26

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВИЩІЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

Кафедра медичної і біологічної фізики та медичної інформатики

РЕФЕРАТ

з «Медичної і біологічної фізики»

на тему:

«Використання комп'ютерних технологій в медицині»

Виконала студентка

І-го курсу І групи

медсестринського факультету

Маслівець Лариса Станіславівна

Перевірив: Ткаченко Ю.П.

Полтава 2009

Зміст

Вступ

1. Медична Інформаційна Система (МІС):

1.1 Загальна інформація про МІС

1.2 Проблеми вибору Медичної Інформаційної Системи

1.3 Найбільш поширені складнощі впровадження МІС

2. Розробки і впровадження Медичної Інформаційної Системи

2.1 З практики розробки та впровадження медичної інформаційно-аналітичної системи в кардіохірургії

2.2 Перші кроки до автоматизації

2.3 Приклади ефективного використання системи в Центрі

2.4 Загальна інформація про медичну інформаційно-аналітичну систему ЕМСІМЕД

Висновки

Література

ВСТУП

«Конвергенція біології та інженерії перетворюють охорону здоров'я в інформаційну індустрію. Це матиме руйнівні, але також і дуже корисні наслідки для пацієнтів», говорить Віджай В. Ваітхеесваран.

Інновації та медицина йдуть рука об руку. Вважають, що ще стародавні єгиптяни зналися на хірургії в 2750 році до нашої ери, а стародавні римляни винайшли такі хірургічні інструменти як хірургічний пінцет та голка. В наш час медицина була трансформована хвилями відкриттів, що принесли нам такі дива як антибіотики або вакцини.

Маючи власну історію відкриттів, сектор охорони здоров'я був на диво стійким до впливу інформаційних технологій. Коли в кожна інша велика галузь була стрімко комп'ютеризована ще з 1980-х років, лікарі майже у всіх куточках світу працювали в основному з папірцем та ручкою. Але зараз медицина поступово почала надолужувати згаяне. Як пояснюється спеціальним докладом, більш за все вона буде трансформована введенням електронних медичних записів, що будуть перетворені у пошукові медичні бази даних, забезпечені «інтелектуальними мережами» для медицини, що не лише вдосконалить лікарняну практику, але сприятиме і дослідженню препаратів. Країни, що розвиваються, вже використовують мобільні телефони, щоби тримати лікаря у кишенях пацієнтів. Прилади та діагностика комп'ютеризуються також, просуваючи такі перспективні ідеї як телемедицина, персональні медичні прилади для домашнього вжитку та «розумні пілюлі».

Перша технологічна революція в сучасній біології розпочалася з опису Джеймсом Ватсоном та Францисом Кріком структури ДНК половину сторіччя тому. Це заснувало напрями молекулярної та клітинної біології - базис біотехнологічної індустрії. Чередування людського геному близько десятиліття тому спричинило другу революцію, котра прояснила джерело хвороб.

Тепер все переконані, що галузь охоплює третя революція - це конвергенція біології з інженерії. В недавньому докладі з Массачусеттського Інституту Технологій (МІТ) йдеться про те, що фізичні науки вже були трансформовані із прийняттям інформаційних технологій, найсучасніших матеріалів, моделювання графіків, нанотехнологій та симуляції. Філліп Шарп, лауреат Нобелівської премії з цього університету, вірить в те, що ці інструменти якнайкраще можуть використовуватись саме в біології.

Роберт Лангет, біохімік МІТ, власник більше 500 патентів в біотехнології та медичних технологіях і засновник або радник більше 100 нових компаній, вважає, що винаходи в медичних технологіях вже на межі вичерпання. Menno Prins від Phillips, датська мультинаціональна компанія з великим медично-технологічним відділом, пояснює це так: як це було вже раніше з хімією, біологія виходить з сектору алхімії та невідання і стає передбачуваною, повторюваною наукою. Аджай Ройюру з IBM, велетня інформаційних технологій, вважає, що це трансформація біології в інформаційну науку з винахідницької.

Цей спеціальний доклад запитує про те, яка частина цього грандіозного бачення скоріше за все здійсниться. Частина такого оптимізму є дійсно обґрунтованою. З тим, коли багатий світ стає старішим і хворим, а бідний світ - багатішим і товстішим, ринок медичних винаходів просто мусить зростати. Розумні технології можуть допомогти вирішити дві великі проблеми в охороні здоров'я: перевитрати у багатому світі та недопостачання у бідному.

Але шанси на це заберуть достатньо часу і це буде не скільки революційним, скільки реформаційним. Обмежена система охорони здоров'я заможного світу буде постійно протистояти новим технологіям, навіть коли бідні країни будуть їх опереджати. Це вже негативна реакція щодо подальшого вивчення геному, яка була представлена споживачам як детермінована наука. І системи з дуже нестабільними витратами на охорону здоров'я та страхування не можуть приймати нові технології до тих пір, поки інвестори послідовно не переконають в тому, що вони створять набагато кращі результати та матеріальні цінності.

Якщо ці труднощі будуть подолані, найбільшим переможцем буде пацієнт. В минулому медицина трималася патерналістичної позиції з загальновідомою лікарською думкою, що вони вище і вони інші, але згодом така позиція стає все більш непридатною для життя. Діджиталізація обіцяє поєднати лікарів не тільки с усім, що їм потрібно знати про пацієнтів, але й з лікарями, які мають справу з такими ж хворобами.

Така конвергенція біології та інженерії буде проводитись інформаційними технологіями, що в медицині буде мати значення діджиталізації медичних записів та створення розумних мереж для їх розповсюдження і спвльного використання. Ця суттєва зміна дозволить впровадження інших великих технологічних змін.

Важливо те, що це зробить таку інформацію доступною і для пацієнтів, дозволивши їм відігравати більшу роль у справах, пов'язаних із їхнім здоров'ям. Це спірне питання, але з позитивним моментом. Багато лікарів і деякі пацієнти вважають, що вони мають неповну інформацію для прийняття інформативних рішень. Але в дійсності пацієнти знають толк в багатьох хворобах, особливо хронічних, таких як діабет або проблеми з серцем, з котрими вони живуть все життя. Найкращий шлях для кожного боротися з ними - це брати більшу відповідальність за своє власне здоров'я і попереджувати проблеми до того, коли вже без лікарняної допомоги не обійтись. Це значить - віддати дані про здоров'я в електронному виді віддіти прямо в руки пацієнтів.

1. Медична Інформаційна Система (МІС)

1.1 Загальна інформація про МІС

Сьогодні вже не викликає сумнівів те, що всі українські медичні заклади (державні та приватні) буде автоматизовано. Питання лише в тому, наскільки швидко відбудеться реформа. Реферат розкриває переваги впровадження програмного забезпечення в медичних закладах, які ще не використовують інформаційну систему для оперативного (поточного) управління медичним закладом та прийняття рішень стратегічного характеру.

Медична Інформаційна Система (МІС) - це інструмент для визначення і планування всіх ресурсів медичного закладу, які необхідні для ведення лікувально-діагностичної, адміністративно-господарської, фінансової, сервісної діяльності та обліку в процесі надання медичних послуг.

Основними перевагами запровадження МІС в медичному закладі є:

“Усе як на долоні ” - це єдина база даних, яка дає можливість вести оперативний обік всіх ресурсів (матеріальних, людських, фінансових). Результатом є планування, аналіз ефективності та оптимізація використання наявних ресурсів.

Збільшення пропускної спроможності медичного закладу за незмінних ресурсів (за рахунок оптимізації процесів введення, пошуку, зведення та аналізу даних; швидшої взаємодії між підрозділами; планування завантаженості лікарів, кабінетів, обладнання).

Підвищення якості обслуговування пацієнтів (зменшується час очікування за рахунок планування; збільшується ефективний час перебування пацієнта в госпіталі) і, як наслідок, зростання задоволеності пацієнтів.

Використання електронних медичних протоколів, можливість підрахунку ефективності лікування, зменшення вірогідності медичних помилок підвищує медичну якість послуг.

Можливість швидкого формування будь-яких звітів для прийняття обґрунтованих управлінських рішень (кількість наданих послуг, завантаженість лікарів та кабінетів, статистика пацієнтів за діагнозами, віком, статтю, і т.д.).

Ефективне управління складськими запасами медикаментів та витратних матеріалів за рахунок автоматизації процесу замовлення-списання та підтримки оптимального залишку.

Підвищення рівня безпеки та конфіденційності інформації завдяки запровадженню політики прав доступу до різних даних та для входу в систему, за паролем або за відбитком пальця.

Використання МІС для оперативного управління медичним закладом

МІС дає можливість керівнику бути в курсі поточних справ клініки. За її допомогою він має можливість:

Знати, наскільки злагоджено працює клініка в цілому, та її окремі підрозділи, бути в курсі всіх проблем. За допомогою програмного забезпечення дізнатися про різницю між назначеним і фактичним часом прийому. У разі значних відхилень графіка прийому пацієнтів з'ясувати причину зсуву та прийняти оперативні заходи щодо їх усунення. За умов паперового документообігу малоймовірно, що керівник отримає інформацію оперативно та зможе виправити ситуацію одразу і впровадити зміни для уникнення повторення ситуації в майбутньому.

Контролювати поточну (в реальному часі) та заплановану завантаженість лікарів (або будь-яких інших ресурсів). Наприклад, керівник, відкривши розклад або звіт про завантаженість лікарів, може легко порівняти щільність запису пацієнтів до гінеколога 1 і гінеколога 2. У випадку, коли з невідомих причин за тиждень гінеколог 1 прийняв пацієнтів удвічі більше ніж гінеколог 2, а значної різниці не мало бути, напевно, варто з'ясувати, чому так відбувається.

Проаналізувати поточну та заплановану (на цей час) завантаженість кабінетів, стан ліжко-фонду.

Бути в курсі фінансових питань. Отримати оперативну інформацію про надходження в касу, зокрема, за різними послугами, та знати стан дебіторської заборгованості, отримати звіт про стан розрахунків зі страховими компаніями, фінансові звіти за будь-який період часу та прогнози щодо надходжень на майбутній період.

Контролювати кількість залишків медикаментів та витратних матеріалів, вчасно приймати рішення про нові замовлення відповідно до наявних грошовіх коштів.

Усі ці операції виконуються за лічені секунди, допомагають керівнику тримати «руку на пульсі» та вчасно виправляти небажані ситуації.

Використання МІС для прийняття довгострокових рішень

Завдяки здатності системи збирати, накопичувати та впорядковувати дані, стає можливим автоматичне перетворення їх у зручну для прийняття рішень форму (автоматично обраховуються формули, будуються графіки, створюються таблиці). Система виконує роль «статистичного відділу» та допомагає здійснювати аналітичну роботу.

Однією з найважливіших можливостей системи є здатність вести облік фінансових надходжень. Сучасні МІС надають змогу відстежити доходи з різним рівнем деталізації: клініки в цілому, відділень, лікарів та наданих послуг за будь-який період. Для цього програма має систему звітів, що дозволяють побачити в динаміці доходи, які забезпечило певне відділення від окремих послуг, виявляючи сезонні або інші коливання.

Для керівників відділу управління персоналом важливим елементом менеджменту та мотивації є можливість нарахування заробітної плати та премій залежно від ефективності роботи працівника. Індикаторами можуть бути: рівень кваліфікації, стаж роботи, обсяг наданих послуг, загальні результати діяльності клініки чи лабораторії. Використання МІС надає можливості обліку необхідних параметрів та автоматичного розрахунку сум виплат за визначеним алгоритмом. Використання МІС дає можливість автоматично реєструвати персонал (наприклад, за відбитком пальця) на початку робочого дня та усуває етичні питання взаємовідносин персоналу та контролюючого відділу (особи), що, вочевидь, виникають за звичайних умов.

Інформаційна система є надійним інструментом для прийняття стратегічних рішень. База даних подій певного періоду є кількісною і якісною основою для висновків, що вкрай необхідні для розробки довгострокових планів розвитку лікувального закладу. Для ефективної маркетингової кампанії, чіткого позиціонування закладу, обґрунтованої цінової політики необхідний звіт за певний період, що забезпечить керівника такою інформацією, як вік, місце проживання, діагноз та інші параметри, що характеризують пацієнтів. Завдяки їм, можна краще обґрунтувати рекламну кампанію та подальшу маркетингову стратегію закладу.

Досить показовим і типовим у період активного розвитку закладу є виникнення черги в залі очікування. Як правило, причиною проблеми є ресурс, обмежена потужність якого стримує потужність усієї системи, так зване «вузьке місце» (англ. -- buttleneck). Наприклад, керівник вирішив «розслідувати», який саме кабінет (або ресурс, який у ньому знаходиться) не справляється із потоком пацієнтів. Для цього необхідно порахувати, наскільки інтенсивно в клініці використовуються кабінети. Для коректної оцінки потрібні наступні дані за певний, значущий для аналізу (більше одного місяця), період: середній час, який витрачається на пацієнта, кількість годин роботи даного кабінету за добу, середня кількість прийомів за день у даному кабінеті. Якщо в закладі використовується МІС, усі ці дані автоматично акумулюються та зберігаються у базі даних. Звичайного аналізу буде досить, щоби виявити проблему та прийняти відповідних заходів для її вирішення.

Підсумовуючи вищезгадані можливості МІС для керування медичним закладом, можна зробити висновок: ефективне управління може здійснюватися за умов ефективного обліку та аналізу. МІС -- це зручний інструмент для обліку ресурсів, подальшого аналізу та прийняття управлінських рішень.

«ЕМСІМЕД» - сучасна комплексна медична інформаційна система, спрямована на максимальну оптимізацію та автоматизацію процесів діяльності лікувально-профілактичних закладів різних видів та форм власності.

Головними задачами, що ставить перед собою МІС «ЕМСІМЕД», є: ведення електронної історії хвороби (в тому числі в мережевих закладах), інформаційне супроводження та підтримка лікувально-діагностичних процесів, інформаційне забезпечення роботи персоналу медичного закладу, планування та оптимізація лікувального процесу, задачі адміністративно-господарчого та фінансового характеру. «ЕМСІМЕД» має гнучку систему налаштування, що дозволяє здійснювати налаштування системи під будь-які потреби медичного закладу.

МІС «ЕМСІМЕД» призначена забезпечити автоматизацію всіх ланок діяльності медичного закладу:

Лікувальний процес

1. Госпіталізація, переведення, виписка.

2. Проведення лабораторних досліджень

3. Проведення інструментальних досліджень

4. Ведення медичної документації

5. Лист лікарських призначень Фінансово-господарча діяльність

1. Облік медикаментів

2. Нарахування та оплата за надані послуги

3. Обслуговування пацієнтів страхових компаній

4. Фінансовий моніторинг

Управління

1. Business Intelligence

2. Статистика МОЗ

3. Управління ресурсами

4. Кадри та облік робочого часу

5. Адміністрування

Технології

1. Інфраструктура PACS

2. Біометрична ідентифікація користувача

3. Підключення лабораторного обладнання

4. Контроль якості лабораторних досліджень

5. SMS - повідомлення та TAPI - інтерфейс

6. WEB XML Services

1.2 Проблеми вибору Медичної Інформаційної Системи

Висока якість надання медичних послуг та лояльність пацієнтів, зазвичай, є основними цілями в діяльності медичного закладу. Висока якість надання медичних послуг - це підтвердження професіоналізму лікарів та всієї команди закладу. Лояльність забезпечує як постійність вибору пацієнтами даного медичного закладу (тих, що вже обслуговувалися), так і зацікавленість з боку нових. Головним завданням керівництва будь-якого медичного закладу є ефективне управління, а саме організація роботи ввіреного йому закладу таким чином, щоб забезпечити досягнення викладених вище цілей.

Одним із інструментів для ефективного управління медичним закладом, на сьогодні, є медична інформаційна система (МІС). Те, наскільки високим буде ефект від використання в закладі МІС, напряму залежить від вірності здійсненого вибору.

Cьогодні все більше керівників медичних закладів розуміють беззаперечну перевагу автоматизації та впровадження медичної інформаційної системи і постають перед завданням вибору програмного забезпечення, яке б найкраще підходило для конкретного закладу. Звісно, критеріїв, на які потрібно звернути увагу, дуже багато, але хотілося б виділити першочергові, до яких відносяться:

1. Функціональні можливості МІС

2. Зручність у використанні

3. Складові вартості впровадження МІС

4. Гнучкість системи

5. Масштабованість

6. Можливість формування звітів та документів ІТ-спеціалістом медичного закладу

7. Історія МІС

Основним критерієм вибору МІС є її функціональні можливості. Варто визначити, які процеси (чи робочі місця) в медичному закладі потребують автоматизації, і з урахуванням наявних вимог оцінити різні медичні інформаційні системи. Варіантом такого моніторингу може бути формування аналітичних матриць. В першому наближенні це може бути матриця, складена для функціональних груп системи.

При початковому вивченні лідером є «МІС-3». Але аналіз на такому рівні не дає повного уявлення про можливості медичної інформаційної системи. Тому робочій групі медичного закладу необхідно скласти повний перелік функцій, які, на їхню думку, мають бути представленими в МІС. Такий метод аналізу дає більш повну картину про програмний продукт і його відповідність потребам закладу.

Наступним кроком є визначення пріоритету наявності окремої функції в МІС, наприклад, за таким алгоритмом:

визначаються межі коефіцієнтів (мінімальний та максимальний);

присвоюються коефіцієнти кожній функції;

підраховуються суми балів по кожній МІС.

Використовуючи попередню таблицю даний аналіз виглядає наступним чином. Межі коефіцієнтів в даному випадку закладено від 0,0 (найнижчий рівень необхідності наявності в МІС) до 1,0 (найвищий рівень необхідності наявності в МІС).

Отже, в результаті більш детального аналізу медичних інформаційних систем МІС-1 виявилася такою, що найбільше відповідає вимогам медичного закладу, на відміну від МІС-3, яка була лідером при початковому порівнянні.

Зручність у використанні. Медична інформаційна система має бути зручною для кожного користувача. Даний принцип забезпечується зрозумілістю інтерфейсу, легкістю використання, можливістю редагування форм користувача.

Інтерфейс для кінцевого користувача повинен бути простим. Оптимальним є узагальнення функціональних можливостей системи в окремі автоматизовані робочі місця, що виділяються на екрані окремими кнопками (чи групами кнопок). В межах системи повинна існувати певна семантика. Наприклад, якщо це кнопки «Додати», «Редагувати», «Видалити», то вони мають бути розроблені в одному стилі, та мати приблизно однаковий зовнішній вигляд в кожному з користувацьких інтерфейсів. Також, під простотою інтерфейсу розуміється мінімізація ручного введення даних, за допомогою використання довідників та шаблонів заповнення. Крім того, кожному спеціалісту надається доступ до певної частини системи, необхідної для виконання посадових обов'язків, і не більше.

Наступним кроком в порівнянні кількох медичних інформаційних систем є аналіз складових вартості впровадження. При виборі медичної інформаційної системи необхідно звертати увагу на співвідношення ціна/якість. У випадку вибору МІС в знаменнику, окрім якості та повноти програмного забезпечення, враховується комплекс робіт та послуг, що супроводжують поставку МІС. У вартість придбання системи мають входити налаштування системи, імпорт даних до системи з джерел медичного закладу (якщо такі є), навчання персоналу роботі з системою та технічна підтримка протягом певного часу після введення МІС в промислову експлуатацію.

Гнучкість МІС означає, що система повинна бути свого роду конструктором, а не обмеженим коробковим продуктом. На сьогодні, проаналізувавши ринок програмних продуктів вітчизняного виробництва, можна сказати, що всі вони починали створюватися для окремої клініки, а вже потім перейшли в режим тиражування. Не секрет, що операційна діяльність більшості медичних закладів різниться. Тому, плюсом в бік вибору конкретного програмного продукту має бути можливість накладання медичної інформаційної системи на операційну діяльність саме вашого медичного закладу без внесення радикальних змін до робочих процесів закладу (звичайно, якщо ці процеси не потребують змін з огляду на їх ефективність). Тобто, система повинна мати можливість бути налаштованою під потреби окремого медичного закладу, а не навпаки.

Наступний, не менш важливий критерій - масштабованість системи. «Поганий той солдат, який не мріє стати генералом…». Кожна клініка в довгостроковому періоді планує зростання та розширення. Це ставить задачі перед усіма, зокрема, перед медичною інформаційною системою, а саме, ступенем її масштабованості. Річ в тому, що в основу продукту можуть бути закладені така структура і такі функціональні можливості, які дозволяють працювати з системою обмеженій кількості користувачів. Це може призвести тупикової ситуації на певному етапі розвитку медичного закладу. Запобігти цього можна провівши детальний аналіз програмного продукту та бази даних, яку використовує система, із залученням ІТ- спеціалістів.

Можливість формування звітів та документів ІТ-спеціалістом медичного закладу. Наявність вбудованого візуального редактору звітів та форм відображення є значною перевагою системи. Адже наявність такої опції передбачає можливість створення вашим ІТ спеціалістом звітів будь-якої складності (статистичні вибірки у вигляді таблиць або графіків) та внесення змін до зовнішнього вигляду (друкованої форми) будь-якого документа в системі.

Історія медичної інформаційної системи надає інформацію про країну розроблення та ступінь універсальності програмного забезпечення. МІС може бути створена групою спеціалістів медичного закладу, яка вирішила продавати свою унікальну розробку усім бажаючим. Недолік такого підходу полягає у тому, що відділи обчислювальної техніки закладу, здебільшого, пишуть для своєї організації, з урахуванням її специфіки. Немає ніякої гарантії, що продукт впроваджений в одному закладі, можна буде використовувати з тією ж ефективністю в іншому. Також, в даній ситуації важко розраховувати на злагоджену систему запуску, супроводження та обслуговування, особливо у випадку впровадження МІС в інших містах.

Іншим прикладом є закордонний продукт, розроблений компанією зі світовим ім'ям. З першого погляду, дуже багато плюсів, серед яких досвід та велика кількість впроваджень в різних країнах. Однак, не можна забувати про мінуси - орієнтованість на західні стандарти надання медичних послуг (які радикально відрізняються від вітчизняних), проблематичність внесення змін до системи, висока ціна продукту.

Оптимальною, на мій погляд є система, розроблена вітчизняною комерційною компанією, яка орієнтується на потреби внутрішнього ринку. В даному випадку система створюється на основі вимог та умов національних стандартів та має значно нижчу ціну, ніж закордонні продукти. Крім того, в такому випадку, можна розраховувати на якісне впровадження та супровід, можливість швидкого внесення змін до системи за вимогою клієнта.

Отже, чим детальніше буде проведено аналіз пропозицій серед медичних інформаційних систем, тим легше буде обрати оптимальний для вашої клініки програмний продукт. Для проведення якісного моніторингу, доцільно:

1. створити робочу групу зі спеціалістів вашої клініки, до якої включити як ІТ спеціалістів, так і медичний персонал, який володіє інформацією про операційну діяльність медичного закладу.

2. створити всі необхідні умови для отримання максиму інформації про медичні системи:

- отримання рекламних матерів (буклети, презентації);

- запиту та організації проведення презентації системи для робочої групи;

- встановлення демонстраційних версій або проведення демонстраційного показу роботи МІС.

3. розробити систему матриць порівняння функціональних можливостей медичних систем різних розробників.

Зрозуміло, що програмного продукту, що буде на сто відсотків відповідати вимогам вашого медичного закладу не існує, тому на основі експертних висновків робочої групи, необхідно обрати ту, яка максимально задовольнить ваші потреби. Це досить складна задача, але, сподіваємось, що запропонований підхід спростить її.

1.3 Найбільш поширені складнощі впровадження МІС

Впроваджуючи медичну інформаційну систему, керівництво клініки може зіткнутись з рядом проблем, які доцільно поділити на дві категорії. Перша - це складнощі технічного характеру, друга - проблеми, що пов'язані з персоналом клініки.

Перша категорія проблем пов'язана з недостатньою технічною оснащеністю закладу - відсутність серверу, працюючої комп'ютерної мережі, комп'ютерів на робочих місцях працівників. За наявності фінансування, такі проблеми вирішуються досить просто і не потребують внесення радикальних змін до операційної діяльності медичного закладу.

Інша категорія проблем - це людський фактор, від якого прямо пропорційно залежать швидкість та ефективність впровадження системи в медичному закладі. Виражається ця проблема, здебільшого, в небажанні людей змінювати повсякденні рутинні операції на щось нове, зовсім невідоме і лякаюче.

Дуже часто на початку впровадження та навчання можна почути таке: «Я з цим працювати не буду!», «Це мені не підходить!», а після введення системи в промислову експлуатацію таке: «І як ми раніше обходились без програми…?», найцікавіше те, що це кажуть лікарі, котрі були найбільшими противниками впровадження медичної інформаційної системи. Як переконати людей змінити свої звички, відмовитись від дій, до яких вони так звикли?

Існує декілька підходів до вирішення даних проблем, перший і найбільш ефективніший - це адміністративний (жорсткий метод), коли на рівні керівництва видається наказ про обов'язкове використання в роботі медичної інформаційної системи. Досвід показує дієвість такого методу, адже ніщо не мотивує краще ніж можливість не отримати заробітну платню. Тоді телефони технічної підтримки починають просто «розриватися» від дзвінків із запитаннями про роботу системи. Але як і всі методи, адміністративний має свої недоліки. Скрутне становище в нашій країні з наявністю кваліфікованого медичного персоналу не дозволяє використовувати цей метод в окремих випадках, коли лікарі, прекрасно усвідомлюючи свою цінність на ринку праці, можуть не «зрозуміти» такого відношення та знайти собі більш «спокійне» місце роботи, де їх не будуть силувати міняти свої звички.

Також можна виділити інформаційний підхід до вирішення цієї проблеми. Суть його полягає в наданні лікарському персоналу медичного закладу максимуму інформації про систему та переваги, які отримає кожний працівник у разі її використання. Найчастіше на початку робіт з впровадження презентації та демонстрації роботи медичної інформаційної системи проводяться тільки для головних лікарів та завідуючих відділенням. Всі інші працівники знайомляться з системою вже на етапі навчання, що призводить до непідготовленості та незацікавленості кінцевого користувача. Обійти таку ситуацію можна декількома шляхами. Наприклад, проведенням семінарів, де будуть зібрані групи людей за спеціальностями, яким буде надана загальна інформація про автоматизацію медичного закладу, про модулі системи, з якими буде працювати персонал. Кожен зможе задати питання та отримати відповіді від спеціаліста компанії-інтегратора.

Формат семінару може носити й інший характер, коли збираються співробітники одного профілю та запрошується спеціаліст з іншої клініки, який має досвід роботи з цією ж медичною системою і може розповісти які переваги він отримав в роботі. Лікарі однієї спеціальності завжди знайдуть спільну мову і з більшою уважністю поставляться до інформації. Всі ці заходи з ознайомлення з програмним продуктом персоналу клініки призведуть до того, що при проходженні навчання, спеціалісти з більшою уважністю та ентузіазмом поставляться до процесу.

Якщо застосовувати перший формат семінару, то результат в повній мірі буде залежати від професійних якостей спеціаліста з впровадження, який буде проводити даний семінар, а саме: ораторської майстерності, вміння знайти підхід та спілкуватися «однією мовою» з представниками різних професій та спеціальностей. Окрім цього, може постати питання щодо того, як зібрати лікарський персонал, наприклад, в одному місці в один час. Також не можна сказати, що якщо влаштувати семінар із відповідним спеціалістом з іншої клініки, то він буде на 100% відсотків успішним, тому що ми не можемо бути впевненими в можливості цього спеціаліста доступно та чітко виразити свої думки щодо переваг при роботі із програмою, а також в уважному ставленні до слів аудиторії.

Враховуючи досвід впровадження можу сказати, що, на мій погляд, для уникнення проблем впровадження пов'язаних із людським фактором керівництву клініки необхідно зробити деякого роду синтез усіх трьох представлених методик: на початковому етапі необхідно провести свого роду пропаганду системи серед персоналу клініки, влаштувавши семінари, запросивши спеціалістів з інших медичних закладів, обов'язково ідентифікувати лідерів (завжди знайдуться активісти, яким достатньо одного заняття для повноцінної роботи із системою), які будуть відповідальним за відвідуваність лікарями навчань, та завжди зможуть поділитись знаннями програми з колегами. Нажаль, здебільшого, цих мір недостатньо, тому на певному етапі впровадження все одно необхідно буде видати наказ або розпорядження по клініці, яке зобов'яже працювати із системою.

Звісно в кожному окремому випадку необхідно визначати рамки лояльності до співробітників та ступінь жорсткості методів заохочення до роботи із медичною системою. Кожен керівник повинен розуміти що від того наскільки швидко в повному обсязі буде впроваджена та почне працювати система, залежать терміни повернення інвестицій та отримання позитивних результатів впровадження у вигляді збільшення рівня якісних показників роботи клініки.

2. Розробки і впровадження Медичної Інформаційної Системи

2.1. З практики розробки та впровадження медичної інформаційно-аналітичної системи в кардіохірургії

Як пілотний проект на прикладі Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України розглядається впровадження медичної інформаційно-аналітичної системи. Особливості роботи закладу значною мірою вплинули на вимоги до програмного забезпечення в частині аналітичної та статистичної обробки інформації, збору, обробки та зберігання медичних даних пацієнта. Запропонована система має модульну структуру, що забезпечує як автономну, так і у складі комплексу, роботу окремих модулів, об'єднаних ядром системи - централізоване зберігання інформації, реєстрації документів (подій), бази електронних медичних карток, цифрових медичних протоколів та графічних зображень досліджень.

Динаміка розвитку суспільства, швидке проникнення новітніх інформаційних технологій в різні галузі діяльності людини не дають вибору медичній галузі залишатися осторонь цього процесу. Виклики, які стоять перед Україною щодо необхідності підвищення рівня продуктивності праці до європейських норм та аналогічного підвищення рівня заробітної плати, зростаюча конкуренція в галузі, просто примусять лікувальні заклади вже в близькому майбутньому перейти до активного впровадження спеціалізованих програмних засобів.

В свою чергу, запланований в перспективі перехід до обов'язкового медичного страхування призведе до необхідності надання страховим компаніям первинної лікувальної інформації про перебіг хвороби пацієнта та використання призначених медикаментів, тим самим, стимулюватиме зростання інформаційної звітності і, по суті, зробить неможливим роботу будь-якого закладу в «ручному режимі». В той же час, хаотична інформатизація лікувальних закладів, відсутність галузевих стандартів та ліцензування програмного забезпечення, єдиних вимог щодо обсягів та форматів збереження інформації, уніфікованих форм статистичної звітності, не дають змоги на сьогодні забезпечити системність, комплексність та узгодженість процесів інформатизації галузі. Сьогодні в медичній галузі України використовуються різні інформаційні системи, серед яких «ЕМСІМЕД»*, «Медучет»**, «Медіалог»***, «TherDep»****, «Astraia»*****, «ЛисМедап»****** та інші.

Слід відразу зауважити, що формування єдиного інформаційного простору галузі доцільно проводити в координації з програмою впровадження грід -технологій . Застосування грід-технологій вже вийшло за рамки організації проведення наукових досліджень і знаходить широке використання в економіці, освіті та медицині в усьому світі. Грід, як технології із гнучким і потужним обчислювальним середовищем, розглядаються як еволюційне продовження Інтернету. Тому, щоб уникнути неефективного витрачання коштів та мінімізувати переробки системи в майбутньому, доцільно відразу враховувати інноваційні тенденції розвитку інформаційних технологій.

Впровадження спеціалізованих інформаційно-аналітичних систем в медицині суттєво підвищує рівень медичного обслуговування з боку лікувально-профілактичних установ та ступінь довіри з боку населення. Рівень конфіденційності збереження інформації, можливість оперативного (швидкого) доступу користувачів до необхідних даних, автоматизація збору та обробки статистичної інформації, містить переваги для обох сторін відносин в процесі надання медичної допомоги.

В якості пілотного проекту впровадження медичної інформаційно-аналітичної системи (далі - МІАС) розпочато роботи на базі Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України. Питання автоматизації закладу природно постало перед Центром у 2006 році з введенням в експлуатацію нового корпусу. Центром було обрано медичну інформаційно-аналітичну систему ЕМСІМЕД.

МІАС що впроваджується в Центрі є комплексною інформаційною системою, яка призначена для вирішення низки задач, пов'язаних з діяльністю медичного закладу, починаючи від організації бази даних пацієнтів до спеціальних програм забезпечення прийняття управлінських рішень. Зазвичай, організація лікувально-діагностичного процесу в різних закладах охорони здоров'я має суттєві відмінності в залежності від форми власності, сфери діяльності, галузі та спеціалізації. Саме тому, при розробці МІАС повинна закладатися ідеологія гнучкості системи та можливості налаштування програмного забезпечення під потреби конкретного лікувального закладу. Універсальність системи дозволяє враховувати різні деталі та нюанси організації лікувального процесу у конкретному закладі та максимально наблизити програмне забезпечення до існуючих інструкцій та правил виконання лікувально-діагностичних процедур.

Діяльність Науково-Практичного Медичного Центру Дитячої Кардіології та Кардіохірургії МОЗ України

Центр на сьогодні є однією з найбільш якісно укомплектованих сучасних клінік, забеспеченою новітнім медичним та лабораторним обладнанням. Центр є головною установою в галузі дитячої кардіології та кардіохірургії в Україні. В ньому виконується комплексна діагностика, медикаментозне лікування та хірургічна корекція вроджених вад серця та судин у дітей.

За час роботи Центру з вересня 2003 р. проведено 24 869 амбулаторних спеціалізованих обстежень, проліковано в стаціонарі 4 271 пацієнтів, виконано 2 959 операцій, 1 342 ендоваскулярних втручань, 37 571 ультразвукових діагностичних обстежень, 3 222 виїздні консультації та понад 4 000 рентгенодіагностичних обстежень. Серед оперованих осіб понад 55% складають діти першого року життя, до 20% - новонароджені діти віком до 30 діб. У Центрі виконується понад 70% всіх кардіохірургічних втручань в Україні серед немовлят. Для новонароджених дітей хірургічна корекція проводиться при критичних вроджених вадах серця, оскільки без операції ці хворі приречені і помирають протягом кількох днів чи місяців після народження. За екстреними показаннями виконуються рентгеноваскулярні хірургічні втручання при транспозиції магістральних судин, критичних коарктаціях аорти, стенозах аортального та легеневого клапанів та інше.

Медична практика Центру вимагає використання спеціалізованої, пристосованої до умов закладу, інформаційно-аналітичної системи з урахування того, що лікувально-діагностичний процес Центру (а саме, медичні обстеження та дослідження) мають особливі вимоги до апаратного та програмного забезпечення, особливо в принципах розподілу даних, обробки та оперування значними обсягами цифрової інформації.

Звісно, завдання, що постають перед Науково-практичним медичним центром дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України, значно масштабніші та ширші за діяльність звичайного лікувального закладу. Це значною мірою вплинуло на вимоги до програмного забезпечення, особливо, в частині аналітичної та статистичної обробки інформації, а також збору, обробки та збереженню даних пацієнта для майбутнього доступу з робочого місця лікаря-кардіолога.

2.2 Перші кроки до автоматизації

При адаптації медичної інформаційно-аналітичної системи до вимог Центру враховувались складові, до розробки яких протягом 2007 року залучався медичний персонал Центру. Обов'язковими складовими програмного забезпечення за думкою медичного персоналу було визначено:

аналіз медичних обстежень та обробка значних обсягів інформації (цифрові зображення та відео), що потребують різних методів дослідження;

збір, структурування та передача даних, незалежно від місця зберігання;

розподілене представлення результатів обстежень та досліджень;

створення PACS-інфраструктури (“Patient Archiving and Communication Systems” або PACS) для роботи з великими обсягами розподілених даних радіологічних, генетичних досліджень, медичної графіки;

проведення телеконсиліумів та консультацій на відстані.

Крім того, система архівації і передачі зображень PACS повинна бути розрахована на використання робочої станції для зчитування діагностичних медичних зображень, клінічного аналізу і контролю якості. Отримане оцифроване зображення з діагностичного апарату разом з історією хвороби пацієнта передаються електронним шляхом на станцію зчитування, на якій фахівець в реальному часі може розглянути зображення, ознайомитися з медичною карткою пацієнта, зробити опис та записати діагноз. Завдяки системі PACS зображення надходять до центру обробки зображень протягом кількох хвилин, тоді як з використанням плівок цей час в середньому може складати до кількох годин. Швидке отримання необхідної інформації для постановки діагнозу хворого може мати вирішальне значення для врятування його життя.

Основні етапи автоматизації Центру

Створення та впровадження медичної інформаційно-аналітичної системи в Центрі вирішувалось в наступні етапи:

-розробка базової частини спеціалізованого програмного забезпечення (так званого ядра медичної інформаційної системи) для організації реєстрації документів (подій), ведення бази електронних медичних карток та довідкової інформації;

-розробка єдиних стандартів електронної медичної картки пацієнта, структури даних та форм статистичної звітності, взаємодії з іншими лікувальними закладами, державними та науковими установами, модуля реєстрації пацієнтів, записів на прийом, розкладу, планування довгострокових подій, та інше;

-розробка автоматизованого робочого місця лікаря (АРМ) з метою забезпечення найбільш ефективної роботи з електронною історією хвороби пацієнта, внесення нових та перегляд існуючих записів історії хвороби, формування виписок та епікризів, створення направлень, запис на прийоми до спеціалістів, тощо;

-розробка методології та моделі включення медичного інформаційного простору до національної грід-інфраструктури;

-впровадження спеціалізованого програмного забезпечення в Центрі та навчання персоналу роботи з ним.

Впровадження кожного модуля програми в Центрі розпочиналося з вивчення існуючих інструкцій, правил роботи, спостереження за діяльністю персоналу та узгодження форм для внесення даних і друку звітності.

2.3 Приклади ефективного використання системи в Центрі

Вище було згадано про гнучкість медичної інформаційно-аналітичної системи, впровадження якої здійснюється в Центрі. Завдяки гнучкості системи та можливостям налаштування в ній, розробниками програмного забезпечення спільно з лікарями Центру були підготовлені спеціалізовані протоколи ультразвукових досліджень, які дозволяють врахувати необхідний перелік обстежень та вимірів і за допомогою достатньо складних математичних алгоритмів обробити їх та надати лікарю інформацію щодо вірогідних ризиків захворювань. Отже, тепер лікар, який проводить ультразвукові дослідження має додатковий інструмент для прийняття рішення та мінімізації можливої помилки.

Іншим цікавим прикладом ефективного використання можливостей інформаційної системи є відображення результатів лабораторних досліджень у динаміці. За допомогою спеціально налаштованого модуля лабораторних досліджень лікар на екрані монітора на своєму робочому місці може відслідковувати динаміку зміни одного або кількох параметрів при обстеженні або лікуванні пацієнта, будувати графіки та в реальному часі враховувати останні результати аналізів.

Важливою особливістю роботи Центру є необхідність планування та відстеження довгострокових подій. Специфіка діяльності Центру потребує можливість довгострокового планування хірургічних втручань, амбулаторних наглядів та різних досліджень конкретних пацієнтів. Впровадження модуля реєстратури та налаштування опції довгострокового планування подій дозволяє усім зацікавленим особам автоматично отримувати повідомлення про заплановані заходи, планувати події, попереджати батьків пацієнтів щодо необхідності проведення обстежень або підготовки до операції.

Варто зазначити, що ефект від впровадження та реальні переваги від використання системи у лікувально-профілактичному закладі напряму залежать від готовності керівництва та персоналу освоювати нові технології у щоденній роботі. Це процес, результати якого можна відчути лише через певний час, інколи, через півроку, інколи, через рік. В будь-якому випадку впровадження складної системи потребує чіткої взаємодії спеціалістів, що впроваджують систему, та персоналу закладу. Дуже важлива при цьому роль керівництва закладу в підтримці і розумінні необхідності використання нових технологій. Динаміка розвитку суспільства, швидке проникнення новітніх інформаційних технологій в різні галузі діяльності та побут людини сьогодні не дозволяє медичній галузі залишатися пообіч цього процесу.

2.4 Загальна інформація про медичну інформаційно-аналітичну систему ЕМСІМЕД

Медична інформаційно-аналітична система ЕМСІМЕД, яка функціонує в Центрі, має модульну структуру, що забезпечує як автономну, так і комплексну роботу окремих модулів, об'єднаних ядром системи, що, в свою чергу, забезпечує централізоване зберігання інформації, реєстрації документів (подій), бази електронних медичних карток, цифрових медичних протоколів та графічних зображення досліджень.

Основними перевагами обраної Центром системи є:

Простота використання: україномовний інтерфейс, типове логічне відображення даних, уніфікована система навігації медичної картки пацієнта та чіткий розподіл ступенів доступу користувачів.

Гнучкість: система налаштовується під вимоги та особливості роботи конкретного медичного закладу, доповнюється та адаптується під розширення або введення нових методів лікування та діагностики. Можливе «тонке» налаштування системи для індивідуальної роботи будь-якого спеціаліста клініки.

Інтегрованість: усі модулі системи взаємопов'язані та працюють в рамках єдиної схеми операційних процесів закладу. Впровадження модулів може проводитись послідовно, без порушення цілісності даних та зміни звичного інтерфейсу користувачів.

Структура медичної інформаційно-аналітичної системи

Ядро системи

Ядро системи включає базові можливості, що використовуються в роботі усіх модулів та функцій системи. Ядро забезпечує зберігання інформації, підключення клієнтів та обладнання, контроль за мережевими з'єднаннями та правами доступу користувачів, віддалений доступ до інформаційної системи. Ядро також забезпечує централізоване оновлення версій програмного забезпечення на робочих місцях користувачів.

Базова функціональність ядра системи:

-Підсистема медичної статистики;

-Підсистема штатного розкладу;

-Підсистема контролю прав доступу та аудиту;

-Опис структури закладу;

-Сервер підключень.

Додаткові можливості:

-Сервер збереження медичних зображень та відео (DICOM);

-Підключення та підтримка роботи мобільних пристроїв;

-Організація спільної роботи віддалених лікувальних закладів.

Модуль управління ресурсами

Призначений для планування, оптимізації і аналізу використання робочого часу та ресурсів закладу. Дозволяє проводити запис пацієнтів на прийоми лікарів, в тому числі довгострокове планування подій з системою автоматичних попереджень медичного персоналу та пацієнтів. Модуль надає можливості реєструвати складні події, наприклад операції, планувати участь додаткового медичного персоналу та ресурсів у вигляді обладнання, матеріалів та приміщень. Одне з головних призначень модуля - це можливість ефективного використання наявних ресурсів за рахунок гнучкого планування та оптимізації навантажень, а також автоматичного надання інформації усім запланованим учасникам події.

Базова функціональність:

-Визначення та розподіл ресурсів;

-Супровід розкладу візитів пацієнтів;

-Супровід розкладу груп пацієнтів;

-Супровід розкладу операційних та бригад швидкої допомоги;

-Відстеження та усунення конфліктів;

-Впровадження wait-list (лист очікування, список запланованих подій, розтягнених в часі);

-Планування розкладу та розподілу будь яких ресурсів;

-Попередження персоналу щодо планових подій.

Додаткові можливості:

-Оперативний режим роботи медичної сестри-координатора;

-Мобільні рішення для медичної сестри-координатора;

-Підтримка СМС попереджень для пацієнтів (SMS-Gate);

-Оперативний режим планування подій з робочого місця спеціаліста;

-Підтримка роботи Call-центру (інтеграція з телефонним обладнанням, опції реєстрації вхідних телефонних дзвінків, автоматизоване робоче місце оператора Call-центру);

-Організація інформаційно-довідкової системи оператора Call-центру.

Модуль стаціонару

Призначено для створення та супроводу електронних історій хвороб пацієнтів, зберігання в електронному вигляді персональних даних, структурованої медичної інформації, протоколів операцій та цифрових зображень, що забезпечує користувачів МІАС швидким та зручним доступом до необхідної інформації. Модуль забезпечує оперативний обмін даними між підрозділами лікувального закладу (реєстратура, консультаційно-поліклінічне відділення, амбулаторне відділення, лабораторія, відділ статистики, тощо)

Базова функціональність:

-Облік ліжко-годин;

-Листи призначень;

-Система підготовки статичної звітності стаціонару;

-Автоматизоване робоче місце завідуючого відділенням, старшої медичної сестри, спеціалістів;

-Облік електронної медичної інформації (електронна історія хвороби);

-Підготовки шаблонів та друкованих форм документів;

Модуль амбулаторія

Призначений для створення та супроводу електронних медичних карток пацієнтів, зберігання в електронному вигляді персональних даних пацієнтів, структурованої медичної інформації, протоколів досліджень та цифрових зображень. Модуль забезпечує оперативний обмін даними між підрозділами лікувального закладу.

Базова функціональність:

-Облік електронної медичної інформації (електронні медичні картки);

-Система підготовки шаблонів та форм документів згідно вимог МОЗ;

-Система підготовки статичної звітності амбулаторного відділення;

-Автоматизоване робоче місце завідуючого відділенням, старшої медичної сестри, спеціалістів.

Модуль лабораторних досліджень.

Забезпечує автоматизацію роботи лабораторії та транспорт і обмін інформації з іншими модулями системи. Підтримує автоматичний імпорт інформації з лабораторних аналізаторів, що дозволяє оптимізувати робочі навантаження персоналу лабораторії та усунуту помилки при ручному введені даних досліджень, скоротити час виконання досліджень, переглядати результати серії досліджень у зручному форматі із відображенням динаміки змін.

Базова функціональність:

-Впровадження штрих-кодування;

-Формалізація різних типів лабораторних досліджень (біоматеріалів, норм та параметрів досліджень, лабораторного посуду та витратних матеріалів);

-Реєстрація та супровід зовнішніх лабораторних досліджень;

-Електронна реєстрація направлень на дослідження;

-Електронний архів біоматеріалів та контроль за проведенням процедур досліджень;

-Електронна реєстрація результатів досліджень;

-Електронні лабораторні журнали;

-Підсистема автоматизованого збору даних з дослідного обладнання;

-Підключення аналізаторів (одно- та двосторонній протоколи);

-Підтримка штрих-кодування (принтери, сканери).

Додаткові можливості:

-Модуль контролю якості досліджень;

-Експорт результатів досліджень;

-Організація передачі результатів досліджень в електронному вигляді (факс, електронна пошта);

-Аутентифікація клієнта за кодом для підтвердження особи;

-Функція динамічного відстеження зміни показників досліджень.

Модуль обліку медичних матеріалів

Призначений для автоматизованого контролю проходження медикаментів, перев'язочного матеріалу та товарів медичного призначення з формуванням відповідних документів звітності між постачальниками, складом та відділеннями закладу. Автоматизація звітної документації складу про витрати медикаментів, що потребують предметно-кількісного обліку за певний проміжок часу. Модуль дозволяє відстежувати кількість та процедури, на які були використані медичні матеріали та товари медичного призначення.

Базова функціональність:

-Підсистема складського обліку медикаментів та витратних матеріалів;

-Функції завантаження, переміщення та списування товарно-матеріальних цінностей;

-Підсистема інвентаризації;

-Облік партій та серій медикаментів;

-Облік сертифікатів та відкликання медикаментів;

-Визначення ціни згідно з впровадженими методиками;

-Контроль цін за позиціям, що перебувають під контролем державних органів;

-Управління запасами;