Безпека держави в енергонезалежності об’єктів критичної інфраструктури

Размещено на http://allbest.ru

Безпека держави в енергонезалежності об'єктів критичної інфраструктури

Міщенко А.В. Міщенко Андрій Віталійович доктор технічних наук, професор, технічний директор, КП МА «Київ» (Жуляни), м. Київ, Іщенко Н.Ф. Іщенко Наталія Федорівна доктор філософії за спеціальністю «Економіка», доцент, Національний авіаційний університет,м. Київ ,

Ліщиновська Н.О. Ліщиновська Наталія Олександрівна кандидат технічних наук, Національний авіаційний університет, м. Київ, Скрипник Л.Р. Скрипник Лілія Русланівна доктор філософії за спеціальністю «Економіка», Національний авіаційний університет, м. Київ

м. Київ

Анотація

Розглянуто сучасний етап формування енергетичної політики держави, в контексті енергетичної стратегії України на період до 2035 року. Визначено необхідність активного впровадження сучасних напрямів «зеленого тарифу», зокрема використання відновлювальних джерел енергії задля оптимізації енергетичної ситуації в країні, що дасть можливість для нарощування таких потужностей, що у майбутньому зменшить потребу нашої країни у вартісному паливі такому як газ та вугілля.

Таким чином розвиток даної галузі зміцнить енергетичну незалежність та сприятиме зростанню суспільного добробуту. Розглянута проблематика відсутності земельних ділянок для розміщення сонячних енергосистем. Разом із цим було досліджено зарубіжний досвід встановлення універсальних фотоелектричних системи, що добре підходять для багатьох існуючих проектів аеропортів завдяки великим горизонтальним поверхням.

Як приклад було розглянуто міжнародний аеропорт Cochin в Індії, що став першим в світі аеропортом, який використовує лише сонячну енергію також аеропорт «Stevens Point» у США та інші. За допомогою програми Helioscope було виділено трапецієвидний полігон в межах контрольованої зони аеродрому «Київ» (Жуляни), який відображає потенційне місцезнаходження для встановлення системи сонячних батарей - Solar PvSystem. Запропоновано функціонування комбінованої сонячної електростанції за зеленим тарифом для власного споживання аеропортом, проаналізовано складові комбінованої сонячної електростанції в контексті майбутнього проекту на території Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни).

Проведено аналіз та систематизацію даних щодо показників ефективності енергії на виході масиву та енергії, що входить в мережу, а також коефіцієнту продуктивності генерації електроенергії. Розраховано орієнтовний термін компенсації сонячної енергосистеми, а також вартість електроенергії, виробленої станцією за 5 років експлуатації для Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни). Визначено споживання енергії «до» та «після» встановлення СЕС для власних потреб підприємства.

Ключові слова: сонячні електросистеми, зелена економіка, вартість електроенергії, енергетичні системи аеропортів.

Abstract

State security in the energy independence of critical infrastructure facilities

Mishchenko Andriy Vitaliyovych Doctor of Technical Sciences, Professor, technical director, KP MA "Kyiv" (Zhulyany), Kyiv

Ishchenko Nataliia Fedorivna Doctor of Philosophy in Economics, Associate Professor, National Aviation University, Kyiv

Lishchynovska Nataliia Oleksandrivna Doctor of Philosophy in Technics, National Aviation University, Kyiv

Skrypnyk Liliia Ruslanivna Doctor of Philosophy in Economics, National Aviation University, Kyiv

The current stage of the formation of the energy policy of the state, in the context of the energy strategy of Ukraine for the period up to 2035, is considered. The need for active implementation of modern directions of the "green tariff", in particular, the use of renewable energy sources to optimize the energy situation in the country, which will provide an opportunity to increase such capacities, which in the future will reduce our country's need for expensive fuels such as gas and coal, has been identified. Thus, the development of this industry will strengthen energy independence and contribute to the growth of public welfare. The problem of the lack of land plots for the placement of solar energy systems is considered. Along with this, the foreign experience of installing universal photovoltaic systems, which are well suited to many existing airport projects due to their large horizontal surfaces, was investigated. As an example, the international airport of Cochin in India, which became the first airport in the world that uses only solar energy, as well as the airport "Stevens Point" in the USA and others, was considered. With the help of the Helioscope program, a trapezoidal polygon was selected within the controlled zone of the airport "Kyiv" (Zhulyany), which represents a potential location for the installation of a solar battery system - Solar PvSystem. The operation of the combined solar power plant at a green tariff for the airport's own consumption is proposed, the components of the combined solar power plant are analyzed in the context of the future project on the territory of the International Airport "Kyiv" (Zhulyany). The analysis and systematization of data on energy efficiency indicators at the output of the array and energy entering the network, as well as the coefficient of productivity of electricity generation, was carried out. The approximate period of compensation of the solar power system, as well as the cost of electricity produced by the station for 5 years of operation for the International Airport "Kyiv" (Zhulyany) have been calculated. Energy consumption "before" and "after" the installation of the SES for the company's own needs was determined.

Keywords: solar power systems, green economy, cost of electricity, energy systems of airports.

Вступ

Постановка проблеми. Повномасштабне воєнне вторгнення рф на територію України стало причиною порушення збалансованого економічного розвитку не тільки нашої країни, а й багатьох інших держав світу. Адже після 24 лютого 2022 року спостерігаються негативні зміни у стабільному функціонуванні фінансового ринку Європейського Союзу у зв'язку із безліччю зовнішніх факторів зокрема основним стало загострення ситуації щодо постачання палива та енергоресурсів до його основних інституцій.

Звісно, експерти з кризових ситуацій упродовж 2022 року намагаються досліджувати та впроваджувати нові напрямки антикризової політики у різних сферах господарської діяльності країн Європейського Союзу та окремо в Україні задля стабілізації соціально-економічної, продовольчої і енергетичної ситуації в цілому. Проте залишається багато питань у сфері збереження енергетичних ресурсів, що потребують додаткового врегулювання та удосконалення.

Так, на території України із середини жовтня 2022 року відбулись масові пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури, що негативно вплинуло на функціонування усіх сфер виробничої, підприємницької, освітньої, медичної, транспортної і т.д. діяльності, які є стратегічно важливими для функціонування економіки і безпеки держави, суспільства та населення в цілому.

Враховуючи вищевикладене існує нагальна потреба в активному впровадженні сучасних напрямів «зеленої економіки», що базуються на використанні альтернативних джерел енергії, децентралізації постачання електричної енергії, максимальному зменшенні великої кількості негативних кліматичних змін та підвищенні енергетичної незалежності та безпеки країни. Стосовно авіаційної галузі, то базисом для встановлення систем альтернативних джерел енергії можуть стати незатребувані землі аеродромів. Беручи до уваги досвід багатьох країн світу вже не один рік на світовому просторі існує практика функціонування вітрових і сонячних станцій, які генерують необхідну кількість електроенергії для потреб аеропорту та суміжних господарювань і навіть окремих районів населених пунктів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій: Наукові праці у сфері удосконалення законодавчо-правової бази, норм та стандартів, основ сертифікації устаткування відновлювальних джерел енергії, а також дослідження основних напрямів енергозбереження та енергоефективності належіть багатьом вітчизняним вченим, зокрема С.О. Кудрі, Н.М. Міхтарян, В.М. Головко, В.Ф. Рєзцову, В.В. Каплуну, В.М. Михальському, Я.Д. Ярошу та багатьом іншим видатним науковцям. Зокрема, проблемам щодо відведення та використання земель для потреб відновлюваних джерел енергії присвячені праці І.К. Бистрякова, М.К. Варламова, Л.О. Гусака, Н. Ю. Гальчинської, Г.Д. Гуцуляка, І.О. Новаковської, Л.Я. Новаковського, М. А. Олещенка, В.І. Потапенка, В.М. Салтана та інших. Питаннями обмежень прав на земельні ділянки різного цільового призначення займалися О.І. Крассов, В. І. Федорович, Н. В. Черкаська та інші.

Проте додаткового дослідження потребують питання формування нової енергетичної системи України та її адаптація до сучасних потреб нашої країни в контексті впровадження відновлюваних джерел енергії у відповідності до положень 26-ї Конференції Організації Об'єднаних Націй зі зміни клімату 2021 року, також відомою як COP26.

Мета статті - обґрунтування засад енергетичної безпеки держави в контексті реалізації енергозберігаючої моделі розвитку економіки України й удосконалення напрямів впровадження та використання сучасних систем відновлювальних джерел енергії із використанням територій аеродромів, що не використовується в повному обсязі.

Виклад основного матеріалу

Досі функціонування енергетичної галузі ототожнювалось із наявністю великих підприємств, неефективних мереж електропостачання, недосконалої конкуренції на ринках електроенергії.

Проте сьогодні формується більш конкурентоспроможне середовище, вирівнюються можливості для розвитку й мінімізується домінування одного із видів виробництва джерел традиційної електроенергії та шляхів її постачання. В той же час відбувається підвищення енергоефективності й використання відновлюваних, альтернативних джерел енергії. Впровадження заходів із запобігання й адаптації до зміни клімату також є одним із пріоритетів глобального розвитку енергетичного комплексу на сучасному етапі розвитку країні, зокрема беручи до уваги воєнний стан [1].

Електроенергетична галузь України розвивається відповідно до «Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» метою якої є завершення реформування енергетичного комплексу України, досягнення першочергових цільових показників з безпеки та енергоефективності, забезпечення інноваційного оновлення та інтеграцію з енергетичним сектором ЄС [2]. Декарбонізація енергетики набуває більшого впливу з точки зору запобігання змін клімату, що вливає на формування балансу енергогенеруючих потужностей. Прийняття Паризької кліматичної угоди ставить перед міжнародною спільнотою завдання щодо відповідального ставлення до нових цілей протидії змінам клімату та інтенсифікації зусиль, у тому числі Україною [5]. енергетичний відновлювальний сонячний київ

Важливу роль у формування нової енергетичної політики будуть відігравати сонячна та вітрова енергетика, а також інші відновлювальні джерела, що продукують найменшу кількість викидів парникових газів. Задоволення сучасних потреб енергетичного сектору у земельних ділянках для будівництва відповідних об'єктів може бути здійснене за рахунок земель різних категорій. Будівельні майданчики для спорудження теплоелектростанцій будуть розміщені поблизу населених пунктів і промислових вузлів з гострим дефіцитом генеруючих потужностей. У випадку відсутності таких, буде здійснюватися викуп або оренда земельних ділянок непридатних для господарювання відповідно до вимог земельного законодавства.

Зокрема, для зеленої енергетики можна використати землі аеродромів, що не використовуються в повному обсязі, передати їх в оренду відповідному кваліфікованому підприємству для подальшої генерації та розподілу електроенергії.

Адже аеропортова інфраструктура задіяна не лише в питаннях забезпечення авіаційних пасажирських та вантажних перевезеннях, але здійснює й іншу неавіаційну діяльність, яка є запорукою додаткового еколого-економічного ефекту від діяльності авіапідприємства [3].

Проектування «зелених зон» на авіапідприємствах України - це вкрай потрібне інноваційне рішення для збереження, захисту, охорони природних ресурсів та скорочення негативного впливу на цілісність екосистеми. Важливим інструментом забезпечення функціонування таких зон є формування ефективної системи екологічного менеджменту, запровадження та гармонізація екологічної політики з урахуванням конкретних умов функціонування.

Важливу роль у створенні «зелених зон» відіграє державно-приватне партнерство, яке виступає у ролі інституційно-організаційного альянсу державної влади й приватного бізнесу.

Метою даного співробітництва є реалізація суспільно важливих проектів, які би стали запорукою удосконалення та розвитку стратегічно важливих галузей економіки на державному, регіональному та локальному рівнях. Зокрема, мова йде про впровадження єдиних міжнародних норм та правил, зокрема дотримання положень ІКАО, для функціонування високопродуктивної авіаційної галузі, як однієї із визначальних складових національної транспортної системи, яка є запорукою стабільного соціально-економічного розвитку країни. Серед найбільш застосовних проектів систем відновлювальних джерел енергії є фотоелектричні сонячні системи - SolarPVsystem, що перетворюють сонячне світло в електрику. На сьогоднішній день встановлено фотоелектричні системи в більш ніж 100 аеропортах по всьому світу та є одними із найкращих універсальних систем, що добре підходять і є оптимальними для багатьох існуючих проектів аеропортів завдяки великим горизонтальним поверхням [6].

Міжнародний аеропорт Cochin став першим в Індії і в світі по застосуванню лише сонячної енергії. Впродовж наступних 25 років на території аеропорту прогнозується скоротити викиди вуглецю на 300 тис. т, що еквівалентно посадці трьох мільйонів дерев.

Аеропорт «Stevens Point» у США теж використовує сонячну енергію та вітряки для зменшення споживання вичерпних природних запасів. Міжнародний аеропорт Денвер у США справді можна назвати «зеленим». Тут розроблено спеціальну стратегію, яка дає змогу поетапно скорочувати шкідливі викиди в атмосферу. Авіапідприємство використовує сонячну енергію для обігрівання терміналів та живлення навігаційних приладів [4]. Фотоелектричні системи дозволяють використовувати сонячну енергію для живлення споруд та будівель або зарядних станцій для електромобілів на паркувальних майданчиках, а в майбутньому і автомобільного парку аеропорту, що працюють на електричній тязі.

Для більшості аеропортів фотоелектричні системи є економічними й технічними засобами для збільшення частки відновлюваних джерел енергії в енергопостачанні. При цьому необхідно дотримуватися чітких правил експлуатаційної безпеки SolarPVsystem.

Зростання індустрії сонячної енергетики спонукало розробників підійти до аеропортів з пропозицією розміщення сонячних установок завдяки наявності доступного, відкритого простору та високих показників використання електроенергії. Проте авіаційне співтовариство запевняє, що необхідні більш детальні дослідження проблем, які виникають під час установки систем, зокрема відблиски сонячних променів, радіолокаційні перешкоди, різного частотного спектру електромагнітні завади. Зокрема, при проектуванні та встановленні сонячних електростанцій необхідно детально вивчити питання висотних обмежень та особливості програм управління середовищем на території аеродрому та приаеродромній території. Такий підхід є основою зменшення небезпеки, що може бити створена птахами й дикими тваринами, які можуть мешкати на території аеропорту або в його околицях. Саме тому заходи зі зменшення цього негативного впливу ґрунтуються здебільшого на еколого-економічних принципах.

У процесі обґрунтування засад енергетичної безпеки держави в контексті реалізації енергозберігаючої моделі розвитку економіки України й удосконалення напрямів впровадження та використання сучасних систем відновлювальних джерел енергії розглядаються технічні особливості та перспективні показники життєвого циклу сонячної електростанції на незатребуваній земельній ділянці аеродрому Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни).

На рис. 2-3 представлена веб-картографічна проекція з визначеними межами контрольованої зони аеродрому «Київ» (Жуляни). За допомогою програми Helioscope було виділено трапецієвидний полігон в межах контрольованої зони аеродрому «Київ» (Жуляни), який відображає потенційне місцезнаходження для встановлення системи сонячних батарей - Solar PvSystem. При цьому розраховується гіпотетична висота модуля відносно рівня землі, нахил кута, азимут. Також відбувається автоматичний розрахунок приблизної площі сонячної станції, який дорівнює 39, 29 га.

Рис. 2 Веб-картографічна проекція аеродрому «Київ» (Жуляни) із спроектованою системою сонячних батарей [7]

Рис. 3 Веб-картографічна проекція аеродрому «Київ» (Жуляни) із спроектованою системою сонячних батарей в реальному часі в програмному продукті Helioscope [7]

За попередніми аналітичними розрахунками запропоновано два варіанта генерації сонячної електроенергії: за «зеленим тарифом» та для власного споживання аеропортом. Деталізований опис варіантів генерації станції зображений на рис. 4.

Рис. 4 Складові генерації сонячної електроенергії в контексті майбутнього проекту на території Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни)

Таким чином відповідно до варіанту генерації та споживання електроенергії сонячна електростанція може функціонувати в двох режимах:

1. Власне споживання:

При застосуванні першого варіанту відбувається використання згенерованої електроенергії для власних потреб у повному обсязі та продаж по «зеленому тарифу» разі її залишку. Якщо кількість згенерованої електроенергії не забезпечує потреби аеропорту, здійснюється додаткова закупівля електроенергії із загальної мережі.

2. Продаж всієї електроенергії по «зеленому тарифу»:

У даному випадку вся згенерована електроенергія потрапляє на продаж по денному та «зеленому тарифу», а для власних потреб закупівля електроенергії відбувається із загальної мережі в залежності від обсягів споживання. При цьому буде прослідковуватися економічна вигода, як потенційна можливість отримання підприємством прибутку у вигляді різниці між коштами, які отримали в результаті продажу електроенергії вдень по найвищому тарифу і коштами, які витратили на закупівлю електроенергії вночі за найнижчою ціною.

Відповідно до передпроектного розрахункового звіту за допомогою програмного продукту Helioscope було здійснено імовірнісний аналіз та систематизацію даних щодо показників ефективності енергії на виході масиву та енергії, що входить в мережу, а також визначено максимальну потенційну потужність масиву за рік з окремим розподілом по місяцях (рис. 5, 6, 7).

Рис. 5 Аналіз показників ефективності енергія на виході масиву (Earray (MWh) та енергії, що входить в мережу (E Grid (MWh) за розрахунковими даними програми Helioscope [7]

Рис. 6 Максимальна потенційна потужність масиву розрахована за допомогою програмного продукту Helioscope за рік з окремим розподілом по місяцях [7]

Рис. 6 Аналіз загального річного споживання електроенергії в відсотках

Важливо відмітити, що річний графік споживання та генерації дозволяє енергоменеджерам підприємства оптимізувати та передбачати необхідні об'єми електроенергії для закупівлі в енергопостачальних компаніях.

Також для Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) одним із варіантів еколого-економічного механізму вирішення питань енергоспоживання є заміщення електроенергії з зовнішньої електромережі дешевою електроенергією з власної мережевої сонячної електростанції. Дані, що розміщені на рис. 7 є об'єм заміщення електроенергії, в залежності від характеру споживання і складає 46-54% у весняно-літній та 45-55% в осінньо- зимовий періоди.

Рис. 7 Споживання енергії під час літнього та зимового періоду

Показники з діаграми на рисунку 7 свідчать про те, що функціонування сонячної електростанції на території аеропорту буде забезпечено у повному обсязі як під час літнього і під час зимового сезонів, не дивлячись на різні періоди світлового дня.

Досліджуючи встановлення СЕС «Жуляни» для власного споживання електроенергії фахівці дійшли висновку, що орієнтовна вартість такої електростанції буде становити близько 180 000 000 грн. Беручи до уваги все вище викладене, термін окупності із врахуванням того фактору, що вартість електроенергії становить 3,6 грн/кВт, без врахування її зростання, можна розрахувати за формулою:

Рр = W / 3,6 * N (1)

де, Pp - Термін окупності;

W - Вартість СЕС грн.;

N - Потужність, що генерується;

3,6 - Тариф за електроенергію грн/кВт.

Отже, числовий розрахунок терміну окупності:

Pp = 180 000 000 / 3,6 * 42 189 812= 1,6

Враховуючи термін окупності 1 рік і 6 місяців, станція згенерує 42 189 812 кВт/год електроенергії, що еквівалентно 151 883 323 грн по тарифу, який діє на теперішній час без урахування можливих підвищень тарифів у майбутньому.

Важливим є той факт, що після облаштування, сонячна електростанція покриває орієнтовно 47% енергії, яка споживається підприємством протягом року, рис. 8. В залежності від характеру споживання середньорічний показник у світлу пору доби буде становити 45%, при цьому в нічний період часу середньорічний показник споживання енергії буде становити 55%. Проте всі показники інтенсивності використання електроенергії як вдень, так і вночі будуть змінюватися відповідно до потреб і завантаженості аеропорту. А тому і плани заміщення електроенергії із власної сонячної електростанції чи загальної мережі будуть різними в залежності від обсягів добового споживання.

Рис. 8 Споживання енергії після встановлення СЕС для власних потреб

Отже, собівартість сонячної електроенергії після 1 року і 6 місяців експлуатації буде становити 180 000 000/31 642 338 = 4,3 грн./кВт*год, що є дещо більшим показником ніж діючий тариф - 3,60 грн/кВт*год. Проте у випадку продажу електроенергії по «зеленому тарифу» вдень вартість якої складає €0,163/кВт-год або ж 6,55 грн/кВт*год відповідно до рішень Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) розрахованих на період з 2020 року по 2024 рік [8], різниця яка складе 0,7 грн. не матимете значного впливу на ефективність показників прибутковості від роботи сонячної електростанції.

Такі показники дозволяють знизити поточні витрати на електроенергію та підвищити енергоефективність, можливість впливати на ціну електроенергії, а також зміцнити енергетичну незалежність країни та підприємств.

Висновки

Сучасні енергетичні ресурси країни не в повній мірі забезпечують потреби громадян та підприємств у великих містах, а також інших населених пунктах. Через своє економічне, гуманітарне і геополітичне значення, об'єкти енергетичної інфраструктури є особливо частими цілями російської агресії.

Та не дивлячись на це слід пам'ятати, що Євроінтеграція є стратегічним пріоритетом розвитку України, української енергетики, економіки та інших галузей. Враховуючи, що Європейський Союз затвердив так звану «Зелену угоду», для забезпечення ефективної, стійкої та конкурентоспроможної економіки, а також визначення засобів для перетворення Європи на перший у світі кліматично нейтральний континент до 2050 року,.

Досягнення такої мети вимагає взаємопов'язаних дій усіх секторів економіки, основними з яких можемо вказати наступні:

- інвестування у екологічно-чисті технології;

- сприяння інноваціям в промисловості;

- впровадження більш чистого, більш дешевого, більш

здорового виду приватного та громадського транспорту;

- декарбонізацію енергетичного сектору;

- забезпечення підвищення рівня енергоефективності

будівель і споруд;

- співпрацю з міжнародними партнерами з метою

удосконалення глобальних екологічних стандартів.

Така дорожня карта «Зеленої угоди» змушує працівників авіаційної галузі ініціювати впровадження енергонезалежності аеропортів з перспективою розміщення сонячних установок на їх території, завдяки наявності доступного, відкритого простору та високих показників використання електроенергії.

Таким пілотним проектом в Україні може бути встановлення сонячних електростанцій на території Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни). Втілення даного проекту в життя дозволить знизити поточні витрати на електроенергію, підвищити енергоефективність, а також впливати на ціну електроенергії, зміцнюючи енергетичну незалежність країни і забезпечуючи необхідною кількістю електроенергії прилеглі райони.

Література

1. Про альтернативні джерела енергії: Закон України від 2003 № 555-IV-BP. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15 (дата звернення: 12.2019).

2. Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність»: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. № 605-2017-р-КМ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/605-2017-%D 1%80

3. Новаковський Л.Я., Шквир М.І. Землекористування енергетики. - К.: Урожай. - 2009. - 240 с.

4. Скрипник Л.Р. Екологобезпечне використання земель авіаційного транспорту. Дисертація на здоб. ступеня докт. філософії спец. 051 «Економіка». - 2020. - 287 с.

5. Andriy Mishchenko, Alper Dalkzran, Iryna Novakovska, Liliia Skrypnyk, Nataliia Ishchenko. Environmentally sustainable airportdevelopment: Ukrainian case of decarbonization. Aircraft Engineering and Aerospace Technology, 2022 Vol.94 [ISSN 1748-8842] [DOI 10.1108/AEAT-06-2022-0154]

6. ICAO. A Focus on the production of renewable energy at the Airport site. URL: https://www.icao.int/environmental-protection/Documents/Energy%20at%20Airports.pdf

7. HelioScope. Solar panels system - IA Kyiv. 2023. URL: https://app.helioscope.com/projects/3575524/reports/11072351

8. Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних. 2022. URL: https://www.nerc.gov.ua/

References

1. Zakon Ukrayiny “Pro al'ternatyvni dzherela enerhiyi”: vid 20 lyutoho 2003 № 555-IV-VR. [Law of Ukraine “On alternative energy sources” from Februaey 20, 2003 № 555-IV-BP]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15 [in Ukrainian].

2. Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayiny “Pro skhvalennya Enerhetychnoyi stratehiyi Ukrayiny na period do 2035 roku «Bezpeka, enerhoefektyvnist', konkurentospromozhnist'” vid 18 serpnya 2017 № 605-2017-r-KM. [Decree of the Cab. of Min. of Ukr. “On the approval of the Energy Strategy of Ukr. for the period up to 2035 "Security, energy efficiency, competitiveness": from August 18, 2017 № 605-2017-р-КМ.] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retr. from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/605-2017-%D1%80 [in Ukrainian].

3. Novakovskiy, L.Ya. and Shkvyr, M.I. (2009). Zemlekorystuvannya enerhetyky [Land use of energy]. K.: Urozhay. 240. [in Ukrainian].

4. Skrypnyk, L.R. (2020). Ekolohobezpechne vykorystannya zemel' aviatsiynoho transportu.[Ecologically safe use of air transport lands]. Dysertatsiya na zdob. stupenya dokt. filosofiyi spets. 051 «Ekonomika». 287 [in Ukrainian].

5. Andriy Mishchenko, Alper Dalkzran, Iryna Novakovska, Liliia Skrypnyk, Nataliia Ishchenko. Environmentally sustainable airportdevelopment: Ukrainian case of decarbonization. Aircraft Engineering and Aerospace Technology, 2022 Vol.94 [ISSN 1748-8842] [DOI 10.1108/AEAT-06-2022-0154]

6. ICAO. A Focus on the prod. of renewable ener. at the Airport site. URL: https: // www.icao.int/environm.-protect./ Documents/ Energy% 20at% 20 Airports.pdf

7. HelioScope. Solar panels system - IA Kyiv. 2023. URL: https://app.helioscope.com/ projects/3575524/reports/11072351

8. National Commission for State Regulation of Energy and Utilities. 2022. URL: https://www.nerc.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru