Таблиця 2.6

Результати фінансової діяльності інноваційного проекту ПП "ІТС"

При розрахунках показників табл. 2.6 прийнята методологія [36]:

1) Потік реальних грошей за кожний рік (п.10) розраховується як різниця сум чистого прибутку (п.2) - сум виплачених дивідендів акціонерам (п.3), та враховуючи, що виплата повернення кредиту(п.8) виконується за рахунок фонду амортизації (п.7) та, частково, чистого прибутку.

2) Сальдо реальних грошей (п.11) розраховується як початковий інвестований оборотний капітал + потік реальних грошей (п.10) - приведено наростаючою сумою.

3) Сальдо накопичених реальних грошей (п.12) розраховується як сума накопиченого реального потоку грошей (п.10) - приведено наростаючою сумою.

Ефективність проекту характеризується низкою показників, що відбивають співвідношення витрат і результатів з огляду на інтереси сторін-учасників.

Показники оцінки ефективності інвестиційного проекту щодо ефективності [41], [26], [6]:

- комерційної (фінансової) - враховують фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників;

- бюджетної - враховують і відбивають фінансові наслідки проекту для державного, регіонального або місцевого бюджету;

- економічної - враховують витрати і результати, пов'язані з реалізацією проекту; виходять за межі прямих фінансових інтересів безпосередніх учасників інвестиційного проекту і допускають вартісний вимір.

Порівняння різноманітних інвестиційних проектів (або варіантів того самого проекту) і вибір кращого з них проводять з урахуванням таких показників [36], [37]:

- чистий дисконтований доход (ЧДД) та інтегральний ефект;

- індекс доходності (ІД);

- внутрішня норма доходності (ВНД);

- строк окупності (СО);

В табл. 2.7 наведені результати розрахунку фінансових показників проекту для прийнятих умов бізнес-плану. В табл. 2.8 - 2.9 наведені розрахунки послідовними приближеннями значення ВНД - внутрішньої норми доходності, тобто такого значення % виплати дивідендів акціонерам від чистого прибутку, яка дозволяє вирівняти дисконтовані інвестиції та чистий дисконтований доход підприємства, тобто ВНД - досягнута фактична рентабельність капіталу.

Таблиця 2.7

Показники ефективності інноваційного проекту ПП "ІТС"

Таблиця 2.8

Таблиця 2.9 Показники ефективності інноваційного проекту ЗАТ “ІТС” (розрахунки значення ВНД за результатами варіаційних розрахунків)

Далі застосовують формулу розрахунку точного значення ВНД за найближчими приближеннями (мінімум абсолютного значення ЧДД) :

де r1 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r1)>0 (f(r1)<0)); r2 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r2)<0 (f(r2)>0)).

Як видно із аналізу результатів розрахунків (банківська норма доходу на інвестований капітал - 25 %) для алгоритмів прийняття проектного рішення - [6], [8], [10], [36]:

- приведений чистий дисконтований дохід ЧДД ( мінус дисконтована сума

інвестиції) = 2 887 951 грн. ( > 0);

- Коефіцієнт ефективності інвестицій КЕІ = 293,37 %

(більше норми банківського проценту 25%);

- Дисконтований коефіцієнт ефективності інвестицій КЕІ = 148,76%

(більше норми банківського проценту 25%);

- Індекс доходності ІД = 3,53 ( > 1);

- Індекс дисконтованої доходності ІДД = 2,17 ( > 1)

- Строк окупності затрат СО = 1,74 років

(менше життєвого циклу інноваційного проекту - 5 років);

- Дисконтований строк окупності затрат СО = 2,30 роки

(менше життєвого циклу інноваційного проекту - 5 років);

- Внутрішня норма доходності ВНД = 54, 638 % ( що значно вище норми дисконту = банківського проценту 25 % з врахуванням 5% девальвації національної валюти);

- Сумарний NPV-потік дисконтованих грошей від інноваційного проекту =

= + 3 444 357 грн. ( тобто є значний прибуток на рівні статутного підтримуючого капіталу ПП “ІТС” = 4 млн. грн.);

Таким чином інноваційний проект ПП “ІТС” для вхідних умов бізнес-проекту - є фінансово ефективним, одночасно альтернативно ефективним у порівнянні з вкладенням інвестицій під банківську норму проценту та повинен бути прийнятим.

3. Організаційна структура проекту та управління командою проекту

На рис.3.1 наведена зведена схема організації управління виконавцями проекту. Для зовнішньої організації виконання проекту “Інтернет/Інтранет технологія приймання податкової звітності” створюється комітет топ-менеджерів по керівництву координацією робіт в проекті, який включає вищих керівників ПП “ІТС” та організацій-замовників і співвиконавців - ДПА і районні ДПІ у Дніпропетровській області та обласна філія редакції журналу “Податковий вісник”. Комітет топ-менеджерів за поданням менеджерів проекту виконує функції лінійного функціонального управління своїми підрозділами для злагодженої роботи тимчасових матричних структур проекту.

Внутрішня організація виконання проекту в ПП “ІТС” складається з двох матричних структур, які виконують функції (рис.3.1):

- розробка програмного забезпечення на WWW - серверах front-site та back-site;

- побудова приймально-транзитного центру провайдерских послуг Інтернет для платників податків по виділеним та комутованим каналам зв'язку та через транзитні лінії інших провайдерів глобальної мережі Інтернет;

Внутрішня організація виконання робіт в податкові адміністрації складається з створення двох матричних підрозділів на обласному рівні та 3 -27 функціональних ланцюгів в районних ДПІ, які виконують функції :

- методологічної розробки технічних завдань для програмістів ПП “ІТС”, оцінки правильності роботи створених алгоритмів та видачі доповнень до технічного завдання;

- побудови та експлуатації аналітичного центру обробки прийнятої податкової звітності (автобухгалтер) та переправлення її в районні ДПІ по корпоративній внутрішній мережі податкової інспекції для прийняття рішення про приймання чи неприймання звітності;

- операторні місця в районних ДПІ по роботі з back-сервером прийнятої звітності;

Внутрішня організація робіт в обласній філії редакції журналу “Податковий вісник” складається з створення двох функціональних підрозділів :

- заключення договорів з платниками податків та видачі криптопаролів входу до системи;

- оперативної групи консультацій з платниками податків з питань методології функціонування системи та порядків заповнення звітності;

На рис.3.1 наведені зв'язки в додаткових матричних групах фахових виконавців, які працюють на постійному горизонтальному рівні взаємодії та консультацій без втручання менеджерів проекту.

Рис. 3.1 Структура функціонального та матричного управління менеджерами та виконавцями проекту “Інтернет/Інтранет технологія приймання податкової звітності” ПП “ІТС”

4.Робоча структура проекту

Робоча структура проекту формується на основі наступної логіки та послідовності виконання робіт :

1. На передінвестиційній фазі проекту ПП “ІТС” виконує розробку бізнес-плану та оцінку інвестиційної привабливості проекта як для інвесторів так і для ПП “ІТС”.

2. На основі пропозицій бізнес - плану ПП “ІТС” мобілізує кошти для проектування та розробки документації , а також для побудови центру провайдерських послуг, придбання комп'ютерного обладнання та розробки прикладного програмного забезпечення.

3. Обласна ДПА спільно з ПП “ІТС” розробляють технічні завдання на:

- структуру, розташування та состав обладнання і телекомунікацій проекту;

- перелік форм звітності, методологію та алгоритми її заповнення та перехресної перевірки;

- алгоритми програмної реалізації та типи застосовуємих баз даних;

- режими роботи системи, захисту та конфіденційності інформації платників податків в системі

В таблиці 4.1 наведений перелік основних робіт, СТR -словник робіт та матриця відповідальності сторін в проекті.

Таблиця 4.1

Матриця відповідальності проекту ПП “ІТС”

5. Мережеве планування проекту

На основі даних розділу 4 в табл.5.1 визначається послідовність та взаємозв'язок робіт, їх тривалість, на основі її будується сітьовий графік та обчислюються його параметри: ранні та пізні строки початку і закінчення, тривалість критичного шляху, запаси часу по некритичних роботах.

Таблиця 5.1

Вихідні дані до розробки мережевого графіка проекту

Рис.5.1 Логічний мережевий графік інвестиційного проекта ПП “ІТС” у термінах робіт та подій

В табл.5.2 на основі логічної схеми рис.5.1 наведені розрахунки ранніх та пізніх строків звершення події, тривалості критичного шляху та резервів часу виконання робіт (в календарних датах, якщо проект розпочався 01.04.2005).

Таблиця 5.2

Розрахунок часових параметрів мережевого графіка

6. Календарне та бюджетне планування проекту

На основі сітьового графіка будується діаграма Ганта з наведенням усіх необхідних параметрів і логічних зв'язків. Формуються за необхідності можливі шляхи скорочення тривалості окремих робіт і проекту в цілому. Розглядається потреба в ресурсах з наведенням ресурсних гістограм. На основі визначення потреби в ресурсах визначаються витрати по роботах за основними елементами. Будується бюджет з розподілом у часі по ранніх та пізніх строках, наводяться відповідні (бананоподібні) графіки.

На рис.6.1 наведена календарна шкала ранніх та пізніх строків настання подій проекту та критичний шлях тривалістю 37,0 тижнів ( з 01.04.2005 по 16.12.2005 року) - діаграма Гантта.На рис.6.2 наведена ресурсна календарна діаграма потреби у грошових ресурсах для виконання поточних робіт проекту (за даними табл..5.1).

Рис.6.2 Ресурсна календарна діаграма потреби в грошових ресурсах для номінальних строків виконання робіт

Рис.6.1 Календарна шкала подій (ранні та пізні строки звершення подій) - діаграма Гантта проекта

Таблиця 6.1

Характеристики фінансування проекту для номінальних, ранніх та пізніх строків (діаграми 6.2, 6.3)

Рис.6.3 Бананоподібна крива розподілу необхідних ресурсів проекту в календарному часі

7. Управління проектними ризиками

У загальному виді, проектний ризик в інноваційній діяльності можна визначити як імовірність утрат, що виникають при вкладенні організацією засобів у виробництво нових товарів і послуг, у розробку нової техніки і технологій, що, можливо, не знайдуть очікуваного попиту на ринку, а також при вкладенні засобів у розробку управлінських інновацій, що не принесуть очікуваного ефекту [11].

У цілому, ризик, що виникає в інноваційній діяльності, містить у собі наступні основні види ризиків:

- ризики помилкового вибору інноваційного проекту. Однієї з причин виникнення даного ризику є необґрунтоване визначення пріоритетів економічної і ринкової стратегій організації, а також відповідних пріоритетів різних видів інновацій, здатних внести вклад у досягнення цілей організації.

- ризики незабезпечення інноваційного проекту достатнім рівнем фінансування містять у собі:

а) ризик неотримання засобів, необхідних для розробки інноваційного проекту (організація не може залучити інвесторів через неможливість переконати їх у достатній ефективності інноваційного проекту)

б) ризик при використанні самофінансування проекту (проект може виявитися без достатніх фінансових засобів у силу невиконання організацією фінансового плану по прибутку і позареалізаційних доходах, а також при зменшенні відрахувань засобів у бюджет інноваційного проекту)

в) ризик при використанні зовнішніх джерел фінансування (бюджет проекту може виявитися дефіцитним через ліквідацію, банкрутства, або накладення арешту на майно кредиторів, закриття кредитної чи лінії призупинення платежів по ній у результаті погіршення платоспроможності кредиторів)

г) ризик при використанні комбінованого методу фінансування проекту, тобто організація використовує одночасно кілька джерел (може не вистачити джерел фінансування на визначених етапах реалізації проекту через складність комбінування цих джерел);

- маркетингові ризики поточного постачання ресурсами, необхідними для реалізації інноваційного проекту, і збуту результатів інноваційного проекту. Маркетингові ризики збуту розробленого інноваційного проекту включають наступні види:

а) ризик недостатньої сегментації ринку, що найчастіше виникає при розробці і впровадженні нових товарів і послуг високого якості і високій вартості, у результаті чого передбачувані споживачі не зможуть їх купити, а це у свою чергу впливає на обсяги реалізації нових виробів

б) ризик помилкового вибору цільового сегмента ринку, що виникає коли попит на нововведення на обраному сегменті виявляється нестабільним чи на даному сегменті ринку потреба в нововведенні недостатньо сформувалася, якщо обраний сегмент ринку, де потреба в нововведенні оцінена чи невірно потреба в нововведенні обмежена й ін.

б) ризик помилкового вибору стратегії продажів нововведення через невдалу організацію мережі збуту і системи просування нововведення до споживача

в) ризик проведення неефективної реклами нових товарів і послуг або товарів з удосконаленими характеристиками;

- ризики невиконання господарських договорів (контрактів) бувають:

а) ризик відмовлення партнера від висновку договору після проведення переговорів (у разі потреби зміни попередніх умов контракту й у випадку несумлінності партнера)

б) ризик висновку організацією договорів на умовах або відрізняючихся від найбільш прийнятних, або звичайних для організацій даної галузі (у разі потреби для виконання проекту унікальної сировини, чи матеріалів комплектуючих виробів, кількість постачальників яких обмежено, і у випадку, коли організація не має достатнього досвіду, постійних і перевірених партнерів і достатньої гнучкості, що дозволяють їй укладати більш складні контракти на вигідних умовах)

в) ризик висновку договорів (контрактів) з недієздатними чи неплатоспроможними партнерами (контрагентами)

г) ризик невиконання партнерами договірних зобов'язань у встановлений термін, у результаті чого виникають втрати організації, зв'язані з порушенням графіків постачань, невиконання партнерами робіт, необхідних для здійснення інноваційного проекту

- ризик нанесення збитку третім обличчям, що містить у собі ризик забруднення навколишнього середовища і ризик заподіяння морального і матеріального збитку громадянам при здійсненні інноваційного проекту;

- ризики виникнення непередбачених витрат і зниження доходів;

- ризики посилення конкуренції за наступних причин:

1) витік конфіденційної інформації або з вини співробітників організації, або в результаті промислового шпигунства, початого конкурентами

2) недосконалість маркетингової політики, тобто неправильний вибір ринків збуту і неповна інформація про чи конкурентів відсутність достовірної інформації про конкурентів

3) уповільнене впровадження нововведень у порівнянні з конкурентами через відсутність необхідних засобів для проведення НИР, упровадження нових технологій, освоєння виробництва нових високоякісних і конкурентних товарів

4) несумлінність конкурентів (використання методів несумлінної конкуренції)

5) поява на ринку виробників з інших галузей, що пропонують однотипні, взаємозамінні товари, здатні задовольнити попит споживачів

6) виявлення непередбачених функціональне однорідних замінників вироблених товарів у галузі, у якій діє дана організація

поява нових місцевих організацій-конкурентів

7) експансія на місцевий ринок виробленого чи продукту його аналогів з боку закордонних експортерів;

8) ризики, зв'язані з недостатнім рівнем кадрового забезпечення;

ризики, зв'язані з забезпеченням прав власності на інноваційний проект, виникають по різних причинах:

9) ризик незабезпечення умов патентування технічних, дизайнерських і маркетингових рішень виникає в результаті недостатньо «щільної» патентного захисту винаходів, технологій

10) ризик опротестування патентів, що захищають принципові технічні та інші подібні рішення - це імовірність втрат у випадку оголошення недійсними патентних прав, на основі яких організація вже здійснює інноваційний проект і розраховує дістати монопольний прибуток.

11) ризики легальної і нелегальної імітації конкурентами запатентованих організацією інновацій .

Уникнути цілком ризику в інноваційній діяльності неможливо, тому що інновації і ризик - дві взаємозалежних категорії.

В табл..7.1 наведені основні ризики аналізуємого проекту та заходи щодо їх зменшення.

Прийоми ризик- менеджменту являють собою прийоми керування ризиком. Вони складаються з засобів дозволу ризиків і прийомів зниження ступеня ризику. Засобами дозволу ризиків є запобігання їх, утримання, передача, зниження ризику.

Запобігання ризику означає просте відхилення від заходу, зв'язаного з ризиком. Однак запобігання ризику для інвестора часто означає відмовлення від прибутку.

Утримання ризику - це залишення ризику за інвестором, тобто на його відповідальності.

Передача ризику - означає, що інвестор передає відповідальність за ризик комусь іншому, наприклад, страхової компанії., тобто шляхом страхування ризику.

Зниження ступеня ризику - це скорочення імовірності й обсягу втрат.

Для зниження ступеня ризику застосовують різні прийоми :

- диверсифікованість;

- придбання додаткової інформації про виборки та результати;

- лімітування;

- самострахування;

- страхування.

Таблиця 7.1

Основні ризики проекту

ВИСНОВКИ

В рамках реалізації проаналізованого проекту, відповідно до наказу ДПА України "Про апробацію системи Intranet(Internet) - технологій (для здачі податкової звітності) та програмного забезпечення автоматизованої системи обласного рівня ” та “Плану заходів по впровадженню пілотного проекту”, затвердженого цим наказом ДПА у Дніпропетровській області виконані наступні роботи:

Проведена дослідна експлуатація пілотного проекту на базі інспекції ВПП у м. Дніпропетровську та районних ДПІ м. Дніпропетровська згідно затверджених наказами ДПА у Дніпропетровській області №150 та №19 Планів заходів.

У demo-версії системи Intranet - технології зареєструвалися 416 платників податків, офіційно зареєстровані у системі Intranet - технології здачі звітності 201 платник податків, причому 94 з них зареєстровані протягом останніх двох місяців

В ДПІ, задіяних в пілотному проекті, організовано 47 робочих місць інспекторів ДПІ. Ведеться прийом податкової звітності від платників податків в режимі ON-LINE та розпочато ручний ввод даних з звітів, наданих на паперових носіях в систему Intranet (Internet) - технології. Прийнята податкова звітність за березень та ведеться прийом звітності за I квартал у користувачів зареєстрованих в системі Intranet (Internet) - технології.

На виконання наказу ДПА України вiд №402 п.5 та пункту 16 Плану заходів, затвердженого наказом ДПА у Дніпропетровській області №150, генеральним підрядником - фірмою “Атлас” проведені роботи по монтажу корпоративної мережі, яка об'єднала облДПА з ДПІ у м. Дніпропетровську та усіма районними ДПІ м. Дніпропетровська. Це дозволило розширити пілотний проект та залучити до дослідної експлуатації системи Intranet (Internet) - технології взаємодії з платниками податків всі ДПІ м. Дніпропетровська.

Введено в промислову експлуатацію програмне забезпечення для організації місця районного інспектора «Інспектор» (по прийманню звітності) та «Канцелярія» (по реєстрації звітів).

Закінчено розробку сервісу “Акт звірки” де формується Довідка про розрахунки з бюджетом, Акт звірки та Картка особового рахунку платника. Цей режим проходе тестування.

Сформовані справи по 104 формах податкової звітності (Державний та Місцевий бюджети) з описом порядку складання звітів, їх затверджених форм та алгоритму заповнення цих форм.

В системі передбачена можливість проведення камеральної перевірки, для цього розроблені та підключені внутрішні та зовнішні контролі звітів.

Постійно проводиться тестування системи, а також обговорення з розробниками ЗАТ «ІТС» зауважень по системі та поновлень форм звітності.

Управлінням оподаткування юридичних осіб облДПА підписані Акти по впровадженню в експлуатацію пакетів звітності по прибутку, ПДВ, акцизному збору, єдиному податку, звітності неприбуткових організацій та підприємств, заснованих громадськими організаціями інвалідів, консолідованому податку на прибуток, внескам до інноваційного фонду, звіту по пільгам.