Технологія проектування інформаційних систем
Технологія проектування інформаційних систем: склад компонентів та основні вимоги до вибору технології. Основні поняття класифікації економічної інформації. Структура економічного показника. Проектування процесів отримання первинної інформації.
Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.09.2009 |
Размер файла | 27,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Бердичівський політехнічний коледж
Контрольна робота
з дисципліни “Проектування автоматизованих інформаційних систем”
(варіант №5)
Виконав:
студент групи Пзс-604
Журавська О.О.
Перевірив:
викладач
Куропаткін С.Г.
м. Бердичів - 2008 р.
Зміст
1. Технологія проектування інформаційних систем. Склад компонентів технології проектування. Основні вимоги до вибору технології проектування
2. Основні поняття класифікації економічної інформації. Структура економічного показника.
3. Проектування процесів отримання первинної інформації.
Список використаної літератури.
1. Технологія проектування інформаційних систем. Склад компонентів технології проектування. Основні вимоги до вибору технології проектування
Усі масиви по стадіях їх створення можна поділити на первинні, робочі та результатні. Результатні та робочі масиви створюються автоматично у процесі обробки інформації на ЕОМ. Первинні масиви містять зібрану та зареєстровану інформацію. Такі масиви можна поділити на оперативні (умовно-змінні) та нормативно-довідкові (умовно-постійні) - НДІ. Розрізняють їх за стабільністю інформації, яка зберігається. У масивах НДІ інформація, що зберігається, змінюється практично повністю із закінченням чергового планового або облікового періоду або змінюється в міру виконання нових господарських операцій. Наприклад, НДІ - норми часу на виробництво деталей, оперативна інформація - табель відпрацьованого часу.
І оперативні масиви, і масиви НДІ проходять стадію первинного створення і стадію ведення. Первинне створення передбачає занесення інформації до машинних носіїв із документа автоматично, а ведення - внесення змін до масиву.
Первинне створення оперативних та нормативно-довідкових масивів виконується однаково. Для створення будь-якого масиву необхідно виконати такі технологічні операції: зібрати і зареєструвати інформацію, передати її в місце обробки, перенести інформацію на машинний носій, проконтролювати перенесення, зняти копію масиву. Для масивів НДІ іноді друкується опис масиву.
Ведення масиву передбачає виконання деяких дій, серед яких можуть бути такі: додавання нових записів, знищення існуючих записів, зміна значень окремих атрибутів записів. Такі дії для оперативних масивів і масивів НДІ можуть бути різні. Це зумовлюється призначенням масивів, частотою їх використання і частотою внесення змін.
Ведення масивів НДІ потребує організації операцій збору і реєстрації змін, за змістом відмінні від збору та реєстрації інформації при первинному створенні масиву.
Збір і реєстрація змін може виконуватися в усіх підрозділах, які використовують інформацію, що зберігається, або лише в одному підрозділі, який відповідає за внесення змін.
Найчастіше зміни реєструються в спеціальних документах, котрі називаються "Повідомлення про зміни". Такі документи можуть мати різну форму з вільною частиною для запису значень атрибутів.
Повідомлення обов'язково має містити назву масиву, який змінюється, його ідентифікатор, вид зміни (додавання, знищення, зміна значення), дату внесення змін.
Якщо вид зміни - додавання, то у повідомленні міститься повний запис, який додається. Якщо зміна - знищення, то в повідомленні містяться лише ключі запису, який знищується. Якщо зміна - коригування значення атрибутів, то в повідомленні містяться ключі запису, що підлягає коригуванню, і нові значення атрибутів, які змінюються.
Якщо зміна до масиву НДІ вносяться на АРМ та інформація, яка зберігається, використовується лише цим АРМ, то для коригування спеціальні документи не заповнюються, а зміни вносяться до масивів у діалозі з користувачем на основі звичайних документів.
В такому разі обов'язково формується і друкується протокол змін.
Зареєстровані зміни переносяться на машинний носій. Таке перенесення звичайним чином контролюється. Потім зміни за допомогою програм вносяться до основного масиву. Такі програми мають передбачати перевірку дублювання ключів при додаванні нових записів. З нового (скоригованого) масиву знімається страхова копія.
З огляду на те, що можливе випадкове пошкодження інформації у процесі коригування, страхові копії можуть зніматися і з основного масиву, і з масиву коригування.
Страхові копії зберігаються деякий час, який попередньо не обумовлюється, а залежить від того терміну, протягом котрого виконуються три коригування масиву. Такий спосіб зберігання страхових копій масивів дістав назву "зберігання інформації у поколіннях". Завжди зберігаються три покоління масиву. У літературі вони відомі як "дід", "батько", "син".
У разі зберігання в поколіннях, тільки-но з'являється четверта страхова копія, перша копія знищується. Отже, у системі завжди зберігаються лише три копії.
Наявність поколінь страхових копій дає змогу при пошкодженні інформації поновити її з мінімальними витратами.
Особливості використання оперативних масивів, їхні часті зміни призводять до того, що для оперативних масивів практично не виконуються операції змін значень атрибутів і знищення записів при ведені масивів. Такі зміни вводяться за рахунок додавання до масиву так званих сторніруючих записів - записів-змін. Відмінності можливі лише на АРМ при коригуванні планових даних, коли зміни спричиняються додатковою оцінкою стану виробництва. Наприклад, можна зменшити заплановану до випуску кількість деталей, якщо їх достатньо на складі готових деталей.
Найхарактерніший вид змін оперативного масиву - додавання записів - виконується за тією самою, що й первинне створення масиву. Інформація, яка додається, реєструється у тих самих документах, тим самим способом заноситься на машинний носій і контролюється, а потім дописується до основного масиву. Наприклад, інформація про виконані роботи обробляється щодобово і нагромаджується в масиві до кінця місяця.
При кожному поповненні оперативного масиву з нього знімається страхова копія. Щоб уникнути пошкоджень інформації в момент копіювання через вимкнення електроенергії, для оперативних масивів може зберігатися до трьох копій масивів, як у разі масивів НДІ.
Оперативні масиви звичайно не зберігаються на магнітному диску протягом тривалого часу, оскільки вони використовуються для отримання різних зведених показників і в первинному вигляді вдруге майже не використовуються. Тому для оперативних масивів окрім зазначених технологічних операцій необхідні й такі операції:
1. створення архівних копій;
2. знищення масиву або його очищення.
Архівні копії звичайно зберігаються протягом не менш як одного року і використовуються як довідки при проведенні ревізій, а іноді - для поновлення інформації. Такі копії створюються на знімних машинних носіях.
Знищення масиву або його очищення від застарілої інформації потрібне для зменшення кількості записів, що зберігаються, а також збільшення швидкості роботи з масивами. У противному разі з часом оперативні масиви стають громіздкими і непридатними для використання
2. Основні поняття класифікації економічної інформації. Структура економічного показника
Ці елементи називають інформаційними одиницями. Із простих інформаційних одиниць утворюються складні, складові, виникають неначе ієрархічні рівні структурної побудов інформації.
До виділення інформаційних одиниць можна підходити з різних позицій залежно від обраного критерію структуризації. Кожний такий критерій має певну мету побудови структурних одиниць інформації. Дуже часто серед таких одиниць встановлюється ієрархічна залежність від простих до складних або навпаки.
Найбільшими інформаційними одиницями (одиницями найвищого рангу) є ті, які співвідносяться передусім з поняттям об'єкта управління. За такий об'єкт у сфері економіки беруть народне господарство та його ланки. Тому об'єктом управління вважають галузь народного господарства, галузь промисловості, промислове об'єднання (підгалузь), підприємство, комерційну структуру і т. ін.
З позиції підприємства (комерційної структури) уся сукупність інформації є одиницею вищого рангу (рівня). Такою самою одиницею вищого рівня є сукупність інформації будь-якого іншого об'єкта управління. Ця одиниця відома під назвою інформаційна база (ІБ) відповідного об'єкта і тлумачиться досить вільно. Крім об'єктів управління ними можуть бути будь-які інші, наприклад планування, облік і аналіз господарської діяльності як функціональні управлінські роботи. Тому доречно говорити і про їх ІБ.
Інформаційна база становить основу інформаційної системи будь-якого об'єкта, передусім об'єкта управління, тому вона є частиною інформаційної системи (ІС). ІС, крім інформаційної бази, містить у собі ще і її організацію в реальних умовах, її зазначене функціонування. Інформаційною системою передбачається склад джерел формування ІБ, її взаємодії з іншими ІБ, цільове призначення.
Необхідно також розрізняти вживання понять "інформаційна база" і "база даних".
Інформаційна база притаманна всім без винятку об'єктам незалежно від рівня управлінської техніки.
А ось поняття бази даних (БД) пов'язується лише з організацією даних (АБД) і застосування ЕОМ. Інформаційна база в умовах використання ЕОМ може бути побудована як єдина база даних АБД або як сукупність кількох таких баз (що особливо часто буває на практиці).
Зауважимо, що в спеціальній літературі відомі інші погляди на поняття ІБ та співвідношення його з поняттям БД.
Щодо видів управління інформаційна база об'єкта (наприклад, підприємства) поділяється на ІБ того чи іншого виду управління, наприклад, організаційно-економічного, соціального, технологічного. Далі йтиметься лише про організаційно-економічне управління об'єктом. З позицій структурних підрозділів об'єкта управління, використовуваних ресурсів вирізняють ІБ його підрозділів (виробничих, комерційних) за такими ознаками: предметами та засобами праці тощо. Згідно зі стадіями (функціями) управління розрізняють інформаційні бази прогнозування, планування, обліку і т. ін. Отже, ІБ об'єкта поділяється на ряд підсистем, що розглядаються як об'єкт управління, тобто самостійні системи.
З погляду логіки управління та розміщення даних на носіях розрізняють логічну та фізичну структуру даних.
Під логічною розуміють структуру, яка враховує погляд користувача (управлінця) на дані, тобто таку, що будується на логіці управління, а не на його техніці.
Як правило, вона багаторівнева і виділяти інформаційні одиниці можна як з нижчого, так і з вищого рівня.
Наприклад, для логічних структур даних у порядку агретування (укрупнення) характерне таке виокремлення елементів.
3. Проектування процесів отримання первинної інформації
Прогнозована інформація пов'язана з функцією прогнозування, планова - з плануванням (перспективним, техніко-економічним, оперативно-виробничим), облікова - з бухгалтерським, фінансовим, господарським обліком, інформа обліком, інформація аналізу господарської діяльності - з функцією економічного аналізу, оперативного управління і регулювання - з відповідними функціями.
Нормативна інформація використовується і виникає на стадіях технічної підготовки виробництва, а також в інших випадках наприклад при формуванні цін, тарифікації. Нормативна інформація містить всілякі норми і нормативи, ціни, розцінки, тарифи, а також деякі інші дані, наприклад заздалегідь обумовлені табличні величини (ставки прибуткового податку з громадян тощо).
Така інформація використовується переважно при виконанні будь-яких функціональних управлінських робіт: прогнозування планових, облікових і т. ін.
Такі самі властивості має частина економічної інформації, яка належить усім функціональним різновидам. Прикладом є назви підприємств, міністерств, відомств, перелік працівників на підприємстві чи установі, перелік постачальників і покупців і т. ін. Цю інформацію називають довідковою. Як правило, її формують разом з нормативною, створюючи особливі фонди нормативно-довідкової інформації (НДІ), призначених для розв'язування різноманітних управлінських задач.
Економічна інформація за критерієм відповідності відображуваним явищем поділяється на вірогідну та невірогідну.
З позиції стадій виникнення економічна інформація буває первинною та повторною. Первинна виникає під час дії джерел інформації, до яких належить діяльність народного господарства і його ланок, діяльність органів загальнодержавного управління та інших громадських організацій.
Тому первинна інформація за джерелами виникнення поділяється на виробничо-господарську та директивну, а також на колективну та індивідуальну залежно від характеру джерела інформації. Повторна інформація виникає в результаті обробки первинної та іншої повторної, або лише первинної, або лише повторної. Безпосереднього зв'язку з джерелами інформації тут не вимагається. Серед повторної розрізняють проміжну та результатну інформацію. Результатна інформація і є метою обробки даних. Проміжна інформація, роль якої значна, виникає під час досягнення цієї мети. Дуже часто на базі такої інформації робиться вибір варіанта завершення обробки даних у тому чи іншому напрямку.
За повнотою економічна інформація поділяється на достатню, надмірну і недостатню. Для розв'язування задач необхідна досить конкретна за змістом мінімальна інформація - достатня. Надмірна містить зайві дані, що або зовсім не використовуються при розв'язуванні конкретних задач, або виконують контрольно-дублюючі функції. По змозі доцільно позбутися інформації, що не використовується, та всіляко обмежувати розміри дублюючої надмірної інформації.
Економічна інформація за стабільністю поділяється на постійну (сталу), умовно-постійну і змінну. Постійна інформація не змінює своїх значень (наприклад, звітні дані); умовно-постійна зберігає їх протягом тривалого періоду (наприклад, нормативи, норми), а змінна характеризується частою зміною своїх значень (наприклад, відомості про нарахування заробітної плати). При цьому важливо підкреслити, що період стабільності має конкретний характер для певних задач, управлінських робіт. Стабільність можна, наприклад, встановлювати за часовим періодом (наприклад, місяць) або за іншими факторами.
З позицій технології розв'язування економічних задач розрізняють інформацію вхідну, проміжну і вихідну. Інформація, яка підлягає обробці (предмети праці), в управлінському процесі називається вхідною, або вхідними даними: наприклад, первинна і повторна інформація та константи - постійні величини. До вхідної інформації може належати не лише змінна, а й умовно-постійна і постійна інформація за особливо великої ролі умовно-постійної. Вихідна інформація є підсумком обробки (продуктом праці) вхідних даних, але вона містить поряд з результатною інформацією деякі первинні дані. специфічного значення набуває проміжна інформація, яка потрібна для розв'язування цих самих задач у наступних періодах.
Відомі й інші схеми класифікації економічної інформації (рис.): вхідна і вихідна, внутрішня і зовнішня, алфавітна, цифрова, алфавітно-цифрова, оперативна і т. ін.
Різновиди економічної інформації слід враховувати при організації обробки даних, побудові комп'ютерних інформаційних систем, виборі варіантів технології розв'язування тих чи інших економічних задач.
Подання економічної інформації виконують по-різному, залежно від багатьох факторів, серед яких неабияке значення надається видам інформації. Подання виконується під час збирання первинної інформації (результатів розв'язування задач та інших даних) та обробки. Якщо для фіксування первинної інформації використовуються переважно паперові документи, то перероблена (вторинна) інформація фіксується машинним шляхом на різних носіях і засобах відображення.
Найпростішим і найпоширенішим методом кодування об'єктів первинної множини є порядковий метод. При використанні цього методу кожний об'єкт класифікованої множини кодується за допомогою поточного номера. Порядковий метод застосовується при кодуванні одноознакових, сталих та малозначних номенклатур, наприклад, категорії персоналу, статті витрат, види платежів до бюджету тощо. Порядковий метод кодування дуже простий для ідентифікації. Але суттєвим недоліком даного методу є відсутність у коді будь-якої інформації про об'єкт і відносна складність автоматичної обробки інформації при підбитті підсумків за групами об'єктів. Притаманні порядковому методу кодування недоліки деякою мірою усунуті в серійно-порядковому методі кодування.
Метод характеризується тим, що первинна множина поділяється на кілька частин (згідно з деякою ознакою) і для кодування об'єктів кожної частини призначається серія номерів (кодів). Об'єкти кодуються порядковим номером у межах відведених для них серій.
Список використаної літератури.
1. «Проектування інформаційних систем». Посібник. За ред. В.С.Пономаренка. ВЦ «Академія». 2001 р.
2. «Інформаційні системи і технології в економіці». Посібник. За ред. В.С.Пономаренка. ВЦ «Академія». 2002 р.
3. «Проэктирование экономических информационных систем». Підручник. Г.Н.Смирнова, А.А.Сорокін, Ю.Ф.Тельнов. 2002 р.
4. Конспект лекцій.
Подобные документы
Типологія засобів проектування економічних інформаційних систем з використанням ЕОМ. Описання видів реєстраційних і класифікаційних систем кодування інформації. Операції автоматизованого введення паперових документів, етапи процесу їх сканування.
контрольная работа [114,7 K], добавлен 00.00.0000Типологія засобів проектування економічних інформаційних систем з використанням ЕОМ. Описання видів реєстраційних і класифікаційних систем кодування інформації. Операції автоматизованого введення паперових документів, етапи процесу їх сканування.
контрольная работа [114,7 K], добавлен 14.02.2011Склад і зміст робіт на стадії впровадження інформаційних систем. Технологія проектування систем за CASE-методом. Порівняльні характеристики інформаційних систем в менеджменті та СППР. Створення бази моделей. Визначення інформаційних систем управління.
реферат [44,5 K], добавлен 09.03.2009Життєвий цикл інформаційної системи як упорядкована сукупність змін його стану між початковим і кінцевим станами. Умови забезпечення адаптивного характеру розвитку ІС. Технологія проектування інформаційної системи, технологічна мережа проектування.
реферат [252,2 K], добавлен 20.06.2010Структура системи автоматизованого проектування засобів обчислювальної техніки. Опис життєвого циклу продукту за методом Зейда. Основні поняття про системи автоматизованого виробництва. Проектування інформаційних систем та побудова мережевого графіка.
реферат [1,5 M], добавлен 13.06.2010Компоненти структурно-інформаційної системи. Розділення інформаційної системи (ІС) на окремі частини (декомпозиція) як метод проектування. Склад і зміст робіт на стадії робочого проектування ІС, його технологічна мережа. Система захисту інформації.
контрольная работа [34,2 K], добавлен 20.09.2009Поняття методології проектування інформаційних систем та життєвого циклу їх програмного забезпечення. Основні, допоміжні та організаційні процеси структури життєвого циклу. Планування та організації робіт по розробці і супроводу програмного забезпечення.
контрольная работа [19,0 K], добавлен 01.02.2010Структура економічної інформації підприємства, її основні елементи та їх взаємозв’язок. Структуризація економічної інформації. Класифікація та різновиди інформаційних систем. Особливості СУБД Approach, Paradox, Access, перспективи їх подальшого розвитку.
контрольная работа [28,9 K], добавлен 27.07.2009Інфологічна модель програмного забезпечення. Формалізація технології проектування інформаційної системи. Єдина система класифікації і кодування. Проектування технологічних процесів обробки даних в діалоговому режимі. Класифікація діалогових систем.
контрольная работа [126,9 K], добавлен 22.09.2009Навчально-методичне забезпечення до курсового проектування, технологічні та організаційні питання проектування автоматизованих економічних систем, зміст і правила оформлення документації. Програмування здійснюється у середовищі Delphi, C++Builder, VB.
методичка [462,6 K], добавлен 12.01.2009