Автоматизовані системи обробки економічної інформації
Види проектування автоматизованих систем обробки економічної інформації, типові проектні рішення. Загальна ідеологія внутрімашинного інформаційного забезпечення. Програмне забезпечення СОЕІ. Основні аспекти формування банківських інформаційних систем.
Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 11.04.2009 |
Размер файла | 146,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
24
Зміст
- 1. Види проектування автоматизованих систем обробки економічної інформації, типові проектні рішення 3
- 2. Економічна інформація, її класифікація та структурні одиниці 6
- 3. Характеристика позамашинного інформаційного забезпечення 9
- 4. Загальна ідеологія внутрімашинного інформаційного забезпечення 13
- 5. Програмне забезпечення СОЕІ 15
- 6. Організація обробки інформації по обліку, контролю і аудиту основних засобів по операціях документування первинної інформації і оперативного управління 17
- 7. Основні аспекти формування банківських інформаційних систем, які включають бухгалтерську звітність 24
- Список використаної літератури 25
- 1. Види проектування автоматизованих систем обробки економічної інформації, типові проектні рішення
- Економічна інформаційна система (ЕІС) - це сукупність внутрішніх і зовнішніх потоків прямої і зворотного інформаційного зв'язку економічного об'єкта, методів, засобів, фахівців, що беруть участь у процесі обробки інформації і виробленні управлінських рішень. [1, c.17].
- Інформаційна система (ІС) - це з'єднання інформаційних ресурсів, процесів і людей, що збирають, перетворять і поширюють інформацію в організації. Узагальненою метою ІС є трансформація "сировинних" ресурсів даних в інформаційні "продукти", необхідні конкретним користувачам. Інформаційну систему менеджменту (ІСМ) деякі розуміють як синонім ІС, інші - як чітко регламентовану систему постачання стандартних звітів менеджерам. У сучасній системі знань про менеджмент і про ІС термін "інформаційна система менеджменту" розуміється більш широко - як коло різноманітних ІС, що забезпечують менеджерам ефективне прийняття рішень щодо розвитку керованого об'єкта. При цьому ІСМ за замовчуванням розуміється як комп'ютеризована система.
- У вітчизняних стандартах процес створення АІС обліку складається з етапів, етапи ділять на стадії, стадії складаються з робіт, табл. 1. (Зірочкою помічені обов'язкові стадії).
Табл. 1. Стадії, етапи і роботи із створення АІС
Стадії |
Етапи |
|
1.Формування вимог до АІС |
Обстеження об'єкту і обґрунтовування необхідності побудови системи |
|
Формування вимог користувача до системи |
||
Оформлення звіту і заявки на розробку АІС (технічне завдання) |
||
2. Розробка концепції АІС |
Вивчення об'єкту |
|
Проведення необхідних дослідницьких робіт |
||
Розробка варіантів концепції АІС і вибір одного з них |
||
Оформлення звіту про виконану роботу |
||
* 3. Розробка технічного завдання |
Розробка технічного завдання |
|
Затвердження технічного завдання |
||
4. Ескізне проектування |
Розробка попередніх проектних рішень щодо системи і її окремих частин |
|
* 5. Технічне проектування |
Розробка проектних рішень щодо системи і її частин. |
|
Розробка документації АІС і її частин. |
||
Розробка і оформлення документації на поставку або розробку виробів для комплектування системи. |
||
Розробка завдань на проектування в суміжних частинах проекту автоматизації. |
||
* 6. Робоче проектування |
Розробка робочої документації на систему і на її частині. |
|
Створення або пристосовування програм. |
||
7. Введення системи в дію |
Підготовка об'єкту автоматизації до упровадження АІС. |
|
Підготовка персоналу. |
||
Комплектування АІС (програмно-технічними і інформаційними засобами). |
||
Будівельно-монтажні роботи. |
||
Пусконалагоджувальні роботи. |
||
Попередні випробування. |
||
Досвідчена експлуатація. |
||
Приймальні випробування. |
||
8. Стадія супроводу |
Виконання робіт згідно гарантійним зобов'язанням. |
|
Післягарантійне обслуговування |
Стадія 3 " Розробка технічного завдання" (ТЗ) обов'язкова. ТЗ звичайно розробляє замовник за планом: загальні відомості, призначення і ціль робіт, характеристика наочної області (відомості про процеси, які необхідно автоматизувати), основні вимоги, (це найважливіший розділ), об'єми і терміни виконання робіт, параметри системи. Об'їм ТЗ є розрізнений, наприклад, в одному випадку закінчене ТЗ на систему "Клієнт-банк займає 5 сторінок, в іншому - зверх 40. [2, стр.43].
На стадії 5 "Технічне проектування" створюється документ "Технічний проект" (ТП), сама трудомістка частина якого - описи постановок функціональних задач. Крім того, ТП містить і опис забезпечуючої частини (проектні рішення за інформаційним, програмним, технічному і іншим видам забезпечення).
На стадії 6 "Робоче проектування" самим трудомістким процесом є створення програм і їх відладка. При об'єднанні стадій технічного і робочого проектування об'єм документації скорочується приблизно на 20%..
Особливістю американського підходу до розробки ІС є концепція безперервності вдосконалення ІС, що забезпечує виживання організації в ринкових умовах. У нас цей життєво важливий підхід сформульований як варіант технології проектування у випадку, якщо на об'єкті вже існує АІС.
Якщо АІС на об'єкті вже існує, то процес розробки нових задач (або перепроектували існуючих) охоплює 8 етапів:
Формулювання вимог (аналог ТЗ);
Постановка задачі (частина ТП);
Побудова алгоритму рішення задачі (частина ТП);
Розробка контрольного прикладу (частина ТП);
Розробка машинної блок-схеми і програм (частина РП);
Відладка нових програм на контрольному прикладі (частина РП);
Відладка нових програм на реальних даних (пробна експлуатація);
Приймання в промислову експлуатацію.
Етапи 6 і 7 можуть об'єднуватися, якщо реальні дані повноцінні, тобто дозволяють перевірити програму на всіх практично можливих ситуаціях.
В даний час найсучаснішій і ефективній є CASE-технологія розробки ІС, яку активно застосовують крупні промислові підприємства, створюючи автоматизовані робочі місця (АРМ) фахівців і бухгалтерів. [3, гл. 2].
1. Економічна інформація, її класифікація та структурні одиниці
Інформація -- це подані певним способом повідомлення, які виникають під час здійснення певного виду людської діяльності. Можна розглядати наукову, технічну, економічну, соціальну, політичну, військову та інші види інформації. Проте найбільший обсяг припадає на технічну та економічну (техніко-економічну) інформацію. Економічна інформація (ЕКІ) відбиває, звичайно, явища економічного життя суспільства. Отже, ЕКІ -- це сукупність повідомлень економічного характеру, які можуть бути зафіксовані, передані, перетворені, збережені й використані для управління економічним об'єктом (ЕКО) та економікою в цілому. Виникають такі повідомлення під час підготовки до виробництва чи надання послуг, а також безпосередньо в кожному із цих процесів. Ці повідомлення супроводжують виробничо-господарську діяльність ЕКО та управління ним.
ЕКІ розглядається як сукупність економічних даних, які можуть бути оброблені з допомогою ЕОМ чи інших технічних засобів (ТЗ).
Система класифікації це сукупність методів і правил класифікації та її результатів.
Класифікація сприяє упорядкуванню економічних предметів і явищ, полегшуючи при цьому процес їх вивчення, допомагає розкривати закономірності їх розвитку, що дозволяє перейти до моделювання інформаційних процесів. Вона є основою для кодування інформації і для подальшої її обробки за допомогою засобів обчислювальної техніки. Автоматизовані методи обробки економічної інформації, які основані на моделюванні процесів розрахунків, порівняння і її групування, в значній мірі базуються на відтворенні класифікаційних звязків між обєктами. Можна сказати, що класифікація виконує важливі функції в організації процесу отримання і обробки інформації. Під класифікацією економічної інформації розуміють не тільки класифікацію інформації, яка знаходиться у документах і масивах з ціллю її пошуку і використання, але і класифікацію самих документів та масивів з ціллю їх упорядкованого зберігання.
Під ознакою класифікації розуміють характеристику об'єкту, за якою виконується класифікація. Кількісні або якісні відображення ознаки класифікації є його значеннями.
Структурна будівля економічної інформації може бути різною, але пріоритет віддається ієрархічному принципу виділення інформаційних утворень - одиниць. Одиниця найвищого рангу - інформаційна система якого-небудь об'єкта керування, наприклад, галузі, регіону, виробничого підприємства і т.п.
Одиниці інформаційних потоків: документи, показники, реквізити.
Одиницею (структурним елементом) найвищого рангу можна вважати всю інформаційну множину деякого об'єкта (галузь, регіон, цех, фірма, установа тощо), його інформаційну базу (ІБ). ІБ поділяється на структурні одиниці нижчого рангу, і так триває доти, доки не буде досягнуто неподільних (атомарних) одиниць. Такими в ЕКІ є реквізити. Реквізити - це ті мінімальні структурні сукупності ЕКІ, які мають зміст. Кожній властивості відповідає реквізит.
Кожний реквізит характеризується найменуванням (іменем), значенням і структурою.
При автоматизованій обробці використовуються й скорочене ім'я - ідентифікатор. Крім того, при описі алгоритмів запроваджуються буквено-цифрові позначення.
Довжина реквізиту являє собою число знаків, якими подається його значення. Вона може бути сталою або змінною. Тип реквізиту визначається тим, які властивості об'єкта він може відбивати. Розглядають числові, текстові та логічні типи.
Числові - характеризують кількісні властивості об'єкта, що їх дістають у результаті обчислень або вимірювані (значення можна задати в числовій формі). Такі реквізити називають ще реквізитами-основами або кількісними атрибутами.
Текстові - виражають, як правило, якісні властивості (їх називають ще реквізитами-ознаками, або якісними атрибутами).
Логічні або бульові, набувають лише двох значень: «істина» чи «хибність». Вони відбивають такі властивої об'єкта, які по суті можна поділити на дві протилежні групи.
Для приклада наведемо в таблиці 1 склад і опис структурних одиниць інформації довільних повідомлень.
Таблиця 1
№ з/п |
Найменування структурної одиниці |
Ідентифікатор структурної одиниці |
Точність розрахунку |
Позначення |
|
1 |
Табельний номер робітника |
ТабНомРобітника |
0,01 |
ТабНомРобітника |
|
2 |
Прізвище, ім'я, по батькові |
ПІБ |
ПІБ |
||
3 |
Код цеху |
КодЦеху |
КодЦеху |
||
4 |
Години |
Години |
Години |
||
5 |
Тариф |
Тариф |
0,01 |
Тариф |
Інший підхід до структуризації економічної інформації.
Запис інформації в документах, на магнітних стрічках, дисках і інших носіях супроводжується особою її структуризацією.
В ЕОМ інформація структурується особливими прийомами, що приводить до утворення таких одиниць як байти, машинні слова, полючи і т.п.
В АС інформація піддається відповідної структуризації з виділенням таких інформаційних утворень як база даних, інформаційний фонд, каталоги і словники даних.
При впровадженні діалогового режиму з'явилися такі структури, як меню-стовпці і меню-рядки, електронні таблиці й ін.
2. Характеристика позамашинного інформаційного забезпечення
Інформаційне забезпечення, тобто сукупність форм документів, класифікаторів, нормативної бази та реалізованих рішень по обємам, розміщенню і формам існування інформації, які застосовуються в інформаційній системі при її функціонуванні, складається з інструктивних і методичних матеріалів, системи класифікації і кодування, позамашинної і внутрішньомашинної інформаційної бази. ІЗ розроблюється з врахуванням вимог принципів системності інформаційної системи.
Позамашинна інформаційна база складається з нормативно-довідкової інформації (різні довідники установи, підприємства), нормативно-методичних документів і вихідних документів (облікові відомості, звіти).
Для перевірки правильності введення інформації використовують візуальний і програмний методи контролю. Візуальний контроль відбувається по закінченню вводу інформації, і тоді надається можливість порівняти дані на екрані з даними в документі. При виявленні розбіжностей помилки виправляються. Програмний контроль включає в себе перевірку на наявність введених кодів у відповідних масивах нормативно-довідкової інформації.
Основні методи організації пошуку у БД в умовах використання ЕОМ потребують попередньої класифікації і кодування економічної інформації.
Класифікація це розподілення множини обєктів на підмножини за їх схожістю або різницею у відповідності з прийнятими методами.
Система класифікації це сукупність методів і правил класифікації та її результатів.
Класифікація сприяє упорядкуванню економічних предметів і явищ, полегшуючи при цьому процес їх вивчення, допомагає розкривати закономірності їх розвитку, що дозволяє перейти до моделювання інформаційних процесів. Вона є основою для кодування інформації і для подальшої її обробки за допомогою засобів обчислювальної техніки. Автоматизовані методи обробки економічної інформації, які основані на моделюванні процесів розрахунків, порівняння і її групування, в значній мірі базуються на відтворенні класифікаційних звязків між обєктами. Можна сказати, що класифікація виконує важливі функції в організації процесу отримання і обробки інформації. Під класифікацією економічної інформації розуміють не тільки класифікацію інформації, яка знаходиться у документах і масивах з ціллю її пошуку і використання, але і класифікацію самих документів та масивів з ціллю їх упорядкованого зберігання.
Під ознакою класифікації розуміють характеристику обєкту, за якою виконується класифікація. Кількісні або якісні відображення ознаки класифікації є його значеннями.
Класифікаційна група це підмножина обєктів, які отримані в результаті ділення за ознакою класифікації або групи класифікацій.
У залежності від того, як розглядати множину послідовно чи паралельно виділяють ієрархічний і фасетний методи класифікації.
Ієрархічний метод класифікації це послідовний розподіл множини обєктів на підлеглі класифікаційні групи. Переваги ієрархічного методу: логічність побудови, чітке виділення ознак, велика інформаційна ємність, традиційність і звичність застосування. Недоліки: жорсткість структури, неможливість групування за будь-якою раніше не заданою ознакою, для стабільності класифікатору необхідна велика резервна ємність. Ієрархічна класифікація характеризується кількістю ступіней класифікації, глибиною, гнучкістю і ємністю.
Фасетний метод класифікації це паралельний розподіл множини обєктів на незалежні класифікаційні групи. Переваги фасетного методу: гнучкість структури, добра пристосовуваність до автоматизованої обробки. Недоліки: неповне використання ємності внаслідок багатьох можливих комбінацій фасет, нетрадиційність і незвичність використання.
Організація і ведення класифікаторів і масивів нормативно-довідкової інформації забезпечується окремим комплексом задач “Ведення довідників”. У комплексі облікових задач передбачена можливість ведення масивів-довідників, у випадку необхідності, безпосередньо на АРМ.
У процесі кодування обєктам класифікації, їх групам і ознакам, які вибрані за певними правилами, привласнюються цифрові, літерні, літерно-цифрові коди.
Код знак або сукупність знаків, які застосовуються для позначення класифікаційної групи або обєкту класифікації.
Кодування це створення і присвоєння коду класифікаційні групі або обєкту класифікації.
Система кодування це сукупність методів і правил кодування обєктів класифікації заданої множини.
Існують чотири методи кодування:
порядковий це створення коду з чисел натурального ряду, і його присвоєння
серійно-порядковий створення коду з чисел натурального ряду і закріплення окремих серій чи діапазонів цих чисел за обєктами класифікації, які мають онакові ознаки, і його присвоєння
послідовний створення коду класифікаційної групи чи обєкту класифікації з використанням кодів послідовно розташованих підлеглих груп, які отримані при ієрархічному методі класифікації, і його присвоєння.
паралельний метод створення коду з використанням незалежних груп, отриманих при фасетному методі класифікації, і його присвоєння.
Наприклад, класифікатор табельних номерів працівників побудований за ієрархічною системою на основі порядкового методу кодування:
XX XX
порядковий номер працівника
код структурного підрозділу
Вихідні документи і звітність підприємства являє собою систему узагальнених показників ,які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за деякий минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається шляхом підрахунку, групування і математичної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією. Звітність підприємства складається за єдиними формами та інструкціями Міністерства фінансів України, погодженими з Мінстатом України.
При обліку, контролі, аудиті та аналізі фінансової звітності підприємства використовують зведені форми та звітні дані бухгалтерського обліку, які в свою чергу базуються на первинному та поточному обліку.
Рішення задач зведеного обліку і складання звітності базується на первинній і довідковій інформації, що виникає в процесі фінансово-господарської діяльності, а також на інформації, яка повністю формується в процесі рішення задач інших ділянок обліку.
Зведений облік і складання звітності включає в себе задачі узагальнення інформації на аналітичних і синтетичних рахунках з подальшим групуванням отриманих даних по одному або декільком рахунках з метою формування даних для складання звітності, аналізу, контролю та аудиту.
СУБД зведеного обліку і складання звітності передбачає відображення господарських операцій , що змінюють стан коштів підприємства, і їх джерел на рахунках бухгалтерського обліку, які служать засобом економічного групування господарських засобів і джерел, виражених в грошовому і натуральному вигляді, і дозволяють отримати у зручному вигляді інформацію, необхідну для управління підприємством.
3. Загальна ідеологія внутрімашинного інформаційного забезпечення
Під час автоматизованої обробки економічної інформації, важливо контролювати правильність кодів, коли дані передаються, вводяться з первинних документів та обробляються. Тому в АІС намагаються забезпечити автоматизований та автоматичний контроль вірності кодів.
Система контролю правильності вводу документів ґрунтується на використанні контрольних сум. Контрольна сума документа під час його підготовки до вводу обчислюється простим арифметичним підсумовуванням усіх числових даних, які вводитимуться в ЕОМ, і вводиться в ЕОМ поряд з іншими даними.
Після вводу всіх даних документа ЕОМ автоматично обчислює контрольну суму введених даних і порівнює її із уведеною контрольною сумою. У разі, коли введена та обчислена контрольні суми збігаються, документ вважається введеним правильно. У противному разі при вводі даних документа або його контрольної суми припустилися помилки; можливо також, що при підготовці документа до вводу зазначену суму було обчислено неправильно. Аналогія з використанням контрольного розряду тут очевидна.
Система контролю правильності «електронних повідомлень» у разі їх передавання побудована на використанні «електронно-цифрового підпису» (ЕЦП).
ЕЦП також являє собою певну функцію від даних самого повідомлення (останнє може містити й текстову інформацію) і від додаткового параметра «ключа», який задається при накладанні підпису.
Переданий разом із повідомленням ЕЦП дає змогу в пункті його прийому організувати перевірку цілості повідомлення: «обчислити» новий ЕЦП і порівняти його з отриманим підписом. При цьому вважається, що так само, як і в разі з контрольним числом, отримувач повідомлення знає не лише функцію (алгоритм) «обчислення» підпису, а й значення ключа. (Зрозуміло, що коли алгоритм один і той самий, а ключі різні, різними будуть і ЕЦП).
З розширенням комп'ютерної техніки з'явилися внутришньомашинні джерела інформації. До них відносяться дані, що містяться в оперативній пам'яті комп'ютера, на гнучких дисках, а також ті, що видаються у виді різноманітних машинограм і відеокадрів.
При машинної обробки баз даних використовують натуральні одиниці виміру (число повідомлень, облікових документів, символів, рядів, показників) та телеграфні (біти, байти).
У машинних інформаційних базах абсолютно необхідним є формалізація представлених інформаційних структур (атрибутів, повідомлень, масивів, показників) і їх перетворень. Тобто тут говорять про формалізоване завдання структур і алгоритмів їх отримання. В звязку з тим, що атрибут є основним то люба автоматизація починається із стадії формалізованого представлення реквізитів. Таке представлення використовується за допомогою табличного представлення наступних граф:
1)номер по порядку
2)назва реквізиту
3)прийняте позначення
4)тип реквізиту
5)довжина значення
6)кількість знаків після коми
7)ідентифікатор
8)приклад значення атрибуту
При формалізованому представленні показників насамперед потрібно:
а) виділити його складові;
б) дати їм позначення;
в) визначити їх тип.
Виконання цих дій уже дає можливість виконати формалізований запис показників, тобто представити у вигляді формул чи математичних визначень а також формулювати алгоритм їх визначень
Якщо для цих атрибутів задати значення що вони можуть прийняти і присвоїти то зявляється можливість машинного призначення, її введення в ЕОМ, а також машинного представлення.
4. Програмне забезпечення СОЕІ
У автоматизованих інформаційних системах (АІС) мають бути однаково високонадійними як апаратне, так і програмне забезпечення. Інформація для клієнта має бути точною, доступною і надаватися йому без затримки. У разі виходу системи з ладу дані мають бути відновлені, а пошкодження усунене.
Підсистема програмного забезпечення (ПЗ) об'єднує програми постійного користування (системні програми, пакети прикладних програм (ППП), СУБД тощо).
Однією з розповсюджених аудиторських програм являється програма Audit Expert 3 російської фірми PRO-Invest Consulting, що являється ERP-системою, розробленою за допомогою CASE-технології; ця програма значно покращує і спрощує роботу аудитора.
Пакети прикладних програм (ППП) можна розглядати як об'єднання вхідної мови, інформаційної бази, що керують, обслуговуючих і обробляючих програмних модулів. Сукупність обробляючих модулів часто називають функціональним наповненням пакета. Керуючі й обслуговуючі модулі називаються системною частиною пакета, чи системним наповненням пакета.
Система «Клієнт-банк» КБ призначена для роботи клієнта з банківською установою і передбачає передачу платіжних документів клієнта до банку, а також отримання різноманітних документів з банку по каналах зв'язку, у тому числі, можливо й через Інтернет. Для з'ясуванні суті функціонування суті системи коротко розглянемо характеристику предметної області, на яку розповсюджується дія системи “Клієнт-банк”. Згідно з діючим законодавством України будь-яке підприємство чи організація повинні тримати власні грошові кошти на розрахункових рахунках в банківських установах. Розрахунки готівкою дуже обмежені як сумами, так і кількістю. В основному всі розрахунки проводяться в безготівкових розрахунках через розрахунковий рахунок в банківських установах.
Технологія взаєморозрахунків підприємств та організацій звичайно здійснюється за такою схемою. Підприємство-платник отримує рахунок чи рахунок-фактуру на потрібний товар чи послугу, в якому вказані банківські реквізити продавця. Далі за цим документом формується платіжне доручення. Платіжне доручення (ПД) - це розпорядження підприємства-платника банку здійснити переведення зазначеної суми з власного розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок підприємства-покупця.
Подальший розвиток комп'ютерних технологій в аудиті представляється в симбіозі СУБД і Інтернету, що дасть додаткові можливості по використанню інформаційних ресурсів глобальної мережі. Публікація баз даних в Інтернету може знадобитися для рішення наступних задач, що виникають перед розроблювачами програмного забезпечення:
- організація взаємозв'язку СУБД, що працюють на різних платформах [9, c.7]. Задачі організації взаємодії ІС можуть виникати при забезпеченні різних видів інформаційного обміну між цими системами;
- побудова локальних інтрамереж на основі технології публікації БД в Інтернету. При цьому локальні мережі будуються на принципах Інтернету з наявністю, при необхідності виходу в глобальну мережу;
- використання в Інтернету інформації з існуючих локальних мережних баз даних. Ці задачі виникають при необхідності опублікування в глобальній мережі інформації з локальних мереж інтранет;
- застосування БД для упорядкування, каталогізування інформації;
- застосування мови SQL для пошуку необхідної інформації в БД;
- використання засобів СКБД для забезпечення безпеки даних, розмежування доступу і керування трансакціями при створенні захищених інформаційних систем;
- стандартизація користувальницького інтерфейсу на основі застосування оглядачів Web (browsers) з типовим зовнішнім виглядом і типовою реакцією на дії користувачів;
- застосування оглядача Web у якості недорогої клієнтської програми для доступу до БД.
5. Організація обробки інформації по обліку, контролю і аудиту основних засобів по операціях документування первинної інформації і оперативного управління
Техніко-економічна суть задачі полягає у тому, що облік основних засобів є досить складним процесом; поточна вартість нематеріальних активів не може бути розрахована прямо, оскільки вона залежить від ряду факторів, що лежать за межами компетенції облікових робітників та за межами самого підприємства. Наприклад, репутація підприємства впливає на вартість основних засобів, які знаходяться в обігу на фінансовому ринку. Але репутацію досить важко оцінити як постійну величину, її можна тільки відслідковувати у певні моменти часу.
Загальна інформаційна модель розв'язання задачі з обліку ОЗ і нематеріальних активів наведена на рис.6.1.
24
Рис.6.1. Схема інформаційних зв'язків.
Так, підмодуль Основні засоби (ОЗ) КІС Галактика призначений для організації обліку основних засобів за допомогою ведення картотеки об'єктів ОЗ, автоматизованого формування документів, що підтверджують виконання операцій з об'єктами ОЗ, одержання різноманітних звітів.
Підмодуль Нематеріальні активи (НМА) вирішує задачі обліку об'єктів НМА. Більшість функцій реалізована за аналогією з підмодулем "ОЗ", але в силу специфіки об'єктів НМА не ведеться класифікація по групах і видам, не виробляється переоцінка, відсутній облік дорогоцінних металів, існують також деяк відмінності в способі нарахування зносу.
Підмодуль "ОЗ" дозволяє:
· створювати і вести картотеку об'єктів (ОЗ), у тому числі і для складних ієрархічних об'єктів; враховувати однотипні об'єкти ОЗ за допомогою групової інвентарної картки;
· проводити всі операції з обліку основних фондів: надходження, нарахування амортизації, зміна вартості, переоцінка, вибуття, внутрішнє переміщення;
· робити розрахунок амортизації як по всій картотеці, так і по групі обраних об'єктів обліку; розраховувати амортизацію в залежності від терміну використання об'єктів ОЗ, від вироблення, пробігу і т.п.;
· зберігати історію нарахування зносу ОЗ і на її основі повертатися до попереднім звітним періодам для проведення коректувань і виправлення помилок;
· прогнозувати суми амортизаційних відрахувань за будь-який майбутній період часу з розбивкою по місяцях і кварталам на основі даних попередніх періодів;
· вести облік змісту дорогоцінних металів і каменів в об'єктах ОЗ.
Типові алгоритми розрахунку амортизації, що відповідають чинному законодавству, входять у комплект постачання системи КІС Галактика. Користувачу надаються засоби для самостійного настроювання і створення нових алгоритмів.
Реалізовано можливість рівнобіжного обліку об'єктів ОЗ і НМА на основі різних методів і формування бухгалтерських проводок по операціях з об'єктами в декількох планах рахунків. Це особливо актуально в зв'язку з необхідністю ведення податкового обліку.
Для кожного об'єкта основних засобів вказується перелік складових його матеріальних цінностей, обираних із системного каталогу. Матеріальні цінності можна вводити до складу основних засобів, переміщати з одного об'єкта обліку в іншій, виводити зі складу об'єкта в результаті його фізичного і морального зносу. Бухгалтеру для одержання інформації про вартість, дату введення, постачальнику комплектуючих (видаткових) матеріалів, а також перегляду накладної на їхнє придбання досить відкрити інвентарну картку об'єкта. Функція "Склад об'єкта" може використовуватися і працівниками відділу АСУ. У будь-який момент вони одержать інформацію за довільний період часу про переміщення комплектуючих їхніх одних об'єктів в інші, а також про їхнє вибуття зі складу основного засобу. Добір інвентарних карток по наявності комплектуючих у складі об'єктів дозволить організувати планомірну їхню заміну.
Система дозволяє одержати всі передбачені законодавством звіти по ОЗ і НМА.
Розглянемо спрощений загальний порядок формування і використання даних про надходження основних засобів на підприємство за перший тиждень звітного періоду. Мета оперативного (і єдиного) формування цих даних - своєчасний облік і аналіз прийнятих об'єктів на склад або до структурних підрозділів, а також контроль за повнотою і достовірністю даних, що вводяться до бази даних (як обліково-постійної інформації). Цей контроль треба робити зараз же тому, що, по-перше, первинний документ, на основі якого зроблені записи в оперативний масив, ще не переданий до архіву і тут же можна відновити відсутні або поправити перекручені показники; по-друге, відсутність тих чи інших даних, що характеризують прийнятий об'єкт, відобразиться в обліку, при складанні звітності, проведенні економічного аналізу тощо на довгі проміжки часу. Прийнятий об'єкт обліку оформлюється актом приймання основних засобів (типова форма NОС-1), дані якого заносяться в оперативний масив. Ця операція виконується відповідним бухгалтером на ПЕОМ, який відповідає за цю дільницю обліку. Якщо прийнятий варіант обліку передбачає одночасне проставлення у кожному записі масиву бухгалтерської проводки, то вона здійснюється таким чином: на суму балансової вартості прийнятих основних засобів зазначається така кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку: дебет - синтетичний рахунок № 01 “Основні засоби”, кредит - синтетичний рахунок № 86 “Статутний фонд” та відповідна стаття аналітичного обліку (джерело надходження і стаття фінансування); на суму зносу, що надійшов з об'єктом обліку, зазначається така кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку: дебет - синтетичний рахунок № 85 “Статутний фонд” та відповідна стаття аналітичного обліку зносу на повне відновлення, кредит - синтетичний рахунок № 02 “Знос основних засобів”. В одержаній вихідній формі значаться номер документа, дата надходження об'єкта, коди постачальника, виду, групи і підгрупи основних засобів та інвентарний номер об'єкта, сума (балансова вартість) і код рахунків бухгалтерського обліку по дебету і кредиту, сума зносу, яка надійшла, і код рахунків бухгалтерського обліку по дебету і кредиту, група ремонтної складності, фізичні параметри об'єкта і його енергопотужність. Загальні підсумки - балансової вартості і суми зносу. В ряді випадків для розрахунків амортизаційних відрахувань використовується постійний масив річних норм амортизації від первісної (балансової) вартості об'єкта обліку. Практика свідчить, що зручніше оперувати сумами амортизації, які обчислені на місяць і виражені в карбованцях. Ці дані також заносяться в зазначений масив по кожному об'єкту обліку. Розрахунки цих сум виконуються автоматично за допомогою, масиву норм амортизації зараз же після формування оперативного масиву. Повна наявність достовірних даних, що характеризують об'єкт обліку, дозволяє їх використовувати досить тривалий час (як умовно-постійну інформацію) як в обліку і звітності, так і у режимі інформаційно-довідкової системи. Так, ці записи використовуються, наприклад, в обліку для одержання даних про надходження основних засобів по постачальникам і за джерелами надходження, про наявність засобів, розрахунків амортизаційних відрахувань, нарахування сум плати в бюджет за основні фонди, заповнення відповідної звітності товар.
Автоматизоване рішення задач з обліку основних засобів базується на створенні і веденні інформаційної бази про наявність основних засобів, сформованої на підставі інвентарної картотеки. При веденні інвентарної картотеки на АРМ бухгалтера ручна обробка інформації відсутня.
Призначення АРМ бухгалтера з обліку основних засобів полягає у виконанні системних обліково-контрольних операцій:
- автоматизації документування первинної інформації;
- оперативного управління, контролю за наявністю і рухом основних засобів;
- видачі на запит необхідної інформації до друку чи екран дисплея.
Для обробки інформації з обліку основних засобів доцільно використовувати трьохрівневу систему АРМ. Управління роботою кожним АРМ і вибір функції здійснюються автономно в діалоговому режимі через головний модуль. Інформаційний взаємозв'язок різних АРМ залежить від способу організації обліку основних засобів, територіального розташування АРМ, потужності технічних засобів і інформаційних потоків. Причому, на одному персональному комп'ютері може функціонувати одне АРМ.
Таким чином, правильно побудований облік основних засобів і, як наслідок, різнобічне використання наданої інформації, повинно сприяти ефективному управлінню виробничою діяльністю підприємства, а також проведення обґрунтованої зваженої інвестиційної політики щодо них [5, c. 163].
6. Основні аспекти формування банківських інформаційних систем, які включають бухгалтерську звітність
Відповідна БАІС являє собою сукупність кількох інформаційно взаємозв'язаних функціональних і забезпечуючих АРМ, на яких базується автоматизація головних видів діяльності банку: внутрішньобанківських розрахункових, кредитних і депозитних операцій, бухгалтерської та оперативної звітності, операцій із міжбанківських розрахунків і т. ін.
Сукупність функціональних АРМ (ФАРМ) внутрішньобанківських розрахунків у БАІС об'єднують в єдину систему програмно-технічний комплекс під назвою «Операційний день банку» (ОДБ), котрий забезпечує автоматизоване виконання внутрішньобанківських розрахункових і бухгалтерських операцій протягом одного операційного дня банку.
Так, завершальною функцією модуля ОДБ автоматизації розрахункових операцій є складання звітності, яка може видаватися на екран до друку чи надходити до каналу зв`язку для передавання в НБУ.
Звітність у ОДБ формують блоки третього типу. Блоки закінчення роботи. Перевірка наявності балансу банку; створення копій основних файлів за станом на кінець дня; архівація платіжних документів; видача вихідних форм та обороту за день; формування архівації та друк виписок.
В залежності від дня місяця кварталу і року блоки 3 формують звітність для НБУ і других контролюючих органів. Щодня на основі даних ОДБ формується звітний файл 01, який містить дані про залишки на рахунках. Файл передається до НБУ. Щомісяця банк передає файл 02 - дані про обороти і залишки на рахунках. За вимогою банк передає файл 15 , який містить дані про кількість клієнтів банку. Файли формуються на основі даних ОДБ і даних статистики.
Множина інших функціональних АРМ в БАІС (крім ОДБ), як правило, включає в себе ФАРМ з автоматизації управління кредитними, депозитними та касовими операціями (автоматизація розрахунків під час оцінення ризику банку у процесі кредитування здійснюється за допомогою спеціального пакета програм АРМ статистичної звітності, який передано НБУ до всіх КБ і містить методику розрахунку нормативів ризику), АРМ з управління валютними операціями, ПТК статистики й аналізу фінансового стану банку та управління ліквідністю, АРМ маркетингових операцій, ПТК інформаційного забезпечення керівництва банку тощо.
Список використаної літератури
1. Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие / Голосов О.В и др. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 240 с.
2. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах. Навчальний посібник. Видання 2-ге, перераб. і доп. Київ, КНЕУ, 2001.-239 с.
3. Устинова Г.М. Информационные системы менеджмента: Основные аналитические технологии в поддержке принятия решений. Изд-во DiaSoft-UP, СПб, 2000. -368 с. Глава 2.
4. Автоматизированые информационные технологии в экономике: Учебник/ Под ред. проф. Г.А.Титоренко. - М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1999 - 400 с.
5. Шквір В.Д. та ін. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч. посібник / Шквір В.Д., Зав городній А.Г., Височан О.С. - Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2003. - 268 с.
6. Волков С.И., Романов А.И. «Организация машинной обработки экономической информации», М.: Финансы и статистика, 1988.
Подобные документы
Комп'ютерні інформаційні системи. Характеристика автоматизованої системи обробки економічної інформації на підприємстві. Технологічний процес обробки інформації конкретної задачі в системі. Впровадження в дію автоматизації бухгалтерського обліку.
контрольная работа [25,1 K], добавлен 26.07.2009Загальна характеристика підприємства АТВТ "Суми-Авто", напрямки його діяльності та облікова політика. Опис автоматизованої системи обробки економічної інформації, яка використовується на підприємстві, процес обробки інформації конкретної задачі в ній.
контрольная работа [20,4 K], добавлен 27.07.2009Автоматизована системи обробки економічної інформації, яка використовується на підприємстві, її характеристика. Технологічний процес обробки інформації конкретної задачі в системі. Зауваження користувача щодо функціональних і ергономічних характеристик.
контрольная работа [26,5 K], добавлен 27.07.2009Проблеми при розробленні автоматизованих систем управління в банку. Сутність, загальні риси та відмінності серії стандартів MRP та MRPII. Види технологічного процесу автоматизованої обробки економічної інформації. Системи підтримки прийняття рішень.
контрольная работа [32,8 K], добавлен 26.07.2009Проблеми розробки компонентного програмного забезпечення автоматизованих систем управління. Сучасні компонентні технології обробки інформації. Аналіз вибраного середовища проектування програмного забезпечення: мова програмування PHP та Apache HTTP-сервер.
дипломная работа [2,8 M], добавлен 11.05.2012Навчально-методичне забезпечення до курсового проектування, технологічні та організаційні питання проектування автоматизованих економічних систем, зміст і правила оформлення документації. Програмування здійснюється у середовищі Delphi, C++Builder, VB.
методичка [462,6 K], добавлен 12.01.2009Структура економічної інформації підприємства, її основні елементи та їх взаємозв’язок. Структуризація економічної інформації. Класифікація та різновиди інформаційних систем. Особливості СУБД Approach, Paradox, Access, перспективи їх подальшого розвитку.
контрольная работа [28,9 K], добавлен 27.07.2009Інфологічна модель програмного забезпечення. Формалізація технології проектування інформаційної системи. Єдина система класифікації і кодування. Проектування технологічних процесів обробки даних в діалоговому режимі. Класифікація діалогових систем.
контрольная работа [126,9 K], добавлен 22.09.2009Вразливість інформації в автоматизованих комплексах. Концепція захисту інформації. Комплекс основних задач при розробці політики безпеки. Стратегія та архітектура захисту інформації. Політика безпеки інформації. Види забезпечення безпеки інформації.
реферат [243,2 K], добавлен 19.12.2010Типологія засобів проектування економічних інформаційних систем з використанням ЕОМ. Описання видів реєстраційних і класифікаційних систем кодування інформації. Операції автоматизованого введення паперових документів, етапи процесу їх сканування.
контрольная работа [114,7 K], добавлен 00.00.0000