Загальні закономірності та національні особливості формування ідентичності на пострадянському просторі: досвід Молдови

Молдовські історики, також схильні до підтримки ціннісного розмежування, яке виникло на основі різних національних ідентифікацій і створює дві різні версії національного наративу. «Молдовеністи» роблять акцент на таких подіях, як виникнення Молдовської держави, правління Штефана чел Маре, Дмитра Кантемира, інкорпорації Молдови в Російську імперію і т.п. До того ж перебування Молдови у складі Румунії в 1918-1940 рр. вони нерідко вважають трагічною сторінкою історії. «Руминісти» ж навпаки вважають, що набагато важливіше вивчати дако-римські війни, процес формування румунської нації, заснування Румунії в 1859-1861 рр. та ін. [18]. Фрагментація національної еліти сприяє посиленню ідентифікаційного розколу суспільства РМ, оскільки ретранслюється механізмами соціального успадкування і, таким чином, впливає на національну спільноту.

Оскільки титульним етносом в Молдові визнається румунський, з'явився знак рівності між історією країни і історією румунської нації. У результаті всім молдовським школярам, зокрема болгарам, гагаузам, росіянам і українцям, доводиться вивчати «історію румунів», а не історію Молдови. Історія румунів вивчалася у молдовських школах замість історії Молдови з 1990 р. І хоча в 2006 р. вона була об'єднана із загальною історією [41], суть шкільної історичної освіти не змінилася («програми і підручники складають на конкурсній основі місцеві автори, але випускаються вони на гроші румунського уряду») [42]. З приходом до влади президента І. Додона питання про зміст підручників піднімалося, але не набуло остаточного вирішення.

Ствердженню в Республіці Молдова ідей румунського уніонізму сприяли проєвропейсько налаштовані сили в парламенті Молдови: вони прийняли закон, який обмежує мовлення російських ЗМІ, піднімали питання про вихід РМ зі складу СНД і т.п. Якщо президент І. Додон не підписував законопроекти подібного роду, Конституційний суд відсторонював його, на деякий час, від виконання президентських обов'язків, а прем'єр-міністр ставав виконуючим обов'язки глави держави і підписував закони, вигідні уніоністам.

Наприкінці 2017 р. Конституційний суд Молдови позитивно відреагував на законопроект про зміну в Конституції назви державної мови з молдовської на румунську [43] оскільки, на думку суддів, Декларація незалежності, в якій державна мова називається румунською, превалює над конституцією, де мова продовжує називатися молдовською [44].

Вплив Румунії в РМ можна назвати тотальним: замість власної історії вивчається історія румунів, а мова офіційно називається не молдовською, а румунською. Незважаючи на це, більшість молдовських громадян не хоче об'єднання з Румунією, а північ і південь Молдови у разі поглинання її Румунією мають потенціал до збройного опору, оскільки ні Бухарест, ні контрольовані ним молдовські еліти так і не змогли запропонувати прийнятну для переважної більшості молдован модель входження країни до складу Румунії. Відтак спроба поширення ідей уніонізму на території Молдови приховує небезпеку посилення опору на російськомовному півночі і гагаузькому півдні. У разі відмови від декларованого конституцією РМ принципу постійного нейтралітету і зміни її статусу як незалежної держави, або входження в НАТО, країні може загрожувати територіальний розкол у результаті виходу з її складу Гагаузії. На користь такого сценарію висловилося більше 95% учасників референдуму, проведеного в цьому автономному регіоні в 2014 р.

В умовах глибоких політичних та ідентифікаційних суперечностей успіхом опозиційних сил Молдови стала перемога проросійськи налаштованого лідера соціалістів І. Додона у другому турі президентських виборів у листопаді 2016 р., на яких, відповідно до рішення Конституційного суду країни, переможець уперше з 1997 р. знову визначався всенародним голосуванням, а не через голосування в парламенті. Ця перемога стала відображенням кризи ідеології румунського уніонізму.

Незважаючи на активну підтримку Бухарестом, прорумунської орієнтації в Молдові більшість громадян все ж виступала проти такого сценарію. Так, за євроінтеграцію за даними опитування 2017 р., висловилося трохи більше 41% опитаних, що перевищило число прихильників об'єднання з Румунією практично вдвічі, а євразійську інтеграцію підтримувало 46% опитаних [45]. Проти вступу Молдови в НАТО виступили 60,8%, а 20,2% були готові бачити свою країну членом Північноатлантичного альянсу. Проблема у уніоністів була і з персональною політичною підтримкою. Послідовного противника об'єднання з Румунією президента І. Додона підтримувало більше 35% громадян Молдови, приблизно 22% віддавали перевагу екс-кандидату у президенти М. Санду. Третє місце (2,6%) займав А. Нестасе, який не є послідовним уніоністом (його партія переслідує соціальні цілі), але деякі його прихильники бачили вирішення соціальних питань у об'єднанні з Румунією [46].

Наприкінці 2017 р. найбільшою популярністю серед мешканців Молдови користувалися три політичні партії: Партія соціалістів на чолі з І. Додоном (понад 50% голосів), Партія «Дія і солідарність» на чолі з М. Санду (26%) і Демократична партія В. Плахотнюка (трохи більше 6%) [45]. З названих партій лише Демократична партія є однозначно уніоністською, а партія Майї Санду схильна до утворення ситуативних союзів [47], однак на момент проведення опитування М. Санду виступала проти об'єднання з Румунією. Тобто молдовани у своїй більшості підтримували національно-центричний напрямок.

Проти односторонньої євроатлантичної зовнішньополітичної орієнтації країни на користь зближення з Росією і Євразійським економічним союзом послідовно виступав лідер партії соціалістів І. Додон. Під час свого першого офіційного закордонного візиту після обрання президентом РМ та зустрічі з В. Путіним у Москві у січні 2017 р. І. Додон висловився за отримання його країною статусу спостерігача в ЄАЕС. Ця ініціатива президента Молдови, як і в цілому заклики поліпшити відносини з Росією, піддавалися жорсткій критиці з боку прозахідної парламентської більшості. Водночас підсилюючи натиск, парламентарії навіть зуміли домогтися обмеження виконання І. Додоном низки його конституційних повноважень [32]. Попри це, декларовані партією соціалістів (яку до свого обрання очолював чинний президент Молдови) пріоритети - відновити в повному обсязі міждержавні зв'язки з Росією, об'єднатися з Придністров'ям і зберегти молдовську державність, вважаючи на результати парламентських виборів, що пройшли 24 лютого 2019 р., отримали значну підтримку у населення Молдови (35 депутатських мандатів) [48].

Ідентифікаційний розкол політичних еліт РМ, а також наявність сильних і впливових румуно-уніоністських меншин надає особливий характер суспільному життю країни. Розкол молдовського суспільства, при якому політичні уподобання пов'язані з різною національною ідентифікацією і з різною церковною приналежністю (уніоністи - парафіяни відновленої у 1992 р. румунським патріархатом Бессарабської митрополії, інша частина населення - парафіяни підпорядкованої Москві Кишинівської митрополії) - глибше і міцніше, ніж звичайний розкол на лівих і правих.

Незважаючи на різницю стартових умов і специфіку кожного окремого випадку, можемо констатувати, що у політиці ідентичності, яку здійснювали нові незалежні держави пострадянського простору, було багато спільного: це пошук і посилання на стародавні культурні та політичні традиції титульної нації, відмова від імперського минулого, зображення його як часу «окупації» національної території (її експлуатації на користь метрополії), активне використання етноцентристської ідеології для політичної мобілізації населення і т.п. Водночас у кожній державі колишнього СРСР зазначені стратегії мали і свої особливості, які визначалися співвідношенням розмірів титульного і нетитульного населення, історичною спадщиною, характером цивілізаційних зв'язків, уподобаннями конкретних політиків і іншими об'єктивними і суб'єктивними факторами.

Спільні для більшості пострадянських республік проблеми самоідентифікації в Молдові найбільш виражено проявили себе жорстким ідеологічним протистоянням. Підвищена нестабільність внутрішньополітичної системи Республіки стала закономірним проявом незавершеного політичного транзиту, що знаходило своє відображення у проявах політики національно-державної ідентичності. В умовах численних внутрішніх протиріч, значного конфліктного потенціалу, накопиченого ще за радянських часів, який проявив себе з набуттям Молдовою політичного суверенітету, історія розглядалася не тільки як ресурс державного будівництва, що сприяє виробленню консолідуючої ідентичності, а здебільшого як ідеологічний фактор, засіб впливу на політичних опонентів.

Досвід політичного транзиту Республіки Молдова став підтвердженням того факту, що при формуванні політичних націй непоодинокі випадки, коли протистояння символів, смислів і історичних дат відбувається не між різними державами, а проходить усередині самого суспільства. Молдова стала класичним прикладом ідентифікаційного розколу, який поділяє країну на Схід і Захід, Північ і Південь, мешканці яких апелюють до різних версій національної історії. За роки посткомуністичної трансформації суспільство РМ так і не досягло базової згоди з приводу ціннісної орієнтації та інтерпретації свого минулого, а часто і відносно бажаної картини майбутнього.

Практики формування національно-державної ідентичності в Молдові носили і продовжують зберігати багато в чому розбалансований, аритмічний характер, обумовлений як суперечностями політичного транзиту, так і внутрішньою фрагментацією «нових» пострадянських еліт. Водночас досвід Республіки Молдова засвідчує, що відсутність консенсусу з базових питань, що стосуються самого існування держави і нації, глибокі не тільки політичні, але й ідентифікаційні суперечності не стали перешкодою розвитку демократичних тенденцій. Саме демократичні тенденції в РМ могли б стати запорукою створення консолідованої політичної нації, на основі широкого діалогу у публічному просторі і загальногромадянського дискурсу, з метою пошуку ціннісного консенсусу з основних питань, який би поділявся усіма членами суспільства, формуючи стійку загальногромадянську лояльність.

Список використаних джерел та літератури

1. Бек У. Что такое глобализация. - М., 2001. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://studfiles.net/preview/5287209

2. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. - М., 2000. - 608 с.

3. Хантингтон С. Кто мы? Вызовы американской национальной идентичности. - М., 2008. - 640 с.

4. Капицын В.М. Политизация этнических идентичностей в «гибридной войне» // «Гибридные войны» в хаотизирующемся мире XXI века / Под ред. П.А. Цыганкова. - М.: Изд-во МГУ, 2015. - 308 с.

5. Миллер А.И. Политика строительства нации-государства на Украине // Политическая наука. - 2010. - № 1. - С. 76-99.

6. Бордюгов Г.А. «Войны памяти» на постсоветском пространстве. - М., 2011. - 256 с.

7. Шевченко Р. Почему Приднестровье лишилось российских денег. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pmrf2.ru/0100_all-articles/rossiya-snyala-pridnestrove-s-dovolstviya

8. Шишкин И.С. Историческая политика в странах СНГ. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.regnum.ru/news/1543271.htmHfoiprint

9. Шнирельман В. Ценность прошлого: этноцентристские исторические мифы, идентичность и этнополитика // Реальность этнических мифов / Под ред. М.Б. Олкотта. - М.: Гендальф, 2000. - С. 12-33.

10. Мартин Т. Империя «положительной деятельности». Нации и национализм в СССР, 19231939. - М.: РОССПЭН, 2011. - 855 с.

11. Ластовский А. Специфика исторической памяти в Беларуси: между советским прошлым и национальной перспективой. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://polit. ru/article/2010/07/19/belorus/#a 14

12. Мигранян А.М., Пшеворский А. Демократия в российском зеркале. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.hse.ru/data/2013/10/14/1281056884/

13. Брубейкер Р. Национальные меньшинства, национализирующиеся государства и внешние национальные отечества в новой Европе // Этнос и политика. Хрестоматия / Под ред. А.А Празаускаса. - М.: Изд-во УРАО, 2000. - С. 174-178.

14. Бордюгов Г., Бухараев В. Вчерашнее завтра: как «национальные истории» писались в СССР и как пишутся теперь. -М.: АИРО-XXI, 2011. - 325 с.

15. Летняков Д.Э. Создавая нацию: политика идентичности в постсоветских государствах. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mirros.hse.ru/artide/view/4906/5271

16. Титов В.В. Политика памяти и формирование национально -государственной

идентичности: российский опыт и новые тенденции. - М.: Типография «Ваш формат», 2017. - 184 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: identityworld.ru/Monograhii/titov.pdf

17. Бейссингер М. Объяснение балтийской исключительности: идеология реставрационизма и границы политического воображения // Страны Балтии и Россия: общества и государства / Под ред. Д.Е. Фурмана. - М.: Референдум, 2002. - С. 294-313.

18. Благодатских И. Молдова и Приднестровье в поисках «своей» истории // Национальные истории в советском и постсоветских государствах / Под ред. К. Аймермахера. - М.: АИРО-XX, 1999. - С. 195-208.

19. Франсуа Э. «Места памяти» по-немецки // Империя и нация в зеркале исторической памяти / Под ред. И. Герасимова. - М: Новое изд-во, 2011. - С. 30-44.

20. Florin C. О istoria sincerд a popurului roman. Bucureзti. 2002. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://books.google.com.ua/books?id=gitu DAAAQBAJ&pg=PT600&lpg=PT600& dq=Florin+Constantiniu.+%D0%9E+istoria+sincer%C4%83+a+popomlui+roman.+

21. Фурман Д., Батог К. Молдова: молдаване или румыны? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/moldova-moldavane-ili-rumyny/viewer

22. Тулбуре А. Проблема национальной идентичности молдаван. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dniester.ru/node/14065

23. Фурман Д. Молдавские молдаване и молдавские румыны влияние особенностей национального сознания молдаван на политическое развитие Республики Молдова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.intelros.ru/pdf/Prognozis/01/Furman.pdf

24. Молотов И. Румыния хочет Молдавию // Русская планета. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://rusplt.ru/world/rumyiniya-hochet-moldaviyu- 18403.html

25. Двадцать пять лет по кругу: зачем молдаване хотят в Румынию // Bel.biz. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://bel.biz/mol/zachem-moldovane-hotyat-v-rumyniyu/

26. Добровольська А.Б. Етнічна неоднорідність та її вплив на проблеми політичної консолідації Молдови // Країни пострадянського простору: виклики модернізації. Збірник наукових праць. - К.: ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2016. - С. 235-248.

27. Осталеп В. Внешняя политика Молдавии: 1991-2014 годы. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.postsovietarea.com/jour/article/download/13/! 4

28. Референдум в Молдавии (1994). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Референдум_в_Молдавии_(1994)

29. Чуфрин Г.И. Концептуальные аспекты внешнеполитической стратегии постсоветских

стран: постсоветское пространство: роль внешнего фактора. Сб. ст. / Отв. ред. А.Б. Крылов, А.В. Кузнецов, Г.И. Чуфрин. - М.: ИМЭМО РАН, 2018. - 241 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.imemo.ru/files/File/

ru/publ/2018/2018_07.pdf

30. Каширин В. Взаимоотношения Республики Молдова и блока НАТО // Проблемы национальной стратегии. - 2016. - № 3(36). - С. 64-84.

31. Institut de Politici Publice. Barometru de opinie publica. Novembrie 2006. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ipp.md/old/lib.php?l=ro&idc=156&year=&page=2

32. Фурман Д. Молдавские молдаване и молдавские румыны влияние особенностей национального сознания молдаван на политическое развитие Республики Молдова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.intelros.ru/pdf/Prognozis/01/Furman.pdf

33. Опрос: почти 40% румын считают, что объединение с РМ даст ряд преимуществ. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://novostimoldova.ru/novostiobshestvo/6033 -- 40-

34. Конституционный суд Республики Молдова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://www.constcourt.md/ccdocview.php?tip=hotariri&docid=476&l=ru

35. Сколько румынских паспортов выдано молдаванам? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.noi.md/ru/news_id/82562

36. Национальное Бюро Статистики РМ // Перепись населения 2004 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.statistica.md/pageview.php?l=ru&idc=295&

37. Добровольська А.Б. Досвід трансформації молдовського суспільства: протиріччя на шляху

до політичної консолідації // Європейські історичні студії - К.: Національний університет ім. Т.Г. Шевченка, 2015. [Електронний ресурс]. - Режим доступу

http://eustudies.history.knu.ua/angelina-dobrovolska-dosvid-transformatsiyi-moldovskogo- suspilstva-protyrichchya-na-shlyahu-do-politychnoyi-konsolidatsiyi

38. Население Молдовы. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://statbank.statistica.md/pxweb/pxweb/en/20%20Populatia%20si%20procesele%20demografi ce/20%20Populatia

39. Двойное гражданство бьет по молдавским тайнам. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.dw.com/m/двойное-гpажданство-бьет-по-молдавскиM'-тайнам /a-16887264

40. Гамова С.В. Молдавию войдет румынский батальон // Независимая газета. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ng.ru/cis/2018-02-06/1_7166_moldova.html

41. Рошка В. Почему в Молдове изучают «историю румын»? // NOI.md. [Електронний ресурс].

- Режим доступу: http://www.noi.md/ru/news_id/86535

42. Семенова Ю.В. Молдавии разгорелись споры вокруг школьного курса истории // Русская редакция Deutsche Welle. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dw.com/m/в- молдавии-разгорелись-споры-вокруг-школьного-курса-истории/а-15837960

43. В Молдавии решили переименовать молдавский язык в румынский. [Електронний ресурс].

- Режим доступу: http://rusnext.ru/news/1509443898

44. Правительство за румынский. Министры поддержали изменение названия госязыка в Конституции // NewsМaker.md. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://newsmaker.md/rus/novosti/pravitelstvo-za-rumynskiy-ministry-podderzhali-izmenenie- nazvaniya-gosyazyka-v-kon-35156

45. Опрос: граждане Молдовы за сближение с Россией. [Електронний ресурс]. - Режим

доступу: https://www.ru.sputnik.md/politics/20170613/13107084/opros-grazhdane-moldovy-

sblizhenie-rossiej-vstuplenie-eaehs

46. Гурез К. Мнение: необходим один лидер для сторонников платформы «Достоинство и правда» и сторонников унионизма // Мoldova24. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ru.moldova24.net/mnenie-neobhodim-odin-lider-dlya-storo

47. Зверев Н. Зачем Майя Санду создает союз с унионистами? // Комсомольская правда в Молдавии. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.kp.md/daily/26710.4/ 3735522/

48. ЦИК Молдовы утвердил окончательные итоги парламентских виборов. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.segodnya.ua/world/wnews/cik-moldovy-utverdil-

okonchatelnye-itogi-parlamentskih-vyborov-1229962.html

References

1. Bek, U. (2001). Chto takoye globalizatsiya [What is globalization?]. Moskva [Online]. Available from: https://studfiles.net/preview/5287209 [In Russian].

2. Kastel's, M. (2000). Informatsionnaya epokha: ekonomika, obshchestvo i kul'tura [Information age: economics, society and culture]. Moskva. [In Russian].

3. Khantington, S. (2008). Kto my? Vyzovy amerikanskoy natsional'noy identichnosti [Who are we? Challenges of American National Identity]. Moskva. [In Russian].

4. Kapitsyn, V.M. (2015). Politizatsiya etnicheskikh identichnostey v “gibridnoy voyne” [The politicization of ethnic identities in the “hybrid war”]. In: Tsygankov, P.A. (ed.) “Gibridnyye voyny” v khaotiziruyushchemsya mire XXI veka [“Hybrid wars” in the chaotic world of the XXI century]. Moskva: Izd-vo MGU. [In Russian].

5. Miller, A.I. (2010). Politika stroitel'stva natsii-gosudarstva na Ukraine [The policy of building a nation-state in Ukraine]. Politicheskayanauka [Political science], 1, pp. 76-99. [In Russian].

6. Bordyugov, G.A. (2011). “Voyny pamyati” na postsovetskom prostranstve [“War of memory” in the post-Soviet space]. Moskva. [In Russian].

7. Shevchenko, R. Pochemu Pridnestrov'ye lishilos' rossiyskikh deneg [Why Transnistria lost Russian money] [Online]. Available from: http://pmrf2.ru/0100_all-articles/rossiya-snyala- pridnestrove-s-dovolstviya [In Russian].

8. Shishkin, I.S. Istoricheskaya politika v stranakh SNG [Historical policy in the CIS countries] [Online]. Available from: http://www.regnum.ru/news/1543271.html?forprint [In Russian].

9. Shnirel'man, V. (2000). Tsennost' proshlogo: etnotsentristskiye istoricheskiye mify,

identichnost' i etnopolitika [The value of the past: ethnocentric historical myths, identity and ethnopolitics]. In: Olkott, M.B (ed.) Real'nost' etnicheskikh mifov [The reality of ethnic myths]. (Pp. 12-33). Moskva: Gendal'f. [In Russian].

10. Martin, T. (2011). Imperiya “polozhitel'noy deyatel 'nosti”. Natsii i natsionalizm v SSSR, 19231939 [Empire of “positive activity”. Nation and nationalism in the USSR, 1923 -1939]. Moskva: ROSSPEN. [In Russian].

11. Lastovskiy, A. Spetsifika istoricheskoy pamyati v Belarusi: mezhdu sovetskim proshlym i natsional'noy perspektivoy [The specifics of historical memory in Belarus: between the Soviet past and the national perspective] [Online]. Available from: http://polit.ru/article/2010/07/19/belorus/#a14 [In Russian].

12. Migranyan, A.M. & Pshevorskiy, A. Demokratiya v rossiyskom zerkale [Democracy in the Russian Mirror] [Online]. Available from: https://www.hse.ru/data/2013/10/14/1281056884/ [In Russian].

13. Brubeyker, R. (2000). Natsional'nyye men'shinstva, natsionaliziruyushchiyesya gosudarstva i vneshniye natsional'nyye otechestva v novoy Yevrope [National minorities, nationalizing states, and external national fatherlands in the new Europe]. In: Prazauskas, A.A. (ed.) Etnos i politika. Khrestomatiya [Ethnos and Politics. Anthology]. (Pp. 174-178). Moskva: Izd-vo URAO. [In Russian].

14. Bordyugov, G. & Bukharayev, V. (2011). Vcherashneye zavtra: kak “natsional'nyye istorii” pisalis ' v SSSR i kakpishutsya teper ' [Yesterday's tomorrow: how “national stories” were written in the USSR and how are they written now]. Moskva: AIRO-XXI. [In Russian].

15. Letnyakov, D.E. Sozdavaya natsiyu: politika identichnosti v postsovetskikh gosudarstvakh [Creating a nation: identity politics in post-Soviet states] [Online]. Available from: https://mirros.hse.ru/article/view/4906/5271 [In Russian].

16. Titov, V.V. (2017). Politika pamyati i formirovaniye natsional'no-gosudarstvennoy identichnosti: rossiyskiy opyt i novyye tendentsii [The politics of memory and the formation of national-state identity: Russian experience and new trends]. - Moskva: Tipografiya “Vash format” [Online]. Available from: identityworld.ru/Monograhii/titov.pdf [In Russian].

17. Beyssinger, M. (2002). Ob”yasneniye baltiyskoy isklyuchitel'nosti: ideologiya restavratsionizma i granitsy politicheskogo voobrazheniya [Explanation of Baltic exclusivity: the ideology of restorationism and the boundaries of political imagination]. In: Furman, D.Ye. Strany Baltii i Rossiya: obshchestva i gosudarstva [Baltic countries and Russia: societies and states]. (Pp. 294313). Moskva: Referendum. [In Russian].

18. Blagodatskikh, I. (1999). Moldova i Pridnestrov'ye v poiskakh “svoyey” istorii [Moldova and Transnistria in search of “their” history]. In: Aymermakher, K. (ed.) Natsional'nyye istorii v sovetskom i postsovetskikh gosudarstvakh [National stories in the Soviet and post-Soviet states ]. (Pp. 195-208). Moskva: AIRO-XX. [In Russian].

19. Fransua, E. (2011). “Mesta pamyati” po-nemetski [“Places of memory” in German]. In: Gerasimova, I. Imperiya i natsiya v zerkale istoricheskoy pamyati [Empire and nation in the mirror of historical memory]. (Pp. 30-44). Moskva: Novoye izd-vo. [In Russian].

20. Florin, C. (2002) O istoria sincerд a popurului roman. Bucure§ti. [Online]. Available from: https://books.google.com.ua/books?id=gituDAAAQBAJ&pg=PT600&lpg=PT600&dq=Florin+C onstantiniu.+%D0%9E+istoria+sincer%C4%83+a+poporului+roman.+ [In Romanian].

21. Furman, D. & Batog, K.. Moldova: moldavane ili rumyny? [Moldova: Moldovans or Romanians?] [Online]. Available from: https://cyberleninka.ru/article/n/moldova-moldavane-ili- rumyny/viewer [In Russian].

22. Tulbure, A. Problema natsional'noy identichnosti moldavan [The problem of national identity of Moldavians] [Online]. Available from: http://dniester.ru/node/14065 [In Russian].

23. Furman, D. Moldavskiye moldavane i moldavskiye rumyny vliyaniye osobennostey natsional 'nogo soznaniya moldavan na politicheskoye razvitiye Respubliki Moldova [Moldavian Moldavians and Moldovan Romanians influence of the features of the national consciousness of Moldavians on the political development of the Republic of Moldova] [Online]. Available from: www.intelros.ru/pdf/Prognozis/01/Furman.pdf [In Russian].

24. Molotov, I. Rumyniya khochet Moldaviyu [Romania wants Moldova] [Online]. Russkaya planeta

[Russian planet]. Available from: https://rusplt.ru/world/rumyiniya-hochet-moldaviyu-

18403.html [In Russian].

25. Dvadtsat' pyat' let po krugu: zachem moldavane khotyat v Rumyniyu [Twenty-five years in a

circle: why do Moldovans want to Romania] [Online]. Bel.biz. Available from:

https://bel.biz/mol/zachem-moldovane-hotyat-v-rumyniyu/ [In Russian].

26. Dobrovol's'ka, A.B. (2016). Yetnichna neodnoridnist' ta ii vpliv na problemi politichnoi konsolidatsii Moldovi [Ethnic heterogeneity and its impact on the problems of political consolidation of Moldova] In: Bul'vins'kyy, A.G. Kra^ni postradyans 'kogo prostoru: vikliki modernizatsь: zbirnik naukovikh prats' [Countries of the post-Soviet space: challenges of modernization. Collection of scientific works]. (Pp. 235-248). Kyiv: Derzhavna ustanova “Institut vsesvitn'oi istorii NAN Ukrainy”. [In Ukrainian].

27. Ostalepk, V. Vneshnyaya politika Moldavii: 1991-2014 gody [Foreign policy of Moldova: 19912014] [Online]. Available from: https://www.postsovietarea.com/jour/article/download/13/14 [In Russian].

28. Referendum v Moldavii (1994) [Referendum in Moldova (1994)] [Online]. Available from: https://ru. wikipedia.org/wiki/Referendum_v_Moldavii(1994) [In Russian].

29. Chufrin, G.I. (2018). Kontseptual'nyye aspekty vneshnepoliticheskoy strategii postsovetskikh

stran: Postsovetskoye prostranstvo: rol' vneshnego faktora. Sb. st. [Conceptual aspects of the foreign policy strategy of post-Soviet countries: the post-Soviet space: the role of the external factor. Collection articles] Moskva: IMEMO RAN [Online]. Available from:

https://www.imemo.ru/files/File/ru/publ/2018/2018_07.pdf [In Russian].

30. Kashirin, V. (2016). Vzaimootnosheniya Respubliki Moldova i bloka NATO [Relations between the Republic of Moldova and the NATO bloc]. Problemy natsional'noystrategii [Problems of the national strategy], 3, (36), pp. 64-84. [In Russian].

31. Institut de Politici Publice. Barometru de opinie publicд. Novembrie 2006. [Online]. Available from: ipp.md/old/lib.php?l=ro&idc=156&year=&page=2 [In Romanian].

32. Furman, D. Moldavskiye moldavane i moldavskiye rumyny vliyaniye osobennostey natsional 'nogo soznaniya moldavan na politicheskoye razvitiye Respubliki Moldova [Moldavian Moldavians and Moldovan Romanians influence of the features of the national consciousness of Moldavians on the political development of the Republic of Moldova] [Online]. Available from: www.intelros.ru/pdf/Prognozis/01/Furman.pdf [In Russian].

33. Opros: pochti 40% rumyn schitayut, chto ob”yedineniye s RM dast ryad preimushchestv [Survey: almost 40% of Romanians believe that combining with Moldova will give a number of advantages] [Online]. Available from: http://novostimoldova.ru/novostiobshestvo/6033--40-- [In Russian].

34. Konstitutsionnyy sud Respubliki Moldova [Constitutional Court of the Republic of Moldova] [Online]. Available from: http://www.constcourt.md/ccdocview.php?tip=hotariri&docid=476&l =ru [In Russian].

35. Skol'ko rumynskikh pasportov vydano moldavanam? [How many Romanian passports are issued to Moldovans?] [Online]. Available from: http://www.noi.md/ru/news_id/82562 [In Russian].

36. Natsional'noye Byuro Statistiki RM [National Bureau of Statistics of the Republic of Moldova] [Online]. Perepis' naseleniya 2004 g. [2004 Census]. Available from: http://www.statistica.md/pageview.php?l=ru&idc=295& [In Russian].

37. Dobrovol's'ka, A.B. (2015). Dosvid transformatsiyi moldovs'koho suspil'stva: protyrichchya na shlyakhu do politychnoyi konsolidatsiyi [The experience of the transformation of Moldovan society: contradictions on the way to political consolidation] [Online]. Yevropeys'ki istorychni studiyi [European Historical Studies]. Available from: http://eustudies.history.knu.ua/angelina- dobrovolska-dosvid-transformatsiyi-moldovskogo-suspilstva-protyrichchya-na-shlyahu-do- politychnoyi-konsolidatsiyi [In Ukrainian].

38. Naseleniye Moldovy [The population of Moldova] [Online]. Available from:

http://statbank.statistica.md/pxweb/pxweb/en/20%20Populatia%20si%20procesele%20demografi ce/20%20Populatia [In Russian].

39. Dvoynoye grazhdanstvo b'yet po moldavskim taynam [Dual citizenship strikes at Moldovan secrets] [Online]. Available from: https://www.dw.com/ru/dvoynoye-grazhdanstvo-b'yet-po- moldavskim-taynam /a-16887264 [In Russian].

40. Gamova, S.V. Moldaviyu voydet rumynskiy batal'on [Moldova will enter the Romanian battalion] [Online]. Nezavisimaya Gazeta. Available from: http://www.ng.ru/cis/2018-02- 06/1_7166_moldova.html [In Russian].

41. Roshka, V. Pochemu v Moldove izuchayut “istoriyu rumyn”? [Why is the “history of

Romanians” being studied in Moldova?] [Online]. NOI.md. Available from:

http://www.noi.md/ru/news_id/86535 [In Russian].

42. Semenova, Yu.V. Moldavii razgorelis' spory vokrug shkol'nogo kursa istorii [Moldovan

controversy erupted around the school history course] [Online]. Russkaya redaktsiya Deutsche Welle [Russian edition of Deutsche Welle]. Available from: http://www.dw.com/ru/v-moldavii- razgorelis'-spory-vokrug-shkol'nogo-kursa-istorii/a-15837960 [In Russian].

43. V Moldavii reshili pereimenovat' moldavskiy yazyk v rumynskiy [In Moldova, it was decided to

rename the Moldavian language into Romanian] [Online]. Available from:

http://rusnext.ru/news/1509443898 [In Russian].

44. Pravitel'stvo za rumynskiy. Ministry podderzhali izmeneniye nazvaniya gosyazyka v Konstitutsii [Government for the Romanian. Ministers supported changing the name of the state language in the Constitution] [Online]. NewsMaker.md. Available from: http://newsmaker.md/rus/novosti/ pravitelstvo-za-rumynskiy-ministry-podderzhali-izmenenie-nazvaniya-gosyazyka-v-kon-35156 [In Russian].

45. Opros: grazhdane Moldovy za sblizheniye s Rossiyey [Survey: Moldovans for rapprochement with Russia] [Online]. Available from: https://www.ru.sputnik.md/politics/20170613/13107084/ opros-grazhdane-moldovy-sblizhenie-rossiej-vstuplenie-eaehs... [In Russian].

46. Gurez, K. Mneniye: neobkhodim odin lider dlya storonnikov platformy “Dostoinstvo i Pravda” i storonnikov unionizma [Opinion: one leader is needed for supporters of the Dignity and Truth platform and supporters of unionism] [Online]. Moldova 24. Available from: http://ru.moldova24.net/mnenie-neobhodim-odin-lider-dlya-storo [In Russian].

47. Zverev, N. Zachem Mayya Sandu sozdayet soyuz s unionistami? [Why is Maya Sandu creating an alliance with unionists?] [Online]. Komsomol'skaya pravda v Moldavii [Komsomolskaya Pravda in Moldova]. Available from: https://www.kp.md/daily/26710.4/3735522/ [In Russian].

48. TSIK Moldovy utverdil okonchatel'nyye itogi parlamentskikh viborov [The CEC of Moldova approved the final results of the parliamentary elections] [Online]. Available from: https://www.segodnya.ua/world/wnews/cik-moldovy-utverdil-okonchatelnye-itogi-parlamentskih -vyborov-1229962.html [In Russian].

Размещено на Allbest.ru