Основи будови та експлуатації акумуляторних батарей

12СТ-70М 12 СТ-70М 6СТЕН-140М 6СТ-75

безпосереднє вмикання вмикання через перехідні панелі вмикання через ЗПР

Рисунок 4.12 - Схема заряджання акумуляторних батарей різних типів від ВАК-12-115 (при постійній величині зарядного струму)

4.3 Заряджання акумуляторних батарей за методом сталості напруги

Суть методу полягає в тому, що зарядна напруга джерела підтримується постійною впродовж усього часу, а зарядний струм у міру заряджання батарей автоматично знижується. Застосування способу заряджання АКБ за методом сталості напруги найбільш доцільно для танкових батарей без зняття їх із машини. Для заряджання батарей за цим методом застосовуються випрямлячі ВАК-6-28,5М1 і ВАК-12-28,5.

Переваги цього методу: значно скорочується час заряджання; можливість заряджання без зняття батарей із машини; не потрібно регулювати і контролювати величину зарядного струму; відсутність «кипіння» акумуляторів, тобто виділення вибухонебезпечних токсичних газів і перезаряджання батарей.

Недоліки: неможливість зарядити батареї на 100 %.

Для нормального заряджання АКБ без сильного газовиділення зарядний струм установлюється із розрахунку 13,5-14,5 В на 12-вольтову батарею і 27-28,8 В на 24-вольтову батарею.

На рисунку 4.13 наведена схема заряджання батарей різних типів від випрямляча ВАК-6-28,5М1. До випрямляча ВАК-12-28,5 вмикають на кожний вихід по дві паралельно з'єднані групи батарей, тобто кількість АКБ, що одночасно заряджаються, подвоюється. Контроль заряджання полягає у перевірці величин зарядного струму і напруги.

Щоб не допустити перевантаження випрямляча і забезпечити заданий режим заряджання, необхідно через одну годину після вмикання батарей на заряджання перевірити загальний струм навантаження. Якщо він не знизиться автоматично до нормальної величини (166 А і 330 А відповідно для ВАК-6-28,5М1 і ВАК-12-28,5), потрібно відрегулювати його до номінальної величини поворотом рукоятки регуляторів струму, потім відрегулювати напругу до номінальної величини.

Кінець заряджання за методом сталості напруги визначається за мінімальною величиною зарядного струму або за часом заряджання. Визначити кінець заряджання за густиною електроліту неможливо, оскільки через відсутність кипіння електроліт в акумуляторах перемішується дуже повільно.

Тривалість заряджання групи батарей, розряджених на 50 %, становить 2-3 години, упродовж яких батареї заряджаються на 90 % ємності. Кінець заряджання також можна визначити за величиною струму, який у кінці змінюється.

4.4 Контрольно-тренувальний цикл

Рисунок 4.13 - Схема заряджання акумуляторних батарей різних типів від ВАК-6-28,5М1 (при постійній величині зарядної напруги)

Контрольно-тренувальний цикл (КТЦ) проводиться для контролю технічного стану акумуляторних батарей, перевірки ємності, що віддається ними, та дозаряджання відстаючих акумуляторів.

АКБ, що перебувають в експлуатації або на зберіганні з електролітом, підлягають КТЦ один раз на рік (12СТ-70М - 1 раз на 6 місяців), як правило, при підготовці техніки до зимової експлуатації.

При контрольно-тренувальному циклі проводяться:

попереднє повне заряджання; контрольне (тренувальне) розряджання струмом 10-годинного режиму; остаточне повне заряджання.

Попереднє повне заряджання при КТЦ проводиться зарядним струмом, що зазначено у таблиці 6 з дотриманням усіх правил заряджання.

Контрольне розряджання проводиться в групах при відповідних перемиканнях у ЗРП. Перед початком контрольного заряджання температура електроліту повинна бути +18...+27 °С.

Таблиця 10 - Величина розрядного струму для акумуляторних батарей при проведенні контрольно-тренувального циклу

Тип батарей	Розрядний струм, А	Тип батарей	Розрядний струм, А
6СТЕН-140М	12,6	6СТ-75	6,8
6СТ-140Р	12,6	6СТ-82	7,5
12СТ-85Р	8,0	6СТ-90	3,1
12СТ-70М	7,0	6СТ-105	9,5
І2СТ-70	7,0	6СТ-132	12,0
ЗСТ-150	13,5	6СТ-182	16,5
ЗСТ-215	19,5	6СТ-190	17,0
6СТ-45	4,2	ЗМТ-12	1,2
6СТ-50	4,5	ЗМТ-8	0,7
6СТ-55	5,0	6МТС-9	0,8
6СТ-60	5,4	6МТС-22	2,0

Сталість розрядного струму повинна ретельно витримуватися впродовж усього розряджання, яке повинно закінчуватися, коли на одному з акумуляторів напруга знизиться до 1,7 В.

Замірювання напруги на акумуляторах і температури в середньому акумуляторі батареї здійснюються при вмиканні на розряджання, потім - через кожні 2 години. При зниженні напруги на одному із акумуляторів до 1,85 В вимірювання напруги потрібно здійснювати через кожні 15 хвилин, а при зниженні напруги до 1,75 В акумулятор контролюється безперервно, щоб установити кінець розряджання. Як тільки на зазначеному акумуляторі напруга зменшиться до 1,7 В, потрібно негайно виміряти напругу на решті акумуляторів, від'єднати батарею від розрядного ланцюга і відновити величину розрядного струму для батарей, що залишилися в групі.

Розряджання автомобільних акумуляторних батарей із прихованими перемичками здійснюється до кінцевої напруги на виводах 5,1 В у 6-вольтових батарей та 10,2 В - 12-вольтових батарей. При зниженні напруги до 5,55 В на 6-вольтовій батареї і до 11,1 В у 12-вольтовій батареї вимірювання проводять через кожні 15 хвилин, а при зниженні напруги до 5,25 В у 6-вольтовій батареї і до 10,5 В у 12-вольтовій батареї вимірювання проводять безперервно до кінця розряджання.

Під час контрольного розряджання необхідно записувати час вмикання батареї на розряджання і початкову температуру електроліту, а також час закінчення розряджання (при досягненні 1,7 В на першому акумуляторі, що розрядився, або напрузі на виводах 5,1В у 6-вольтовій батареї і 10,2 В у 12-вольтовій батареї) і кінцеву температуру електроліту. Форма записів зазначена у додатоку Ж.

Остаточне повне заряджання автомобільних батарей проводиться нормальним зарядним струмом, зазначеним у таблиці 10 з додержанням усіх правил. Танкові батареї заряджаються струмом двох ступенів згідно з табл. 10. Між закінченням контрольного розряджання і початком наступного заряджання допускається розрив у часі не більше 12 годин.

Танкові акумуляторні батареї, що не відпрацювали гарантійного терміну і віддали під час контрольного роз-ряджання ємність, меншу 100 % від номінальної, підляга-ють повторному контрольно-тренувальному циклу. Перед другим контрольним розряджанням в акумуляторах повин-на бути встановлена густина електроліту (1,28 ± 0,01) г/см3. Якщо при другому контрольному розряджанні батареї, що не відпрацювали гарантійного терміну, віддають менше 100 % гарантійної ємності, подається акт-рекламація.

4.5 Порядок під'єднання акумуляторних батарей до ланцюга електрообладнання машини

Принципові схеми під'єднання акумуляторних батарей

1. Автомобільна техніка

А. Під'єднання однієї акумуляторної батареї

Б. Послідовне з'єднання 2 акумуляторних батарей марки 6 СТЕН-І40М, 6СТ-190

2. Змішане з'єднання (бронетанкова техніка. Акумуляторні батареї марки 6СТЕН-140М)

Висновки до розділу

Навчальний матеріал цього розділу дозволяє слухачам отримати належну інформацію про електроліт, що використовується при експлуатації акумуляторних батарей, а також відповідні рекомендації щодо приведення акумуляторних батарей у робочий стан.

У ньому охарактеризовано з'єднання акумуляторних батарей до засобів заряджання і способи з'єднання акумуляторних батарей до різних видів техніки.

Навчальний тренінг. Основні поняття і терміни

Характеристика електроліту, хімічний склад електроліту, засоби, що використовуються під час приготування електроліту, густина електроліту, ареометр, термометр, сірчана кислота, рівень електроліту, робочий стан АКБ, способи заряджання, контрольно-тренувальний цикл (КТЦ).

Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Перелічіть критерії визначення густини елек-троліту.

2. Перелічіть засоби, що використовуються при приготуванні електроліту.

3. Засоби безпеки під час приготування електроліту.

4. Послідовність заливання електроліту в акумуля-тор.

5. Способи заливання електроліту в акумулятор.

6. Методи приведення акумуляторних батарей у ро-бочий стан.

7. Як приєднуються акумуляторні батареї до ланцюга електрообладнання в різних машинах?

Розділ 5

ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ПЕРЕВІРКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ АКУМУЛЯТОРНИХ БАТАРЕЙ

батарея акумуляторний експлуатація

5.1 Обсяг і періодичність технічного обслуговування акумуляторних батарей

Таблиця 11 - Технічне обслуговування та перевірка технічного стану акумуляторних батарей

Обсяг обслуговування	Танкових батарей	Автомобільних батарей
	6СТЕН-140М, 6СТ-140Р, 12СТ-85Р	12СТ-70М, 12СТ-70
1	2	3	4
Без зняття батарей із машини. 1 Провести зовнішній огляд і очистити поверхні батарей від пилу і бруду. 2 Перевірити: щільність кріплення наконечників проводів із полюсними виводами батарей; надійність кріплення батарей на стелажах і в гніздах; працездатність батарей. При батареях знятих із машин. 1 Очистити: поверхню батареї (мастику, ящик, моноблок, перемички) від пилу і бруду; контактні поверхні вивідних затискачів від окисів.	Один раз на 15 днів Те саме Один раз на 3 місяці. Влітку при температурі 25 °С і вище 1 раз на місяць	Один раз на 15 днів Те саме При щомісячному заряджанні на зарядній станції	При ТО-1 машини, але не рідше 1 разу на 35 днів Те саме При ТО-1 машини, але не рідше: влітку - 1 раз на 15 днів, взимку - 1 раз на місяць
Продовження таблиці 11
1	2	3	4
2 Перевірити: чистоту вентиляційних отворів у пробках; за необхідності прочистити їх; відсутність тріщин у мастиці; виявлені тріщини і розбухання обплавити нагрітим електропаяльником із насадкою; рівень електроліту в усіх акумуляторах довести до норми. 3 Нейтралізувати поверхню батарей 10 % розчином кальцинованої соди або нашатирного спирту. 4 Перевірити ступінь розрядженості за густиною електроліту. При ступені розрядженості, більшому за допустимий, відправити батареї на зарядну станцію. 5 Провести контроль зарядного режиму для автомобільних батарей	Те саме Те саме 1 раз на 3 місяці. Влітку при температурі 25 °С і вище, взимку при температурі 10 °С і нижче 1 раз на місяць	Те саме Те саме При щомісяч-ному заряджанні на зарядній станції	Те саме Те саме При ТО-2 машини, але не рідше одного разу на 3 місяці влітку і одного разу на місяць взимку При ТО-2 машини, але не рідше одного разу на 3 місяці влітку та одного разу на місяць взимку
6 Провести повне заряджання на зарядній станції.	При розрядженні батарей влітку на 50 %, а взимку - на 25 %
7 Провести контрольно- тренувальний цикл (КТЦ)	При переході з літньої на зимову і з зимової на літню 1 раз на рік (12СТ-85Р-1 раз на 9 місяців)	Щомісячно, незалежно від ступеня розрядженості 1 раз на 6 місяців	1 раз на рік. При надходженні в частину разом із машинами від автомобільних заводів та інших частин
	При надходженні з машинами від інших частин

5.2 Перевірка технічного стану акумуляторних батарей

Перевірка технічного стану передбачає: перевірку рівня електроліту, вимірювання густини електроліту, визначення напруги навантажувальною вилкою.

Перевірка рівня електроліту проводиться скляною трубкою діаметром 5-6 мм. Щоб виміряти рівень електроліту, потрібно опустити трубку в заливну горловину кришки до упору в запобіжну сітку, закрити її зверху великим пальцем, потім вийняти і визначити висоту стовпчика електроліту в трубці. Рівень повинен бути на 10-15 мм вищим від запобіжної сітки. Підвищувати рівень необхідно лише доливаючи дистильовану воду. Взимку, щоб уникнути замерзання води, рекомендується доливати її безпосередньо перед виїздом або при працюючому двигуні.

Рисунок 5.1 - Перевірка акумуляторної батареї:

а - рівня електроліту; б - густини електроліту; в - напруги акумулятора навантажувальною вилкою: 1 - акумуляторна батарея;

2 - скляна трубка; 3 - пробка; 4 - скляна колба; 5 - ареометр;

6 - гумова груша; 7 - вимикач опору; 8 - лампочка; 9 - вольтметр;

10 - опір

Рівень електроліту знижується внаслідок випаровування та електролізу води, а також при витіканні через тріщини в мастиці, кришках, зовнішніх стінках бака і через нещільно закручені пробки. Активна речовина у верхній частині електродів, не покритих електролітом, стикаючись із повітрям, сульфатується та руйнується. Крім того, відбувається небажане ущільнення активної маси мінусових електродів. У результаті цих дефектів знижується ємність акумуляторної батареї. Перевіряють рівень електроліту в акумуляторах (не рідше ніж через 10 - 15 днів, а в жарку пору року ще частіше).

У батареях із напівпрозорим корпусом на стінці бака нанесені мітки «MIN» і «MAX», між якими повинен знаходитися електроліт.

При зниженні рівня електроліту в акумулятори доливають тільки дистильовану воду. Для перемішування води з електролітом батарею підживлюють упродовж 10 - 15 хв.

Вимірювання густини електроліту дає можливість визначити ступінь зарядженості акумуляторної батареї. Густину електроліту вимірюють спеціальним приладом - денсиметром. При вимірюванні необхідно також визначити температуру електроліту. Якщо температура вище або нижче +25 °С, необхідно довести густину електроліту до

+25 °С. При зміні температури на + 15 °С густина змінюється приблизно на 0,01 г/см3 (табл. 12).

Таблиця 12 - Вимірювання густини електроліту

Температура електроліту, °С	Від 46 до 60	Від 31 до 45	Від 20 до 30	Від 5 до 19	Від 0 до 4	Від - 25 до - 11
Поправка до показника денсиметра, г/см3	+ 0,02	+ 0,01	0	- 0,01	- 0,02	- 0,03

Якщо густина електроліту в окремих акумуляторах відрізняється більше ніж на 0,01 г/см3, то її необхідно вирівняти доливаючи електроліт густиною 1,4 г/см3 або дистильовану воду. Доливати електроліт густиною 1,4 г/см3 можна лише в тому випадку, коли батарея повністю заряджена, і внаслідок "кипіння" електроліту забезпечується швидке і надійне перемішування.

Для визначення ступеня розрядженості акумулятора потрібно пам'ятати, що зниження густини електроліту, доведеного до +25 °С, на 0,01 г/см3 відповідає розрядженості акумуляторній батареї приблизно на 6 %.

Густина електроліту знижується в основному при

розрядженні акумуляторів і сульфатації електродів. При зниженні густини електроліту збільшується внутрішній опір батареї і знижується її ємність. У результаті зменшується сила струму в ланцюзі працюючого стартера, а тому зменшуються частота обертання якоря і потужність стартера, що ускладнює пуск двигуна, особливо в зимовий час. Крім того, у зимовий час може відбутися замерзання електроліту.

Густина електроліту підвищується при випаровуванні води під час перезарядження акумуляторів або в результаті доливання в акумулятори електроліту, а не води. У разі підвищення густини електроліту більше від норми прискорюється руйнування активної маси і решіток електродів, а також прискорюється сульфітація активної маси, що знижує ємність і термін служби батареї.

5.3 Перевірка напруги навантажувальною вилкою

Ця перевірка дає можливість визначити стан акумуляторної батареї в режимі її розрядження, який відповідає пуску гарячого двигуна. Для цього навантажувальна вилка оснащена набором резисторів і вольтметром. Залежно від густини батареї змикається необхідна величина навантажувального резистора.

Рисунок 5.2 - Визначення напруги акумулятора навантажувальною вилкою:

а - установлення навантажувальної вилки на штирі акумулятора (навантажувальний опір не ввімкнено); б - перевірка напруги акумулятора під навантаженням; 1 - позитивний штир акумулятора; 2 - не-гативний штир акумулятора; 3 - контакт ланцюга вольтметра; 4 - пру-жина; 5 - вольтметр; 6 - навантажувальна вилка; 7 - напрямок установлення навантажувальної вилки; 8 - напрямок дії сили руки при стисканні пружин для ввімкнення навантажувального опору; 9 - на-вантажувальний опір; 10 - контакт навантажувального опору зі штирем акумулятора

При визначенні ступеня зарядженості акумуляторної батареї навантажувальною вилкою покази вольтметра під навантаженням, відповідної ємності батареї, що перевіряється, повинні відповідати нижченаведеним даним (табл. 13).

Таблиця 13 - Перевірка напруги навантажувальною вилкою

Напруга акумулятора, В	1,7-1,8	1,6-І,7	1,5-1,6	1,4-1,5	1,3-1,4
Ступінь зарядженості, %	100	75	50	50	0

При перевірці навантажувальною вилкою напруга справного акумулятора повинна бути постійною упродовж не менше 5 с. Отвори в кришках акумуляторів при перевірці навантажувальною вилкою повинні бути закриті пробками. Акумулятори, густина в яких нижче 1,2 г/см2, не рекомендується перевіряти навантажувальною вилкою.

5.4 Зберігання акумуляторних батарей

Зберігання АКБ є важливим етапом, який значною мірою визначає їх працездатність під час експлуатації. Від правильної організації зберігання, своєчасного та якісного обслуговування батарей багато у чому залежить їх робота: як після приведення у робочий стан, так і готовність до використання після зберігання з електролітом.

За наявності у приміщенні (сховищі) печей або інших нагрівальних приладів батареї повинні встановлюватися від них на відстані не менше 1 м. Розміщення батарей у сховищі повинно проводитися таким чином, щоб виключити можливість впливу на них прямих сонячних променів.

5.4.1 Зберігання акумуляторних батарей у сухому вигляді

Нові, не залиті електролітом, АКБ рекомендується зберігати в неопалюваних приміщеннях при температурі до мінус 30 °С - автомобільні і до мінус 40 °С - танкові.

Рисунок 5.3 - Піддон для штабельного укладання батарей (розміри зазначені в сантиметрах)

Рисунок 5.4 - Зберігання сухих (не залитих електролітом) акумуляторних батарей у штабельному укладанні

Рисунок 5.5 - Двоярусний стелаж для зберігання акумуляторних батарей

Максимальний термін зберігання акумуляторних батарей у сухому вигляді визначений Наказом МО України

№ 70 від 16.03.94 р.: автомобільних - 5 років, танкових -

7 років.

На кожній партії батарей повинна бути табличка із зазначенням підрозділу, типу, дати виготовлення і гарантійного терміну зберігання.

Після закінчення терміну зберігання батареї повинні бути приведені у робочий стан і видані в експлуатацію. За відсутності можливості видавання в експлуатацію приведених у робочий стан у порядку поновлення акумуляторних батарей після закінчення гарантійного терміну зберігання в сухозарядженому вигляді їх необхідно заново поставити на зберігання у приведеному стані.

У процесі зберігання (не рідше 1 разу на три місяці) проводити огляд 25 % батарей, при цьому щоразу огляду підлягає нова партія. У разі, якщо хоча б в одній батареї виявляться пошкодження, огляду підлягає вся партія. У батареї, де виявлені тріщини в мастиці, кришках акумуляторів або дерев'яних ящиках, складається акт-рекламація.

5.4.2 Зберігання акумуляторних батарей з електролітом

Батареї з електролітом установлюються на зберігання повністю зарядженими, рівень електроліту доведений до норми; ті, що були в експлуатації, - після КТЦ, але які віддали ємність - не нижче норми.

Температура в приміщенні допускається до мінус

30 °С.

Батареї встановлюються на стелажах у підрозділах в один ряд.

Поверхню батарей ретельно нейтралізувати 10 % розчином кальцинованої соди і нашатирного спирту та протерти насухо. Затискачі і міжакумуляторні з'єднання очистити від окисів і змастити тонким шаром технічного вазеліну. Встановлення на зберігання не повністю заряджених батарей забороняється.

Упродовж періоду зберігання, коли температура в сховищі буде нижчою 0 °С, відсаморозряджання її практично не відбудеться, тому потрібно обмежитися тільки щомісячною перевіркою густини електроліту (табл. 14).

Таблиця 14 - Обсяг і періодичність технічного обслуговування акумуляторних батарей під час зберігання їх з електролітом

Обсяг обслуговування	Періодичність обслуговування
	танкових батарей	автомобільних і мотоциклетних батарей
	6СТЕН-140М, 6СТ-140Р, І2СТ-85Р	12СТ-70М, 12СТ-70
Зовнішній огляд, очищення затискачів (без демонтажу батарей із машин)	Один раз на місяць
Перевірка ступеня зарядженості (ареометром) і рівня електроліту	При температурі 25 оС і більше щомісяця, а за інших умов - один раз на три місяці	Один раз на місяць	Влітку - один раз на місяць, взимку - один раз на три місяці
Повне заряджання на зарядній станції	При розряд-женні на 25 %, але не рідше одного разу на три місяці	При розряд-женні на 25 %, але не рідше одного разу на місяць	При розрядженні взимку на 25 % і влітку на 50 %, але не рідше одного разу на три місяці
Контрольно-тренувальний цикл	Один раз на рік (12СТ-85Р - один раз на 9 місяців)	Один раз на 6 місяців	Один раз на рік

Допускається зберігання батарей на штатних місцях у машині цілий рік. У холодний час при сталій температурі повітря мінус 15 °С і нижче батареї з машин знімаються і зберігаються в опалюваних приміщеннях.

5.5 Несправності акумуляторних батарей та способи їх усунення

У процесі експлуатації АКБ можуть виявитися такі несправності:

- тріщини моноблоків та кришок акумуляторів:

- пошкодження та спрацювання полюсних виводів і пе-ремичок;

- підвищене саморозряджання;

- відстаючі акумулятори;

- сульфатація електродів;

- коротке замикання всередині акумуляторів;

- порушення електричного ланцюга акумуляторної ба-тареї;

- тріщини в заливній мастиці та її відшарування.

Найсерйознішими причинами несправностей акумуляторів, що впливають на їх експлуатаційні характеристики і терміни служби, є:

- сульфатація електродів;

- підвищене саморозряджання;

- коротке замикання;

- відстаючі акумулятори.

5.5.1 Сульфатація

Сульфатація пластин - це утворення на них великих кристалів сірчанокислого свинцю у вигляді білого нальоту. При цьому збільшується опір акумуляторів. Великі кристали сульфату свинцю закривають пори активної маси, перешкоджаючи прониканню електроліту та формуванню активної маси під час заряджання. Внаслідок цього активна поверхня пластин зменшується, а отже, знижується ємність батареї. Ознака сульфатації пластин: під час заряджання батареї швидко збільшуються напруга та температура електроліту й відбувається бурхливе газовиділення («кипіння»), а густина електроліту підвищується неістотно. При подальшому розряджанні й особливо вмиканні стартера батарея швидко розряджається через малу ємність.

а б

Рисунок 5.6 - Електроди акумуляторних батарей,

що сульфатувалися внаслідок:

а - несвоєчасного доливання дистильованої води; б - порушення правил зберігання

При сульфатації різко зростає внутрішній опір акумуляторів, знижується напруга при розряджанні, значно знижується ємність, особливо при стартерному режимі розряджання.

Ознаки сульфатації:

- густина електроліту при заряджанні не підвищується або підвищується дуже повільно;

- при заряджанні швидко підвищується температура електроліту;

- газовиділення починається раніше, ніж у справних акумуляторах;

- при контрольному розряджанні батарея віддає єм-ність, значно меншу за гарантовану.

Причини сульфатації:

- глибоке розряджання;

- тривале знаходження батареї у розрядженому стані:

- систематичне недозаряджання батареї;

- низький рівень електроліту в акумуляторах;

- висока температура електроліту;

- застосування електроліту вищої густини, передбаче-ної для даних кліматичних умов;

- забруднення електроліту сторонніми домішками.

Для усунення сульфатації батарею розряджають струмом 10-годинного розрядного режиму (табл. 8, 9) до напруги 1,7 В в акумуляторах, потім виливають електроліт і промивають їх 3-4 рази дистильованою водою з інтервалом 5 хв, перевіряють, чи немає короткого замикання (наявність шламу при виливанні).

Після цього в акумулятори заливають злегка підкислену дистильовану воду. Через 1 годину після заливання АКБ ставлять на заряджання струмом, зменшеним наполовину від нормального (для танкових батарей величина струму 4 А). Заряджання проводять до сталості густини електроліту і напруги впродовж 5-6 годин.

Після цього доводять густину електроліту до експлуатаційної та проводять контрольне розряджання.

Якщо при контрольному розряджанні ємність буде нижчою від 75 %, то КТЦ повторюють.

Батареї навіть після усунення сульфатації на зберігання ставити не рекомендується.

5.5.2 Підвищене саморозряджання

Підвищеним вважається саморозряджання, що перевищує 0,7 % номінальної ємності автомобільних батарей і 0,5-0,6 % номінальної ємності ґанкових батарей за 1 добу після 14-добової бездіяльності батарей.

Причини підвищеного саморозряджання:

- втрата струму по поверхні АКБ, змоченої електролітом або не обслуженої;

- забруднення електроліту шкідливими домішками;

- зберігання батарей при високих температурах;

- спрацювання пластин у процесі експлуатації.

Для попередження і зменшення підвищеного саморозряджання необхідно:

- утримувати АКБ у чистоті після заряджання, а також під час експлуатації на машинах протирати чистим сухим ганчір'ям, змоченим у 10% розчині нашатирного спирту (кальцинованої соди), після чого витерти усі деталі насухо;

- не допускати тріщин у мастиці, через які може просочуватися електроліт; застосовувати для приготування електроліту тільки кислоту (ГОСТ 667-73) і дистильовану воду (ГОСТ 6709-72).

5.5.3 Коротке замикання

Внутрішні короткі замикання в акумуляторах відбуваються між різнойменними електродами через струмопровідні містки із свинцевої губки, що утворилися на нижній і бокових краях електродів; через осад (шлам), який відкладається у придонному просторі акумулятора в результаті сповзання активної маси, а також за рахунок заповнення великих по діаметру шпар сепараторів розбухлою активною масою до утворення наскрізних містків через сепаратори ( так зване "проростання"). Містки утворюються внаслідок продавлювання сепараторів розбухлою активною масою і утворення тріщин вусепараторах.

Ознаки короткого замикання акумуляторів:

- дуже низька напруга або її відсутність;

- швидке зменшення напруги після закінчення заряджання;

- при заряджанні газовиділення починається пізніше, ніж у справному акумуляторі, а температура швидко підвищується;

- низька ємність.

Короткі замикання, що не зникають під час промивання акумулятора (видалення шламу), усуваються шляхом виявлення їх і ліквідації осередків замикання.

Розбирання і складання АКБ у військових частинах проводяться тільки після відпрацювання ними гарантійного терміну служби.

Перед розбиранням батарея розряджається (заряджену батарею розбирати не можна, оскільки на повітрі відбувається швидке окиснення негативних пластин).

Зібрані після ремонту АКБ заповнюють свіжим електролітом густиною 1,12 г/см3, проводять їх нормальне заряджання.

5.5.4 Відстаючі акумулятори

Найхарактернішими ознаками відстаючого акумулятора є:

- густина електроліту при заряджанні підвищується значно повільніше, ніж в інших акумуляторах, і не досягає необхідного значення;

- напруга в кінці заряджання нижча, і температура електроліту вища, ніж у решти справних акумуляторів.

Відстаючі акумулятори потрібно дозаряджати окремо після закінчення заряджання решти несправних акумуляторів батарей. Для цього до перемичок відстаючих акумуляторів за допомогою затискачів Рум'янцева приєднують проводи від зарядного джерела через додатковий реостат.

Заряджають упродовж 3-4 годин тим самим струмом і за тими правилами, що й заряджання батарей. Потім потрібно провести контрольне розряджання усієї батареї струмом 10-годинного розрядного режиму.

Якщо в кінці розряджання різниця між напругою відстаючого акумулятора та іншими буде менша за 0,2 В, то таку батарею після нормального заряджання можна здати в експлуатацію.

Якщо додаткове заряджання відстаючих акумуляторів не дає позитивних результатів, ремонт їх потрібно проводити способами усунення сульфатації або короткого замикання.

5.5.5 Корозія решіток позитивних пластин

Перша - випадання активної маси з решітки пластини. Незважаючи на додавання виробниками до активної маси волокнистого матеріалу, вібрація поступово, але неминуче робить свою негативну справу, практично витрусивши активну масу з комірок решітки.

Друга - корозія решітки позитивних пластин. Через те, що, взагалі кажучи, позитивна пластина працює в умовах постійного окиснення при зарядженні, до процесу залучається не лише активна маса, але й матеріал решітки. Одним із заходів щодо зниження впливу корозії є потовщення решітки позитивних пластин порівняно з негативними. До прискореної корозії призводять постійне перезаряджання, а також підвищена густина і температура електроліту. Саме тому акумулятори в тропічному виконанні мають штатно знижену густину електроліту.

5.5.6 Окиснення полюсних штирів

Окиснення полюсних штирів призводить до збільшення опору в зовнішньому колі й навіть до припинення струму. Для усунення несправності потрібно зняти зі штирів наконечники проводів (затискачі), зачистити штирі та затискачі й закріпити останні на штирях. Після цього штирі та затискачі потрібно змастити тонким шаром технічного вазеліну.

5.5.7 Підтікання електроліту

Підтікання електроліту крізь тріщини в банці виявляють оглядом. Для усунення несправності батарею здають у ремонт. У разі вимушеної тимчасової експлуатації батареї з цією несправністю необхідно періодично доливати в несправне відділення банки електроліт, а не дистильовану воду.

Тріщини в стінках і перегородках моноблока (банки) замазують композицією на основі епоксидної смоли або розплавленим хлорвінілом. Перед замазуванням тріщину обробляють по всьому контуру. Знімають фаски під кутом 45-60о на глибину, що дорівнює 2/3 товщини стінки. Поверхню навколо тріщини зачищають і знежирюють ацетоном.

5.5.8 Передчасне руйнування електродів

За час експлуатації батареї відбуваються окиснення решіток та розпушення активної маси, особливо позитивних електродів. Зміни обсягу активної маси при зарядженні-розрядженні батареї викликають відшаровування електрода від грат.

У період експлуатації можуть виникнути й інші причини, які призводять до прискореного руйнування електродів. До них відносять:

- ненадійне кріплення батареї на автомобілі;

- тривале перезаряджання батареї;

- замерзання води в електроліті;

- пониження рівня електроліту нижче верхніх країв електродів;

- коротке замикання батареї;

- невмілий пуск двигуна стартером та інше.

Коротке замикання батареї, а також часте й тривале вмикання стартера сприяють викривленню електродів, що прискорює руйнування активної маси, особливо позитивних електродів. Вмикати стартер необхідно не більше ніж на 5 с і не більше 2-3 разів поспіль. Між увімкненнями рекомендується робити паузу на 15-20 с.

Руйнування електродів прискорюється при підвищенні густини й температури електроліту, застосуванні хімічно не чистої сірчаної кислоти і недистильованої води.

При тривалому перезаряджанні акумуляторної батареї відбувається електроліз води електроліту на кисень і водень. Кисень дуже окиснює решітки позитивних електродів, що спричиняє їх руйнування. Одночасно в порах активної маси електродів буде накопичуватися велика кількість газів (кисню і водню). Тиск газів у порах збільшується, що викликає розпушення і викришування активної маси. Характерною ознакою перезаряджання є сильне газовиділення з електроліту і швидке зменшення його рівня. Щоб уникнути перезаряджання акумуляторних батарей в автомобілі, потрібно систематично перевіряти напругу генератора і за необхідності регулювати.

Руйнування електродів викликає зменшення ємності батареї і коротке замикання різнойменних електродів. В акумуляторних батареях із зруйнованими електродами, навіть якщо вони повністю заряджені і не мають сульфатації, напруга під навантаженням (особливо стартерни) буде швидко спадати.

Ознакою руйнування плюсових електродів є бурий колір електроліту, який можна спостерігати при вимірюванні густини або рівня електроліту після зарядження батареї.

5.5.9 Розрив ланцюга в міжакумуляторних перемичках

У з'єднаннях полублоків сусідніх акумуляторів у перемичках виникає розрив через неякісне складання батарей або при нежорсткому кріпленні батареї в автомобілі. Це призводить до обриву внутрішнього ланцюга акумуляторної батареї. Визначення надійності з'єднань виводів акумуляторів і батареї проводиться погойдуванням їх від руки (у батарей із зовнішнім розміщенням перемичок). У батарей із загальною кришкою моноблока визначення місця порушення контакту утруднене, оскільки немає можливості виміряти напругу кожного акумулятора і напругу сусідніх акумуляторів. Таку несправність можна виявити виміром напруги всієї батареї без навантаження (вольтметром) і під навантаженням (акумуляторним пробником СЕ107).

Якщо при вимірюванні напруги батареї стрілка вольтметра трохи відхиляється від нульової поділки шкали або взагалі не відхиляється, то внутрішній ланцюг батареї може мати обрив. При ослабленні з'єднання акумуляторів напруга батареї без навантаження нормальна (12 В), а під навантаженням - близька до нуля. В автомобілі пуск двигуна стартером від такої батареї стає неможливим. При зарядженні батареї в місці послаблення контакту може з'явитися іскріння (у батарей із прозорою кришкою воно може бути видно). Батареї з такою несправністю підлягають ремонту.

Висновки до розділу

У цьому розділі розміщена інформація, щодо алгоритму порядку проведення технічного обслуговування акумуляторних батарей та їх зберігання.

Значна увага приділена несправностям, які можуть виникати при експлуатації акумуляторних батарей.

Навчальний тренінг. Основні поняття і терміни

Характеристика технічного обслуговування, рівень електроліту, міра густини електроліту, навантажувальна вилка, сульфатація, саморозряджання, коротке замикання, відстаючі акумулятори, руйнування електродів.

Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Періодичність технічного обслуговування акумуляторних батарей.

2. Що входить до перевірки технічного стану акумуляторних батарей?

3. Де зберігаються акумуляторні батареї?

4. Терміни зберігання акумуляторних батарей.

5. Терміни технічного обслуговування акумуляторних батарей.

6. Види несправностей акумуляторних батарей.

Розділ 6

ТЕРМІНИ ЗБЕРІГАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ АКУМУЛЯТОРНИХ БАТАРЕЙ. ПОРЯДОК СПИСАННЯ АКУМУЛЯТОРНИХ БАТАРЕЙ ТА СКЛАДАННЯ АКТІВ СПИСАННЯ

6.1 Терміни зберігання та експлуатації акумуляторних батарей

Терміни зберігання батарей у сухому вигляді та гарантійні терміни служби і напрацювання батарей в експлуатації наведені у табл. 15.

Таблиця 15 - Терміни зберігання та експлуатації акумуляторних батарей

Тип батарей	Термін збері- гання у сухому вигляді, років не менше	Гарантійний термін служби	Ємність, що віддається у кінці гарантійних термінів служби, або напрацювання, % до номі-нальної
		в експлуата-ції, років не більше	за пробігом, не більше тис. км	в мото годи нах
1	2	3	4	5	6
	Танкові
6СТЕН-140М 6СТ-І40Р 12СТ-70М І2СТ-70 12СТ-85Р	7 7 5 5 7	3 3 2 2 3	- - - - -	600 600 400 400 600	100 100 90 90 90
Мотоциклетні
3МТ-8 3МТ-12 6МТС-9 6МТС-22	2 2 2 2	1,5 1,5 1,5 1,5	- - - -	- - - -	- - - -
Автомобільні ількі |
З одинарними сепараторами З подвійними сепараторами: 6СТ-190 ТР(ТМ) 6СТ-190 ТР(ТМН) 6СТ-75А	5 5 5 5	1,5 2,0 1,5 2,0	75 90 60 -	2500 3000 2500 3000	70 70 70 70

Примітки:

1 Сухозарядженість батарей гарантується впродовж одного року з моменту виготовлення.

2 Гарантоване напрацювання в тисячах кілометрів або мотогодинах подане в межах гарантованого терміну експлуатації.

3 Гарантійний термін служби батарей в експлуатації вираховується з моменту приведення їх у робочий стан.

4 Мінімальний гарантійний термін служби автомобільних батарей в умовах малої інтенсивної експлуатації повинен бути незалежно від виду сепараторів не меншим 3 років при річному пробігу автомобіля не більше 2000 км.

5 Для акумуляторних батарей основного замовника гарантійний термін експлуатації дорівнює мінімальному терміну служби і встановлений 36 місяців при напрацюванні транспортного засобу у межах цього терміну не більше 9 тис. км пробігу і 24 місяці - при напрацюванні не більше 90 тис. км або 3000 мотогодин.

В усіх випадках виведення з ладу акумуляторних батарей до закінчення їх гарантійного терміну необхідно:

- подати рекламації заводу, якщо акумуляторні батареї вийшли з ладу з вини заводу-виробника;

- розслідувати і встановити причину виведення із ладу акумуляторних батарей;

- притягти винних до відповідальності, якщо батареї вийшли з ладу з вини особового складу, який експлуатував і обслуговував їх.

Таблиця 16 - Мінімальний амортизаційний термін служби акумуляторних батарей

Тип батарей	Термін служби і напрацювання	Ємність, що віддається у кінці терміну служби, %
	роки	тис. км пробігу	мото-години
1	2	3	4	5
Акумуляторні батареї для бронетанкової техніки
6СТЕН-140М 6СТ-140Р	5	-	800	70
12СТ-85Р 12СТ-70М 12СТ-70	4	-	600	70
Акумуляторні батареї для автомобільної техніки
Автомобільні батареї з подвійною сепарацією	4	75	3000	50
Автомобільні батареї з одинарною сепарацією	4	60	2500	50
6СТЕН-140М		60(10)	-	50
6СТ-140Р	4
12СТ-70М	5	48(8)	-	50
12СТ-70		80(15)	3000	50
6СТ-190ТР
Акумуляторні батареї для мотоциклів
ЗМТ-8,ЗМТ-12 6МТС-9 МТС-22	4	-	-	50

Примітки:

1 У дужках зазначено норми напрацювання для гусеничних тягачів.

2 Норми напрацювання (терміни служби) акумуляторних батарей знижуються в 10 % при використанні на автомобілях та тягачах аеродромного обслуговування і машинах, які входять до комплексів озброєння та забезпечують бойове чергування.

3 Після напрацювання автомобільними батареями амортизаційного терміну служби здійснюється контрольне розряджання. Якщо батареї при цьому віддають ємність менше 50 % від номінальної, то вони підлягають списанню.

4 Після відпрацювання мінімального амортизаційного терміну танкові батареї підлягають контрольно-тренувальним циклам. Батареям, що віддали при другому контрольному розряджанні більше 70 % номінальної ємності, термін служби продовжується на один рік; батареї, що віддають менше 70 % ємності, списуються за встановленим порядком.

6.2 Порядок списання акумуляторних батарей та складання актів списання

При дотриманні правил експлуатації батареї працюють більше установленого гарантійного терміну, але при цьому допускається зниження ємності, що віддається батареями, нижче номінальної.

Згідно з Наказом МО України № 70 від 16.03.94 р. встановлені мінімальні амортизаційні терміни служби акумуляторних батарей (табл. 16), після відпрацювання яких вони можуть бути списані.

Згідно з Наказом МО України № 29 від 10.02.1994 р. встановлена категоризація АКБ (табл. 17).

Переведення АКБ із однієї категорії в іншу здійснюється за формою актів зміни якісного стану, встановленого Наказом МО України № 165 від 21.06.94 р., затверджених командиром частини.'

У тих випадках, коли АКБ переводяться у нижчу категорію через неправильне зберігання або використання, проводиться розслідування.

Дозвіл (акт на списання або інспекторське свідоцтво) на відбракування та списання акумуляторних батарей, що стали непридатними у процесі експлуатації, дається у встановленому порядку командиром з'єднання на основі висновку комісії, призначеної командиром частини:

Таблиця 17 - Категоризація АКБ

Категорія
1. Нові, що не були в експлуатації, з терміном зберігання до 3 років; до 5 років для батарей 6СТЕН-140, 6СТЕН-140М, 12СТ-85. 2. Справні, що були або перебувають в експлуатації, а також нові з термінами зберігання, що перевищують установлений термін, для 1-ї категорії. 3. Ті, що потребують ремонту. 4. Не встановлюється. 5. Непридатні, відновлення яких неможливе або недоцільне. Підлягають списанню.

При заповненні книги керуватися поясненням до форми 35 і додатково у графах 11-30 записується дробом: числівник - дата заряджання (КТЦ), знаменник - кількість годин заряджання або помітка про проведення КТЦ.

На кожен тип батарей відводити необхідну кількість сторінок для обліку виконання робіт упродовж терміну служби - 3-4 строки.

Танкові акумуляторні батареї, що не відпрацювали гарантійного терміну і віддали при контрольному розряджанні ємність менше 100 % від номінальної, підлягають повторному контрольному розряджанню. Густина електроліту перед другим розряджанням установлюється (1,28 ± 0,01 г/см3) незалежно від кліматичних зон експлуатації.

Якщо при повторному контрольному розряджанні (в кінці гарантійного терміну служби) батареї 6СТЕН-140М і 6СТ-140Р віддають менше 100 %, а батареї 12СТ-70М, 12СТ-70 і 12СТ-85Р менше 90 % номінальної ємності, на завод подається рекламація.

Акт-рекламація складається і вважається дійсним у випадках:

- якщо дефект або невідповідність батарей ДСТУ або ТУ виявлені впродовж гарантійного терміну служби;

- якщо витримані правила приведення батарей у робочий стан, правила зберігання та експлуатації;

- якщо батареї не мають механічних пошкоджень і не підлягали розкриванню.

Рекламації на дефектні акумуляторні батареї подаються відповідно до Інструкції про порядок складання і подання рекламацій на бронетанкову та автотракторну техніку, що постачається заводами промисловості для Міністерства оборони України.

Свинцево-сурм'янисті деталі (полюсні виводи, перемички, електроди, борни і втулки) зі списаних акумуляторних батарей підлягають здачі встановленим порядком як кольоровий метал.

Дозволяється використовувати справні деталі із списаних батарей для ремонту інших батарей.

При зберіганні та здаванні брухту акумуляторного свинцю не можна змішувати його зі свинцем іншого походження і, особливо, з іншими кольоровими металами.

Відпрацьовані, непридатні акумуляторні деталі (брухт), що мають свинець, перед здаванням необхідно добре промити у чистій воді (у дерев'яних баках) для видалення бруду і електроліту, висушити і розсортувати, упакувати в тару, що виключає втрату свинцевого пилу під час транспортування цих деталей.

Брухт акумуляторного свинцю здають установленим порядком відповідно до вимог наказів та директив. Організації видають квитанції встановленого зразка, в яких зазначається чиста маса отриманих акумуляторних деталей, що містять свинець (без урахування упаковки, акумуляторних дерев'яних ящиків, сепараторів, баків, та моноблоків), а також марки акумуляторних батарей (танкові, мотоциклетні, автомобільні).

Норми здавання брухту акумуляторного свинцю наведені у додатку Д. Квитанції на зданий брухт використовуються при складанні звіту про його здавання в установленому порядку.

Нові акумуляторні батареї всіх типів і марок видаються військовим частинам після подання ними інспекторського свідоцтва, яке дозволяє списання непридатних батарей.

Висновки до розділу

Матеріал цього розділу дає можливість слухачам вивчити терміни зберігання та експлуатації різних типів акумуляторних батарей. У ньому охарактеризовано порядок їх списання та правильність складання актів списання, а також порядок утилізації акумуляторних батарей.

Навчальний тренінг. Основні поняття і терміни

Термін зберігання, термін служби, мінімальний термін служби, норми напрацювання, акт списання, категоризація АКБ, рекламація, брухт свинцю.

Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Термін зберігання танкових акумуляторних батарей.

2. Термін зберігання мотоциклетних акумуляторних батарей.

3. Термін зберігання автомобільних акумуляторних батарей.

4. Термін служби акумуляторних батарей для бронетанкової техніки.

5. Термін служби акумуляторних батарей для автомобільної техніки.

6. Термін служби акумуляторних батарей для мотоциклетної техніки.

7. Категоризація АКБ.

Розділ 7

ОБЛІК АКУМУЛЯТОРНИХ БАТАРЕЙ

7.1 Облік акумуляторних батарей у підрозділах

Облік акумуляторних батарей у підрозділах, розміщених зі своєю військовою частиною, не ведеться.

Облік акумуляторних батарей та їх технічне обслуговування в підрозділах проводяться лише за тими зразками, для яких передбачені формуляри (паспорти).

Цей облік ведеться старшим техніком (техніком) підрозділу у формулярах (паспортах).

7.2 Облік акумуляторних батарей у ремонтній роті

У ремонтній роті, до якої входить акумуляторна зарядна станція, ведеться облік технічного стану АКБ у книзі обліку (форма 35, додаток Б) згідно з Наказу МО СРСР

№ 260 1979 року.

До книги обліку за формою 35 записуються кожна акумуляторна батарея, що встановлюється на машині, стаціонарному або пересувному агрегаті, та інші АКБ, що знаходяться у військовій частині, незалежно від їх використання (крім АКБ, які знаходяться на складі військової частини).

При заповненні книги керуватися поясненням до форми 35 і додатково у графах 11-30 записуються дробом: чисельник - дата зарядження (КТЦ), знаменник - кількість годин заряджання або помітка про проведення КТЦ.

На кожний тип батарей відводити необхідну кількість сторінок, для обліку виконання робіт упродовж терміну служби - 3-4 строки.

7.3 Облік акумуляторних батарей на складі військової частини

Облік акумуляторних батарей на складі військової частини ведеться начальником складу в таких формах облікових документів:

1. Картка обліку категорійних матеріальних засобів (форма 43, додаток В).

7.4 Облік акумуляторних батарей у службі військової частини

Облік акумуляторних батарей у службі військової частини організовує начальник служби і ведеться в таких облікових документах:

1. Книга обліку наявності і руху матеріальних засобів (форма 27, додаток А).

Таблиця 18 - Перелік обліково-звітної документації з експлуатації акумуляторних батарей у військових частинах

Перелік документів	Де ведеться
	на зарядній станції	у підрозділі	у частині
1	2	3	4 4
План-графік періодичного обслуговування акумуляторних батарей, що перебувають в експлуатації (приведених у робочий стан).	+	Виписка	+
План-графік обслуговування (огляду) акумуляторних батарей, що перебувають на зберіганні у сухому вигляді. План-графік (розрахунок) приведення сухих акумуляторних батарей у робочий стан "в особливих випадках". План-графік заміни акумуляторних батарей на 5 років. Книга обліку наявності акумуляторних батарей, що перебувають на зберіганні приведеними у робочий стан і в сухому вигляді за роками випуску. Журнал обліку обслуговування акумуляторних батарей на акумуляторній зарядній станції. Журнал обліку обслуговування акумуляторних батарей, що підзаряджаються малими струмами. Журнал щоденного контролю за підзаряджанням акумуляторних батарей малими струмами. Графік періодичності обслуговування акумуляторних батарей, що підзаряджаються малими струмами. Журнал видачі резервних акумуляторних батарей у підрозділі. Паспорти та інструкція щодо експлуатації зарядно-розрядного обладнання.	+ - - - + - - + + -	Виписка - - - - + Виписка - - -	+ + + + - - + - - +
Акт комісії про проведення приймальних випробувань зарядно-розрядних пристроїв і пристроїв для підзаряджання батарей малими струмами. Акт комісії частини про перевірку електроліту, приготовленого для приведення батарей у робочий стан в "особливих випадках" (до акта додаються паспорти на сірчану кислоту та аналізи дистильованої води, що використовується для приготування електроліту)	- -	- -	+ +

Висновки до розділу

Зміст цього розділу дозволяє слухачам вивчити облік акумуляторних батарей у підрозділах та частинах Збройних сил України.

У ньому подано перелік обліково-звітної документації з експлуатації акумуляторних батарей у військових частинах.

Навчальний тренінг. Основні поняття і терміни

Облік АКБ, облікова документація, формуляр, паспорт, книга обліку, картка обліку.

Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Де ведеться облік акумуляторних батарей?

2. Які документи застосовуються при експлуатації акумуляторних батарей?

3. Хто відповідає за облік акумуляторних батарей?

Розділ 8

ПОРЯДОК МАРКУВАННЯ АКУМУЛЯТОРНИХ БАТАРЕЙ У ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИНАХ

На кожній танковій і автомобільній батареї нанесені такі позначення:

- товарний знак підприємства-виготовлювача;

- тип і виконання батареї;

- дата виготовлення (рік і місяць);

- відповідний ДСТУ або ТУ;

- знаки полярності : " + " (плюс) і "-" (мінус).

Маркування танкових акумуляторних батарей наведене на рис. 8.1 і 8.2.

Рисунок 8.1 - Маркування 12-вольтових танкових акумуляторних батарей

Рисунок 8.2 - Маркування 24-вольтових танкових акумуляторних батарей

На кожній мотоциклетній батареї нанесені такі позначення:

- товарний знак підприємства-виготовлювача, тип батареї;

- знаки полярності (" + " і "-");

- дата виготовлення (рік, місяць);

- позначення відповідного ДСТУ або ТУ.

Тип мотоциклетної батареї визначається:

- кількістю послідовно сполучених акумуляторів у батареї (3 або 6), що характеризує її номінальну напругу (6 або 12 В);

- призначенням (стартерні - для пуску двигуна за допомогою стартера і живлення інших споживачів електричної енергії , нестартерні - для живлення споживачів електричної енергії);

- номінальною ємністю (в ампер-годинах), визначеною при 20-годинному режимі розряду.

Крім того, на загальній кришці наносяться товарний знак підприємства-виготовлювача, знаки полярності (" + " і "-"), дата виготовлення (рік, місяць) і позначення стандарту.

На кожну АКБ, що закріплена за машиною, за допомогою трафаретів білою фарбою наноситься маркування на боковій стінці - підрозділ, на передній торцевій - номер машини. Висота цифр і літер - 50 мм, ширина їх - 30 мм, товщина ліній - 10 мм.