Розробка програми "Зоосвіт" на С++

Зміст

Вступ

1. Можливості мови С++ при реалізації етапів вирішення задачі і обґрунтування вибраних методів

2. Постановка задачі

a. Математична постановка задачі

b. Створення алгоритму роботи програми (блок-схема)

c. Опис основних блоків алгоритму

3. Проектування програми

a. Структура головного файлу проекту

b. Структура файлу реалізації

4. Одержання результатів роботи програми

a. Тестування програми з різними вхідними даними

b. Аналіз результатів

5. Охорона праці при роботі із обчислювальною технікою

a. Загальні положення

b. Вимоги техніки безпеки перед початком роботи

c. Вимоги техніки безпеки під час роботи

d. Вимоги техніки безпеки після закінчення роботи

e. Вимоги техніки безпеки в аварійних ситуаціях

6. Інструкція до програми

7. Апаратні вимоги для виконання програми

Перелік умовних позначень…

Висновок

Список використаної літератури

Додаток А. Лістинг програми

Вступ

Мова програмування С була розроблена в 1972 р. Деннисом Рiтчi, який є одним з авторів операцiйноi системи UNIX. Мова програмування Сi пізніше була використана для програмування цiеi системи, а також багатої бібліотеки обслуговуючих програм, оскільки, являлася універсальною мовою загального призначення, мова С зручна для програмування системних задач. Поява мікрокомп'ютерів закріпила позицii мови С. Було створено близько 30 його нових компіляторів, а після проведення Американським національним інститутом стандартів (American National Standards Institute) робiт по стандартизацii в області програмування почали розроблятися компілятори, що вiдповiдали опублікованому весною 1986 р. проекту стандарту.

Першим компілятором по стандарту ANSI являлась система Турбо С версii 1.0 фiрми Borland International. Ця система, що складається з компілятора мови С, пов'язаного з ним редактора, компоновщика i бібліотек, забезпечила користувачам зручну інтегровану операційну оболонку, а також суттєво полегшувала професійне програмування, в якому визначальними параметрами є висока швидкість компiляцii, висока якість згенерованого коду та невеликий об'єм оперативної пам'ять. Мова С серед сучасних мов програмування є однією iз найбільш поширених. Вона універсальна, але найбільш ефективне її використання в задачах системного програмування - розробки трансляторів, операційних систем, інструментальних засобів. Мова С добре зарекомендувала себе ефективністю, лаконічністю запису алгоритмів, логічною стрункістю програм. У багатьох випадках програми, написані на мові С, можна порівняти по швидкості з програмами, написаними на мові Асемблера, при цьому вони більш наглядні i прості у супроводі.

Основними перевагами мови С вважаться висока переча написаних на нiй програм мiж комп'ютерами з різною архітектурою, мiж різними операційними середовищами. Транслятори мови С дiять практично на всiх персональних комп'ютерах, які використовуються в наш час. Перечислимо окремі особливості мови С:

-в мові С реалізовані окремі операцii низького рівня (а саме операцii над бітами). Окремі з таких операцій напряму вiдповiдають машинним командам;

- мова С підтримує механізм показчикiв на змiннi i функцii;

-базовi типи даних мови С відображають тi ж об'єкти, з якими потрібно мати справу програмі на мові Асемблера,- байти, машинні слова, символи, строки;

- як в нiякiй iншiй мові програмування високого рівня в мові С накладаються лише незначні обмеження на перетворення типів даних;

- не дивлячись на ефективність і потужність конструкцii мови С, він відносно малий по об'єму, але в системне оточення мови С входить бібліотека стандартних функцій, в який реалізовані встроенi оператори введення - виведення, динамічного розподілу пам'ять, управління процесами i т.д.

1. Можливості мови С++ при реалізації етапів вирішення задачі і обгрунтування вибраних методів

Visual С++ 6.0 представляє собою потужний та складний інструмент для створення 32-розрядних додатків Windows 95 та Windows NT. Ці приложення набагато переважають як за об'ємом так і по складності своїх попередників для 16-розрядних Windows та ще набагато древніших програм, які звгалі обходяться без графічного інтерфейса. Але не дивлячись на те, що об'єм та складніст програм збільшуються, для їх створення програмісту потрібно не більше, а набагато менше зусиль, по крайній мірі для тих, хто правильно вибираєнеобхідні інструментальні засоби.

Саме таким інструментом є Visual С++ 6.0. Visual С++ 6.0 - це універсальний пакет програмування, який дозволяє створювати модулі з графічним інтерфейсом під операційну систему Windows 95(98). Окрім можливостей, які дає C, С++ надає гнучкі та ефективні засоби визначення нових типів. Використовуючи визначення нових типів, що точно відповідають концепціям прикладних програм, програміст може розділяти розроблювану програму на частини, що легко піддаються контролю. Такий метод побудови програм часто називають абстракцією даних. Інформація про типи міститься у деяких об'єктах типів, визначених користувачем. Такі об'єкти прості та надійні у використанні у тих ситуаціях, коли їх тип не можна встановити на стадії компіляції. Програмування з застосуванням таких об'єктів часто називають об'єктно-орієнтованим. При правильному використанні цей метод дає коротші, простіші в налагодженні та використанні модулі та програми.

Відмінною особливістю мови С++ є поняття класу, яке ще більш широко і яскраво реалізоване в Visual С++ 6.0

2. Постановка задачі

2.1 Математична постановка задачі

В даному курсовому проекті потрібно провести розробку програми для реалізації структури типу зоосвіт визначеними полями:

- вид

- Кличка

- Вік

- Реєстраційний номер

- кількість

Програма заключається в тому, що:

- Потрібно провести ввід із клавіатури даних в масив, який складається із п'яти структур типу зоосвіт.

- Вивід на дисплей та в текстовий файл даних заданого виду, чотирьох значний реєстраційний номер який закінчується на задану із клавіатури цифру ;

- Якщо таких немає то вивести відповідне повідомлення;

- Дані які вводяться зклавіатури повинні бути збережені в текстовому файлі.

2.2 Створення алгоритму роботи програми (блок-схема)



2.3 Опис основних блоків алгоритму

Дану блок-схему можна розділити на шість основних блоків.

Першим основним блоком алгоритму буде «оголошення структури», даний блок представляє собою зміст структури, який в свою чергу складається з п'яти полів а саме:

- Вид

- Кличка

- Вік

- Реєстраційний номер

- Кількість

Другим блоком алгоритму буде «ініціалізація масиву». В даному блоці проводиться ініціалізація для того, щоб користувач міг навчитися користуватися програмою, та побачив принцип дії пошуку.

До третього блоку віднесемо «меню програми». Меню програми призначене для того, щоб користувачу було легше та зрозуміліше виконувати дії над програмою. Меню побудова так, що користувач вводить потрібну цифру і відразу переходить до відповідного пункту.

До четвертого блоку віднесу «введення даних». В даному блоці дані задаються самостійно користувачем програми.

П'ятий блок це «пошук» В даному блоці програми виконується пошук за реєстраційним номером. Щоб виконати пошук потрібно ввести одну цифру на натиснути кнопку підтвердження на клавіатурі. Програма починає виконувати пошук та видає потрібне повідомлення. Якщо введена цифра відповідає останній цифрі номеру то буде показано інформацію про вид, кличку, вік, номер, кількість. Якщо ж введена цифра не відповідає дійсності, то з'явиться відповідне повідомлення «Таких записів не існує».

Останнім блоком алгоритму є вихід з програми. Після виконання пошуку з'явиться повідомлення, яке запропонує повторити процедуру. Для того щоб повторити потрібно натиснути латиську літеру «У» або «у», щоб зробити вихід натиснути латинську букву «N» «n».

3.Проектування програми

3.1 Структура головного файлу проекту

Як відомо, кожна програма представляє собою якусь послідовність інструкцій в машинних кодах, що керують поведінкою певного обчислювального засобу. Кожна програма мовою С++ включає до себе підключення заголовних файлів за допомогою директиви препроцесора #include<ім'я заголовного файлу.h>, головну функцію main() і, якщо це необхідно, декілька інших функцій, створених користувачем. Загальна структура простішої програми мовою С++ має вигляд:

#include<ім'я заголовного файлу.h>

void main()

{тіло головної функції;}

Специфікатор типу void головної функції показує, що вона не вертає ніякого результату. Фігурні скобки означають початок і кінець блока обчислень, і можуть бути скільки потрібно вкладеними.

Коментарі. В процесі створення програми використовуються коментарі, текст яких завжди ігнорується компілятором, але дозволяє програмісту описувати призначення тої чи іншої частини програми. В мові С++ використовується два різновиду коментарів:

/* текст */ -- багатострочний коментар, який не може бути вкладеним і

// текст -- однострочний коментар до кінця строки.

Змінні та типи даних. Для того, щоб програма могла на протязі свого виконання зберігати визначенні дані, використовуються змінні та константи. Одним із базових понять властивостей програми є ідентифікатор - ім'я змінної, ім'я функції або метка. В програмі ідентифікатор може містити прописні та строчні латинські букви, цифри та символ підкреслення та обов'язково починатися з буква або символу підкреслення. Ідентифікатор не повинен співпадати з ключовими словами з урахуванням регистру. Ключові слова -- це заразервовані мовою ідентифікатори, які мають спеціальне призначення.

Для використання змінної в програмі вона повинна бути оголошена. Створення ідентифікаторів і здійснюється при такому оголошенні.

Змінна -- це об'єкт програми, що занімає в загальному випадку декілька комірок пам'яті, та призначений зберігати дані. При оголошенні змінної для неї резервується якась область пам'яти, розмір якої залежить від конкретного типу змінної. Будь-яка константа, змінна, значення чи функції вираження в С++ характеризуються своїм типом. Тип цих об'єктів визначає безліч припустимих значень, форму внутрішнього уявлення, а так само безліч припустимих операцій. Тому всі дані, що використовуються в програмі, до їхньої появи обов'язково повинні бути оголошені (описані).

Нижче приведено перелік базових типів змінних і їхній розмір в байтах.

Таблиця 1.1

Базові типи даних для ПК на базі платформи Intel

Тип	Розмір, байт	Значення
Bool	1	true (1) або false(0)
unsigned short int	2	від 0 до 65 535
short int	2	від -32 768 до 32 767
unsigned long int	4	від 0 до 4 294 967 295
long int	4	від -2 147 483 648 до 2 147 483 647
int (16 розрядів)	2	від -32 768 до 32 767
int (32 розряда)	4	від -2 147 483 648 до 2 147 483 647
unsigned int (16 розрядів)	2	від 0 до 65 535
unsigned int (32 розряда)	4	від 0 до 4 294 967 295
char	1	від 0 до 256
float	4	від 1.2е-38 до 3.4е38
double	8	від 2.2е-308 до 1.8е308
long double	10	від 3.4е-4932 до 3.4е 4932
void	2 або 4	-

Наприклад,

bool dd = true; -- логічна змінна dd=1;

bool dd1 = 1; -- логічна змінна dd1=true;

int a = 1, b = 0; -- цілі змінні a = 1, b = 0;

сhar sim ='A'; -- символічна змінна sim ='A';

float Age = 18.5; -- десяткова змінна Age = 18.5 з крапкою, що плаває;

void MyFunction(); -- функція не вертає ніякого значення, тощо.

Константи відрізняються від змінних тим, що значення, що присвоєне константі первісно, не може бути змінено на протязі виконання всієї програми. Оголошеня констант виконується за наступною схемою:

сonst [тип] ідентифікатор = значення;

Наприклад:

const double Pi = 3.1415; // константа Pi принимает значение 3.1415;

const a=1; // по умолчанию тип int.

Введення - виведення даних. При введенні - виведенні потоку всі дані розглядаються як потік окремих байтів. Функції введення - виведення для потоку дозволяють обробляти дані різних розмірів і форматів: від одиночного символу до великих структур даних. Програміст може використовувати функції чи бібліотеки, розробляти власні і включати їх у бібліотеку. Для доступу до бібліотеки цих класів треба включити в програму відповідні файли заголовків, наприклад:

#include <iostream.h> .

За замовчуванням стандартні введення, виведення і виведення повідомлень про помилки відносяться до консолі користувача (клавіатура й екран). Це означає, що всякий раз, коли програма очікує введення зі стандартного потоку, дані повинні надходити з клавіатури, а якщо програма виводить, то на екран.

Найчастіше в С++ використовується потокове введення даних, операції якого включені до складу класів istream чи iostream. Воно може здійснюватися з визначеним у цих класах вхідним потоком cin чи вхідним потоком, що визначен користувачем. Для читання символів з цього потоку вказується операція витягу з потоку, що позначається за допомогою символів “ >> “. Це перевантажена операція, визначена для всіх простих типів і покажчика на char.

Формат запису оператора cin має вид:

cin [ >> values ];

Наприклад, для введення значень змінним х і у можна написати:

cin >> x >> y;

Виведення даних може бути неформатованим і форматованим. Найчастіше для виведення застосовується визначена операція <<, що записується разом з ім'ям вихідного потоку cout. Таким чином, запис:

cout << x;

означає вивести значення перемінної x (чи записати в потік). Цей оператор вибирає необхідну функцію перетворення даних у потік байтів.

Формат запису cout відрізняється від форми запису команд С++ :

cout << data [ << data << "\n"];

де data це змінні, константи чи вирази, "\n" - керуючий символ переведення каретки.

Для додаткового керування вихідними даними використовуються маніпулятори: setw(n) і setprecision(k). Маніпулятор setw(n) служить для вказівки довжини поля, що приділяється для виведення наступних даних (тут n - кількість позицій у рядку), setprecision(k) призначений для вказівки кількості позицій у дробовій частині дійсних чисел. Для використання цих маніпуляторів треба підключати заголовний файл <iomanip.h>.

Для форматованого введення даних використовується функція scanf з заголовного файлу <stdio.h>. Функція scanf має змінне число параметрів, але як фактичні параметри вона використовує адреси змінних, а не їхні значення. При цьому перед відповідним параметром ставиться знак & -- символ взяття адреси змінної. Наприклад, &x означає "адреса змінної x", а не значення, що ця змінна має в даний момент. Рядок форматів функції scanf указує, які дані очікуються на вході. Якщо функція зустрічає у форматному рядку знак %, за яким випливає знак перетворення, то вона буде пропускати на вході символи доти, поки не зустріне який - небудь непорожній символ. Таким чином функція scanf змінює значення змінних у зухвалій програмі.

Форма запису цієї функції має вигляд:

scanf ( "рядок форматних кодів", список імен змінних );

Для форматованого виведення даних використовується функція з того ж заголовного файлу <stdio.h>. Для звертання до функції використовуються параметри, які розташовують у круглі дужки. Найчастіше функція printf використовується для виведення значень змінних. Першим аргументом у звертанні до функції ставиться рядок форматів (полягає в подвійних лапках), а наступними, якщо вони є, виведені об'єкти.

Рядок форматів може включати звичайні символи, що копіюються при виведення і специфікації перетворення, що починаються зі знака %: за специфікаціями випливає символ перетворення. Кожна специфікація перетворення відповідає одному з аргументів, що випливають за форматним рядком, і між ними установлюється взаємно однозначна відповідність, наприклад:

printf ("Значення а, b, с рівні: %d %d %d \n", a, b, c);

Тут буква d у специфікації перетворення вказує, що значення аргументу повинне бути надруковане як десяткове ціле число.

При виведення використовуються ті ж специфікації, що і при введенні:

% с - для виведення окремого символу;

% s - для печатки символьного рядка;

% x - для виведення шістнадцятирічної букви;

% 0 - для виведення восьмірічних чисел;

% f - для виведення чисел із крапкою, що плаває.

Використання математичних функцій у мові С++ потребує підключення заголовного файлу #include <math.h>

3.2 Структура файлу реалізації

Розглянемо більш детально головний файл проекту та файл реалізації, що містить програмний код.

В даному блоці програми підключаються бібліотеки які будуть використовуватися

#include "stdafx.h"

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#include <windows.h>

#include "string.h"

// оголошення структури та надання їй імя

struct zoosvit

{

В цьому блоці відбувається оголошення змінних а саме: Змінна «vid» є рядкового типу для неї резервуємо 25 байтів для вводу. Змінна «klichka» є також рядкового типу для неї резервуємо 20 байтів. Змінна «vik» є цілим числом. Для змінної «nomer» зарезервуємо 5 байтів. Змінна «kilkist» є цілим числом.

Таким чином, загальний обсяг пам'яті, що потребує дана структура складає 50 байт

char vid[25];

char klichka[20];

int vik;

char nomer[5];

int kilkist;

};

void main()

{

// Проведення ініціалізації

zoosvit a[4]=

{

Задаємо ініціалізацію для структури зоосвіт яка в свою чергу має 5 полів та 4 види змінних для кожного поля.

"Собака", "Тузік", 1, "0001", 1,

"Кіт", "Мурзік", 2, "0010", 1,

"Папуга", "Ваня", 1, "0020", 1,

"Хомяк", "Холм", 1, "0031", 1

};

int menu, i; // змінна меню

FILE *f = fopen("out.txt", "a");// створення файлу

Створюємо файл під назвою out.txt

system("cls"); // очистка екрану

роббимо очистку екрану після кожного виконанання програми

// створення головного вікна програми

printf("================================================================================");

printf(" Курсова робота Холоші Сергія \n" );

printf("================================================================================\n");

m1://Меню програми

Ставимо мітку для повернення якщо воно буде потрібним

printf("1. Ввести дані в ручну \n "); // 1. Ввести дані вручну.

Виводим інофрмацію на єкран

printf("2. Використати дані за змовчуванням \n"); // 2. Використати дані за змовчуванням.

Виводим інофрмацію на єкран

printf("\n Зробіть свій вибір: "); // Зробіть свій вибір:

Виводим інофрмацію на єкран

scanf("%i", &menu);

Для того щоб програма працювала правильно, записуємо наступну функцію. Вона перевіряє введення з клавіатури цифри і видає відповідне повідомлення якщо була допущена помилка.

if((menu!=1)&&(menu!=2))

{

//Виведення повідомлення про помилку

printf("\n Такого пункту меню не існує. Вводити потрібно тільки 1 або 2. Буль-ласка будьте уважними при роботі з програмою \n");

printf("================================================================================\n");

goto m1;

перехід до мітки m1

}

switch(menu) // аналіз вводу

{

case 1:

{

for(i=0; i<4; i++)

{

// Введення змінних з клавіатури

Введення даних для запиту про Вид

printf("\n Введіть вид: ");

scanf("%s", &a[i].vid);

Введення даних для запиту про Кличку

printf("\n Введіть кличку: ");

scanf("%s", &a[i].klichka);

Введення даних для запиту про Вік

printf("\n Введіть вік: ");

scanf("%i", &a[i].);

Введення даних для запиту про Реєстраційний номер

printf("\n Введіть реєстраційний номер: ");

scanf("%s", &a[i].nomer);

Введення даних для запиту про Кількіть

printf("\n Введіть кількість: ");

scanf("%i", &a[i].kilkist);

}

} break;

case 2:; break;

}

// Виконання пошуку

printf("\n\n Введіть номер для пошуку: ");

Вивдимо інформацію про те щоб задали цифру для пошуку

char poshuk[1];

scanf("%s", &poshuk);

bool zero_zoo=true;

for(i=0; i<4; i++)

Проводимо пошук

if(a[i].nomer[3] == poshuk[0])

{

//Виведення результатів після пошуку

printf("\n Вид: %s; Кличка: %s; Вік: %i; Номер: %s; Кількість: %i", a[i].vid, a[i].klichka, a[i].vik, a[i].nomer, a[i].kilkist);

Виводимо інформацію провиконнаний пошук у вікні програми

//Виведення результатів після пошуку у файл

fprintf(f, "\n Вид : %s; Кличка : %s; Вік: %i; Номер: %s; Кількість: %i", a[i].vid, a[i].klichka, a[i].vik, a[i].nomer, a[i].kilkist);

Виводимо інформацію провиконнаний пошук у текстовий файл який створюється програмою.

zero_zoo=false;

}

f(zero_zoo)

{

//Виведення повідомлення про помилку

printf("Таких записів не знайденно!");

Виводимо інформацію про помилку у вікні програми

fprintf(f, "Таких записів не знайденно!");

Виводимо інформацію про помилку у текстовий файл

}

//Звернення до користувача про продовження роботи

char otv;

Оголошуємо змінну «otv»

printf("\n Для повернення до роботи виберіть (Y/N) ");

scanf("%s", &otv);

if ((otv == 'Y') || (otv == 'y')) goto m1;

Пропонуэмо користувачу продовжити роботу з програмою або зробити вихід з з неї натиснувши відповідну кнопку.

// Закриття запису до файлу

Закриваємо запис до файлу.

fclose(f);

}

4. Одержання результатів роботи програми

4.1 Тестування програми з різними вихідними даними

Первіримо роботу програми, для цього застосуємо різний ввід даних. Запустимо програму на виконання. З'явиться вікно яке зображено на рис. 4

рис. 4.1.1 Головне вікно програми.

Перевіримо на роботу перший пункт меню. Натиснувши ввівши 1 в програмі.

Рис. 4.1.2 Вікно програми з виконання першого пункту меню

Тепер програма запросить ввести 5 критерії а саме:

- вид

- кличка

- вік

- реєстраційний номер

- кількість

Таку операцію потрібно повторити 4 рази. Так я показано на рис 4.

Рис.4.1.3 Введення даних

Введемо з клавіатури цифру, щоб виконати пошук. Після чого натиснемо кнопку ”Enter”

Рис. 4.1.4 Перевірка програми на виконання пошуку за заданою з клавіатури цифри.

Далі перевіримо програму на запис у файл даних.

Рис. 4.1.5 Запис даних у файл після виконаного пошуку.

Перевіримо на виконання другий пункт меню, тобто використаємо дані за змовчуванням.

Рис. 4.1.6 Перевірка другого пункту меню

Тепер введемо цифру для виконання пошуку

Рис. 4.1.7 Виконання пошуку за змовчуванням.

Перевіримо запис до файл після виконання цієї дії

Рис. 4.1.8 Текстовий файл після виконання програми.

4.2 Аналіз результатів

Як видно з пункту 4.1 «Тестування програми різними вхідними даними», програма є зручною в користуванні, та зрозумілою. Інтерфейс програми є повністю українським, що значно полегшує користування програмою. При проектуванні даної програми було передбачено помилкове введення користувачем даних для пошуку та меню.

рис. 4.2.1 Повідомлення про не правильне введення пункту меню. Та не правильне завдання цифри для виконання пошуку.

5. Охорона праці при роботі з обчислювальною технікою

5.1 Загальні вимоги

5.1.1 Облаштування робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинно забезпечувати:

- належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

- оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);

- належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця;

а також враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

- наявність шуму та вібрації;

- м'яке рентгенівське випромінювання;

- електромагнітне випромінювання;

- ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

- електростатичне поле між екраном і оператором;

- наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

5.1.2 Будівлі та приміщення, в яких експлуатуються ЕОМ та виконуються їх обслуговування, налагодження і ремонт, повинні відповідати вимогам:

СНиП 2.09.02-85 "Производственные здания", СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания", "Правил устройства электроустановок", затверджених Головдерженергонаглядом СРСР 1984 р. (ПВЕ), "Правил технической эксплуатации електроустановок потребителей", затверджених Головдерженергонаглядом СРСР 21.12.84 (ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ), зареєстрованих у Мін'юсті України 10.02.98 N 93/2533 (ПБЕ), СНиП 2.01.02-85 "Противопожарные нормы", ГОСТ 12.1.004 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности", Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Управління Державної пожежної охорони МВС України від 22.06.95 N 400 ( z0219-95 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.07.95 за N 219/755, СНиП 2.08.02-89 "Общественные здания и сооружения" з доповненнями, затвердженими наказом Держкоммістобудування України від 29.12.94 N 106, СН 512-78 "Инструкция по проектированию зданий и помещений для электронно-вычислительных машин", затверджених Держбудом СРСР, ДСанПіН 3.3.2.-007-98 "Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин" ( v0007282-98 ), затверджених МОЗ України 10.12.98, а також вимогам нормативно-технічної та експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ, чинних санітарних норм, санітарних норм і правил, правил у сфері охорони праці та цих Правил.

5.1.3 Для всіх споруд і приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ, повинна бути визначена категорія з вибухопожежної і пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", затверджених МВС СРСР 27.02.86, та клас зони згідно з ПВЕ. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні двері приміщення.

5.1.4 Будівлі і ті їх частини, в яких розташовуються ЕОМ, повинні мати не нижче II ступеня вогнестійкості. Приміщення для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні належати за пожежо-вибухобезпекою до категорії В відповідно до ОНТП 24-86, а за класом приміщення - до П-IIа за ПВЕ. Якщо відповідно до СНиП 2.09.02-85 ці приміщення повинні бути відокремленими від приміщень іншого призначення протипожежними стінами, то межа їх вогнестійкості визначається відповідно до СНиП 2.01.02-85.

5.1.5 Неприпустимим є розташування приміщень категорій А і Б (ОНТП 24-86), а також виробництв з мокрими технологічними процесами поряд з приміщеннями, де розташовуються ЕОМ, виконується їх обслуговування, налагодження і ремонт, а також над такими приміщеннями або під ними. Виробничі приміщення, в яких розташовані ЕОМ, не повинні межувати з приміщеннями, де рівні шуму та вібрації перевищують норму (механічні цехи, майстерні тощо).

5.1.6 Робочі місця з відеотерміналами або персональними ЕОМ у приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів повинні розміщуватися в ізольованих кабінах з обладнаним повітрообміном.

Санітарно-гігієнічні параметри на робочому місці повинні відповідати вимогам, зазначеним у підрозділі 2.2. Стіни кабін виготовляються з негорючих матеріалів. Дозволяється виготовляти їх зі скла та металевих конструкцій. У кабіні мусить бути оглядове вікно (вікна). Висота оглядового вікна має бути не менше 1,5 м, а відстань від підлоги не більше 0,8 м.

5.1.7 Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 "Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин", затверджених МОЗ України 10.12.98, є неприпустимим розташування приміщень для роботи з відеотерміналами та ЕОМ у підвалах та цокольних поверхах.

5.1.8 Площу приміщень, в яких розташовують відеотермінали, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане відеотерміналом: площа - не менше 6,0 кв.м, обсяг - не менше 20,0 куб.м, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

5.1.9 Стіни, стеля, підлога приміщень, де розміщені ЕОМ, повинні виготовлятися з матеріалів, дозволених для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

5.1.10 Обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, вузлів та блоків ЕОМ слід виконувати в окремому приміщенні (майстерні). При цьому робочі місця електромеханіків повинні бути оснащені спеціальним обладнанням та захисними засобами відповідно до підрозділу 4.2 даних Правил.

5.1.11 У приміщеннях для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ слід передбачити можливість вологого очищення поверхонь комунікацій та опалювальних приладів.

5.2 Вимоги техніки безпеки перед початком роботи

5.2.1 Провести технічний огляд ЕОМ (візуально).

5.2.2 Суворо виконувати порядок включення ЕОМ та необхідних пристроїв у необхідному режимі.

5.2.3 Не менш як один раз на місяць перед включенням електроживлення на БОТ або на окремих пристроях необхідно візуально або при допомозі обладнання перевірити:

- наявність та справність заземлення окремих блоків і пристроїв;

- справність кабелю і місце його підключення до джерела живлення;

- відсутність замикання між ланцюгами напруги;

- наявність, справність та відповідність згідно струму предохороників у блоках і пристроях ЕОТ.

5.2.4 Про всі зауваження та недоліки доповісти завідуючому лабораторією або завідуючому кафедри.

5.3 Вимоги техніки безпеки під час роботи

5.3.1 Користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів.

5.3.2 Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану відеотерміналу від пилу та інших забруднень.

5.3.3 Під час виконання робіт на ЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку.

5.3.4 Після закінчення роботи відеотермінал та персональна ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі.

5.3.5 У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал та ЕОМ від електричної мережі.

5.3.6 При використанні з ЕОМ та відеотерміналами лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів N 5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1991 р.

5.3.7 При потребі, для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок акредитованих органів щодо їх захисних властивостей.

5.3.8 Є неприпустимими такі дії:

- виконання обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ;

- зберігання біля відеотермінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

- відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження;

- робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

- праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

5.4 Вимоги техніки безпеки після закінчення роботи

5.4.1 Суворо виконувати послідовність вимикання ЕОМ та додаткових пристроїв згідно з інструкцією по експлуатації ЕОМ.

5.4.2 Відключити електричне обладнання від електромережі.

5.4.3 Перевірити протипожежний стан приміщень.

5.4.4 Вимкнути освітлення (крім чергового).

5.5 Вимоги техніки безпеки в аварійних ситуаціях

5.5.1 Працівники, які обслуговують ЕОМ, повинні бути навчені правилам надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом та способам гасіння пожежі в приміщеннях, які мають електроустановки.

5.5.2 При аварії будь-якого обладнання негайно повідомити про це спеціальну службу.

5.5.3 Дозволяється усунення незначних ушкоджень, які не загрожують особистому життю.

5.5.4 Для запобігання можливим аваріям слід дотримуватись положень цієї інструкції, користуватись дієздатним обладнанням та інструментом, використовувати захисні пристрої, запобіжники, очисні пристрої, системи) блокування та сигналізації, захисне заземлення, а також дотримуватись технології) проведення робіт.

6. Інструкція до програми

Для запуску програми потрібно двічі натиснуту ЛКМ на ярлику який має назву «Kurs» з розширенням «exe». Після цього з'явиться головне вікно програми в якому потрібно буде вибрати один з пунктів меню.

Дана програма запускається в консольному вигляді Для переходу до наступного завдання натискати кнопку підтвердження на клавіатурі, тобто натискати клавішу «Enter».

Для реалізації вводу даних вручну потрібно ввести цифру «1» та натиснути кнопку підтвердження на клавіатурі. Після цього програма запропонує Вам ввести спочатку Вид, Кличку, Вік, Реєстраційний номер, Кількість. Дану операцію потрібно повторити 4 рази. Після чого з'явиться повідомлення яке запропонує ввести цифру для пошуку тварин за останньою цифрою реєстраційного номеру. Після введення цифри натиснути кнопку підтвердження. Для виходу з програми натиснути латинську літеру «n».

Для реалізації другого пункту меню потрібно. В головному вікні натиснути кнопку з цифрою «2» та зробити підтвердження. Після чого з'явиться повідомлення яке запропонує ввести цифру для пошуку тварин за останньою цифрою реєстраційного номеру. Після введення цифри натиснути кнопку підтвердження. Для виходу з програми натиснути латинську літеру «n».

Для перевірки запису до файлу даних потрібно відкрити файли під назвою «out» з розширенням «txt».

7. Апаратні вимоги для виконання програми

Мінімальні вимоги:

процесор з тактовою частотою 300 МГц;

об'єм оперативної пам'яті 64 МБ;

потрібний для програми об'єм вільного простору не менше ніж 6 МБ;

операційна система Windows 98;

програмний пакет Visual C++ версії 5.0;

Оптимальні вимоги:

процесор з тактовою частотою 800 МГц;

об'єм оперативної пам'яті 256 МБ;

потрібний для програми об'єм вільного простору не менше ніж 50 МБ;

операційна система Windows 2000 чи Windows ХР;

програмний пакет Visual C++ версії 6.0;

Перелік умовних позначень

ЕОМ - електронно обчислювальна машина;

МВС - Міністерство Внутріщніх Справ;

МОЗ - Міністерство Охорони Здоров'яж

С++ - об'єктно-орієнтовна мова програмування;

ПК або PC - персональний комп'ютер;

ЛКМ - ліва кнопка миші;

Висновок

Програма, яка була розроблена в даній курсовій роботі написана в середовищі програмування Visual С++, з використанням основ об'єктно-орієнтованого програмування, вона дає можливість вводу з клавіатури даних в масив який складається з п'яти структур типу зоосвіт, також виводить на дисплей та в текстовий файл дані заданого виду, чотирьохзначний реєстраційний номер який закінчується на задану з клавіатури цифру. Якщо при введенні даних виникла помилка програма повідомляє про користувача.

Список використаної літератури

1. Лаптев В. С++. Экспресс курс (информация о книге и цены на нее в 10 интернет-магазинах Рунета)

2. Бьерн Страуструп. Язык программирования С++

3. С++ для "чайников". Дэвис С.

4. Гради Буч. Объектно-ориентированное проектирование с примерами применения: Пер. С англ.- М.: Конкорд, 1992- 519 с.

5. С/С++. Программирование на языке высокого уровня / Т.А. Павловская. - СПб.: Питер, 2002. - 464 с.: ил.

6. Щедріна О. І. Алгоритмізація та програмування процедур обробки інформації: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 240 с.

Додаток А. Лістинг програми

// Підключення бібліотек

#include "stdafx.h"

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#include <windows.h>

#include "string.h"

// оголошення структури та надання їй імя

struct zoosvit

{

// оголошення змінних

char vid[25];

char klichka[20];

int vik;

char nomer[5];

int kilkist;

};

void main()

{

// Проведення ініціалізації

zoosvit a[4]=

{

"Собака", "Тузік", 1, "0001", 1,

"Кіт", "Мурзік", 2, "0010", 1,

"Папуга", "Ваня", 1, "0020", 1,

"Хомяк", "Холм", 1, "0031", 1

};

int menu, i; // змінна меню

FILE *f = fopen("out.txt", "a");// створення файлу

system("cls"); // очистка екрану

// створення головного вікна програми

printf("================================================================================");

printf(" Курсова робота Холоші Сергія \n" );

printf("================================================================================\n");

m1://Меню програми

printf("1. Ввести дані в ручну \n "); // 1. Ввести дані вручну.

printf("2. Використати дані за змовчуванням \n"); // 2. Використати дані за змовчуванням.

printf("\n Зробіть свій вибір: "); // Зробіть свій вибір:

scanf("%i", &menu);

if((menu!=1)&&(menu!=2))

{

//Виведення повідомлення про помилку

printf("\n Такого пункту меню не існує. Вводити потрібно тільки 1 або 2. Буль-ласка будьте уважними при роботі з програмою \n");

printf("================================================================================\n");

goto m1;

}

switch(menu) // аналіз вводу

{

case 1:

{

for(i=0; i<4; i++)

{

// Введення змінних з клавіатури

printf("\n Введіть вид: ");

scanf("%s", &a[i].vid);

printf("\n Введіть кличку: ");

scanf("%s", &a[i].klichka);

printf("\n Введіть вік: ");

scanf("%i", &a[i].vik);

printf("\n Введіть реєстраційний номер: ");

scanf("%s", &a[i].nomer);

printf("\n Введіть кількість: ");

scanf("%i", &a[i].kilkist);

}

} break;

case 2:; break;

}

// Виконання пошуку

printf("\n\n Введіть номер для пошуку: ");

char poshuk[1];

scanf("%s", &poshuk);

bool zero_zoo=true;

for(i=0; i<4; i++)

if(a[i].nomer[3] == poshuk[0])

{

//Виведення результатів після пошуку

printf("\n Вид: %s; Кличка: %s; Вік: %i; Номер: %s; Кількість: %i", a[i].vid, a[i].klichka, a[i].vik, a[i].nomer, a[i].kilkist);

//Виведення результатів після пошуку у файл

fprintf(f, "\n Вид : %s; Кличка : %s; Вік: %i; Номер: %s; Кількість: %i", a[i].vid, a[i].klichka, a[i].vik, a[i].nomer, a[i].kilkist);

zero_zoo=false;

}

if(zero_zoo)

{

//Виведення повідомлення про помилку

printf("Таких записів не знайденно!");

fprintf(f, "Таких записів не знайденно!");

}

//Звернення до користувача про продовження роботи

char otv;

printf("\n Для повернення до роботи виберіть (Y/N) ");

scanf("%s", &otv);

if ((otv == 'Y') || (otv == 'y')) goto m1;

// Закриття запису до текстового файлу.

fclose(f);

}