюєтеся система, має видати відповідний наказ, зазначивши терміни створення інформаційної системи та назвавши відповідальних осіб з боку організації-замовника для консультацій розробників, контролю за своєчасністю виконання робіт тощо. Розподіл обов'язків між замовником та розробником визначається договором.

Інформаційна система може створюватися на основі готових типових програмних засобів, що орієнтовані на деяку предметну область. Програмні засоби можуть просто продаватися розробником або його представником. У такому разі роботи із упровадження інформаційної системи мають бути виконані лише в одну стадію -- введення в експлуатацію. Ці роботи повністю виконує сам замовник.

Для визначення придатності для використання придбаних програмних засобів потрібна експертиза. Експертизу провадять або спеціалісти організації, що купує програми (тоді експертиза стосується повноти виконуваних функцій), або сторонні особи -- фахівці з обчислювальної техніки або тієї чи іншої галузі економіки. На підставі висновків експертизи приймається рішення про закупівлю програм, видається наказ про зміну технології роботи на окремих ділянках та визначення відповідальних за впровадження нової технології.

Іноді роботи зі створення інформаційної системи або внесення змін до неї виконуються силами фахівців організації, де функціонує або функціонуватиме ця система. Найчастіше це відбувається на великих промислових підприємствах або в організаціях, де існують спеціалізовані підрозділи, які пов'язані з використанням обчислювальної техніки (обчислювальні центри). У межах таких підрозділів є відділи супроводження інформаційних систем або їх розробки. Працівники таких відділів виконують роботи згідно з планами або завданнями, які погоджуються з керівництвом підрозділу чи відділу.

Дії з переведення розрахунків на нову технічну або програмну основу залежать від того, як такий перехід відбудеться -- шляхом індивідуальної розробки чи шляхом закупівлі готових програм і технічних засобів.

Література

Комплексная автоматизация предприятием - Ю.А. Петров, Е.Л. Шлимович, “Финансы и статистика”, 2001.

Экономическая информатика и вычислительная техника: Учебник / Г.А. Титоренко, Н.Г. Черняк, Л.В. Еремин и др.; 2-е изд., перераб. и доп.-М.:Финансы и статистика, 1996.

Інформаційні системи і технології в економіці. - За ред. В.С. Пономаренко, “Академія”, 2002.

Інформаційні системи та комп'ютерні технології в менеджменті. - Вовчак І.С., Тернопіль, 2001, “Карт-Бланш”.

Базы данных Access. Проблемы и решения. -- Андерсен Вирджиния, “ЭКОМ”, 2001.

ACCESS 2000. - Каратыгин С., “Лаборатория базовых знань”, 2000.

Афанасьев Э.В., Ярошенко В.Н. Эффективность информационного обеспечения управления. М.: Экономика, 1987.

В.Ф. Ситник, Т.А. Писаревська, Н.В. Єрьоміна, О.С. Краєва. Основи інформаційних систем: Навчальний посібник. - К.:КНЕУ, 2001.