МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Роменський коледж

Державного вищого новчального закладу

“Київського національного економічного університету

ім. Вадима Гетьмана”

Спеціальність:5.091504

“Обслуговування комп'ютерних та інтелектуальних

систем і мереж”

КУРСОВА РОБОТА

З предмету:”Системне програмування в мові С++”

Тема: ” Тестуючи програма по темі ”Робота з рядками в мові С++”

Ромни

Зміст

Перелік умовних позначень

Вступ

Постановка задачі

Математична постановка задачі

Створення алгоритму роботи програми

Одержання результатів роботи програми

Структура програми на мові С++

Загальні положення

Структура головного файлу проекту

Структура фала реалізації

Охорона праці при роботі з обчислювальною технікою

Загальні положення

Вимоги техніки безпеки перед початком роботи

Вимоги під час роботи

Вимоги техніки безпеки після закінчення роботи

Вимоги техніки безпеки в аварійних ситуаціях

Інструкція до програми

Апаратні вимоги при виконанні даної програми

Висновок.

Література.

Додаток А. Лістинг програми.

Додаток Б. Текстовий файл.

Перелік умовних позначень

АП - апаратна частина

ЕОМ - електронно обчислювальна машина

ОКН - оператор комп'ютерного набору

ОС - операційна система

ОЗП - оперативний запам'ятовуючий пристрій

ПЗ - програмне забезпечення

ВІС - великі інтегральні мікросхеми;

МПП - мікропроцесорна пам'ять;

ПЕОМ - персональна електронно обчислювальна машина;

ПЗП - постійно запам'ятовуючий пристрій;

ПК або PC - персональний комп'ютер;

С++ - об'єктно-орієнтовна мова програмування;

ЦП - центральний процесор;

Вступ

Приблизно з середини 60-х років XX ст., коли напівпровідники повністю витіснили електронні лампи з елементної бази обчислювальних машин, у цій галузі техніки сталося кілька драматичних поворотів. Вони були наслідком бурхливого розвитку технології мікропроцесорів (МП), великих і надвеликих інтегральних схем, а також інтенсивного прогресу програмного забезпечення комп'ютерів. Розвивалися ці процеси паралельно. Нові технічні можливості, що постали зі створенням нових елементів і пристроїв, дали змогу розробити досконаліші (функціонально і за продуктивністю) програми, що спричинило потребу в більш досконалих компонентах і т.д.

У 60-ті роки минулого століття, в епоху комп'ютерів третього покоління -- машин, побудованих на основі окремих напівпровідникових елементів та інтегральних схем невеликої щільності (типовий представник -- ЕОМ сім'ї IBM 360), користувачі усвідомили необхідність зміни організації використання ЕОМ. До того ЕОМ віддавалася в розпорядження однієї людини (оператора, який виконував готову програму, або програміста, зайнятого розробленням нової). Це не давало змоги використати весь потенціал машини.

Тому була створена технологія пакетного оброблення задач, за якої користувача було відокремлено від машини. Він повинен був заздалегідь підготувати своє завдання (найчастіше -- у вигляді колоди перфокарт з керуючими кодами та первинними даними) і передати його в руки операторів, які формували чергу задач. А машина одержувала для оброблення відразу кілька задач і не простоювала в очікуванні кожної з них або реакції користувача на свої повідомлення.

Однак і цього виявилося недостатньо: за швидкодією центральний процесор (ЦП) набагато випереджав зовнішні пристрої (зчитувачі перфокарт та перфострічок, алфавітно-цифрові друкувальні пристрої), і тому його потужність використовувалася не повністю. Виникла ідея організації багатозадачного процесора, який немовби одночасно виконував кілька програм. Насправді ЦП, як і раніше, працював послідовно. Проте, коли в межах якоїсь програми черга доходила до обміну із зовнішнім пристроєм, ця операція передоручалася недорогому спеціалізованому пристрою, а ЦП перемикався на продовження іншої програми.

Завдяки цьому коефіцієнт використання апаратної частини ЕОМ різко зріс. З'явилися багатопультові системи -- комплекси, що складалися з центральної ЕОМ і групи (до кількох десятків) відеотерміналів. Людина-опе-ратор, яка працювала за пультом такого термінала, стала повним розпорядником ЕОМ. Насправді ж центральна ЕОМ квазіодночасно працювала з багатьма програмами, перемикаючись з однієї на іншу і приділяючи кожному терміналу кілька мілісекунд протягом секунди.

У 1971 р. був створений перший МП, тобто функціонально закінчений пристрій, здатний виконувати функції ЦП. Незважаючи на малу потужність першого МП, ця подія стала поворотним моментом в історії ОТ і не тільки. Надалі прогрес мікроелектроніки зумовив істотні зміни у перстато- й автомобілебудуванні, техніці зв'язку та ін. Вдосконалення технології, що спиралося на досягнення фундаментальних наук, успіхи оптики, точного машинобудування, металургії та інших галузей, дали змогу створювати МП з усе більшою кількістю елементів, розміщених на поверхні напівпровідникового кристала з усе більшою щільністю, а значить ще потужніші. Одночасно помітно зменшувалася собівартість МП.

У 1979 р. корпорація IBM відреагувала на появу ПК з деяким запізненням, але в 1980 р. виступила на ринку зі своїм IBM PC (Personal Computer). Найважливішою особистістю цього комп'ютера була відкрита архітектура. Це означало, по-перше, можливість реалізації принципу взаємозамінності, тобто використання для складання ПК з вузлів від різних виробників, але таких, що відповідали певним стандартам, і по-друге, можливість доукомплектування ПК, нарощування його потужності під час експлуатації. Це технічне рішення дало потужний поштовх індустрії ОТ. Подальші роки характеризуються швидким удосконаленням МП (щоп'ять років щільність розміщення елементів на напівпровідниковому кристалі зростала в 10 разів), запам'ятовуючих пристроїв (оперативних та накопичувальних), засобів відображення і фіксації даних при одночасному зниженні собівартості та цін.

Зрештою останні півтора десятиріччя ознаменовані найбільшим поширенням ПК у всіх сферах людської діяльності. Вони стали переважати також як апаратна база систем управління, витісняючи великі ЕОМ, що призвело до неприйнятного зниження рівня централізації управління та часткової втрати керованості об'єктами.

Як і раніше, технологічні досягнення приносили й нові проблеми. Зусилля для їх вирішення привели до нових цікавих результатів як в апаратній сфері, так і в створенні нових програмних засобів та систем.

Збільшення ємності накопичувачів і зниження вартості зберігання даних зумовили розширення застосування баз даних у складі систем управління різного призначення, усвідомлення цінності баз даних. Тому виникла потреба надати доступ до інформаційних ресурсів багатьом користувачам. Цю потребу забезпечило створення локальних обчислювальних мереж (ЛОМ), що сприяло підвищенню завантаження дорогих апаратних засобів (наприклад принтерів). Поява ЛОМ загострила потребу в ще більш потужних накопичувачах і процесорах, застосовуваних у мережних серверах.

Збільшення швидкодії процесорів та ємності ОЗП створило передумови для переходу до графічного інтерфейсу. Для IBM-подібних ПК це були спочатку графічна оболонка Windows, а потім --- повноцінні операційної системи (ОС), наприклад Windows 95, та ін. Одночасно все відчутнішим стало недовикористання обчислювальної потужності апаратної частини комп'ютера. Відродилася, правда, вже на новій основі, ідея багатозадачності.

Вона втілена в нових ОС, так що, користуючись, наприклад, ОС Windows 95, можна одночасно обробляти масив даних, друкувати результати попередньої програми і приймати електронну пошту.

Функціональне вдосконалення ЛОМ, підвищення їхньої надійності породило ідею створення мережних машин (мережних комп'ютерів -- Network Computers, NC). Їх репрезентують як «машини, повністю позбавлені індивідуальності», в яких немає власного програмного забезпечення (крім мінімуму, необхідного для початкового завантаження та встановлення зв'язку з сервером, тобто з центральною машиною ЛОМ), немає власних накопичувачів і, отже, власних даних. По суті, мережна машина є терміналом багатопультового обчислювального пристрою, реалізованого на нових елементній та програмній базах. Ентузіасти мережних машин передрікають поступову відмову від ПК, однак швидше всього встановиться динамічна рівновага між часткою мережних машин і ПК в оснащенні ОС.

Велика кількість ПК в офісах та на підприємствах часом створює враження про витіснення великих і середніх машин зі сфери управління, з систем оброблення ділової інформації. Проте це не так. Наприклад, у банках ПК використовують в основному як пристрої для первинних операцій та як засоби спілкування з клієнтами, тобто як термінали, а решту операцій виконують на ЕОМ вищого класу.

1.Постановка задачі

1.1 Математична постановка задачі

Написати тестуючу програму на тему “Робота з рядками в мові С++”. Дана програма надає користувачеві можливість пройти тест перевірки знань отримати об'єктивну оцінку і надати результати тесту викладачеві в текстовому документі. Для зручності користування використана довідка для користувача.

Написана програма повинна виконувати слідуючи дії:

1. тестування знань користувача;

2. об'єктивно виставляти оцінку;

3. виводити дані тесту користувачу;

4. зберігати результати тесту в текстовий файл.

Ця програма повинна бути написана в середовищі програмування Visual C++, із використанням основ об'єктно - орієнтованого програмування. Програма пишеться в консольному режимі, без використання бібліотек візуального програмування, але вона повинна забезпечити ввід даних зручний для користувача та виконувати дії згідно отриманого завдання.

1.2 Створення алгоритму роботи програми

Створена програма працює за алгоритмом, який був заданий в процесі написання програми. Під час виконання програми користувач фактично спілкується з нею. Студент вводить певні дані в програму, вибирає запропоновані програмою варіанти виконання дій. Програма в свою чергу сканує і обробляє ці дані та виводить результати обробки на екран.

На початку програми студент повинен ввести дані, які програма запросить. Потім програма надасть право вибору користувачеві на виведення довідки, після чого безпосередньо йдуть відповіді на запитання, поставлені програмою.

В кінці програма виводить результати на перегляд користувачу і пропонує декілька варіантів продовження програми. Одним з них є повернення на початок програми, її закінчення з виводом довідки і простий вихід з програми.

Блок - схема представляє поетапність реалізації поставленої задачі.

Схема є графічним представленням ходу роботи програми. Кожен блок характеризує специфіку виконання програми на тому чи іншому етапі.

Також схема наочно демонструє, що виконується в наслідок певної дії і в якому порядку це відбувається.

1.3 Одержання результатів роботи програми

Дана програма створена для тестування знань користувача, що її відкрив, з теми «Робота з рядками в мові С++ ». Головною метою програми є об'єктивне оцінення знань студента і збереження даних результату.

В головному вікні спочатку зображене коротке повідомлення-довідка. Це зроблено для того , щоб користувач при вході в програму бачив для чого вона призначена і, як нею користуватися. Також з цього вікна починається користування програмою-тестом. Зокрема в ньому в ньому програма запитує в користувача дані про нього для збереження в файл-звіт, який потім надається викладачу. Після того, як студент ввів свої дані програма виводить запит про виведення головної довідки у вигляді рядка « Введіть (Д) якщо бажаєте продивитись довідку або (Н) якщо ні » (Рис 1.3.2), де користувачу надається право продивитись її чи пропустити і перейти безпосередньо до самого тесту.

При позитивному результаті вводу, тобто при вводі літери (Д) програма виведе довідку і чекатиме на підтвердження продовження, доки користувач її не перегляне (Рис 1.3.3). В довідці вказаний автор програми її призначення, принцип роботи і основні правила по її користуванню.

При негативному вводі, тобто при введенні літери (Н) програма одразу переходить до тесту і виводить перше запитання (Рис 1.3.4). Разом з запитанням виводяться і варіанти відповідей запропоновані програмою. Користувач повинен вибрати одну з запропонованих відповідей і ввести те число під яким пронумерована відповідь, після цього студент ще має час змінити відповідь доки не натиснув “Enter”. Після натиснення цієї клавіші програма переходить до наступного питання, такий обмін інформацією між користувачем і програмою відбувається доки не закінчиться тест.

В програмі також передбачений вивід повідомлення « Введіть число від 1 до 4 у відповідності з варіантами відповідей » коли користувач помилково ввів значення, що не відповідає жодному варіанту запропонованого програмою.

Наступним кроком програми після того, як вона задасть певну кількість запитань, буде підрахунок кількості правильних відповідей і виводу цієї інформації на екран. Разом з цим програма виставляє оцінку спираючись попередній показник і також виводить на екран.

Наступною дією програми буде новий запит в якому є три варіанти.

Першим варіантом продовження програми є проходження тесту ще раз. В цьому випадку програма повертається на початок і відбуваються ті ж самі дії, що описані вище. В другому випадку коли користувач натиснув “2” програма виводить довідку і повертається знову на це ж вікно і знову надає користувачеві вибір. Останнім варіантом є звичайне закінчення програми.

2.Структура програми на мові С++

2.1 Загальні положення

Програма мовою С++ складається з оголошень (змінних, констант, типів, класів, функцій) і описів функцій. Серед функцій завжди є головна - main для консольних додатків ( що працюють під Win32) або WinMain для додатків Windows. Саме ця головна функція виконується після початку роботи додатка.

Програми будуються по модульному принципі й складаються з безлічі модулів. Принцип модульності дуже важливий для створення надійних і додатків, що модифікують легко.

Відповідно до принципів модульності текст модуля розділяють на заголовний файл інтерфейсу, що містить оголошення класів, функцій, змінних, структур і т.д., і файл реалізації - .срр. Стандартне розширення заголовних файлів .h.

При написанні програми на мові С++ Використовують така поняття: алфавіт, константи, ідентифікатори, ключеві слова, константа, коментарі.

Алфавітом називається сукупність символів, які використовуються в мові. В мові С++ розрізняють прописні і строкові літери, тому що вона чутлива до реєстру.

Ідентифікатор використовується для позначення імен змінних, функцій і міток, приміняються в програмі. Ідентифікаторам може бути будь - яка кількість латинських букв, цифр символів підкреслення. В мові С++ деякі ідентифікатори використовуються як службові слова (ключеві слова), які мають спеціальне значення для компілятора, вони не можуть використовуватися для іншого. Прикладами службових слів є: break, for, if, goto, sizeof, do, return і. т. д.

Директива - це інструкція компілятору, вона пояснює компілятору що Ви хочете зробити перед тим, як програма буде відкомпільована.

Константою називається значення змінної, яке є з самого початку програми визначеним. Далі в тексті програми використовується тільки ідентифікатор константи.

Коментар - це частина програми, яка ігнорується компілятором і слугує для зручності читання початкового тексту програми, і розбиття її на блоки, Коментарем є будь - яка розміром послідовність символів, яка знаходиться між парою символів /* та */. Символи, які розташовані за парою символів // і до кінця рядка також вважаються коментарем.

Принцип програмування на мові С++ заснований на понятті функції. Функція - це самостійна одиниця програми, яка створена для вирішення конкретної задачі. Кожна функція має ім'я і список аргументі. Аргументи функції - це величини, які передаються їй під час виклику. Також при виклику функції тип фактичного параметру (він передається) повинен співпадати з типом формального параметру. Тіло функції заключається в операторні дужки {}. Кожна функція повинна повертати визначений тип результату. Повернення результату у викликаючу програму можна здійснити операторм return.

Для того щоб позначити кінець оператора ставиться крапка з комою. Сукупність логічно зв'язаних між собою операторів, які знаходяться між відкриваючою і закриваючою дужками називається блоком. Якщо розглядати блок як сукупність операторів, то за блоком крапка з комою не ставиться.

Всі змінні, які використовуються в програмі повинні бути оголошені до їх використання. В мові С++ визначені такі базові типи данх: сhar, іnt, float, double, void.

Тип іnt слугує для зберігання цілого типу. Тип сhar - це символьна змінна. Для зберігання змінних з плаваючою точкою використовуються float та double. Тип void означає пустий тип. На основі цих базових типів створюються інші типи даних, модифікації.

Також в мові С++ використовуються вирази. Вираз - це деяка дозволена комбінація змінних, констант і операцій.

Оператори - це спеціальні зарезервовані слова, які мають певний зміст для компілятора. В мові програмування С++ використовуються такі оператори: оператор присвоєння, умовний оператор (if), оператор вибору (for), оператор множинного вибору (switch), оператор надання пам'яті (new), оператор видалення пам'яті (delete), та інші.

Вони пишуться малими латинськими літерами.

Усередині своїх програм на С++ буде використовуватися права і ліва фігурна дужки { }, щоб згрупувати зв'язані оператори.

Щоб вивести повідомлення, програми використовують cout і подвійний знак менше /

Слово cout являє собою вихідний потік, що С++ призначає на стандартний пристрій виведнення операційної системи (за замовчуванням - монітор).

Алфавіт мови складається з цифр, латинських букв і спеціальних символів або обмежувачів, які поділяються на: дужки, знаки, операції, рзділювачі.

Часто буває корисно вставляти в програму текст, що призначається як коментар тільки для читаючої програму людини й ігнорується компілятором у програмі. У C++ це можна зробити одним із двох способів.

Символи // починають коментар, що закінчується наприкінці рядка, на якій вони з'явилися. Знову, уся послідовність символів еквівалентна пропуску. Цей спосіб найбільш корисний для коротких коментарів.

2.2 Структура головного файлу проекту

Написана програма складається з оголошень (змінних, констант, типів, класів, функцій). Головна функція main() виконується після початку роботи додатка.

Програми побудована по модульному принципі й складаються з безлічі модулів. Принцип модульності дуже важливий для створення програми.

Відповідно до принципів модульності текст модуля розділяють на заголовний файл інтерфейсу, що містить оголошення класів, функцій, змінних, структур і т.д., і файл реалізації - .срр. Стандартне розширення заголовних файлів.h.

Програма написана з використанням основ об`єктно-орієнтованого програмування і після створення програми створюється декілька файлів, головними з яких є:

-Кursak.cpp

-StdAfx.cpp

Головним файлом даного курсового проекту є файл Кursak.cpp, який містить в собі програмний код на мові програмування С++.

Після компілювання файлу Кursak.cpp ми отримали Кursak.exe, цей файл може запуститися в любій операційній системі без встановленого програмного пакету Microsoft Visual Studio C++.

При відкритті файлу Кursak.ехе відкривається діалогове вікно в режимі DOS.

Ця програма забезпечує ввід даних зручний для користувача і знаходить по заданим параметрам необхідну продукцію.

2.3 Структура файлу реалізації

За правилами мови C++ програма записується в текстовий файл із розширенням .срр, наприклад, Кursak.cpp. В іменах файлів не слід використовувати нелатинські літери.

Структура програми складається з головної main(). Власне алгоритм укладений у фігурні дужки {} після вираження main(), у якому круглі дужки показують, що це -- програмний блок, називаний функцією, у даному випадку з ім'ям main. Будь - який алгоритм - це порядок дій, необхідних і достатніх, для одержання результату. Алгоритм, що описує дії в програмному блоці, називається тілом функції і завжди укладений у фігурні дужки.

На початку нашої програми підключається декілька заготовочних файли iostream.h - для введення і виведення даних, stdlib.h - для функції exit(), fstream.h - для функцій роботи з файлами,

сstring.h - для функції strcat(), та інші.

Також на початку програми є секція де описуються всі змінні, які будуть використовуватись в програмі.

Для роботи програми необхідно оголошувати різні типи змінних таким чином: double c,s; char z; int ;.

іnt - цілочисленний тип пояснює що змінні цілі числа,

сhar - символьний тип, використовуються символи

double - довгий з плаваючою комою, цей тип потрібний, щоб у тому випадку якщо користувач введе не ціле число а дробове.

c,s, i - змінні

Перша операція нашої програми:

cout<<"\t\t\t\t >> TEST v1.4 << \n\n";

виводить на екран монітора символьний рядок (текст, укладений у подвійних лапках).

де - \n - означає перехід на новий рядок;

\t - горизонтальна табуляція.

Якщо не використовувати ці розділові символи, усі повідомлення в програмі зіллються в один рядок.

Для введення в програму в процесі її виконання числа або символу використовується операція cin>> і;, що зупиняє виконання програми до введення з клавіатури значення для присвоювання перемінної (у даному випадку і) і після введення (натисканням клавіші Enter) виконує присвоювання.

В програмі використовується оператор if (<умова>) та оператор for. Умова в операторі if повинна бути укладене в круглі дужки. При виконанні умови виконується одна дія, наприклад: goto M1;, а при невиконанні інша exit(0);

goto M1 - перехід на мітку М1, в нашому випадку це перехід на початок програми

exit(0) - вихід з програми, ця функція буде працювати лише в тому випадку коли підключений заголовочний файл “stdlib.h”

Оператор for - це оператор вибору, з допомогою якого також відбувається перебір всіх елементів у списку по циклу.

for(i=0;i<=4;i++)

В дужках задаються початковий i=0 і кінцевий i<=4 елемент для циклу. При застосуванні операції ++ до перемінної просто додається одиниця. Перша частина оператора for не обов'язково повинна бути описом, вона може бути будь-яким оператором.

Пояснення в самій програмі оформляються у виді коментаря. Любий текст після символу // і до кінця рядка ігнорується компілятором, тобто не викликає ніяких дій.

Окрема фраза алгоритму закінчується знаком ;. Функція main завжди завершується вираженням return 0;, що вказує на завершення програми.

3. Охорона праці при роботі з обчислювально технікою

3.1Загальні положення

· Всі ОКН, що працюють у за обчислювальною технікою повинні знати і виконувати вимоги загальної та даної інструкції з охорони праці.

· Невиконання вимог цих інструкцій розглядається як порушення виробничої дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку. Користувачі, винні у порушенні вимог загальної та даної інструкції з охорони праці, притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

· До самостійної роботи за професією ОКН допускаються особи, які пройшли попередній медичний огляд і не мають відповідних протипоказань, навчання за професією, вступний та первинний інструктажі і перевірку знань з охорони праці та питань пожежної безпеки. В подальшому вони проходять повторний інструктаж один раз на шість місяців, а періодичні медичні огляди один раз на два роки.

· Робоче місце ОКН оснащується робочим столом, стільцем з можливістю регулювання відповідних його параметрів, підставкою для ніг. Основним обладнанням, що застосовується на робочому місці ОКН є апаратне забезпечення (дисплей, клавіатура, системний блок та інші).

· ОКН виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних за допомогою клавіатури з високою швидкістю. Робота характеризується високим напруженням зорового аналізатора, значними навантаженнями, які припадають лише на кисті рук на фоні малої загальної рухової активності, нервово-емоційним напруженням. На ОКН під час роботи можуть впливати наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

фізичні:

-- підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів блоку живлення процесорів та аудіоплат);

— підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання, якого може статися через тіло людини;

-- підвищений рівень статичної електрики;

-- недостатня концентрація негативних іонів у повітрі робочої зони;

-- підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

-- підвищена напруженість електричного поля;

-- пряма та відбита від екранів блискість;

-- несприятливий розподіл яскравості в полі зору;

-- недостатня освітленість на робочому місці;

хімічні:

-- підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту;

психофізіологічні:

-- фізичні перевантаження статичної (опорно-м'язова система) та динамічної (кисті рук) дії;

-- нервово-психічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження.

· Для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат щодо їх захисних властивостей.

· Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщеннях, де працюють ОКН рекомендується підвищувати вологість повітря (в опалювальний сезон) за допомогою зволожувачів. ОКН не рекомендується носити одяг із синтетичних матеріалів.

· Сонячні бліки на робочому місці ОКН усуваються за допомогою регульованих жалюзей, що встановлені на вікнах.

· Забороняється:

-- самочинно змінювати орієнтацію робочого місця відносно вікон та світильників, що може призвести до появи прямої та відбитої блискості, порушення норм щодо розташування суміжних робочих місць;

-- відключати захисні пристрої, проводити зміни у конструкції організації робочого місця, його апаратного забезпечення;

-- самостійно здійснювати ремонт апаратури чи її технічне - налагодження; такі види робіт виконують тільки спеціалісти з технічного обслуговування комп'ютерів;

-- класти будь-які предмети, напої, канапки на апаратуру настільної видавничої системи;

-- зберігати на робочому місці папір, дискети, інші носії інформації, запасні блоки, деталі тощо, якщо вони не використовуються при виконанні поточної роботи.

· Зручна робоча поза ОКН забезпечується регулюванням висоти стільця та підставкою для ніг. Раціональною робочою позою може вважатися таке положення тіла, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук -- вертикальні, кут ліктьового суглоба коливається у межах 70-90°, зап'ястки зігнуті під кутом не більше ніж 20°, нахил голови -- у межах 15--20°.

· Розташувати дисплей на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилась у центрі поля зору не ближче ніж 600 мм від очей користувача. Рекомендується розміщувати елементи робочого місця таким чином, щоб витримувалась приблизно однакова відстань від очей ОКН до екрана, клавіатури, тримача (пюпітра) для документів.

· При роботі ОКН найбільш фізіологічно сприятливим є монохромне зображення чорних знаків на світлому фоні екрана дисплея.

3.2Вимоги техніки безпеки перед виконанням роботи

· Увімкнути систему кондиціонування повітря в приміщенні.

· Перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. Дисплей має стояти не на краю стола. Повернути дисплей так, щоб на нього було зручно дивитися -- під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути нахиленим на 15--20° від вертикалі в сторону від оператора.

· Оглянути загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з'єднувальних шнурів, штепсельних вилок; розеток заземлення (чи занулення).

· Щоденно перед початком роботи при вимкненій обчислювальної апаратури прибирати ледь змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою порох з поверхонь апаратури. Екран дисплея та захисний екран (при наявності) протирати ваткою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби для очищення поверхонь апаратних засобів настільної видавничої системи.

· Відрегулювати освітленість робочого місця.

· Відрегулювати та зафіксувати висоту сидіння стільця, зручний для оператора нахил його спинки, висоту підлокітників.

· Приєднати до системного блока необхідну апаратуру. Усі кабелі, що з'єднують системний блок (процесор) з іншими пристроями, слід вставляти та виймати тільки при вимкненому комп'ютері.

· Ввімкнути апаратуру комп'ютера вимикачами на корпусах у послідовності: стабілізатор напруги, дисплей, системний блок, принтер (якщо передбачається друкування).

· Відрегулювати яскравість свічення екрана дисплея, мінімальний розмір точки свічення, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення занадто яскравим, щоб не втомлювати очі.

Рекомендується:

- яскравість знака (яскравість фону) - 80-120 кд/м²;

- контраст - не більше 3:1;

- мінімальний розмір точки свічення (пікселя) - не більше 0,3 мм для монохромних зображень;

- модуляція щодо яскравості растру -- не більше0,4 для монохромних зображень і не більше 0,7 для багатоколірних зображень.

· При Виявленні будь-яких несправностей роботу не розпочинати, повідомити про це керівника.

3.3Вимоги під час виконання роботи

· Необхідно стійко розташувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання. Встановити її у зручному для ОКН положенні та відрегулювати кут нахилу. Оскільки в конструкції клавіатури не передбачено простору для опори долонь, то її слід розташувати на відстані не менше 100 мм від переднього краю стола в оптимальній зоні моторного поля. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися.

· Не дозволяються сторонні розмови, подразнюючі шуми.

· Забороняється:

- працювати без належного освітлення;

- закривати вентиляційні отвори апаратури будь-якими предметами, оскільки це може призвести до їх перегріву;

- працювати з дисплеєм, у якого під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

- залишати без нагляду включене обладнання;

- допускати до роботи на обладнанні осіб без дозволу керівника;

- працювати на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

· Для зняття статичної електрики рекомендується час від часу доторкатися до металевих поверхонь (батарея центрального опалення тощо) та вмивати лице і руки теплою водою.

· Для зниження напруженості праці необхідно рівномірно розподіляти і чергувати характер робіт відповідно до їх складності. З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосовувати чергування операцій введення тексту та числових даних (зміна змісту роботи), пошук та виправлення помилок і введення даних (зміна змісту та темпу роботи) і т. і.

· З метою профілактики негативного впливу на здоров'я ОКН виробничих факторів необхідно дотримуватися режимів праці та відпочинку: після кожної години роботи за дисплеєм необхідно робити перерву для відпочинку тривалістю 10 хвилин.

· Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емоційного напруження, втоми зорового аналізатора, кистей рук, усунення негативного впливу гіподинамії та монотонії рекомендується виконувати спеціальні вправи та самомасаж кистей рук та очей, а також у спеціально обладнаному приміщенні проводити сеанс психофізіологічного розвантаження.

3.4 Вимоги по техніці безпеки після закінчення роботи

· Закінчити та записати у пам'ять комп'ютера файл, що знаходиться в роботі. Вийти з програмної оболонки.

· Вимкнути принтер (якщо він увімкнений), вимкнути дисплей і процесор. Вимкнути стабілізатор, якщо комп'ютер підключений до мережі через нього. Штепсельні вилки витягнути з розеток. Накрити клавіатуру пластмасовою кришкою для запобігання попадання в неї пилу.

· Прибрати робоче місце. Оригінали та інші документи покласти в ящик стола.

· Ретельно вимити руки теплою водою з милом.

· Вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електроживлення підрозділу.

· Рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми з виконанням спеціальних вправ аутогенного тренування.

3.5 Вимоги техніки безпеки в аварійних ситуаціях

· При раптовому припиненні подавання електроенергії вимкнути обчислювальну техніку в такій послідовності: периферійні пристрої, дисплей, системний блок, стабілізатор напруги і витягнути штепсельні вилки з розеток.

· При виявленні ознак горіння (дим, запах гару), вимкнути апаратуру, знайти джерело займання і вжити заходів щодо його ліквідації, повідомити керівника робіт.

· У разі виникнення пожежі негайно повідомити пожежну частину, вжити необхідних заходів для евакуації людей і приступити до гасіння первинними засобами пожежегасіння.

4.Інструкція до програми

Для правильного використання програми не потрібно знати англійської мови, тому що цей недолік мови програмування С++, що не дозволяє виводити повідомлення на російській або українській мові, зусиллями автора був усунений. Тепер інструкція по використанню і інтерфейс програми складені на російській мові.

Перш за все, після запуску програми ви повинні ознайомитися з довідкою про програму. Далі ви повинні у виведені поля ввести свої дані: ім'я, прізвище, групу де він навчається і дату проведення тесту. Після цього потрібно натиснути Enter, програма запропонує переглянути довідку програми. Тут у вас є вибір погодитися з програмою і вивести довідку, для цього потрібно вписати (Д), і переглянути довідку або (Н) і перейти одразу до здачі тесту.

Після того як програма почне виводити вам запитання потрібно вводити ту цифру біля якої на вашу думку стоїть правильний варіант відповіді. По закінченню запитань програма виведе вам результат тесту з оцінкою. В цьому ж вікні вам буде запропонований вибір: здати тест ще раз для цього потрібно натиснути 1; вивести довідку на екран натиснувши 2; і нарешті вийти з програми ввівши 3.

Після виходу з програми вам надається можливість продивитись результати тесту в текстовому документі.

5.Апаратні вимоги при виконанні даної програми

Для забезпечення нормальної роботи програми необхідні такі мінімальні програмні і апаратні забезпечення:

1. IBM - сумісний комп'ютер з процесором Intel Pentium II 450 МГц (рекомендується Intel Pentium III 600 МГц).

2. Не менше 160 Мбайт оперативної пам'яті (вимоги до операційної пам'яті коливаються в залежності від встановленої операційної системи).

3. Вільний простір на системному жорсткому диску неменше 600 Мбайт.

4. Дисплей SVGA і відповідний адаптер, який забезпечує роздільну здатність неменше 800х600 точок і 256 кольорів (рекомендується 65 536 кольорів).

5. Дисковод CD - ROM.

6. Сумісна з Microsoft миша.

7. Стандартна клавіатура.

8. Операційна система Windows NT, Windows 98, Windows XP, Windows Me.

Висновок

Дана курсова робота є кінцевим результатом вивчення предмету “Системне програмування”. Вона закріпила набуті знання. Програма, яка була розроблена в курсовій роботі написана в середовищі програмування Visual С++, з використанням основ об'єктно-орієнтованого програмування.

Результатом роботи є програма, яка надає можливість швидко і зручно пройти тест та отримати об'єктивну оцінку і іншу інформацію. При написанні програми враховані всі випадки, які б могли трапитися при роботі з нею.

В ході виконання програми, я дізнався дуже багато теоретичного матеріалу та набув практичних знань з програмування в даному середовищі. Зокрема навчився використовувати різні функції роботи з файлами , що дозволяють обробляти файли та виконувати інші дії над ними. Створена версія програми далі буде використовуватись для навчання інших поколінь студентів і слугуватиме наочним посібником майбутнім програмістам в мові С++.

Список використаної літератури

1.ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.

2.С/С++. Программирование на языке высокого уровня / Т.А. Павловская. - СПб.: Питер, 2002. - 464 с.: ил.

3.Страуструп Б. Язык программирования С++, 3-е изд. / Пер. с англ.-СПб.; М.:”Невский Диалект” - “Издательство БИНОМ”,1999 г. - 991 с.

4.Шилдт Г. Самоучитель С++, 3-е изд./ Пер. с англ.-СПб.: BHV-Санкт-Петербург, 1998 г. - 800 с.

5.Архангельский А.Я. Программирование в С++ Builder 5.0 - М.:ЗАО «Издательство БИНОМ», 2001. - 1152 с. :ил.

Додаток А. Лістинг програми

#include <iostream.h>// Підключення заголовочних файлів

#include <conio.h>

#include <fstream.h>

#include <string.h>

#include <stdio.h>

#include <cstring.h>

#include <stdlib.h>

const AllSize = 100;

const char*file="REZULTAT.txt";

const char*file1="help.txt";

//------------------------------------------------

int main(int arge, char* argev[])

{

char rydok1[AllSize]; // Оголошення змінних

char rydok2[AllSize];

char rydok3[AllSize];

char e,j, f;

char h[1100];

char name[2];

char zmist[50];

char str [5]=".txt";

int a,b,i,d,k,c;

int vo[15]={1,3,4,2,1,4,2,1,1,4,3,3,2,1,3};

// Початок тексту програми

//------------------------------------------------

M1: clrscr();

cout<<"\n################################ ############################################\n\n";

cout<<"\t\t\t\t>> TEST v1.4 <<\n\n";

cout<<"################################## ############################################\n\n";

cout<<" Програма розработана на курсовой проект студунтом групы К-4-1 Гайдук Валерием.\n";

cout<<"\n\t\t ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ: Все прова на програму защищены\n\n";

cout<<" международным соглашением про права производителя програмного продукта. \n\n";

cout<<"################################## ############################################\n\n";

cout<<"\t\tВНИМАНИЕ: Вводите данные осебе латинскими буквами!\n\n\n";

//---------------------------------------------

// Відкриття файлу для збереження даних

ofstream fout(file, ios::app);

// Ввід і запис дaних в файл

cout<<" Введите свою фамилию и имя: ";

cin.getline(rydok1, AllSize);

if (f==1)

{

cin.getline(rydok1, AllSize);

}else

fout<<"****ДАННЫЕ О СТУДЕНТЕ****\n";

fout<<"Фамилия и Имя студента"<<rydok1<<"\n";

cout<<"\n Введите групу в которой Вы учитесь: ";

cin.getline(rydok2, AllSize);

fout<<"Група в которой он учится "<<rydok2<<"\n";

cout<<"\n Введите сегодняшнюю дату: ";

cin.getline(rydok3, AllSize);

fout<<"Дата провидения теста"<<rydok3<<"\n";

M2: clrscr(); // Функція для очищення екрану

cout<<"\n################################ ############################################\n\n";

cout<<"\t\t\t\tДОБРО ПОЖАЛОВАТЬ!\n\n";

cout<<"\t\t Вы допущены к тесту. Удичи Вам в его здачи!\n\n";

cout<<"##################################

############################################\n\n";

// Присвоєння лічильникам потрібних значень

a=0;

c=1;

f=0;

k=15;

//---------------------------------------------

{

cout<<" Введите (Y) если желаете просмотреть справку или (N) если нет.\n\n";

cout<<" Зделайте свой выбор(Y/N):";

cin>>e;

{

if (e=='Y' || e=='y')

{

clrscr();

ifstream read; // Відкриття файлу для читання

read.open(file1);

read.getline(h, 1100);

cout<<"\n\n"<<h;

read.close(); // Закриття файлу

cout<<"\n Нажмите любую клавишу для продолжения: ";

cin>>j;

goto M5; // Перехід на мітку

}

if (e=='N' || e=='n')

{

M5: clrscr();

for (i=0;i<k;i++)

{

ifstream myfile; // Відкриття потоку

cout<<"\n "<<c<<". ВОПРОС:\n";

{

if(c==1)

strcpy(name,"1");

if(c==2)

strcpy(name,"2");

if(c==3)

strcpy(name,"3");

if(c==4)

strcpy(name,"4");

if(c==5)

strcpy(name,"5");

if(c==6)

strcpy(name,"6");

if(c==7)

strcpy(name,"7");

if(c==8)

strcpy(name,"8");

if(c==9)

strcpy(name,"9");

if(c==10)

strcpy(name,"10");

if(c==11)

strcpy(name,"11");

if(c==12)

strcpy(name,"12");

if(c==13)

strcpy(name,"13");

if(c==14)

strcpy(name,"14");

if(c==15)

strcpy(name,"15");

}

strcat(name,str); //Функція для об'єднання рядків

//---------------------------------------------

myfile.open(name); // Відкриття файлу і вивід питань

for(j=0;j<4;j++)

{

myfile.getline(zmist,sizeof(zmist));

cout<<zmist<<"\n";

}

myfile.getline(zmist,sizeof(zmist));

cout<<zmist<<endl;

myfile.close();

cin>>b;

{

if (b>0 & b<5)

{

c++;

{

if (b==vo[i])

a++;

clrscr();

}

}else{

k++;

clrscr();

cout<<"\nВведите число от 1 до 4 всоответствии с вариантами ответов!\n";

}

}

}

}else

goto M2;

}

}

//---------------------------------------------

{

if (a>13) // Визначення оцінки

d=5; // у відповідності

if (a>11 & a<14) // з кількістю вірних

d=4; // відповідей

if (a>7 & a<12)

d=3;

if (a<8)

d=2;

}

if (c==16)

M3: fout<<"Количество правельных ответов: "<<a<<"\n";

fout<<"Полученая оценка: "<<d<<"\n";

fout.close(); // Закриття файлу

cout<<"\n Вы ответили правельно на "<<a<<" вопрос(ов)!";

cout<<"\n\n В результате ви получили оценку: "<<d;

cout<<"\n\n ################################

#######################################\n\n";

if (a>13)

cout<<" ОТЛИЧНО!";

if (a>11 & a<14)

cout<<" ХОРОШО, ТАК ДЕРЖАТЬ!";

if (a>7 & a<12)

cout<<" ПОСТАРАЙСЯ, ТЫ МОЖЕШЬ ЛУЧШЕ!";

if (a<8)

cout<<" ПЛОХО. К СОЖАЛЕНИЮ ТЕСТ ТЫ НЕ ЗДАЛ!";

cout<<"\n\n ############################\n";

cout<<"\n\n\n\n\t\t\t Нажмите:\n\n ";

cout<<"\t\t 1 Для прохождения теста заново;\n\n";

cout<<"\t\t 2 Для вивода справки;\n\n";

cout<<"\t\t Esc Для выхода.\n\n\n";

cout<<" Пожалуйста зделайте свой вибор: ";

cin>>f;

if (f==1)

goto M1;

if (f==2)

{

clrscr();

ifstream read;

read.open(file1);

read.getline(h, 1100);

cout<<"\n\n"<<h;

read.close();

cout<<"\n Нажмите любую клавишу для продолжения: ";

cin>>j;

}

if (f==3)

еxit (0); //Функція виходу

return (0);

getch();

}