Світовий досвід місцевого самоврядування та перспективи його інституціонально-системного втілення в Україні

Результати дисертаційного дослідження конкретизовані в наступних висновках:

Поняття “місцеве самоврядування” є багатоплановим, що знаходить відображення в різних підходах до його трактування. Наявність різних концептуальних підходів до розуміння цього інституту пов'язана з неоднозначним визначенням джерела та природи влади, яка здійснюється територіальними колективами громадян і органами, які вони обирають, та їх взаємодією з органами державної влади, а також впливом на практику державного будівництва двох основних парадигм місцевого самоврядування - громадської та державницької.

В політологічному аспекті доцільно інтерпретувати поняття “місцеве самоврядування” за допомогою категорії “інтенсивності”, що дозволяє фіксувати межу тотжності терміну своєму практичному втіленню, пов'язувати самоврядування з часовим та просторовим поширенням.

Місцеве самоврядування в Україні має давні традиції та досить складну історію. На розвиток цього інституту впливали східна та західна політичні культури як об'єктивний прояв геополітичного становища нашої країни. Узагальнення історичного досвіду становлення самоврядування в Україні дали змогу виділити п'ять періодів його розвитку. В рамках сучасного-п'ятого періоду-можна в свою чергу виділити 8 етапів розбудови системи місцевого самоврядування, які пов'язані з пошуком моделі місцевої влади оптимальної умовам перехідного періоду.

Принципове значення для ефективного функціонування і розвитку системи місцевого самоврядування має інституціональний дизайн, тобто моделювання його системи на підставі світового досвіду та з урахуванням національних особливостей й традицій країни.

Аналіз досвіду організації влади на місцях в демократичних країнах дозволяє виділити базові критерії за допомогою яких можна скласти класифікаційну “сітку” типів систем місцевого самоврядування, створити “багатогранну”, ефективно діючу модель місцевого самоврядування, визначити найбільш оптимальний варіант взаємодії державних та місцевих органів влади.

Найбільш адекватна сучасним українським умовам є така модель місцевого самоврядування, для якої характерним є низький рівень представництва, виконання місцевими органами влади загальних (універсальних) функцій, поєднання прямого державного управління на місцях та місцевого самоврядування, наявність однопалатних низових та проміжних представницьких органів місцевої влади, обраних за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по одно - чи багатомандатним округам безпосередньо населенням територіальної громади, “колегіальних” виконавчих місцевих органів, сформованих мером (обраним безпосередньо населенням), який як голова виконавчого комітету поєднує колегіальні функції з деякими обов'язками державної адміністрації.

Для перехідного українського суспільства найбільш оптимальним варіантом взаємодії інститутів публічної влади на місцях є модель “взаємозалежності”, згідно з якою відносини центральних і місцевих органів характеризуються як деяким ступенем їхньої незалежності, так і взаємозалежністю, і визначаються реальним владним потенціалом сторін, наявними ресурсами (особливо фінансовими), які є в їхньому розпорядженні, і засобами тиску.

Аналіз результатів проведеного автором соціологічного дослідження, їх порівняння з даними дослідження громадської думки міського населення сходу України, яке було проведено фахівцями соціологічного факультету Харківського Державного університету та експертами Асоціації міст України дав підстави для формулювання наступних пропозицій, які могли б підвищити ефективність роботи органів місцевого самоврядування:

проведення виборів до місцевих органів влади та Верховної Ради в різний час;

підвищення рівня інформованості громадян про діяльність представницьких та виконавчих місцевих органів;

установлення зворотного зв'язку цих органів з громадянами;

залучення громадян до участі у вирішенні питань місцевого значення, встановлення з ними діалогу;

законодавче закріплення повноважень органів самоорганізації населення, порядок формування фінансових ресурсів, правовий режим володіння комунальною власністю.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Яцунська О.О Місцеве самоврядування. Історико-правові аспекти світового та українського досвіду // Віче.-2000.-№ 7.-C.39-49;

Яцунська О.О. Проблеми становлення місцевого самоврядування в Україні: досвід соціологічного аналізу// Людина і політика.-2000.-№ 4.-C.2-10;

Яцунська О.О. Питання державотворення в українській політико-правовій думці другої половини ХІХ - початку ХХ ст. // Вісник ХДУ. - Сер. Питання політології.-1998.-№ 412'98.-С.76-84;

Яцунська О.О. Основні теорії місцевого самоврядування: походження та розвиток // Вісник ХНУ.-Сер. Питання політології.-2000.-№ 470'2000.-С.133-145;

Яцунська О.О. Формування органів місцевого самоврядування в Україні (1917-20 рр.) // Вісник Харківського університету. - Сер. Історія України. Вип. 3. - 1999. - № 442.-С.111-114;

Яцунська О.О. Муніципальні системи у країнах Східної Європи: конституційні аспекти // Права людини: реальність і перспективи. Обласна наукова конференція. 10 грудня 1998 року. Збірник наукових праць. - Миколаїв, 1999.-С.120-137;

Яцунська О.О. Огляд системи місцевого самоврядування Франції // Наукові праці. Т.І. - Миколаїв: МФ НаУКМА, 1998.-С.61-64;

Яцунська О.О. Традиції місцевого самоврядування в Україні // Актуальні проблеми історії та культури України. Збірник наукових праць в ІІ частинах. Частина ІІ. Всеукраїнська науково-практична конференція присвячена 55-м роковинам розгрому фашизму та 135 річчю з дня заснування Одеського держуніверситету. - Миколаїв, 2000.-С.202-214;

Размещено на Allbest.ru