Основи будови та експлуатації акумуляторних батарей

На батареях, призначених для використання як буферної групи, по периметру ящика червоною фарбою наноситься горизонтальна смуга товщиною 50 мм.

На резервних батареях по периметру ящика наноситься біла смуга шириною 50 мм.

Висновки до розділу

У цьому розділі наведена загальна характеристика різних видів маркування АКБ та розкривається зміст умовних позначень.

Навчальний тренінг. Основні поняття і терміни

Маркування, знаки полярності, тип батареї, дата виготовлення, виробник.

Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Які позначення повинні бути на кожній акумуляторній батареї?

2. Які позначення наносяться на акумуляторну батарею у військових частинах?

Розділ 9

КОНТРОЛЬ ЗА АКУМУЛЯТОРНИМИ БАТАРЕЯМИ

Технічний стан та утримання акумуляторних батарей повинні відповідати вимогам керівництва, настанов та інструкцій.

Відповідно до індивідуальної документації перевіряються номерний облік акумуляторних батарей, рік випуску і дата постачання на машину, час і вид проведеного останнього обслуговування (формуляр машини).

На машинах повсякденної експлуатації перевіряються:

- стан акумуляторних батарей. Натиснути кнопку стартера - напруга повинна бути не нижчою 16-17 В

(27 В). Зарядний струм не раніше ніж через 15 хвилин після роботи двигуна повинен становити 20-45А, що відповідає ступеню зарядженості батарей на 75-90 %;

- пошкодження клем, тріщини мастики та дерев'яного ящика, корозія скоб та корзини не допускається;

- густина електроліту та визначається відсоток розрядженості акумуляторних батарей.

Контроль за наявністю, станом і обліком акумуляторних батарей в підрозділах здійснюють:

1 Командир роти (батареї) - не менше ніж один раз на місяць.

2 Командир взводу - не менше ніж один раз на 2 тижні.

Висновки до розділу

Розділ дає відповідь на запитання, хто відповідає за технічний стан акумуляторних батарей, що перевіряється, і терміни перевірки посадовими особами.

Навчальний тренінг. Основні поняття і терміни

Термін перевірки, обсяг перевірки акумуляторних батарей, технічний стан.

Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Що перевіряється на акумуляторній батареї?

2. Хто здійснює контроль акумуляторних батарей?

3. Терміни перевірки акумуляторних батарей у підрозділах.

Розділ 10

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПОВОДЖЕННІ З АКУМУЛЯТОРНИМИ БАТАРЕЯМИ

10.1 Загальні положення

Під час роботи з акумуляторними батареями обслуговуючому персоналу необхідно пам'ятати, що отруйна дія на організм свинцю та його окислів, подразнювальна дія на слизову оболонку та дихальні шляхи аерозолів сірчаної кислоти, агресивність сірчаної кислоти під час потрапляння на шкіру, вибухонебезпечність гримучого газу, можливість ураження струмом під час роботи з електроустановками вимагають суворого дотримання правил техніки безпеки.

До роботи з акумуляторними батареями допускаються спеціально навчені особи, які вивчили ці рекомендації, правила техніки безпеки і склали залік.

Перед початком роботи потрібно перевіряти справність робочого одягу, а також наявність індивідуальних засобів захисту, нейтралізуючих розчинів і медикаментів.

Робочий інструмент, спецодяг, засоби захисту, пристрої та допоміжні матеріали повинні зберігатися справними, під час роботи їх потрібно розміщувати у безпечному місці та зручному для використання порядку.

Під час технічного обслуговування, розбирання та ремонту акумуляторних батарей, щоб уникнути опіків і забруднення рук сполуками свинцю, необхідно одягти кислотостійкий костюм, гумові чоботи, гумові хімічно стійкі рукавиці і фартух із кислотостійкого матеріалу.

Під час роботи з розплавленим свинцем, зварювання свинцевих деталей, приготування заливної мастики та заливання акумуляторних батарей необхідно додатково одягти захисні окуляри і брезентові рукавиці.

Перед розбиранням акумуляторну батарею спочатку необхідно розрядити, а потім злити електроліт.

Під час видалення заливної мастики для її пом'якшення не можна користуватися відкритим полум'ям, наприклад паяльною лампою. Мастику потрібно видаляти за допомогою електропаяльника з насадкою або нагрітої металевої лопатки.

Плавлення свинцю і зварювання свинцевих деталей дозволяється лише на робочих місцях, обладнаних вентиляцією. Обслуговуючий персонал повинен користуватися респіраторами, а під час електрозварювання деталей - ще й захисними окулярами з темними світлофільтрами.

Під час додавання металевого свинцю до тигля із розплавленим свинцем необхідно одягати захисні окуляри із безколірними світлофільтрами та опускати свинець плавно і обережно, не допускаючи його викиду, що може призвести до опіків обличчя і очей.

Під час потрапляння вологи і масла у розплавлений свинець або у заливні форми гарячий свинець може розбризкуватися. Тому під час відливання свинцевих деталей категорично забороняється охолоджувати їх водою, а також зливати розплавлений свинець у сирі непрогріті форми, Під час приготування заливної мастики і заливання нею акумуляторних батарей, щоб уникнути опіків, потрібно одягати захисні окуляри з безколірними світлофільтрами та брезентові рукавиці.

Робоче місце для розплавлення мастики повинне бути обладнане витяжною вентиляцією.

Роботи з акумуляторними батареями необхідно виконувати в ізольованих приміщеннях із дотриманням нижчевикладених вимог безпеки.

Усі особи, причетні до роботи з акумуляторними батареями, повинні пройти спеціальний інструктаж із техніки безпеки.

У разі потрапляння електроліту або кислоти на шкіру необхідно негайно змити їх водою, 10 % розчином соди чи нашатирного спирту.

Закінчивши роботу з акумуляторами, перед вживанням їжі потрібно прополоскати рот і старанно вимити руки гарячою водою з милом. Заходити в їдальню в спецодязі забороняється. Щоденно вранці після завершення роботи та ввечері необхідно чистити зуби.

На робочих місцях повинні бути аптечки з йодом, ватою, марлею та 10 % розчинами соди й нашатирного спирту.

Питну воду необхідно зберігати у шафі в закритій ємності.

У робочих приміщеннях забороняється палити, а також зберігати продукти харчування.

Після закінчення кожної зміни необхідно робити вологе прибирання підлоги, столів, верстаків та інструментів.

При акумуляторному цеху повинні бути обладнані роздягальня та вмивальня із шафами для зберігання одягу повсякденного використання і окремо - спецодягу.

Забороняється транспортувати акумуляторні батареї вручну (незалежно від їх кількості).

В акумуляторних та зарядних приміщеннях повинні бути вікна, що відчиняються.

Підлога робочого приміщення (акумуляторного цеху), де ремонтуються акумулятори, повинна бути цегляною або бетонною, неслизькою та без вибоїн.

Покриття стелажів, стін і підлоги повинні бути кислототривкими, а поверхня стін, крім того, - гладенькою, висотою не менше ніж 1,75 м.

Поверхня робочих столів, на яких розбирають і складають акумуляторні батареї, повинна бути рівною, без щілин і тріщин, а покриття стійким проти сірчаної кислоти.

Свинцевий порошок, глет і сурик для акумуляторних майстерень потрібно доставляти у металевій, герметично закритій тарі й зберігати в окремому приміщенні.

Непридатні пластини, свинець та його відходи необхідно зберігати в окремому ящику, що закривається.

В акумуляторному цеху обов'язково повинен бути водопровід, щоб у разі потрапляння кислоти на шкіру її можна було змити.

Електропроводка в акумуляторній майстерні повинна бути герметичною й виконуватися в металевих трубах, покритих асфальтовим лаком. Освітлення акумуляторного цеху й зарядного приміщення, а також зарядна установка повинні бути вибухонебезпечного виконання. У зарядному приміщенні не можна встановлювати генератори й відкриті електродвигуни. Воно повинне бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією для видалення шкідливих газів, що виділяються під час заряджання акумуляторів. У приміщенні категорично забороняється палити й користуватися відкритим вогнем, оскільки водень, який виділяється під час заряджання акумуляторів, сполучаючись із киснем повітря, утворює гримучий газ, що легко вибухає.

Тріщини в мастиці акумуляторних баків потрібно згладжувати металевим предметом. Не допускається розплавляти мастику на діючій батареї полум'ям паяльної лампи, оскільки гази, що містяться в акумуляторі, можуть вибухнути.

Електроліт необхідно приготовляти вливанням тонкої цівки кислоти в дистильовану воду. Не можна вливати воду в сірчану кислоту, оскільки розчинення кислоти у воді супроводжується розбризкуванням, що може спричинити тяжкі опіки. Забороняється приготовляти електроліт у скляній нетермостійкій посудині, оскільки вона може луснути від теплоти, що виділяється в процесі розчинення сірчаної кислоти. Зберігати кислоту й електроліт допускається тільки лише у спеціально відведеному приміщенні, підлога та стіни якого мають кислототривке покриття.

У приміщенні для заряджання акумуляторних батарей не можна виконувати інші роботи (розбирання, складання, ремонт). Температура в цьому приміщенні повинна бути не нижчою ніж +10 °С.

У зарядному приміщенні повинні бути умивальники, бочки з 10 % розчином питної соди, а також протипожежні засоби (вогнегасники, вода, пісок, лопати тощо).

Одночасне заряджання понад десяти акумуляторних батарей повинне відбуватися в ізольованих приміщеннях зі стелажами.

Одночасне заряджання менше ніж десяти акумуляторних батарей можна виконувати в приміщеннях ремонтних цехів, але акумуляторні батареї обов'язково потрібно встановлювати у витяжній шафі. Будова шаф повинна унеможливлювати просочування водню в приміщення.

Під час заряджання акумуляторних батарей не можна користуватися навантажувальною вилкою.

З'єднувати акумуляторні батареї, що заряджаються, потрібно за допомогою освинцьованих затискачів, які щільно прилягають і виключають можливість іскріння. Забороняється з'єднувати акумуляторні батареї дротом. Зварювальні, фарбувальні роботи потрібно виконувати в окремих ізольованих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.

10.2 Інструкція з охорони праці акумуляторника

10.2.1 Загальні положення

До складу робіт, виконуваних акумуляторником, входять у тому числі й роботи з підвищеною небезпекою (відповідно до пп. 31, 32, 36, 46, 53 Переліку робіт із підвищеною небезпекою, затв. Наказом Держнаглядохорон-

праці від 26.01.05 № 15).

Під час виконання робіт із підвищеною небезпекою акумуляторник, крім цієї інструкції, повинен виконувати вимоги інструкцій підприємства, що регламентують заходи безпеки при виконання робіт певного виду.

Згідно із Законом України "Про охорону праці" (стаття 44) особи, які пройшли медичний огляд відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 45, наркологічний огляд (якщо акумуляторник належить до категорії осіб, які повинні проходити наркологічний огляд згідно з Переліком професій та видів діяльності, для яких є обов'язковими первинний і періодичний профілактичні наркологічні огляди, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.97 № 1238) та не мають протипоказань і не виконують вимоги інструкцій з охорони праці залежно від характеру порушень притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної або кримінальної відповідальності.

1.1 До роботи з акумуляторами допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли спеціальну підготовку, у тому числі на першу групу з електробезпеки.

1.2 Акумуляторники повинні пройти первинний медичний огляд при призначенні на посаду та проходити періодичні медичні огляди не рідше одного разу на 12 місяців. До роботи допускаються особи, які не мають протипоказань за станом здоров'я.

1.3 Призначені на посаду особи повинні пройти вступний інструктаж у відповідній службі. Результати інструктажу фіксуються в журналі реєстрації вступного інструктажу з охорони праці. Після цього проводяться остаточне призначення на посаду і направлення його на роботу.

1.4 Кожний призначений на посаду повинен пройти первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці. Всі акумуляторники проходять повторний інструктаж не рідше одного разу на 6 місяців. Результати інструктажу фіксуються в журналі інструктажу на робочому місці.

1.5 При призначенні на посаду і періодично, не рідше одного разу на 12 місяців, акумуляторник повинен пройти перевірку знань із питань безпеки праці за програмою, затвердженою відповідними керівними документами.

1.6 Акумуляторники зобов'язані дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку установи, виконувати режими праці та відпочинку.

1.7 Під час роботи в акумуляторній можливий вплив на персонал таких небезпечних і шкідливих виробничих факторів:

- ураження електричним струмом;

- термічних факторів (вибухи під час заряджання батарей; опіки кислотою, електролітом, розплавленим свинцем);

- наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (пари кислот, аерозолю, свинцю);

- підвищеного фізичного навантаження.

1.8 Відповідальні служби повинні забезпечити акуму-ляторника спеціальними засобами електрозахисту, спецодягом та спецвзуттям. Згідно з ДНАОП 0.00-3.06-98 «Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту» акумуляторнику повинні бути видані:

- костюм бавовняний із кислотостійким просоченням (термін носіння - 12 місяців);

- чоботи гумові (термін носіння - 12 місяців);

- рукавиці гумові (чергові);

- фартух прогумований (черговий);

- окуляри захисні закриті (до зносу).

У процесі роботи акумуляторник повинен дотримуватися правил носіння спеціального одягу, спецвзуття, користування засобами індивідуального захисту.

1.9 Акумуляторники зобов'язані знати і дотримува-тися правил пожежо- і вибухобезпеки. Завалення і засмічення приміщень, проходів не допускається.

Паління дозволяється лише у спеціально визначених і обладнаних приміщеннях для паління поза робочими місцями.

1.10 Про кожний нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом, потерпілий або очевидець нещасного випадку зобов'язаний негайно повідомити командира. Командир повинен організувати першу долікарську допомогу потерпілому, доставлення його до лікувальної установи, повідомити про це вище командування. Для розслідування нещасного випадку необхідно зберегти обстановку на робочому місці і стан обладнання такими, якими вони були під час випадку, якщо це не загрожує життю і здоров'ю оточуючих і не призведе до аварії.

1.11 Акумуляторники повинні володіти прийомами надання першої долікарської допомоги, прийомами транспортування потерпілого, знати місце розташування і вміст аптечки, уміти користуватися засобами, що знаходяться в аптечці.

1.12 Акумуляторники повинні знати і дотримуватися правил особистої гігієни.

1.13 Особи, які допустили порушення інструкції з охорони праці, притягуються до відповідальності згідно з діючим законодавством, позачерговій перевірці знань з охорони праці.

10.2.2 Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1 Упорядкувати і надягти на себе спецодяг, спец-взуття, комбінезон, гумові чоботи, приготувати гумовий фартух, прогумовані нарукавники, гумові рукавички та захисні окуляри. Волосся прибрати під головний убір.

2.2 Уважно оглянути робоче місце, привести його в порядок, прибрати усі предмети, що заважають роботі. Робочий інструмент, пристосування і допоміжний матеріал розікласти в зручному і безпечному порядку і перевірити їх справність.

2.3 Перевірити і пересвідчитися в справності облад-нання зарядних місць, стелажів, укриття шинопроводів і електролітних шлангів, вилки та електрошнура переносної електролампи.

2.4 Перевірити освітленість робочого місця і роботу систем вентиляції, наявність протипожежного інвентарю.

2.5 Перевірити наявність поблизу умивальника мила, вати в упаковці, рушника і засобів для нейтралізації кислоти або лугу при потраплянні їх на шкіру і в очі.

2.6 Акумуляторники не повинні приступати до виконання роботи при таких порушеннях вимог безпеки:

- якщо припливно-витяжна вентиляція не працює;

- при несправностях, зазначених в інструкціях заво-дів-виробників з експлуатації засобів захисту, що застосовуються, та обладнання, при яких не допускається їх застосування;

- при недостатній освітленості робочого місця;

- при несправності електропроводки і зарядних устано-вок;

- у разі відсутності розчину питної соди або розчину борної кислоти.

Виявлені порушення вимог безпеки повинні бути усунені до початку робіт, а при неможливості зробити це акумуляторники зобов'язані повідомити про них свого командира.

10.2.3 Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1 Акумуляторні роботи повинні виконуватися в спеціально виділеному приміщенні, куди повинен бути обмежений доступ людей. На дверях повинні бути вивішені знаки безпеки: "Акумуляторна", "Вогненебезпечно", "З вогнем не входити". Припливно-витяжна вентиляція акумуляторного приміщення повинна включатися за півгодини до початку зарядження батареї і відключатися після видалення всіх газів не менше ніж через півтори години після відключення зарядження.

3.2 Для переміщення акумуляторних батарей по те-риторії та у приміщенні необхідно користуватися спеціальними візками, платформа яких виключає можливість падіння батарей.

3.3 При перенесенні вручну малогабаритних акуму-ляторних батарей необхідно використовувати пристрої (захвати) і дотримуватися заходів безпеки, щоб уникнути обливання електролітом.

3.4 Переносити бутлі з кислотою, лугом і електро-літами необхідно удвох. Бутлі повинні бути надійно закріплені на ношах або інших пристроях, закриті притертими пробками і зберігатися в окремому провітрювальному приміщенні.

Рисунок 10.1 - Перенесення бутлів з кислотою на спеціально обладнаних ношах

Кислоту зберігають у скляних бутлях із притертими пробками; бутлі поміщають у плетені кошики чи ящики з двома ручками, призначеними для піднімання або перенесення. Простір між стінками і бутлем заповнюють стружкою. Зберігання кислоти дозволяється лише в один ярус. Перенесення бутлів із кислотою здійснюється на спеціально обладнаних ношах із гніздом для переміщення кошика з бутлем (рис. 10.1). Перенесення кислоти робітником на спині або перенесення двома робочими бутлів без кошиків забороняється.

3.5 Під час роботи акумуляторники зобов'язані:

- не допускати замикання клем акумуляторів металевими предметами;

- перевозити батареї на спеціальних возиках із гніздами за розміром батареї, що виключають можливість їх падіння;

- не допускати одночасного дотику до двох клем акумуляторів для запобігання короткому замиканню та іскрінню;

- перевіряти напругу акумуляторних батарей лише вольтметром;

- приєднувати клеми акумуляторів на зарядження і від'єднувати їх після зарядження при вимкненому устаткуванні зарядного місця;

- з'єднувати акумуляторні батареї освинцьованими клемами, що створюють щільний контакт та запобігають іскрінню.

3.6 Приєднувати батареї до мережі постійного струму і з'єднувати акумулятори між собою необхідно в гумових рукавичках і гумовому взутті.

3.7 За необхідності виконання роботи на струмоведу-чих частинах потрібно користуватися інструментом з ізольованими рукоятками.

3.8 Для огляду акумуляторних батарей необхідно ко-ристуватися переносними світильниками у вибухонебез-печному виконанні напругою не більше 42 В.

3.9 Для безпечного зливання кислоти потрібно вста-новлювати бутлі в спеціальні шарнірні підставки (качалки) або користуватися спеціальним сифоном.

3.10 Готувати кислотний електроліт необхідно в спе-ціальних посудинах (керамічних, пластмасових тощо), при цьому спочатку необхідно налити дистильовану воду, а потім в неї - тонким струменем кислоту.

3.11 Залиття кислоти і приготування електроліту по-трібно здійснювати в захисних окулярах і гумових рукавичках.

3.12 Відкривати посудину з лугом при приготуванні лугового електроліту необхідно обережно і без застосування великих зусиль. Для полегшення відкривання флакона, пробка якого залита парафіном, необхідно прогріти горловину флакона ганчіркою, змоченою гарячою водою.

3.13 Великі куски їдкого калію необхідно дробити, накриваючи їх чистою тканиною. Роздроблені куски їдкого калію необхідно опускати в дистильовану воду обережно за допомогою стальних щипців, пінцета або металевої ложки і перемішувати скляною або ебонітовою паличкою до повного розчинення.

3.14 Заливати готовий електроліт в акумуляторні ба-тареї необхідно через скляну лійку, заздалегідь вивернувши пробки із заливальних отворів і охолодивши електроліт до температури (35 ± 10) °С. Вимірювання рівня електроліту потрібно проводити за допомогою скляної трубки діаметром 3-5 мм.

3.15 Заряджати нові акумуляторні батареї необхідно лише після просочення пластин електролітом: для батарей із сухими зарядженими пластинами - через 3 години, а для батарей із незарядженими пластинами - через 4-6 годин.

3.16 Здійснювати контроль за ходом зарядження потрібно за допомогою контрольних приладів (термометра, навантажувальної вилки, ареометра тощо).

3.17 Проводити паяння акумуляторних батарей в аку-муляторному приміщенні необхідно не раніше ніж через 2 години після закінчення заряджання. Батареї, що працюють у режимі постійного підзаряджання, за 2 години до початку паяння потрібно перевести в режим заряджання.

3.18 Плавлення свинцю і заповнення ним форм при відливанні деталей акумуляторів, а також плавлення мастики і ремонт акумуляторних батарей повинні проводитися лише на робочих місцях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.

3.19 Акумуляторникам забороняється:

- входити в акумуляторну з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою тощо);

- працювати без спецодягу та інших засобів індивідуального захисту;

- зберігати і вживати їжу, воду та палити в акумуляторному приміщенні;

- користуватися електронагрівальними приладами;

- допускати в приміщення сторонніх осіб;

- користуватися для приготування електроліту скляним посудом;

- перемішувати електроліт, вдуваючи повітря через гумовий шланг;

- з'єднувати клеми акумуляторних батарей проводами без затискачів;

- покидати приміщення під час заряджання акумуляторів;

- проводити зарядження акумуляторних батарей при непрацюючій припливно-витяжній вентиляції;

- переносити і переміщувати однією людиною бутлі з кислотою, лугом і електролітами з відкритими пробками.

Заряджання акумуляторних батарей повинне проводитися лише при відкритих пробках і включеній витяжній вентиляції.

3.20 Не допускається зберігати і заряджати кислотні та лужні акумуляторні батареї в одному приміщенні, а також зберігати бутлі з кислотою і флакони з лугом в акумуляторному приміщенні в кількості, що перевищує добову потребу.

3.21 Перед їдою і палінням необхідно вимити руки з милом і прополоскати рот водою. Не треба допускати потрапляння оксидів свинцю на шкіру.

10.2.4 Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1 По закінченні роботи акумуляторники зобов'язані:

- упорядкувати робоче місце, протерти і прибрати інструмент і пристосування і скласти їх у відведене місце;

- вимкнути після закінчення заряджання акумуляторних батарей зарядний агрегат, очистити батареї і клеми від електроліту, протерти їх досуха, перевірити чистоту отворів у пробках батарей;

- зняти спецодяг, спецвзуття і засоби індивідуального захисту, очистити і прибрати їх у призначене для зберігання місце;

- вимити обличчя і руки теплою водою з милом, прополоскати рот, прийняти душ;

- повідомити про всі помічені під час роботи неполадки свого командира.

4.2 При передачі зміни про всі несправності доповіс-ти безпосередньому командиру або зміннику і зробити записи в змінний журнал.

10.2.5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1 У разі потрапляння сірчаної кислоти на шкіру або в очі необхідно змити її струменем води, потім промити

5 % розчином питної соди (для шкіри тіла) і 2-3 % (для очей) і доповісти про це командиру.

5.2 При потраплянні лугу на шкіру або в очі необхідно змити його струменем води, потім промити 5-10 % розчином борної кислоти (для шкіри тіла) і 2 % розчином

борної кислоти (для очей) і повідомити командира.

5.3 Пролиту сірчану кислоту потрібно засипати тир-сою, змочити розчином соди або засипати содою і витерти досуха.

5.4 У разі виявлення ознак отруєння аерозолями лугу необхідно вивести потерпілого на свіже повітря, дати йому випити молока як нейтралізуючий розчин, за необхідності, викликати бригаду швидкої допомоги.

5.5 Якщо пролито луг, то його потрібно засипати піском або тирсою, видалити пісок (ошурки) і залити це місце розчином сильно розбавленої соляної або оцтової кислоти. Потім видалити нейтралізуючий розчин кислоти, вимити підлогу і рукавички водою і протерти їх досуха.

Якщо пролита кислота, то її засипають піском (тирсою засипати не можна!), потім видаляють пісок, що просочився кислотою, і засипають поверхню содою. Соду потім також видаляють і промивають це місце великою кількістю води.

Електроліт, пролитий на стелаж, потрібно витерти ганчір'ям, змоченим у 10 % нейтралізуючому розчині, а пролитий на підлогу - спочатку посипати тирсою, зібрати її, а потім це місце змочити нейтралізуючим розчином і протерти досуха.

Розчини і речовини для нейтралізації проливів кислоти, лугу або електроліту повинні зберігатися на стелажі впродовж усього робочого часу і мати чіткі написи.

5.6 При зайнятті водню або горючих матеріалів по-трібно приступити до гасіння вогнища із залученням первинних засобів пожежогасіння. У разі неможливості ліквідації пожежі своїми силами акумуляторник повинен викликати пожежну охорону у встановленому порядку і повідомити командира.

10.3 Правила санітарії та особистої гігієни. Надання першої допомоги

Обслуговуючий персонал зарядної станції повинен твердо знати і суворо дотримуватися основних правил санітарної та особистої гігієни, уміти надати потерпілому першу медичну допомогу.

При поганій вентиляції виробничих приміщень і робочих місць, роботі без респіраторів і рукавиць, при недотриманні правил особистої гігієни може мати місце отруєння свинцем. Свинцевий пил або сполуки свинцю потрапляють в організм людини через дихальні шляхи і рідше через органи травлення внаслідок ковтання пилу під час їди або паління. У цьому випадку спостерігаються загальна млявість, втрата апетиту, недокрів'я, іноді судоми, а також захворювання нирок.

Для запобігання отруєння свинцем і його сполуками необхідно стежити за справністю вентиляції, щоденно прибирати робочі місця і стелажі. Підлога у робочих приміщеннях щоденно повинна прибиратися вологим способом. Стіни, стеля, шафи і вікна не рідше одного разу на тиждень повинні протиратися вологою ганчіркою.

Роботи, пов'язані зі свинцем і його окисами, потрібно проводити в хімічно стійких або брезентових рукавицях. Для захисту органів дихання потрібно використовувати респіратори, для зберігання яких доцільно улаштовувати особливі шафи, що герметично закриваються.

Обслуговуючий персонал повинен суворо дотримуватися правил особистої гігієни: під час роботи не палити, частіше полоскати рот кип'яченою водою, перед їдою і після закінчення роботи чистити зуби, мити руки і обличчя теплою водою з милом, зберігати і вживати їжу лише у спеціально відведених для цього місцях, після роботи приймати гарячий душ.

Спецодяг потрібно прати не рідше одного разу на тиждень. Після закінчення роботи покидати територію акумуляторної у спецодязі забороняється. Винесення спецодягу з території акумуляторної також забороняється.

Аерозолі сірчаної кислоти подразнюють верхні дихальні шляхи, особливо слизову оболонку носа. При отруєнні ними у потерпілого з'являються нежить, кашель, чхання, починають пекти і сльозитись очі, ускладнюється дихання. У тяжких випадках виникає блювання.

Для надання першої допомоги потерпілого необхідно винести із приміщення на свіже повітря, дати йому прополоскати рот 5 % розчином двовуглекислої (питної) соди і подихати парою содового розчину, після чого негайно викликати лікаря.

Сірчана кислота, що потрапила на шкіру, може викликати сильний опік, який довго не загоюється. Кислоту, що потрапила на шкіру, потрібно негайно видалити тампоном, змоченим 10 % розчином питної соди або нашатирного спирту, потім уражене місце добре промити струменем води і звернутися до лікаря.

Бризки кислоти або електроліту, що потрапили в очі, нейтралізують, промивши 5 % розчином двовуглекислої (питної) соди, і відправляють потерпілого до лікаря.

Електроліт експлуатаційної густини, що потрапив на руки або обличчя, негайно змивають водою з милом.

Під час плавлення свинцю, зварювальних робіт, приготування заливної мастики можливі опіки.

При опіках першого ступеня (почервоніння) уражене місце покрити марлею або матерією, насиченою розчином питної соди чи слабким розчином марганцевокислого калію.

При опіках другого і третього ступенів (пухирі на шкірі, глибоке ураження ділянок шкіри) необхідно накласти стерильну марлеву серветку на уражену ділянку, негайно викликати лікаря і відправити потерпілого до медичного підрозділу.

Досить сильні опіки може спричинити електричний струм. Зважаючи на особливий характер опіків, до прибуття лікаря потрібно лише покрити стерильною марлею.

При ураженні електричним струмом потерпілого необхідно якнайшвидше звільнити від дії струму.

При електричному ударі, як правило, припиняється дихання, людина втрачає свідомість, наступає параліч дихальних шляхів. У цьому випадку необхідно швидко вимкнути струмоведучу частину електроустановки, до якої доторкнувся потерпілий. Якщо це зробити не можна, потрібно негайно відділити потерпілого від струмоведучих частин. Той, хто надає допомогу, повинен одягти гумові діелектричні рукавиці або обмотати руки сухим одягом, одягти гумові діелектричні калоші або стати на суху дерев'яну дошку.

Якщо потерпілий втратив свідомість або довго перебував під дією електричного струму, йому потрібно зробити штучне дихання. При цьому потерпілому забезпечують доступ чистого повітря: знімають частину одягу, що заважає диханню, очищають рот від крові або слизу тощо. Штучне дихання рекомендується робити у теплому приміщенні. Одночасно необхідно терміново викликати лікаря.

Прийомам штучного дихання навчає персона медслужби військових частин.

Перша долікарська допомога - це комплекс простих термінових дій, спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого.

При наданні першої долікарської допомоги потрібно керуватися такими принципами: правильність, доцільність, швидкість, продуманість, рішучість, спокій, дотримуючись, як правило, такої послідовності:

- усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої атмосфери чи з приміщення, що горить, погасити палаючий одяг, дістати із води);

- оцінити стан потерпілого, визначити характер і тяжкість травми, що становить найбільшу загрозу для життя потерпілого, та послідовність заходів щодо його спасіння;

- виконати необхідні дії щодо спасіння потерпілого в порядку терміновості (забезпечити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, припинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);

- викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування потерпілого до найближчої медичної установи;

- підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника, пам'ятаючи, що зробити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар.

Людина, яка надає першу допомогу, повинна вміти: оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги насамперед той потребує: накласти пов'язку при опіку; користуватися аптечкою швидкої допомоги.

10.4 Надання першої долікарської допомоги при опіках сірчаною кислотою

Хімічні опіки виникають від впливу на тіло концентрованих кислот та лугів.

Перша допомога залежить від хімічної речовини, що спричинила опік. При ураженні концентрованими кислотами (крім сірчаної) поверхню опіку необхідно впродовж 15-20 хв змивати струменем холодної води. Сірчана кислота при взаємодії з водою виділяє тепло, що посилює опік. Ефективне змивання мильним розчином, 3 % розчином питної соди (одна чайна ложка на склянку води). Місця опіків лугами також необхідно добре промити струменем води, а потім обробити 2 % розчином оцтової чи лимонної кислоти або лимонним соком. Після того на обпечену поверхню потрібно накласти асептичну пов'язку чи прикласти серветку, змочену оброблюваним розчином.

При потраплянні на тіло людини сірчаної кислоти або лугу у вигляді твердої речовини її видаляють сухою ватою або шматочком чистої тканини. Не можна нейтралізувати луг, що потрапив у стравохід, або кислоту та промивати шлунок водою, викликаючи блювання, тому що при зворотному русі по стравоходу припікальна рідина ще раз травмує слизову оболонку і може відбутися набряк гортані. Можна дати потерпілому випити не більше трьох склянок води, розбавляючи таким чином кислоту, що потрапила в стравохід, і зменшуючи її дію. Гарний ефект дає приймання всередину молока або розбовтаних у воді яєчних білків (12 шт. на 1 літр холодної води), а потім уражене місце ретельно промивають водою, накладають суху стерильну пов'язку.

Висновки до розділу

У розділі розміщена інформація щодо якісного вивчення заходів безпеки при поводженні з акумуляторними батареями, а також інформація про тих, кого допускають до роботи з ними. А також викладені вимоги щодо застосування одягу та інструменту при обслуговуванні АКБ на різних етапах виконання робіт, описані заходи, що передбачені у випадках опіку сірчаною кислотою, та перша долікарська допомога у подібних випадках.

Навчальний треніг. Основні поняття і терміни

Інструкція про заходи безпеки, первинний інструктаж, спеціальний одяг, робочий інструмент, індивідуальні засоби захисту, нетралізуючий розчин, особиста гігієна, медикаменти, перша долікарська допомога.

Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Який робочий одяг акумуляторника?

2. Який інструмент застосовують при обслуговуванні акумуляторних батарей?

3. Чим нетралізується сірчана кислота та електроліт?

4. Які особи допускаються до роботи з акумуляторними батареями?

5. Яку першу допомогу надають при отруєнні парами сірчаної кислоти?

6. Яку першу допомогу надають при попаданні сірчаної кислоти на шкіру?

7. Яку першу дапомогу надають при опіках?

8. Яку першу допомогу надають при ударі електричним струмом?

ВИСНОВКИ

Розвиток науки і техніки розгортає нові напрямки удосконалення та нові технології виготовлення акумуляторних батарей. Особливо необхідно відмітити результати таких компаній, як: компанія Мotorola спільно з фахівцями Лос-Аламоської національної лабораторії США, NEC і Sony, які отримали нові результати щодо розроблення акумуляторів. Так, компанія Мotorola розробляє мініатюрні паливні елементи на рідкому метиловому спирті або на газоподібному метанолі, який при хімічній реакції з киснем дає електричний струм.

Компанії NEC і Sony незалежно одна від одної також шукають способи заміни електрохімічних батарей для сучасних портативних електронних пристроїв. Суть їх розробок полягає в спробі перетворити метанол безпосередньо в електроенергію за допомогою нанотехнологій із використанням форм вуглецю - фулеренів, що дозволяють вибудувати атоми в заданій геометричній формі. Найцікавіше, що для перезарядження такого паливного елемента в нього достатньо влити метилового спирту.

Виробники сонячних батарей продовжують нарощувати ефективність своїх виробів; деякі з них домоглися майже 25-відсоткового ККД (що дозволяє їм ефективно працювати навіть за відсутності прямого сонячного освітлення), хоча для масового ринку це все ще занадто дорого. Розробили навіть синтетичні волокна, які під впливом світла генерують електричний струм, достатній для живлення електронних пристроїв. На основі цього винаходу може бути створена низка матеріалів, які будуть застосовуватися у найрізноманітніших сферах.

Американські вчені, провівши дослідження, зуміли змінити структуру літій-залізофосфатного акумулятора. Внаслідок цих маніпуляцій вдалося підвищити швидкість переміщення частинок із зарядами літію більше ніж у 100 разів!

Для підвищення ефективності роботи акумулятора вчені працюють над створенням нових матеріалів для електродів. Одним із прикладів можуть бути вуглецеві нанотрубки для катода в літієвих акумуляторах.

Літієві акумулятори з новим матеріалом катода демонструють значні переваги: вони можуть мати дуже високу потужність при короткочасному розрядженні, а також можуть забезпечити довгострокове збереження енергії.

Навчальний посібник розроблений згідно з програмою підготовки офіцерів запасу на кафедрі військової підготовки з курсу будови та експлуатації матеріальної частини наземного обладнання ракетних комплексів та базових машин самохідної артилерії. У розглянутих питаннях навчальний посібник базується на теоретичних і практичних досягненнях як історії розвитку акумуляторних батарей, так і сучасних досягнень науки і техніки і розвиває та роз'яснює основи теорії накопичення та віддачі електричної енергії з використанням нових технологій і матеріалів.

У досягненні успіхів використання нових зразків акумуляторних батарей особливе значення має доведення особливостей організації експлуатації акумуляторних батарей у повсякденному використанні. Навчальний посібник містить у необхідному обсязі інформацію з усіх етапів експлуатації акумуляторних батарей від моменту отримання в підрозділ до моменту утилізації.

Навчальний посібник містить необхідну інформацію щодо заходів безпеки під час експлуатації акумуляторних батарей відповідно до вимог керівних документів та обладнання зарядних станцій під час обслуговування акумуляторів. Розглянуті питання щодо надання першої допомоги.

Автори сподіваються, що цей посібник допоможе студентам глибше вивчити питання щодо основ теорії будови та організації експлуатації акумуляторних батарей.

У навчальному посібнику використані матеріали відкритої вітчизняної та зарубіжної преси.

ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

А

Акумулятор (лат. accumulator - збирач, від accumulo - збираю, нагромаджую) - пристрій для накопичення енергії з метою її подальшого використання. Залежно від вигляду нагромаджуваної енергії розрізняють такі акумулятори: електричні, гідравлічні, теплові, інерційні.

Акумуляторна свинцева стартерна батарея - сукупність послідовно з'єднаних свинцевих акумуляторів, розміщених у спільному корпусі.

Акумуляторний шлам - сукупність дрібних кристалів і зерен двооксиду свинцю та інших домішок до електроліту, що осідають на дні акумуляторів.

АБ, що вичерпала ресурс чи втратила споживчі властивості, - АБ, непридатна для експлуатування внаслідок фізичного зносу, непоправного браку, пошкоджень або з інших причин.

Ареомметр (від грец. бсбйьт - рідкий і «...метр») - прилад для вимірювання густини рідин. Серед ареометрів розрізняють лактометри, спиртометри тощо.

В

Відпрацьовані АБ - непридатні для використання за призначенням АБ, цілі чи розламані, окремі складники, виведені з експлуатування власником АБ, чи списані відповідно до законодавств.

Відстаючий акумулятор - акумулятор повністю зарядженої АБ, номінальна ємність якого, визначена за густиною електроліту, менша від номінальної ємності решти акумуляторів АБ.

Г

Гарантійний наробіток АБ - тривалість експлуатування АБ, виражена в календарних місяцях чи в кілометрах пробігу КТЗ або в мотогодинах наробітку, впродовж якої за умови дотримання споживачем вимог експлуатаційної документації на АБ і КТЗ гарант (продавець, виробник, виконавець робіт гарантійного ТО та/або ремонту) виконує свої гарантійні зобов'язання.

Густина електроліту - маса тіла одиничного об'єму (1 м3, 1 см3); характеризує кожну речовину.

Д

Дефект - будь-яка невідповідність АБ вимогам, установленим виробником та законодавством.

Е

Електроліт (від електро... і грец. (грецький) lytos - розкладений, розчинний) - рідкі або тверді речовини і системи, в яких наявні в скільки-небудь помітній концентрації іони, що обумовлюють проходження електричного струму. У вузькому сенсі Е. називаються речовини, розчини яких проводять електричний струм іонами, що утворюються в результаті електролітичної дисоціації. Е. у розчинах поділяють на сильні і слабкі. Сильні Е. практично повністю дисоційовані на іони в розбавлених розчинах. До слабких Е. належать більшість органічних кислот і багато органічних основ у водних і неводних розчинах.

Електрорушійна сила (ЕРС) - це різниця потенціалів позитивних і негативних пластин без навантаження струмом. Залежить ЕРС в основному від густини електроліту, який знаходиться в даний момент в акумуляторі.

Експлуатаційна норма середнього ресурсу АБ - середньостатистична величина ресурсу АБ для визначених умов безпечного й економічно доцільного періоду експлуатування.

Є

Ємність (С) - це кількість електроенергії, яка віддається акумулятором при його розряджанні до допустимої напруги. Ємність залежить від кількості та розмірів пластин акумулятора, сили розрядного струму, густини й температури електроліту, а також ступеня зарядженості, технічного стану, терміну служби акумулятора і вимірюється в ампер-годинах.

Ж

Живлення струмом двох рівнів напруги - процес живлення стартера електромережею КТЗ струмом номінальної напруги 24 В, а інших споживачів електроенергії - номінальної напруги 12 В.

З

Заготовлення АБ, що вичерпали ресурс чи втратили споживчі властивості, - дії суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язані із збиранням, закупівлею, перевезенням, зберіганням та утилізуванням відпрацьованих АБ спеціалізованими підприємствами з утилізування.

Залишковий ресурс АБ - можливий середньостатистичний сумарний наробіток АБ у визначених умовах експлуатування в період від моменту контролю технічного стану до її переходу в граничний стан. Залишковий ресурс визначають відніманням величини наробітку АБ на момент контролю технічного стану від величини експлуатаційної норми середнього ресурсу АБ.

Заряджання АБ - процес накопичення електричної енергії, що приводить до зростання густини електроліту і різниці потенціалів між полюсними виводами АБ, підімкненої до джерела електричної енергії.

Зберігання АБ - утримання АБ у спеціальному відповідно до вимог законодавства приміщенні з визначеними виробником умовами мікроклімату, режимами контролю і підтримування технічного стану для забезпечення її збережуваності впродовж установленого виробником терміну.

Зсув активної маси - відпадання дрібних частинок (кристалів і зерен двооксиду свинцю) та інших кладників (активної маси) від позитивних електродів акумулятора.

Л

Лужний акумулятор - електричний акумулятор, в якому активною масою негативного електрода є пластина з пористого заліза або кадмію, позитивного електрода - нікелевий каркас, заповнений окислом нікелю, електролітом - 20 % розчин їдкого калі. 

Н

Напруга (U) - це різниця потенціалів позитивних і негативних пластин при проходженні струму через акумулятор.

Наробіток - тривалість чи обсяг роботи АБ, виміряний у календарних місяцях, кілометрах пробігу КТЗ чи мотогодинах.

Номінальна ємність (С) - кількість електрики в

20 ампер-годинах, яку повинна віддати повністю заряджена АБ зі струмом величиною (0,05 С ± 2 %) і зменшенням напруги на 20 полюсних виводах АБ до величини (10,5 ± 0,05) В.

Номінальна напруга АБ - різниця потенціалів між різнойменними полюсними виводами повністю зарядженої АБ за умови, що електромережа КТЗ живить лише контрольно-вимірювальні прилади КТЗ.

П

Перемичка - свинцева струмопровідна деталь, що з'єднує акумулятори АБ.

Підзаряджання - процес систематичного заряджання АБ із метою компенсації втраченої електричної енергії для живлення споживачів електроенергії зі складу КТЗ.

Полярність АБ - здатність АБ проявляти властивості джерела постійного струму відповідно до замаркованих знаками "+" і "-" її полюсних виводів.

Приймальний пункт - стаціонарний або пересувний відокремлений підрозділ виробника АБ чи спеціалізованого підприємства з утилізування, який здійснює операції із заготовлення АБ, що вичерпали ресурс чи втратили споживчі властивості іншим чином.

Р

Резервна ємність АБ - запас ємності, виміряний

у хвилинах тривалості розряджання АБ струмом

(25 ± 0,25) А до величини напруги на полюсних виводах (10,5 ± 0,05) В.

Ремонт - операція чи комплекс операцій із відновлення справності та/або роботоздатності та з поновлення ресурсу АБ.

Ресурс - сумарний наробіток АБ від початку її експлуатування чи поновлення після ремонту до переходу в граничний стан, виміряний у календарних місяцях, кілометрах пробігу КТЗ чи мотогодинах.

Розряджання АБ - процес віддачі електроенергії АБ, підімкненої до споживачів, що спричиняє зниження густини електроліту та зменшення різниці потенціалів між полюсними виводами АБ.

С

Саморозряджання - процес природного електрохімічного розряджання без підімкнення споживачів електроенергії упродовж періоду експлуатування АБ, у результаті якого знижується ємність АБ.

Свинцево-кислотний акумулятор - електричний акумулятор, що базується на електрохімічних реакціях свинцю і діоксиду свинцю в сірчанокислотному середовищі.

Сірчана кислота (H2SO4) - сильна неорганічна кислота; масляниста рідина, яка легко змішується з водою; утворює солі та ефіри (чи сульфати); використовується для виробництва інших кислот (напр., азотної), вибухових речовин, барвників, паперу; концентрована с. к. розчиняє триокис сірки (SO3), утворюючи олеум - густу рідину, що димить на повітрі, із сильними окиснювальними властивостями.

Споживач - юридична або фізична особа, яка утримує та/або експлуатує АБ чи КТЗ.

Споживач електроенергії - рушій, прилад чи інший пристрій електричного устаткування КТЗ основної комплектності, який живить АБ та/або генератор під час застосування за призначенням.

Струм холодного прокручування - величина струму розряджання, визначена виробником АБ за умови, що її розряджають при температурі електроліту (-18 ± 1) °С і вимірюють напругу на полюсних виводах після визначеного періоду безперервного розряджання. Тривалість розряджання і величину напруги на полюсних виводах АБ визначають згідно зі стандартами на виготовлення АБ.

Сульфатація електродів - процес утворення на поверхні електродів АБ кристалів сульфату свинцю, які зменшують її фактичну ємність. Розрізняють часткову - з утворенням дрібних розчинних кристалів сульфату свинцю і незворотну - з утворенням великих практично нерозчинних кристалів сульфату свинцю.

Сфера поводження з АБ - відносини, які виникають під час розроблення, виробництва, реалізації, імпорту, експлуатування, заготівлі та утилізування АБ, що вичерпали ресурс чи втратили споживчі властивості з інших причин.

Т

Термін експлуатування АБ - календарна тривалість експлуатування АБ від моменту першого придбання до переходу в граничний стан.

Термін зберігання сухозаряджених АБ - календарна тривалість зберігання, враховуючи час на транспортування, впродовж якого зберігається роботоздатність АБ.

Технічне експлуатування АБ - стадія життєвого циклу АБ з такими етапами: підготовка АБ до застосування, застосування за призначенням, технічне обслуговування, ремонт, зберігання, транспортування, підготовка і передача на утилізування.

Транспортування АБ - підготовка, перевезення АБ із використанням транспортних засобів із забезпеченням умов їх збережуваності та комплектності.

У

Уведення АБ в експлуатування - сукупність операцій/робіт із підготовки до застосування, контролю технічного стану, закріплення АБ за КТЗ з оформленням картки обліку та обігу АБ.

Утилізування АБ - механічне, фізико-хімічне та інше оброблення АБ, що вичерпала ресурс чи втратила споживчі властивості іншим чином, з метою отримання вторинної сировини та знешкодження АБ.

Список використаної літератури

1. Свинцовые стартерные аккумуляторные батареи. Руководство. - М. : Воениздат, 1983.

2. Керівництво з визначення норм напрацювання (термінів служби) до ремонту та списання автомобільної техніки Збройних Сил України. Наказ МО України № 70 від 16.03.94 р.

3. Батареи аккумуляторные свинцовые стартерные емкостью свыше 30 А ч. Инструкция по эксплуатации. ЖУНЦ. 563410, 001ИЭ.

4. Краткий автомобильный справочник. - М. : Транспорт, 1982.

5. Устройство и эксплуатация автомобилей : учебное пособие. - М. : Издательство ДОСААФ СССР, 1983.

Додатки

Додаток А

(довідковий)

Форма 27

КНИГА №_

ОБЛІКУ НАЯВНОСТІ І РУХУ МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ

______________________________________________

служба (орган управління)

______________________________________________