Реалізація стратегії розвитку гідроенергетики України до 2030 року

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ ДО 2030 РОКУ

Поташник С.І., професор, Герой України, голова правління

ВАТ „Укргідроенерго”

Сформульовано стратегію розвитку гідроенергетики України до 2030 року та основні напрямки її реалізації.

Worded strategy of the development of hydro energy of Ukraine before 2030 year and main trends to its realization.

Формування загальної стратегії енергетики України випливає з довгострокових ціулей, що стоять перед галуззю:

- забезпечення енергетичної безпеки держави;

- максимальне задоволення зростаючих потреб споживачів;

- одержання прибутку від енерговиробництва;

- мінімізація впливу на природне і соціальне середовище.

Політика держави при вирішенні цих завдань базується на таких головних засадах, які зафіксовані в Розпорядженні Президента країни та постановах Уряду:

- Зниження паливної залежності, у зв'язку з чим поновлювані джерела відіграють особливо важливу роль у структурі генеруючих потужностей.

- Забезпечення необхідної гнучкості і стійкості енергосистеми завдяки збалансованої структури потужностей.

- Інтеграція з європейською енергосистемою та підвищення експорту енергії гарантованої якості.

- Вирішення екологічних і соціальних проблем при виробництві гідроелектроенергії.

В значній мірі заявленим вище вимогам відповідає гідроенергетика, одна з важливих підгалузей, що має унікальні маневрові та мобільні властивості (на фото 1 - 5 зображені деякі гідроенергетичні об'єкти України).

Функціонування ГЕС та ГАЕС, як відомо, має стратегічну цінність для енергетики, забезпечують стійку роботу енергосистеми, якість електроенергії при мінімальному впливі на навколишнє середовище та мінімальних фінансових витратах завдяки цілій низці своїх особливостей. У першу чергу, це:

1. Спроможність швидкого (1-2 хвилини) набору потужності, регулювання частоти в енергосистемі та реагування на коливання навантаження.

2. Відновлюваність природних енергоресурсів, що сприяє збереженню надр та навколишнього середовища в цілому.

3. Комплексність, що дає можливість, вирішуючи важливу задачу виробництва гідроелектроенергії, одночасно використовувати гідроенергетичні вузли для промислового та комунального водопостачання, водного транспорту, автодорожних та залізнодорожних переходів, рибництва, рекреації та ін.

4. Висока освоєність технології та автоматизація, що визначає максимальну маневреність, мінімальні експлуатаційні витрати та безпечні умови праці.

5. Роль водосховищ, як фактора, що знижує негативний вплив на соціальне середовище таких стихійних явищ, як повені та регулювання річного стоку.

В Україні функціонують потужні гідроелектростанції Дніпровського каскаду: Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпровська, Каховська та, поки що єдина, гідроакумулююча електростанція, Київська. На другій по величині річці, Дністрі, працюють Дністровські ГЕС1 і ГЕС2.

Встановлена потужність великих ГЕС, що входять до відкритого акціонерного товариства „Укргідроенерго” 4600 МВт. Експлуатуються, крім того, малі ГЕС загальної потужності 93 МВт.

В цілому в балансі потужності енергосистеми України гідроелектростанції складають до 8%, що характеризує вкрай неоптимальну структуру генеруючих потужностей, виходячи зі світової практики відповідно 15-20%, та обумовлює дефіцит як маневрових, так і регулюючих енергоджерел.

Виходячи із аналізу існуючого стану енергетики та гідроенергетики, прогнозу енергоспоживання, сформульовані наступні стратегічні орієнтири розвитку гідроенергетики: якнайбільше наповнити енергосистему маневровими гідроенергетичними потужностями, з тим, щоб практично в повному обсязі виконувати регулюючі функції в енергосистемі і забезпечувати її стабільну роботу та найбільш економічний режим роботи устаткування ТЕС і АЕС.

Для цього, по-перше, планується забезпечити введення нових пікових потужностей та гідроенергооб'єктах і, по-друге, провести реконструкцію діючих гідростанцій з метою продовження їх ресурсів, потужності та виробництва.

Фото 1. Дніпрогес

Фото2. Будівництво Дністровської ГАЕС

Фото 3.Київська ГАЕС

Фото 4.Канівська ГЕС

Фото 5.Машинний зал Дністровської ГЕС

гідроенергетика україна стратегія

Ці стратегічні завдання гідроенергетики планується здійснювати поетапно, враховуючи необхідність:

на 1-му етапі

- реконструкції всіх діючих ГЕС „Укргідроенерго”;

- ліквідації дефіциту маневрових потужностей шляхом завершення будівництва Ташлицької, Дністровської, Канівської ГЕС;

- вирішення проблем малої гідрогенерації в контексті локальних проблем енергозабезпечення і водопостачання.

на 2-му етапі

- подальшого використання гідравлічних джерел енергії в західних регіонах країни і комплексі з протиповіневими заходами, створюючи передумови стабільної паралельної роботи з енергооб'єднаннями UCTE.

Зважаючи на те, що великі ГЕС України експлуатуються вже понад 40 років, в 1996-2002р.р. проведено перший етап їх реконструкцій за участю Світового Банку. Головні цілі реконструкції:

- продовження терміну надійної і ефективної експлуатації гідростанцій на 30-40 років;

- введення 260 МВт додаткової пікової потужності та зростання виробництва гідроелектроенергії на 235 млн.кВт.год;

- підвищення надійності експлуатації гідроспоруд, безпеки гребель, створення автоматизованих систем контролю їх стану в режимі реального часу;

- покращення екологічної ситуації в басейні Дніпра та якості води в Дніпрі.

Ми і на далі сподіваємось на плідну співпрацю з Світовим Банком. Відповідна угода щодо реалізації другого етапу Проекту реабілітації Дніпровських та Дністровських ГЕС та ГАЕС підписано 19 вересня між Україною та Світовим Банком.

Протягом 2007-2017 років планується повністю завершити заміну та модернізацію всього основного та допоміжного обладнання на діючих ГЕС та ГАЕС, що дозволить підвищити їх потужність в цілому, з урахуванням успішного виконання в 1996-2002 р.р. програми 1-го етапу реконструкції ГЕС, на 350 МВт, суттєво покращити екологічну ситуацію в басейнах річок Дніпра та Дністра, а також значно підвищить надійність та якість роботи ГЕС та ГАЕС і всієї енергосистеми загалом. При цьому в повній мірі використовується світовий досвід провадження найсучаснішого обладнання, систем діагностики, захисту та автоматичного управління гідроенергетичним обладнанням та гідроспорудами на основі мікропроцесорних технологій і телекомунікаційних систем.

З 2003 року значно активізовані роботи на добудові таких стратегічно важливих гідроенергетичних об'єктів з високим ступенем будівельної готовності, як Ташлицька та Дністровська ГАЕС.

Так, вже в 2006-2007 р.р. введена в дію перша черга Ташлицької ГАЕС у складі 2-х гідроагрегатів по 150 МВт кожний. В 2008 році буде введений перший гідроагрегат Дністровської ГАЕС.

Загалом встановлена потужність ГЕС та ГАЕС у 2010 році має досягти 7400 МВт, тобто збільшиться майже в 2 рази. Після 2015 року заплановано введення в дію гідроагрегатів Канівської ГАЕС сумарною потужністю 1000 МВт, добудову якої на даний час відновлено, що також вирішить цілу низку проблем в енергосистемі України.

Використання потенціалу малих річок має дуже важливе значення для надійного енергопостачання місцевих споживачів. Враховуючи те що експлуатація малих ГЕС супроводжується мінімальним вплив на оточуюче природне середовище, а також має кращі економічні властивості і соціальну значимість порівняно з іншими нетрадиційними відновлюваними джерелами енергії. Уряд України поставив завдання докорінно змінити ситуацію щодо малої гідроенергетики, тобто забезпечити її активне відродження і розвиток. Виконання програми реконструкції діючих малих ГЕС та відбудова непрацюючих станцій забезпечить введення на цих енергооб'єктах більше 100 МВт потужності.

Освоєння гідропотенціалу західного регіону, а саме будівництво ГЕС на ріках Тисі і Дністер обгрунтовується

- наявністю власних запасів гідроенергії розташованих у безпосередній близкості до західних кордонів, що відкриває сприятливі можливості для експорту електроенергії;

- дифіцитом електроенергії в Закарпатському регіоні і практичній відсутності власних її виробників (5-6%), що знижує гарантії надійного енергозабезпечення;

- можливістю одночасного вирішення протиповіневого захисту, що є також в край актуальною задачею державної ваги;

- можливим експортом електроенергії.

Нові ГЕС, що планують будувати на Тисі та Дністрі з їх притоками, додадуть енергосистемі 1200 МВт пікової потужності та забезпечить приріст виробництва електроенергії майже 4 млрд.кВт.год.

В цілому до 2030 року сумарна потужність гідроелектростанцій України збільшиться з 3600 МВт до 10460 МВт (що становитиме близько 15-19% від загальної потужності ОЕС), і забезпечить необхідні регулюючі потреби в енергосистемі.

Наші плани є цілком реальними і базуються на виважених розрахунках, як технічних так і фінансових. Ми маємо потужну виробничу базу, висококваліфіковані кадри, великий науково-технічний потенціал, потужні вітчизняні заводи-виробники всього необхідного обладнання, проектні та будівельно-монтажні організації, позитивний досвід реалізації масштабних проектів і підтримку збоку держави.

Размещено на Allbest.ru