Поняття плазми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Путивльський коледж Сумського НАУ

Повідомлення

На тему: «Поняття плазми»

Виконала: студентка 38-А групи

Ніколенко А.М.

Перевірила: Дєгтярьова Л.А.

Путивль, 2016

План

Вступ

1. Класифікація

2. Форми плазми

3. Використання

Використана література

Вступ

Пламзма (грец. рлЬумб, «зображення, вигадка») -- у фізиці та хімії іонізований, електрично-квазінейтральний стан речовини.

Плазма вважається четвертим (після твердого, рідкого і газоподібного) агрегатним станом речовини. «Четвертий стан речовини» відкрив Вільям Крукс у 1879 р., а назву «плазма» запропонував Ірвінг Ленгмюр у 1928 р.

Плазма -- частково або повністю іонізований газ, в якому густини позитивних і негативних зарядів практично однакові. Не всяку систему заряджених частинок можна назвати плазмою.

Слово «іонізований» означає, що від значної частини атомів або молекул відокремлений принаймні один електрон. Слово «квазінейтральний» означає, що незважаючи на наявність вільних зарядів (електронів і іонів) сумарний електричний заряд плазми дорівнює нулю. Присутність вільних електричних зарядів робить плазму провідним середовищем, що зумовлює її значно більшу (у порівнянні з іншими агрегатними станами речовини) взаємодію з магнітним і електричним полями.

1. Класифікація

Плазма зазвичай поділяється на: ідеальну і неідеальну, низькотемпературну і високотемпературну, рівноважну і нерівноважну, при цьому досить часто холодна плазма буває нерівноважною, а гаряча рівноважною.

Плазма має такі властивості:

Достатня густина: заряджені частинки повинні знаходитися досить близько одна до одної, щоб кожна з них взаємодіяла з цілою системою близько розташованих заряджених частинок.

Пріоритет внутрішніх взаємодій: радіус дебаєвського екранування повинен бути малий у порівнянні з характерним розміром плазми. Цей критерій означає, що взаємодії, що відбуваються всередині плазми значніші в порівнянні з ефектами на її поверхні, якими можна знехтувати.

Плазмова частота: середній час між зіткненнями частинок має бути великий в порівнянні з періодом плазмових коливань.

Плазма має також властивості схожі як на газоподібний стан речовини (частинки рухаються вільно та відстань між частинками значно більша за розмір частинок)так і на рідкий (велика в'язкість) та твердий (електрони рухаються вільно від ядер атомів).

Властивості плазми досліджує фізика плазми.

Плазма у фізиці -- стан речовини, в якому її атоми іонізовані, тобто електрони відірвані від ядер. Завдяки цьому речовина стає не тільки електропровідною, але й надзвичайно чутливою до електромагнітних полів.

Плазма -- високоіонізоване квазінейтральне суцільне середовище. На відміну від газу або рідини, в плазмі має місце далекосяжна кулонівська взаємодія між частинками, що і визначає її різноманітні властивості. Плазмові об'єкти у природі -- зорі, планетарні туманності, верхні шари атмосфери -- йоносфера. Штучно плазма створюється у тліючому газовому розряді, газорозрядних лампах, мас-спектрометрах, термоядерному синтезі, при роботі йонних двигунів, генераторів і т. д. Зокрема, плазму застосовують у термоелектронних і магнітоплазмодинамічних (МПД) генераторах -- перетворювачах тепла безпосередньо в електричну енергію (минаючи перетворення в механічну).

2. Форми плазми

За сьогоднішніми уявленнями, фазовим станом більшої частини речовини (за масою близько 99,9 %) у Всесвіті є плазма. Всі зорі складаються з плазми, і навіть простір між ними заповнений плазмою, хоча і дуже розрідженою.

плазма високотемпературний ідеальний

Найтиповіші форми плазми

3. Використання

Інтерес до плазми виник у зв'язку з дослідженнями газового розряду (використовується, зокрема, у люмінесцентних лампах). Робота над проблемою керованого термоядерного синтезу підвищила цей інтерес, оскільки будь-яка речовина за умови досягнення її частинками енергій, достатніх для термоядерних реакцій, переходить до стану плазми. У зв'язку з перспективним використанням плазми в ядерному синтезі важливе значення має проблема її утримання в обмеженому об'ємі за допомогою зовнішнього магнітного поля.

Плазму застосовують також у термоелектронних і магнетоплазмодинамічних (МПД) генераторах -- перетворювачах тепла безпосередньо на електричну енергію (минаючи перетворення в механічну).

Плазмовий шлях, залишений космічним човником Атлантіс при повторному входженні в атмосферу. Вигляд з Міжнародної космічної станції.

Плазмова лампа

Використана література

1. Ситенко О. Г., Мальнєв В. М. Основи теорії плазми. -- К. : Наукова думка, 1994. -- 366 с.;

2. Кадомцев Б. Б. Коллективные явления в плазме. -- М. : Наука, 1988. -- 304 с.;

3. Чен Ф. Введение в физику плазмы. -- М. : Мир, 1987. -- 398 с.;

4. https://uk.wikipedia.org/wiki;

5. http://www.refotext.com/referat-text-4714-2.html.

Размещено на Allbest.ru