Президентські вибори в РФ 2024 р.: результати прогнозовані, а наслідки – злочинні (частина 1)

Він пообіцяв відчутне покращення життя пересічних громадян; зробив росіянам рекордну кількість обіцянок, які справляли масштабні враження про перспективи радикальних змін у соціальній сфері, економіці, регіональному розвитку та в усіх сферах бізнесової діяльності. Передбачається збільшення підтримки малоімущих та хворих людей, багатодітних сімей та усіх сімей з дітьми. Заплановано виділити 1 трил. руб. на модернізацію системи охорони здоров'я. За підрахунками журналістів під час виступу він в цілому запроновував витратити із держбюджету понад 10 трил. рублів на величезну кількість нових проектів. Для виконання цих обіцянок Путіна потрібно буде збільшувати додаткові витрати на схвалені бюджети в середньому на 1,2-1,4 трил. руб. щорічно до 2030 року [12].

Під час засідання уряду РФ 14 березня за участю В. Путіна було прийняте рішення про запуск усіх нових національних проектів, озвучених у Посланні до ФЗ. Основне місце посідали питання демографії, охорони здоров'я, покращення освіти усіх рівнів, виховання дітей та молоді, індивідуальної фахової підготовки. Належна увага відводилася забезпеченню технологічного суверенітету РФ, формування нової інфраструктури для розвитку міст, сіл, транспорту.

Історик, професор Центру вивчення сучасної історії (Потсдам, ФРН) Ян Берендс вважав, що обіцянок було озвучено дуже багато. Немає сфери, яку б Путін обійшов увагою, де б він щось не пообіцяв. Це, звичайно, ілюзія, що усе це можна буде реально виконати у довготривалій перспективі, оскільки більша частина російських грошей спрямовується на оборонну промисловість, на війну, як це було у радянські часи. Він наголосив, що якщо В. Путіну, який перебував при владі вже понад 20 років, не вдалося покращити рівень шкільної освіти та інфраструктури у мирний період, то тим більше піддано великому сумніву ге, що це може відбутися у нинішні часи, у розпалі війни [13].

У кінці своєї промови В. Путін успіх усіх озвучених у посланні обіцянок, починань і соціальних програм узалежнив від ситуації на фронті. Політолог Філіпп Лаусберг (Центр європейської політики, Брюссель) наголошував, що кліка та В. Путін збережуть владу і себе, якщо зможуть добитися прийнятних для них умов завершення війни у довготривалій перспективі. При інших варіантах їх чекає крах і кримінальне переслідування [13].

Проаналізувавши 6-ти річні обіцянки В. Путіна, фахівці ставлять закономірні запитання, звідки В. Путін додатково віднайде величезні кошти обсягами від 110 млрд. до 130 млрд. дол., щоб їх виконати. Адже приріст економіки РФ не є відчутним: у 2022 р. - падіння на 1,2%; у 2023 р. - приріст на 3,6%; а у 2024 р - прогнозується найнижчим серед країн Великої Сімки. Д. Полевой (директор компанії Astra) дав відповідь на це питання. В. Путін обкладе податками охігархів, щоб вони сплатили його виборчі обіцянки [14].

Голова ЦВК Е. Памфілова заявила 24 січня 2024 р., що спостерігати за виборами приїде до 1 тисячі представників від країн СНД, ШОС, Азії та Африки. При цьому було повідомлено, що представників міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ, в якості спостерігачів за президентськими виборами у РФ, не запрошували. На її думку, їхня діяльність не є прозорою і демократичною. Російська сторона вирішила їх не запрошувати, щоб не брати разом з ними участі у їхніх хитрощах та інтригах [15]. Але у перший день виборів Е. Памфілова повідомила, що за виборами спостерігає 333,6 тисяч спостерігачів (російських та зарубіжних). Трохи пізніше ЦВК РФ наголошувала, що за виборами спостерігало 1115 представників від 129 держав світу. У порівнянні з представниками РФ питома вага іноземних спостерігачів склала аж 0,33%. Зате частка іноземних держав, які вони представляли, сягнула аж 66%. Хто ці спостерігачі і які країни представляли невідомо. Усі вони заявили про відсутність порушень виборчого процесу, визнали чистоту проведення цих виборів.

У перший день виборів 15 березня В. Путін знаходився у президентській резиденції у Ново-Огарьовому (Підмосков'я). Через відеозв'язок він провів засідання РНБО. Проінформував про посилення обстрілів західних регіонів України. Сказав, що від 12 березня майже 2,5 тисяч озброєних осіб на 25 танках, 40 бронемашинах прагнули прорватися до Белгородської та Курської областей, щоб перешкодити проведенню виборів та відволікти українське населення від власних проблем в Україні. Їхня операція була безуспішною. Як він повідомив, вони втратили 60% особового складу та понад 50% бронетехніки. «Такі ворожі удари не залишаться безкарно» - злісно пригрозив В. Путін. Після проведення засідання РНБО В. Путін проголосував на виборах дистанційно методом онлайну [15].

Підведення попередніх підсумків голосування на усіх 94 тисячах виборчих дільницях РФ відбулося досить оперативно. Офіційні результати виборів ЦВК оголосила уже 18 березня 2024 р., а не упродовж 10 днів після завершення голосування, як передбачено законодавством. З посиланням на РИА Новости від 21 березня 2024 р. ЦВК РФ інформувала, що у президентських виборах РФ взяло участь 77,44% виборців. В абсолютних цифрах це складає до 87,6 млн. виборців. Цей результат випереджає навіть показник учасників подібних виборів 1991 року (74,67%). Періоди 1991 та 2024 рр. у РФ були різними: у першому громадяни боролися за формування правового демократичного устрою, у другому - росіяни віддали перевагу диктаторській моделі розвитку Росії. На президентських виборах 2018 р. питома вага учасників також була високою - 67,5%. На нинішніх виборах за В. Путіна проголосувало 76,278 млн. виборців, що складає 87,28% голосів виборців, які проголосували. А в цілому результат В. Путіна складає 68,1% від усіх громадян, які мають право голосу (112 млн. чол.). Це майже на 10% кращий результат підтримки Путіна у порівнянні з його успіхом у 2018 р. (77,53% його підтримки серед тих, хто взяв участь у виборах). Явка військовослужбовців ЗС РФ на цих виборах склала 99,8% учасників. Дистанційним голосуванням скористалося понад 8 млн. чол., ще біля 2,6 млн. осіб проголосували достроково. У Москві проголосувало онлайн майже 3,7 млн. чол., або майже половина виборців столиці, з яких В. Путін отримав 89,1% голосів. На зарубіжних виборчих дільницях проголосувало не менше 372 тис. чол. За В. Путіна віддали голоси 72,3% виборців, проти 85,02% у 2018 р. [16; 17]. Інші три кандидати на цю посаду разом набрали всього 11,36% голосів, зокрема Н. Харитонов - 4,31%; В. Даванков - 3,85%; Л. Слуцький - 3,2% [18; 19].

На попередніх президентських виборах 2018 р. представник КПРФ одноосібно отримав 12% голосів. А на нинішніх усі три кандидати ледве дотягнули до цієї позначки. Незважаючи на це, усім 4-м кандидатам, які боролися за посаду президента, витрати на виборчу кампанію будуть компенсовані. Найбільше коштів витратив В. Путін, до 317 млн. рублів. Адже по Закону про вибори президента РФ політичним партіям, які висували своїх кандидатів, передбачається бюджетне фінансування, якщо їх кандидат отримає на президентських виборах понад 3% голосів. Їм передбачається 152 рублів за кожний отриманий голос. Таким чином, усі три суперники В. Путіна поповнять відповідну партійну касу на 400-500 млн. рублів. А завдяки здобутим В. Путіним високих результатів на виборах, обидві правлячі парламентські партії «Єдиная Россия» та «Справедливая Россия», які підтримували його на виборах, отримають величезні компенсації [17].

В. Путін у ніч з 17 на 18 березня провів годинну прес-конференцію у своєму виборчому штабі. Він зазначив, що «в умовах нинішнього дня, враховуючи реальну ситуацію, у якій ми всі знаходимося, значна частина традиційного електорату, який підтримує опозицію, віддали все-таки перевагу діючому главі держави». Він похвалив запровадження дистанційного електронного голосування, різко негативно поставився до тих, хто псував бюлетені, сказав, що вони напаскудили тим, хто прийшов «виконати свій громадянський обов'язок». Окремо він прокоментував голосування за нього на окупованих територіях України. Він вважає це ознакою того, що Росія «робить усе правильно». Влада РФ повідомляла про те, що на територіях Запорізької, Херсонської, Донецької, Луганської областей, окупованих російськими військами, за Путіна проголосувало більше, ніж у самій Росії - 88-90% з тих, хто взяв участь у виборах [20].

За іншими даними на окупованих територіях України результати підтримки Путіна досягали й 94%. Необхідно зазначити, що відсутність даних ЦВК щодо питомої ваги учасників виборів на окупованих територіях є закономірною. ЦВК зазначала, що виборчим правом у РФ володіє 113 млн. громадян. Населення Росії складає не більше 138 млн. чол. (офіційні дані 147 млн. ставляться під сумнів), тому виборчим правом РФ володіє не 113 млн. чол., а 108 млн. чол. Таким чином, ЦВК зарахувала до 5 млн. дорослого населення окупованих територій України, які мали право голосу на президентських виборах РФ. Незважаючи на величезні багатопланові зусилля і заходи окупантів, вливання коштів у соціальну сферу, заохочення та всілякі примусові методи, що ці вибори відбувалися на загарбаних Росією територіях України, під страхом покарання і примусу, у присутності озброєних військових як на дільницях, так і в домашніх оселях, участь місцевого населення у виборах була найнижчою серед усіх регіонів РФ, вона ледве досягла 40%. Тобто, дані ЦВК РФ про кількість учасників виборів на окупованих Росією територіях України перебільшені більш як у 2 рази.

Усі конституційні та законодавчі зміни щодо виборчої системи РФ були вперше застосовані на цих виборах у 2024 р. й дуже добре сприяли маніпулюванню і фальсифікації результатів виборів. Це дало підставу незалежним експертам зробити висновки, що ці зміни сприяли проведенню самих непрозорих виборів за 30 років існування РФ. Восьмі президентські вибори у сучасній історії РФ виявилися найбільш сфальсифікованими. Русская служба «The Moscow Times» 18 березня відреагувала на переобрання Путіна на 5-й термін наступним чином: «Тріумф, трагіфарс, пародія». Німецьке інформагентство «DW» констатувало 18 березня, що це були вибори без вибору.

Місцева влада змушувала підлеглих задовго до виборів приймати у них участь. Понад 100 тисяч бюджетних організацій РФ брали активну участь у передвиборчій агітації і закликали голосувати за Путіна. До того ж більша частина їх письмових закликів за змістом цілковито співпадали між собою. Бюджетників і співробітників держкомпаній по всій Росії примушували голосувати чи на дільницях, чи при допомозі ДЕГ. Після цього керівництво вимагало відзвітуватися про участь у голосуванні. Електронне, дострокове голосування, триденний термін виборів, відключення відеотрансляцій з дільниць голосування, а також відсутність спостерігачів від авторитетних міжнародних організацій, наявність їх від країн, які однозначно і сліпо підтримують політику РФ давали широкі можливості для підготовки потрібних результатів виборів. Незалежні спостерігачі упродовж трьох днів голосування повідомляли про порушення по всій країні. Серед них були і традиційні скарги на примусове голосування, вкидання додаткових бюлетенів до урн, відсутність закритих кабін для голосування, присутність правоохоронців, які перевіряли бюлетені, перед тим, як виборці мали вкидати їх до ящиків для голосування.

Російські опозиційні сили в еміграції констатували масштабні фальсифікації результатів виборів. «Новая газета», «Важные истории», «Meduza», «Голос», «ОВД-Инфо», «Верстка», що з кінця 2023 р. видаються у Європі, повідомляли 19-20 березня, що президент намальований. Цими виборами президента Путіна встановлено історичний рекорд за рівнем фальсифікації виборів у Росії. Кореспондентами «DW», організаціями та рухами «Важные истории», «Голосу», «Зеркала» припускалося, що за Путіна було вкинуто від 20 до 30 млн. додаткових бюлетенів, що за нього проголосувало не 76 млн. чол., а 46 млн., а представники «Холоду» стверджують, що й до половини бюлетенів могло бути вкинуто за Путіна. Співголові «Голосу» Станіславу Андрійчуку вдалося зафіксувати на відео масове вкидання бюлетенів у Краснодарі. Він також констатував, що масштаби фальсифікацій стало набагато складніше виявляти. А відомому експерту з технологій проведення виборів Роману Удоту вдалося під час голосування 15 березня «виявити абсолютно однакові цифри про явку на виборах виборчих комісій у різних регіонах РФ». Він вважає, що як мінімум 1/3 голосів було сфальсифіковано на користь Путіна. А в останній день голосування порушень було найбільше. Можливостей голосувати таємно не було, бо у більшості кабінок не було занавісок. Члени виборчих комісії та поліцейські ретельно перевіряли бюлетені виборців перед їх вкиданням в урну. Усі випадки щодо зіпсування бюлетенів, додаткові записи в них розслідувалися. Проти виборців, записи у бюлетенях яких вимагали припинити війну, засуджували СВО, дискредитували армію, або які викреслювали прізвище Путіна і вписували замість нього інше, засуджували його діяльність, псували власний бюлетень складалися протоколи і розпочиналося розслідування, що завершувалося адміністративним покаранням, яке вносилося до анкетних даних конкретної особи як адміністративне правопорушення. Усі протестні політичні надписи на бюлетенях фіксувалися, а підпал чи псування урни, зіпсування кількох бюлетенів тягнули на кримінальне покарання. Безпрецедентна кількість подібних випадків мала місце у Москві, Петербурзі, Катеринославі, Воронежі, Ростовській області, Краснодарському краї та інших регіонах. Порушувалися кримінальні справи за статею 141 Кримінального кодексу - «перешкоджання здійсненню виборчих прав чи роботі виборчих комісій». Термін покарання передбачався максимум до 5 років ув'язнення. Така форма протесту охопила найбільше виборців віком 50 і більше років. Голова ЦВК Е. Памфілова зазначала, що протестні вказівки виборцям надходили з України та інших зарубіжних країн [20].

Необхідно зазначити, що розроблені механізми диктаторської влади на усіх рівнях щодо нейтралізації дій опозиції та схиляння і примусу до участі населення у голосуванні діяли дуже ефективно. В умовах тотального контролю, охоплення якого набувало нечуваного рівня з наближенням виборів, опозиція не могла викривати ці правопорушення і виводити махінаторів на чисту воду. Опозиційним силам Росії вдалося організувати лише одну вагому акцію під назвою «У полудень проти Путіна». Ця ідея належала екс-депутату парламента Санкт-Петербурга Максиму Резніку, який через небезпеку ув'язнення за опозиційну діяльність вимушено переїхав до Литви. За повідомленням контррозвідки Литви, на соратника О. Навального, голову його виборчого штабу Леоніда Волкова, який також знаходився у Литві, було здійснено напад спецслужб РФ, щоб залякати опозиціонерів, які проживають за кордоном, знизити їхній вплив на громадську думку у Росії напередодні виборів. Як повідомляло агенство Reuters, прокуратура Москви прийняла 27 лютого 2024 р. рішення про заборону і притягнення до відповідальності тих, хто візьме участь у зібраннях 17 березня 2024 р. біля виборчих дільниць на заклик опозиції. Населення країни тричі про це попереджалося. Згодом, Роскомнагляд 2 березня 2024 р. заборонив сайти опозиційного проекту «Полдень против Путина». Незважаючи на протидію влади, все ж цю акцію підтримали інші опозиціонери, зокрема й О. Навальний, незадовго до своєї смерті. В останній день виборів, у неділю 17 березня багато тисяч противників режиму Путіна, прихильників проведення демократичних і політичних реформ, припинення війни Росії проти України, особливо у Москві і Санкт-Петербурзі, у всіх великих містах Сибіру та Уралу, прийшли опівдні до виборчих дільниць і стояли кілька годин, щоб засвідчити свою позицію. Така акція громадянської непокори носила масовий характер у всіх містах РФ. Також багаточисельними були зібрання біля виборчих дільниць у Вірменї, Казахстані, де репресивні органи РФ. Але й ця за масовістю найбільша протестна акція не могла зашкодили завершити виборчі процеси за сценарієм правлячої еліти. Більше того, влада трубила на весь світ, що поява значної частини росіян біля виборчих дільниць опівдні 17 березня свідчила про масове бажання виборців в останні години скористатися своїм виборчим правом. Голова ЦВК Е. Памфілова та речниця МЗС РФ М. Захарова заявляли, що виборці прийшли до виборчих дільниць в останній день виборів не на підтримку цієї акції, а для того, щоб виконати свій громадянський обов'язок і проголосувати [21].

Реакція світової спільноти на результати цих виборів стала закономірною і не викликає здивування. Керівники розвинених країн світу прийняли до відома результати виборів у РФ, але не привітали В. Путіна з перемогою на президентських виборах, бо не визнали їх результатів, вважають їх не відкритими і не прозорими, організованими і проведеними під примусом і на нечуваній антидемократичній основі. Західний світ вважає, що ці вибори не були вільними і чесними. У спільній Заяві понад 50 країн ООН засудили проведення президентських виборів РФ на території іншої держави - України, оскільки це є порушенням принципів суверенітету та територіальних принципів. Наголошено, що ООН постійно закликала світові держави не визнавати статусу Криму, міста Севастополя, а також статусів Донецької, Херсонської, Луганської, Запорізької областей у складі РФ. Усі ці області - невід'ємна складова Української держави. Вимагалося, щоб РФ утрималася від проведення виборів на тимчасово окупованих територіях. У цій Заяви відзначалися незмінна підтримка незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, що результати таких виборів не матимуть визнання положеннями міжнародного права [22]. Генсек ООН Антонії Гутерреш 16 березня засудив спробу проведення президентських виборів на окупованих територіях України. «ООН і надалі однозначно стоїть на позиції збереження суверенної, незалежної, єдиної і територіально інтегрованої України у кордонах, визнаних на міжнародному рівні, відповідно до резолюцій ООН». Генсек НАТО заявив, що вибори у Росії не були ні вільними, ні чесними. Голова Європейської Ради Шарль Мішель 15 березня 2024 р., не чекаючи оголошення офіційних результатів, у саркастичній формі першим привітав В. Путіна з черговим успіхом. Наголосив, що у Росії «немає ні опозиції, ні свободи, ні можливості вибирати» [23].

Країни ЄС схвалили Заяву як про невизнання результатів виборів у РФ, так і про невизнання їх на окупованих територіях України. Адміністрацію США не здивували результати виборів президента Росії, проте вона наголосила 18 березня 2024 р., що продовжить працювати з Путіним, виходячи з реальності, що він - президент Росії. Крім того, США заблокували заяву країн Великої сімки від 20 березня 2024 р. про засудження виборів президента РФ. Канцлер ФРН О. Шольц вважає, що В. Путін є авторитарним керівником, який сформував свою владу на засадах цензури, пригніченості та насилля. О. Шольц заявив, що Росія є «диктаторською державою, якою править В. Путін на принципах, сформованих на основі його власних переконань». А організація і проведення виборів на окупованих територіях України, на його думку, відбулося з брутальним порушенням положень міжнародного права і тому вважає їх недійсними. МЗС Польщі 17 березня 2024 р. констатувало, що вибори у РФ відбулися у недемократичних умовах. Вони не відповідали ні правовим засадам, не були ні вільними, ні чесними. Переважна більшість держав Європи поділяли ці погляди. Президент України В. Зеленський оцінив президентські вибори у РФ однозначно нелегітимними.

Першими країнами, керівники яких привітали Путіна з перемогою, були КНДР, КНР, Індія, Туреччина, Венесуела, Нікарагуа. Серед пострадянських держав це зробили Білорусь, Вірменія, Узбекистан, Таджикистан, Казахстан. Багато лідерів Азійських, Африканських та Латиноамериканських країн вітали Путіна з черговою перемогою, а значна частина народних мас, особливо двох останніх континентів, натхненно святкувала чергову перемогу Путіна і висловлювала велику радість з цієї нагоди.

Після оголошення офіційних результатів виборів Прем'єр-міністр Угорщини В. Орбан направив 21 березня привітання В. Путіну з нагоди його нового обрання Президентом РФ. Він з радістю відзначив те, «що співробітництво між Угорщиною та Росією ґрунтується на взаємній повазі, що дозволяє обговорювати важливі питання нинішнього дуже складного геополітичного становища». Наголосив, що Угорщина дотримується мирної політики, що складає важливу умову для відновлення миру чим швидше. Запевнив, що Угорщина готова до поглиблення двосторонніх відносин у всіх сферах, не обмежених міжнародним правом [24].

Важливо зазначити, що В. Орбан на початку лютого 2022 р., перед початком війни РФ проти України зустрічався у Кремлі з В. Путіним. Переговори тривали 5 годин. Не випадково їх дії були синхронізовані після початку СВО в Україні. Угорщина дотримується у цій війні нейтралітету. Торгівельно- економічні відносини обох держав успішно розвиваються. Користуючись тяжким воєнним становищем України, Будапешт вимагає від неї відновити права угорців Закарпаття станом на 2015 рік. Йдеться про права усіх нацменшин України, викладені у злочинному для української нації і скасованому законі Ківалова-Колісніченка 2012 р. Влада Угорщини, збереженням нейтралітету у війні РФ з Україною та цією вимогою щодо прав угорців Закарпаття, демонструє свою прихильність до РФ, розвиває з нею дуже вигідні для себе торгівельні відносини і сподівається отримати у разі її перемоги над Україною важливу винагороду, зокрема й територіальну.

В. Путін у своїй першій промові в якості переможця вранці 18 березня не вдався до оцінки результатів виборів та висловлення вдячності за довіру, до викладення планів своєї майбутньої діяльності. Головну увагу він зосередив на проведенні СВО в Україні, оцінив її як найважливіше завдання у своїй роботі, виправдовував цю операцію, всупереч такому однозначному засудженню її з боку світових держав та міжнародних організацій. У цьому виступі В. Путін засудив політику країн, що підтримують незалежність Тайваню; зазначив, що «Тайвань є органічною складовою КНР» і висловив підтримку Пекіну. Спроби протидіяти об'єднанню Китаю і Тайваню, на його переконання, приречені на поразку. Путін тішився тим, що РФ і КНР разом з Бразилією, ПАР, Індією є членами економічного союзу BRICS, мета якого усунути США з подіуму глобального панування на світових ринках [25].

Список використаних джерел та літератури

1. Горбулін В.П. Мій шлях у задзеркалля. Не лише подорожні нотатки. К.: Брайт Букс, 2019. 280 с.

2. ПАРЕ ухвалила дві резолюції на підтримку України. Укрінформ. 12.10.2023.

3. Музиченко О. Страх і стратегія Путіна: чому диктатор прагне закінчити війну до виборів президента у США. ТСН. 24.11.2023.

4. Лебедина пісня Путіна. Чому його Росія розвалиться, хоча зараз і здається сильною. Фокус. 01.11.2024.

5. Явлинский Г. О позиции партии «Яблоко» на выборах президента России в 2024 году. Официальный сайт партии «Яблоко». 12 марта 2024 г.

6. Денисенко В. Новий цар. Що змінить Путін в Росії після своєї перемоги на виборах. Фокус. 12.03.2023.

7. Bendarzsevszkij A. Hosszu sorokban allnak az oroszok, hogy Putyin-ellenes jeloltre szavazzanak. Index. 2024.01.29.

8. Президентские выборы в России: главному оппоненту Путина Борису Надеждину отказали в регистрации. New Voice. 08.02.2024.

9. Forras D. Kicsoda Borisz Nagyezsgyin, a Putyin hatalmara toro haboruellenes orosz politikus? Portfolio. 2024.02.01.

10. Kiszivargott dokumentumok szerint alaposan megagyoztak az orosz elnokvalasztasnak. Index. 2024.03.17.

11. Лебедева О. Путин перед выборами пообещал россиянам перемены в соцсфере. DW. 29.02.2024.

12. Морохин Д. Вечный двигатель войны. Расходы российского бюджета за последние два года раздулись на 12 триллионов рублей. Исследование «Новой газеты - Европа». 2024 апрель.

13. Бушуев М. «Пакт с россиянами». Немецкие эксперты о послании Путина. DW. 29.02.2024.

14. Tiszoczi R. Putyin az oligarchakat adoztotna, hogy kifizesse valasztasi igereteit. HVG. 2024. Marcius 14.

15. Szavazohelyi incidensek tarkitottak az orosz elnokvalasztas elso napjat-videok. Infostart. 2024. Marcius 15.

16. Результаты выборов президента России - 2024. Главные цифры. Kommersant. 18.03.2024.

17. Путин набрал 87,28 процента голосов на выборах после обработки 100% протоколов. РИА Новости.

18. РИА Новости. Выборы Президента РФ 2024 года.

19. Выборы президента России в 2024 году.

20. Итоги выборов - 2024: Путин побеждает с рекордным результатом и явкой - как и хотел Кремль. Главное. ВВС. 18.03.2024.

21. Вкрадений трон: чому Путін - нелегітимний. Freedom. YouTube. 05.05.2024.

22. Oroszorszag Ukrajna teruleten is szavaztat az elnokre - rengeteg orszag tiltakozik. Infostart. 2024.03.16.

23. Putyin nyert, de ez nem volt valasztas.HVG.2024.03.17.

24. Orban Viktor levelet irt Vlagyimir Putyinnak. Magyar Nemzet.2024.03.21.

25. Osszeszedtuk, kik gratulaltak es kik nem Vlagyimir Putyin gyozelmehez. Index. 2024.03.22.

References

1. Horbulin, V.P. (2019). Miy shlyakh u zadzerkallya. Ne lyshe podorozhni notatky. Kyiv: Brayt Buks. [In Ukrainian].

2. PARE ukhvalyla dvi rezolyutsiyi na pidtrymku Ukrayiny. Ukrinform. 12.10.2023. [Online].

3. Muzychenko, O. (2023). Strakh i stratehiya Putina: chomu dyktator prahne zakinchyty viynu do vyboriv prezydenta u SSHA.TSN.24 lystopada. [Online].

4. Lebedyna pisnya Putina. Chomu yoho Rosiya rozvalyt'sya, khocha zaraz i zdayet'sya syl'noyu. Fokus. 01.11.2024. [Online].

5. Yavlinskiy, G. (2024). O pozitsii parti “Yabloko” na vyborakh prezidenta Rossii v 2024 godu. Ofitsial'nyysaytpartii “Yabloko”. 12 marta. [In Russian].

6. Denysenko, V. (2023). Novyy tsar. Shcho zminyt' Putin v Rosiyi pislya svoyeyi peremohy na vyborakh. Fokus. 12 bereznya. [Online].

7. Bendarzsevszkij, A. (2024). Hosszu sorokban allnak az oroszok, hogy Putyin-ellenes jeloltre szavazzanak. Index. 29.01. [Online].

8. Prezidentskiye vybory v Rossii: glavnomu opponentu Putina Borisu Nadezhdinu otkazali v registratsii. NewVoice.08.02.2024. [Online].

9. Forras, D. (2024). Kicsoda Borisz Nagyezsgyin, a Putyin hatalmara toro haboruellenes orosz politikus?Portfolio.01.02.[Online]

10. Kiszivargott dokumentumok szerint alaposan megagyoztak az orosz elnokvalasztasnak. Index. 2024.03.17. [Online].

11. Lebedeva, O. (2024). Putin pered vyborami poobeshchal rossiyanam peremeny v sotssfere. DW. 29.02. [Online].

12. Morokhin, D. (2024). Vechnyy dvigatel' voyny. Raskhody rossiyskogo byudzheta za posledniye dva goda razdulis' na 12 trillionov rubley. Issledovaniye “Novoy gazety - Yevropa”. Aprel'. [Online].

13. Bushuyev, M. (2024). “Pakt s rossiyanami”. Nemetskiye eksperty o poslanii Putina. DW. 29.02. [Online].

14. Tiszoczi, R. (2024). Putyin az oligarchakat adoztotna, hogy kifizesse valasztasi igereteit. HVG. Marcius 14. [Online].

15. Szavazohelyi incidensek tarkitottak az orosz elnokvalasztas elso napjat-videok. Infostart. (2024). Marcius 15. [Online].

16. Rezul'taty vyborov prezidenta Rossii - 2024. Glavnyye tsifry. Kommersant. 18.03.2024. [Online].

17. Putin nabral 87,28 protsenta golosov na vyborakh posle obrabotki 100% protokolov. RIA Novosti. [Online].

18. RIA Novosti. Vybory Prezidenta RF 2024 goda. [Online].

19. Vybory prezidenta Rossii v 2024 godu. [Online].

20. Itogi vyborov - 2024: Putin pobezhdayet s rekordnym rezul'tatom i yavkoy - kak i khotel Kreml'. Glavnoye.ВВС.18.03.2024.[Online].

21. Vkradenyy tron: chomu Putin - nelehitymnyy. Freedom. YouTube. 05.05.2024. [Online].

22. Oroszorszag Ukrajna teruleten is szavaztat az elnokre - rengeteg orszag tiltakozik. Infostart. 2024.03.16. [Online].

23. Putyin nyert, de ez nem volt valasztas. HVG. 2024.03.17. [Online].

24. Orban Viktor levelet irt Vlagyimir Putyinnak. Magyar Nemzet. 2024.03.21. [Online].

25. Osszeszedtuk, kik gratulaltak es kik nem Vlagyimir Putyin gyozelmehez. Index. 2024.03.22. [Online].

Размещено на Allbest.Ru