Освітлювальні установки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Освітлювальні установки промислових підприємств України споживають більше 40% електроенергії, що витрачається на штучне освітлення. Умови штучного освітлення на промислових підприємствах відчутно впливають на зорову роботу, фізичний і нервово-психологічний стан людей, а отже, на продуктивність праці, якість продукції і рівень виробничого травматизму.

Чим точніша і напруженіша виконувана зорова робота, тим більший цей вплив. Численними дослідженнями встановлені залежності функцій зору від умов штучного освітлення. Ними керуються при нормуванні кількісних і якісних характеристик промислових освітлювальних установок і при виробленні рекомендацій з вибору джерел світла, систем і способів штучного освітлення. Збільшення освітленості у виробничих приміщеннях і в місцях проведення зовнішніх робіт позитивно впливає на такі функції зору, як гострота, стійкість ясного бачення, швидкість розрізнення, контрастна чутливість.

При підвищенні контрасту між об'єктом розрізнення і фоном, на якому об'єкт розглядається, зорова працездатність збільшується. Вона також залежить від співвідношення яскравостей робочої зони і навколишнього фону, що попадає в поле зору працюючого: із збільшенням цього співвідношення працездатність знижується. Більш сприятливе співвідношення яскравостей має місце при системі загального освітлення, менш сприятливе - при комбінованому освітленні. В останньому випадку умови зорової роботи поліпшуються при підвищенні яскравості фону, що досягається підвищенням коефіцієнтів відбивання поверхонь приміщень (стін, стелі, підлоги) і виробничого устаткування.

Однак занадто світлі поверхні стін, підлоги й устаткування можуть негативно впливати, а в ряді випадків неприпустимі. Багато виробничих операцій вимагають визначеного напрямку світла, при якому на робочій поверхні створюються найбільш сприятливі умови зорової роботи.

Наприклад, краще виявляються деталі, зникають або з'являються мікротіні, усувається дзеркальне відбивання джерел світла, яке попадає в поле зору, і т.п. Зазначені умови досягаються застосуванням систем загального або комбінованого освітлення, вибором найбільш доцільних для даних умов ОП загального і місцевого освітлення і їхнього розміщення відносно робочих місць.

Часто оптимальні рішення освітлювальних установок знаходяться експериментальним шляхом. Погіршення функцій зору викликають прямий блиск, тобто надмірна яскравість джерел світла й ОП, і відбитий блиск - дзеркальне відбивання світлового потоку від робочої поверхні в напрямку очей працюючих. Властивість великих яскравостей спричиняти засліпленість називається блискучістю. Негативна дія блискучості на зір тим більша, чим точніша, напруженіша і триваліша зорова робота. При наявності блискучості знижується продуктивність праці, підвищується зорова і загальна втома.

Обмеження прямої блискучості досягається вибором ОП з оптимальними для даних умов світлотехнічними характеристиками і правильним їхнім розміщенням. Важче усувати відбиту блискучість.

Заходи щодо покращення освітлення на промислових підприємствах вимагають додаткових, іноді значних витрат, які швидко окупаються за рахунок підвищення продуктивності праці, покращення якості продукції і зниження травматизму.



1. Світлотехнічний розділ

1.1 Вибір системи і виду освітлення

Для основного приміщення вибираємо систему загального освітлення з рівномірним і локалізованим розміщення світильників.

Для освітлення виробничих приміщень використовуються дві системи освітлення: система загального освітлення і система комбінованого освітлення.

При системі загального освітлення світильники встановлюють тільки у верхній зоні приміщення - на стелі, на фермах, іноді на стінах, колонах або на технологічному устаткуванні.

Ці світильники називаються світильниками загального освітлення і служать для освітлення всього приміщення. Вони можуть встановлюватися рівномірно, на однакових відстанях один від одного, тоді говорять, що в приміщенні створюється загальне рівномірне освітлення. Іноді буває необхідно створювати більш високу освітленість для окремих ділянок приміщення, що може бути досягнуто різними способами: над такими ділянками світильники встановлюються частіше або на меншій висоті, а іноді збільшується потужність ламп. Таке освітлення називається локалізованим, або системою загального локалізованого освітлення.

Локалізоване освітлення застосовується, наприклад, у цехах, де частину робочих операцій виконують на конвеєрах (збирання різних приладів і механізмів, швейне виробництво та ін.), де здійснюються найбільш напружені зорові роботи. У цій зоні створюється найбільша освітленість, а на інших ділянках цеху, де виконуються допоміжні операції (складування, підвезення деталей, різні грубі роботи) або вони використовуються для проходу людей і проїзду внутрішньоцехового транспорту, освітленість може бути значно знижена.

При комбінованому освітленні в приміщенні встановлюють світильники загального освітлення і додатково на робочих місцях (верстатах, верстаках, робочих столах і т.п.) - світильники місцевого освітлення, які служать для підвищення освітленості, у робочій зоні. Облаштування тільки місцевого освітлення без загального не дозволяється.

При комбінованому освітленні загальне освітлення зазвичай виконується рівномірним. Загальне рівномірне освітлення використовується у виробничих 7 приміщеннях, де робота виконується по всій площі приміщення, наприклад у крупноскладальних, ливарних і зварювальних цехах машинобудівних заводів, у ткацьких цехах текстильних фабрик, креслярсько-конструкторських бюро і конторських приміщеннях, а також у допоміжних і невиробничих приміщеннях.

Локалізоване освітлення здійснюється у виробничих приміщеннях, де існують ділянки цеху або окремі робочі місця великих розмірів, які вимагають більш високої освітленості, ніж інші ділянки приміщення, наприклад, конвеєр або зона розташування складальних столів.

Локалізоване освітлення застосовується у друкарських цехах друкарень, де необхідно створювати підвищену освітленість па великих друкарських машинах, механоскладальних цехах на ділянках складальних робіт, на швейних фабриках при роботах на конвеєрах і в багатьох інших виробничих приміщеннях. Комбіноване освітлення застосовується у приміщеннях, де існують робочі місця з тонкими і точними зоровими роботами, що вимагають великої освітленості. Найбільше місцеве освітлення поширене в механічних і слюсарних цехах, де світильники встановлюють на кожному верстаті та верстаку.

Видами освітлення називають різні за функціональним призначенням частини освітлювальної установки. Можна виділити два види освітлення - робоче й аварійне. Робоче освітлення створює необхідну за нормами освітленість, забезпечуючи тим самим необхідні умови роботи при нормальному режимі експлуатації будинку.

При вимкненні з яких-небудь причин робочого освітлення аварійне освітлення повинно давати можливість в одних приміщеннях продовжувати роботу при зниженій освітленості (аварійне освітлення для продовження роботи), в інших приміщеннях - безпечно вийти людям із приміщення - евакуаційне аварійне освітлення.

Аварійне освітлення для продовження роботи повинне встановлюватися у приміщеннях, в яких раптове вимкнення робочого освітлення може призвести до важких наслідків для людей та виробничого устаткування. Конкретні вказівки, в яких саме приміщеннях потрібно передбачити цей різновид аварійного освітлення, містяться в загальних нормах штучного освітлення, в галузевих нормах деяких розділах БНіП, присвячених проектуванню підприємств різних галузей промисловості, будинків різного призначення, що містять вимоги до штучного висвітлення, а також у вказівках та інструкціях з проектування електричного освітлення підприємств і споруд різних галузей промисловості.

Для забезпечення мінімально необхідних умов при аварійному освітленні для продовження роботи нормами встановлена найменша допустима освітленість робочих поверхонь, які вимагають обслуговування при аварійному освітленні.

Це освітленість повинна складати не менше 5% освітленості, нормованої для робочого освітлення при системі загального освітлення, але повинна бути не менше 2 лк. У нормах також зазначено, що освітленість від аварійного освітлення вище 30 лк дозволяється створювати при наявності обгрунтувань.

Вказівки норм про найменшу освітленість від аварійного освітлення для продовження роботи вимагають деяких пояснень. Нормована освітленість робочих поверхонь при системі комбінованого освітлення для різних розрядів 8 зорових робіт у середньому в 2-4 рази вище, ніж при системі тільки загального освітлення. Освітленість від аварійного освітлення для продовження роботи нормується не менше 5% освітленості, необхідної при одному загальному освітленні.

Таке обмеження освітленості викликане тим, що встановлено високі вимоги до надійності живлення аварійного освітлення для продовження роботи, а також заборонено використовувати для аварійного освітлення деякі типи газорозрядних ламп, що зумовлено значними капітальними затратами і підвищеними експлуатаційними витратами на аварійне освітлення. Абсолютні невисокі значення освітленості від аварійного освітлення, обумовлені нормами, в більшості випадків достатні для вирішення тих зорових завдань, які виникають у короткочасних аварійних режимах роботи штучного освітлення.

Евакуаційне аварійне освітлення потрібне в значно більшій кількості приміщень, ніж аварійне освітлення для продовження роботи. Оскільки характер зорових робіт при евакуаційному аварійному освітленні простіший, ніж у приміщеннях, де потрібне аварійне освітлення для продовження робіт, мінімальна нормована освітленість, створювана ним, також значно нижче і складає 0,5 лк, що цілком відповідає основному призначенню цього різновиду аварійного освітлення.

Більшість виробничих підприємств працює не цілодобово і не безупинно, а в дві або навіть одну зміну з вихідними і святковими днями. У неробочий час, що збігається з темним часом доби, у багатьох приміщеннях підприємств необхідне мінімальне штучне освітлення для несення чергування пожежною і воєнізованою охороною. Для цього в необхідних приміщеннях і місцях передбачається чергове освітлення.

Освітленість, створювана черговим освітленням, не нормується. Число і розміщення світильників чергового освітлення, а також режими роботи світильників встановлюються службами експлуатації виробничих підприємств. У загальних нормах штучного освітлення міститься тільки загальна рекомендація виділяти на чергове освітлення по можливості частину світильників робочого або аварійного освітлення.

Чергове освітлення звичайно буває необхідне в тих приміщеннях, де потрібне евакуаційне аварійне освітлення, що без додаткових ускладнень освітлювальних установок дозволяє використовувати цей вид освітлення як чергове. Аварійне освітлення (як евакуаційне, так і для продовження роботи) може виправдовувати основне призначення тільки за умови, що світильники аварійного освітлення будуть включені, коли відбудеться аварійне відключення робочого освітлення.

Відповідно до цього застосовуються два режими роботи аварійного освітлення: 1) при якому аварійне освітлення включається одночасно і працює разом з робочим освітленням; 2) коли світильники аварійного освітлення при нормальному режимі роботи робочого освітлення не горять і включаються автоматично в момент відключення робочого освітлення.

Другий режим застосовується, наприклад, на електричних підстанціях, де для живлення аварійного освітлення використовується акумуляторна батарея. За дотриманням вимоги про одночасну роботу обох видів висвітлення при 9 першому з зазначених режимів роботи аварійного освітлення повинен стежити експлуатаційний персонал підприємств, і передбачати в проектах освітлювальних установок яких-небудь спеціальних заходів не потрібно.

У зв'язку з тим, що аварійне освітлення має вказане вище призначення, діючі норми дозволяють використовувати для аварійного освітлення тільки лампи розжарювання, а також люмінесцентні лампи, але за умови, що мінімальна температура повітря в приміщенні буде не нижче +10°С і живлення ламп при всіх режимах буде здійснюватися змінним струмом з напругою на лампах не нижче 90% номінального значення. При цих умовах забезпечується достатній ступінь надійності включення і горіння люмінесцентних ламп.

Застосовувати дугові газорозрядні лампи ДРЛ, ДРТ, ДНаТ для аварійного освітлення не дозволяється через те, що їхнє повторне запалювання після відключення відбувається тільки після охолодження лампи, що відбувається через 10-15 хв. після загасання, що неприйнятно для аварійного освітлення. До джерел і схем живлення аварійного освітлення ставляться певні вимоги. Для невеликих одноповерхових виробничих будинків (із площею приміщень не більше 250 м) і при відсутності в них вибухонебезпечних приміщень у випадку технічних труднощів встановлення стаціонарного аварійного освітлення для продовження роботи і для евакуації допускається використовувати як аварійне освітлення переносні акумуляторні ліхтарі. Нижче даються деякі вказівки і рекомендації щодо проектування освітлювальних установок виробничих підприємств відносно встановлення аварійного освітлення.

Ці рекомендації відносяться до відзначеного вище режиму одночасної дії робочого й аварійного освітлення. При загальному освітленні приміщень люмінесцентними лампами і лампами розжарювання для аварійного освітлення рекомендується, як правило, виділяти частину світильників, що передбачаються для створення необхідної згідно з нормами освітленості. Тільки в приміщеннях, освітлюваних люмінесцентними лампами потужністю більше 80 Вт і лампами розжарювання потужністю більше 150Вт (за винятком приміщень з цілодобовою безперервною роботою), для аварійного евакуаційного освітлення доцільні додаткові світильники з лампами меншої потужності, щоб уникнути перевитрати електроенергії в неробочий час, коли аварійне освітлення використовується як чергове.

У приміщеннях, загальне освітлення яких виконується лампами ДРЛ, ДРІ, ДНаТ, для аварійного освітлення встановлюють додаткові світильники з лампами розжарювання, світловий потік яких при розрахунку нормованої освітленості від робочого освітлення звичайно не враховується.

Залежно від характеру приміщень і особливостей виконуваних у них робіт аварійне освітлення для продовження роботи може виконуватися як одне загальне освітлення всього приміщення, так і у вигляді локалізованого або місцевого освітлення поверхонь, що вимагають обслуговування при аварійному режимі. При локалізованому і місцевому освітленні таких місць в решті приміщення по лінії проходів повинне передбачатися евакуаційне аварійне освітлення.

Аварійні відключення робочого освітлення на виробничих підприємствах хоч і не часто, але все-таки трапляються і бувають іноді досить тривалими, порядку десятків годин за рік, що завдає значний матеріальний збиток виробництву від недовипуску промислової продукції.

У багатьох випадках можна досить просто і без великих додаткових витрат уникнути таких втрат шляхом істотного збільшення освітленості від аварійного освітлення (у приміщеннях з будь-яким різновидом аварійного освітлення) до такого значення освітленості, при якому з'являється можливість продовжувати виробничий процес при дещо зниженій в окремих випадках інтенсивності.

Найбільш просто це досягається у приміщеннях з одним загальним рівномірним освітленням шляхом поділу світильників на дві приблизно рівні частини, що живляться роздільними мережами від різних джерел електроенергії.

При цьому для спрощення і здешевлення електричних мереж від різних джерел можна і по черзі подавати живлення на різні ряди світильників. Якщо загальне освітлення виконується люмінесцентними лампами або лампами розжарення, одну частину світильників можна умовно називати робочим, іншу аварійним освітленням.

Але вприміщеннях з нецілодобовою і небезперервною роботою в одній з частин необхідно виділяти на живлення окремою мережею невелику групу світильників, що створюватимуть освітленість, необхідну для евакуаційного аварійного освітлення, які у неробочий час будуть використовуватися для чергового освітлення.

У приміщеннях, освітлюваних дуговими газорозрядними лампами (ДРЛ, ДРІ, ДНаТ), обидві частини світильників правильно називати робочим освітленням. У цих випадках у приміщеннях варто додатково встановлювати світильники з лампами розжарювання для створення аварійного освітлення того різновиду, який потрібен в даному приміщенні.

У таких установках одна з частин робочого освітлення й аварійним освітленням може живитись від загального джерела і при технічній доцільності навіть від загальних щитків.

1.2 Вибір джерела світла та типу світильника

Із всього вибору ламп, що випускаються промисловістю серед джерел світла для освітлення приміщень найбільше використовують лампи розжарювання і люмінесцентні лампи. В основних виробничих приміщеннях при системі загального рівномірного освітлення рекомендуються газорозрядні лампи; для підсобних приміщень - лампи розжарювання. Лампи розжарювання допускається також використовувати і в приміщеннях основного виробничого призначення.

З газорозрядних ламп в даний час набули широкого розповсюдження люмінесцентні лампи низького тиску типу ЛБ, ЛБР, що мають переваги перед лампами розжарювання: висока світловіддача, великий строк служби і різноманітний спектральний склад випромінювання. Але вони мають і свої недоліки: висока собівартість, наявність ПРА, залежність роботи лампи від якості напруги живлення, температури і вологості в приміщенні..

Лампи розжарювання випускаються в широкому асортименті, прості за будовою, дешеві та надійні в експлуатації. Недоліки: низька світловіддача та обмежений строк роботи.

При рівнях нормативної освітленості до 50 лк при виборі джерела світла перевагу надають лампам розжарювання. Джерела світла, як і інші світлотехнічні вироби потрібно вибирати згідно діючим стандартам на напругу мережі 220 В.

Зовнішнє освітлення слід виконувати за допомогою ламп розжарювання.



1.3 Вибір нормованої освітленості

Нормовану освітленість робочих поверхонь можна визначити за таблицею, наведеною в СНБ 2.0405-98, в залежності від характеристики зорових робіт, найменшого розміру об'єкта розрізнення, контрасту об'єкта розрізнення з фоном та характеристики фону. Для полегшення визначення норм освітленості на основі СНБ 2.0405-98 розроблені галузеві норми робочого освітлення виробничих, адміністративних, громадських та побутових приміщень, нормована освітленість за якими визначається в залежності від технологічного призначення приміщень.

Значення нормованої освітленості приміщень наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Характеристики приміщень

№ п/п	Назва приміщення	Довжина А, м	Ширина В, м	Висота Н, м	Нормована Освітленість, лк
1	Цех переробки овочів	20	12	3	200
2	Відділення готової продукції	6	3	3	20
3	Лабораторія	6	3	3	300
4	Склад пустої тари	7.5	6	3	20
5	Коридор	15,5	2,5	3	75
6	Відділення зберігання овочів	6	3	3	20
7	Електрощитова	3	3	3	50
8	Відділення нагрівання води	6	3	3	20

1.3 Розрахунок розміщення світильників

При проектуванні електроосвітлення необхідно виконати такі вимоги: забезпечити найсприятливіші умови праці, найменшу протяжність проводок і зручність монтажу та безпеку при експлуатації.

При розміщенні світильників враховують архітектурні особливості приміщення, розміщення вікон, будівельних конструкцій, технологічного обладнання тощо. Світильники з точковими джерелами світла розміщують у вершинах квадратів або прямокутників чи у шаховому порядку. Світильники з люмінесцентними лампами встановлюємо суцільними рядами.

Розміщення світильників на плані приміщення приведене в графічній частині курсового.

1.4 Розрахунок освітлення приміщення методом коефіцієнту використання світлового потоку, точковим, питомої потужності

1.4.1 Розрахунок робочого освітлення в цеху переробки овочів

Розрахунок робочого освітлення в цеху переробки овочів проведемо точковим методом лінійних ізолюкс.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.1 План розміщення світильників в цеху переробки овочів

Вид освітлення - робоче,

Система освітлення - загально-рівномірна

Тип світильника - ЛСП18-40 [1], крива сили світла - Д1, Ф =2100Лм

Ступінь захисту - ІР20

Нормована освітленість - Е_н = 200 лк [1].

Площина нормування та рівень розрахункової поверхні - Г-0.0

Розрахункова висота:

(1.1)

де Н - висота приміщення, м, Н =3м;

h_з - висота звісу світильника, h_зв =0 м. [1];

h_p.п - висота робочої поверхні, м, h_p.п = 0,5 м.[1].

Н_розр = 3 -0 - 0 = 3м

Рекомендована відстань між рядами світильників, л_св = 1,4 …2,1 [1].

L_в = л_св · Н_розр (1.2)

L_в = (1,4…1,6) ·3 = 2,24…4,8 м

Приймаємо L_в= 4 м

Визначаємо відстані ряду світильників від стіни:

=0,5 • 4 =2 м

Приймаемо =2 м

Визначаємо кількість рядів світильників:

(1.3)

Приймаємо 3 ряди світильників.

Визначаємо довжину півряду L

(1.4)

Визначаємо відстань р від розрахункової точки А до світлового ряду. Розрахункову точку вибираємо по серидині приміщення між рядами:

(1.5)

Визначаємо відношення Р:

(1.6)

Визначаємо відношення L:

(1.7)

= 3

Розрахунок виконуємо за допомогою графіків лінійних ізолюкс. Література 2 таблиця А6.1



Таблиця 1.2

Розрахунок умовної освітленості

полуряди	L,м		P, м
1,2,7,8	10	3	2,5	0,44	120х3	360
3,4,5,6	10	3	7,5	0,96	70х3	210

Необхідний світловий потік, який створюється рядом довжиною 1м:

, (1.8)

де - коефіцієнт додаткової освітленості, який враховує дію віддалених світильників і відбитий світловий потік, для виробничих приміщень,= 1,3;

- коефіцієнт запасу, для люмінесцентних ламп = 1.3;

- сумарна відносна освітленість в контрольній точці

По таблицям обираємо світильники з двома лампами ЛДЦ 40-4 із світловим потоком Ф_л = 2100 лм, номінально потужністю Р_лн = 40 Вт, довжина світильника l_св = 1,214 м.

Необхідний світловий потік ряду

(1.9)

.

Кількість світильників в ряду



(1.10)

де - світловий потік світильника, для

Приймаємо 16 світильників.

Розриви між світильниками в ряду

(1.11)

де - довжина світильника, = 1,322 м

Умова непереривності ряду

Умова виконується, ряд неперервний.

Встановлена потужність

(1.12)

Питома потужність

(1.13)

Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.

1.4.2 Розрахунок робочого освітлення у відділенні готової продукції, відділенні зберігання овочів та відділення нагрівання води

Розрахунок робочого освітлення у відділенні готової продукції відділенні зберігання овочів та відділення нагрівання води проводиться одночасно. Тому, що кімнати абсолютно ідентичні як за розмірами так і за нормованою освітленістю. Проводиться методом питомої потужності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.2 План розміщення світильників

Приміщення мають такі розміри: висоту Н-3 метра, довжину А-6 метрів, ширину В-3 метра. По умовам навколишнього середовища та ступеню безпеки ураженню людей та тварин електричним струмом дане приміщення відносяться до підвищеною безпекою. Вид освітлення - робоче. Система освітлення - загальна рівномірна.

Так як нормована освітленість 20 лк то в якості джерела світла вибираємо лампу розжарювання, а для світло технічного розрахунку вибираємо метод питомої потужності.

З таблиці А4.1 вибираємо світильник НСП11 з кривою силою світла М рівномірна, та ступенем захисту IP52.

Так як нормована освітленість Е_н = 20 лк, плоскість для якої нормується освітленість Г - 0.0 то висота робочої поверхні h_p.п = 0. Коефіцієнт запасу = 1,3

Розрахункова висота:

(1.1)

де Н - висота приміщення, м, Н =3м;

h_з - висота звісу світильника, h_зв =0 м. [1];

h_p.п - висота робочої поверхні, м, h_p.п = 0 м.[1].

Н_розр = 3 - 0 - 0 = 3м

З урахуванням рекомендацій п1.5 ряди світильників розміщуємо паралельно більшої стіни. Для вибраного типу світильника по таблиці 1.3 вибираємо найвигіднішу світлотехнічну та економічну відстань між рядами світильників:

Рекомендована відстань між рядами світильників, л_с = 1,3 … 2,6;

л_е = 2,6 … 3,4. [1].

L_в = (л_с - л_с ) Н_р (1.2)

L_в = (1,3…2,6) ·2,6 = 3,38…6,76 м

Приймаємо L_в = 4 м.

Визначаємо відстань від стіни до найближчого ряду. Так як біля стін відсутні робочі місця то, розраховуємо по виразу:

= (0,3 - 0,5) L_в

= (0,3 - 0,5) · 4=1,2…2 м;

Приймаємо = 1,5 м.

Визначаємо кількість рядів світильників:

Приймаємо = 1 ряд.

Визначаємо кількість світильників в ряду:

Приймаємо 2 світильника.

Так як в приміщеннях лише по 1 ряду світильників, а в ряду по 2 світильника то загальна кількість світильників в кімнаті N_У = 2

Для вибраного світильника знаходимо питому потужність Р_пит по таблицям:

Р_пит= 10,6 Вт/м²;

Визначаємо розрахункову електричну потужність всієї освітлювальної установки:

Р_вст= 10,6•18 = 190,8 Вт.

Визначаємо потужність однієї лампи:

Вибираємо тип лампи близькою за потужністю за довідниками [1]:

Б220-230-,100 Р_лс=100 Вт

Визначаємо відхилення вибраних стандартних ламп з розрахунковою потужністю ламп:

Порівнюємо потужність ламп Р_лр та Р_лс, та перевіряємо виконання умови:

-20% Р_лр ? Р_лс ? +20% Р_лр

Умова виконується.

Встановлена потужність ламп в приміщенні:

N_У Р_лс

.

Питома потужність

Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.

1.4.3 Розрахунок робочого освітлення в лабораторії

Розрахунок робочого освітлення в лабораторії проведемо точковим методом лінійних ізолюкс.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.3 План розміщення світильників у кімнаті для персоналу

Вид освітлення - робоче,

Система освітлення - загально-рівномірна

Розміри кімнати: А= 6м, В= 3м, Н= 3м

Тип світильника -ЛСП18-2х40 [1], крива сили світла - Д1, Ф =4200 Лм

Ступінь захисту - ІР20

Нормована освітленість - Е_н = 300 лк [1].

Площина нормування та рівень розрахункової поверхні - Г-00

Розрахунок проводимо за формулами (1.1)-(1.13).

Розрахункова висота:

(1.1)

де Н - висота приміщення, м, Н =3м;

h_з - висота звісу світильника, h_зв =0 м. [1];

h_p.п - висота робочої поверхні, м, h_p.п = 0,8 м.[1].

Н_розр = 3 -0 - 0,8 = 2,2м

Рекомендована відстань між рядами світильників, л_с = 1,2 …1,6;л_с = 1,6 …2,1 [1].



L_в = (л_с - л_е )· Н_розр (1.2)

L_в = (1,2…2,1) ·2,2 = 2,64…4,62 м

Приймаємо L_в= 3 м

Визначаємо відстані ряду світильників від стіни так як робочі міста присутні біля стіни то розраховуємо за формулою:

=0,3 • L_в

= 0,3 • 3 = 0,9м

Приймаемо =0,9 м

Визначаємо кількість рядів світильників:

(1.3)

Приймаємо 1 ряд світильників.

Визначаємо довжину півряду L

(1.4)

Визначаємо відстань р від розрахункової точки А до світлового ряду. Розрахункову точку вибираємо по серидині приміщення між рядами:

(1.5)

м

м

Визначаємо відношення Р:

(1.6)

Визначаємо відношення L:

(1.7)

= 1,37

Розрахунок виконуємо за допомогою графіків лінійних ізолюкс. Література 2 таблиця А6.1

Таблиця1.2

Розрахунок умовної освітленості

полуряди	L,м		P, м
1,2,7,8	3	1,37	1,32	0,6	100	100
3,4,5,6	3	1,37	2,31	1,05	50	50

Необхідний світловий потік, який створюється рядом довжиною 1м:

, (1.8)

де - коефіцієнт додаткової освітленості, який враховує дію віддалених світильників і відбитий світловий потік, для виробничих приміщень,= 1,3;

- коефіцієнт запасу, для люмінесцентних ламп = 1.3;

- сумарна відносна освітленість в контрольній точці,

По таблицям обираємо лампу ЛБ 65-4 із світловим потоком Ф_л = 4500 лм, номінально потужністю Р_лн = 65 Вт, довжина лампи l_св = 1514 мм.

Визначаємо повний потік ламп в ряду:

(1.9)

.

Кількість світильників в ряду

(1.10)

де - світловий потік світильника, для

Приймаємо 6 світильників.

Розриви між світильниками в ряду

(1.11)

де - довжина світильника, = 1514м

Умова непереривності ряду

Умова виконується, ряд неперервний.

Встановлена потужність

(1.12)

Питома потужність

(1.13)

Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.

1.4.4 Розрахунок робочого освітлення в коридорі

Розрахунок робочого освітлення в коридорі проведемо методом коефіцієнта використання світлового потоку.



Рисунок 1.4 План розміщення світильників в коридорі

Вид освітлення - робоче

Система освітлення - загальне рівномірне

Тип світильника - НСП-11 [1], крива сили світла - Д-2, ІР53

Нормована освітленість - Е_н = 75 лк [2]

Коридор має такі розміри А=15,5м В=2,5м Н=3м

Площина нормування та рівень розрахункової поверхні - Г-00

Розрахункова висота

Н_розр = 3 - 0,5 - 0 = 2,5 м

Світлотехнічна найбільш вигідна відносна відстань л_св =1,4 … 2,1[1];

Рекомендована відстань між світильниками

L_В = (1,4 … 2,1) · 2,5= 3,5…5,25 м;

Приймемо L_в = 4 м.

Визначаємо відстані ряду світильників від стіни:

= (0,25…0,3) • 2,5 = 0,56…0,75 м,

Приймаемо =0,75 м

Кількість світильників в ряду

(1.14)

Приймаємо 4 світильника.

Кількість рядів світильників

Приймаємо 1 ряд.

Загальна кількість світильників

N = N_А • N_В (1.15)

N = 4·1 = 4 шт.

Індекс приміщення

(1.16)

З довідникової літератури [1] вибираємо коефіцієнти відбиття в залежності від типу світильника: стелі - с_с = 50%, стін - с_ст = 30%, підлоги - с_п = 10%.

Розрахунковий світовий потік лампи

, (1.17)

Де, Е_н - нормована освітленість, лк;

к_з - коефіцієнт запасу, який враховує старіння джерел світла,

для л.р. к_з = 1,3[1];

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, Z = 1,1 [1];

S - площа приміщення, м²;

з - коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки у

відносних одиницях, з= 1,1 [1].

По розрахунковому потоку для прийнятої напруги вибираємо лампу типу Б-220-230-100 Р_л = 100 Вт, Ф_л=1250лм.

Визначаємо відхилення потоку стандартної лампи від розрахункового

Допустиме відхилення світлового потоку повиннно бути у межах від + 20 до - 10 % [1].Фактичне відхилення знаходиться в допустимих межах.

Встановлена потужність ламп в приміщенні

(1.18)

Питома потужність

Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.

освітлення світло світильник потужність

1.4.5 Розрахунок робочого освітлення на складі пустої тари

Розрахунок робочого освітлення в складі пустої тари проведемо методом питомої потужності.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.5 План розміщення світильників у складі пустої тари

1. Приміщення має такі розміри: висоту Н - 3 метра, довжину А - 7,5 метрів, ширину В - 6 метра. По умовам навколишнього середовища та ступеню безпеки ураженню людей та тварин електричним струмом дане приміщення відносяться до приміщень з підвищеною безпекою. Вид освітлення - робоче. Система освітлення - загальна рівномірна.

1. Так як нормована освітленість 20 лк то в якості джерела світла вибираємо лампу розжарювання, а для світло технічного розрахунку вибираємо метод питомої потужності.

2. З таблиці А4.1 вибираємо світильник НСП11 з кривою силою світла М рівномірна, та ступенем захисту IP20.

3. Так як нормована освітленість Е_н = 20 лк, плоскість для якої нормується освітленість Г - 0.0 то висота робочої поверхні h_p.п = 1.

Коефіцієнт запасу = 1,3.

4. Розрахункова висота:

(1.1)

де Н - висота приміщення, м, Н =3м;

h_з - висота звісу світильника, h_зв =0 м. [1];

h_p.п - висота робочої поверхні, м, h_p.п = 0 м.[1].

Н_р = 3 - 0 - 1 = 2м

5. З урахуванням рекомендацій п1.5 ряди світильників розміщуємо паралельно більшої стіни. Для вибраного типу світильника по таблиці 1.3 вибираємо найвигіднішу світлотехнічну та економічну відстань між рядами світильників:

Рекомендована відстань між рядами світильників, л_с = 1,3 … 2,6;

л_е = 2,6 … 3,4. [1].

L_в = (л_с - л_с ) Н_р (1.2)

L_в = (1,3…2,6) ·2 = 2,6…5,2 м

Приймаємо L_в = 3 м.

6. Визначаємо відстань від стіни до найближчого ряду. Так як біля стін відсутні робочі місця то, розраховуємо по виразу:

= (0,3 - 0,5) L_в

= (0,3 - 0,5) · 3=0,9…1,5 м;

Приймаємо = 1,5 м.

7. Визначаємо кількість рядів світильників:

Приймаємо = 2 ряди.

8. Визначаємо кількість світильників в ряду:



Приймаємо 2 світильника.

9. Визначаємо загальну кількість світильників у кімнаті:

N_У =

N_У = 2 = 4

Загальна кількість світильників 4 шт.

10. Для вибраного світильника знаходимо питому потужність Р_пит по таблицям:

Р_пит= 10 Вт/м²;

11. Визначаємо розрахункову електричну потужність всієї освітлювальної установки:

Р_вст= 10•18 = 450 Вт.

12. Визначаємо потужність однієї лампи:

13. Вибираємо тип лампи близькою за потужністю за довідниками [1]:

Б220-230-,100 Р_лс=100 Вт

14. Визначаємо відхилення вибраних стандартних ламп з розрахунковою потужністю ламп:

15. Порівнюємо потужність ламп Р_лр та Р_лс, та перевіряємо виконання умови:

-20% Р_лр ? Р_лс ? +20% Р_лр

Умова виконується.

16. Визначаємо сумарну потужність ламп в приміщенні:

N_У Р_лс

.

17. Питома потужність

Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.

1.4.6 Розрахунок робочого освітлення в електрощитовій

Розрахунок робочого освітлення в електрощитовій проведемо методом питомої потужності.

Рисунок 1.6 План розміщення світильників в вентиляційній

Вид освітлення - робоче,

Система освітлення - загально-рівномірна

Тип світильника - НСП11 [1], крива сили світла - М;

Ступінь захисту - ІР52;

Нормована освітленість - Е_н =50 лк [1];

Площина нормування та рівень розрахункової поверхні - Г-00.

Розміри кімнати висота Н - 3 метра, довжину А - 3 метрів, ширину В - 3 метра.

Розрахункова висота:

Н_розр = 3 - 1 - 0 = 3,5 м;

Світлотехнічна найбільш вигідна відносна відстань л_св =0,3 … 1,1[1];

Рекомендована відстань між світильниками:

L_В = (0,3 ч 1,1) · 3,5=1,05…3,6 м;

Приймаємо L_в = 2,5 м.

= (0,3…0,5) • 2,5 = 0,75…1,25 м;

Приймаємо =1,25 м.

Кількість світильників в ряду:

Приймаємо 2 світильника.

Кількість рядів світильників:

Приймаємо 1 ряд.

Загальна кількість світильників:

N_У =2·1=2

Для вибраного світильника знаходимо питому потужність Р_пит по таблицям:

Р_пит= 12,3Вт/м²;

Визначаємо розрахункову електричну потужність всієї освітлювальної установки:

Р_вст= Р_пит • S (1.19)

Р_вст= 12,3•9 = 110,7 Вт.

Визначаємо потужність однієї лампи:

(1.20)

Вибираємо тип лампи близькою за потужністю за довідниками [1]:

БК230-240-60 Р_лс=60 Вт

Визначаємо відхилення вибраних стандартних ламп з розрахунковою потужністю ламп:

Порівнюємо потужність ламп Р_лр та Р_лс, та перевіряємо виконання умови:

-20% Р_лр ? Р_лс ? +20% Р_лр (1.21)

Умова виконується.

Встановлена потужність ламп в приміщенні:

.

Питома потужність

Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.



1.5 Розрахунок освітлення входів

Рисунок 1.10 План розміщення світильників

Тип світильника - СПО-200 [1];

Нормована освітленість - Е_н = 2 лк[2];

Коефіцієнт запасу - к_з = 1,3.

Необхідний світловий потік лампи:

, (1.22)

де - висота підвісу світильника, = 3 м;

- сумарна відносна освітленість в розрахунковій точці, визначається за допомогою графіків відносної освітленості [1].

Визначаємо відстані в плані від розрахункової точки до проекції світильника:

d = (1.23)

d = = 4,3м

Визначаємось з умовою вибору сумарної відносної освітленості

=

Визначаємо сумарну відносну освітленість в розрахунковій точці:

е = 20 • 2 = 40 лк

.

Вибираємо тип лампи БК 230-240-60 з світловим потоком F = 610 лм. Потужність лампи Р_л = 60 Вт. [1]

Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.

1.6 Складання світлотехнічної відомості.

По результатам розрахунків складаємо світлотехнічну відомість (табл.1.9).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 1.9

Світлотехнічна відомість

Номер приміщення	Характеристика приміщення	Система освітлення	Вид освітлення	Загальне освітлення	Питома потужність, Вт/м2
				Ен, лк	Коефіцієнт запасу, Кз	Світильник	Встановлена потужність, Вт
	Назва приміщення	Довжина А, м	Ширина В, м	Площа S, м2	Висота Н, м	Характеристика середовища	Коеф. відбивання					Тип	Потужність, Вт	Кількість
							сст, %	сс, %
1	Цех переробки овочів	20	12	240	3	Вологе	30	50	Загальна рівномірна	Робоче	200	1,3	ЛСП18	40	15	600	9,3
2	Відділення готової продукції	6	3	18	3	Вологе	30	50		Робоче	20	1,3	НСП11	100	2	200	11,1
3	Лабораторія	6	3	18	3	Сухе	30	50		Робоче	300	1,3	ЛСП18	65	6	390	40,6
4	Склад пустої тари	7,5	6	45	3	Сухе	30	50		Робоче	20	1,3	НСП11	100	4	400	8,9
5	Коридор	15,5	2,5	38,75	3	Сухе	30	50		Робоче	75	1,3	НСП11	100	4	400	8,6
6	Відділення зберігання овочів	6	3	18	3	Сухе	30	50		Робоче	20	1,3	НСП11	100	2	200	11,1
7	Електрощитова	3	3	9	3	Сухе	30	50		Робоче	50	1,3	НСП11	60	2	120	13,3
8	Відділення нагрівання води	6	3	18	3	Вологе	30	50		Робоче	20	1,3	НСП11	100	2	200	11,1

2. Електротехнічний розділ

2.1 Вибір напруги та схеми живлення

Згідно ПУЄ електроосвітлювальна установка повинна живитися роздільно від електросилової. Для сільськогосподарських приміщень допускається приєднувати освітлювальну установку від окремої групи ввідного розподільчого щита.

Для живлення електроприймачів електроосвітлювальної мережі вибираємо систему напруг 380/220 В, з глухо заземленою нейтраллю, частотою 50 Гц.

В сухих приміщеннях з не струмоведучими полами використовуємо розетки 220 В.

Приймаємо магістральну систему живлення освітлювальних установок.

2.2 Розмітка на плані приміщення місць установки світильників, розеток, вимикачів

На плані приміщення помічаємо місця установки світильників, вимикачів та інших струмоприймачів, приєднуємо до освітлювальної мережі.

Помічаємо місце установки ввідного розподільчого щита та групових освітлювальних щитків.

Місця вимикачів та розеток помічаємо так, щоб центри вимикачів були на висоті 1,6 - 1,7 м, розеток в виробничих приміщеннях 0,8 - 1 м.

При розмітці місць встановлення щитів та іншого електрообладнання, яке кріпляться штирями, визначаються та наносяться на стіни, центри отворів під штирі. Для забезпечення обслуговування щитів, ящики встановлюють на висоті 1,6 - 1,7 м.



2.3 Вибір місць установки групових освітлювальних щитів

Групові освітлювальні щити встановлюються:

- в центрі електричних навантажень;

- в доступному та зручному місці для обслуговування;

- в приміщеннях з сприятливим середовищем.

Висота встановлення щитків повинна бути не більше ніж 2 м (до верху).

2.4 Вибір трас прокладання освітлювальної мережі

Траса групової освітлювальної мережі визначається розташуванням світильників. При прокладанні траси враховуються такі вимоги та особливості:

- максимальне скорочення довжини;

- архітектурно-будівельні особливості приміщення;

- зручність подальшої експлуатації обладнання.

Кожна групова лінія повинна бути захищена запобіжниками або автоматичними вимикачами електромагнітними розчіплювачами, розрахованими на струм не більше ніж 25 А, при живленні ламп розжарювання потужністю до 500 Вт і люмінесцентних ламп. Загальне навантаження освітлювальної установки бажано рівномірно розподілити між фазами мережі живлення.

2.5 Вибір марок проводів і спосіб їх прокладання

Вид електропроводки, марку і спосіб прокладання проводів або кабелів вибираємо в залежності від призначення, умов оточуючого середовища, характеристики електроприймачів, вимог техніки безпеки, протипожежних правил та ін.

Електроустановка належить до стаціонарних.

Згідно з ПУЕ для освітлювальної установки беремо провід з мідними жилами типу ВВГ.

У відповідності з характеристикою приміщення і технологією виробництва в основному приміщенні проектуємо відкриту проводку на тросах.

В допоміжних приміщеннях вмонтуємо проводку по основам.

У відповідності з характеристикою приміщення і технологією виробництва в основному приміщенні проектуємо відкриту проводку на тросах.

Після розміщення світильників на плані приміщення вони розбиваються по групам. Лампи чергового освітлення відокремлюємо в окрему групу і приєднуємо до них освітлення підсобних приміщень Табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Розділення освітлювального навантаження на групи

Номер групи	Система групи	Номер приміщення на плані	Потужність, Вт
1	А+N	1 прим. 1 та 2 ряд, 2, 4	1900
2	B+N	1 прим 3 та 4 ряд, 6, 3, 5, осв. входів	1710
3	С+N	7, 8, 9	1660

Розрахунковий струм на ділянці А1-А2 визначаємо за формулою:

, (2.1)

Розрахункові струми груп визначаємо за формулою



, (2.2)

де розрахункова потужність ламп групи, Вт

- номінальна напруга ламп, В;

- коефіцієнт потужності ламп.

2.6 Розрахунок поперечного перерізу проводу на мінімум провідникового матеріалу (по величині допустимої втрати напруги) та перевірка вибраного перерізу на нагрів і механічну міцність

Рисунок 2.1 Розрахункова схема освітлювальної мережі

?_А1-А2 = 3 м Р_{вст А1-А2} = 5270 Вт

?₁ = 23 м Р₁ = 1100 Вт

?₂ = 7 м Р₂ = 400 Вт

?₃ = 8 м Р₃ = 300 Вт

?₄ = 23 м Р₄ = 1100 Вт

?₅ = 10,5 м Р₅ = 200 Вт

?₆= 3 м Р₆= 200 Вт

?₇= 32,5 м Р₇ = 60 Вт

?₈= 8 м Р₈= 150 Вт

?₉= 2 м Р₉= 500 Вт

?₁₀ = 5 м Р₁₀ = 360 Вт

?₁₁= 12,5 м Р₁₁= 800 Вт

Визначаємо площу перерізу проводу на живильній ділянці

(2.2)

де - момент навантаження на живлючій дільниці, кВт •м;

- моменти навантаження відгалужень від розрахункової дільниці з іншим числом проводів, кВт •м;

- коефіцієнт преведення моментів навантаження, = 1,85 [2]

- коефіцієнт визначається в залежності від матеріалу провода, кількістю проводів мережі та від системи напруги, С₄ = 72; С₂ = 12 [2]

- допустимі втрати напруги в мережі, = 2,5%.[2]

Розрахунок момента навантаження на всіх дільницях

М_А1-А2 = Р_{вст А1-А2} • ?_А1-А2, (2.3)

де Р_{вст А1-А2} - сумарна встановлена потужність, Вт;

?_А1-А2 - довжина живлючої мережі, м

М_А1-А2 = 5,27 • 3 = 15,81 кВт•м

Момент навантаження відгалужень від розрахункової дільниці з іншим числом проводів

= УР_і • ?_і (2.4)

де Р_і - навантаження, кВт;

?_і - довжина мережі по якій тече струм цього навантаження, м.

ПУЄ регламентує мінімальний переріз встановлених проводів в залежності від матеріалу та способів його прокладання. Для мідних проводів воно дорівнює 1,5 мм².

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу =1,5 мм²

Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці А₁ - А₂

(2.5)

Розраховуємо групову мережу:

Визначаємо площу перерізу проводу на 1 дільниці



(2.6)

Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці 1

(2.7)

Площу перерізу проводу на інших ділянках визначаємо аналогічно. Результати зводимо в таблицю 2.2

Таблиця 2.2

Результати вибору площі перерізу проводів

Перевірка вибраної площі перерізу по умовам нагріву і механічної стійкості

Перевірка по умові нагріву виконується по наступній умові

І_розрІ_тр.доп., (2.8)

де І_тр.доп. - тривало допустимий струм

Перевіримо провід на ділянці ?_А1-А2.

Тривало допустимий струм має наступні значення для площ перерізу [2]:

S = 1,5 мм² - І_тр.доп. = 19 А

8,4 > 19А

Таблиця 2.3

Результати перевірки площі перерізу по умовам нагріву

Ділянка	Розрахунковий струм, А	Відповідність	Тривало допустимий струм, А
А1-А2	8,4	<	19
1	5,55	<	19
2	2,02	<	19
3	1,81	<	19
4	5,55	<	19
5	1,01	<	19
6	1,01	<	19
7	0,27	<	19
8	0,68	<	19
9	2,52	<	19
10	1,63	<	19
11	3,63	<	19

Таким чином, проводи з обраним перерізом відповідають умовам нагріву та механічної міцності і можуть бути використані для підключення струмоприймачів електроосвітлювальної мережі.

2.7 Вибір типу щитів

Типи освітлювальних щитків вибирають залежно від кількості груп, розрахункових струмів груп, а також захищеності від впливу навколишнього середовища. Оскільки в нас 2 групи, беремо щиток ЩО-8Н під 8 модулів [1].



2.8 Вибір захисної апаратури

Проводимо вибір захисних апаратів на прикладі ділянки ?_А1-А2..

Вибір автоматичного вимикача проводимо за умовами [2]:

а) По напрузі:

U_н.авт>U_мер (2.9)

де: U_н.авт - номінальна напруга автоматичного вимикача, В;

U_мер - напруга мережі, В

Приймаємо автоматичний вимикач серії IEK ВА47-60.

380 В = 380 В

Умова виконується.

б) По номінальному струму:

І_н.авт.І_гр (2.10)

І_А1-А2 = 8,4 А

Приймаємо автоматичний вимикач з І_н.авт. = 10 А

10 > 8,4

Умова виконується.

в) По номінальному струму розчіплювача:

І_н.р 1.25 •І_гр (2.11)

І_{н. р.} 1.25 • 8,4 = 9,8

Приймаємо І_н.р= 10 А;

10 > 9,8

Умова виконується.

Користуючись [1] остаточно вибираємо автоматичний вимикач IEK ВА47-60.

Таким самим чином розраховуємо автоматичні вимикачі для інших груп.

2.9 Заходи з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання

Заходи щодо захисту від ураження електричним струмом в освітлювальних мережах та опромінювальних установках визначаються „Правилами техніки безпеки при експлуатації обладнання споживачем”.

Щиток повинен мати вхідний рубильник або автоматичний вимикач для вимикання всієї мережі, а також автоматичні вимикачі або запобіжники, які забезпечують захист від перевантажень або коротких замикань окремих груп.

У щитках потрібно вказувати номер освітлювальної (опромінювальної) групи або установки та номінальний струм розчіплювала автоматичного вимикача або плавкої вставки запобіжника.

Найменша висота підвісу світильників з лампами розжарювання допускається 2,5-3 м, а світильників з люмінесцентними лампами - 2,5 м за умови, що контактні частини не доступні для випадкового дотику.

При підключені патронів світильників та опромінювачів до електричної мережі, гвинтову різьбу приєднують до нульового проводу.

Корпуси світильників та опромінювачів необхідно заземлювати гнучкими перемикачами між заземленим контактом корпуса та нульовим проводом.

До апаратів управління та арматури світильника проводи або кабелі дозволяється приєднувати за допомогою наконечників або спеціальних затискачів. Приєднання проводів або кабелю з алюмінієвими жилами дозволяється за наявності у світильників контактної арматури, спеціально призначеної для алюмінієвих проводів. Одножильні проводи перерізом до 10 мм² та багатожильні з перерізом до 2,5 мм² дозволяється приєднувати без наконечників, однак кінці багатожильних проводів необхідно обпаювати.

З'єднання та відгалуження проводів, прокладених у трубах, виконуються в з'єднувальних коробах.

2.10 Складання специфікації на матеріали та обладнання

Поз. Позн.	Найменування	Кількість, шт.	Примітка
А2	Щит освітлювальний ЩО-8Н	1
А1	Ввідний щит ETI ECT 8 PT	1
	Світильники ГОСТ 17677-82
	НСП11	6
	ЛСП18	22
	СПП200	1
	ПВЛМ	3
	Лампи розжарювання ГОСТ 2239-79
	БК 220-230-100	2
	Б 220-230-100	2
	Г220-230-200	1
	Г 220-230-300	1
	Б 220-230-60	1
	Лампи люмінесцентні ГОСТ 6825-70
	ЛБ 40-4	21
	ЛХБ 60-4	4
	ЛХБ-150	2
	Вимикач однополюсний ГОСТ 7397-69
	ВА 47-29	3



Висновок

В даній курсовій роботі я навчився вибирати джерела випромінювання для освітлювальної установки, вибирати систему і вид освітлення, норми освітленості, тип світильників. Визначати коефіцієнт відбиття поверхонь в приміщеннях. Розраховувати освітлення приміщень методом коефіцієнта використання світлового потоку, точковим методом освітленість в контрольних точках в основному приміщенні. Розраховувати освітлення в допоміжних приміщеннях методом питомої потужності. Компонувати освітлювальні мережі, вибирати та розраховувати проводи та спосіб їх прокладки, вибирати та розраховувати комутаційно-захисні апарати і щитки.



Література

Електричне освітлення та опромінення. Методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи для студентів вищих закладів за ред.. Бібік Н.С., 2002. 384 с.

ДБН В.2.5-28-2006.

Довідник сільського електрика. За ред. Олійника В.С. Київ: Урожай, 1983.

Підручник сільського електрика. Л. Г. Прищеп. К:Вища школа. Головне в-тво. 1986. 463 с.

Жилинский Ю.М., Кумин В.Д, Электрическое освещение и облучение. М: Колос, 1982. 272 с.

Лямцов А.К., Тищенко Г.А. Электроосветительные и облучательные установки. М: Колос, 1983. 224 с.

Справочная книга для проектирования злектрического освещения. /Под редакцией Кнорринга Г.М. Л.: Энергия, 1976. 384 с.

Кащенко П.С. Електричне освітлення і опромінення. Навчально - методичний посібник. НМЦ, 2003. 134 с.

Правила устройств электроустановок. М.: Энергоатомгодат, 1987. 640 с.

Размещено на Allbest.ru