Менеджмент ефективності виробництва і споживання біомас і біопалива

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Лекція №1

Тема: «Менеджмент ефективності виробництва і споживання біомас і біопалива»

План

1. Поняття науки

2. Завдання науки і її місце серед інших наук

1. Поняття науки

Енергозабезпечення потреб національної економіки і населення є світовою проблемою, і та країна, яка знайде кращі рішення, може посісти панівне становище на міжнародних ринках енергоресурсів.

Найбільш сприятливим напрямом вирішення проблеми стає пошук і використання відновлюваних джерел енергії, серед яких широкого розвитку набуває новий сегмент економіки, який охоплює виробництво енергоносіїв з біомаси, тобто виробництво біопалива.

Якщо розглядати українську складову цієї проблеми, то використання біомаси на виробництво біопалива для країни є стратегічною проблемою розвитку її економіки, особливо агропромислового комплексу. Це випливає з потреби вирішення ряду державних завдань:

- забезпечення енергетичної безпеки та зниження залежності від імпорту енергоносіїв;

- стабільний розвиток агропромислового виробництва через розширення сфери попиту на агропродукцію;

- створення нових робочих місць і завдяки цьому збільшення фінансових надходжень у сферу аграрної економіки.

- вирішення проблем поліпшення навколишнього природного середовища.

Проблемою залишається забезпечення ефективності роботи підприємств біопаливної галузі, тому високий рівень менеджменту ефективності виробництва і споживання біомас і біопалива має першочергове значення для досягнення поставлених цілей.

Підходи до визначення терміну «менеджмент»:

- менеджмент - це сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом з метою підвищення його ефективності;

- менеджмент - це наука про управління людськими відносинами;

- менеджмент - це раціональний спосіб управління діловими організаціями;

- менеджмент - це вміння добиватись поставлених цілей, використовуючи працю та інтелект інших людей;

- менеджмент - це функція, вид діяльності, що полягає в керівництві людьми в різнорідних організаціях;

- менеджмент - це управління бізнесом.

Ефективність - здатність приносити ефект, результативність процесу, проекту тощо, які відзначаються як відношення ефекту, результату до витрат, що забезпечили цей результат.

Науковці пропонують виділяти 2 види ефективності:

1. загальна (абсолютна) ефективність - показує відношення ефекту до всієї суми затрат (капітальних вкладів),

2. відносна ефективність - наскільки один варіант ефективніший за інший.

Біомаса - продукти, що складаються повністю або частково з речовин рослинного походження, які можуть бути використані як паливо з метою перетворення енергії, що міститься в них, зокрема рослинні відходи сільського і лісового господарства.

Біомаса - біологічно відновлювальна речовина органічного походження, що зазнає біологічного розкладу (відходи сільського господарства (рослинництва і тваринництва), лісового господарства та технологічно пов'язаних з ним галузей промисловості, а також органічна частина промислових та побутових відходів. Біопаливо - тверде, рідке та газове паливо, виготовлене з біологічно відновлювальної сировини (біомаси), яке може використовуватися як паливо або компонент інших видів палива. біопаливо менеджмент енергозабезпечення

Менеджмент ефективності виробництва та споживання біомас та біопалива в агропромисловому виробництві в умовах ринкової економіки - це глобальний процес, який регулює управління вирощуванням біомаси та подальшою її переробкою на різні види біопалив, що є конкурентоспроможним паливом високої технологічної якості.

Ефективне управління виробництвом біопалива вирішує енергетичну, екологічну проблеми, а також сприяють додатковим надходженням до державного бюджету нашої країни.

Менеджмент ефективності виробництва і використання біомас та біопалива - це наука, що займається моніторингом ринку біопалива та вивченням економічної ефективності впровадження нетрадиційних видів палива, що виробляється з біологічно чистої відновлюваної сировини (біомаси , рослинних олій, тваринних жирів та відходів с/г виробництва ).

Менеджмент виробництва рідких біопалив охоплює теоретичні та практичні знання та вміння з управління різними видами біопалива з метою підвищення ефективності його виробництва та споживання у світі та в АПК України.

2. Завдання науки і її місце серед інших наук

Мета дисципліни: здобуття теоретичних та практичних знань та вмінь студентами з управління різними видами біопалива з метою підвищення ефективності його виробництва та споживання в АПК України.

Відповідно до сформульованої мети завданнями дисципліни є:

- опанування теоретичних основ економічної ефективності виробництва та споживання різних видів біопалив.

- проведення порівняльної оцінки сировини для виробництва рідких та газоподібних біопалив;

- розрахунки економічної ефективності виробництва біопалив з різної органічної вуглевмісної сировини (біомас).

Дисципліна «Менеджмент виробництва і споживання біомас і біопалива» для студентів ІV курсу усіх факультетів ґрунтується на двох основних елементах:

1. управлінських аспектах фундаментальних суспільних наук, у межах яких досліджуються проблеми управління виробництвом (економічна теорія, філософія, основи менеджменту)

2. конкретних науках про окремі сторони і функції управління (маркетинг, економіка підприємства, тощо)

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

1. поняття менеджменту ефективності виробництва і споживання біомас і біопалива; основні показники ефективності та методи управління нею;

2. роль держави у забезпеченні ефективного виробництва і використання біомас і біопалива;

3. концепцію запровадження стратегій маркетингу як ефективного засобу менеджменту ефективності біоенергетичних компаній;

4. теоретичне і практичне підґрунтя ефективного виробництва та використання біоетанолу, біодизелю і біогазу;

5. передовий світовий досвід менеджменту ефективності виробництва біопалива і його споживання.

вміти:

1. обґрунтовувати економічну доцільність заміни біопаливами традиційних видів палива у певному регіоні та в країні в цілому.

2. оцінювати потенціал різних зон нашої країни у вирощуванні сільськогосподарських культур з подальшою їх переробкою на біопаливо;

3. засвоїти переваги біопалив в порівнянні з традиційними видами палива;

4. визначити економічну ефективність від виробництва біопалив з різної органічної сировини рослинного та тваринного походження в межах країни, а також вираховувати прибуток від її експорту за кордон.

5. ефективно управляти сировинними ресурсами при використанні різних технологій для виробництва біопалив.

Дисципліни «Менеджмент ефективності виробництва та споживання біомас та біопалива» в основному є провідною, але значна частина її курсу сприяє засвоєнню студентами навчальних програм як із загальних, так і спеціальних і спеціалізованих дисциплін.

До загальних дисциплін, з якими МЕВВББ має тісні зв'язки слід віднести: математику, органічну і неорганічну хімію, українську і англійську мови.

МЕВВББ базується на знанні таких спеціальних дисциплін, як рослинництво, основи менеджменту, стратегічний менеджмент, менеджмент підприємств і організацій, економічний аналіз, сучасні інтенсивні технології в рослинництві.

До спеціалізованих дисциплін, пов'язаних з МЕВВББ, слід віднести: альтернативні джерела використання енергії, організація і економіка використання біоресурсів, технології біовиробництва, біопаливо: ефективність виробництва та споживання в АПК України

Принципи менеджменту ефективності виробництва і використання біомас і біопалива (МЕВВББ) - основні правила, ідеї, норми поведінки, розроблені управлінською наукою та практикою, дотримання яких гарантує ефективне управління виробничо-господарською і соціальною діяльністю організацій з виробництва біомас і біопалива та їх споживання.

Загальні принципи МЕВВББ співпадають з загальними принципами менеджменту:

1) науковість;

2) системність і комплексність;

3) єдиноначальність і колегіальність;

4) демократичний централізм;

5) поєднання галузевого та територіального підходу в управлінні.

1) Принцип науковості.

Цей принцип вимагає побудови системи менеджменту на строго наукових підставах. Необхідність дотримання принципу науковості в управлінні вимагає залучення всього спектру сучасних знань, їх ретельного синтезу.

2) Принцип системності та комплексності.

Системність означає необхідність використання елементів теорії великих систем, системного аналізу в кожному управлінському рішенні.

Комплексність в менеджменті означає необхідність всебічного охоплення всієї керованої системи, обліку всіх сторін, усіх напрямків, всіх властивостей. Таким чином, системність означає спроби структурувати проблеми і рішення по вертикалі, комплексність - розгорнути їх по горизонталі.

3) Принцип єдиноначальності в управлінні і колегіальності у виробленні рішень.

Будь-яке прийняте рішення має розроблятися колегіально (або колективно). Це означає всебічність (комплексність) його розробки, урахування думок багатьох фахівців з різних питань.

4) Принцип демократичного централізму.

Цей принцип є одним з найважливіших і означає необхідність розумного, раціонального поєднання централізованого та децентралізованого в управлінні. На рівні держави це співвідношення між центром і регіонами, на рівні підприємства - співвідношення прав і відповідальності між керівником і колективом.

5) Принцип єдності галузевого та територіального управління.

Галузеве управління характеризує необхідність поглиблення спеціалізацій, підвищення концентрації виробництва. Територіальне ж управління виходить з інших цільових установок, зокрема, забезпечення реалізації єдиної державної політики в регіоні щодо соціально-економічного розвитку.

Спеціальні принципи МЕВВББ:

1) принцип перспективності

Означає, що підприємство повинно планувати й здійснювати діяльність як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Зокрема, виробництво біопалива на початкових етапах може мати невисоку рентабельність, але необхідність його розвитку випливає з перспектив України щодо вступу в Євросоюз, де частка біопалива в структурі енергоспоживання країн регламентується.

2) збалансованості продовольчого і енергетичного використання біомаси

В світлі продовольчих проблем необхідно враховувати, яку частку біомаси доцільно використовувати для виробництва біопалива, а яку - як продукти харчування.

3) екологічної рівноваги

Принцип означає врахування екологічного аспекту про розробці стратегій виробництва і використання біомас і біопалива, підтримки рівноваги між споживанням та відновленням біомаси.

4) принцип участі.

Даний принцип передбачає залучення до підвищення ефективності виробництва і споживання біомас і біопалива не лише обмеженої групи людей: фермерів, власників підприємств з виробництва біопалива, але й широкого кола науковців у різних сферах: економіки, техніки і технології, агрономії, обліку, спільні напрацювання яких зможуть дати синергічний ефект.

5) принцип орієнтації на потреби ринку.

За умов конкуренції в біопаливній галузі на світовому ринку сильні позиці матиме те підприємство, яке гнучко реагує на потреби ринку й може спрямовувати свою діяльність на краще й швидше задоволення нових потреб споживачів.

Менеджмент ефективності діяльності підприємств біопаливної галузі має відповідати таким вимогам:

1. Відстежувати відповідність організаційної структури підприємства сегмента ринку, на якому воно функціонує, типу наявної конкуренції.

2. Орієнтуватися на горизонтальні організаційні структури, яким природно властива здатність до самоорганізації та які дають змогу найефективніше виявляти та опановувати нові сегменти ринку, що вкрай необхідно для досягнення ефективності діяльності підприємства.

3. Ґрунтуватися на здатності підприємства до акумулювання досвіду та самостимулювання завдяки отриманню операційного ефекту масштабу (зменшення рівня витрат і підвищення ефективності при зростанні обсягів діяльності), що є необхідною передумовою отримання конкурентних переваг.

4. Гармонічно поєднувати раціональний підхід (враховує інтереси підприємства в цілому), з інституціональним (орієнтованим на врахування інтересів окремих функціональних ланок, структурних одиниць підприємства) та політичним (орієнтованим на інтереси окремих впливових осіб і угрупувань, посадових осіб і неформальних лідерів).

5. Здійснювати оцінку можливих альтернативних рішень, враховувати розподільчі бар'єри між окремими альтернативними варіантами.

6. Враховувати формальні та неформальні ієрархії, інтереси та позиції.

Основними методами дослідження науки МЕВВВББ є:

- монографічний,

- статистичний,

- розрахунково-конструктивний,

- експериментальний,

- балансовий,

- економіко-математичний та інші.

- Монографічний метод - це детальне вивчення окремих явищ і процесів, характерних для їх сукупності, з метою розкриття закономірностей їх розвитку.

- Статистичний метод - це дослідження масових співставимих явищ з метою встановлення взаємозв'язку, закономірностей розвитку і кількісного впливу факторів на кінцеві результати виробництва.

- Розрахунково-конструктивний (варіантний) метод передбачає обґрунтування декількох варіантів вирішення організаційно-економічного завдання. Після цього вибирають найбільш ефективний варіант для умов господарства.

- Експериментальний метод застосовують при здійсненні виробничої перевірки розроблених рекомендацій. Зокрема при обґрунтуванні ефективності впровадження нових форм і способів організації використання біомаси.

- Балансовий метод використовують при порівнянні потреби і надходження, наявності і потреби, наявності і надходження і т. д. Наприклад, потреба і надходження кормів, потреба в оборотних засобах та їх наявність, потреба в робочій силі та забезпеченість нею.

- Економіко-математичний метод використовують з метою щоб знайти оптимальний варіант шляхом розробки економіко-математичних моделей і вирішення цих задач на електронно-обчислювальних машинах (ЕОМ).

Размещено на Аllbеst.ru