Значення внутрішньопартійної демократії як чинника консолідації суспільства у перехідних країнах. Специфіка розподілу членів партії на найвище керівництво, середню функціональну ланку, рядових членів. Організаційні засади внутрішньопартійної демократії.

Характеристика принципів, форм, методів керівництва та шляхів удосконалення внутрішньопартійної діяльності лідерів політичних партій. Залежність між системою фінансування партії, її організаційною структурою та характером внутрішньої діяльності.

Стан і особливості дослідження проблем внутрішньополітичної інтеграції в сучасній політології. Зовнішньополітичні впливи на інтеграцію українського суспільства в контексті нової геополітичної ситуації й євроінтеграції. Трансформація політичної свідомості.

Аналіз внутрішніх та зовнішніх чинників впливу на процес європейської інтеграції України. Роль внутрішніх чинників, внутрішньополітичної консолідації. Напрями формування дієздатного громадянського суспільства, демократизації політичних інститутів.

Аналіз нових викликів, які постають перед українським політикумом та електоратом. Огляд настроїв українців, роль громадянського суспільства, нові тенденції, що виникли між партіями та політиками першого рівня під час війни, і як це впливають на ситуацію.

Аналіз внутрішнього іміджу України як цілісного феномену та його структурних складових. Необхідність розгляду іміджу держави у складній взаємодії внутрішнього та зовнішнього іміджі. Формування позитивного внутрішнього загальнодержавного іміджу України.

Дослідження внутрішньополітичного іміджу України, як важливого чинника й основи для створення керованого іміджу держави. Чинники його формування та фактори, які впливають на його сприйняття громадянами країни. Особливості ментальності українського народу.

Основні групи історичних джерел та наукової й науково-публіцистичної літератури про теоретичні та практичні засади неоконсерватизму, його британської моделі – "тетчеризму" – упродовж 1979-1990 рр. Методи, інструменти й результати роботи уряду М. Тетчер.

Рассмотрение социально-управленческой технологии "связи с правительством" в контексте развития публичной политики. Способы повышения управляемости общества. Реализация политико-государственных решений, повышение управляемости государства и общества.

Показано, что изменение политического режима влечет изменение механизма обеспечения военной безопасности, иногда снижает способность государства к осуществлению обороноспособности. Определены способы перехода от одного политического режима к другому.

Исследование военной безопасности как одного из элементов системы национальной безопасности. Определение его детерминации другими компонентами. Создание идеальной модели обеспечения безопасности. Анализ степени внешних и внутренних опасностей и угроз.

Сущность и содержание военной политики и деятельности государства в военной сфере. Основные приоритеты Российской Федерации в современном мире. Строительство демократического правового государства и осуществление социально-экономических реформ в России.

Направления и роль военной дипломатии Китая на современном этапе в контексте широкого комплекса мер в сфере безопасности. Сущность концепции "комплексной государственной мощи". Стратегические консультации с участием НОАК по проблемам безопасности.

Понятие Военной доктрины РК как системы основополагающих взглядов на обеспечение военной безопасности государства, предотвращение войн и вооруженных конфликтов. Описание оснований для принятия новой доктрины, процесс реализации главных положений.

Значение современного политического процесса, демократизации внутриполитической жизни страны для социальной и правовой направленности военной политики. Перспективы гуманизации военных отношений, обновления воспитательной работы в Вооруженных Силах.

Понятие национальной и военно-политической безопасности. Геополитические факторы, влияющие на военно-политическую безопасность Кыргызской Республики. Механизмы государственного обеспечения безопасности. Укрепление военно-политического взаимодействия с РФ.

Ознакомление с основными причинами сдачи власти коммунистам - отсутствием единого военно-боевого центра и военных действий на западных границах Азербайджана. Исследование напряженной военно-политической ситуации, создавшейся в тот период в Карабахе.

История последнего вооруженного конфликта между Арменией и Азербайджаном. Результаты боевых действий. Реализация "тонкой" военно-политической стратегии Российской Федерации на Южном Кавказе. Перспективы развития политических отношений между странами.

Основные факторы, обуславливающие внутреннюю угрозу безопасности РФ. Политологические подходы к пониманию категорий безопасности государства. Исследование критериев безопасности в российской военно-политической мысли, сущность концепций безопасности РФ.

Нацеленность Америки и стран Западной Европы на закрепление и расширение влияния в Восточно-Европейском регионе и создание на постсоветском пространстве "санитарного кордона" вокруг России. Оценка решений об интеграции в евроатлантические структуры.

Контроль США над основными транспортными и энергетическими объектами в районе Каспия. Основные цели и задачи американской политики в регионе. Механизмы проникновения США в регион. Проблемы реализация каспийской стратегии по американскому сценарию.

Роль военно-технического сотрудничества России с иностранными государствами в контексте обеспечения национальной безопасности страны. Создание конкурентоспособных предприятий оборонно-промышленного комплекса для развития сотрудничества со странами.

Сценарии современных конфликтов. Создание предпосылок для более эффективного развития третьей стороны: расширения рынка сбыта продукции, упрощения доступа к дармовым природным ресурсам, к дешевой рабочей силе, к высокотехнологичным разработкам региона.

Санкции Европейского союз против России. Анализ характерных особенностей введенных санкций с каждой страны. Влияние "военных" санкций Соединенных штатов Америки на военно-промышленную базу РФ. Обоснование необходимости своевременного ответа России.

Описание основополагающих документов, описывающих стратегию и действия России в Арктике. Анализ заявлений официальных лиц России и экспертов относительно военной политики страны в Арктике, расхождения в словах и действиях российских властей в регионе.

Военная сила как важнейший компонент и фактор мощи государства. Ключевая роль вооруженных столкновений, военной силы в мировой политике. Ядерное вооружение и его значение. Военные силы в политической системе. Гонка вооружений и ее политическое значение.

Воєнна політика держави: сутність, структура та функції. Процес становлення та розвитку воєнної політики України, її напрямки. Призначення та загальні функції армії. Характеристика чотирьох типів армій, перспективи її розвитку та взаємодія з політикою.

Особливості формування воєнної політики країнами СНД. Різниця між президентським та парламентським підходами з розвитку воєнно-політичної сфери держави. Специфіка воєнної політики РФ, спрямованої на забезпечення регіонального та глобального домінування.

Воєнна політика, її історичні витоки та інтерпретації. Президентська республіка як легітимна асиметрія владних взаємин. Деетатизація воєнної політики, специфіка прояву в умовах президентської демократії. Еволюція воєнно-політичного самовизначення України.

Теоретичні засади дослідження воєнної політики та республіканських форм організації політичної влади. Владна специфіка парламентської республіки: парафраз політичної рівноваги. Причини воєнних акцій Російської Федерації проти незалежних Молдови, України.