Дослідне випробування методології комплексної параметричної ідентифікації фактичних характеристик енергетичного об’єкту

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 621.311

ДОСЛІДНЕ ВИПРОБУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ КОМПЛЕКСНОЇ ПАРАМЕТРИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ФАКТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБ'ЄКТУ

К.О. Приймак; Г.Б. Варламов, д-р техн. наук, професор Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Анотація

Розглядаються переваги застосування створеної методології комплексної параметричної ідентифікації фактичних характеристик енергетичного обладнання та об'єктів, реалізація якої забезпечить проведення систематизованого моніторингу, аналізу та прогнозування реального стану як окремих вузлів, агрегатів, установок так і енергетичного об'єкта в цілому. Доведені переваги використання нової програмної системи, яка реалізує алгоритм визначення фактичних характеристик з використанням зворотних зв'язків під час експлуатації енергетичного об'єкт. Нова програмна система дозволяє здійснювати визначення з високою точністю основних величин та характеристик експлуатації і фактичного стану енергетичного об'єкту та показники енерго-екологічної ефективності його роботи.

Здійснено аналіз результатів дослідних випробувань методології комплексної параметричної ідентифікації параметрів енергетичного об'єкту на прикладі газоперекачувального агрегату з перевіркою дієздатності зворотних зв'язків та порівняння з даними штатної системи контролю параметрів. Визначено доцільність впровадження методології в реальних умовах з метою забезпечення високих показників енерго-екологічної ефективності та безпеки експлуатації високотехнологічної установки з можливістю прогнозування стану та оптимізаціїзавантаження.

Ключові слова: енергетичний об'єкт, реальний стан, методологія, параметри, фактичні характеристики, якісні показники.

Considered the advantages of using established methodologies integrated parametric identification of the actual characteristics of the power equipment and facilities, the implementation of which will undertake a systematic monitoring, analysis and prediction of the actual state of individual components, assemblies, installations and energy facility as a whole. Proven benefits of using the new software system that implements the algorithm for determining the actual performance with the use of feedback in the operation of energy facilities. The new software system enables highly accurate determination of the basic quantities and characteristics of the operation and actual condition of power facility and performance energy and environmental efficiency. The analysis of the results of research testing methodology integrated parametric identification parameters of the energy of the object on the example of pumping unit with a capacity check feedbacks and compared with standard control system parameters.

Keywords: energy facilities, real state, methodologies, parameters, the actual characteristics, quality indicators.

Рассматриваются преимущества применения созданной методологии комплексной параметрической идентификации фактических характеристик энергетического оборудования и объектов, реализация которой обеспечит проведение систематизированного мониторинга, анализа и прогнозирования реального состояния как отдельных узлов, агрегатов, установок, так и энергетического объекта в целом. Доказаны преимущества использования новой программной системы, которая реализует алгоритм определения фактических характеристик с использованием обратных связей при эксплуатации энергетического объекта. Новая программная система позволяет осуществлять определение с высокой точностью основных величин и характеристик эксплуатации и фактического состояния энергетического объекта и показатели энерго-экологической эффективности его работы. Осуществлен анализ результатов исследовательских испытаний методологии комплексной параметрической идентификации параметров энергетического объекта на примере газоперекачивающего агрегата с проверкой дееспособности обратных связей и сравнение с данными штатной системы контроля параметров.

Ключевые слова: энергетический объект, реальное состояние, методология, параметры, фактические характеристики, качественные показатели.

Вступ

Експлуатація та підтримка дієздатності високотехнологічних агрегатів з дотриманням умов безпечної роботи потребують врахування та моніторингу цілого комплексу параметрів. Наприклад, існуючі системи контролю та моніторингу параметрів такої високотехнологічної та потужної установки як газоперекачувальний агрегат типу ГТК-10, здатні відслідковувати одночасно декілька сотень параметрів [1]. Але такі системи моніторингу не здатні аналізувати динаміку змін параметрів та властивостей як окремих вузлів, так і всього агрегату в цілому. В такі системи закладені стандартні алгоритми керування агрегату, які контролюють під час експлуатації ГПА лише «вибіг» параметрів за допустимі межі, сигналізують про перевищення значень основних робочих параметрів за умовні екстремуми, або вище допустимих значень.

Цей моніторинг та контроль параметрів у реальному часі є стандартною процедурою під час роботи оперативного персоналу, який може аналізувати стан агрегату лише під час своєї робочої зміни або за короткий проміжок часу (день, місяць). Експлуатація ГПА відбувається протягом десятків років, за які в агрегаті відбуваються суттєві якісні зміни у властивостях матеріалів, вузлів та інших важливих частин агрегату. Певні корективи у властивості вузлів і агрегату в цілому вносяться під час проведення профілактичних, планових та капітальних ремонтів. Ці корективи зазвичай не враховуються у загальному тренді експлуатаційних навантажень загального терміну роботи агрегату, що може призвести до нехтування значних змін й призвести до порушень у роботі ГПА.

З метою врахування реальних змін у агрегатних вузлах та всього ГПА під час тривалого терміну експлуатації доцільно за алгоритмом здійснювати контроль фактичних характеристик енергетичних об'єктів [2,3], який має певні переваги перед існуючими штатними системами моніторингу параметрів агрегатів [4].

Сучасні вимоги законодавчих актів України, необхідність підвищення ефективності та рівня екологічної і техногенної безпеки експлуатації енергетичних об'єктів до вимог ЄС, ратифікація країною положень Кіотського протоколу щодо діагностики рівня забруднення навколишнього природного середовища (НПС) шкідливими викидами паливоспалювальних об'єктів накладають особливі умови до якісного контролю та науково-обгрунтованого аналізу цих викидів. Це особливо стає актуальним у зв'язку з прийняттям Енергетичної стратегії розвитку України на період до 2030 року та розробкою різного рівня програм та планів широкого впровадження у теплоенергетичну та інші енерговитратні галузі економіки країни установок на базі ГТУ та різних теплових схем з їх використанням.

На часі створення методологічних основ нового якісного енерго-екологічного менеджменту в управлінні і експлуатації енергетичних об'єктів з врахуванням у реальному часі комплексу параметрів та властивостей високотехнологічного енергетичного обладнання з метою дотримання високого рівня енергетичної ефективності й екологічної безпеки з одночасним супроводженням відповідних процедур енерго-екологічного аналізу, в тому числі проведення аудиту, експертизи та моніторингу. Розроблена методологія комплексної параметричної ідентифікації фактичних характеристик (КПІФХ) [5] має на меті допомогти у вирішенні такої складної й важливої для країни задачі, як забезпечення дотримання вимог ЄС щодо умов безпечної та ефективної експлуатації енергетичних об'єктів.

Мета проведення дослідних випробувань. Адекватність та результативність проведення всіх процедур енерго-екологічного менеджменту (ЕЕМ) енергетичних об'єктів, агрегатів та установок та основні завдання ЕЕМ здатні забезпечити системи моніторингу, які працюють на основі КПІФХ [6-8].

Усі види енерго-екологічного аналізу потребують дотримання відповідних принципів ефективної їх реалізації та чітко визначених критеріїв адекватності [8-11].

Особливою вимогою ефективності та результативності енерго-екологічного менеджменту є здатність здійснення за його допомогою якісного аналізу стану енергетичного об'єкту із застосуванням адекватних критеріїв експлуатаційної надійності, ефективності й екологічної безпеки, які являють собою взаємозалежну систему факторів, параметрів та показників. При цьому: параметри експлуатації дозволяють визначати реальний стан агрегатів, показники характеризують кількісний рівень параметрів експлуатації, а фактори визначають форми впливу на енергетичні й екологічні показники експлуатації, дозволяють аналізувати ситуацію і відображають сукупність напрямків та джерел зміни умов роботи обладнання для покращення енерго-екологічних показників.

Створена методології комплексної параметричної ідентифікації фактичних характеристик енергетичного об'єкта базується на використанні комплексу параметрів з існуючої системи моніторингу агрегата й визначає основні показники, що якісно і кількісно відображають функціонально-технічний стан обладнання, екологічну безпеку, надійність та робочий термін експлуатації [6,8].

Метою проведення дослідних випробувань методології КПІФХ на конкретному газоперекачувальному агрегаті у складі діючої компресорної станції (КС) магістрального газопроводу(МГ) є визначення умов роботи закладеного в систему нового алгоритму параметричної ідентифікації параметрів роботи агрегату з метою досягнення більш точних значень показників експлуатації та можливості прогнозування його робото спроможного стану на перспективу.

Умови та особливості підготовки проведення дослідних випробувань

Газотранспортна система (ГТС) відіграє дуже важливу роль в забезпеченні енергетичними ресурсами різних галузей економіки країни. ЇЇ роботоспроможність впливає на енергетичну незалежність держави і на макроекономічні показники виробництва валового продукту (ВВП) країни. Тому, питання надійності й економічної ефективності разом з питанням екологічної безпеки експлуатації ГТС є вкрай важливою складовою частиною державної політики і незалежності країни. Основними об'єктами, що забезпечують транспортування природного газоподібного палива до споживачів в країні є газоперекачувальні агрегати у складі КС. До складу КС, як основного технологічного елементу МГ, входять декілька ГПА. Кількість типів ГПА, які використовуються у складі КС, нараховується понад 25 різновидів, а їх загальна кількість перевищує 700 одиниць [12].

Аналіз даних по потужності ГПА, що використовуються на магістральних газопроводах, показує, що її значення знаходяться в діапазоні від 2 до 25 МВт, а паспортний коефіцієнт корисної дії (ККД) даних агрегатів змінюється в діапазоні 24-35%, що значно нижчий від вже досягнутих значень іноземних фірм (36-38%). Це призводить до неузгодженості у визначеності технологічних, термодинамічних і газодинамічних показників експлуатації КС та МГ газопроводу в цілому.

Для реалізації даної цілі було обрано широко розповсюджений на МГ країни агрегат типу ГТК-10, яких налічується понад 60 одиниць. Для даного типу ГПА було здійснено дослідно-промислові випробування КПІФХ на КС «Бердичів» з проведенням системного аналізу параметрів та показників кожного елементу та агрегату в цілому.

Для здійснення перевірки роботоспроможності розробленої методології КПІФ здійснено розробку блок-схеми аналізу основних показників роботи ГПА вказаного типу, яка наведена на рисунку 1. Такий підхід дозволяє визначити основні та другорядні параметри та показники, що характеризують фактори впливу умов експлуатації ГПА на його енерго-екологічні показники за допомогою розробленого алгоритму параметричної ідентифікації фактичних характеристик [2-3,5,7].

Розроблений алгоритм покладено в основу створення програми контролю, перевірки на адекватність та обрахунку основних характеристик й показників експлуатації ГПА у реальних умовах з встановленням зворотних зв'язків на точність визначення параметрів, що контролюються штатними датчиками та приладами [10,11].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1 Блок-схема основних показників ефективної роботи ГПА

Для перевірки адекватності програмної системи КПІФХ ГПА та методології в цілому було проведено порівняння даних теплотехнічного обстеження агрегату типу ГТК-10 на КС «Бердичів» з даними реальних випробувань агрегату в ідентичних початкових і граничних умовах, закладених у програмний комплекс. Програмна система КПІФХ була підключена до існуючої системи моніторингу параметрів ГПА за допомогою спеціальних шлейфів без можливості впливу на показники штатних датчиків та приладів. Це повністю гарантувало відсутність впливу програмного комплексу КПІФХ на реальні значення параметрів й показників експлуатації агрегату.

Аналіз отриманих результатів

Отримані значення параметрів зі штатної системи моніторингу ГПА дозволив здійснити комплексний їх аналіз із зворотними зв'язками на точність показань штатних датчиків та приладів, розрахувати основні показники роботи за наведеними блок-схемою (рис.1) та алгоритмом з визначенням похибок та загальних характеристик про стан експлуатації основних частин та агрегату ГТК-10 в цілому.

Комплексний аналіз базувався на даних теплотехнічного обстеження під час випробувань на трьох режимах ГПА типу ГТК-10 ст.№1 КС «Бердичів» УМГ «Київтрансгаз» (табл.1). Виміри параметрів здійснювались у штатних точках за допомогою штатних технічних засобів та спеціальних вимірювальних приладів (термометр ртутний TGL 11998, загально станційний вимірювач «Флоутек- ТМ», аналізатор спектра DC-2110, газоаналізатор «Testo 342-2» тощо). Отримані дані основних семи параметрів, які характеризують теплотехнічний стан та ефективність роботи ГПА, покладені в основу системного аналізу показників у вигляді системи графіків залежностей.

Таблиця 1 Основні показники та значення параметрів ГПА типу ГТК-10 під час випробувань системи КПІФХ

В таблицю занесені дані трьох режимів навантаження ГПА при проведенні теплотехнічних обстежень:

- верхній показник у строчці показника - значення штатної системи моніторингу і контролю;

- нижній показник - значення показника з використанням методології КПІФХ

За даними дослідно-промислових випробувань програмної системи з використанням методології КПІФХ системно проаналізовані значення показників та побудовані відповідні залежності (рис.2-5) основних характеристик експлуатації ГПА типу ГТК-10 ст. №2 КС «Бердичів» УМГ «Київтрансгаз» з нанесенням на них значень величин від штатної системи моніторингу агрегату та нової програмної системи з використанням КПІФХ.

Значення параметрів, що вимірювалися штатними датчиками чи приладами, та величини, що розраховувалися за діючими в організації методиками [13] та оброблені методом найменших квадратів, представлені у вигляді лінії 1.

Дані, що фіксувалися програмною системою з врахуванням методології КПІФХ, оброблені аналогічним методом та нанесені на графіки у вигляді лінії 2.

Враховуючи, що штатна система вимірювань має дозволену похибку визначення значень параметрів та величин у розмірі до 5%, на графіки нанесені пунктирні лінії паралельно лінії 2 на

відстані +5% та -5%. Ці пунктирні лінії показують можливі відхилення значень параметрів чи розрахованих величин у дозволених секторах похибки.

Наприклад, на графіку залежності політропного ККД відцентрового нагнітача (ВЦН) природного газу від приведеної кількості обертів турбіни низького тиску n_THT (рис.2) усі дані спостережень під час дослідно-промислових випробувань знаходяться у межах дозвільної похибки у 5%.

Програмна система, що реалізує методологію КПІФХ, дозволяє змінювати розмір похибки для кожного конкретного параметра чи величини і встановлюється оператором відповідно до важливості параметра. У даних дослідно-промислових випробуваннях похибка програмної системи КПІФХ була встановлена на рівні 1% для усіх параметрів та величин. Пунктирні лінії, що відповідають можливим змінам параметрів та величин у межах 1%, нанесені паралельно лініям отриманих даних за методологією КПІФХ.

Таким чином, на графіках нанесено паралельні пунктирні лінії, які дозволяють здійснювати оцінку за штатними формами контролю від діючої системи моніторингу параметрів з величиною у 5%, та паралельні пунктирні лінії, що дозволяють визначити значення параметрів та величин з точністю до 1% за методологією КПІФХ, що розроблена у попередніх роботах [2-11].

1 - лінія тренду даних теплотехнічних обстежень штатними датчиками, приладами з використанням штатної методики обробки результатів; 2 - лінія тренду даних дослідних випробувань з використанням методології КПІФХ ГПА; дані теплотехнічних обстежень агрегату типу ГТК-10-4 штатними приладами за існуючими методиками [13]; ¦ - дані дослідних випробувань ГПА з використанням методології КПІФХ

параметричний ідентифікація енергетичний агрегат

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Залежність політропного ККД ВЦН від приведеної кількості обертів турбіни низького тиску п_тнт

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Залежність приведеної температури за ТНТ t_2THT від обертів ТНТ п_тнт

1 - лінія тренду даних теплотехнічних обстежень штатними датчиками, приладами з використанням штатної методики обробки результатів; 2 - лінія тренду даних дослідних випробувань з використанням методології КПІФХ ГПА; дані теплотехнічних обстежень агрегату типу ГТК-10-4 штатними приладами за існуючими методиками [13]; ¦ - дані дослідних випробувань ГПА з використанням методології КПІФХ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4 Залежність ефективного ККД ГТУ від приведених обертів ТНТ

1 - лінія тренду даних теплотехнічних обстежень штатними датчиками, приладами з використанням штатної методики обробки результатів; 2 - лінія тренду даних дослідних випробувань з використанням методології КПІФХ ГПА; дані теплотехнічних обстежень агрегату типу ГТК-10-4 штатними приладами за існуючими методиками [13]; ¦ - дані дослідних випробувань ГПА з використанням методології КПІФХ.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5 Залежність ефективної потужності ГПА від приведеної витрати паливного газу

1 - лінія тренду даних теплотехнічних обстежень штатними датчиками, приладами з використанням штатної методики обробки результатів; 2 - лінія тренду даних дослідних випробувань з використанням методології КПІФХ ГПА; дані теплотехнічних обстежень агрегату типу ГТК-10-4 штатними приладами за існуючими методиками [13]; ¦ - дані дослідних випробувань ГПА з використанням методології КПІФХ

Загальний аналіз наведених залежностей свідчить, що отримані дані під час дослідних випробувань ГПА типу ГТК-10 відповідають встановленим залежностям з похибкою, яка не перевищує 1% за винятком даних залежності ефективного ККД ГТУ від приведених обертів ТНТ (рис.4), для якої похибка на максимальних обертах (5000 об/хв) становить 1,3%. Це свідчить, що отримані дані теплотехнічних обстежень штатними датчиками, приладами з використанням штатної методики обробки результатів та даних випробувань з використанням методології КПІФХ ГПА знаходяться у межах похибкивеличиною, що не перевищує 1,3 %.

Разом з цим, очевидними на графіках є розбіжності у тенденціях зміни (нахилу ліній трендів до осі абсцис) параметрів та величин, що змушує більш прискіпливо проаналізувати отримані результати.

Лінії тренду даних теплотехнічних обстежень штатними датчиками, приладами з використанням штатної методики обробки результатів мають вигляд сталих характеристик, які відповідають паспортним (штатним) залежностям. Це підтверджує хибність діючих методик для застосування при промислових дослідах та обробки результатів теплотехнічних випробувань агрегатів після ремонтів, що знаходяться у довготерміновій експлуатації. Штатна (прийнята у організації) методика [13] не враховує якісних змін у стані вузлів та деталей агрегату й розраховує техніко-економічні величини й характеристики із допущенням, що вони є сталими з моменту пуску агрегату у роботу.

Таким чином вважається, що після капітальних та планових ремонтів вузлів, складних частин, деталей й самого агрегату його властивості та характеристики відновлюються до паспортних (початкових чи ідеальних) значень.

Такий підхід з часом унеможливить виявлення на ранньому етапі відхилень від реальних показників і умов експлуатації агрегату й може призвести до раптових відмов вузлів, окремих складових частин агрегату та аварійної зупинки, що може вплинути негативно на термін робочого ресурсу й енерго-екологічну ефективність роботи газоперекачувального агрегату.

Тому теза, що характеристики ГПА під час тривалої та довготермінової експлуатації є сталими, з часом не змінюються, не хибною. Це підтверджується дослідними випробуваннями ГПА з використанням розробленої методології КПІФХ.

Лінії тренду отриманих значень параметрів та характеристик дослідних випробувань з використанням методології КПІФХ ГПА мають більш реальний характер й реалістичну тенденцію у зміні техніко-економічних показників експлуатації. Методологія КПІФХ дозволяє здійснити точну параметричну ідентифікацію величин та параметрів за допомогою зворотних зв'язків й використовує фактичні характеристики агрегату, що експлуатується протягом тривалого часу (понад 100 тис. годин) у навантаженому режимі.

Це означає, що методологія КПІФХ здійснює реалістичну оцінку основних характеристик агрегату. Окрім того, накопичення даних за два-три роки експлуатації ГПА (понад 10 тис. годин) дозволять при застосуванні методології КПІФХ не тільки більш точно визначати фактичні характеристики експлуатації агрегату, а й прогнозувати стан ГПА на перспективу, оптимізувати терміни проведення планових й капітальних ремонтів, визначати якість проведення таких ремонтів.

Фактично, застосування методології комплексної параметричної ідентифікації фактичних характеристик стану й умов експлуатації газоперекачувального агрегату дозволяє перейти на новий якісний рівень менеджменту у газотранспортній системі з оптимізацією навантаження агрегатів як на окремих КС, так і на магістральному газопроводі з додержанням високих техніко-економічних та енерго- екологічних показників транспортування природного газу газотранспортною мережею країни.

Висновки

Проведення дослідно-промислових випробувань програмної системи з використанням методології та алгоритмів КПІФХ на конкретному газоперекачувальному агрегаті типу ГТК-10 дозволили здійснити комплексний системний аналіз визначення та порівняння параметрів та величин експлуатації ГПА за штатною (прийнятою на енергетичному об'єкті) системою та з використанням нових підходів КПІФХ на основі зворотних зв'язків та комплексних обчислень та перевірок на адекватність.

Під час досліджень виявлені переваги програмної системи з використанням методології КПІФХ у порівнянні із штатної системою моніторингу параметрів експлуатації ГПА, до яких доцільно віднести наступні основні:

- новий підхід та нова методологія аналізує параметри та характеристики експлуатації агрегату більш точно за рахунок комплексної перевірки параметрів на адекватність за допомогою зворотних зв'язків;

- підключення нової програмної системи до існуючої штатної системи контролю параметрів агрегату дозволяє отримати більш точні дані спостережень за станом агрегату під час експлуатації;

- з використанням нової методології, яка ідентифікує фактичні характеристики експлуатації на новому якісному рівні, відкривається можливість здійснення прогнозування стану агрегату на найближчу перспективу;

- нова система КПІФХ дозволяє розробляти оптимальні графіки завантаження агрегатів та здійснення планових та капітальних ремонтів ГПА у складі як КС так і для всього МГ;

- відкривається можливість переходу на новий якісний рівень менеджменту й управління газотранспортною системою країни з врахуванням комплексу чинників та впливів з метою підвищення рівня її енерго-екологічної ефективності функціонування;

- з'являється можливість діагностування та упередження на ранніх стадіях незворотних негативних відхилень параметрів й технічного стану як окремих вузлів , так і агрегату в цілому від нормованих допустимих значень та стану, що підвищує рівень техногенної та екологічної безпеки експлуатації ГПА, КС, МГ й всієї газотранспортної магістралі.

Список літератури

1. Варламов Г.Б., Позняков П.О., Юрашев Д.М. Комплексні дослідження енергоекологічних показників експлуатації ГТУ у складі газоперекачувального агрегату типу ГТК-10 // Энергосбережение, энергетика, энергоаудит. - 2012. - №01 (95).- С. 15-25.

2. Варламов Г.Б., Приймак К.О. Алгоритм параметричної ідентифікації фактичних характеристик газоперекачувального агрегату компресорної станції // Энергосбережение, энергетика, энергоаудит. -- №12 (94). - С. 10-13.

3. Патент України на корисну модель № 67093. Методика параметричної ідентифікації фактичних характеристик газоперекачувального агрегату компресорної станції/ Варламов Г.Б., Приймак К.О., Косинський І.С., Мельник Л.П., Шапошник Є.М.; виданий 25.01.2012р., бюл. № 2, 10 стор.

4. Варламов Г.Б., Приймак Е.А. Фактические характеристики эксплуатации ГТУ: идентификация и мониторинг // IV Межведомственная конференция «Проблемы и разработки нихкоэмисионных камер сгорания ГТУ», ЦИАМ 4-6 декабря 2012 г. - Москва.- С.6-9.

5. Варламов Г.Б., Приймак К.О. Комплексная параметрическая идентификация фактических характеристик эксплуатации энергообъектов // VIII Міжнародна науково-практична конференція "Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення": Зб.наук.ст. У 2-х томах, Т.2 / УкрНДІЕП. - Ч.: Райдер, 2012. - С.222-223.

6. Варламов Г.Б., Приймак К.О., Чередніченко О.Ю., Підзирайло Л.М. Загальні особливості методології параметричного визначення фактичних характеристик газоперекачувального агрегату // Збірник проблеми нафтогазової промисловості: Збірник наукових праць. - Київ. - 2012. - № 10. - С.307- 331.

7. Патент України на корисну модель №71955 Комплексна параметрична ідентифікація фактичних характеристик газоперекачувального агрегату / Варламов Г.Б., Приймак К.О., Шапошник Є.М.; виданий 25.07.2012р., бюл. № 14, 4 стор.

8. Варламов Г.Б., Приймак К.О. Системный анализ базовых методик идентификации фактических характеристик газоперекачивающих агрегатов компрессорных станций // Энерготехнологии и ресурсосбережение. - 2013. - № 2. - С.66-72.

9. Варламов Г.Б., Приймак Е.А. Фактические характеристики оборудования компрессорных станций и оптимизация загрузки магистрального газопровода // Восточно-Европейский журнал передових технологий. - 2013. - № 5/8 (65). - С.10-13.

10. Варламов Г.Б., Приймак К.О., Шварцзова Х. Загальні підходи до створення методологічних основ енерго-екологічного аналізу експлуатації об'єктів ПЕК // Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. - 2013.- № 10 (116). - С.2-9.

11. Varlamov G., Pryimak K. Technology of comprehensive parametric diagnostics of power facility operating condition // Innovations and Technologies News. - 2014. - №1. - С. 3-9.

12. Паливно - енергетичний комплекс України в контексті глобальних енергетичних перетворень // Шидловський А.К., Стогній Б.С., Кулик М.М., Півняк Г.Г., Кириленко О.В. та інш. - К.: Українські енциклопедичні знання, 2004. - 468с.

13. Тимчасова методика розрахунку теплотехнічних параметрів ГТД ГТК-10-4[Текст]. -М.: НВЦ «Техдіагаз», 2010 р. - 15 с.

Размещено на Allbest.ru