Чинник глобального лідерства США у формуванні військово-політичної та оборонної стратегії Франції

2.2. Французька дипломатія була зорієнтована на балансування між двома головними партнерами по ЄЕС - ФРН та Великою Британією, включаючи тактику блокування залежно від конкретних обставин. Водночас, Франція прагнула здобути підтримку західноєвропейських партнерів у діалозі з США, які також докладали надмірних зусиль до налагодження взаємин, розглядаючи Францію в якості головного опонента в американо-західноєвропейському діалозі. Зближенню атлантичної політики Франції з політикою її партнерів по ЄЕС сприяв відхід останніх від ортодоксального атлантизму, з одного боку, та більш конструктивний характер франко-американських взаємин - з іншого. Протиріччя між США та Францією збереглись, а в деяких сферах навіть загострились, але форми їх виявлення стали менш драматичними. В цілому, французька політика полягала у пошуках компромісу з партнерами та дедалі більше прагнула до ролі посередника між Західною Європою, США та Японією.

2.3. Курс на подальший розвиток ядерного потенціалу підкреслив прагнення підвищити роль Франції в межах ЄС та НАТО, скоротити розрив між зовнішньополітичними амбіціями Франції та її порівняно обмеженими економічними можливостями. Ставка на ядерну політику поєдналася з прагненням отримати підтримку ЄС аж до створення європейських ядерних сил.

2.4. Французьке керівництво намагалося забезпечити роль держави як автономного центру сили, особливо за межами сфер діяльності військових блоків. Французька політика рівноваги стала одним із принципових факторів міжнародної розрядки 1970-х рр.

2.5. Французьке керівництво негативно поставилося до концепції “стратегічної рівноваги” 1970-1980-х рр. оскільки її наслідком могло стати послаблення ядерних гарантій та відокремлення безпеки США від безпеки Західної Європи. З приходом до влади Ф. Міттерана позиція Франції у питаннях роззброєння приймала все більш проамериканське та пронатівське забарвлення. Франція повністю підтримувала програми Пентагону по нарощуванню та модернізації стратегічних сил США та плани НАТО по розміщенню у Європі американських ракет середньої дальності дії, розглядаючи їх як найважливіший важиль у переговорах по роззброєнню.Франція не лише приєдналася до американської тези щодо проведення переговорів з роззброєння з позиції сили, але й сама впроваджувала цю політику.

2.6. Водночас, фундаментальною метою США було узгодження зовнішніх пріоритетів з завданнями внутрішнього розвитку та захистом американських економічних і політичних інтересів в глобальному масштабі та головними пріоритетами на континенті виступають європейська стабільність і створення нової архітектури безпеки за умов власного домінування. Зі свого боку, лідери французької зовнішньої політики традиційно заперечують надмірно активну участь США в проектах створення єдиної Європи. Продовжувалися певні спроби Франції створити альтернативну НАТО систему європейської оборони. Однак цьому протидіяла розгубленість у межах ЄС під час розпаду Югославії та виникнення конфліктів у Хорватії та Боснії. Відклавши власні європейські обронні проекти, Франція включилася до американсих планів створення стратегічної коаліції з наміром обстоювати рівну участь для ЄС у вирішенні проблем безпеки та оборони в існуючих структурах. Адміністрація Б.Клінтона розглядала пряму присутність на європейському континенті як принципово важливу. Подальші форми цієї присутності еволюціонуватимуть до зменшення використання військових сил і збільшення участі європейських країн НАТО в розв'язанні регіональних конфліктів.

2.7. Основу нового міжнародного порядку становить світове домінування США. З точки зору французької міжнародної стратегії, вектор інтегративної дії спрямований на реалізацію французької ідеї сильної і єдиної Європи, здатної протистояти впливу США в системі регіональних взаємозв'язків і конкурувати з американськими претензіями на роль єдиного світового лідера. Інший вектор становить захист власних національних зовнішньополітичних пріоритетів, зокрема поза межами європейського простору.

2.8. Впродовж 1990-х рр. Франція доповнила свою стратегію тактикою зближення з США, що спричинило розконсервацію співробітництва у оборонній сфері. Головною стратегічною метою керівництва Франції є надання ЄС розширеної автономії у сфері безпеки та оборони й визнання права американської участі у вирішенні європейських проблем як переважно консультативної.

2.9. У французькому варіанті ідеальний сценарій передбачає розвиток ЄС в напряміку інтеграції єдиної, стабільної, економічно сильної й політично незалежної Європи. Намагаючись захистити свої європейські інтереси, США форсували розширення НАТО і встановлення партнерських відносин з новими демократіям. Європейські лідери, зі свого боку, мали сумнів щодо доцільності дозволити США зайняти ключові позиції в зоні Південно - Східної Європи, що до другої світової війни була традиційною сферою впливу Франції та Німеччини.

2.10. Фундаментальною вимогою Франції залишається необхідність концептуального узгодження сценарію майбутньої архітектури європейської безпеки з партнерами по ЄС. Саме тому Франція останнім часом почала прихильно ставитися до розширення ЄС на Схід, намагаючись впливати на перебіг цього процесу. Її позиція також не є прямим уособленням антиамериканських настроїв або повним запереченням американської військової присутності в Європі. Головний акцент полягає в створенні автономних європейських сил швидкого реагування, які в стратегічному відношенні в перспективі зможуть функціонально замінити НАТО. Першим кроком у цьому напрямі стали рішення самміту ЄС у Ніцці в 2000 р.

2.11. Головним завданням державного керівництва Франції є визначення щодо створення високоефективної системи безпеки, яка має за мету захист інтересів Європейського Союзу, в межах якого мають бути створені інтегровані структури, діяльність яких узгоджується з планами НАТО в глобальному вимірі, а ЗЄС має стати представником європейського військового потенціалу в Альянсі. Франко-американське партнерство можливо визначити як обмежено стратегічне. З точки зору Франції воно потребує створення нових норм євро-американського діалогу зі збільшенням параметрів свободи дій ЄС і реформуванням існуючих трансатлантичних структур. У постбіполярний період Франція та США поступово змінювали деякі вектори своєї зовнішньополітичної стратегії, інтенсифікуючи контакти та перебуваючи в пошуку чинників нової політичної та військової стабільності в європейському просторі.

Третя група висновкiв стосується видiлення детермiнант зовнiшньої полiтики, що визначають зовнiшньополiтичнi курси Францiї та США.

3.1. Насамперед, слiд звернути увагу на такi визначальні фактори, як iдеологiя світової держави, що водночас має єдину мету та рiзнi напрямки впливу на формування мiжнародного середовища. Так, американська стратегія формує засади свiтової гегемонiї США, а французька - сприяє змiцненню ролi Францiї в Європi та Європи в свiтi. Наступним фактором є регiональна iнтеграцiя, що виступає найголовнiшим чинником мiжнародної полiтики обох держав. Саме завдяки їх взаємодiї вiдбуваються створення та корекція системи глобальної безпеки, в якiй як Францiя, так i США вiдiграють специфічні провiднi ролi в відповідності до особливостей державного статусу та засобів зовнішньополітичного впливу на процеси глобального розвитку.

3.2. Чинник глобального лідерства США був загальним силовим фоном, що визначав формування французької військово-політичної стратегії у повоєнний період. В цьому плані стратегія Франції мала на меті адаптаційні цілі, які вимагали від США ставлення до Франції як до союзного, проте й альтернативного фактору впливу та міжнародної взаємодії. Конфронтаційні елементи двосторонньої взаємодії мали переважно другорядне значення. Суперечності розгортались у відносно периферійних сферах і мали за мету компенсаційний перерозподіл відповідальності. Послаблення протиріч стало можливим внаслідок зникнення колоніалізму, розпаду радянської системи впливу, а також більш рішучої підтримки з боку США процесів європейської інтеграції за часів адміністрації Б. Клінтона.

Апробація дослідження. Дисертацію обговорено і рекомендовано до захисту на засіданні відділу європейських та американських досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Основні наукові положення дослідження були викладені у виступі на науково-практичній конференції: “Сучасний педагогічний процес: реальності, проблеми та перспективи розвитку”( м.Суми, 2 - 4 жовтня 1999 р.).

Основнi положення та висновки дисертацiї викладено в наступних публiкацiях автора

1. Лозовицький О.С. Феномен “Голлiзму” в свiтовiй полiтицi // Полiтика і час. - 1996.- № 10.-с. 33-39.

2. Лозовицький О.С. Моноліт Пiвденних морiв // Полiтика i час. - 1998. - № 6. - с. 47 - 52.

3. Лозовицький О.С. Еволюцiя ядерної полiтики i стратегiї Францiї // Людина i полiтика.-1999.-№ 2.-с. 26-33.

4. Лозовицький О.С. Що являє собою французький Іноземний легіон? // Історія України.-1999.-№ 37.-с.12.

5. Лозовицький О.С. Жак Ширак // Історія України. - 2000. - № 14. - с. 11-12.

6. Лозовицький О.С. Військова реформа у Франції як найголовніша похідна розвитку загальноєвропейської системи безпеки // Людина і політика. - 2000. - № 2. - с. 35-38.

7. Лозовицький О.С. Аура дуче: політичний портрет Беніто Муссоліні // Людина і політика. - 2000. - № 6. - с. 37-43.

8. Лозовицький О.С. Формування полiтичної свiдомості як найголовнiша похідна розвитку нацiонального менталiтету // Збiрник МОЗ України. - 1999. - № 2. - с. 2-10.

Анотація

Лозовицький О.С. Чинник глобального лідерства США в формуванні військово-політичної та оборонної стратегії Франції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата політичних наук за специальністю 23.00.04. - політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2001.

Основою дисертації є дослідження еволюції франко - американських стратегічних відносин та дослідження політики і стратегії США в процесі формування і розвитку оборонної стратегії Франції. Ця взаємодія виступала в якості основи інтеграційних процесів, що відбувались в межах євроатлантичного співтовариства у другій половині ХХ ст. В дисертації розглянуті різноманітні аспекти впливу та військово - політичної взаємодії Франції та США. Еволюція франко - американських стратегічних взаємовідносин розглядається в контексті розвитку і реалізації політико - ідеологічних течій, що визначали стратегії США і Франції у міжнародному середовищі в 60 - 90-х рр. ХХ ст. Особливої уваги приділено дослідженню ролевих особливостей Франції та США в процесах двосторонньої та багатосторонньої взаємодії, що призвели до досягнення мінімального політико - ідеологічного та військово - стратегічного консенсусу у збереженні гомогенності євроатлантичної спільноти.

Зроблено узагальнюючого висновку, про те що чинник глобального лідерства США був загальним силовим фоном, який визначав формування французької військово-політичної стратегії у повоєнний період і тому стратегія Франції мала на меті адаптаційні цілі, які вимагали від США ставлення до неї як до союзного, проте й альтернативного фактору впливу та міжнародної взаємодії.

Ключові слова: зовнішня політика, військово-політична стратегія, атлантизм, велика держава, голлізм, доктрина, європеізм, національна безпека, нейтралізм, оборона, пропорційне стримування, ядерне стримування.

Аннотация

Лозовицкий А.С. Фактор глобального лидерства США в формировании военно-политической и оборонной стратегии Франции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.04. - политические проблемы международных систем и глобального развития. - Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 2001.

В основу диссертации положено рассмотрение эволюции франко-американских стратегических отношений и изучение роли политики и стратегии США в процессе формирования и развития оборонной стратегии Франции. Данное взаимодействие виступало в качестве стержневого элемента интеграционных процессов, которые развивались в рамках евроатлантического сообщества во второй половине ХХ в. Обоснованы роль и место франко - американских противоречий в европейской системе ВПК. Своеобразие развития франко - американских стратегических отношений отображает специфику ролевого поведения великих держав в современной международной среде в которой действуют процессы регионализации и глобализации. Детально рассмотрены политико - идеологические механизмы адаптации Франции к новым условиям глобального развития.

В диссертации рассмотрены различные аспекты взаимовлияния и военно-политического взаимодействия между Францией и США. Подчеркивается, что фактор глобального лидерства США определял развитие военно - политической стратегии Франции в послевоенный период. Эволюция франко-американских стратегических отношений рассматривается в контексте развития и реализации политико-идеологических течений, определявших формирование стратегии США и Франции на международной арене в 60- 90-х гг. ХХ века. Проанализированы истоки, эволюция, военно - политическое и стратегическое содержание идеологической системы “голлизма”. Они выступали решающим фактором формирования политического сознания как важнейшей производной развития национального менталитета. Особое внимание уделено исследованию роли Франции и США в процессах двустороннего и многостороннего взаимодействия, приведших к достижению минимально приемлемого политико-идеологического и военно-стратегического консенсуса, определяющего сохранения гомогенности евроатлантического сообщества.

В исследовании раскрыт комплекс причин, обстоятельств, способов и методов, которые обусловили влияние франко - американских отношений на формирование и развитие военно - политической и оборонной стратегии Франции. Прослеживается механизм эволюции ядерной стратегии Франции и ее роль в развитии франко - американских стратегических отношений. На основе анализа отечественной и зарубежной научной литературы представлен широкий спектр направлений военно - политической мысли интеллектуальных кругов Франции и США.

Анализируется полезный для Украины послевоенный французский опыт совершенствования государственной политической мобилизационной стратегии. В частности, в историческом контексте, выступает актуальной компенсация относительной финансово - экономической слабости за счет активизации методов внешней политики путем маневрирования на международной арене и максимального использования политических, моральных и других резервов, дающих государству влияние неадекватное его материальным ресурсам. Сокращение возможностей внешнеполитического маневрирования усиливает интерес к изучению опыта определения критериев главного, жизненноважных и относительно второстепенных направлений, векторов или азимутов в стратегии Франции и США.

Сделан обобщенный вывод, что фактор глобального лидерства США был общим силовым фоном, определяющим формирование французской военно - политической стратегии в послевоенный период. Поэтому стратегия Франции имела адаптационные цели, требующие от США отношения к Франции как к союзному, но альтернативному фактору влияния на международной арене.

Ключевые слова: внешняя политика, военно-политическая стратегия, атлантизм, великая держава, голлизм, доктрина, европейская безопасность, национальная безопасность, нейтрализм, оборона, пропорциональное сдерживание, ядерное сдерживание.

Summary

Lozovitskiy Aleksandr. Impact of the US global leadershipt on French-American military-political relations and formation of the Franch defence strategy - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in political science. Speciality 23.00.04. - Political problems of the international systems and global development. The Institute of World Economy and International Relations of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 2001.

The thesis covers the issues of evolution of French-American strategic relations and a role of the US foreign and security policy in the process of formation and development of French defence strategy. This interrelation is regarded a core problem of integration processes which have taken place within the Euro-Atlantic community during the 1960-90s. Peculiarity of development french-amerucan strategical relations reflects the spesifisity of role behaviour of great power in contemporaru international surrounding, in which the processes of regionalization and globalization are acting. In paper different aspects of mutual influence and military - political interaction between French and the United States of America are analused. The political - ideological mechanisms of adaptation of French to new conditions of global development are examined in detail. Isis also an important factor influensing formation of political consciousness being an essential derivative of national political mentality.

Key words: foreign policy, military political strategy, Atlanticism, great power, gollizme, doctrine, European security, national security, neutralism, defence, proportional deterrence, nuclear deterrence.

Размещено на Allbest.ru