Пости радіаційного моніторингу в 30-км зоні Рівненської АЕС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пости радіаційного моніторингу в 30-км зоні Рівненської АЕС

Представлені вимоги щодо розташування постів радіаційного моніторингу територій та їх практична реалізація на існуючій системі радіаційного спостереження навколо Рівненської АЕС.

Present requirements to the accommodation of posts radiation monitoring territory and their practical realization on existing system radiation observing around Rivne NPP.

В Україні існує високий рівень радіаційної небезпеки, зумовлений наявністю на її території чотирьох атомних електростанцій з п'ятнадцятьма енергетичними ядерними реакторами, двох дослідних ядерних реакторів та декілька тисяч підприємств, установ та організацій, які використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та медичній практиці різноманітні радіоактивні речовини і інші джерела іонізуючого випромінювання, а також виробляють радіоактивні відходи.

Але атомні електростанції містять основну потенційну небезпеку для населення та навколишнього середовища, що потребує від природоохоронних органів, органів влади посилення контролю за діяльністю ядерних об'єктів, дотриманням належного рівня безпеки. Події, що розвиваються з часом, в кінцевому випадку можуть призвести до шкідливого впливу на людей та навколишнє середовище, є викиди та скиди радіоактивних речовин з систем АЕС. Ці викиди поділяють на газові, у тому числі і парові та аерозольні, що викидаються у атмосферу через вентиляційні труби, та рідкі скиди, у яких домішки присутні у вигляді розчинів або дрібнодисперсних сумішей, що попадають у поверхневі водойми. Через рухи атмосфери, поверхневих та підземних водних потоків радіоактивні речовини розповсюджуються у навколишньому середовищі, попадають у рослини, організми тварин та людей.

Дана проблема певним чином вирішується шляхом створення незалежних автоматизованих систем радіаційного спостереження. Основними завданнями таких систем є виявлення значних перевищень рівнів радіаційного фону на територіях, що контролюються, оповіщення відповідальних осіб та органів влади про такі перевищення та забезпечення їх інформацією, яка необхідна для проведення захисних заходів та оцінити можливі наслідки аварій на АЕС, що пов'язані з забрудненням радіоактивними речовинами навколишнього середовища.

За допомогою технічних засобів та відповідного програмного забезпечення автоматизованих систем можна оцінити рівень радіоактивного забруднення у контрольованій зоні, швидкість та напрямок руху радіоактивних речовин в атмосфері та спрогнозувати забруднення ними навколишнього природного середовища. Основою автоматизованих систем радіаційного моніторингу є сукупність датчиків потужності експозиційної дози, які розташовані в постах контролю на проммайданчику, санітарно-захисній зоні та зоні спостереження.

Вибір пунктів спостереження радіаційного моніторингу є дуже важливим етапом при проектуванні та здійсненні такого моніторингу. Від вдалого вибору розміщення датчиків радіаційного контролю залежить якість та об'єктивність результатів. До місця розміщення таких постів контролю висуваються певні вимоги: демографічні, економічні, екологічні тощо. Демографічні вимоги визначаються критерієм чисельності населення: пост контролю встановлюється в населеному пункті з числом жителів не менше 5 тис. чоловік [1]. Економічні вимоги зводяться до обмеженню їх кількості, що обумовлено високою вартістю каналів зв'язку, обладнання (датчиків, прийомопередаючих інформацію пристроїв, обчислювальних та управляючих систем), зарплатою обслуговуючого персоналу, витратами на експлуатаційні потреби і т.ін. Екологічні вимоги зводяться до забезпечення високого ступеню інформативності про рівень забруднення навколишнього середовища при любому напрямку викиду, чого можна досягнути збільшенням числа постів контролю на проммайданчику та в санітарно-захисній зоні.

Оптимальним, безумовно, буде таке вирішення питання, якщо пости контролю розмістити по периметру зони спостереження. Тоді при любому напрямку вітру датчики потужності експозиційної дози постів радіаційного моніторингу зможуть зареєструвати гамма-випромінювання хмари викиду, що розповсюджуються за напрямком вітру.

Не менш важливим є також питання розташування датчиків контролю безпосередньо біля джерел можливого радіаційного забруднення, на організованих шляхах викидів та скидів АЕС, що дозволить визначити ранню стадію розвитку радіаційного забруднення. Але поступлення радіонуклідів в навколишнє природне середовище здійснюється здебільшого неорганізовано. Тому для розміщення датчиків радіаційного контролю потрібно враховувати фактори забезпечення фізичного та технічного захисту, наявності поблизу джерел електроживлення, каналів зв'язку, географічні та кліматичні особливості даної території. Для таких складних систем радіаційного контролю, наприклад, як системи визначення наявності та складу б- і в-активних аерозолів у повітрі та г-активності води, дуже важливим критерієм роботи є умова постійного спостереження спеціалістів за функціонуванням обладнання, часті калібрування та технічне обслуговування таких систем потребує ще й наявність доріг з твердим покриттям, певною інфраструктурою для персоналу та роботи обладнання тощо.

За рішенням Комісії Європейського Співтовариства в рамках програми технічної допомоги TACIS з 1994 року було розпочато створення пілотної системи раннього радіаційного моніторингу та раннього оповіщення про радіаційну аварію “ГАММА-1”. Проект системи розроблений англійською фірмою PA Consulting Group спільно з Ірландським Інститутом радіаційного захисту. Тендер з впровадження системи виграла німецька фірма “HХRMANN GmbH”, яка здійснила розробку відповідного програмного забезпечення та визначила перелік необхідного обладнання. У 2005 році було розпочато поставку до України необхідного обладнання для створення двох систем радіаційного моніторингу: навколо Запорізької та Рівненської АЕС.

Система “ГАММА-1” проектувалась як складова впровадженої в Україні європейської системи підтримки рішень в реальному часі по позаоб'єктному реагуванню при радіаційних аваріях - системи РОДОС. Для цієї системи найважливішою умовою оперативного використання є отримання даних радіологічного та метеорологічного моніторингу в режимі он-лайн. Основними задачами системи "ГАММА-1" є виявлення значимих перевищень рівнів радіаційного фона на територіях, що контролюються, оповіщення відповідальних осіб про такі перевищення та забезпечення їх інформацією, необхідною для проведення захисних заходів. Система "ГАММА-1", яка розміщена в 30-км зоні навколо Рівненської АЕС, складається з:

• 24 постів спостереження потужності дози гамма-випромінювання;

• 1 пост автоматичного спостереження альфа-бета активності аерозолів;

• 1 автоматичний пост контролю гамма-активності води у місці скиду з Рівненської АЕС в р.Стир;

• 1 автоматичної метеостанції.

Інформація від станцій спостереження по радіоканалам поступає в Рівненський регіональний центр (державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області) і, далі, по виділеним телефонним каналам передається до Національного Центру системи - до Інституту екологічних проблем Мінприроди України. Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення облдержадміністрації має доступ до інформації системи в режимі реального часу.

На випадок виникнення аварійних ситуацій, а також для забезпечення нормального функціонування в складі системи створена пересувна радіологічна лабораторія з необхідними приладами, обладнанням для автономного функціонування системи у разі аварійної ситуації, комп'ютерною технікою для підтримки стабільної роботи системи та системою зв'язку, обладнанням для визначення місцезнаходження за допомогою спеціальних супутників, що знаходяться на геостаціонарній орбіті (GPS).

На даний час здійснюється цілодобове чергування на обладнанні системи, проводиться контроль за радіаційною обстановкою в 30-км зоні Рівненської АЕС.

радіаційний моніторинг атомна електростанція

Таблиця

Розташування постів радіаційного моніторингу системи “ГАММА-1” в зоні спостереження Рівненської АЕС

Пересувною радіологічною лабораторією регулярно проводяться виїзди в район зони спостереження Рівненської АЕС, виконуються профілактичні та ремонтні роботи обладнання станцій моніторингу. Перевищення рівня радіаційного фону в зоні спостереження навколо Рівненської АЕС за весь період експлуатації системи не спостерігалось.

Розташування постів радіаційного моніторингу проектувалось з урахуванням усіх вимог, які висуваються при відповідному виборі пунктів моніторингу. Як видно з таблиці, при виборі місць розміщення станцій радіаційного спостереження враховані економічні і екологічні вимоги, домінуюча роза вітрів, рельєф місцевості, азимут відносно АЕС, наявність доріг з твердим покриттям, мережа зв'язку та електропостачання тощо.

Створення такої системи дозволило в режимі реального часу отримувати радіологічну, метеорологічну та ін. інформацію безпосередньо з контрольованої зони, що сприяє більш оперативному реагуванню на можливу небезпеку як органам влади для прийняття важливих управлінських рішень, так і населенню, яке проживає на території Рівненської області, піднімає рівень довіри та поваги до органів влади і не дозволить приховати інформацію чи її спотворити.

Що стосується розвитку системи, то в майбутньому передбачається створити аналогічні мережі постів радіаційного моніторингу навколо Хмельницької та Южно-Української АЕС та забезпечити отримання інформації щодо викидів та скидів радіонуклідів від відомчих систем радіаційного контролю АСКРО АЕС та її інтегрування до системи "ГАММА-1" на регіональних та національному рівнях. У випадку успішного вирішення проблеми розширення сфери дії мобільних систем моніторингу на усю територію України, їх можна буде використовувати під час аварійної ситуації в любому місці нашої держави.

Важливо відзначити, що у разі ядерної або радіаційної аварії аналітичні оцінки отримані за допомогою системи "ГАММА-1" можуть бути використані для прийняття рішень про проведення захисних заходів відповідальними державними органами та має більше, ніж відомче значення та сприяє загальному укріпленню системи аварійного реагування в країні.

Література

1. Автоматизированная система контроля радиационной обстановки в районе расположения атомных станций (АСКРО). Общие технические требования. Минэнерго СССР, ВНИИАЗС, 1987.

2. Машкович В.П. Защита от ионизирующих излучений. Справочник. М.: Энергоатомиздат, 1982, с. 137 -- 144.

3. Метеорология и атомная энергия. Пер. с англ. Л.: Гидрометиздат, 1971, 618 с.

4. GAMMA-1. Project Definition Document. Issue 2.: HХRMANN GmbH Kirchseenon, 1995, 269 p.

5. Коваленко Г.Д. Цикл лекций для учебного центра радиационного мониторинга и раннего предупреждения о радиационной аварии "ГАММА", Харьков, 1999г., 62 с.

Размещено на Allbest.ru