Еволюція виборчих технологій у сучасному політичному процесі

4. Проникнення американського стилю виборчих кампаній та маркетингових технік прискорюється інтернаціоналізацією бізнесу з надання політичних консультацій. Він виявляється у складній міжнародній мережі зв'язків, через які знання про нові виборчі практики та їх використання постійно поширюються через національні кордони незалежними консультантами з економічних міркувань, ідеологічно спорідненими політичними партіями.

5. Для України характерна шопінгова модель запозичення американських виборчих технологій. Ця модель є широковживаною для запозичення окремих інновацій та технік з американських виборчих кампаній. Шопінгова модель фокусується насамперед на відносно простих техніках та організаційних методах, які можна легко реалізувати в національному контексті, без змін у місцевій та культурній специфіці виборчого стилю. Запозичені Україною зарубіжні виборчі технології (теледебати, використання ЗМІ тощо) не призводять до адаптації стратегічних аксіом зарубіжних політичних консультантів та експертів з виборчих технологій, які видаються більш перспективними, ніж традиційний, місцевий підхід до виборів, характерний для адаптаційної моделі.

6. Зарубіжні виборчі технології проходять через фільтри середовища - структурні фільтри та політико-культурні особливості, які й визначають масштаби їх запровадження у кожній країні. Структурними фільтрами, які сприяють американізації, є: президентська або напівпрезидентська система (непарламентська); двохпартійна, а не багатопартійна система; голосування за закритими списками при пропорційній системі; необмежене розміщення рекламних матеріалів на телебаченні; доступ до фінансування кампанії з державного бюджету; наявність доступу до Інтернет у більш як 40 % населення; відсутність обмежень на виборчі витрати та використання результатів соціологічних опитувань. Аналіз цих структурних фільтрів свідчить, що Україна, поряд із Австрією, Нідерландами, Німеччиною, Норвегією, Швецією, має сприятливі умови для застосування американських виборчих технологій.

7. Перехід до мислення категоріями електорального циклу і впровадження стратегічного планування дасть змогу ефективно протидіяти «брудним» виборчим технологіям, зменшить рівень популізму у виборчих програмах партій. Відповідно можна виділити два типи циклів: синхронний (коли парламентські й президентські вибори проходять майже одночасно) та асинхронний, коли вибори відбуваються з періодичністю в 2-3 роки. До переваг першого типу слід віднести високу ймовірність радикальної зміни політичного ландшафту: домінування в парламенті, місцевих радах певної політичної сили, що дасть їй змогу проводити жорстку політику реформ без необхідності її узгодження з «молодшими» партнерами. Відповідно саме ця сила нестиме відповідальність за стан справ у суспільстві, а оцінку її діяльності громадяни поставлять у ході чергових виборів. Асиметричний електоральний цикл дає можливість здійснити поступову передачу влади: нові переможці повинні зважати на старих лідерів, що підходитимуть до закінчення терміну своєї каденції в особі президента, народних депутатів і депутатів місцевих рад. Дострокові парламентські вибори 2007 року в Україні зумовили перехід до асиметричного електорального циклу, але з огляду на політичну нестабільність цілком ймовірне проведення одночасних дострокових парламентських і президентських виборів.

8. У найближчому майбутньому політики та політтехнологи повинні будуть пристосуватися до нового типу електорату, коли кожен виборець буде розглядатися як індивід, а не як частина безликого натовпу послідовників. Вийти на якісно новий рівень відносин між політиком та виборцем дає змогу обробка інформації, яка надходить безпосередньо від клієнтів у вигляді опитувань, побажань тощо. В результаті належної обробки інформації, отриманої від виборців (коректний збір, опрацювання тощо), у політтехнолога з'являється реальна можливість індивідуальної роботи з виборцем: виступаючи перед аудиторією, адресуватися саме до тих проблем, що її хвилюють; підвищується точність у визначенні кількості прихильників на певній території; знаходяться найгостріші питання, вирішення яких є критичним для залучення тих, хто ще не визначився з вибором; збільшується ймовірність перевербування «чужого» виборця в результаті представлення кращого плану розв'язання нагальної проблеми.

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Юрченко Є.О. Теоретико-методологічні підходи до аналізу поняття виборчих технологій // Держава і право. Зб. наук. праць. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2007. - Вип. 37. - С. 724-733.

2. Юрченко Є.О. Стратегія електорального циклу у виборчих технологіях // Держава і право. Зб. наук. праць. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2007. - Вип. 39. - С. 733-737.

3. Юрченко Є.О. Незаангажований погляд на глобальну еволюцію виборчих кампаній // Трибуна. - 2008. - № 3-4. - С.34-35.

4. Юрченко Є.О. Особливості використання Інтернету у виборчій кампанії // Віче. -2008. - № 2. - С. 22-24.

5. Юрченко Є.О. Технології політичного СРМ // Сучасна українська політика. - 2008. - Випуск 14. - С. 192-196.

6. Юрченко Є.О. Американізація виборчих кампаній // Політологічний вісник. - 2008. - № 34. - С. 255-263.

Размещено на Allbest.ru