Збірник задач з фізики

40 кДж теплоти. Знайти зміну внутрішньої енергії газу і виконану ним роботу.

Відповідь: ДU = 28,57 кДж; А = 11,43 кДж;

847. Розширюючись, водень виконав роботу в 6 кДж. Визначити кількість теплоти, передана газу, якщо процес протікав: а) ізобарно; б) ізотермічно.

Відповідь: Q₁ = 21 кДж; Q₂ = 6 кДж.

848. Визначити зміну ентропії 14 г азоту при ізобарному нагріванні його від 27 до 127^оС.

Відповідь: ДS = 4,18 Дж/К.

849. Як зміниться ентропія 2-х молів вуглекислого газу при ізотермічному розширенні, якщо об'єм газу збільшується у чотири рази.

Відповідь: ДS = 23 Дж/К.

850. Знайти зміну ентропії при нагріванні 2 кг води від 0 до 100^о С і наступному перетворенні її в пару при тій же температурі. Питома теплоємність паротворення r = 22,5·10⁵ Дж/кг.

Відповідь: ДS = 2745 Дж/К.

851. Знайти зміну ентропії при плавленні 2 кг свинцю і подальшому його охолодженні від 327 до 0^оС. Питома теплота плавлення свинцю л = 2,3·10⁴ Дж/кг.

Відповідь: ДS = 0,275 кДж/К.

852. Визначити зміну ентропії, що відбулася при змішуванні 2 кг води, що знаходиться при температурі 300 К і 4 кг води при температурі 370 К.

Відповідь: ДS = 2324,9 Дж/К.

853. Змішали воду масою m₁ = 5 кг при температурі Т = 280 К з водою масою m₂ = 8 кг при температурі Т = 350 К. Знайти зміну ентропії, яка відбувається при змішуванні.

Відповідь: ДS = 10497 Дж/К.

854. У результаті ізохорного нагрівання водню масою m = 1 г тиск р газу збільшився в 2 рази. Визначити зміну ентропії газу.

Відповідь: ДS = 7,2 Дж/К.

855. Знайти зміну ентропії при ізобарному розширенні азоту масою

m = 4 г від об'єму V₁ = 5 л до об'єму V₂ = 9 л.

Відповідь: ДS = 2,44 Дж/К.

856. Кисень масою m = 2 кг збільшив свій об'єм у n разів. Один раз процес ізотермічний, другий - адіабатний. Знайти зміну ентропії в кожному із зазначених процесів.

Відповідь: ДS₁ = 720 Дж/К; ДS₂ = 0.

857. Водень масою m = 100 г був ізобарно нагрітий так, що його об'єм збільшився в n = 3 рази, потім водень був ізохорично охолоджений так, що його тиск зменшився в n = 3 рази. Знайти зміну ентропії в ході зазначених процесів.

Відповідь: ДS₁ = 1597 Дж/К; ДS₂ = 1141 Дж/К.

ФІЗИКА ТВЕРДОГО ТІЛА

Основні формули

1. Розподіл вільних електронів у металі за енергіями при 0 К

dn(E) = , (1)

де m - маса електрона;

dn(Е) - концентрація вільних електронів, енергія яких перебуває в межах від Е до Е + dЕ (причому Е < Е_f, де Е_f - енергія рівня Фермі).

2. Енергія Фермі в металі при Т=0 К

Е_f = ,

де n - концентрація вільних електронів.

3. Питома електропровідність напівпровідника

q(nb_n + pb_p) , (2)

де q - заряд електрона;

n і p - концентрації носіїв заряду (електронів і дірок);

b_n і b_p - рухливості електронів і дірок.

У випадку провідності одного типу одним з доданків у виразі (2) можна знехтувати. Для власного напівпровідника слід враховувати, що n = p.

4. Залежність питомої електропровідності власного напівпровідника від температури

,

де Е - ширина забороненої зони напівпровідника;

- константа, що майже не залежить від температури;

k - постійна Больцмана.

5. Холлівська різниця потенціалів дорівнює

U_н = R_н I ,

де В - індукція магнетного поля;

а - товщина зразка;

I - сила струму в зразку.

Для напівпровідника із кристалічною граткою типу алмаза із провідністю одного типу постійна Холла дорівнює

R_н = або R_н = ,

для діркового й електронного напівпровідників, відповідно.

Постійна Холла для власного напівпровідника (при n = p)

R_н = ^.

6. Сила струму в p-n переході

,

де I_o - зворотний струм насичення;

U - зовнішня напруга, прикладена до p-n переходу.

Приклади розв'язання задач

Приклад 1. Обчислити максимальну енергію E_f (енергію Фермі), яку можуть мати вільні електрони в металі (мідь) при абсолютному нулі температур. Прийняти, що на кожен атом міді приходиться по одному електрону.

Дано:

= 8,9^.10³ кг/м³

= 64^.10^-3 кг/моль

______________

Е_f - ?

Розв'язування. Максимальна енергія Е_f, яку можуть мати електрони в металі при абсолютному нулі температур, пов'язана з концентрацією n вільних електронів співвідношенням

Е_f = . ( 1)

Концентрація вільних електронів за умовою задачі дорівнює концентрації атомів, яку може знайти за формулою

n = ,

де - густина міді;

N_A - число Авогадро;

- молярна маса для міді.

Підставимо вираз для концентрації у формулу (1), одержимо

Е_f = .

Підставляючи числові значення величин, які входять в останню формулу й здійснивши відповідні обчислення, одержимо

Е_f = Дж = .

Приклад 2. Деякий домішковий напівпровідник має гратку типу алмаза й наділений тільки дірковою провідністю. Визначити концентрацію носіїв і їхню рухливість, якщо постійна Холла 3,8^.10^-4 м³/Кл. Питома провідність напівпровідника 110 См/м.

Дано:

р - напівпровідник

R_x = 3,8^.10^-4 м³/Кл

= 110 См/м

________________

n_p - ? b_p - ?

Розв'язування. Концентрація р дірок пов'язана з постійною Холла, для напівпровідників з граткою типу алмаза, яка наділена носіями тільки одного знака, виражається формулою

R_x = ,

де q - елементарний заряд.

Звідки

p = . ( 1)

Запишемо всі величини в одиницях СІ: q = 1,6^.10^-19 Кл; R_x = 3,8^.10^-4 м³/Кл. Підставимо числові значення величин у формулу (1) і виконаємо обчислення

p = =

Питома провідність напівпровідників виражається формулою

= q ( n b_n + p b_p ), ( 2)

де n й p - концентрації електронів і дірок;

b_n й b_p - їхні рухливості.

При відсутності електронної провідності перший доданок у дужках дорівнює нулю й формула (2) набуде вигляду

= q p b_p.

Звідси знаходимо рухливість дірок

b_p = ( 3)

Підставимо в (3) значення р з формули (1)

b_p = . ( 4)

Підставивши в (4) значення й R_x в одиницях СІ й виконавши необхідні обчислення, одержимо

b_p = м²/(В^. с) = м²/(В^. с).

Задачі

858. Власний напівпровідник (германій) має питомий опір 0,5 Ом·м. Визначити концентрацію носіїв струму, якщо рухливість електронів 0,38 мІ/(В·с) і дірок 0,18 мІ/(В·с).

Відповідь: n = 2,23^.10¹⁹ м^-3.

859. Рухливості електронів і дірок у кремнію відповідно дорівнюють 1,5·10³ мІ/(В·с) і 5·10³ мІ/(В·с). Обчислити постійну Холла для кремнію, якщо його питомий опір 6,2·10І Ом·м.

Відповідь: R=4,74^.10⁶ м³/Кл.

860. Опір кремнієвого стрижня довжиною 2 см і перерізом 1 ммІ дорівнює 1,25·10⁷ Ом. Визначити концентрацію носіїв струму в кремнії, якщо рухливості електронів і дірок рівні відповідно 0,15 мІ/(В·с) і 0,05 мІ/(В·с).

Відповідь: n = 5^.10¹⁶ 1/м³.

861. Питомий опір кремнію з домішками дорівнює 10^-2 Ом·м. Визначити концентрацію дірок і їх рухливість, якщо напівпровідник наділений лише дірковою провідністю. Постійна Холла 4·10^-4 м³/Кл.

Відповідь: n = 1,84^.10²² м^-3; b_p = 0,034 м²/В^.с.

862. Питома провідність кремнію з домішками дорівнює 112 (Ом·м). Визначити рухливість дірок і їхню концентрацію, якщо постійна Холла 3,66·10^-4 м³/Кл. Прийняти, що напівпровідник має лише діркову провідність.

Відповідь: n = 2^.10²² м^-3; b_p = 0,035 м²/В^.с.

863. Тонка пластинка із кремнію шириною 2 см поміщена в однорідне магнетне поле перпендикулярно до ліній індукції (В = 0,5 Тл). При густині струму 2 мкА/ммІ , спрямованого вздовж пластини, холлівська різниця потенціалів дорівнює 2,8 В. Визначити концентрацію носіїв струму.

Відповідь:

864. Концентрація носіїв струму у кремнії дорівнює 5·10¹⁶ 1/м³, рухливість електронів 0,15 мІ/ (В·с) і дірок 0,05 мІ/(В·с). Визначити опір кремнієвого стрижня довжиною 5 см і площею перерізу 2 ммІ.

Відповідь: R =

865. Напівпровідник у вигляді тонкої пластинки шириною 1 см і довжиною 10 см поміщений в однорідне магнітне поле з індукцією 0,2 Тл перпендикулярно до ліній індукції. До кінців пластини прикладена постійна напруга 300 В. Визначити холлівську різницю потенціалів на гранях пластини, якщо постійна Холла 0,1 м³/Кл, питомий опір 0,5 Ом·м.

Відповідь: U_x = 1,02 В.

866. У напівпровіднику, рухливість електронів провідності якого в 2 рази більша рухливості дірок, ефект Холла не спостерігався. Знайти відношення концентрацій дірок і електронів провідності в цьому напівпровіднику.

Відповідь:

867. Власний напівпровідник (германій) має при деякій температурі питомий опір с = 0,48 Ом·м. Визначити концентрацію носіїв заряду, якщо рухливості електронів і дірок відповідно дорівнюють b_n = 0,36 мІ/(В·с) і

b_p = 0,16 мІ/(В·с).

Відповідь: n =

ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА

Основні формули

1. Число протонів в ядрі (також порядковий номер елементу) прийнято позначати через Z, число нейтронів - через N. Їх сума A = Z + N називається масовим числом ядра. Атоми з однаковим Z (тобто атоми одного і того ж елементу), але з різними N називаються ізотопами, з однаковими A, але з різними Z - ізобарами.

2. Основна відмінність між протоном і нейтроном полягає в тому, що протон - заряджена частинка, заряд якої e = 1,602Ч10?19 Кл. Це елементарний заряд, чисельно рівний заряду електрона. Нейтрон же, як і показує його назва, електрично нейтральний. Спіни протона і нейтрона однакові і рівні спіну електрона, тобто 1/2 (в одиницях ћ зведеної сталої Планка). Маси протона і нейтрона майже рівні: 1836,15 і 1838,68 мас електрона, відповідно.

3. Протон і нейтрон не є елементарними частинками. Вони складаються з двох типів кварків - d-кварка із зарядом -1/3 і u-кварка із зарядом +2/3 від елементарного заряду е. Протон складається з двох u-кварків і одного d-кварка (сумарний заряд +1), а нейтрон з одного u-кварка і двох d-кварків (сумарний заряд - 0). Вільний нейтрон - частинка нестабільна. Він розпадається через 15 хвилин після свого виникнення на протон, електрон і антинейтрино. В ядрі нейтрон знаходиться в глибокій потенціальній ямі, тому його розпад може бути заборонений законами збереження.

4. Позначення ядер ,

де Х - хімічний символ елементу;

А - масове число (число нуклонів у ядрі);

Z - зарядове число (число протонів).

5. Закон радіоактивного розпаду

N = N_oe^{- t} ,

де N - число ядер, які не розпалися на момент часу t;

N_o - число ядер у початковий момент часу (t = 0);

- постійна розпаду.

6. Залежність періоду піврозпаду Т від постійної розпаду

Т

7. Число ядер, які розпалися за час t

.

У випадку, якщо інтервал часу t набагато менший періоду піврозпаду Т, то

.

8. Середній час життя радіоактивного ядра

9. Число атомів (ядер) N, які перебувають у радіоактивному ізотопі довільної маси m

N = ,

де m - маса ізотопу;

- молярна маса;

N_A - постійна Авогадро.

10. Активність А радіоактивного ізотопу

А = - ,

де dN - число ядер, що розпалися за інтервал часу dt;

А_о - активність ізотопу в початковий момент часу.

У системі СІ одиницею активності радіоактивної речовини є бекерель (Бк),

1Бк = 1розпад/с.

Позасистемною одиницею активності є кюрі (Кі) 1Кі= 3,7^.10¹⁰ Бк.

Таку активність має 1 г чистого ізотопу радію-226.

11. Дефект маси ядра

m = Zm_p + (А-Z)m_n - m_я,

де m_p - маса протона;

m_n - маса нейтрона;

m_я - маса ядра.

12. Енергія зв'язку нуклонів у ядрі

Е_зв. = m^.с²,

де m - дефект маси ядра;

с - швидкість світла у вакуумі.

У позасистемних одиницях енергія зв'язку ядра дорівнює

Е_зв = 931,4^.m МеВ,

де m - дефект маси, виражений в а.о.м.;

931,4 - коефіцієнт пропорційності (1 а.о.м. ~ 931,4 Мев).

Приклади розв'язування задач

Приклад 1. Визначити початкову активність радіоактивного препарату магнію - 27 масою 0,2 мкг, а також його активність через 6 годин. Період піврозпаду магнію 10 хвилин.

Дано:

m = 0,2 мкг = 2^.10^--10 кг

t = 6 год = 2,16^.10⁴ с

Т =10 хв = 600 с

_____________

А_о - ? A - ?

Розв'язування. Активність А ізотопу характеризує швидкість радіоактивного розпаду й визначається відношенням числа dN ядер, які розпалися за інтервал часу dt, до цього інтервалу

А = - , ( 1)

знак мінус показує, що число N радіоактивних ядер із часом зменшується.

Для того, щоб знайти dN/dt, скористаємося законом радіоактивного розпаду

N = N_o e^-t, ( 2)

де N - число радіоактивних ядер, які ще не розпались на момент часу t;

N_o - початкове число радіоактивних ядер на момент часу t = 0;

- постійна радіаційного розпаду.

Диференціюємо вираз (2) за часом, одержуємо

dN/dt = - N_oe^{- t}. ( 3)

Виключивши з формул (1) і (3) dN/dt, знаходимо активність препарату на момент часу t

А = N_oe^{- t} . ( 4)

Початкову активність А_о препарату одержимо при t = 0

А_о = N_{o .} ( 5)

Постійна радіоактивного розпаду пов'язана з періодом піврозпаду Т співвідношенням

^. ( 6)

Число N_o радіоактивних ядер, які втримуються в ізотопі, дорівнює добутку постійної Авогадро N_A на кількість речовини даного ізотопу

N_o = N_A = N_{A ,} ( 7)

де m - маса ізотопу:

- молярна маса.

З урахуванням виразів (6) і (7) формули (5) і (4) приймають вигляд:

А_о = N_A , (8)

A = N_A . ( 9)

Виконавши необхідні розрахунки з урахуванням того, що Т = 600 с; ln2 = 0,693; t = 6 год = 63,6^.10³ с = 2,16^.10⁴ с, одержимо

А_о= Бк = 5,13 ^. 10¹² Бк = Kі ,

Приклад 2. Обчислити дефект маси, енергію зв'язку й питому енергію зв'язку ядра Ве.

Дано:

Ве

____________________

m - ?, E_зв. - ?,

Розв'язування. Дефект маси ядра дорівнює

m = Z m_p + (A - Z) m_n - m_я , ( 1)

де m_p - маса протона;

m_n - маса нейтрона;

m_я - маса ядра;

Z - число протонів у ядрі;

(A - Z) - число нейтронів у ядрі;

А - масове число.

Маси нейтральних атомів, а також маси протона, нейтрона і масу ядра берилію можна взяти з довідкових таблиць.

Підставляючи у формулу (1) числові значення мас (див. довідкову таблицю), одержимо

m = [4.1,00783 + (7 - 4)1,00867 - 7,01693] а.е.м.= 0,04040 а.е.м.

Енергія зв'язку ядра, тобто найменша енергія, яку потрібно надати ядру для розщеплення його на окремі нуклони, визначається з формули

Е_св = m^.с² .

Енергія зв'язку в позасистемних одиницях (МеВ ) дорівнює

Е_св = 931,4^.m (МэВ) . ( 2)

Підставивши у формулу (2) числове значення дефекту маси ядра, одержимо

Е_св = 931,4^. 0,04040 = 37,26 МеВ .

Питома енергія зв'язку, тобто енергія зв'язку, яка припадає на один нуклон, дорівнює

МеВ / нуклон = 5,32 МеВ / нуклон.

Задачі

868. Використовуючи відомі значення мас нейтральних атомів , і електрона, визначити маси протона, дейтрона і ядра атома вуглецю.

Відповідь: m_p = 1,00728 а.о.м.; m_д = 2,01355 а.о.м.; m_в = 11,9967 а.о.м.

869. Маса альфа-частинки (ядро атома гелію) дорівнює 4,00150 а.о.м. Визначити масу нейтрального атома гелію.

Відповідь: 4,00095 а.о.м.

870. Знаючи масу нейтрального атома літію , визначити маси іонів літію: , , .

Відповідь: 7,015498; 7,010016; 7,009468.

871. Відносний вміст радіоактивного вуглецю в куску дерева становить 6,25% від його вмісту в живих рослинах. Який вік (у роках) цього куска дерева, якщо період піврозпаду становить 5570 років?

Відповідь: 1,286^.10⁵ років.

872. Яка частина радіоактивних ядер деякого елементу (у %) розпадається за час, що дорівнює двом періодам піврозпаду?

Відповідь: або 75%.

873. Яка частина радіоактивних ядер деякого радіоактивного елементу (у %) розпадається за час, що дорівнює трьом періодам піврозпаду?

Відповідь: або 87,5%.

874. Якою буде маса (у кг) радіоактивної речовини через чотири доби, якщо початкова маса її була 0,1 кг? Період піврозпаду речовини становить 2 доби.

Відповідь: 0,025 кг.

875. Якою буде маса радіоактивної речовини через вісім діб, якщо початкова маса її була 0,4 кг? Період піврозпаду речовини становить 2 доби.

Відповідь; 0,025 кг.

876. У скільки разів зменшиться кількість атомів одного з ізотопів радону за 15,28 доби, якщо його період піврозпаду дорівнює 3,82 доби?

Відповідь:

877. Період піврозпаду дорівнює 1600 років. За скільки років кількість радіоактивних ядер зменшиться у 8 разів?

Відповідь: 4801 рік.

878. Обчислити енергію ядерної реакції: Звільняється чи поглинається ця енергія?

879. Обчислити енергію ядерної реакції: Звільняється чи поглинається ця енергія?

880. Обчислити енергію ядерної реакції: Звільняється чи поглинається ця енергія?

881. Обчислити енергію ядерної реакції: Звільняється чи поглинається ця енергія?

882. Обчислити енергію ядерної реакції: Звільняється чи поглинається ця енергія?

883. Визначити енергію бета-розпаду ядра карбону

884. Визначити найменшу енергію, яка необхідна для поділу ядра карбону на три однакові частинки.

885. Визначити активність радіоактивного препарату масою 0,1 мкг.

Відповідь: 14,2 мКі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Савельев И. В. Курс общей физики: В 3-х т. Т.1: Механика. Молекулярная физика. - С.Пб: Лань, 2006.

2. Савельев И. В. Курс общей физики: В 3-х т. Т. 2: Электричество. Электромагнетизм. - С.Пб: Лань, 2006.

3. Савельев И. В. Курс общей физики: В 3-х т. Т. 3: Волны. Оптика. - С.Пб: Лань, 2005.

4. Трофимова Т. И. Курс физики. - М.: Высшая школа, 2003.

5. Чертов А. Г., Воробьов А. А. Задачник по физике. - М.: Высшая школа, 1981.

6. Иродов И. Е. Задачи по общей физике. - С.Пб: Лань, 2006.

7. Авдєєв С. Г., Бабюк Т. І. Лекції з фізики (механіка, електрика, електромагнетизм). - Вінниця: ВНТУ, 2003.

8. Авдєєв С. Г., Бабюк Т. І. Лекції з фізики (коливання і хвилі, оптика). - Вінниця: ВНТУ, 2005.

9. Авдєєв С.Г., Бабюк Т. І. Лекції з фізики (квантова фізика, статистична фізика, фізика твердого тіла). - Вінниця: ВНТУ, 2003.

10. Авдєєв С. Г., Бабюк Т. І. Лекції з фізики (ядерна фізика, радіаційна екологія). - Вінниця: ВНТУ, 2004.

11. Авдєєв С. Г. Збірник задач з фізики. Ч.2 (коливання і хвилі, хвильова та квантова оптика). - Вінниця: ВДТУ, 1998.

12 А. С. Опанасюк. Збірник задач до практичних занять з дисципліни «Загальна фізика». Ч. 1. - Суми: ДУ, 2001.

13. А. С. Опанасюк, Збірник задач до практичних занять з дисципліни «Загальна фізика». Ч. 2. - Суми: ДУ, 2002.

14. Міщенко Б. А., Опанасюк А. С., Панченко Л. М. Збірник практичних та індивідуальних занять з дисципліни «Загальна фізика». Ч.3. - Суми: ДУ, 2003.

ДОДАТОК А

Деякі відомості з математики

1. Формули з алгебри та тригонометрії

2. Формули диференціального й інтегрального числень

при m 0

Тут і далі стала інтегрування опускається.

3. Формули для наближених обчислень

Якщо a 1, то в першому наближенні можна прийняти:

; ;

; ;

; .

Якщо кут малий ( < 5^o або < 0,1 рад) і виражений в радіанах, то в першому наближенні можна прийняти:

Таблиця А. 1 - Основні фізичні постійні

Фізична постійна	Позначення	Значення
Прискорення вільного падіння	g	9,81 м/с2
Постійна Авогадро	NA	6,02 · 1023 1/моль
Газова постійна	R	8,31 Дж/(моль К)
Постійна Больцмана	k	1,38 · 10-23 Дж/К
Елементарний заряд	e	1,6 · 10-19Кл
Маса спокою електрона	me	9,11 · 10-31кг
Маса спокою протона	mp	1,67 · 10-27кг
Швидкість світла у вакуумі	c	3 · 108 м/с
Постійна Планка	h	6,63 · 10-34Дж.с
Постійна Планка (стала Дірака)	h = h/2р	1,05459?10 - 34 Дж?с
Атомна одиниця маси	а.о.м.	1,66057?10 - 27 кг
Постійна Стефана-Больцмана	у	5,67·10-8Вт/(м2·К4)
Постійна закону зміщення Віна	b	2,9·10-3 м·К
Стала Рідберга	R?	1,097?10 7 м - 1

Довідкові дані

Електрична постійна		еo = 8,85 · 10-12 Ф/м
Магнетна постійна		мo = 4р · 10-7 Гн/м
Атомна одиниця маси		1 а.о.м. = 1,66 · 10-27 кг
Одиниця енергії - електрон-вольт		1 еВ = 1,6 · 10-19 Дж
Одиниця довжини - Ангстрем		1 Е = 10-10 м
Маса б-частинки		mб = 4mp, де mр - маса протона
Заряд б-частинки		qб = 2е, де е - елементарний заряд.

Таблиця А. 2 - Приставки, що служать для утворення кратних одиниць СІ

Приставка	Числове значення	Позначення	Приставка	Числове значення	Позначення
піко	10-12	п	санти	10-2	c
нано	10-9	н	деці	10-1	д
мікро	10-6	мк	кіло	103	к
мілі	10-3	м	мега	106	М

Таблиця А. 3 - Властивості деяких твердих тіл

Речовина	Густина, кг/м3	Температура плавлення, К	Питома теплоємність, Дж/(кг?К)	Питома теплота плавлення, Дж/кг	Коефіцієнт теплового розширен-ня, К ?1
Алюміній	2,7?10 3	932	9,2?10 2	3,8?10 5	2,3?10?5
Залізо	7,8?10 3	1803	4,6?10 2	2,7?10 5	1,2?10?5
Цинк	7,1?10 3	692	4,0?10 2	1,18?10 5	2,9?10?5
Мідь	8,9?10 3	1356	3,8?10 2	1,8?10 5	1,7?10?5
Латунь	8,5?10 3	1173	3,8?10 2	?	1,9?10?5
Олово	7,3?10 3	505	2,5?10 2	5,8?10 4	2,1?10?5
Свинець	1,14?10 4	600	1,2?10 2	2,5?10 4	2,9?10?5
Лід	0,9?10 3	273	2,09?10 3	3,35?10 5	5,1?10?5

Таблиця А. 4 - Діелектрична проникність деяких речовин

Гас	2	Слюда	6
Парафін	2	Фарфор	6
Ебоніт	2,6	Скло	6 - 10
Кварц	2,7	Вода	81

Таблиця А. 5 - Електричні властивості матеріалів при 20°С

Матеріал	Питомий опір, 10 - 8 Ом?м	Темпер. коефіц. опору, К- 1	Матеріал	Питомий опір, 10 - 8 Ом?м	Темпер. коефіц. опору, К-1
Алюміній	2,7	0,0038	Константан	48	0,00002
Мідь	1,72	0,0043	Нікелін	40	0,000017
Срібло	1,6	-	Ніхром	100	0,00026
Залізо	9,8	0,0062	Ртуть	94	0,0009
Сталь	12	0,006	Свинець	22	0,0042
Вольфрам	5,5	0,0051	Графіт	800	-

Таблиця А. 6 - Робота виходу А електронів з металу, еВ

Метал	А	Метал	А	Метал	А
Вольфрам	4,5	Магній	3,5	Срібло	4,5
Залізо	4,5	Мідь	4,5	Тантал	4,1
Калій	2,0	Нікель	5,0	Рубідій	2,13
Літій	2,4	Платина	5,3	Цезій	1,97

Таблиця А. 7 - Періоди піврозпаду деяких радіоактивних ізотопів

Ізотопи	Тип розпаду	Період піврозпаду	Ізотоп	Тип розпаду	Період піврозпаду
Актиній Ac		10 д.	Радон Rn		3,8 д.
Йод I		8 д.	Стронцій Sr		28 д.
Іридій Ir		75 д.	Торій Th		р.
Кобальт Co		5,3 р.	Уран U		р.
Магній Mg		10 хв.	Фосфор P		14,3 д.
Радій Ra		с.	Натрій Na		2,6 р.
Радій Ra		р.

Таблиця А. 8 - Маси деяких нейтральних атомів

Елемент	Символ	Маса (а. о. м)
		1,00867
Гідроген		1,00783
		2,01410
		3,01605
Гелій		3,01605
		4,00260
Літій		6,01513
		7,011601
Берилій		7,01693
		9,01219
		10,01354
Бор		9,01333
		10,01294
		11,00931
Карбон		10,00168
		12,00000
		13,00335
		14,00324
Нітроген		13,00574 14,00307
		15,00011
Оксиген		15,99491
		16,99913
		17,99916
Магній		22,99414
Алюміній		29,99817
Кремній		30,97376
Фосфор		30,97376
Калій		40,96184
Кальцій		43,95549
Кальцій		43,95549
Свинець		205,97446
Полоній		209,98297

Таблиця А. 9 - Маса і енергія спокою деяких елементарних частинок

Частинка	Маса	Енергія
Електрон		0,00055		0,511
Нейтральний -мезон		0,14526	-	135
Протон		1,00728		938
Нейтрон		1,00867		939
Дейтон		2,01355		1876
-частинка		4,00149		3733

Размещено на Allbest.ru