Енергоефективні технології(екологічні та економічні аспекти)

Аналіз можливості впровадження і використання енергоефективних технологій у повсякденному житті. Використання системи свійської автоматизації "Розумний будинок" як проекту використання сучасних енергоефективних технологій у побуті, його перспективи.

Рубрика Физика и энергетика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.03.2019
Размер файла 1,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

енергоефективний автоматизація побут будинок

Зростання масштабів використання електричної енергії, загострення проблем охорони навколишнього середовища значно активізували пошуки екологічно чистіших способів вироблення електричної енергії та впровадження енергоефективних технологій. Введення нових технологій, відродження промислових установок, споживання поновлюваних джерел енергії, переробка теплової енергії - вимагають великих витрат.

З роками досвід зарубіжних країн показав, що можна зменшити необхідність в енергії завдяки зміні звичок людини. Люди часто не звертають уваги на економію в побуті, але ж звичайне самообмеження, утеплення свого будинку, внесуть великі зміни в екологію всього Світу.

Актуальні способи економії електроенергії в будинку, як реальний спосіб захисту навколишнього середовища, розглянуті в даній роботі.

Труднощі енергозбереження з недавніх часів стали актуальними, і сферу житлового будівництва не пройшли стороною.

Метою курсової роботи є розробка найбільш енергоефективного способу економії електроенергії в побуті.

Однією з тенденції сучасного світу стали системи популярного і відомого Інтелектуального будинку, який дає можливість забути про управління енергопостачанням, опаленням, водопроводом і каналізацією, вентиляцією і кондиціонуванням.

Об'єктом дослідження є система домашньої автоматизації «Розумний будинок».

Предметом дослідження є можливість впровадження енергоефективних технологій в повсякденне життя людини.

За допомогою інтелектуальної автоматизації індивідуальна система «розумного будинку» працює у взаємозв'язку з іншими, в прийнятному для неї режимі, економлячи тим самим не тільки гроші і час, а головне природні ресурси.

Щоденне підвищення цін на електроенергію змушує людей шукати найбільш прийнятні методи з енергозбереження в побуті. Збереження електроенергії в квартирах стало оптимальним рішенням для більшості жителів.

На основі проведеного дослідження автор показує, що економія - це не тільки хороший спосіб зберегти свій бюджет, але і можливість значно полібшити екологічний стан, зменшивши витрати природних ресурсів, що призвиде до зменшення шкідливих викидів в атмосферу.

У відповідності з об'єктом, предметом і метою дослідження були поставлені наступні завдання:

1. Провести аналіз результатів впровадження енергоефективних технологій з досвіду зарубіжних країн.

2. Розглянути пріоритети реалізації політики впровадження енергоефективних технологій на території України.

3. Визначити сучасні енергоеффектние технології, що застосовуються в побутових цілях.

4. Охарактеризувати систему домашньої автоматизації «Розумний будинок».

5. Описати структуру і методи використання системи домашньої автоматизації «Розумний будинок».

Серед факторів, що негативно впливають на енергоефективність вітчизняної економіки, слід вказати на: домінування в галузевій структурі енергоємних виробництв; зношеність основних фондів підприємств і, відповідно, великі зайві втрати енергоносіїв і енергії; недостатню оснащеність виробництва і невиробничої сфери (в першу чергу, житлового фонду) сучасними приладами обліку; недолік інвестицій; недостатнє нормативно-правове та інституційне забезпечення політики енергоефективності.

Однак, досвід зарубіжних країн показав, що можна підвищити енергоефективність завдяки зміні поведінки самої людини [1].

Останнє зовсім не означає зниження життєвого благоустрою, оскільки з усієї споживаної в побуті енергії людина більшу частину (79%) використовує на опалення, 15% енергії витрачається на теплові процеси (в першу чергу, підігрів води, приготування їжі і т.д.), 5% - на побутову техніку і лише 1% - на освітлення, радіо і телевізійну техніку [13].

Енергозбереження в будівлях - проблема вельми актуальна сьогодні, а до її вирішення слід застосувати системний підхід. У даній роботі визначено значущість сучасних технологій в галузі енергозбереження ЖКГ і розглянуті приклади застосування сучасних енергозберігаючих технологій в побуті.

Структура курсової роботи відображає логіку, зміст наукового пошуку і результати дослідження. Вона складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.

1. Аналіз можливості впровадження і використання енергоефективних технологій у повсякденному житті

1.1 Аналіз результатів впровадження енергоефективних технологій з досвіду зарубіжних країн

енергоефективний автоматизація побут будинок

Зростаючі з кожним роком вироблення і споживання енергії в світі створюють необхідні умови для прискорення науково-технічного прогресу, який дозволяє покращувати добробут людей планети. Але разом з тим зростаючі обсяги споживання енергії вимагають все більших і більших обсягів вуглеводневої сировини, запаси якого не безмежні.

Головним чинником, що обумовлює необхідність енергозбереження, є виснаженість запасів органічного палива. За оцінками експертів, при сучасному рівні видобутку світових запасів вугілля вистачить на 600 - 1000 років, нафти 150 - 250 років і газу 120 - 300 років.

Як наслідок, виснаження природних ресурсів і забруднення навколишнього середовища. Кожна з сучасний електростанцій має свої недоліки: ГЕС - змінами водного балансу та випливаючими з цього негативними впливами на екосистеми, ТЕС - викидами в атмосферу шкідливих речовин, тепловим забрудненням рік, АЕС - загрозою радіоактивного забруднення. Тільки альтернативні джерела вироблення електроенергії можуть гарантувати певну екологічну безпеку. Рішення даної проблеми передбачає проведення жорсткої політики енергозбереження, заснованої на використанні енергозберігаючих технологій, ядерної енергетики, альтернативних джерел енергії, і перш за все, поновлюваних, до яких відносяться сонячна, вітряна і геотермальна енергія, біомаса, мала і велика гідроенергетика, енергія океану.

На сьогоднішній день потенціал відновлюваних джерел енергії оцінюється в 20 млрд. тонн умовного палива на рік, що в 2 рази перевищує річний видобуток органічного палива в світі.

Під енергозбереженням розуміється реалізація правових, організаційних, наукових, виробничих, технічних і економічних заходів, спрямованих на ефективне (раціональне) використання (і економне витрачання) паливно-енергетичних ресурсів (сукупності природних і виробничих енергоносіїв, запасені енергія яких при існуючому розвитку техніки і технології доступна для використання в господарській діяльності) і на залученні в господарський оборот поновлюваних джерел енергії.

До енергозберігаючим технологіям ставляться нові або удосконалені технологічні процеси, які характеризуються більш високим коефіцієнтом корисного використання паливно-енергетичних ресурсів.

Результативність від використання енергозберігаючих технологій проявляється у вигляді:

економічних ефектів у споживачів (зниження вартості придбаних енергоресурсів);

ефектів підвищення конкурентоспроможності (зниження споживання енергоресурсів на одиницю виробленої продукції, енергоефективність виробленої продукції при її використанні);

ефектів для електричної, теплової, газової мережі (зниження пікових навантажень, мінімізація інвестицій в розширення мережі);

екологічних ефектів;

пов'язаних ефектів (увага до проблем енергозбереження призводить до підвищення заклопотаності проблемами загальної ефективності системи - технології, організації, логістики на виробництві, системи взаємин, платежів і відповідальності в житловому секторі, щодо домашнього бюджету у громадян).

Є три основні рушійні сили, які змушують країни використовувати поновлювані джерела енергії. Першою з них є енергетична безпека, спрямована на забезпечення незалежності від країн - експортерів енергоресурсів. Другий - екологічна безпека, пов'язана з занепокоєнням з приводу глобальної зміни клімату. Джерела відновлюваної енергії дають можливість забезпечувати енергетичні потреби, скорочуючи при цьому викиди парникових газів в атмосферу. Третьою рушійною силою є собівартість поновлюваних джерел енергії, яка повинна скорочуватися в міру вдосконалення енергозберігаючих технологій. Нерівномірний розподіл поновлюваних ресурсів по країнам світу і навіть всередині окремих країн ускладнює вироблення єдиної широкомасштабної політики в цій сфері.

Так, на території США є безліч локальних зон з властивими тільки їм специфічними джерелами відновлюваної енергії. Наприклад, сонячна енергія найбільше використовується на Південному Заході, енергія вітру найбільш широко застосовується в районі Великих рівнин і в горах, а геотермальна використовується на Заході країни.

Індія, будучи однією з перших країн, яка стала широко використовувати поновлювані джерела енергії, в даний час активно застосовує енергію вітру, сонячн енергію, гідроенергетику та енергію біомаси.

Бразилія є піонером у використанні етанолу на основі переробки цукровмісних культур. Згідно зі звітом неурядового Фонду Hart Energy Consulting, глобальне використання біопалива до 2015 року збільшиться вдвічі, а Бразилія залишиться найбільшим світовим експортером як самого палива, так і сировини для нього. У той же час, з 170 проектів з виробництва біопалива в усьому світі, які сьогодні знаходяться на різних етапах розвитку (в основному на початкових), лише 30% реалізовані до 2015 року.

У Китаї створена ціла галузь промисловості по використанню сонячної енергії для нагрівання води, що приносить щорічний дохід понад 3 млрд. Дол. Останнім часом в світі намітився явний інтерес до фотоелектрика, хоча її сьогоднішня собівартість в три - чотири рази вища за собівартість традиційної енергетики. Фотоелектрика особливо привабливо для віддалених областей, що не мають підключення до загальної енергосистеми. Передова тонкоплівкова технологія, що застосовується для виробництва фотоелектричних батарей, набагато дешевше кристалічної кремнієвої технології і активно впроваджується в великомасштабне комерційне виробництво.

У Південній Індії, Шрі-Ланці, Бангладеш, Марокко, Кенії, ПАР і ряду інших країн широко застосовують сонячне фотоелектрика з метою забезпечення житла, що не входить в систему електропостачання. Серед відновлюваних джерел одне з перших місць займає вітроенергетика.

Так, в США в 2006 році загальна встановлена потужність вітряних енергоустановок склала 9149 мегават. Завдяки останнім технологічним 13 досягненням конкурентоспроможність вітроенергетики стає дедалі більше, що забезпечує зростання її виробництва.

Перший ринок вітрової енергії склався в Данії в дев'яносто роках минулого століття. Потім приклад Данії пішла Німеччина. В даний час постійні і активні ринки сформувалися в Іспанії, Італії, Франції, Великобританії та Індії. Однак вітрова енергія є практично всюди. При цьому необхідно зазначити, що Данія займає лідируючі позиції в світі по впровадженню багатьох видів енергозберігаючих технологій, що дозволило їй протягом останніх 20 років зберегти незмінним річний обсяг споживання енергоресурсів. У той же час за ці роки ВВП зріс більш ніж в 1,5 рази.

Досвід Данії в області енергозберігаючих технологій активно застосовується багатьма європейськими країнами, Китаєм і США, а такі напрямки датської енергетичної політики, як підвищення ефективності використання енергії (при виробництві і на етапах кінцевого використання), впровадження енергозберігаючої техніки, технологій, матеріалів, масштабне використання нових і поновлюваних джерел енергії, відповідною директивою ЄС прийняті загальне застосування для стратегій модернізації ПЕК усіх країн Європейської співдружності.

1.2 Пріоритети реалізації політики впровадження енергоефективних технологій на території України

Енергетична безпека України сьогодні піддається значному впливу загроз, серед яких варто насамперед назвати: незадовільний технічний стан енергетичного сектору, яке продовжує погіршуватися (рівень зносу основних засобів енергетики становить понад 60%); критичне становище в житлово-комунальному секторі, де загальні втрати тепла в системі теплопостачання досягають 45%, а в системі споживання - 30%; недостатня забезпеченість власними енергоресурсами (за рахунок власних джерел Україна задовольняє свої потреби в паливно-енергетичних ресурсах менш ніж на 50%) і неефективне їх використання, що підвищує енергетичну залежність України від інших країн і знижує рівень її економічної безпеки.

У структурі поставок енергії в Україні частка поновлюваних джерел енергії є дуже низькою (в 2013 склала 3.1%), в той час як аналогічний показник у Швеції становить 37.2%, Латвії - 36,4%, Австрії - 30,1%, Фінляндії - 29.2%, Данії - 23.3%.

Традиційні викопні види палива залишаються основним джерелом енергії в Україні. Економіка України є дуже енергоємною. За 2014 рік у країні було використано близько 40 млрд. куб. м. природного газу, з яких 18 млрд. куб. м. (45%) спожито житловим сектором. У свою чергу Польща споживає 14-15 млрд. Куб. м. газу в рік, причому її ВВП більш ніж в три рази більше ВВП України.

Ці фактори визначають необхідність невідкладного вирішення проблем енергозбереження в Україні шляхом забезпечення ефективної політики енергозбереження. Основними напрямками цієї політики повинні стати: використання оптимальних інструментів стимулювання енергозбереження, зміна структури використання ресурсів з акцентом на ресурси, поновлювані і невичерпні, а також пошук ефективних механізмів та оптимальних джерел фінансування енергозберігаючих заходів.

Дослідженням проблем енергозбереження та енергоефективності займалися такі вчені, як Е. Бережний, Л. Гораль, С. Денисюк, Г. Дзян, В. Джеджула, В. Жовтянський, Д. Зеркалов, М. Ковалко, А. Комеліна, І. Корінько, А. Ляхова, В. Маляренко, А. Праховник, І. Розпутенко, А. Суходоля, С. Ткаченко, А. Шидловський та ін. Незважаючи на наявність ґрунтовних досліджень з цих питань, варто відзначити, що недостатньо розроблена система механізмів і джерел фінансування енергозберігаючих заходів.

Недостатньо вивчені також фінансові стимули енергозбереження в Україні, що пов'язано з їх пізнім введенням (2008-2009 рр.), І скасуванням багатьох з них (перш за все це стосується податкових пільг) в кінці 2014 г. Тому ці та інші питання, пов'язані зі станом і пріоритетами реалізації політики енергозбереження, питаннями вдосконалення механізмів державного регулювання енергоефективності та енергозбереження, вимагають подальших досліджень.

Метою дослідження є обґрунтування пріоритетних напрямків реалізації політики енергозбереження в Україні.

Відповідно до Закону України «Про енергозбереження» термін «енергозбереження» означає діяльність (організаційну, наукову, практичну, інформаційну), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних і правових методів [18].

Поняття «енергозбереження» часто вживають разом з терміном «енергоефективність», хоча за змістом це різні поняття. Зокрема, «енергозбереження» розглядається як діяльність, комплекс заходів, що призводить до збереження первинних паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) у не перетвореному стані, в результаті чого знижується потреба в ПЕР на одиницю кінцевого продукту, а «енергоефективність» означає раціональне використання енергетичних ресурсів, досягнення економічно доцільною ефективності використання існуючих паливно-енергетичних ресурсів при дійсному рівні розвитку техніки і технології і собл Юден вимог до навколишнього середовища [2, с. 62; 19, с. 43].

Поняття «енергоефективність» має на увазі досягнення певної мети, наприклад, опалення будинку зі споживанням меншої кількості енергоресурсів, ніж потрібно зазвичай. Використання енергозберігаючої лампи є досить яскравим прикладом енергоефективності. Адже така лампа використовує приблизно в 5 разів менше електроенергії в порівнянні зі звичайною лампою розжарювання, забезпечуючи при цьому аналогічний рівень освітлення.

Енергозбереження означає певні зміни в поведінці населення, наприклад, повне відключення електроприладів від електромережі замість того, щоб залишати їх в режимі очікування.

Енергоефективність є лише одним аспектом енергозбереження. На відміну від енергозбереження (збереження енергії), яке в основному направлено на зменшення споживання енергії, енергоефективність (користь енергоспоживання) - це корисне, ефективне витрачання енергії [8, с. 30].

Розглядаючи державну політику в сфері енергозбереження, фахівці визначають її як процес здійснення конкретних дій органами державної влади з метою впливу на національну економіку для забезпечення ефективного і раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів [10, с. 112].

Енергозберігаюча політика включає адміністративно-правове і фінансово-економічне регулювання процесів видобування, переробки, транспортування, зберігання, виробництва, розподілу, використання паливно-енергетичних ресурсів з метою їх раціонального використання та економного витрачання [18].

Як бачимо, дане формулювання політики енергозбереження, як і самого терміна «енергозбереження», визначені Законом України «Про енергозбереження», включають основні дії по забезпеченню енергоефективності в політику енергозбереження. Це справедливо, оскільки політика енергоефективності сприяє енергозбереженню як в межах кожного підприємства, особистості, так і держави в цілому.

Реалізація політики енергозбереження може забезпечити для країни такі переваги: ??зменшення обсягів імпорту енергоносіїв; оновлення основних фондів і впровадження нових технологій шляхом економії коштів на імпорті енергоносіїв; зменшення обсягів шкідливих викидів в навколишнє середовище в зв'язку з технологічним переоснащенням виробництва; підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів в результаті зменшення частки енергоресурсів в собівартості продукції; відстрочка термінів вичерпання вітчизняних невідновлюваних енергоносіїв; створення робочих місць; поліпшення міжнародного іміджу України.

1.3 Сучасні енергоеффектние технології, що застосовуються в побутових цілях

Енергозбереження в будівлях - проблема досить актуальна сьогодні, а до її вирішення слід застосувати системний підхід. У даній роботі визначено значущість сучасних технологій в галузі енергозбереження ЖКГ і розглянуті приклади застосування сучасних енергоефективних технологій в побуті.

Облік енергоресурсів. Люди часто не звертають уваги на економію в побуті, але ж тільки установка в житловому приміщенні лічильників споживання води і тепла, на додаток до лічильника споживання електроенергії, утеплення власного будинку (квартири), дозволить не тільки заощадити значні суми при оплаті комунальних послуг, а головне зменщити використання природних ресурсів та забруднення навколишнього середовища.

Дотримуючись індивідуальним нормам енергоспоживання, людині буде легше організувати енергозбереження та на великих підприємствах. Виникне розуміння значущості цих норм, завдяки чому економічне поведінка, доведене до автоматизму в домашніх умовах, перейде в сферу професійної діяльності, гарантуючи економію енергоресурсів.

Економія тепла. Використання активних і пасивних систем зберігання теплової енергії в малоповерхових будинках на сьогодні є не тільки бажаним, а й необхідною умовою виконання діючих норм по теплоспоживання.

Основними факторами енергоефективності є якість теплового захисту огороджувальних конструкцій, забезпечення вимог теплового комфорту приміщень, використання енергозберігаючих систем, технологій і заходів.

Згідно з результатами досліджень впливу використання теплоізолюючих матеріалів, в житлових будинках можна говорити про їх високу ефективність у зменшенні тепловтрат будівлі через огороджувальні конструкції.

Теплові втрати залежать перш за все від:

* різниці температур всередині і зовні будівлі (чим більша різниця, тим вище втрати);

* теплозахисних властивостей огороджувальних конструкцій (стін, вікон, перекриттів і т. п.).

Таким чином, при утепленні малоповерхових будівель необхідно утеплювати їх повністю. Розглянемо можливості різних технологій теплозбереження в порядку убування їх ефективності.

Вентиляція. Основним резервом енергозбереження є вентиляція. Зазвичай використовують механічну витяжну вентиляцію, в якій є власний регулятор і навіть утилізатор тепла витяжного повітря.

Зовнішня теплоізоляція. Вартість теплоізоляції щодо вартості будинку досить мала. На теплоізоляції в якому разі не можна економити, особливо для комфортного проживання на великих площах. Ціни на енергоносії в усьому світі підвищуються, тому питання енерговитратності є актуальним.

Утеплює слід ізолювати будинок зовні, оскільки зовнішнє утеплення стін набагато ефективніше внутрішнього. На додаток до зовнішнього утеплення, в самому будинку між опалювальним приладом і стіною слід помістити екран з фольги. Зовнішні стіни можна додатково пофарбувати фарбою, виробленої на основі світловідбивних мікрогранул, які також допоможуть зберегти тепло в будинку, одночасно підвищуючи комфортність житла в літній період, зберігаючи прохолоду в приміщенні [13].

Утеплення необхідно розглядати в комплексі з повітропроникністю стін. Якщо підвищення теплового опору стін пов'язано зі значним зменшенням повітропроникності, то не слід його застосовувати.

При цьому слід зазначити, що нерідко неправильне застосування теплоізоляції призводить до погіршення санітарно-гігієнічних властивостей житла.

Установка віконних склопакетів. Для запобігання втрат тепла через вікна одночасно з тришаровим склінням зараз широко використовуються склопакети. Віконні системи на основі склопакетів поділяються на три групи: пластикові, алюмінієві та дерев'яні.

Віконні системи на основі полівінілхлоридних профілів можуть формуватися з використанням теплоізоляційних матеріалів і армуватися металом для посилення несучих властивостей великих поверхонь.

Алюмінієві віконні системи для підвищення теплоізоляції вимагають також використання теплоізолюючих матеріалів. Вікна з металевим профілем, враховуючи їх міцність і хімічну стійкість, краще використовувати в промислових і адміністративних будівлях.

Внутрішня теплоізоляція. Одним з варіантів утеплення стін зсередини, без підвищення товщини стін, є використання рідких шпалер [11], які, без сумніву, мають значні переваги над паперовими, і вініловими.

Додатковим Теплонакопичувачі також є утеплена підлога, створений з стяжки з замоноліченими трубами [3]. При цьому тепло зворотної води системи теплопостачання можна використовувати для підігріву підлоги в ванних кімнатах.

Установка регулюють і контрольних приладів. Економити паливо при опаленні житла дозволяє установка терморегулятора [5], який буде автоматично регулювати споживання тепла, припиняючи його подачу при досягненні необхідної (встановленої) температури, що додатково підвищує комфортність, запобігаючи духоту в приміщенні.

Використання контролерів дозволяє оптимізувати витрати тепла на опалення і вентиляцію будинку, що має особливе значення для контролю і регулювання мікроклімату [1].

Утеплення даху та застосування геліосистем. Утеплити дах зможе горище. Однак, не рекомендується використовувати при його утепленні вологий утеплювач, оскільки він значно підвищує тепловтрати. Дах також може служити допоміжним простором для пристрою енергозберігаючих геліосистем (систем сонячних батарей) [7].

При цьому скорочуються витрати на опалення взимку, а ціна геліосистеми несуттєво вище ціни газової системи опалення.

Економія електроенергії. Крім скорочення витрат на опалення, використання геліосистем дозволить значно скоротити витрати на електрику, знизивши при цьому екологічне навантаження на навколишнє середовище. Електричні енергозберігаючі геліосистеми встановлюються індивідуально для кожного малоповерхового будинку, причому їх параметри залежать від географічного розташування будинку.

В окремих випадках використання сонячних батарей дозволить повністю відмовитися від зовнішніх поставок електроенергії.

Слід зазначити, що існують сонячні батареї, що дозволяють отримувати електроенергію навіть при наявності хмарності, при цьому їх продуктивність знижується всього на 15-20% [7].

Економія на електриці так само відбувається і за рахунок енергозберігаючих ламп (таблиця).

Використання побутовою технікою класу «А» також дозволяє значно знизити енергоспоживання. У великих котеджах ефективне застосування двухтарифні електролічильника, що дозволяє заощадити на побутових приладах, які включають в нічний час доби: пральна машина, водонагрівач, або електрику для опалення будинку.

При цьому доцільно застосування теплонакопичувачів для опалення будинку, який в нічний час накопичує енергію, а вдень її розподіляє в автоматичному режимі [20].

Економія гарячого водоспоживання. На даний момент набули широкого поширення компактні системи геліонагрева води, причиною чого стали безпеку, загальнодоступність і низька експлуатаційна вартість зазначених систем, до складу яких входять: геліобатареї, теплообмінник, енергозберігаючий бак для гарячої води і з'єднувальні елементи.

Такого роду системи ефективні у використанні на воді зі свердловини, причому в літній період вода нагрівається на сонці, завдяки ємності для води і чорному з'єднувального шлангу [12].

В цілому, використання компактних систем геліонагрева дозволяє заощадити близько 1000 літрів води в день [12].

Економія газу. У житловому будинку газ користується для нагріву води, приготування їжі, опалення будинку в цілому. Кліматичні умови нашої країни змушують до неухильного споживання газу, що внаслідок постійного зростання цін на газ, завдає значної шкоди сімейному бюджету.

Тому проблема економії газу на сьогоднішній день є дуже актуальною.

Одним з варіантів підвищення енергоефективності житла є індивідуальне зниження показників споживання газу [9], за допомогою установки лічильників газу. Плата, яка здійснюється відповідно до показників лічильника, значно менше середніх показників, оскільки оплачується тільки той газ, який безпосередньо споживається.

У побуті, як правило, використовують чотири варіанти лічильників: ротаційні, діафрагмові, турбінні газові лічильники і вихрові витратоміри. Потрібний лічильник вибирається виходячи з використовуваних приладів. Величина визначається лічильником газу обчислюється за його номінальної пропускної здатності [9].

Наприклад, пропускна здатність газового лічильника з маркуванням G - 1,6 дорівнює від 1,6 до 2,5 м3 газу, лічильник з маркуванням G - 2,5 відповідає 2,5 - 4 м3, G-4, допускає 4-6 м3 газу і т.д. Якщо дізнатися споживання газу за одну годину застосовуваного приладу в інженерному паспорті, то можна без проблем обчислити загальний витрата і тип лічильника [20].

2. Використання системи свійської автоматизації «Розумний будинок» як проекту використання сучасних енергоефективних технологій у побуті

2.1 Визначення поняття системи домашньої автоматизації «Розумний будинок»

Домашня автоматизація, або «розумний будинок» - система домашніх пристроїв, здатних виконувати дії і вирішувати певні повсякденні завдання без участі людини. Домашня автоматизація розглядається як окремий випадок інтернету речей, вона включає доступні через інтернет домашні пристрої, в той час як інтернет речей включає будь-які пов'язані через інтернет пристрою в принципі.

Найбільш поширені приклади автоматичних дій в «розумному будинку» - автоматичне вмикання і вимикання світла, автоматична корекція роботи опалювальної системи або кондиціонера і автоматичне повідомлення про вторгнення, спалах або витік води.

Домашня автоматизація в сучасних умовах - надзвичайно гнучка система, яку користувач конструює і налаштовує самостійно в залежності від власних потреб. Це передбачає, що кожен власник розумного будинку самостійно визначає, які пристрої куди встановити і які завдання вони будуть виконувати [21].

2.2 Історія появи системи домашньої автоматизації «Розумний будинок»

Першим кроком на шляху до домашньої автоматизації стало власне винахід перших побутових приладів, які використовували електрику для виконання простих завдань з приготування їжі та прибирання: пилосос (1901), тостер (1909), домашній холодильник (1913), посудомийна машина (1913), праска з регульованою температурою (1927), діспоузер (1927), пральна машина (1935), сушильна машина (1935), мікрохвильова піч (1945), рисоварка (1945), електрична кавоварка (1952).

В середині XX століття з'явилися перші, поодинокі спроби домашньої автоматизації в сучасному розумінні. Для свого часу вони виглядали футуристичними експериментами і примхами винахідників і практичного поширення не отримали. Найбільш відомими були «Будинок з кнопками» (Push-Button Manor, 1950) американського інженера Еміля Матіаса, де розташовані по всьому будинку кнопки автоматизували виконання основних побутових завдань, і комп'ютер Echo IV (1966) американського інженера Джеймса Сазерленда, який міг регулювати роботу домашньої кліматичної техніки, включати і вимикати деякі прилади і роздруковувати списки покупок.

У 1975 році шотландська Pico Electronics розробила перший спеціалізований стандарт управління домашніми пристроями: X10. Для передачі сигналів використовувалися звичайна електрична мережа. Крім того, творці передбачили бездротове управління на радіочастоті 433 МГц (в США 310 МГц). Нова система дозволяла включати і вимикати прилади й міняти яскравість світла, а також отримувати дані про поточний стан приладів. Для управління X10 були розроблені спеціальні пульти і комп'ютерний інтерфейс. Широкому поширенню систем на X10 сприяли простота їх установки і низька ціна.

У 1980-х основним ринком X10 стали США, а в Європі пристрою на X10 використовувалися значно менше, в першу чергу через особливості державного регулювання, що не дозволяло застосовувати весь функціонал пристроїв. Одночасно європейські електротехнічні компанії готували власні аналоги X10. Щоб ефективніше просувати свої розробки, німецькі компанії на чолі з Siemens в результаті вирішили використовувати єдиний стандарт, який назвали Європейської інсталяційною шиною (EIB, 1990).

Група компаній на чолі з французької Electricitй de France створила стандарт BatiBus. Голландська Philips, німецька Daimler Benz, французька Thomson Consumer Electronics, British Telecom і ряд інших створили Європейську асоціацію домашніх систем (EHSA, 1991) і третій європейський стандарт - EHS.

У 1984 році американська Асоціація житлово-будівельних компаній (National Association of Home Builders) винайшла для будинків з використанням автоматизації термін «розумний дім» (smart house), а в 1999 році студія Disney випустила фільм Smart House, що представив ідею розумного будинку широкому загалу.

У 1999 році компанії, які робили пристрою на трьох європейських стандартах, домовилися про об'єднання і створення єдиного протоколу KNX, який був представлений в 2002 році і став відкритим.

Переворот в технологіях домашньої автоматизації стався в 2010-х, поштовхом до нього послужила поява iPhone (2007) та інших смартфонів. На ринке домашньої автоматизації з'явилися відразу кілька проривних розробок, за якими пішли сотні нових пристроїв. У 2010 році Dropcam представила недорогу (200 доларів) камеру відеоспостереження з сучасним дизайном, онлайн-доступом до відео зі смартфона і можливістю зберігати записи в хмарі. У 2011 році компанія Nest представила програмований термостат, покликаний вирішити проблеми попередніх: вони були занадто складними, і користувачі були не в змозі налаштовувати їх так, як хотіли, і економити енергію. На відміну від них, термостат Nest був самонавчального, а крім того давав можливість управління зі смартфона. У 2014 році обидві компанії купила Google.

У 2012 році ще одна компанія з Кремнієвої долини SmartThings представила проривних систему домашньої автоматизації, що коштувала в сотні разів менше існували до цих пір аналогів: хаб за 100 доларів, датчики по 30-40 доларів, розетки і вимикачі по 50 доларів і ряд інших пристроїв. До того ж SmartThings підтримувала понад 100 тисяч сторонніх пристроїв і додатка 8 тисяч сторонніх розробників. У 2014 році компанію купила Samsung.

У 2014 році з'явилася перша «розумна колонка» Amazon Echo - невеликий пристрій з вбудованим розумний помічником Alexa з голосовим управлінням. Вона дозволяла отримувати відповіді на побутові питання і управляти домашніми пристроями. У 2016 році з'явився аналог Google Home на основі власного розумного помічника Google Assistant. Компанія Apple випустила розумну колонку Apple HomePod на базі голосового помічника Siri [21].

2.3 Технології застосовні в системі домашньої автоматизації «Розумний будинок»

Система розумного будинку включає три типи пристроїв:

* Контролер (хаб) - керуючий пристрій, що з'єднує всі елементи системи один з одним і зв'язує її з зовнішнім світом.

* Датчики (сенсори) - пристрої, які отримують інформацію про зовнішні умови.

* Актуатори - виконавчі пристрої, безпосередньо виконують команди. Це найчисленніша група, в яку входять розумні (автоматичні) вимикачі, розумні (автоматичні) розетки, розумні (автоматичні) клапани для труб, сирени, клімат-контролери і так далі.

У більшості сучасних розумних будинків контролер спілкується з іншими пристроями системи через радіосигнали. Найпоширеніші стандарти радіозв'язку для домашньої автоматизації - Z-Wave (частота залежить від країни, в Європі 868 МГц, в Росії 869 МГц) і ZigBee (868 МГц або 2,4 ГГц), Wi-Fi (2,4 ГГц), Bluetooth (2,4 ГГц). Майже всі вони використовують шифрування даних (AES-128), в Wi-Fi застосовується шифрування WPA, WPA2ілі WEP.

Для зв'язку із зовнішнім світом контролер як правило підключається до інтернету.

Всі системи розумного будинку можна розділити на кілька видів:

1. Системи безпеки:

* Датчики руху, датчики присутності, датчики вібрації, датчики розбиття скла, датчики відкриття вікна або двері;

* відеоспостереження;

* відеодомофони і відеоглазкі;

* електронні замки (розумні замки, смартлоки) і модулі управління воротами;

* сирени.

Ці пристрої дозволяють сконструювати відповідну систему безпеки, від порівняно простий до досить складною. Серед основних алгоритмів:

* реєстрація небажаного проникнення;

* повідомлення власників;

* включення сирени;

* запуск відеозйомки;

* замикання вхідних або міжкімнатних дверей.

До того ж, системи безпеки розумного будинку інтегруються з охоронними системами, по тривозі висилає групи реагування. У більшості країн ринок охоронних систем існує досить давно, в той час як системи розумного будинку стали широко розповсюджуватися лише в 2010-х роках. Окремі постачальники охоронних послуг дозволяють інтегрувати свою сигналізацію з розумними пристроями, які встановлює сам користувач, або погоджуються висилати групи реагування за сигналами тривоги з таких пристроїв.

Електронні замки, відеодомофони і відеоглазкі дозволяють також організувати систему контролю доступу з можливостями дистанційного керування, відеозапису і так далі.

2. Управління освітленням:

* Розумні вимикачі і диммери.

* Модулі управління шторами, жалюзі та ролетами.

* RGB- і RGBW-контролери для управління світлодіодними світильниками, перш за все світлодіодними стрічками.

* Датчики руху і присутності.

* Датчики освітленості.

Такі пристрої дозволяють автоматизувати управління світлом і найчастіше використовуються, щоб:

* автоматично включати світло, коли люди входять в приміщення, і вимикати, коли виходять;

* автоматично підтримувати освітленість на постійному рівні, регулюючи яскравість світильників і положення жалюзі або штор;

* автоматично регулювати освітленість в залежності від сезону і часу доби або по іншим заздалегідь заданими правилами.

3. Управління кліматом:

* Датчики вологості.

* Датчики температури.

* Термостати для підтримки постійної температури або її автоматичного регулювання.

* Терморегулятори для управління потужністю батарей опалення

* Клімат-контролери, передають команди розумного будинку на техніку попередніх поколінь, яка управляється звичайними дистанційними пультами, перш за все на кондиціонери.

* гігростата для підтримки постійної вологості або її регулювання.

Основне завдання пристроїв розумного будинку в цьому випадку - автоматично регулювати роботу кліматичних систем так, щоб одночасно забезпечити комфортний мікроклімат і скоротити витрати на його підтримку. Найбільш поширені функції розумного будинку тут:

* автоматично підтримувати комфортну температуру в приміщеннях, де знаходяться люди;

* автоматично знижувати потужність батарей і кондиціонерів за відсутності людей і вночі;

* автоматично підтримувати вологість, комфортну для людей і відповідну для приміщення і предметів обстановки;

* автоматично вентилювати приміщення і очищати повітря, підтримуючи комфортну якість повітря [21].

2.4 Енергоефективність системи домашньої автоматизації «Розумний будинок»

На противагу традиційним схемам організації житла, в яких кожен елемент задуманий і реалізується як самостійна функціональна одиниця, останнім часом виникла і успішно розвивається концепція «будівля, зроблене з розумом» (intelligent building), яка передбачає інтеграцію систем, що забезпечують комфорт і безпеку проживання людини в будинку (самоконтроль систем водопостачання, опалення, енергозбереження і т.д.). Таким чином, «розумний дім» дає можливість забути про управління енергопостачанням, опаленням, водопроводом і каналізацією, вентиляцією і кондиціонуванням. За допомогою інтелектуальної автоматизації, індивідуальна система «розумного будинку» (рис. 2) працює у взаємозв'язку з іншими в прийнятному для неї режимі, з мінімальними фінансовими і тимчасовими витратами.

Як вважають дослідники, «будинок буде назавжди позбавлений від непотрібних протікання, опалювальні прилади не будуть в порожню обігрівати кімнату з відкритими вікнами, а новітні технології допоможуть вам дізнатися про будь-яких неполадках в системі, завдяки дистанційному оповіщення» [6], що призводить до такого переліку основних призначень системи «розумний дім»:

1. впорядкованість;

2. нешкідливість;

3. економія електроенергії;

4. автоматизація приміщень;

5. справність.

Система «Розумний будинок»

Система «розумний будинок» дозволяє знизити витрати на електроенергію. При цьому не використовуються прилади будуть автоматично відключатися, завдяки чому прослужать довше в експлуатації. Однією з найбільш дорогих комунальних послуг є опалення, на яке, як правило, витрачається близько 70% енергії, що витрачається в будинку [6]. Завдяки інтелектуальній системі «розумний дім» приміщення не буде обігріватися за відсутності мешканців при збереженні мікроклімату з мінімальною величиною енерговитрат. Тобто в присутності мешканців в приміщеннях будинку підтримується необхідна температура 21° С, а в їх відсутності температура повітря знижується до 16° С, що дозволяє економити до 30% енерговитрат на опалення.

Система «розумний будинок» рівномірно розподіляє навантаження, своєчасно відключаючи побутові прилади, при цьому амортизація останніх знижується, оскільки вони повністю відключаються від мережі, а не знаходяться в режимі очікування. Та ж інтелектуальна система управляє і водопостачанням [6].

В системі «розумний дім» є в наявності датчики руху, завдяки яким функціонує освітлення, відстежуючи знаходження людей в приміщенні, що дозволяє в цілому економити близько 50% електроенергії на освітлення. Крім цього, інтелектуальний комплекс має функцію рівномірного освітлення, за допомогою якої зберігається здоровий зір і економиться від 14 до 20% електроенергії.

Останнім часом стала модною нова схема віддаленого управління інтелектуальними системами «розумний дім» з комп'ютера або мобільного телефону. У першому випадку створюють web-сторінку, з якої контролюють домашні прилади, а в другому - використовують сервер, який перетворює сигнали телефону в сигнали для процесора. При цьому система автоматизації «розумного будинку» (Intelligent building automation systems, IBAS) може розглядатися як автоматизація процесів, більшість з яких знаходяться в області систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря (heating, ventilation, airconditioning, HVAC) [16].

Основні елементи IBAS показані на рис. 3. У цій моделі аспекти системної функціональності розбиті на три рівні, представляючи втілення автоматизованої піраміди для BAS [17].

Трирівнева функціональна ієрархія автоматизації будівлі: 1 - станції прямого цифрового управління DDC (direct digital control) (модулі контролерів); 2 - робоча станція оператора; 3 - серверна станція / контролер спостереження; 4 - мережа автоматизації; 5 - мережа фізичного рівня; 6 - система спеціального призначення DSS (dedicated special systems) ліфта; 7 - система DSS панелі протипожежної тривоги; 8 - мережа управління; 9 - бездротової тунель до інших комунікаційних систем; 10 - безпосередні з'єднання; 11 - комп'ютерний центр управління системою CAFM (computer aided facility management)

На фізичному рівні відбувається взаємодія з навколишнім світом. Дані про навколишнє середовище збираються (вимірюються, ведеться) і перетворюються в вид, прийнятний для обробки і передачі. Так само параметри навколишнього середовища (всередині будинку) фізично контролюються і управляються (перемикання, установка, розміщення) у відповідь на команди, отримані від системи управління будинку. Автоматичне управління, в тому числі всіх видів автономно виконуваних послідовностей, прирівнюється до рівня автоматизації. Воно працює на основі даних, підготовлених фізично, встановлюючи логічні зв'язки і контури управління.

На рівні управління доступна інформація про всю систему. Оператору для ручного втручання надано спеціальний уніфікований інтерфейс. При цьому надається вертикальний доступ до значень рівня автоматизації, включаючи право на зміну параметрів моніторингу. Попередження генеруються у виняткових ситуаціях при технічні несправності або критичних ситуаціях. Тривале зберігання і накопичення даних з можливістю генерації звітів і статистики, також вважається частиною цього рівня.

Структуру IBAS можна вибрати так, щоб фактично розподілити описані вище функції по окремим пристроям, як показано на рис. 3: датчики і приводи або приєднані до контролерів по стандартних інтерфейсах або за допомогою місцевої мережі фізичного рівня. Управління процесами здійснюється з допомогою станцій прямого цифрового управління, або DDC-станцій (direct digital control, DDC). Серверна станція виконує наглядовий контроль (наприклад, в центральній приладовій кімнаті, або в крилі будівлі). Наглядові блоки і контролери пов'язані між собою за допомогою своєї мережі автоматизації. Якщо необхідний обмін даними, то дистанційні станції об'єднуються в мережу управління через модемне з'єднання (або бездротового тунель).

Попереджувальні повідомлення можуть бути передані оператору через SMS-повідомлення або по електронній пошті [15].

Виходячи з вище сказаного, основні функції IBAS наступні:

* надання різноманітних сервісних послуг, при цьому через розроблені програмні інтерфейси об'єднувати всі підсистеми, необхідні для роботи «розумного будинку», і функціонально інтегрує функції управління, контролю, доступу до інформаційних ресурсів;

* підтримка єдиної системи адресації в мережі (закрита, частково відкрита, відкрита - уточнюється в процесі розробки для кожного будинку);

* підтримка різних технологій передачі даних усередині мережі: бездротових, дротових технологій і технологій передачі даних в промислових мережах;

* виконання функцій шлюзів між мережами автоматизованих систем і зовнішніми спеціалізованими мережами (підтримка необхідних протоколів і їх конвертація);

* забезпечення доступу до зовнішніх мереж загального користування (мережа Інтернет, телефонні мережі, мережі операторів мобільного та фіксованого зв'язку) - виконання функції універсального сервера доступу; * забезпечення захищеного зв'язку.

Висновок

енергоефективний автоматизація побут будинок

Зростання масштабів використання електричної енергії, загострення проблем охорони навколишнього середовища значно активізували пошуки екологічно чистіших способів вироблення електричної енергії та впровадження енегроефективних технологій, а також зростання тарифів на електроенергію змушує споживачів до пошуку найбільш прийнятних методів енергосеберженія в побуті, в зв'язку з чим збереження електроенергії в квартирах стало оптимальним рішенням екологічних та економічних проблем.

Сьогодні енергозбереження з популярного гасла поступово перетворюється в нагальній потребі, а глобальна боротьба з викидами парникових газів, диктує вимоги кардинальної зміни ставлення до енергозбереження.

В цей процес необхідно залучити органи влади, громадські організації, громадян.

Поставлені завдання курсової роботи виконані і повністю описані в ній:

1. Проведе аналіз результатів впровадження енергоефективних технологій з досвіду зарубіжних країн.

2. Розглянуто пріоритети реалізації політики впровадження енергоефективних технологій на території України.

3. Визначено сучасні енергоефективні технології, що застосовуються в побутових цілях.

4. Охарактеризовано систему домашньої автоматизації «Розумний будинок».

5. Описано структуру і метод використання системи домашньої автоматизації «Розумний будинок».

Зниження споживання енергоресурсів та збільшення потужності систем енергопостачання - це взаємопов'язані процеси і повинні розглядатися при енергетичному плануванні спільно.

Енергозберігаючі заходи дійсно дозволяють економити енергію, енергетичні ресурси, є ключем до підвищення рівня життя, збереженню навколишнього середовища.

Ці заходи не вимагають матеріальних витрат і залежать тільки від особистої обізнаності і зацікавленості людей.

Енергозбереження можна назвати новим джерелом енергії.

Список літератури

1. Ананьєв В.А. «Системи вентиляції і кондиціонування. Теорія і практика», Евроклимат, 2011. - 416 с.

2. Бережний Є. А. Енергоефективність України: виклики часу / Е.А. Бережний та ін. // Вісник Національної академії наук України. - 2013. - №7. - с. 61-69.

3. Бугу П.Г. Цивільні, промислові і сільськогосподарські будівлі. - М.: Книга по Требованию, 2013. - 349 с.

4. Вольфганг Файст «Основні положення з проектування пасивних будинків». - М.: Видавництво Асоціації будівельних вузів, 2008. - 144 с.

5. Герц Арматурен Г.М.Б.Х «Настільна книга проектувальника». - М.: Видавництво: ГЕРЦ Арматурен ГмбХ, 2008. - 196 с.

6. Кашкаров А.П. «Розумний будинок своїми руками». - М.: ДМК-Пресс, 2013. - 254 с.

7. Книга про «Сонце». Керівництво з проектування систем сонячного теплопостачання. До 10-річчя ТОВ «Віссманн» в Україні. - К.: Злато-Граф, 2010. - 193 с.

8. Корінько І. В. Енергозбереження та енергоефективність: [монографій.] / В. Корінько, Ю.А. Панасенко, М.А. Рудий, Харк. нац. ун-т гір. госп-ва ім. А.Н. Бекетова. Харків: ХНУМГ ім. А.Н. Бекетова, - 2015. - 163 с.

9. Кязимов К.Г., Гусєв В.Є. Основи газового господарства. - М.: Академія, 2013. - 408 с.

10. Маляренко В.А., Лисак Л.В. Енергетика навколишнього середовища, енергозбереження: [монографія] / Под ред. проф. В.А. Маляренко. - Харків: «Рубікон», - 2004. - 368 с.

11. Миколаїв О.К. «Довідник майстра малярних робіт». - М.: Рипол Класик, 2014. - 256 с.

12. Сокольський А.К. «Енергетична автономія. Поновлювані джерела енергії для індивідуальних будинків». - М.: Енергетична автономія., 2014. - 68 с.

13. Ушаков В.Я., Харлов Н.Н, Чубик П.С. Потенціал енергозбереження і його реалізація на підприємствах паливно-енергетичного комплексу: навчальний посібник / В.Я. Ушаков, Н.Н, Харлов, П.С. Чубик; Томський політехнічний університет. - Томськ: Вид-во ТПУ, 2015. - 283 с.

14. Фріштер В.Ю. Екологічні «пасивні» будинки. - Науковий журнал: Енергія: економіка, техніка, екологія. 2012. - №7. - С. 34-39.

15. Communication Systems for Building Automation and Control / W. Kastner, G. Neugschwandtner, S. Soucek, H.M. Newman // Proc. ofthe IEEE. - 2015. - Vol. 93, Nо. 6. - Р. 1178-1203.

16. Robles R.J. Applications, Systems and Methods in Smart Home Technology: A Review / Robles R.J., Kim T.H. // International Journal of Advanced Science and Technology. - Vol. 15. - February 2014.

17. Underwood C.P. HVAC Control Systems: Modeling, Analysis and Design / C.P. Underwood. - London, U.K.: Routledge, 2014. - 346 р.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Обґрунтування впровадження навантажувача АМКОДОР-211 у сільськогосподарські, будівельні, транспортні системи України. Визначення головних переваг даного навантажувача, принципи та етапи його практичного використання, основні проблеми та перспективи.

    статья [16,0 K], добавлен 18.11.2014

  • Альтернативні джерела енергії: вода. Енергія води, приливів, гідроенергія. Біологічні і фізичні наслідки будівництва приливних електростанцій. Перспективи вітрової енергетики в Україні. Сонячна енергія та її використання. Перспективи сонячної енергетики.

    реферат [21,5 K], добавлен 07.12.2010

  • Суть та використання капілярного ефекту - явища підвищення або зниження рівня рідини у капілярах. Історія вивчення капілярних явищ. Формула висоти підняття рідини в капілярі. Використання явищ змочування і розтікання рідини в побуті та виробництві.

    презентация [889,7 K], добавлен 09.12.2013

  • Огляд сучасних когенераційних установок. Особливості використання ДВЗ в КУ. Низькокалорійні гази і проблеми використання їх у КУ. Розрахунок енергоустановки та опис робочого процесу. Техніко-економічне обґрунтування. Охорона навколишнього середовища.

    дипломная работа [937,3 K], добавлен 05.10.2008

  • Обґрунтування необхідності дослідження альтернативних джерел видобування енергії. Переваги і недоліки вітро- та біоенергетики. Методи використання енергії сонця, річок та світового океану. Потенціальні можливості використання електроенергії зі сміття.

    презентация [1,9 M], добавлен 14.01.2011

  • Загальна характеристика енергетики України та поновлювальних джерел енергії. Потенційні можливості геліоенергетики. Сонячний колектор – основний елемент геліоустановки. Вплив використання сонячної енергії та геліоопріснювальних установок на довкілля.

    дипломная работа [2,1 M], добавлен 30.03.2014

  • Загальне поняття та фундаментальні положення нанотехнологій, їх застосування у різних сферах життєдіяльності людини. Новітні досягнення у галузі комп’ютерів та роботехніки. Оцінка вигідності та доцільності інвестування коштів у сферу новітніх технологій.

    реферат [236,4 K], добавлен 16.10.2014

  • Поняття, види та області застосування теплових насосів. Вибір приладу для обігріву приміщення у власному регіоні. Переваги використання ґрунтових зондів та насосів з горизонтальним теплообмінником. Сфери використання енергії, яку акумулює пристрій.

    реферат [1,5 M], добавлен 10.06.2014

  • Загальна характеристика основних видів альтернативних джерел енергії. Аналіз можливостей та перспектив використання сонячної енергії як енергетичного ресурсу. Особливості практичного використання "червоного вугілля" або ж енергії внутрішнього тепла Землі.

    доклад [13,2 K], добавлен 08.12.2010

  • Проблема забруднення навколишнього середовища та енергозбереження на сучасному етапі, шляхи її вирішення. Основні види освітлювальних пристроїв, порівняння їх характеристик. Структура та види світлодіодів, аналіз економічної ефективності використання.

    дипломная работа [3,6 M], добавлен 17.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.