Багатопартійність України. Перші політичні партії

Однак, незважаючи на досить детально вироблені положення, які торкалися соціального захисту трудящих, вони залишалися у чисто декларативній площині, оскільки не підкріплювалися дійовими механізмами для їх реалізації. Для повсякденної, кропіткої роботи з розв'язання поточних проблем і суперечностей, що виникали між найманими працівниками та підприємцями, потрібні були інші, неполітичні інституції корпоративного характеру - тобто професійні спілки.



ВИСНОВКИ

У результаті комплексного вивчення та аналізу наявної літератури і джерел можна зробити ряд висновків.

Насамперед, з'ясовано, що історіографія проблеми є досить об'ємною. Висвітлення даної теми у науковій літературі значною мірою залежало від періоду, у який писалася та чи інша праця. Проте до сьогодні не існує роботи, яка б комплексно розкривала процес формування багатопартійності в Україні на початку ХХ ст.

Також виявлено, систематизовано, класифіковано і проаналізовано джерела з історії українських політичних партій. Джерельна база роботи є досить об'ємною. Внаслідок проведеної класифікації її можна умовно розділити на 3 типи: джерела особового походження, партійна преса та програмні документи. Кожен з цих типів володіє специфічними ознаками і мусить бути детально та об'єктивно проаналізована.

Визначено, що на початку ХХ ст. у під російській частині України складаються сприятливі умови для політизації національного руху. Поява перших українських політичних партій стала новою фазою боротьби українського народу в межах Російської імперії.

Якщо говорити про передумови вказаного явища, то основним каталізатором можна назвати процес індустріалізації, який інтенсивними темпами проходив у ХІХ ст. Також у цей період мають місце значні етнічні зміни на українських землях. До кінця ХІХ ст. переважала міграція великоросів у молоді промислові центри та деякі великі міста. Це приводило до етнічної русифікації робітничого класу і чиновного апарату. У той же час промислово-фінансова буржуазія поповнювалася за рахунок іноземців та єврейства. Початок ХХ ст. приносить деякі зміни у національно-етнічні процеси. Починає зростати частка українського населення серед жителів міст та робітників. Таким чином відбувається трансформація української нації агарного типу в націю якісно нового типу - індустріальну.

Процес національного оновлення суспільства носив суперечливий характер, який визначався тим, що соціально-економічна трансформація відбувалася завдяки процесам, що відбувалися у Російській імперії. Тому першим здобутком промислової революції користувалось неукраїнське населення.

Проте вважати лише індустріалізацію причиною активізації політичного руху не можна. Слід звернути увагу, що у Наддніпрянській Україні процес політизації національного руху відбувався повільнішими темпами, ніж на землях що знаходилися у складі Австро-Угорщини. Це можна пояснити відсутністю легального політичного простору у Російській імперії та офіційна політика царату, яка визначала усіх українців складовою єдиного руського народу.

Саме заборона будь-якої політичної діяльності на українських теренах і стала причиною того, що першими на Наддніпрянщині виникають не ліберальні чи помірковано-радикальні політичні партії, а революційні організації соціалістичної орієнтації. Тільки згодом утворюються радикально-національні та помірковано-національні партії (УНП, УДП, УРП, УДРП). До революції 1905-1907 рр. усі вони залишалися невеликими політичними об'єднаннями нестійкої організаційної структури і непостійного членського складу. Тільки в роки революції УСДРП та “Спілка” (у складі РСДРП) перетворилися у масові політичні партії. Поразка революції не тільки змусила українські партії Наддніпрянщини повернутися у попередній стан, але й призвела до їх фактичного організаційного розпаду.

Щодо соціальної бази нових політичних утворень, то у своїй більшості вони спиралися на інтелігенцію. Загалом їх склад значно залежав від програмних положень, тому з метою залучити до своїх лав робітниче населення, більшість українських партій виголошують соціалістичні ідеали. Виняток деякий час становить УНП, але це не починається позитивно на її впливові.

Структура кожної партії включала в себе ряд партійних осередків, діяльність яких дуже часто не була активної, а іноді навіть не відповідала партійній лінії.

Для молодих українських партій життєво важливим було створити власну теоретичну базу, яка б адекватно відбивала світові процеси в соціально-економічному, політичному культурному житті і в той же час враховувала специфічні національні особливості розвитку українства. Програми перших наддніпрянських українських партій (РУП, УСП) передбачали самовизначення української нації на засадах незалежної соціалістичної демократичної держави, але після розколу РУП та занепаду УСП домінуючою стає ідея політико-територіальної автономії у складі демократичної Росії. Навіть Міхновський та УНП хитнулися від принципово незалежницьких концепції української держави у бік автономії, але автономії моноетнічності.

І хоча досягти поставлених результатів чи підтвердити їх боротьбою вказані політичні партії не наважилися, засади національних програм українських партій та результати їх теоретичного обґрунтування стали фундаментом для розвитку української національної політичної думки і практику визвольної боротьби між двома світовими війнами, сприяли подальшій еволюції українського національно-визвольного руху.

Незважаючи на всі недоліки і протиріччя, притаманні українському політичному рухові на партійній стадії його розвитку, на початку ХХ ст. вдалося закласти суттєві організаційно-політичні підвалини майбутнього українського державотворення.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Ассонова Н. Соціалістичні погляди українських революціонерів-демократів: (кін. ХІХ - поч. ХХ ст..). - К.: Вища школа, 1977. - 126 с.

2. Багатопартійна українська держава на поч. ХХ ст. : програмні документи перших українських політичних партій / упорядник В. Журавський. - К.: Пошук, 1992. - 96 с.

3. Бевз Т. Ідея соборності в програмних документах українських політичних партій (кін. ХІХ - поч. ХХ ст..) // Історія України. - 2001. - № 39. - С.1 - 3.

4. Биковський Л. Від привороття до трапезунду : спомини (1895 - 1918). - Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1969. - 133 с.

5. Білоус А. Політичні об'єднання України. - К.,1993. - 125 с.

6. Болдирев О. Перша спроба організації української політичної партії // УІЖ. - 1992. - №6. - С.47 - 55.

7. Варшавчик К. Партийно-политические формирования и их класификация. - М.:Высшая школа, 1976. - 220 с.

8. Велика історія України від найдавніших часів. В 2-ох т. / зі вступом І. Крип'якевича - Т.2. - К.: Глобус, 1993. - 521 с.

9. Вихід Української Соціал-Демократичної Спілки з Революційної Української Партії. // Українська суспільно-політична думка в ХХ ст. Документи і матеріали. В 2-х т. Т. 1. / Упор. Т. Гунчак, Р. Сольчаник - К.: Сучасність, 1983. - С. 11 - 19.

10. Власенко О. Парламентаризм у програмах перших українських політичних партій (1885-1914). // Хроніка-2000. - 1998. - № 213 - 219.

11. Возняк С. Революційні демократи України 2-ої пол. ХІХ - поч. ХХ ст.. - поборники ідеї воз'єднання українського народу // УІЖ. - 1979. - № 8. - С. 16 - 25.

12. Волковинський В., Лисенко О. Політичні партії та організації в Україні (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.) // Історія України. - 2001. - № 43. - С. 16.

13. Галаган Н. З моїх споминів : 1880-ті - 1920-ті рр.. - К.: Темпора, 2005. - 655 с.

14. Гермайзе О. Нариси з історії революційного руху на Україні. - Т.1. Революційна партія України. - К.: Книгоспілка, 1926. - 420 с.

15. Гирич І. Канадський архів Андрія Жука // Молода нація: альманах. - К.: Смолоскип, 2002. - №3 (24). - С. 168 - 176.

16. Гирич І. У тіні Липинського (Андрій Жук як політичний мислитель й дослідник історії визвольного руху) // Молода нація: альманах. - К.: Смолоскип, 2002. - №3 (24). - С. 8 - 57.

17. Голобуцький О. Витоки українського націоналізму - преамбула державності // Розбудова держави. - 1992. - № 4 (вересень). - С. 56 - 58.

18. Голобуцький О. Український націоналізм як політичний рух // Розбудова держави. - 1993. - № 6. - С. 47.

19. Голобуцький О., Кулик В. Український політичний рух на Наддніпрянщині кінця XIX - початку XX ст.: Дослідження. - К., 1966. - 254 с.

20. Головченко В. “…єдина, неподільна, вільна, самостійна”: Програмні документи перших українських політичних організацій Наддніпрянщини про національну державність // Рідна школа. - 1996. - № 11. - С. 8 - 10

21. Головченко В. Ідейне становлення української соціал-демократії та еволюція її поглядів на шляхи і перспективи визвольної боротьби : кінець ХІХ - поч. ХХ ст. : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політологічних наук. - К. :[б.в.], 1998. - 32 с.

22. Горбань Т. Ідея соборності в українській суспільно-політичній думці 1-ої чв. ХХ ст. // УІЖ. - 2005. - № 6. - С.25 - 28.

23. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ - ХХ ст. [Навч. Посібник для учнів гуманіт. гімназій, ліцеїв, студентів істор. факультетів вузів, вчителів] - К.: Генеза, 1996. - 360 с.

24. Грушевський М. З біжучої хвилі. - [б.м.]: [б.в.], 1907. - 126 с.

25. Гунчак Т. Україна : ХХ століття. - К.: Дніпро, 2005. - 380 с.

26. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст. Нариси політичної історії. - К.: Либідь, 1993. - 286 с.

27. Дві короткі автобіографії Андрія Жука // Молода нація: Альманах. - К., 2002. - № 3. - С.222 - 224.

28. Дем'яненко Б. Політична історія України ХХ ст. // Пам'ять століть. - 2004. - № 5. - С.149 - 156.

29. Доморослий В. Діяльність української парламентської громади в І та ІІ Державних Думах (1906 - 1907 рр.): автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. - К. :[б.в.], 1994. - 24 с.

30. Донченко С. Ліберальні партії України: 1900 - 1920 рр.: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. - Дніпропетровськ :[б.в.], 1995. - 21 с.

31. Дорошенко В. Революційна Українська партія (1900 - 1905 рр.): нарис історії соціал-демократичної партії. - Львів; К.: Видання Ц.К.У.С. - Д.Р.П., 1920. - 39 с.

32. Дорошенко В. Українство в Росії. - Відень : накладом СВУ, 1916. - 114 с.

33. Дорошенко Д. Мої спомини про давнє минуле (1901 - 1914 рр.). - Вінніпег, Манітоба: накладом вид. спілки Тризуб, 1949. - 164 с.

34. Другий (Троцький) М. Минуле // Наш голос. - 1911. - Ч. 6-8. - С.341 - 354.

35. Дубінський В. Аграрне питання в програмних документах Української демократичної партії // Український селянин. - 2002. - № 5. - С. 62 - 64.

36. Ерастов С. Спогади // Пам'ятки України. - 2006. - №3. - С. ІІ - ХХХУІ.

37. Єфремов С. Про дні минулі [Спогади] / Упор. В. Плачинда // Молода нація: альманах. - К.: Смолоскип, 2002 - 2003. - №22 - 30.

38. Жук А. Із спогадів // Молода нація: альманах. - К.: Смолоскип, 2002. - №3 (24). - С. 46 - 64.

39. Историография истории УССР / Ред. И. Хмель. - К.: Наукова думка, 1984. - 555 с.

40. Історія України : соціально-економічні та політичні процеси на україні в 2-ій половині ХІХ - на поч. ХХ ст., утворення української державності: конспект лекцій / Л. Беренштейн. - К.: НМКВО, 1991. - 62 с.

41. Історія України: нове бачення / Під ред. В. Смолія. У 2-ох т. Т. 2- К.: Україна, 1995.- 492 с.

42. Калмакан І. Виникнення та еволюція національної партійної системи в Україні в ХХ ст.: дослідження. - Одеса : Аеропринт, 1997. - 191 с.

43. Кармазіна М. Політична думка на зламі століть (маловивчені аспекти національної ідентичності) // Розбудова держави. - 1996. - № 6. - С. 23 - 28.

44. Кармазіна М. Ідея державності в українській політичній думці (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.). - К., 1998. - 480 с.

45. Касьянов Г. Український націоналізм: проблема наукового переосмислення // УІЖ. - 1998. - № 2. - С. 42.

46. Касьянов Г. Українська інтелігенція на межі ХІХ - ХХ ст.: соціально-політичний портрет. - К.: Либідь, 1993. - 172 с.

47. Коваленко О. На межі двох віків (Спогади про Українську Студентську Громаду в Харкові) // Визвольний шлях. - 1993. - № 1. - С. 85 - 96.

48. Козбаненко В. Партийные фракции в I и II Государственных Думах России. 1906 - 1907 гг.. - М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 1996. - 240 с.

49. Колесник В. Програми українських ліберально-демократичних партій у Росії поч. ХХ ст. // ІЖ. - 2007. - №3. - С. 54 - 78.

50. Колесник В., Рафальський О., Тимошенко О. Шляхом національного відродження: Національне питання в програмах та діяльності українських партій Наддніпрянщини 1900 - 1907 рр. - К.: Стилос, 1998. - 226 с.

51. Коллард Ю. Спогади юнацьких днів (1897 - 1906 рр.): Українська студентська громада в Харкові і Революційна українська партія (РУП). - Торонто: Срібна Сурма, 1972. - 223 с.

52. Коник О. Селянські депутати з України у І і ІІ Державних думах Російської імперії // УІЖ. - 1995. - № 1. - С. 58 - 66.

53. Короткий нарис партійної історії // Наш голос. - 1911. - Ч. 6 - 8. - С. 277 - 283.

54. Кремінь В. та ін.. Україна: альтернативи поступу. К.: Ars-Ukraine, 1996. - 793 с.

55. Крушинський В. і ін.. Історія України. - К.: Зодіак-Еско, 1993. - 176 с.

56. Кухта Б. З історії української політичної думки. - К.: Генеза, 1994. - 368 с.

57. Лавров Ю. Виникнення і діяльність українських політичних партій (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.) // Історія України. - 1999. - № 21 - 24. - додаток.

58. Левенець Ю. Ліворадикальні партії в Україні напередодні жовтневого перевороту // УІЖ. - 1992. - № 3. - С. 23 - 32.

59. Листування Зиновія Книша і Андрія Жука // Молода нація: альманах. - К.: Смолоскип, 2003. - №2 (27). - С. 173 - 225.

60. Лисяк-Рудницький І. Напрямки української політичної думки (ХІХ - ХХ ст..) // Записки наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка. Львів, 1991. - Т.ССХХІІ. - С.45 - 71.

61. Лінецький С. Микола Міхновський: міфи історіографії та правда історії // Молода нація: альманах. - К.: Смолоскип, 1996. - №1. - С. 215 - 223.

62. Лось Ф. Революція 1905 - 1907 рр. на Україні. - К.: В-во АН УРСР, 1955. - 410 с.

63. Луценко В. Діяльність політичної партії в Україні серед селян на початку ХХ ст. (історіографія проблеми) // Вісник Харківського університету. № 387. Історія України. Вип.1. -К., 1996. - С. 45 - 55.

64. Матеріали ІІ з'їзду Революційної Української партії // Українська суспільно-політична думка в ХХ ст. Документи і матеріали. В 2-х т. Т. 1. - К.: Сучасність, 1983. - С. 261 - 267.

65. Михальський І. До мемуарів діячів національно-визвольного руху України кін. ХІХ - поч. ХХ ст. // Пам'ять століть. - 2003. - №5. - С. 96 - 106.

66. Михальський І. Джерела з історії українських політичних партій кін. ХІХ - поч. ХХ ст. : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. - К.: [б.в.], 2004. - 45 с.

67. Мірчук П. Відродження великої ідеї. - Торонто: Ліга визволення України, 1954. - 64 с.

68. Мірчук П. Українська державність. - Філядельфія: [б.в.], 1967. - 407 с.

69. Міхновський М. Самостійна Україна з передмовою Юрія Колларда. - На чужині: Український патріот, 1948. - 30 с.

70. Міяковський В. Листи С. Єфремова до Є. Чикаленка // Український історик. - Нью-Йорк - Мюнхен, 1973. - №3 - 4 (39 - 40). - С. 146 - 156.

71. Нагаєвський І. Історія української держави ХХ ст. - К.: Український письменник, 1993. - 412 с.

72. Нариси з історії суспільних рухів і політичних партій в Україні (ХІХ-ХХ ст.): навч. Посібник для студентів ВНЗ / Я. Малик, Б. Вал, С. Гелів. - Л.: Світ, 2001. - 294 с.

73. Наумов С. Український політичний рух на Лівобережжі (90-і рр. XIX ст. - лютий 1917 р.): Монографія. - Xарків: ХНУ імені в. Н. Каразіна, 2006. - 344 с.

74. Наумов С. Харківський осередок радикальної течії в українському русі (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) // Молода нація: альманах. - К.: Смолоскип, 2004. - №2 (31). - С. 37 - 63.

75. Наумов С. Створення РУП // УІЖ. - 2006. - №2. - С. 49 - 59.

76. Наумов С. Харківська Українська студентська громада: організація, склад, ідеологія (1897 - 1904 рр.) // Вісн. Харк. ун-ту. - 2002. - № 566. - Історія. - Вип. 34. - С. 252 - 260.

77. Павко А. Партійно-політична проблематика - важливий напрям сучасних історичних досліджень // Історія України. - 2001. - №43. - С. 14 - 15.

78. Павко А. Теоретико-методологічні засади дослідження діяльності політичних партій та організацій на Україні напр. ХІХ - поч. ХХ ст. // УІЖ. - 2001. - №4. - С. 112 - 125.

79. Пащук А. Проблеми суспільного розвитку в ідеології революційного демократизму в Україні (2-га пол. ХІХ - поч. ХХ ст..). - Львів: Вища школа, 1982. - 182 с.

80. Перші програми Революційної Української Партії // Українська суспільно-політична думка в ХХ ст. Документи і матеріали. В 2-х т. Т. 1. / Упор. Т. Гунчак, Р. Сольчаник - К.: Сучасність, 1983. - С. 71 - 86.

81. Платформа Української Радикальної Партії // Українська суспільно-політична думка в ХХ ст. Документи і матеріали. В 2-х т. Т. 1. / Упор. Т. Гунчак, Р. Сольчаник - К.: Сучасність, 1983. - С. 245 - 253.

82. Плачинда В. Сергій Єфремов та його спогади // Молода нація: альманах. - К.: Смолоскип, 2002. - №1 (22). - С. 142 - 144.

83. Политические партии России. Конец XIX - первая треть XX века. Энциклопедия / отв. Ред. Шелохоев. - М.: РОССПЭН, 1996. - 872 с.

84. Політична анатомія України: [Зб. ст., доп. і виступів]. - К.: Парлам. вид-во, 2004. - 386 с.

85. Політична історія України. ХХ ст.: У 6 т. Т 1. На зламі століть (кінець Х1Х ст. - 1917 р.) / Редкол.: І. Курас та ін. - К.: Генеза, 2003. - 424 с.

86. Політична історія України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. В. Танцюри. - К. : Видавничий центр "Академія", 2001. - 488 с.

87. Політичні партії та організації України напр. ХІХ - ХХ ст. // Історія України. - 2003. - № 10. - С. 13 - 16

88. Приходько С. Проблема політичної влади в українській суспільно-політичній думці на поч. ХХ ст. // Історія України. - 1999. № 47. - С. 6 - 7.

89. Проблеми соборності України в ХХ ст. / ред. І. Курас. - К.: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1994. - 230 с.

90. Програма Української Демократичної партії // Українська суспільно-політична думка в ХХ ст. Документи і матеріали. В 2-х т. Т. 1. / Упор. Т. Гунчак, Р. Сольчаник. - К.: Сучасність, 1983. - С. 272 - 274.

91. Програма Української Демократично-Радикальної Партії // Українська суспільно-політична думка в ХХ ст. Документи і матеріали. В 2-х т. Т. 1. / Упор. Т. Гунчак, Р. Сольчаник. - К.: Сучасність, 1983. - С. 295 - 304.

92. Програма Української Трудової Громади у ІІ Державній Думі // Українська суспільно-політична думка в ХХ ст. Документи і матеріали. В 2-х т. Т. 1. / Упор. Т. Гунчак, Р. Сольчаник. - К.: Сучасність, 1983. - С. 80 - 83.

93. Реєнт О. Деякі проблеми історії України ХІХ - поч. ХХ ст.: стан і перспективи наукової розробки // УІЖ. - 2006. - № 2. - С. 3 - 26.

94. Реєнт О. Революційні та соціальні рухи трудящих мас України// УІЖ. - 2005. - №4. - С. 8 - 106.

95. Романенко Е. Проблема парламентаризму в діяльності українських національних партій (1905 - 1907 рр.) // Нова політика. - 2002. - № 1. - С. 46 - 50.

96. Романенко Е. Українські національні партії в Російській імперії // Нова політика. - 2001. - №3. - С46 - 49.

97. Романрович-Ткаченко Н. Твори: оповідання, повісті, спогади / упорядн. В.І. Тищенко, Н.М.Шумило. - К.: Дніпро, 1967. - 397 с.

98. Русова С. Мої спомини. - Львів: Хортиця, 1937. - 280 с.

99. Самостійна Україна. Зб. Програмних документів політичних партій поч. ХХ ст./ Упор. О. Федоров - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ по пресі, 1991. - 80 с.

100. Свідзинський М. Речники української незалежності на зламі століть // Розбудова держави. - 1997. - №5 (травень). - С. 39 - 42.

101. Слюсаренко А., Томенко М. Історія української конституції. - К.: Знання, 1993. - 192 с.

102. Таран Л. Провідні тенденції світової історіографії в XX ст. та проблеми кризи сучасної української історичної науки // УІЖ. - 1999. - № 1. - С. 84 - 100.

103. Телешун С. Національне питання в програмах українських політичних партій в кінці XIX - на початку XX ст. - К.: [б.в.], 1996. - 129 с.

104. Тимошенко О. Національне питання в програмах та діяльності українських партій на поч. ХХ ст. : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. - К.: [б.в.], 1997. - 19 с.

105. Україна в ХХ столітті (1900 - 2000 рр.): Зб. Документів і матеріалів / Упор. А. Слюсаренко, В. Гусєв, В. Король та ін. - К., 2000. - 351 с.

106. Українська народна партія і національне питання // Українська суспільно-політична думка в ХХ ст. Документи і матеріали. В 2-х т. Т. 1. / Упор. Т. Гунчак, Р. Сольчаник. - К.: Сучасність, 1983. - С. 24 - 31.

107. Українська революційна демократична партія (УРДП-УДПР) : збірник матеріалів і документів / Упор. О. Коновалов. - Чикаго; К.: Ф-ція ім. І. Багряного, 1997. - 849 с.

108. Українська соборність: ідея, досвід, проблеми. - К.: Генеза, 1999. - 268 с.

109. Українська Соціалістична Партія і група УСД // Українська суспільно-політична думка в ХХ ст. Документи і матеріали. В 2-х т. Т. 1. / Упор. Т. Гунчак, Р. Сольчаник. - К.: Сучасність, 1983. - С. 88-101.

110. Українські політичні партії кін. ХІХ - поч. ХХ ст.: програмні і довідкові матеріали / упоряди. В. Шевченко. - К.: Консалтинг: Фенікс, 1993. - 333 с.

111. Федьков О. Політичні партії та селянські громадські організації на Правобережній Україні у 1905 - 1907 рр.: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. - К.: [б.в.], 1993. - 25 с.

112. Фон Хаген Марк. Держава, нація та національна свідомість: російсько-українські відносини у першій половині XX ст. // УІЖ - 1998. - № 1. - С. 122 - 131.

113. Чикаленко Є. Спогади : 1861 - 1907 рр.. - Нью-Йорк: Українська вільна академія наук у США, 1955. - 504 с.

114. Чикаленко Є. Щоденник (1907 - 1917 рр.). У 2-х т.: Документально-художнє видання. - К.: Темпора, 2004. - т.1.: 428 с.

115. Чорна Т. Розвиток українського національного руху (поч. ХХ ст.). // Історія України. - 2001. - № 17. - С. 11 - 12.

116. Шаповал Ю. “Діло” (1880 - 1939 рр.): поступ української суспільної думки. - Львів: [б.в.], 1994. - 384 с.

117. Шаповал Ю. “Літературно-науковий вісник” (1898 - 1932 рр.): творення державницької ідеології українства. - Львів: [б.в.], 2000. - 351 с.

118. Шаповал Ю. І в Україні святилось те слово...: наукові праці. - Львів: ПАІС, 2003. - 680 с.

119. Шишко О. Ідея державності в програмних та теоретичних документах українських політичних партій та організацій : 1900 - березень 1917 р.: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. - Одеса :[б.в.], 1998. - 18 с.

120. Шморгун П. Національно-визвольний рух на Україні на поч. ХХ ст. // Наукові праці з питань політичної історії. - К., 1992. - Вип.. 173. - С.3 - 13.



ДОДАТОК 1

Дмитро Антонович у студентські роки



ДОДАТОК 2

Юрій Коллард



ДОДАТОК 3

Лев Мацієвич



ДОДАТОК 4

Михайло Русов



ДОДАТОК 5

Андрій Жук



ДОДАТОК 6

Склад РУП з 1900 по 1905 роки

І. Харківська «Вільна Громада».

1. Д.Антонович (Муха, С.Войнилович), 2. М.Русов (Тоцький), 3. Б.Камінський (Папаша), 4. Л.Мацієвич, 5. Ол.Коваленко (Журбенко), 6. Ю.Коллард (Жорж, Удовиченко), 7. Д.Познанський, 8. Г.Благов, 9. А.Жук (А.Андрієнко), 10. П.Андрієвський, 11. С.Андрієвський, 12. О.Шевченко, 13. Терещенко, 14. К.Серебрякова (Антонович).

ІІ. Київська «Вільна Громада».

1. В.Козіненко (Граб), 2. Є.Голицинський (Лозенко), 3. К.Голицинська (Лоза), 4. П.Канівець (Кавун, П.Петрик), 5. В.Винниченко (Деде), 6. М.Ткаченко (Хвиля), 7. Б.Матюшенко (Ніяк), 8. Марія Боженко (Матюшенко), 9. А.Лівицький (Сократ), 10. М.Лівицька, 11. О.Скоропис-Йолтуховський (Попович, Г.Будляк, Л.Галін), 12. М.Галаган (Левко), 13. В.Баланін (Бойко), 14. М.Вороний, 15. М.Троцький (Микола, М.Данько), 16. Л.Юркевич, 17. В.Степанківський, 18. В.Чеховський, 19. Я.Міхура (Федір Кучерявий), 20. М.Порш (М. Чацький, Микола І, Владек), 21. Д.Піщанський (Ціхоцький), 22. В.Базілевич (Базя).

ІІІ. Полтавська «Вільна Громада».

1. В.Кошовий, 2. П.Понятенко, 3. М.Кохановський, 4. А.Кучерявенко, 5. С.Петлюра (Святослав Тагон), 6. К.Шаревський, 7. О.Мишта, 8. Г.Іваницький (Калоша), 9. В.Фідровський, 10. Настя Грінченко, 11. Маруся Виноградова, 12. Ол.Мерклінґ, 13. В.Дорошенко, 14. М.Гмиря.

IV. Петербурзька Група (Північний Комітет)

1. С.Тимошенко, 2. В.Мазуренко, 3. Д.Дорошенко, 4. В.Баланін, 5. Наталка Шликевич, 6. І.Вовкушевський, 7. П.Дятлов, 8. Д.Розов, 9. О.Назаріїв, 10. І.Ротар.

V. Закордонна Група.)

1. Д.Антонович, 2. М.Русов, 3. Є.Голицинський, 4. К.Голицинська, 5. О.Скоропис-Йолтуховський, 6. М.Меленевськии (Басок), 7. П.Канівець, 8. В.Винниченко, 9. В.Мазуренко (Карась), 10. М.Ткаченко.

Провінціяльні Групи:

VI. Люботинська Група (На Харківщині)

1. Ю.Коллард, 2. П.Стешенко, 3. І.Манжелій, 4. П.Нечитайло, 5. І.Сокальський (Калістрат), 6. Водлевськии, 7. Степанів, 8. Г.Бойченко, 9. І.Северин, 10. В.Гудзеев, 11. М.Попов, 12. Латишов.

VII. Лубенська Група (На Полтавщині). 1. М.Порш, 2. А.Лівицький, 3. М.Сахаров, 4. Настя Грінченко, 5. М.Коренецький, 6. В.Дорошенко.

VIII. Кобеляцька Група На Полтавщині. 1. Ю.Коллард, 2. К.Струць, 3. Олексій Маляров, 4. Ліза Олексенко, 5. Д.Маляров.

IX. На Донщині. 1. Віктор Мазуренко, 2. Василь Мазуренко.

X. На Чорноморщині. 1. С.Ерастов, 2. П.Понятенко, 3. С.Петлюра, 4. М.Ткаченко, 5. К.Безкровна (Тітка).



ДОДАТОК 7

Видання РУП з 1900 по 1904 роки

І. Агітаційна література.

1. Самостійна Україна, М. Міхновського 1900 р. (1,000 прим.); 2. Дядько Дмитро, 1901 р. (10,000 прим.); 3. Чи є тепер панщина, 1901 р. (5,000 прим.); 4. Власна Земля, переробив з російської с.-р. брошурки Д. нтонович, 1902 р. (1,000 прим.); 5. Страйк чи бойкот, перерібка Д.Антоновича з брошури Будзиновського. Три видання 1902, 1903 і 1904 рр. (9,200 прим.); 6. Народня Справа, перерібка Д.Антоновича з білоруської брошури, 1903 р.(5,000 прим.).

ІІ. Історична бібліотека.

1. Козаччина (написав Д.Антонович), 1902 (3,000 примір.); 2. Революція в Німеччині в 1848 році (переклад М.Порша), 1902 р. (1,000 прим.); 3. Оповідання з французької революції в 4-ох книгах (в перекладі Є.Голицинського), 1903 р. 25,000 прим.).

ІІІ. Політична бібліотека.

1. Лясаль: Програма робітників (переклали В.Сімович та Л.Когут), 1903 р. (3,000 прим.); 2. Маркс і Енгельс: Комуністичний маніфест (переклав В.Степанківський), 1903 р. (1,000 прим.); 3. Винниченко: Боротьба, 1903 р. (3,000 прим.); 4. Винниченко: Роботи, 1903 р. (1,000 прим.); 5. Аграрна програма французької робітничої партії (переклав Д.Антонович), 1903 р. (1,000 прим.); 6. Лібкнехт: Державна зрада й революція (переклав О.Світлик), 1903 р. (1,000 прим.); 7. Ляфарґ: Селянська посілість і економічна еволюція (переклали В.Сімович і Л.Когут), 1903 р. (1,000 прим.); 8. Каутський: Соціяльна революція (переклала М.Виноградова), 1904 р. (3,000 прим.); 9. Лясаль: Про суть конституції (переклали В.Сімович і Л.Когут), 1904 р. (2,000 прим.).

IV. Часописи й місячники.

“Гасло” (17 чисел), 1902-1903 рр.; “Селянин” (34 числа), 1903-1905 рр. (26,000 прим.); “Добра Новина” (4 числа) - 1903-1904 рр. (2,400 прим.); “Праця” (13 чисел) 1904-1905 рр. (7,500 прим.).

V. Бібліотека «Гасла». 1. Лібкнехт: “Павуки та Мухи” (переклад П. Різниченка) (1,000 прим.); 2. Бебель: Студенти й соціялізм (переклад В. Сімовича і Л. Когута) (1,000 прим.); 3. Промова Лібкнехта на суді (переклад В.Сімовича і Л.Когута) (1,000 прим.); 4. Програма робітників (переклад М.Порша з переднім словом В.Сімовича) (1,00 прим.).



ДОДАТОК 8

“Десять заповідей” М. Міхновського

І Одна, єдина, неподільна, самостійна, вільна, демократична Україна - Республіка робочих людей.

II. Усі люди твої брати, але (далі вичислено кілька націй) - се вороги нашого народу, поки вони панують над нами і визискують нас.

ПІ. Україна для українців...

IV. Усюди й завсіди вживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твоєї господи мовою чужинців-гнобителів.

V. Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, зневажай перевертнів-відстушшків і добре буде цілому твоєму народові й тобі.

V. Не вбивай Україну своєю байдужністю до всенародних інтересів.

VII. Не зробися ренеґатом-відступником.

VШ. Не обкрадай власного народу, працюючи на ворогів України.

IX. Допомагай своєму землякові поперед усіх. Держись купи.

X. Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами; не приятелюй з ворогами нашого народу, бо ти додаєш їм сили й відваги; не накладай укупі з гнобителями нашими, бо зрадником будеш.



ДОДАТОК 9

Розлам РУП

Внаслідок цілої низки обставин які привели Україну до повного злиття в єдиний економічно-політичний організм з Росією, на початку епохи капіталістичного розвитку Росії українська національна свідомість являла собою ледвищо жевріючу іскру. Ті групи суспільства які раніше культивували цю свідомість не мали достатньо соціяльної сили надати цій свідомості політичного значення і ця свідомість була звичайною традицією славного минулого, яке культивувалося як епос серед широких народніх мас. Втягнення Росії в сферу світового торгового обороту, яке віщувало будучий капіталістичний розвиток, призвело до зміни того стану, в якім знаходилася українська національна свідомість. Наслідки цього процесу для цілого російського суспільства були кольосальні не менш сильні були вони і для українського [суспільства] яке стало інтегральною частиною цего суспільства. Це втягнення привело до упадку кріпацтва, до поміж двома огнями - польським і московським. Я бажаю тілько одного - звернути Вашу увагу, молоді приятелі, звернути увагу усеї суспільности на ту велику історичну хвилю, якої наближене чуємо всі. Здобувайте знане, теоретичне й практичне, гартуйте свою волю, виробляйте себе на серіозних, сьвідомих і статочних мужів, повних любови до свого народа і здібних виявляти ту любов не потоками шумних фраз, а невтомною, тихою працею. Таких мужів потребує кожда нація і кожда історична доба, а в двоє сильніше буде їх потребувати велика історична доба, коли всій нашій Україні перший раз у її історичнім життю всміхнеться хоч трохи повна горожанська і політична свобода.

Размещено на Allbest.ru