Визначення відношення теплоємностей газу методом Клемана – Дезорма

Теплоємність речовини як кількість теплоти, яку необхідно надати деякій масі речовини для підвищення її температури на один градус. Принципи визначення та головні фактори, що впливають на неї. Сутність методу Клемана – Дезорма та його використання.

Рубрика Физика и энергетика
Вид лабораторная работа
Язык украинский
Дата добавления 13.07.2017
Размер файла 44,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лабораторна робота

Визначення відношення теплоємностей газу методом Клемана - Дезорма

Мета роботи: ознайомитись з одним із методів практичного вивчення відношення СрV для повітря

Прилади і матеріали: аспіратор, нагнітальний насос, кран, манометр, штатив.

Теоретичні відомості

Теплоємністю речовини називаються кількість теплоти, яку необхідно надати деякій масі речовини для підвищення її температури на один градус.

Молярна теплоємність речовини - величина, яка вимірюється кількістю теплоти, яку слід надати одному молю речовини для нагрівання її на один градус.

Питома теплоємність вимірюється тією теплотою, яку треба надати одиниці маси речовини для збільшення її температури на один градус.

Зв'язок між молярною (С) та питомою (с) теплоємкостями:

С= мс.

де м - молярно маса.

В системі СI одиниці вимірювання теплоємкостей такі:

Для питомої . Для молекулярної .

Для ізопроцесів теплоємності речовин різні. Розрізняють:

Сp - при ізобаричному процесі,

Сv - при ізохоричному процесі,

СТ - при ізотермічному процесі,

Сад - при адіабатичному процесі.

Стан речовини зі сталою теплоємністю (С= const) відповідає політропному процесу.

У фізичних процесів важливими є теплоємності при сталому тиску та сталому об'ємі. Причому, Ср > CV, тому що:

1) при ізохоричному (V= const) нагріванні газу вся теплота, надана газу, йде на збільшення його внутрішньої енергії;

2) при ізобаричному (p= const) нагріванні, окрім збільшення внутрішньої енергії, відбувається розширення газу, тобто здійснюється робота проти зовнішніх сил за рахунок додаткової кількості теплоти dQ.

Qv = сvmdТ Qp= сpmdT

Різниця dQ ка йде на роботу про розширенню газу рівна:

dQ=Qp-Qv=(сp-сv) mdT

За рахунок цієї теплоти здійснюється робота:

Порівнюючи (3) та (4), маємо:

Звідси

мср - мсv =R - рівняння Маєра

або, через молярні теплоємності

Сp - CV = R, СрV+R

Для реальних газів різниця теплоємкостей може відрізнятися від R. Це зумовлено тим, що внутрішня енергія реальних газів залежить не тільки від температури, а й від об'єму, який займає газ.

Числом ступеней вільності (і) називається число незалежних координат, які визначають положення тіла в просторі. По три ступені вільності мають поступальний, обертальний та коливальний рухи:

а) молекули одноатомних газів можуть здійснювати три незалежних рухи вздовж координатних осей, тому і = 3.

б) молекули двоатомних газів окрім поступальних рухів, здійснюють ще два обертальні рухи навколо двох перпендикулярних осей, тому і = 5.

в) для молекул багатоатомних газів і = 6.

Якщо газ нагрівається при сталому об'ємі, тобто вся теплота згідно першого закону термодинаміки, йде на збільшення його внутрішньої енергії:

dQ=dU,

Якщо при деякій температурі Т внутрішня енергія рівна:

То при нагріванні газу на 1 градус вона збільшується до величини

тобто зросте на величину:

Перепишемо рівність (8)

dQ=dU

Для одноатомного газу г = 1,67; для двохатомного г = 1,40; для багатоатомного газу г = 1,33.

Рівняння стану для адіабатного процесу (рівняння Пуассона):

теплоємність клеман дезорм газ

г - показник адіабати або коефіцієнт Пуассона

Розглянемо теорію методу Клемана - Дезорма.

1 стан повітря Аспіратор наповнений повітрям при атмосферному тиску

При нагнітанні насосом маса повітря в балоні займе менший об'єм стиснеться до деякого тиску та нагріється до температури більшої за кімнатну. Припинення накачування приведе до вирівнювання температури . При цьому різниця рівнів , яка встановилася в манометрі, дає можливість знайти тиск:

II стан повітря. На короткий час відкриваємо кран аспіратора, щоб тиск в ньому зрівнявся в атмосферним (рівні рідин у манометрі зрівнялися). Закриваємо кран. Повітря в балоні швидко розширюється до об'єму (через малий час розширення теплообміну між стінками балона і навколишнім повітрям не буде). Температура повітря при розширенні зменшиться до деякого значення.

III стан повітря . Через деякий час температура повітря в аспіраторі зрівняється . Оскільки об'єм залишається сталим , то при нагріванні повітря збільшується його тиск

де - різниця рівнів води, що встановилася в манометрі.

Перехід зі стану I у стані II є адіабатичним, тому можна записати рівняння Пуасона:

Температури в I та III станах однакові (рівні Ткім), то згідно закону Бойля - Маріотта маємо:

Розв'яжемо систему рівнянь (16) - (17) відносно г:

Прологарифмуємо рівність (18)

Звідки:

Розкладемо в ряд Тейлора та обмежимось двома першими членами:

Враховуючи, що р2 = pатм отримаємо:

Послідовність виконання роботи

1. З допомогою насосу накачали в аспіратор повітря, щоб у манометрі була значна різниця рівнів рідини. Зафіксувани різницю рівнів , що встановилася після охолодження повітря, нагрітого при стиску, до кімнатної температури.

2. Відкрити і швидко закрити кран аспіратора. Через кілька хвилин зафіксувати різницю рівнів манометрів .

3. Дослід повторити 5 - 6 разів. За формулою (22) обчислити відношення теплоємностей г.

4. Результати експерименту занести в таблицю.

Звіт за виконану роботу

1. Робоча формула

- відношення теплоємностей.

теплоємність клеман дезорм газ

1.1 Величина що вимірюється.

- різниця рівнів рідин після охолодження повітря до кімнатної температури

мм. вод. ст.

- різниця рівнів рідин після відкриття і швидкого закривання крану аспіратора мм. вод. ст.

1.2 Табличні величини.

1 мм. вод. ст. = 9,81 Па;

1 мм. рт. ст. =

1.3 Величини що обчислюються:

г - відношення теплоємностей

Результати експериментів

п/п

1

2

3

4

5

Сер.зн.

-

-

Результати експериметів підтверджую.

Абсолютні похибки вимірюваних величин визначаються за точністю приладу

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Измерение физических величин и классификация погрешностей. Определение погрешностей при прямых и при косвенных измерениях. Графическая обработка результатов измерений. Определение отношения удельных теплоемкостей газов методом Клемана и Дезорма.

    методичка [334,4 K], добавлен 22.06.2015

  • Изучение различных изопроцессов, протекающих в газах. Экспериментальное определение СP/СV для воздуха. Расчет массы газа, переходящего в различные состояния. Протекание изотермических процессов, определение состояния газа как термодинамической системы.

    контрольная работа [28,0 K], добавлен 17.11.2010

  • Определение удельной и молярной теплоемкости. Уравнение Менделеева-Клапейрона. Расчет теплоемкости газа, сохраняющего неизменным объем. Метод наименьших квадратов. Отношение теплоемкости газа при постоянном давлении к теплоемкости при постоянном объеме.

    лабораторная работа [42,3 K], добавлен 21.11.2013

  • Дослідження зміни об’єму повної маси газу (стала температура) із зміною тиску, встановлення співвідношення між ними. Визначення модуля пружності гуми. Порівняння молярних теплоємкостей металів. Питома теплоємкість речовини. Молярна теплоємкість речовини.

    лабораторная работа [87,2 K], добавлен 21.02.2009

  • Сутність закону Дальтона. Способи надання робочій суміші газів. Рівняння відносного масового складу газової суміші. Рівняння Клайперона для кожного компоненту суміші. Питома та об'ємна теплоємність речовини. Теплоємності при сталому об'ємі і тиску.

    реферат [42,4 K], добавлен 16.10.2010

  • Густина речовини і одиниці вимірювання. Визначення густини твердого тіла та рідини за допомогою закону Архімеда та, знаючи густину води. Метод гідростатичного зважування. Чи потрібно вносити поправку на виштовхувальну силу при зважуванні тіла в повітрі.

    лабораторная работа [400,1 K], добавлен 20.09.2008

  • Отримання спектрів поглинання речовин та визначення домішок у речовині. Визначення компонент речовини після впливу плазми на досліджувану рідину за допомогою даних, отриманих одразу після експерименту, та через 10 годин після впливу плазми на речовину.

    лабораторная работа [1018,3 K], добавлен 02.04.2012

  • Витікання газу і пари. Залежність витрати, швидкості і питомого об’єму газу при витіканні від відношення тисків. Дроселювання газу при проходженні через діафрагму. Перший закон термодинаміки для потоку. Процес адіабатного витікання ідеального газу.

    реферат [315,9 K], добавлен 12.08.2013

  • Механізм гідродинамічної нестійкості вихрового руху в системах з об’ємним стоком речовини та його організація в різних фізичних системах при фазових перетвореннях. Розв’язки рівнянь та гідродинамічні вихори у ядерній матерії і резонансно-збудженому газі.

    автореферат [58,8 K], добавлен 16.06.2009

  • Методи добування наночастинок. Рентгенофазовий аналіз речовини. Ніхром та його використання. Рентгеноструктурні дослідження наночастинок, отриманих методом вибуху ніхромових дротинок. Описання рефлексу оксиду нікелю NiO за допомогою функції Гауса.

    курсовая работа [316,6 K], добавлен 24.05.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.