Системи опалення будинків

Конвектори можуть мати сталеві або чавунні нагрівальні елементи. В даний час у СРСР випускаються конвектори з сталевими нагрівачами:

плінтусні конвектори без кожуха (типу 15 КП і 20 КП);

низькі конвектори без кожуха (типу «Прогрес», «Акорд»);

низькі конвектори з кожухом (типу «Комфорт»).

Конвектор плінтусний типу 20 КП (15 КП) складається з сталевої труби діаметром dy = 20 мм (15 мм) і замкнутого оребрення висотою 90 (80) мм з кроком 20 мм, виготовленого з листової сталі товщиною 0,5 мм, щільно посадженого на трубу. Конвектори 20 КП і 15 КП випускаються різної довжини (через 0,25 м) і на заводі компонуються у вузли, що складаються з декількох конвекторів (по довжині і висоті), зв'язують їх труб і регулюючих кранів.

Слід відзначити таку перевагу застосування плінтусних конвекторів, як поліпшення теплового режиму приміщень при розміщенні їх в нижній зоні по довжині вікон і зовнішніх стін; крім того, вони займають мало місця по глибині приміщень (будівельна глибина всього 70 і 60 мм). Їх недоліками є: витрата листової сталі, недостатньо ефективно використовується для теплопередачі, і обтяжливість очищення оребрення від пилу. Хоча пылесобирающая поверхня у них невелика (менше, ніж у радіаторів), все ж їх не рекомендується застосовувати для опалення приміщень з підвищеними санітарно-гігієнічними вимогами (у лікувальних та дитячих будинках установах).

Низький конвектор типу «Прогрес» є модифікацією конвектора 20 КП, заснованої на двох трубах, пов'язаних загальним ребрами тієї ж конфігурації, але більшої висоти.

Низький конвектор типу «Акорд» також складається з двох паралельних сталевих труб dY = 20 мм, по яким протікає послідовно теплоносій, і вертикальних елементів оребрення (висота 300 мм) з листової сталі товщиною 1 мм, насаджених на труби з зазорами 20 мм. Елементи оребрення, що формують так звану лицьову поверхню приладу, мають в плані П-подібну форму (ребро 60 мм) і відкриті до стіни.

Конвектор типу «Акорд» виготовляється різної довжини і встановлюється в один і два ряди по висоті.

В конвекторі з кожухом збільшується рухливість повітря, сприяє збільшенню теплопередачі приладу. Теплопередача конвекторів збільшується в залежності від висоти кожуха

Конвектори з кожухом застосовують в основному для опалення приміщень громадських будівель (наприклад, в Москві вони встановлені в будівлях Палацу з'їздів, готелів «Росія» і «Інтурист», кінотеатру «Жовтень»).

Низький конвектор з кожухом типу «Комфорт» складається з сталевого нагрівального елемента, розбірного кожуха із сталевих панелей, повітр'я випускаючий решітки і повітряного клапана для регулювання ( Ш.З). В нагрівальному елементі прямокутні ребра насаджені на дві труби dy= 15 або 20 мм із кроком від 5 до 10 мм Загальна маса металу нагрівача 5,5-7 кг/м2 энп.

Конвектор має глибину 60-160 мм, встановлюється на підлозі або на стіні і може бути по руху теплоносія прохідним (для з'єднання по горизонталі з іншими конвектором) і кінцевим (з калачем).

Наявність повітряного клапана для регулювання дозволяє з'єднувати конвектори послідовно по теплоносію без установки арматури для регулювання його кількості. Конвектори можуть бути також з штучної конвекцією при установці в кожусі вентилятора спеціальної конструкції.

6. Ребристі труби виготовляють із сірого чавуну і застосовують при робочому тиску до 0,6 МПа (6 кгс/см2). Найбільше поширення мають фланцеві чавунні труби, на зовнішній поверхні яких розміщуються тонкі прилитые круглі ребра.

Зовнішня поверхня ребристої труби з-за високої коефіцієнта оребрення у багато разів більше, ніж поверхню гладкою труби такого ж діаметра (внутрішній діаметр ребристої труби 70 мм) і довжини. Компактність приладу, знижена температура поверхні ребер при використанні високотемпературного теплоносія, порівняльна простота виготовлення і невисока вартість обумовлюють застосування цього малоефективного в теплотехнічному відношенні приладу. До його недоліків також потрібно віднести незадовільний зовнішній вигляд, малу механічну міцність і ребер труднощі очищення від пилу. Ребристі труби мають дуже низький показник теплового напруги металу: М = 0,25 Вт/(кг-До) [0,21 ккал/(ч-кг-°С)].

Застосовують їх у виробничих приміщеннях, у яких немає значного виділення пилу, і у допоміжних приміщеннях з тимчасовим перебуванням людей.

В даний час випускаються круглі ребристі труби з обмеженому сортаменту довжиною від 0,75 до 2 м для горизонтальної установки. Розробляються сталечугунные ребристі труби, до яких відноситься ребриста труба типу РК з прямокутними ребрами 70Х XI30 мм. Ця труба відрізняється простотою виготовлення та відносно невеликою масою. Підставою служить сталева труба й?у = 20 мм, залита в чавунне ребра товщиною 3-4 мм. Поверх ребер доливають дві поздовжні пластини для захисту основного оребрення від механічного пошкодження. Прилад розрахований на робочий тиск до 1 МПа (10кгс/см2).

7. Гладкотрубние прилади виконують із сталевих труб в формі змійовиків (труби з'єднані по руху теплоносія послідовно, що збільшує його швидкість і гідравлічний опір приладу) і колонок або регістрів (паралельне з'єднання труб з пониженим гідравлічним опором приладу).

Прилади зварюють з труб cfy=32-100 мм, розташованих на відстані одна від інший, не менш обраного діаметра труб для зменшення взаємного опромінення і відповідно збільшення теплопередачі

Гладкотрубние прилади відповідають санітарно-гігієнічним вимогам - їх пылесобирающая поверхню невелика і легко очищається.

До недоліків гладкотрубним приладів належать їх громіздкість, обумовлена обмеженістю площі зовнішньої поверхні, незручність розміщення під вікнами, збільшення витрати стали в системі опалення. Враховуючи зазначені недоліки і несприятливий зовнішній вигляд, ці прилади застосовують у виробничих приміщеннях, в яких відбувається значне виділення пилу, а також у тих випадках, коли не можуть бути використані прилади інших видів. У виробничих приміщеннях їх часто використовують для обігрівання світлових ліхтарів.

8. Калорифери - компактні нагрівальні прилади значній площі (від 10 до 70 м2) зовнішньої поверхні, утвореної кількома рядами оребрених труб; застосовують їх для повітряного опалення приміщень в місцевих і центральних системах. Безпосередньо в приміщеннях калорифери використовують у складі повітряно-опалювальних агрегатів різних типів або рециркуляційних повітронагрівачів (див. § 72-73). Калорифери розраховані на робочий тиск теплоносія до 0,8 МПа (8 кгс/см2); їх коефіцієнт теплопередачі залежить від швидкості руху води і повітря, тому може змінюватися в широких межах від 9 до 35 і більше Вт/(м2-К) [від 8 до 30 і більше ккал/(год м2-°С)].

Розрахунок опалювальних приладів

Метою теплового розрахунку опалювальних приладів є підбір типорозмірів конвекторів і сталевих радіаторів або визначення кількості секцій чавунних радіаторів, для забезпечення потрібного теплового потоку в приміщення.

За сучасною методикою випробування опалювальних приладів для визначення їх номінального теплового потоку qн виконуються за таких нормованих умов:

- температурний напір /різниця середньої температури води з опалювальному приладі і температури повітря в приміщенні / ?tн=700С;

- витрата води в опалювальному приладі Gн =360 кг/год (0,1 кг/с);

- схема руху води в опалювальному приладі - "зверху-вниз";

Тепловий потік опалювального приладу, qпр , Вт, при умовах, що відрізняються від нормованих, визначають за формулою:

qпр = qн , (13)

де qн - номінальний тепловий потік опалювальних приладів при нормованих умовах, Вт (див.дод.10); ?tр - розрахунковий температурний напір в опалювальному приладі, °С, ?tр =;Gр - розрахункова витрата води в опалювальному приладі, кг/год; n, p - емпіричні показники степеня ; значення цих показників для деяких опалювальних приладів наведені в табл.9; b - коефіцієнт, який залежить від розрахункового барометричного тиску Рб, можна прийняти b = 1; с - коефіцієнт, який враховує схему руху води в опалювальному приладі: беруть за даними табл.9; - коефіцієнт, який враховує зменшення теплового потоку опалювального приладу при русі води в ньому за схемою "знизу-вгору"; для чавунних секційних радіаторів, і конвекторів типу "Акорд" у даній роботі можна взяти=0,9.

- коефіцієнт на число рядів опалювальних приладів поРазмещено на http://www.allbest.ru/

вертикалі,

який враховує зменшення теплового потоку верхніх приладів, що омиваються нагрітим потоком повітря від нижче розташованих приладів. Для конвекторів типу "Акорд", розміщуваних у два ряди по вертикалі, приймають =0,92;  - поправочний коефіцієнт, який враховує зменшення теплового потоку опалювальних приладів, розміщених у два ряди у глибину, при такому розміщенні конвекторів типу "Акорд"  =0.94.

Значення показників n, р, c для визначення теплового потоку опалювальних приладів

Тип опалювального приладу	Схема руху води в приладі	Витрата води G, кг/год	Показники
			n	p	c
Радіатор чавунний секційний МС-140-108, ТОВ „Прес” секційний, регісторний	Зверху-вниз	18-54 54-536 536-900	0,3 0,3 0,3	0,02 0 0,01	1,039 1 0,996
	Знизу-вниз	18-115 119-900	0,15 0,15	0,08 0	1,092 1
	Знизу-вгору	18-61 65-900	0,25 0,25	0,12 0,04	1,113 0,97
Конвектор настінний з кожухом типу „Комфорт”	-	36-86 90-900	0,35 0,35	0,18 0,07	1 1
Конвектор настінний без кожуха типу „Акорд”	Будь-яка	36-900	0,2	0,03	1
Радіатор алюмінієвий секційний типу „Калідор”	Знизу-вниз	20-102	0,32-0,37	0	1

Отже, потрібний тепловий потік, Вт, опалювального приладу, зведеного до нормованих умов, треба визначати за формулою:

=. (14)

Розрахункову теплову потужність Qо.п., Вт, опалювального приладу потрібно визначати за формулою:

Qо.п.=( Q1 -0,9 Qтр )b2b3, (15)

де Q1 - тепловтрати приміщення, Вт; Qтр - тепловий потік, Вт, від неізольованих трубопроводів системи опалення, прокладених в приміщенні; b2 - коефіцієнт, який враховує додаткові витрати теплоти опалювальними приладами, розміщеними біля зовнішніх стін; b2 = 1,01; b3 - коефіцієнт, що враховує спосіб установки опалювальних приладів. Для опалювальних приладів, встановлених відкрито біля стіни або в ніші, b3= 1,0; для приладів, закритих декоративною решіткою, яка не дістає до підлоги 100 мм, b3 = 1,15.

Тепловіддачу, Вт, відкрито прокладених сталевих труб в опалюваному приміщенні визначають за формулою:

Qтр=qтр(lв - 1,28lг), (16)

де qтр - тепловий потік 1 м відкрито прокладених у приміщенні вертикальних сталевих труб залежно від діаметра і температурного напору ?tтрТ, визначається за графіком на рис.4; lв - довжина вертикальних труб, м; lг - довжина горизонтально прокладених труб, м.

Температурний напір ?tтрТ рекомендується визначати так:

· в однотрубних вертикальних системах опалення ?tтрТ=?tТ, тобто, такий за величиною, як і температурний напір для опалювального приладу, що розраховується;

· в однотрубних горизонтальних системах опалення: для трубопроводів гарячої і охолодженої води відповідно ?tтр.гТ =tг - tвн і ?tтр.оТ= tо - tв.

Температурний напір, в опалювальному приладі визначають за формулою:

?tТ =tвх - , (17)

де tвх - температура води, що надходить в опалювальний прилад, 0С; tо.п. - перепад температур води в опалювальному приладі, 0С; tвн - розрахункова температура повітря в приміщенні, °С.

У двотрубних системах водяного опалення температура води tвх, що надходить у кожний опалювальний прилад, дорівнює розрахунковій температурі гарячої води tг, тобто tвх = tг.

Графік для визначення теплового потоку 1 м відкрито прокладених у приміщенні вертикальних сталевих труб.

В однотрубних системах водяного опалення температуру води, що надходить в кожний опалювальний прилад, визначають за такими формулами:

для вертикальних систем

tвх =tг - ; (18)

для горизонтальних систем

tвх =tг - , (19)

де ?Q1 - сумарна теплова потужність опалювальних приладів, розташованих за рухом води до опалювального приладу, що розраховується, Вт; Gст і Gп.в. - відповідно витрати води в стояку та горизонтальній приладовій вітці, кг/год; визначаються за результатами гідравлічного розрахунку трубопроводів системи опалення.

Перепад температур води, °С, у кожному опалювальному приладі в однотрубних системах опалення визначають за формулами:

?tо.п. =; (20)

?tо.п. =, (21)

де Gо.п. - витрата води в опалювальному приладі, кг/год; б - коефіцієнт затікання води в опалювальний прилад, величину якого можна приймати:

- для опалювальних приладів з регулюючим триходовим краном типу КРТ б = 1;

- з регулюючим прохідним краном типу КРП і діаметром стояка 15 мм б = 0,45, 20 мм б = 0,56;

- з термостатичним клапаном б = 0,5.

Перепад температур води, °С, у кожному опалювальному приладі горизонтальної приладової вітки двотрубної системи опалення визначають за формулою:

?tо.п. =, (22)

де Qп.в. - сума тепловтрат ?Q1 приміщень, які обслуговуються приладовою віткою, Вт.

Витрату води, кг/год, в опалювальних приладах двотрубних систем водяного опалення з горизонтальними приладовими вітками треба визначати за формулою:

Gо.п.= Gо.п., (23)

де Q1 - тепловтрати приміщення, для якого розраховується опалювальний прилад, Вт; ?Q1 - сумарні тепловтрати приміщень, що обслуговуються горизонтальною приладовою віткою, Вт.

Фактичний тепловий потік прийнятого до установки опалювального приладу Qнф, зведений до нормованих умов, не має бути меншим, ніж на 5% або на 60 Вт за потрібний тепловий потік Qнпотр. Розходження М, %, між величинами Qнф і Qнпотр для кожного опалювального приладу визначають за формулою:

М=. (24)

Послідовність розрахунку опалювальних приладів в різних системах водяного опалення розглядається в наведеному нижче прикладі.

Приклад 3. Розрахунок опалювальних приладів сходової клітки житлового будинку

Початкові дані

Система водяного опалення дев'ятиповерхового житлового будинку в м.Києві приєднується до теплової мережі з розрахунковим перепадом температур води Тг-t0=І50-70°С за залежною схемою з тепловим пунктом. Розрахункова теплова потужність системи опалення (без сходової клітки), складає Qс.о.= 53080 Вт. Розрахункова теплова потужність опалення сходової клітки Qс.к.=4720 Вт. Опалювальні прилади сходової клітки - конвектори без кожуха типу "Акорд", приєднані до вводу теплової мережі за передвключеною схемою /перед підмішуючим насосом чи елеватором/. Установка конвекторів передбачається на внутрішній стіні на першому поверсі безпосередньо за тамбуром вхідних дверей, максимально можлива довжина опалювального приладу 1,4 м. Розрахункова температура внутрішнього повітря у сходовій клітці tвн=16 0С. Тепловтрати сходової клітки складають Q1=4580 Вт.

Послідовність розрахунку

Попередньо вибираємо установку конвекторів у два ряди по вертикалі та один ряд у глибину за послідовною схемою руху води в опалювальному приладі.

Обчислюємо витрату води, що надходить із теплової мережі і проходить через опалювальний прилад сходової клітки

Gт.м.= Gо.п.=

За формулою (15) визначаємо розрахунковий тепловий потік опалювального приладу сходової клітки

Qо.п. = 4580х1,0х1,0=4580 Вт,

де b2=1 (установка опалювального приладу біля внутрішньої стіни); b3=1 (установка опалювального приладу вільно біля стіни); тепловіддачею трубопроводів 0,9 Qтр нехтуємо через їхню відносно незначну довжину.

За формулою (20) обчислюємо перепад температур води в опалювальному приладі сходової клітки

?tо.п.=

За формулою (17) обчислюємо температурний напір в опалювальних приладах

?tт=

Коефіцієнт 

=

де n=0,2 - за табл. 9.

Коефіцієнт 

=

де р = 0,03 - за табл. 9.

Коефіцієнт Ш2 на дворядну установку конвекторів "Акорд" по вертикалі згідно із поясненням до формули (13):

Ш2=0,92.

Згідно із поясненнями до формули (13) коефіцієнти С=1. Ш1=1 (схема руху води в опалювальному приладі "зверху - донизу"), Ш3=1 (однорядна установка опалювального приладу в глибину).

Потрібний тепловий потік опалювального приладу, зведений до нормованих умов, за формулою (14)

Qнпотр=

Тут треба зауважити, що при використанні дворядних конвекторів К2А у формулі (14) необхідно приймати коефіцієнт Ш2=1 через те, що тепловий потік цих конвекторів визначений із урахуванням коефіцієнта Ш2=0,92.

Аналіз номенклатурного ряду та теплотехнічних характеристик конвекторів "Акорд" за даними [8, табл. 8.1] показує, що у даному прикладі можна взяти дворядну установку по висоті та дворядку установку в глибину конвекторів К2А-1,237 із змішаною схемою руху води в опалювальному приладі (рис.5).

Витрата води в кожному вертикальному ряду конвекторів при цьому становить:

Gо.п.=

Отже, необхідно уточнити значення поправочного коефіцієнта ц2

=

Крім того, згідно з поясненнями до формули (13) треба ввести поправочний коефіцієнт на установку конвекторів у два ряди в глибину:

=0,94.

Потрібний тепловий потік опалювального приладу, зведений до нормованих умов, за формулою (14):

Qнпотр=

Розміщення конвекторів на плані сходової клітки та схема обв'язки конвекторів трубопроводами

Виконані розрахунки показують, що в даному прикладі доцільно за конструктивними та монтажними вимогами взяти установку двох дворядних конвекторів, розташованих у два ряди по глибині. Величина Qнпотр при цьому складає:

Qнпотр=

Остаточно беремо до установки два дворядні конвектори типу 2КА-1,237 (Qн= 1237 Вт), сумарний тепловий потік яких становить:

?Qн=1237*2=2474 Вт,

що на 6,5 % перевищує потрібний тепловий потік.

Контрольні запитання:

1. Основні види опалювальних приладів.

2. З чого виготовляють опалювальні бетоні панелі ?

3. Недоліки плінтусних конвекторів.

4. Де застосовують ребристі труби ?

5. Недоліки гладкотрубних приладів.

6. Що таке калорифер ?

7. Мета розрахунку опалювальних приладів.



Тема 5. Системи парового і повітряного опалення

Наладка та пуск системи парового опалення (котла)

опалення паровий прилад

Найбільш відповідальними в роботі котла є нестаціонарні процеси:

· Пуск (розпалення) котла

· Зупинка котла

· Різке збільшення навантаження

· Різке зменшення навантаження

Підготовка котла до розпалювання

Перед пуском котла на газу необхідно продути газопровід через продувальні свічки при закритій подачі газу на пальники. Для цього відкривається скидний клапан, регулюючий клапани і повітряними. При пуску котла на мазуті необхідно прогріти мазутну магістраль подачі палива на пальники так, щоб температура мазуту була не нижче 100 0 C. Для цього запускається мазутна насосна група, підігрівачі мазуту і мазут прокачується по рециркуляційній магістралі до встановлення необхідної температури мазуту для нормального і якісного розпилу. При розпалюванні необхідно захистити економайзер. При стальному економайзері відкривається лінія рециркуляції між барабаном і вхідним колектором економайзера. При чавунному економайзері закривається подача води на барабан і вода прокачується весь час через економайзер на деаератор. Проводиться вентиляція топки та газоходів котла 15-20 хв. Для цього запускається димосос, а потім вентилятор при закритих направляючих апаратах. Встановлюється розрідження у топці котла на рівні 2-3 мм в. ст. При розпалювальні на газу закрита подача повітря в топку, а при розпалюванні котла на мазуті відкривається первинне повітря. При ручному запалювальні підноситься факел до амбразури і повільно відкривається подача палива. При автоматичному запалюванні газу використовується електричний запальник, який дає іскру для займання. При обриву факела при запалюванні необхідно відключити паливо і знову повторити процедуру з вентиляцією і запалюванням. При виході пари їх закривають, але продувка пароперегрівника повинна весь час бути відкритою для забезпечення охолодження. При досягненні тиску в барабані котла 0,1 МПа виконується продувка водовказівних колонок. Рівень води в водовказівних колонках при нормальній роботі повинен коливатись і бути однаковим. Для покращення циркуляції необхідно зробити поштовх циркуляції (особливо це необхідно для контурів циркуляції з виносними циклонами) періодичною продувкою нижніх колекторів циркуляційних контурів котла. Швидкість розпалювання 1-1,5 0 C за хв., час розпалювання для котлів низького тиску - 1 година, для котлів середнього тиску - 2-3 години.

При розпалюванні необхідно забезпечити рівномірний прогрів екранних труб топки. Машиніст котла повинен робити обхід котла і слідкувати за положенням реперних точок і перевірку роботи всіх водовказівних приладів. При досягненні тиску 0,2-0,3 МПа необхідно виконати обтяжку ремонтованої арматури і люків на барабані котла. Підтягуються сальники та кришки на вентилях та засувках при відкритій арматурі. Підтяжка робиться починаючи з верху котла до низу. При розпалюванні необхідно слідкувати за положенням реперів на барабані та колекторах екранних труб. При досягненні робочого тиску необхідно виконати 2-ий раз продувку водовказівних колонок і перевірити відповідність рівня води в барабані (водовказівні колонки) та рівня води по показах приладів на щиті керування. При ремонті запобіжних клапанів необхідно провести їх регулювання.



Пуск (розпалювання) котла

Перед розпалюванням котла машиніст повинен обійти котел і перевірити відсутність в газоходах людей і сторонніх предметів та сторонніх предметів на сходах і площадках обслуговування котла. Вся арматура люки, лази, вічка повинні бути закриті. Розпалювання котла починається з заповнення котла хімічноочищеною водою до нижнього рівня по водовказівній колонці, тому що при нагріві вода розширюється і рівень збільшується. Відкриваються повітряники на виносних циклонах і барабані котла або продувка вихідного колектора пароперегрівника. Заповнення котла водою повинно відбуватися повільно, це пов'язано з нерівномірним розширенням металу стінок барабану котла. Згідно Правил технічної експлуатації (ПТЕ) для заповнення котла використовується ХОВ з температурою не більше 90 0 C. Практично використовують воду з деаератора атмосферного типу. В початковий період заповнення проводять з малою витратою води, так щоб після холодного економайзера її температура на вході в барабан не перевищувала 60 -70 0 C. При низьких температурах металу - взимку, наповнення котла водою відбувається ще повільніше, щоб температура води перед барабаном в перший період не перевищувала 50-60 0 C. Заповнення котла водою рекомендується для котлів середнього тиску за 1-1,5 години, високого - за 1,5-2,5 години.

Включення котла в парову магістраль

Включення котла в парову магістраль може бути 2-х типів: включення в магістраль, що знаходиться під тиском та без тиску. Темп прогріву паропроводу від котла до головного парового колектора 4-50 C /хв. Це пов'язано з прогрівом фланцевих з'єднань і шпильок, прогрів яких відстає від прогріву труби. При прогріві паропроводу перевіряють стан підвісок, опір і слідкують за реперами. При виникненні ненормальних явищ (вібрацій, ударів) припиняють прогрів. При включенні котла на холодний паропровід відкриваються продувки паропроводу аж до стопорного клапана парової турбіни, і одночасно із підйомом тиску на котлі прогрівається паропровід.

При включенні котла на головний паровий колектор, що знаходиться під тиском від сусідніх котлів, необхідно щоб тиск на вихідному колекторі пароперегрівника був на 0,5-1 атм нижче за тиск в паропроводі. Пара з паропроводу повинна піти на котел інакше може бути кидок води на турбіну. Порядок включення котла у парову магістраль, що знаходиться під тиском наступний: * відкривається дренаж перед запірною арматурою на паропроводі котла перед магістраллю; * відкривається байпасна лінія головної парової засувки для прогріву паропроводу; * після прогріву паропроводу та дренування конденсату із нього і досягнення тиску на 0,5-1 атм нижче за тиск в паровій магістралі відкривається швидко головна парова засувка і засувка на паропроводі і включається котел в парову магістраль. Закривається продувка пароперегрівника та рециркуляція води на економайзер і підвищується парове навантаження. При досягненні 50% паропродуктивності включається автоматичне регулювання роботи котла. При роботі котла на газоподібному паливі при підвищенні навантаженя необхідно спочатку збільшити подачу газу, а потім повітря, а при зменшенні навантаження зменшується кількість газу, а потім повітря. При роботі котла на рідкому паливі при підвищенні навантаження спочатку збільшується подача повітря, а потім палива, а при зменшенні навантаження - зменшується подача палива, а потім повітря.

Зупинка котла

Зупинка може бути - планова, аварійна і в гарячий резерв.

Планова зупинка. Час планового розхолодження котла для котлів середнього тиску - 24 години, для високого тиску - 48 годин. Порядок зупинки котла наступний. Закривається подача палива. Після вентиляції топки і газоходів котла протягом 15 хв зупиняється вентилятор та димосос. Відкривається продувка пароперегрівника і відключається котел від головної парової магістралі. Відкривається рециркуляція води на економайзері та виконується періодична продувка нижчих колекторів котла при підтримані необхідного рівня води в барабані. Котел знаходиться в експлуатації до пониження тиску до 0,1 МПа. При зупинці котла рівень води в барабані підтримується середній. Спуск води із котла дозволяється при температурі води 70-80 0 C при відритих повітряниках.

Аварійна зупинка. При аварійній ситуації необхідне швидке розхолодження котла. Для цього виконується посилена періодична продувка з підживленням води із деаератора. Дозволяється через 4-6 годин відкривати дверці і люки на котлі для забезпечення природної вентиляції топки. Через 8-10 годин можна включити димосос.

Характерні аварійні зупинки парового котла:

При розриві екранної труби необхідно:

· закрити подачу палива;

· відключити котел від парової магістралі;

· зупинити вентилятор;

· відкрити повністю направляючий апарат димососа (димосос працює)

· припинити живлення котла водою.

При зниженні температури в топці котла до 40-50 0 C замінити пошкоджену ділянку екранної труби і після цього провести гідравлічні випробування. Пожежі у газоході (у повітропідігрівнику при роботі котла на мазуті). Пожежа визначається по різкому підйому температури відхідних газів з котла. На кожному повітропідігрівнику є система пожежогасіння, це подача насиченої пари до і після повітропідігрівника.

При пожежі необхідно:

· закрити подачу палива;

· відключити димосос і вентилятори і закрити їх направляючі апарати;

· подати пар в систему пожежогасіння.

Пожежа ліквідується протягом кількох хвилин, тому відключення котла по воді і по пару не проводиться. Після ліквідації пожежі котел включається в роботу.

При зникненні рівня води у водовказівній колонці виконується аварійна зупинка котла. Живлення котла водою не дозволяється, тому що є небезпека руйнування ущільнення екранних труб.

При переживленні котла водою (ймовірність попадання води в пароперегрівник) необхідно:

· закрити подачу палива;

· перекрити живлення котла водою;

· відключити котел від парової магістралі;

· відкрити продувку колекторів пароперегрівника;

· знижувати рівень води в котлі за допомогою дренажів періодичної продувки.

Після забезпечення середнього рівня води у водовказівній колонці і продувці пароперегрівника котел можна включати в роботу.

При попаданні цукру у котлову воду різко зменшується рН і вода стає кислою.

Відбувається аварійна зупинка котла, необхідно:

· швидко перейти на живлення котла з резервного деаератора де немає у воді цукру;

· підтримуючи середній рівень води в котлі по водовказівній колонці скидати воду з котла за допомогою дренажів періодичної продувки;

· після заміни котлової води (промивки котла) та перевірки показнників якості котлової води необхідно гідравлічне випробування котла.

Після відсутності падіння тиску води в котлі його можна включити в роботу. Вспінення води в котлі буває при попаданні цукру, жиру, колоїдно-дисперсних домішок в котел; високій лужності і солевмісту котлової води. При вспіненні відбувається аварійна зупинка котла, необхідно виконати продувку колекторів пароперегрівника і усунути причину вспінення. При погасанні факела в топці котла. Необхідно закрити подачу палива, провентилювати топку і знову включити пальники в роботу При пожежі в котельні, що загрожує обслуговуючому персоналу. При виході з ладу всіх контрольно-вимірювальних приладів, зникнення напруги на всіх контрольно-вимірювальних пристроях дистанційного керування, зупинка димососа, вентилятора, живильного насоса та тощо.

Характерні аварійні зупинки водогрійного котла:

· при знижені витрати води через водогрійний котел нижче мінімального допустимого значення;

· при зниженні тиску води в тракті нижче допустимого;

· при підвищені температури на виході з котла до значення температури насичення;

· при пожежі в котельні, що загрожує обслуговуючому персоналу;

· при погасанні факела в топці котла.

Різке збільшення та зменшення навантаження на котел

При різкому збільшенні навантаження в котлі різко падає тиск в барабані. Це призводить до утворення додаткового пару в екранних трубах і витіснення з них води в барабан котла. В барабані котла відбувається різке підвищення (набухання) рівня, тому автоматика рівня спрацьовує на закриття подачі води на котел. В той же час з котла відбирається підвищена кількість пари, а вода не надходить, що призводить через кілька хвилин до різкого зниження води в барабані, можливе воронкоутворення, попадання пари в опускні труби, перекидання циркуляції. Котел не має захисту від різкого збільшення навантаження, тому дозволяється тільки плавне підвищення навантаження 5% за хв. При різкому зменшенні навантажені котел має захист - запобіжні клапани, які підтримують тиск, випускаючи надлишкову пару із барабану котла.

Контрольні запитання:

1. З чого починається розпалювання котла ?

2. Порядок включення котла у парову магістраль ?

3. Які є зупинки котла ?

4. При пожежі необхідно ?

5. При аварійній зупинки котла, необхідно ?

6. Що відбувається при різкому збільшені та зменшення навантаження у котлі ?



Тема 6. Системи газового та електричного опалення

Наладка та пуск системи газового та електричного опалення. (котла)

Підготовка і пуск електричного котла

Головний вимикач.

Головний вимикач призначений для включення і виключення котла. Його розміщено в правій частині панелі управління. Попередження: Увід котла в дію і його перший пуск має бути здійснений представником спеціалізованої сервісної організації.

Панель управління.

На панелі управління можна спостерігати за поточними значеннями температури і тиску води, а також виконувати настройки параметрів і режимів роботи котла.

Індикація температури ОВ

Після включення котла головним вимикачем на дисплеї відображається поточне значення температури опалювальної води

Вмикання котла

Попередження: увід котла в експлуатацію і його перший пуск мають виконувати тільки співробітники спеціалізованої сервісної організації!

Перед першим пуском котла перевірте наступне:

1. Котел підключений до електромережі. При цьому не змінено полярність підключення фази і нуля, котел заземлений.

2. Відсічні крани ОВ, ГВП, газу, що розташовані під котлом, відкриті.

3. Тиск ОВ знаходиться в дозволених межах 1-2 Бар.

Переведіть головний вимикач (рис. 1, поз. 6) в положення (І). Котел вмикається і починає нагрівати воду в водонагрівачі (якщо останній підключений до котла). Після нагріву ГВП котел перейде в режим опалення (за умови, що температура води в системі ОВ нижче заданої). У випадку захисного відключення котла на панелі управління засвітиться повідомлення про несправність. За допомогою кнопки RESET розблокуйте котел. Якщо захисне відключення повториться, або неможливо здійснити разблокування котла, зверніться в сервісну організацію.

Вимикання котла

Короткочасна зупинка котла здійснюється вимиканням його головним вимикачем. Якщо апарат зупиняється на тривалий час, необхідно витягти штепсельну вилку із розетки і перекрити подачу газу в котел. Якщо є небезпека замерзання води в системі, воду необхідно злити. Якщо опалювальна система дозволяє, то при демонтажі котла злийте воду тільки з котла, а опалювальну систему для запобігання корозії залиште заповненою.

Підготовка і пуск газового котла

Перевірте значення тиску води на манометрі котла. Відкрийте газовий кран і подайте газ на котел. Вставте штекер кабелю живлення в розетку і натисніть кнопку мережного вимикача.

Значення температури опалювальної води встановіть приблизно на середині діапазону.

В першому сервісному режимі виберіть температуру опалювальної води для запуску насосу. Потім, за бажанням, скорегуйте її для подальшої експлуатації. Котел включиться і, якщо до нього підключений водонагрівач, почне нагрівати воду в ньому.

Після досягнення температури гарячої води встановленого значення, котел почне працювати на нагрів води в опалювальній системі. Не вимикайте котел і за допомогою мильного розчину або приладом визначення витоку перевірте герметичність всіх з'єднань газової арматури котла. Усуньте витоки і повторіть перевірку.

По закінченні підготовки перевірте і скорегуйте потужність котла в опалювальній системі - встановіть тиск газу на виході газової арматури на оптимальне значення.

Настройка тиску газу.

Потужність котла встановлюється за допомогою органів регулювання на комбінованій газовій арматурі. Вимірювання тиску газу можливо виконати за допомогою U-подібного манометру (він краще зображує динаміку змін тиску).

Перед настройкою котел відключити (вилку необхідно витягти з розетки) та:

· - зняти металеву кришку;

· - викрутити на пів оберти відсічний гвинт в місці виміру тиску газу на виході і підключити шланг U-подібного манометру (гвинт не витягайте).

Максимальна потужність.

- Котел включити в роботу з максимальною потужністю. Процес виміру не повинен перериватися зупинкою котла, наприклад, коли досягається максимальна температура опалювальної води і т.п.;

- поворотом пластикового гвинта (В), встановіть тиск газу на максимум, при повороті за годинниковою стрілкою тиск газу зростає:

· до 125 мм вод. ст. (105 мм для 20 KLOM) - для природного газу

· до 270 мм вод. ст. - для пропану

Знижена потужність.

Вимір здійснюється при роботі котла на опалення (перші 100 с котел працює на мінімальній потужності):

– встановіть мінімальну потужність за допомогою гвинта (С) ( поверніть його проти годинникової стрілки в крайнє ліве положення);

– коліщатком (D), що розташоване на блоці розпалювання, встановити:

· 55 мм вод. ст. - для природного газу

· 130 мм вод. ст. - для пропану.

Після закінчення настройки вимкніть котел, зніміть трубку U-подібного манометра, а відсічний гвинт злегка затягніть. Металеву кришку поставте на місце. Ввімкніть котел и перевірте герметичність місця виміру на газовій арматурі.

Перший пуск.

Перший пуск - це короткочасна робота котла після його підключення до опалюва- льної системи. Елементи управління котлом (робочі елементи управління, кімнатний регулятор) настроюються з розрахунку, щоб при максимальній температурі ОВ в системі котел робив з мінімальною кількістю вимикань.

Після того, як в приміщенні встановиться задана на кімнатному регуляторі або панелі управління температура, котел автоматично відімкнеться. При стабільному значенні тиску води в котлі ще раз обережно видаліть повітря із системи, після чого збільшить тиск до значення, що було до випуску повітря. Потім охолодіть систему.

Під час охолодження слідкуйте за тим, чи не падає тиск води в системі. У випадку падіння тиску, ліквідуйте негерметичність і повторіть пуск котла.

Контрольні запитання

1. При повороті пластикового гвинта, тиск зростає на ?

2. Що таке перший пуск ?

3. Що треба перевірити перед першим пуском котла?

4. Якщо апарат апарат зупиняється на тривалий час, необхідно?



Тема 7. Експлуатація систем опалення

Експлуатація систем опалення.

Технічна експлуатація систем опалення будівель

Технічна експлуатація систем опалення будівель містить технічне обслуговування, ремонти (поточний і капітальний) та реконструкцію.

Ефективна технічна експлуатація систем опалення будівель потребує знання та виконання чинних будівельних норм і правил.

Технічна експлуатація систем центрального водяного опалення будівель у холодний період року має безперебійно функціонувати і забезпечувати: підтримку нормативної розрахункової температури повітря в усіх опалювальних приміщеннях; підтримку в подавальному і зворотному трубопроводах системи температури води відповідно до температурного графіка та необхідного тиску теплоносія (не вище допустимого значення для опалювальних приладів; максимальний робочий тиск для систем опалення з чавунними опалювальними приладами не має перевищувати 6 кгс/см (0,6 МПа), із сталевими - 10 кгс/см (1,0 МПа); справність, герметичність і налагодження системи; своєчасне усунення несправностей і причин, що викликають перевитрату теплоти; негайне усунення всіх наявних витоків води; ремонт або заміну несправної арматури опалювальних приладів; ліквідацію надмірних опалювальних приладів і встановлення додаткових в окремих приміщеннях, що відстають за температурним режимом; контроль виконання орендарями, наймачами і власниками приміщень правил економії теплоти (ущільнення вікон, балконних і вхідних дверей; регулювання температури повітря в приміщеннях індивідуальними приладами, встановленими на опалювальних приладах).

Збільшення площі поверхні та кількості опалювальних приладів без дозволу експлуатаційної організації заборонене. Наслідки самовільного переобладнання елементів систем опалення, які погіршують її функціонування, орендарями, наймачами і власниками приміщень усувають за їх рахунок.

Під час технічної експлуатації системи опалення необхідно: регулярно проводити профілактичні огляди і поточний ремонт; готувати документацію для своєчасного проведення капітального ремонту і вчасно його проводити.

Для забезпечення безперебійної роботи системи опалення робітнику, що обслуговує системи, необхідно: знати систему опалення за кресленнями (при відсутності креслень керівництво організації, що здійснює технічну експлуатацію системи опалення, повинне забезпечити одержання чи складання креслень) і фактично; ознайомити мешканців будинку з правилами користування квартирними опалювальними приладами, а також з заходами, які необхідно вжити при аваріях у системі, і стежити за їх дотриманням; регулярно стежити за записами в змінному журналі, що фіксує стан опалення, котлів і котельного обладнання, а також витрати палива; вчасно усувати виявлені несправності та відхилення в роботі системи теплопостачання; не допускати перевитрати палива і прагнути до його економії.

Профілактичний огляд системи водяного опалення містить такі основні заходи: візуальний огляд системи та всіх приміщень; контроль температури і тиску теплоносія, температури повітря у приміщеннях, справності опалювальних приладів, арматури й обладнання, герметичності системи; усунення витоків теплоносія в трубопроводах, арматурі, опалювальних приладах; заміна дрібних деталей; утеплення трубопроводів; налагодження і регулювання системи; видалення повітря з системи; промивання грязьовиків (необхідність промивання встановлюється залежно від ступеня забруднення, який визначають за перепадом показників на манометрі до і після грязьовиків).

Періодичність профілактичних оглядів: двічі у робочу зміну - контроль рівня води в системі, рівномірності прогрівання опалювальних приладів, температурного режиму в приміщеннях; раз на добу - огляд обладнання системи опалення; контроль параметрів теплоносія в тепловому пункті; видалення пилу з обладнання; раз на тиждень (крім робіт, що виконують раз на добу) - контроль роботи котлів та обладнання котельні, детальний огляд найбільш відповідальних елементів системи (насосів, електродвигунів, магістральної запірної арматури, контрольно-вимірювальної апаратури, автоматичних пристроїв), положення запірно-регулюючої арматури; двічі на місяць - повне закриття регулюючих органів засувок і вентилів з подальшим відкриттям в колишнє положення; раз на місяць (крім робіт, що виконують раз на тиждень) - детальний огляд магістральних трубопроводів та обладнання, розташованих у підвальних та горищних приміщеннях; видалення повітря з системи опалення; перевірка і провертання засувок теплового пункту; підтягування сальників, фланцевих з'єднань; видалення бруду з грязьовика; двічі на опалювальний сезон - огляд внутрішньоквартирних систем; двічі на рік - огляд всієї системи опалення.

Перевірку справності запірно-регулюючої арматури проводять відповідно до затвердженого графіка ремонту, а зняття засувок для огляду внутрішніх поверхонь і ремонту (шабрування дисків, перевірки щільності кілець, опресовування) 1 раз на 3 роки; перевірку щільності закриття і зміну сальникових ущільнень регулювальних кранів на опалювальних приладах проводять 1 раз на рік (запірно-регулювальні крани, що мають дефект у конструкції, потрібно замінювати більш надійними). Заміну ущільнюючих перекладок фланцевих з'єднань проводять 1 раз на 5 років. Трубопроводи і опалювальні прилади мають бути закріплені, а їх нахили встановлені за рівнем. Опалювальні прилади і трубопроводи в квартирах і на сходових майданчиках потрібно двічі пофарбувати масляною фарбою. Трубопроводи і арматура систем опалення, що знаходяться в неопалювальних приміщеннях, мусять мати теплову ізоляцію, справність якої необхідно перевіряти 2 рази на рік.

До закінчення опалювального сезону складають опис усіх несправностей системи опалення, що підлягають усуненню в неопалюваний сезон. Опис необхідно проводити регулярно, тому що він є основою для складання переліків ремонтних робіт, профілактики і підготовки систем до наступного опалювального сезону. Влітку проводять профілактичний ремонт системи - очищують котли від накипу і бруду, чистять димарі та лежаки, перевіряють контрольно-вимірювальну апаратуру. Влітку систему заповнюють водою для зменшення корозії трубопроводів.

Для підготовки опалювальної системи до ремонту чи запуску в експлуатацію виконують такі роботи: при необхідності ретельно промивають систему опалення (дуже забруднені системи рекомендується промивати із застосуванням стисненого повітря); очищують приміщення котельні та складу палива від сміття, шлаку і сторонніх предметів; очищують поверхні нагрівання котлів, димоходи, колосникові ґрати, зольники, боров і димар від золи і сажі; знімають і забезпечують збереження ременів передач від двигунів; очищують від бруду і змащують ходові частини двигунів насосів і вентиляторів; заповнюють систему чистою водою з температурою 80 - 85°С; випускають повітря із системи і закривають засувки; знімають термометри і манометри, засоби обліку та регулювання споживання води і теплової енергії, перевіряють та забезпечують їх збереження; закривають шибери, лази і дверцята топок.

Перед початком опалювального сезону перевіряють: справність світлової і силової електромережі у котельні й тепловому пункті, арматури, засобів обліку та регулювання споживання води і теплової енергії, пускової апаратури і освітлювачів перед кожним котлом, у проходах між котлами, у машинному відділенні, перед усіма контрольно-вимірювальними приладами та на складі палива); наявність і стан низьковольтних (до 12 В) переносних електричних ламп на гнучкому шнурі, гасових ліхтарів типу «кажан» чи переносних освітлювачів, що працюють від акумуляторів; наявність протипожежного обладнання та аптечок, написів про заборону входу в котельню чи тепловий пункт стороннім особам, ваг чи мірної тари для зважування палива, що витрачається за зміну, а також термометрів, установлених поблизу котельні на північному боці будинку на висоті 2,5 м від поверхні землі; справність дверних засувок у приміщеннях котелень і теплових пунктів, де немає постійних чергових.

Найпоширенішими несправностями опалювальних систем є: протікання на з'єднаннях під час глибокого нарізання різьби, нещільності зварних з'єднань або дефекти у фасонних частинах; зворотні ухили трубопроводів, які погіршують або припиняють циркуляцію гарячої води в системі через виникнення повітряних пробок; засмічення системи, в результаті чого опалювальні прилади не прогріваються до необхідної температури; закипання води у трубопроводах через недостатнє хімічне очищення води для системи і, як результат, - низька тепловіддача системи; корозія труб внаслідок проникнення в трубопроводи повітря під час частої заміни води в системі; механічні пошкодження приладів, систем та їх кріплень; поява тріщин у результаті замерзання води в трубопроводах; неякісне виконання монтажних, ремонтних та ізоляційних робіт.

Характерні несправності систем водяного опалення, їх причини і способи усунення наведені в табл. 10.

Характерні несправності систем водяного опалення, їх причини

Несправність	Причина	Спосіб усунення
1	2	3
Підвищений перепад температури води в магістральних трубопроводах	Недостатній тиск, що створюється насосом, об'єм теплоносія менший за розрахункове значення	Встановлення більш потужнішого насоса або поліпшення роботи існуючого
Незадовільний стан теплоізоляції зворотної магістралі, можливість її зволоження	Ремонт теплоізоляції трубопроводів, усунення причин їх зволоження
Знижений перепад температури води в магістральних трубопроводах	Надмірний тиск, створюваний насосом	Зменшити тиск, що створюється насосом, шляхом зниження частоти обертання (в цьому випадку необхідна заміна електродвигуна) або прикриттям регулювальної арматури
Недогрівання окремих стояків	Система опалення не відрегульована	Відрегулювати систему за допомогою регулювальної арматури, встановленої на стояках, шляхом їх відкриття або закриття; прослідкувати, щоб температура води, яка надходить до будь-якого стояка, була однаковою

1	2	3
	Недостатнє відкриття регулювальної арматури, встановленої на стояку	Усунути несправності регулювальної арматури або замінити її
Наявність повітряної пробки в стояку	Видалити повітря з системи опалення. При постійному утворенні повітряної пробки необхідно перевірити ухили трубопроводів, усунути зворотні ухили; замінити повітряні крани проточними або автоматичними повітрозбірниками і відвідниками повітря; встановити непроточні повітрозбірники небажано через можливість замерзання води в них
При недостатній герметичності теплової мережі та системи опалення в трубопроводи потрапляє багато бруду і різних відкладень, що спричинює засмічення у верхній і нижній частині стояків	Промивання стояка. Якщо засмічення промиванням видалити не вдається, то засмічену ділянку стояка розбирають, ліквідовують засмічення, знову збирають ділянку
Прохідний перетин стояка звужений пробкою в трійнику (для видалення з нього води або повітря) з надмірним різьбленням	Зменшити довжину різьблення на пробці
Неправильне встановлення регулювальної арматури	Встановити арматуру в правильне положення
Тиск у зворотній магістралі недостатній, і частина системи спорожнилася	Усунення причин недостатнього тиску води в зворотній магістралі
Тепловіддача всіх опалювальних приладів менша розрахункового значення	Недотримання графіка температури теплоносія, що надходить від організації, яка постачає теплоту; об'єм теплоносія менший розрахункового значення; незадовільний стан теплоізоляції трубопроводів тепломережі	Усуває несправність і її причини організація, якій підпорядкована тепломережа
Недостатня тепловіддача окремих опалювальних приладів при розрахунковому значенні температури теплоносія в приладах	Наявність зворотних ухилів, провисань і переломів на підведеннях до приладів; надмірне закриття регулювальної арматури; замість крана подвійного регулювання встановлений вентиль	Усунути зворотні ухили, провисання і переломи на підведеннях до приладів; відрегулювати положення арматури на підведенні до приладу; заміна вентиля на кран подвійного регулювання

1	2	3
	Засмічення усередині опалювальних приладів, як правило, в місцях встановлення згону на зворотному підведенні, надмірне різьблення приєднання до пробки приладу	Розбирання з'єднання, очищення згону від задирок, зменшення довжини різьблення
Зменшення площі перерізу трубопроводу напливами металу в місцях зварки на підведеннях до приладу	Заміна труб на підведеннях до приладу, їх зварювання за допомогою спеціального обладнання
Надмірне різьблення труби, сполученої з трійником або хрестовиною, створює значний місцевий гідравлічний опір надходження води в прилад	Розбирання з'єднання, зменшення довжини різьблення труби до прийнятної величини
Надмірна циркуляція теплоносія через сусідній опалювальний прилад	Після того як буде встановлено, що засмічення в приладі відсутнє, необхідно прикрити регулювальну арматуру або встановити дросельну шайбу в сусідньому приладі
Причиною недостатньої тепловіддачі ребристих і гладкотрубних опалювальних приладів може бути їх неправильне приєднання - концентричний отвір у фланцях або зсув підведення	Здійснити правильне приєднання
Утворення повітряних пробок при несправності відвідника повітря	Перевірка справності відвідника повітря; визначення місць постійних пробок повітря і встановлення там додаткових повітрозбірників
Непрогрівання опалювальних приладів за об'ємом	Засмічення плаваючими предметами в об'ємі приладу	Промивання системи опалення; у разі потреби розбирають ділянку засмічення, витягають сторонні плаваючі предмети
Наявність значних забруднень і відкладень на внутрішній поверхні приладу	Промивання опалювального приладу 2 - 3 рази
Недостатня температура в приміщенні при нормальній тепловіддачі опалювальних приладів	Засмічення останніх від підведень секцій приладу	Промивання опалювального приладу
Опалювальний прилад закритий шторами, меблями, предметами домашнього ужитку	Звільнити простір на відстані не менш ніж на 600 мм від опалювального приладу
Опалювальний прилад має площу поверхні нагріву нижчу за розрахункову	Збільшити площу поверхні нагріву шляхом встановлення додаткових секцій або замінити прилад

1	2	3
	Неправильне встановлення опалювального приладу

Подобные документы

• Проблема енергоефективності будинків

  Теплотехнічні характеристики огороджувальних конструкцій. Системи опалення будинків, їх порівняльна характеристика, визначення переваг і недоліків. Вентиляція приміщень та теплопостачання повітронагрівачів. Схеми теплопостачання громадської будівлі.
  
  дипломная работа [702,8 K], добавлен 13.09.2014
  

• Визначення теплової потужності промислової будівлі та величини витрат на генерацію тепла при впровадженні на ній енергозберігаючих заходів

  Теплотехнічний аналіз дійсного стану огороджуючих конструкцій обстежуваної будівлі. Розрахунок тепловтрат (термічний опір, товщина теплоізоляційного шару), теплонадходжень, площі опалювальних приладів та витрат на експлуатацію системи опалювання.
  
  контрольная работа [516,5 K], добавлен 18.01.2010
  

• Теплопостачання промислових об’єктів і споруд

  Розрахунковий тепловий потік на опалення промислового будинку. Гідравлічний розрахунок паропроводів, напірного конденсатопроводу. Тепловий розрахунок при надземному і безканальному прокладанні теплових мереж. Навантаження на безканальні трубопроводи.
  
  курсовая работа [161,7 K], добавлен 30.01.2012
  

• Опалення промислового приміщення в місті Чернівці

  Коротка характеристика будівлі - приміщення гуртожитку. Характеристика системи опалення, розрахунок її параметрів. Розрахунок комплексного коефіцієнта приведення. Необхідна витрата теплоносія на ділянці. Методи та прийоми теплоенергозбереження в будівлі.
  
  курсовая работа [251,8 K], добавлен 22.02.2011
  

• Проект системи теплопостачання житлово-промислового району міста Донецьк

  Розробка водогрійної котельні для забезпечення потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання. Розрахунок витрат та температур мережної води на опалення, а також теплової схеми котельні. Робота насосів рециркуляції і насосів технологічної води.
  
  дипломная работа [761,1 K], добавлен 16.06.2011
  

• Теплопостачання побутових приміщень ливарного цеху

  Перелік побутових приміщень ливарного цеху. Розробка елементів системи водяного опалення та теплопостачання. Визначення джерела теплоти для теплопостачання об'єкту. Тепловий розрахунок котельного агрегату. Аналіз технологічного процесу обробки рідини.
  
  дипломная работа [1,3 M], добавлен 24.01.2015
  

• Довгохвильові інфрачервоні панелі

  Сучасні системи опалення. Автономні системи опалення житла. Як розрахувати потужність обігрівача. Інфрачервоні промені. Прозорість, віддзеркалення, заломлення. Вплив інфрачервоного випромінювання. Оптичні властивості речовин в ІК-області спектру.
  
  реферат [24,6 K], добавлен 25.06.2015
  

• Розрахунок силового трифазного двохобмоткового масляного трансформатора

  Конструктивна схема трансформатора. Конструкція магнітної системи та вибір конструкції магнітопроводу. Розрахунок обмоток трансформатора, втрат короткого замикання, тепловий розрахунок і розрахунок систем охолодження. Визначення маси основних матеріалів.
  
  курсовая работа [1,7 M], добавлен 31.05.2010
  

• Тепловий насос в тепловій схемі промислового підприємства

  Проектування теплової установки для відбору теплоти з конденсатора холодильної машини. Забезпечення потреби підприємства в опаленні та гарячому водопостачанні. Розрахунок грійного контуру. Розрахунок теплового насоса на теплове навантаження випарника.
  
  курсовая работа [269,9 K], добавлен 06.08.2013
  

• Модернізація тепловодопостачання ТОВ "Основа" м. Бровари

  Характеристика об’єкту тепловодопостачання. Визначення розрахункової теплової потужності на опалення і вентиляцію за укрупненими показниками та тепловим балансом приміщення. Технічні характеристики котельної. Тепловий пункт будівлі та електрообладнання.
  
  дипломная работа [3,6 M], добавлен 16.03.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам