Розрахунок електричного поля
Розрахунок електростатичного поля системи заряджених тіл, поля півсферичного електрода, магнітного поля двопровідної лінії. Визначення сили взаємодії трьох проводів зі струмами, потенціальних коефіцієнтів, магнітної індукції, сили взаємодії проводів.
Рубрика | Физика и энергетика |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.09.2017 |
Размер файла | 162,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www. allbest. ru/
Розрахунок електричного поля паралельних проводів
Завдання
Лінія передачі складається з трьох паралельних проводів. Радіус кожного проводу рівний (рис. 8.29). Висоти підвісу проводів: ,,. Відстані між проводами по горизонталі: ,,. Потенціали проводів: ,,.
Визначимо для кожного проводу:
1) потенціальні коефіцієнти ;
2) ємнісні коефіцієнти ;
3) часткові ємності ;
4) лінійні заряди на одиницю довжини .
Размещено на http://www. allbest. ru/
Розрахунок електростатичного поля системи заряджених тіл проведемо за числовими даними, наведеними в табл.
Таблиця
, м |
, м |
, м |
, м |
, м |
, м |
, кВ |
, кВ |
, кВ |
|
6 |
1.9 |
1,6 |
6.5 |
6.2 |
6.7 |
24 |
-4 |
-21 |
Визначення потенціальних коефіцієнтів.
Найкоротші відстані між проводами у просторі рівні гіпотенузам прямокутних трикутників, де одним катетом є різниця висот підвісу проводів, а другим - відстань між проводами по горизонталі:
Відстань між проводом 1 і дзеркальним зображенням проводу 2 рівна гіпотенузі прямокутного трикутника, одним катетом якого є сума висот підвісу проводів, а другим - відстань між проводами по горизонталі (рис. 8.29):
Аналогічно визначаються відстані між проводом 1 і дзеркальним зображенням проводу 3; проводом 2 і дзеркальним зображенням проводу 3:
Потенціальні коефіцієнти проводів на одиницю довжини лінії визначаємо за формулами (
Одержані значення потенціальних коефіцієнтів дають можливість визначити потенціали проводів за відомими їхніми лінійними зарядами на одиницю довжини з системи рівнянь Якщо необхідно визначити лінійні заряди проводів, коли відомі їхні потенціали, то зручно користуватись системою рівнянь:
Визначення ємнісних коефіцієнтів.
Розв'яжемо систему рівнянь (8.62) відносно лінійних зарядів :
Размещено на http://www. allbest. ru/
У системі рівностей позначено через детермінант (визначник) системи рівнянь який складається з потенціальних коефіцієнтів :
Прирівнявши у перших рівняннях систем і коефіцієнти перед потенціалами , і , одержуємо вирази для визначення ємнісних коефіцієнтів :
Оскільки, відповідно до симетричні потенціальні коефіцієнти рівні, тобто:
; ; ,
то, відповідно, будуть рівні та симетричні ємнісні коефіцієнти:
Шляхом аналогічного прирівнювання у других і третіх рівняннях систем (8.69) і (8.69, а) коефіцієнтів перед потенціалами , і ,
Визначення часткових ємностей.
Систему рівнянь (8.69) часто записують у такій формі, щоб у правих частинах рівнянь були не потенціали проводів, а різниці потенціалів між проводами та між проводами і землею. Тоді зв'язок між потенціалами і лінійними зарядами проводів за допомогою часткових ємностей виразиться рівняннями:
(8.71)
Розкривши дужки в правих частинах рівнянь системи (8.74) і, враховуючи, що потенціал землі , одержуємо:
(8.71, а)
Прирівнюючи у відповідних рівняннях систем (8.71, а) і (8.69) коефіцієнти перед потенціалами , і , одержуємо:
Враховуючи обчислені значення ємнісних коефіцієнтів і рівність симетричних коефіцієнтів (, , ) з останніх рівнянь визначаємо значення часткових ємностей проводів:
Розрахунок поля півсферичного електрода
Півсферичний електрод, радіус якого . Електрод призначений для заземлення металічної опори лінії електропередачі постійного струму. Струм короткого замикання ліній стікає через заземлювач у землю і розтікається в товщі землі, яка виконує роль зворотного проводу для лінії електропередачі. Питома провідність землі
Визначимо:
1) густину струму на відстані від центру півсфери електрода;
2) напруженість поля на поверхні півсфери радіуса ;
3) значення потенціалів у точках на поверхні землі на відстанях , , й від центру півсферичного електрода і побудуємо графік залежності ;
4) крокову напругу на тих же відстанях , , й , прийнявши середню довжину кроку людини ;
5) небезпечну зону, тобто радіус кола на поверхні землі з центром, що співпадає з центром півсферичного електрода;
6) опір заземлення півсферичного електрода.
Розв'язання
Розрахунок електричного поля півсферичного електрода проведемо за числовими даними, наведеними в табл.
Таблиця
, А |
, м |
, м |
, м |
, м |
, м |
|
1000 |
0,29 |
0,32 |
1,25 |
4.2 |
8.4 |
r = a
Згідно з умовою задачі необхідно визначити характеристики розподілу потенціалів електричного поля на поверхні землі довкола заземлюючого пристрою. Така задача має практичне значення в схемах електропостачання, наприклад, у випадку короткого замикання проводів високої напруги з опорою. електростатичне поле електрод провід
Струм короткого замикання, протікаючи по землі, як по зворотному проводі, утворює на поверхні землі електричне поле, основні характеристики якого необхідно визначити. Будемо вважати, що основа опори манти являє собою півсферичний електрод, радіус якого . Поверхня стикання півсферичного електрода з землею:
.
При можливому короткому замиканні струм короткого замикання, стікаючи через опору, буде відводитись у землю через заземлювач.
1. Густину струму короткого замикання на відстані a1=0.32 від центру півсферичного електрода визначимо як відношення величини струму до площі поверхні півсфери, через яку проходить цей струм, тобто:
(9.15)
Отже,
2. У формулу закону Ома в диференціальний формі () підставимо замість густини її вираз згідно з (9.15):
З виразу (9.16) визначимо напруженість електричного поля на поверхні землі на відстані a1=0.32 від центра півсферичного електрода:
3. Знаходимо значення потенціалів у точках на поверхні землі на відстанях від центру напівсферичного електрода за формулою:
Результати обчислень заносимо в табл. 9.2 і будуємо графік залежності .
Таблиця
, м |
, м |
, м |
, м |
||
0,32 |
1,25 |
4.2 |
8.4 |
||
, кВ |
49,8 |
12,7 |
3.8 |
1.9 |
|
, кВ |
35,5 |
4.9 |
0,6 |
0,17 |
4. Обчислюємо величини крокової напруги на відстанях від центру півсферичного електрода за формулою:
.
Результати обчислень заносимо в табл. 9.2.
5. Знаходимо небезпечну зону радіусом з умови техніки безпеки, беручи до уваги, що крокова напруга на межі цієї зони відповідно до нормативів не повинна перевищувати 150 В, тобто:
Підставивши в цю нерівність вираз (9.19) для крокової напруги, одержимо:
.
Цей вираз після нескладного перетворення перепишемо в іншому вигляді:
.
Підставивши числові значення, визначаємо радіус небезпечної зони:
звідки: .
Опір заземлення півсферичного електрода знаходимо з формули:
Розрахунок магнітного поля двопровідної лінії
Постановка задачі.
По двопровідній повітряній лінії з відстанню між проводами проходить струм
Размещено на http://www. allbest. ru/
Визначимо:
1) напруженість магнітного поля в точках і ;
2) силу взаємодії проводів при короткому замиканні в мережі, якщо струм при цьому зростає в разів ();
3) побудуємо графік зміни напруженості поля уздовж прямої , яка сполучає осі проводів;
4) визначимо електромагнітну силу , яка діє на паралельний провід зі струмом , що проходить через точку .
Розв'язання. Розрахунок магнітного поля паралельних проводів проведемо за числовими даними, наведеними в табл..
Таблиця
, А |
, м |
, Ом |
, Ом |
, А |
||
230 |
0,13 |
0,04 |
0,07 |
10 |
110 |
Визначення напруженості поля паралельних проводів.
Для обчислення напруженості магнітного поля в точці застосуємо принцип накладання: напруженість магнітного поля в будь-якій точці поля рівна геометричній (векторній) сумі напруженостей від кожного струму зокрема.
Напруженість поля, яку створює струм проводу 1 в точці :
Оскільки, струм проводу 1 направлений від нас, то вектор являє собою дотичну до магнітної силової лінії (коло радіусом ) в точці і згідно з правилом правоходового гвинта він направлений за рухом годинникової стрілки (рис. 10.22, а).
Напруженість поля, яку створює струм проводу 2 в точці :
Оскільки, струм проводу 2 спрямований до нас, то вектор - дотична до магнітної силової лінії (коло радіусом ) в точці - згідно з правилом правоходового гвинта спрямований проти руху годинникової стрілки (рис. 10.22, а).
Величину і напрямок вектора напруженості результуючого магнітного поля двох паралельних проводів у точці визначимо графічно (рис. 10.22, б) у відповідності з векторним рівнянням:
.
Вимірюємо довжину вектора і, враховуючи мірило напруженості поля
Застосуємо принципи накладання для визначення результуючої напруженості поля в точці :
Оскільки точка знаходиться на одній лінії з точками і паралельних проводів, то вектори напруженості магнітного поля і - дотичні до магнітної силової лінії , що проходить через точку , причому, згідно з правилом правоходового гвинта вектор спрямований за рухом годинникової стрілки, а вектор - в протилежну сторону (рис. 10.22, а).
Результуюча напруженість магнітного поля паралельних проводів у точці : і напрямок вектора буде співпадати з напрямком вектора .
Визначення сили взаємодії проводів при короткому замиканні в мережі.
Проводи зі струмами однакового напрямку притягуються один до одного, а проводи зі струмами протилежного напрямку - взаємно відштовхуються.
Магнітна індукція , яка створюється струмом в місці розташування проводу 2 визначається згідно з формулою (10.34):
.
Електромагнітна сила, з якою магнітна індукція діє на ділянку довжиною проводу 2 зі струмом :
.
Магнітна індукція , створювана струмом в місці розташування проводу 1:
діє на ділянку довжиною проводу 1 зі струмом з силою:
.
Оскільки, , то
.
При короткому замиканні в мережі проводи довжиною взаємодіють (відштовхуються один від одного) з силою:
Наприклад, якщо між ізоляторами опор лінії електропостачання відстань рівна , то між проводами лінії виникне сила:
Побудова графічної картини напруженості поля паралельних проводів.
Для побудови кривої зміни напруженості магнітного поля уздовж прямої , яка сполучає осі проводів зі струмами, застосовуємо знову метод накладання.
Струм проводу 1 створює в будь-якій точці прямої напруженість поля, вектор якої направлений перпендикулярно лінії (наприклад, в точці ,)
Величина напруженості зменшується в міру віддалення від точки у відповідності з формулою. Використовуючи дані 1 і враховуючи що струм в обох проводах однаковий, будуємо графік залежності , який є дзеркальним відображенням графіка .
Щоб одержати криву зміни результуючої напруженості магнітного поля двох паралельних проводів додамо відповідні ординати графіків напруженостей кожного проводу, тобто накладемо один на одного графіки .
Криву результуючої напруженості поля для ділянок і (рис. 10.24), де вектори і напруженостей, збуджених струмами й проводів 1 і 2, мають протилежні напрямки, одержимо як різницю ординат графіків рис. 10.23, а і рис. 10.23, б.
Визначення сили взаємодії трьох проводів зі струмами.
На третього проводу зі струмом , що проходить через точку паралельно до проводів 1 і 2, діє сила магнітного поля цих двох проводів. Для визначення напрямку дії сили перенесемо вектор з рис. 10.22, б на рис. 10.25, а. Вектор магнітної індукції співпадає за напрямком з вектором . Тоді вектор сили згідно з правилом лівої руки буде відставати від вектора на кут . Силу взаємодії третього проводу з проводами 1 і 2 можна знайти іншим способом, а саме: від проводу 2 він відштовхується з силою: Вектор результуючої сили рівний геометричній сумі векторів сил і .
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття та загальна характеристика індукційного електричного поля як такого поля, що виникає завдяки змінному магнітному полю (Максвел). Відмінні особливості та властивості індукційного та електростатичного поля. Напрямок струму. Енергія магнітного поля.
презентация [419,2 K], добавлен 05.09.2015Вибір електромагнітних навантажень, визначення головних розмірів, геометричних співвідношень і обмоткових даних. Розрахунок розподілу індукції в технологічному зазорі та струму неробочого руху. Визначення та обґрунтування втрат короткого замикання.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 24.07.2022Потенціальна та власна енергія зарядів. Еквіпотенціальні поверхні. Зв’язок напруженості поля та потенціалу. Залежність роботи електростатичного поля над зарядом від форми і довжини шляху. Закон збереження енергії. "Мінімальні" розміри електронів.
лекция [358,5 K], добавлен 15.04.2014Сутність і основні характерні властивості магнітного поля рухомого заряду. Тлумачення та дія сили Лоуренца в магнітному полі, характер руху заряджених частинок. Сутність і умови появи ефекту Холла. Явище електромагнітної індукції та його характеристики.
реферат [253,1 K], добавлен 06.04.2009Закон повного струму. Рівняння Максвелла для циркуляції вектора напруженості магнітного поля. Використання закону для розрахунку магнітного поля. Магнітний потік та теорема Гаусса. Робота переміщення провідника із струмом і контуру у магнітному полі.
учебное пособие [204,9 K], добавлен 06.04.2009Явище і закон електромагнетизму. Напруженість магнітного поля - відношення магнітної індукції до проникності середовища. Магнітне коло та його конструктивна схема. Закон повного струму. Крива намагнічування, петля гістерезису. Розрахунок електромагнітів.
лекция [32,1 K], добавлен 25.02.2011Поняття та методика виміряння потоку вектора електричного зміщення. Сутність теореми Гауса-Остроградського і її застосування для розрахунку електричних полів. Потенціальний характер електростатичного поля. Діелектрики в електричному полі, їх види.
лекция [2,4 M], добавлен 23.01.2010Основные параметры электромагнитного поля и механизмы его воздействия на человека. Методы измерения параметров электромагнитного поля. Индукция магнитного поля. Разработка технических требований к прибору. Датчик напряженности электромагнитного поля.
курсовая работа [780,2 K], добавлен 15.12.2011Історія магнітного поля Землі, його формування та особливості структури. Гіпотеза походження та роль даного поля, існуючі гіпотези та їх наукове обґрунтування. Його характеристики: полюси, меридіан, збурення. Особливості змін магнітного поля, індукція.
курсовая работа [257,4 K], добавлен 11.04.2016Работа сил электрического поля при перемещении заряда. Циркуляция вектора напряжённости электрического поля. Потенциал поля точечного заряда и системы зарядов. Связь между напряжённостью и потенциалом электрического поля. Эквипотенциальные поверхности.
реферат [56,7 K], добавлен 15.02.2008