Комп’ютерні інформаційні системи

Кафедра економічної кібернетики

Контрольна робота

З дисципліни:

“Системи обробки економічної інформації”

План

1. Структура комп`ютерних інформаційних систем. Характеристика складових частин.

Практичне завдання

Література

1. Структура комп`ютерних інформаційних систем. Характеристика складових частин

Інформаційними системами можна вважати комплекс заходів, за допомогою яких дані перетворюються на інформацію.

Система управління

Рис. 1. Інформаційний контур

У межах інформаційного контуру існує і передається інформація про цілі управління, стан керованого процесу, про керуючі впливи. Інформаційний контур разом із засобами збору, передачі, опрацювання і зберігання інформації, а також з персоналом, що здійснює ці дії над інформацією, утворить інформаційну систему даної організації.

Комп'ютерні інформаційні системи належать до класу складних систем, які містять у собі багато різноманітних елементів, що взаємодіють. Тому при створенні комп'ютерних ІС потрібно визначати їх структуру.

Загалом під структурою комп'ютерної ІС розуміють характеристику внутрішнього стану системи, опис постійних зв'язків між її елементами.

При описуванні ІС використовують кілька видів структур, які різняться типами елементів та зв'язків між ними, зокрема функціональні, технічні, організаційні, документальні, алгоритмічні, програмні та інформаційні структури.

Функціональна структура - це структура, елементами якої є підсистеми (компоненти), функції ІС або її частини, а зв'язки між елементами - це потоки інформації, що циркулює між ними під час функціонування ІС.

Технічна структура - це структура, елементами якої є обладнання комплексу технічних засобів ІС, а зв'язки між елементами відбивають інформаційний обмін.

Під організаційною розуміють структуру, елементами якої є колективи людей і окремі виконавці, а зв'язки між елементами інформаційні, супідрядності та взаємодії.

Документальна структура - це структура, елементами якої є неподільні складові і документи ІС, а зв'язки між елементами взаємодії, вхідності і субпідрядності.

Елементами алгоритмічної структури є алгоритми, а зв'язки між алгоритмами реалізуються за допомогою інформаційних масивів.

У програмній структурі зв'язки між елементами також реалізуються у вигляді інформаційних масивів, а елементами структури є програмні модулі.

Інформаційна структура - це структура, елементами якої є форми існування і подання інформації у системі, а зв'язки між ними - операції перетворення інформації в системі. Елементами інформаційної структури можуть бути також інформаційні масиви, а зв'язками - операції роботи з масивами: ввід, коригування, перегляд, знищення і т. ін.

Функціональний підхід до структури ІС дає змогу виокремити підсистеми (компоненти) в разі різного визначення поняття «функція управління». Найбільшого поширення набуло створення функціональних підсистем за ознакою управління об'єктами (елементами) виробничого процесу і за ознакою стадій управління.

Так, у першому випадку формуються функціональні підсистеми, наприклад управління технічною підготовкою виробництва, основним виробництвом, допоміжним виробництвом, матеріальними та трудовими ресурсами і т. ін.

В інформаційних системах органів загальнодержавного управління і невиробничої сфери така структура пов'язана з функціями, які виконуються установами. Наприклад, в автоматизованій системі державної статистики (АСДС) передбачені функціональні підсистеми статистики промисловості, сільського господарства, капітального будівництва і т. ін. У функціональній структурі АСДС неначе повторюється склад функціональних підрозділів Держкомітету статистики України. У другому випадку з позицій стадій управління виділяються функціональні підсистеми прогнозування, перспективного планування, оперативного управління, бухгалтерського обліку і т. ін.

Практично всі різновиди інформаційних систем незалежно від сфери застосування їх включають один і той самий набір компонентів (рис. 2.):

функціональні компоненти;

компоненти системи опрацювання даних;

організаційні компоненти.

При цьому під функцією управління слід розуміти спеціальний постійний обов'язок однієї або декількох осіб, виконання якого забезпечує досягнення певного ділового результату.

Під функціональними компонентами мають на увазі систему функцій управління - повний набір (комплекс) взаємопов`язаних у часі й просторі робіт з управління, необхідних для досягнення поставлених перед підприємством цілей. Справді, будь-яка складна управлінська функція розчленовується на ряд більш дрібних задач і зрештою доводиться до безпосереднього виконавця.

Рис. 2. Декомпозиція інформаційної системи

Саме від того, як буде виконане те або інше завдання окремим працівником, залежить успіх вирішення кінцевих завдань підприємства загалом. Таким чином, уся складна сукупність управлінських впливів повинна мати своїм кінцевим результатом доведення загальних завдань, що стоять перед підприємством, до кожного конкретного виконавця незалежно від його службового становища.

Природно, наведені положення підкреслюють не тільки індивідуальний, а й груповий характер функції управління, а діловий (практичний) результат утворюється не епізодично, а постійно.

Увесь процес управління підприємством зводиться або до лінійного (наприклад адміністративного) управління підприємством чи його структурним підрозділом, або до функціонального (матеріально-технічне забезпечення, бухгалтерський облік тощо) управління.

Тому декомпозиція інформаційної системи за функціональною ознакою (рис.2) містить у собі виділення її окремих частин, які мають назву функціональних підсистем (ПС) (функціональні модулі, бізнес-додатки), що реалізують систему функцій управління. Функціональною ознакою зумовлюється призначення підсистеми, тобто те, для якої сфери діяльності вона призначена і які основні цілі, завдання і функції вона виконує. Функціональні підсистеми істотно залежать від предметної області (сфери застосування) інформаційних систем.

На рис. 3 наведена функціональна декомпозиція інформаційних систем промислового підприємства. Залежно від складності конкретного підприємства кількість функціональних підсистем коливається від 10 до 50 найменувань. Специфічні особливості кожної функціональної підсистеми містяться в так званих «функціональних задачах» підсистеми. Зазвичай управлінський персонал або пов'язує це поняття з досягненням певних цілей функції управління, або визначає його як роботу, що повинна бути виконана певним способом у певний період. Однак із появою нових інформаційних технологій поняття «задача» розглядається ширше - як закінчений комплекс опрацювання інформації, що забезпечує або видачу прямих керуючих впливів на хід виробничого процесу, або видачу необхідної інформації для прийняття рішень управлінським персоналом. Таким чином, задача повинна розглядатися як елемент системи управління, а не як елемент системи опрацювання даних.

Рис. 3. Узагальнена функціональна декомпозиція інформаційної системи промислового підприємства

Вибір складу функціональних задач функціональних підсистем управління здійснюється звичайно з урахуванням основних фаз управління: планування; обліку, контролю й аналізу; регулювання (виконання).

Планування - це управлінська функція, що забезпечує формування планів, відповідно до яких буде організоване функціонування об'єкта управління. Традиційно виділяють перспективне (5-10 років), річне (1 рік) і оперативне (доба, тиждень, декада, місяць) планування.

Облік, контроль і аналіз - функції, що забезпечують одержання даних про стан керованої системи за певний проміжок часу, визначення факту та причини відхилення фактичного стану об'єкта управління від його планованого стану, а також виявлення розмірів цього відхилення. Облік ведеться за показниками плану в обраному діапазоні планування (оперативний, середньостроковий і т.ін.).

Регулювання (виконання) - це функція, що забезпечує порівняння планованих та фактичних показників функціонування об'єкта управління і реалізацію необхідних керуючих впливів за наявності відхилень від запланованих у заданому діапазоні (відрізку). Відповідно до виділених функціональних підсистем та з урахуванням вимог управління і визначається склад задач функціональних підсистем. Наприклад, інформаційна система управління персоналом підприємства може містити такі функціональні підсистеми:

планування чисельності персоналу підприємства;

розрахунок фонду заробітної плати персоналу;

планування та організація навчання персоналу;

управління кадровими переміщеннями;

статистичний облік і звітність;

довідки за запитом.

Вибір та обґрунтування складу функціональних задач є одним із найважливіших елементів створення інформаційних систем. Аналіз функціональних задач показує, що практична реалізація їх в умовах використання інформаційних систем є різноманітною. Одна й та сама задача може бути вирішена (реалізована) різними математичними методами, моделями й алгоритмами (рис. 1). Іноді цю функціональну підсистему називають підсистемою математичного забезпечення.

Серед багатьох варіантів реалізації є, як правило, найкращий, зумовлений можливостями обчислювальної системи і системи опрацювання даних у цілому.

У сучасних системах автоматизації проектування інформаційних систем цей компонент входить до складу так званих банків моделей і алгоритмів, з яких під час розробки інформаційних систем вибираються найефективніші для конкретного об'єкта управління.

Основна функція системи опрацювання даних - це реалізація таких типових операцій опрацювання даних (рис. 4):

збір, реєстрація і перенесення інформації на машинні носії;

передача інформації в місця її збереження й опрацювання;

уведення інформації в ЕОМ, контроль уведення та компонування інформації в пам'яті комп'ютера;

створення і ведення внутрішньомашинної інформаційної бази;

опрацювання інформації на ЕОМ (накопичення, сортування, коригування, вибірка, арифметичне і логічне опрацювання) для вирішення функціональних задач системи (підсистеми) управління об'єктом;

вивід інформації у вигляді табуляграм, відеограм, сигналів для прямого управління технологічними процесами, інформації для зв'язку з іншими системами;

організація, управління (адміністрування) обчислювальним процесом (планування, облік, контроль, аналіз реалізації ходу обчислень у локальних і глобальних обчислювальних мережах).

Система опрацювання даних (СОД) призначена для інформаційного обслуговування фахівців різних органів управління підприємства, що приймають управлінські рішення

Виділення типових операцій опрацювання даних дозволило створити спеціалізовані програмно-апаратні комплекси, що їх реалізують (різні периферійні пристрої, оргтехніку, стандартні набори програм, у тому числі пакети прикладних програм - ППП, за допомогою яких реалізують функціональні задачі 1С). Конфігурація апаратних комплексів утворює так звану топологію обчислювальних систем.

СОД можуть працювати в трьох основних режимах: пакетному, інтерактивному та в реальному масштабі часу.

Для пакетного режиму характерним є те, що результати опрацювання видаються користувачам після виконання так званих пакетів завдань. Недоліком такого режиму є відокремлення користувача від процесу опрацювання інформації, що перешкоджає оперативності прийняття управлінських рішень.



Рис. 4. Принципова схема системи опрацювання даних (СОД)

За інтерактивного (діалогового) режиму роботи відбувається обмін повідомленнями між користувачем і системою. Користувач обмірковує результати запиту і під час прийняття рішення вводить інформацію у систему для подальшого опрацювання.

Режим реального часу використовується для управління швидкоплинними процесами.

Практично всі системи опрацювання даних інформаційних систем незалежно від сфери застосування їх включають один і той самий набір складових (компонентів), що називаються видами забезпечення (рис. 1). Прийнято виділяти інформаційне, програмне, технічне, правове, лінгвістичне забезпечення.

Інформаційне забезпечення - це сукупність методів і засобів розміщення й організації інформації, що включають у себе системи класифікації і кодування, уніфіковані системи документації, раціоналізації документообігу та форми документів, методів створення внутрішньомашинної інформаційної бази інформаційної системи. Від якості розробленого інформаційного забезпечення значною мірою залежить достовірність і якість прийнятих управлінських рішень.

Програмне забезпечення - сукупність програмних засобів для створення та експлуатації СОД засобами обчислювальної техніки. До складу програмного забезпечення входять базові (загальносистемні) та прикладні (спеціальні) програмні продукти. Базові програмні засоби служать для автоматизації взаємодії людини і комп'ютера, організації типових процедур опрацювання даних, контролю і діагностики функціонування технічних засобів СОД.

Прикладне програмне забезпечення являє собою сукупність програмних продуктів, призначених для автоматизації вирішення функціональних задач інформаційної системи. Вони можуть бути розроблені як універсальні засоби (текстові редактори, електронні таблиці, системи управління базами даних) і як спеціалізовані, тобто такі, що реалізують функціональні підсистеми (бізнес-процеси) об'єктів різної природи (економічні, інженерні, технічні тощо).

Технічне забезпечення являє собою комплекс технічних засобів, що застосовуються для функціонування системи опрацювання даних, і містить у собі пристрої, за допомогою яких виконуються типові операції опрацювання даних як поза ЕОМ (периферійні технічні засоби збору, реєстрації, первинного опрацювання інформації, оргтехніка різного призначення, засоби телекомунікації і зв'язку), так і на ЕОМ різних класів.

Правове забезпечення - це сукупність правових норм, що регламентують створення і функціонування інформаційної системи. Правове забезпечення розробки інформаційної системи включає нормативні акти договірних взаємовідносин між замовником і розроблювачем ІС, правове регулювання відхилень. Правове забезпечення функціонування СОД включає: умови надання юридичної чинності документам, отриманим із застосуванням обчислювальної техніки; права, обов'язки і відповідальність персоналу, в тому числі за своєчасність і точність опрацювання інформації; правила користування інформацією і порядок вирішення суперечок щодо її достовірності.

Лінгвістичне забезпечення - це сукупність мовних засобів, що використовуються на різних стадіях створення та експлуатації СОД для підвищення ефективності розробки й забезпечення спілкування людини і ЕОМ.

Виділення організаційних компонентів у самостійний напрям зумовлюється особливою значущістю людського чинника (персоналу) в успішному функціонуванні ІС. Перш ніж упроваджувати дорогу систему опрацювання даних, має бути проведена величезна робота з упорядкування та удосконалення організаційної структури об'єкта; в противному разі ефективність ІС буде низькою. Головна проблема при цьому полягає у виявленні ступеня відповідності існуючих функцій управління та організаційної структури, що реалізує ці функції і стратегію розвитку підприємства. Засобами досягнення цілі - удосконалення організаційних структур - є різні методи моделювання.

Під організаційними компонентами ІС мають на увазі сукупність методів і засобів, що дозволяють удосконалити організаційну структуру об'єктів і управлінські функції, які виконуються структурними підрозділами; визначити штатний розклад і чисельний склад кожного структурного підрозділу; розробити посадові інструкції персоналу управління в умовах функціонування СОД.

Впровадження інформаційних систем сприяє удосконаленню організаційних структур, оскільки припускає визначення розрахункової, тобто науково обгрунтованої чисельності апарату управління по структурних підрозділах з обов'язковим вирішенням таких, зокрема, проблем:

достовірне віднесення кожного працівника до відповідного структурного підрозділу (відділу, бюро і т. ін.);

встановлення чітких службових обов'язків кожного працівника в межах підрозділу, в якому він працює. При цьому визначення кола обов'язків припускає, що обов'язки працівників, що обіймають ту або іншу посаду, не залежать від конкретної особи, яка їх виконує, і сукупність спільних обов'язків повинна гарантувати їхню несуперечливість і можливість досягнення загального результату;

визначення нормального завантаження працівника його роботою протягом дня і на календарний період;

розробка посадових інструкцій персоналу в умовах функціонування СОД, зокрема в умовах аварійних ситуацій.

2. Практичне завдання

Розглянемо на прикладі Територіального центру «Берегиня», який обслуговує самотніх інвалідів 1, 2, 3 групи і дітей інвалідів по Зарічному району міста Суми, роботу СУБД «АССЕSS».

БАЗА ДАНИХ.

Створення таблиці бази даних складається з двох етапів. На першому етапі визначається її структура: склад полів, їх імена, послідовність розміщення в таблиці, тип даних, розмір, ключові поля і інші властивості полів. На другому етапі виробляється створення запису таблиці і заповнення їх даними.

Вибираємо спосіб створення таблиці: режим таблиці, Конструктора або Майстра таблиць. Режим конструктора визначається основний спосіб, при якому структура задається повністю користувачем.

База даних створюється в таблицях на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов інваліда.

Наприклад:

А К Т

Обстеження матеріально-побутових умов інваліда.

Прізвище, ім'я, по батькові інваліда Іванов Іван Іванович

Рік народження 1954

Адреса вулиця Харківська 1\1

Вид пенсії по інвалідності, група 1

Житлові умови однокімнатна приватизована

квартира, зі всіма умовами

Має потребу в :продуктах харчування, нових речах, санітарно-курортній путівці, у відвідинах соціальним працівником 3 рази на тиждень

Директор ТЦ „Берегиня” підпис П. І. П.

Соціальний працівник підпис П. І. П.

На основі актів складаємо таблицю 1 «Обслуговує ТЦ Берегиня»

Обслуговуються ТЦ Берегиня
Код інваліда	П.І.П.	рік народження	Адреса	Номер запису
1	Іванов І.І.	1954	Харківська 1\1	1
2	Сідорова С.С.	1960	Антонова 1	2
4	Петров П.П.	1983	Антонова 74	3
3	Фоменко Р.Р.	1971	Харківська 16\1	4
1	Почкун О.О.	1957	Харківська 5\5	5
1	Мороз М.М.	1964	Богуна 2	6
1	Самусь С.С.	1959	Антонова 45	7
2	Ярмоленко Я.Я.	1955	Богуна 15	8
2	Мироненко Б.Б.	1967	Харківська 5\90	9
2	Антонюк А.А.	1962	Павлова 45	10
3	Сич Ю.Ю.	1949	Богуна 58	11
3	Самсоненко Л.Л.	1954	Антонова 67	12
3	Хрол О.О.	1974	Павлова 1	13
4	Марусенко М.М.	1979	Богуна 9	14
4	Тополя Ю.Ю.	1981	Харківська 8\90	15
4	Бондаренко Т.О.	1980	Павлова 94	16

Код інваліда ставиться відповідно до групи інвалідності (1 - інвалід 1 групи, 2 -інвалід 2 групи, 3 - інвалід 3 групи, 4 - інвалід дитинства).

По цій таблиці ТЦ Берегиня може дати інформацію Управлінню праці і соціального захисту населення, скільки зареєстровано в Зарічному районі інвалідів всіх категорій або окремо по кожній групі інвалідності. Швидко вибрати інвалідів по окремому року народження, групи інвалідності, за місцям проживання (вулиці).

ТЦ «Берегиня» надає гуманітарні допомоги інвалідам всіх груп. Для отримання гуманітарної допомоги інваліду потрібно написати заяву про надання йому безкоштовної допомоги (продукти харчування, нові чи б\в речі, санаторно-курортну путівку). Заява підписується директором ТЦ.

Гуманітарна допомога видається на підставі накладної:

НАКЛАДНА

Видано Іванову Івану Івановичу

Ким ТЦ Берегиня

Підстава заява

Дата 15.01.2003 року

№ п\п	Найменування товару	Одиниці вимірювання	Кількість	Ціна	Сума
1.	Рис	кг	2	2-50	5-00
2.	Пшоно	кг	2	2-00	4-00
3.	Гречка	кг	5	3-00	15-00
4.	Горох	кг	2	1-00	2-00
	------------------------	-----------	------------	--------	26-00

Директор ТЦ «Берегиня» підпис Е.Н.Сущенко

Видав підпис О.О. Остапенко

Одержав підпис І.І.Іванов

На підставі накладних створюється таблиця 2. «Січня 2003» в яку заносимо відомості про всіх хто одержав гуманітарну допомогу в січні місяці. Аналогічно складаються таблиці по лютому, березню і т.д.

Січень 2003
код інваліда	П.І.П.	Рік народження	Адреса	Гуманітарна допомога	Сума допомоги
1	Іванов І.І.	1954	Харківська 1\1	продукти	25,50р.
2	Сідорова С.С.	1960	Антонова 1	продукти	25,50р.
4	Петров П.П.	1983	Антонова 74	речі нові	100,00р.
3	Фоменко Р.Р.	1971	Харківська 16\1	речі нові	110,00р.
1	Почкун О.О.	1957	Харківська 5\5	речі б\у	150,00р.
1	Мороз М.М.	1964	Богуна 2	путівка	800,00р.

Ми вирішили зв'язати таблиці через поле П. І. П. і коду інваліда.

Конструювання форм здійснюється засобами відповідно до вимог до форми, визначеними користувачем в процесі підготовчої роботи. При цьому указується, з якої таблиці потрібно відобразити дані, які саме поля повинні бути представлені у формі, чи потрібні обчислюванні поля, які графічні елементи, що служать для її оформлення, використовуватимуться - лінії, текст пояснення, малюнки.

Структура форми відображається в режимі конструктора форм. У цьому режимі може вироблятися настройка областей і елементів форми користувачем. Як форма в цілому, так і кожний з її елементів володіє властивостями, які можна переглядати і коректувати. Властивості елементу дозволяють визначити його зовнішній вигляд, розмір, місцеположення у формі, режим введення \ виводу, прив'язати до елементу вираз, макрос або програму. Властивості виражаються в діалоговому вікні, де для кожної властивості і його значення відводиться рядок.

Приклад форми для таблиці Обслуговується ТЦ Берегиня.

Обслуговуються ТЦ Берегиня
Код інваліда	ПІП	рік народження	Адреса	Номер запису
1	Іванов І.І.	1954	Харківська 1\1	1

Запит дозволяє вибрати необхідні дані з однієї або декількох взаємозв'язаних таблиць, виробити обчислення і одержати результат у вигляді таблиці. Через запит можна виробляти оновлення даних в таблицях, додавання і видалення записів. Запит виробляється на основі однієї або декількох таблиць бази даних.

Засобами запиту можна:

- вибрати записи, що задовольняють умову відбору;

- включити в результуючу таблицю запиту потрібне поле;

- виробити обчислення в кожному з одержаних записів;

- згрупувати записи з однаковими значеннями в одному або декільком полях і виконати над ними групові функції:

- виробити оновлення полів у вибраній підмножині полів;

- створити нову таблицю бази даних, використовуючи дані з існуючих таблиць;

- видалити вибрану підмножину записів з таблиці бази даних;

- додати вибрану підмножину записів в іншу таблицю.

Зробимо запит та підставі таблиці „Обслуговує ТЦ Берегиня” - виберемо дітей-інвалідів. Одержимо:

дети инвалиды
Код інваліда	ПІП	рік народження	Адреса
4	Петров П.П.	1983	Антонова 74
4	Марусенко М.М.	1979	Богуна 9
4	Тополя Ю.Ю.	1981	Харківська 8\90
4	Бондаренко Т.О.	1980	Павлова 94

Список використаної літератури:

1. Джулия Келли « Самоучитель Access 2000», издательство «Питер», 2001 г., - 336 с.

2. Под ред. Д.є.н. професора В.В.Евдокимова «Экономическая информатика», Учебник для вузов, Питер, 1997, - 592 с.

3. Алан Нейбауэр „Access 2000 для занятых», перевод с английского, Питер, 2001, - 288 с.

4. В.М.Гужва „Інформаційні системи і технології на підприємствах”, навчальний посібник, Київ, 2001 р.

5. І.Ф.Рогач, М.А.Сендзюк, В.А.Антонюк „Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах”, навчальний посібник, Київ, 1999 р.

6. В.Ф.Ситник, Т.А.Писаревська, Н.В.Єрьоміна, О.С.Краєва „Основи інформаційних систем”, навчальний посібник, Київ, 2001 р.

7. А.Н.Романов, Б.Е.Одинцов „Советующие информационные системы в экономике „ ЮНИТИ, Москва, 2000 г.