Розробка технологічного обладнання і розвиток теоретичних основ виробництва високоефективних теплоізоляційних матеріалів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розробка технологічного обладнання і розвиток теоретичних основ виробництва високоефективних теплоізоляційних матеріалів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Для теплового захисту енергетичних установок в промисловості використовуються різні пористі теплоізоляційні матеріали. Властивості цих матеріалів і область застосування залежать від хімічного складу, теплофізичних характеристик компонентів і способу виробництва.

Лідером у виробництві пористих теплоізоляційних матеріалів на сьогоднішній день є США. Там виробляється близько 15 млн м³ в рік цього продукту. На початок 90-х рр. об'єм випуску пористих теплоізоляційних матеріалів в СРСР складав 8,0 млн м³, причому 90% матеріалу вироблялося в Росії. Сьогодні річний об'єм виробництва пористих теплоізоляційних матеріалів в Україні складає приблизно 500 тис. м³ в рік.

До характерних недоліків технологій виробництва легких пористих теплоізоляційних матеріалів, можна віднести тривалість процесу виробництва, важку контрольованість процесу утворення пор, низьку міцність, складність одержання однорідної пористості, токсичність продуктів розкладання органічних газоутворювачів, їх високу вартість. Недоліком неорганічних газоутворювачів є погана сумісність з органічними полімерами, яка заважає їх рівномірному розподілу в сумішах.

З літературних даних можна відзначити, що більшість пористих теплоізоляційних матеріалів на основі силікатів можна з успіхом застосовувати як теплоізоляційні лише в певному температурному діапазоні (до 800?С). Так як при температурах вище 800?С практично всі вони втрачають пластичність, гнучкість, ударну в'язкість, стають крихкими і змінюють свою первинну форму.

Тому дослідження, направлені на пошук складу і способу виробництва матеріалів, здатних працювати при значних температурних градієнтах, термостійких, не змінюючих своїх первинних міцністних і теплоізоляційних властивостей, при дії високих або низьких температур, є актуальними і вимагають подальших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Тематика дисертаційної роботи відповідає науковому напряму кафедри промислової теплоенергетики Дніпродзержинського державного технічного університету (ДДТУ). Питання і проблеми, розглянуті в дисертаційній роботі, відповідають Державній програмі енергозбереження і планам Міністерства освіти і науки України. Робота є складовою частиною досліджень, які здійснювалися відповідно до держбюджетних тем Дніпродзержинського державного технічного університету: «Розвиток теорії тепломасообміну в дисперсних середовищах» (202/03ДБ), «Розвиток теорії наномасштабних процесів енергообміну в рідких дисперсних середовищах» (202/07ДБ), «Розвиток теорії тепломасообміну в нанотехнологіях обробки дисперсних середовищ» (202/05ДБ).

Мета роботи і задачі досліджень. Мета дисертаційної роботи - розробка технологічних і теоретичних основ створення пористого теплоізоляційного матеріалу методом вспучування.

Відповідно до поставленої мети досліджень сформульовані і вирішені наступні основні задачі роботи:

- удосконалення способу виробництва пористого теплоізоляційного матеріалу;

- розробити конструкцію вихрової установки для отримання пористого теплоізоляційного матеріалу;

- визначити оптимальні режими виробництва пористого теплоізоляційного матеріалу;

- розробити математичну модель газодинаміки газового потоку в вихровому апараті;

- розробити математичну модель тепломасообміну часток в вихровому апараті;

- визначити теплофізичні властивості пористого теплоізоляційного матеріалу і їхній зв'язок з технологічними режимами обробки у вихровому шарі.

Об'єкт дослідження - технологія теплової обробки пористих теплоізоляційних матеріалів в промислових агрегатах.

Предмет дослідження - агрегати виробництва пористих теплоізоляційних матеріалів.

Методи дослідження. Теоретичні дослідження процесів термічної обробки пористих теплоізоляційних матеріалів здійснювалося шляхом математичного моделювання теплових, газодинамічних і масообмінних процесів, при нагріванні сировини для виробництва пористого теплоізоляційного матеріалу в потоці гарячого газу. Експериментальні дослідження процесу тепломасообміну і газодинаміки проводилися на ВАТ «Барс» (м. Дніпродзержинськ), ВАТ «ДніпроАзот» на промисловому устаткуванні та обладнанні в лабораторії тепломасообміну кафедри промтеплоенергетики Дніпродзержинського державного технічного університету. Обробка даних виконана з використанням чисельного експерименту на ЕОМ. Всі експериментальні виміри виконані на повірених приладах.

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі вперше отримано такі наукові результати:

- визначено теплофізичні властивості нового теплоізоляційного матеріалу і їх зв'язок з технологічними режимами виробництва;

- визначено експериментально раціональні режими виробництва нового пористого теплоізоляційного матеріалу;

- створено теоретичні основи процесу термообробки нового пористого теплоізоляційного матеріалу у вихровому шарі;

- знайдено раціональні конструктивні параметри вихрового апарату для технології термообробки дисперсних часток пористого матеріалу.

Достовірність результатів забезпечена коректним використанням перевірених математичних методів і доведена порівнянням результатів моделювання з експериментальними даними. Обґрунтованість наукових досліджень і висновків базується на аналізі значної кількості емпіричних даних, отриманих автором в лабораторних і промислових умовах, а також при зіставленні з матеріалами інших дослідників.

Практичне значення отриманих результатів.

1. Розроблено рецептурний склад нового пористого теплоізоляційного матеріалу.

2. Розроблено апарат для термообробки пористого теплоізоляційного матеріалу.

3. Розроблені методики визначення технологічних параметрів.

4. Реалізація матеріалів дисертації в умовах ВАТ «Дніпро Азот» дозволила отримати економічний ефект у розмірі 48560 грн. на рік.

Особистий внесок здобувача. Експериментальні і теоретичні дослідження, що представлені в дисертаційній роботі, виконані при особистій участі автора. В наукових працях автора, які виконані в співавторстві, його особистий внесок полягає: в розробці математичної моделі газодинаміки потоків у вихровому апараті і розробці математичної моделі витання частинок у вихровому апараті, здійсненні досліджень і аналізу отриманих результатів [1,2,3,4]; в розробці оптимальних режимів отримання пористих теплоізоляційних матеріалів із заданими властивостями [5,6]; в експериментальних дослідженнях сировинної суміші для пористого теплоізоляційного матеріалу [8]; в розробці пристрою для отримання гранульованого наповнювача теплоізоляційного матеріалу [7,9].

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи докладалися на 3 міжнародних конференціях: Міжнародна наукова конференція «Математичні проблеми технічної механіки» (Дніпродзержинськ, 2006р, 2007р,2008р).

Публікації. Основні результати роботи опубліковані в: 6 статтях - в спеціалізованих журналах, 3 тезах доповідей - в матеріалах і працях міжнародних наукових конференцій, 3 патентах України.

Структура і об'єм роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, переліку джерел 111 найменувань і 3 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 141 сторінок, серед яких 104 сторінок основного машинописного тексту, 42 рисунка і 9 таблиць.

Основний зміст роботи

теплоізоляційний технологічний пористий установка

У вступі обґрунтовано стан наукової проблеми, актуальність і доцільність дисертаційної роботи, наведено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів дослідження, відомості про апробацію досліджень та публікації.

У першому розділі роботи, згідно з викладеними метою та задачами роботи формулюється уявлення про предмет дослідження - процеси тепломасообміну і газодинаміки газових потоків з дисперсним матеріалом при його термічній обробці.

Наводиться аналіз існуючих пористих теплоізоляційних матеріалів, методів, технологій та апаратів їх виробництва, які були розглянуті в публікаціях різних авторів, а також недоліки цих матеріалів, методів і апаратів. Визначено, що переважна більшість пористих теплоізоляційних матеріалів володіють недостатніми в нинішніх умовах теплоізоляційними або тривкими споживацькими властивостями. Практично всі пористі теплоізоляційні матеріали створені на основі силікатів не можливо застосовувати при температурах вище 800?С, оскільки за цією температурною межею втрачаються міцністні і теплоізоляційні характеристики матеріалу, змінюється первинна структура і форма. Показано що технології виробництва пористих матеріалів і вихрові апарати, що використовуються для виробництва пористих матеріалів мають ряд технологічних недоліків, обумовлених неточним та неповним описом гідродинамічних, тепломасообмінних процесів, які відбуваються всередині робочої зони апарату.

Рішенням цих проблем є створення моделей, які можуть описати процеси гідродинаміки потоку теплоносія та тепломасообміну часток теплоізоляційного матеріалу, визначення раціональних режимів термообробки, та створення на цій базі нових вихрових апаратів для термообробки пористого теплоізоляційного матеріалу.

У другому розділі дисертаційної роботи експериментально досліджено теплофізичні властивості нового запатентованого матеріалу в порівнянні з властивостями найбільш близьких по хімічному складу існуючих пористих матеріалів, а також дослідження залежності цих властивостей від термічних режимів термообробки пористого матеріалу. Метою експериментів було визначення якісного характеру зміни показників процесу термообробки - щільності, теплопровідності, міцності та модулю пружності матеріалу під впливом факторів: температури, часу, початкової вологості та пористості.

Проведено дослідження теплоізоляційних властивостей та термостійкості. В експериментах температура змінювалася від 0 до 500?С, час від 1 до 5 хвилин, вологість сировинного матеріалу від 10 до 50%. За отриманими експериментальними даними були побудовані слідуючи залежності показників процесу.

Коефіцієнт теплопровідності отриманих зразків теплоізоляції була визначена на вимірнику теплопровідності ІТ- - 400. При дослідженнях використовувався метод динамічного калориметру, в основі якого лежать закономірності монотонного розігрівання тонкої пластини в режимі, коли її температурне поле залишається квазістаціонарним. За даними вимірювань побудовано залежність теплопровідності від густини. Для вияву ступіні впливу температури в печі Х₁, тривалості термічної обробки Х₂, вологості матеріалу Х₃ на щільність Y₁ і теплопровідність Y₂ матеріалу було змодельованно процес термічної обробки теплоізоляційного матеріалу (1), (2) за допомогою методу планування експерименту, з використанням ортогонального центрального ком-позиційного плану другого порядку з ядром 2³.

Коефіцієнти математичних рівняннь свідчать про те, що найбільший вплив на щільність має час термообробки матеріалу в печі. Температура зворотно- пропорційно впливає на щільність. На теплопровідність впливає окрім названих чинників Рис. 2. Залежність коефіцієнту вологість сировинної заготівки. теплопровідності від щільності Причому, чим вище вологість, тим менше матеріалу значення набуває коефіцієнт теплопровідності, що також кількісно відображає рівняння (2).

; (1)

. (2)

У другій групі експериментів визначався вплив термічних режимів обробки на тривкісні властивості готового продукту. В якості показників процесу взяті модуль пружності Y₁ та міцність Y₂, в якості факторів - температура в печі Х₁, тривалість термічної дії Х₂, початкова вологість Х₃ та пористість Х₄ матеріалу. За експериментальними даними отримана математична модель процесу термообробки, та представлена рівняннями (3),(4).

Оскільки регресійні залежності для модуля пружності Y1 і міцності Y2 вийшли адекватними експериментальним даним, то цей факт дозволив використовувати їх для управління процесом термічної обробки. Як функція мети була взята міцність Y2, а модуль пружності Y1 був включений в обмеження. В результаті отримана наступна оптимізаційна модель процесу термічної обробки.

; (5)

(6)

Для визначення оптимального режиму термічної обробки побудовано функцію Лагранжа:

(7)

Для визначення оптимальних значень отримана система рівнянь (8).

Виходячи з вище приведених залежностей, можна зробити наступні висновки: із збільшенням тривалості і інтенсивності температурної дії погіршуються міцністні характеристики матеріалу, збільшується пористість, і в той же час зменшується теплопровідність. Отже, для отримання матеріалу з необхідними міцнісними характеристиками і необхідною теплопровідністю, потрібно підібрати оптимальний технологічний режим обробки пористого теплоізоляційного матеріалу використовуючи запропоновану методику та рівняння

В третьому розділі представлені дві математичні моделі, одна з яких описує гідродинаміку газового потоку у вихровому апараті (9)-(12), а друга - (24)-(28) модель газодинаміки та тепломасообміну частки матеріалу в потоці теплоносія. Наведенні рівняння необхідні для визначення параметрів газових потоків при умовах найбільш ефективного тепломасообміну частки матеріалу з теплоносієм під час термообробки у вихровому шарі.

Перша модель реалізується за методом розщеплення за фізичними факторами та базується на рівнянні Рейнольдса (динаміки потоку):

(9)

яке доповнюється умовою соленоїдальності:

, (10)

що виходить з рівняння нерозривності при зробленому нами припущенні про нестискувану газу.

. (11)

Через зроблені припущення про течію і розвиток турбулентних явищ, ефективна кінематична в'язкість визначається виразом:

. (12)

Як масштаб при чисельному рішенні задачі використовується, як правило, масштаб розрахункової сітки, що ми і робимо при рішенні цієї задачі. У данному випадку параметр турбулентності стає сітковим числом Рейнольдса, для якого пропонується використовувати значення =2, що відповідає найбільшій адекватності розрахунків при використовуванні даної алгебраїчної моделі турбулентності. Це було підтверджено на великій кількості прикладів. Довжина перемішування підлягає визначенню з експерименту і в нашому випадку також дорівнює кроку розрахункової сітки .

Згідно з методом розщеплення за фізичними факторами, на кожному часовому кроці (n - номер часового шару) система рівнянь (9)-(10) вирішується в три етапи:

I етап: (13)

II етап: (14)

III етап: (15)

На першому етапі схеми (13) обчислюється поле допоміжних швидкостей, що адекватно описує вихровий рух газу, але не задовольняюче умові соленоідальності (10), яка забезпечується полем тиску, точніше, останнім доданком рівняння (9) при виконанні умови (10). На другому етапі обчислюється поле тиску по формулі (14), отриманій з умови точного виконання рівняння (10) для швидкостей газу на -у часовому шарі, які і обчислюються на третьому етапі (15). На першому і третьому етапах обчислювальна схема явна, а на другому - неявна.

Компоненти швидкості середовища в циліндрових координатах визначені співвідношенням: . Схема (13) -(15), в компонентах приймає вигляд:

I етап:

(16)

(17)

(18)

II етап: (19)

(20)

III етап: (21)

(22)

(23)

Розрахунки по рівнянням (16)-(23) виконані методом кінцевих різниць. За даною моделлю з допомогою методу представлення гідродинамічних параметрів в різних перетинах розрахункової області з проектуванням на них векторів швидкостей були отримані наступні розрахункові поля напрямів швидкостей газу на трьох різних горизонтальних перетинах апарату: (a) на рівні приєднання тангенціального патрубка для підведення газу, (б) на середині висоти і (в) у живильника апарату.

З приведеної розрахункової схеми виходить, що в зоні верхнього отвору апарату внаслідок існування глобального вихору створюється зона зниженого тиску, що приводить до втягування через цей отвір оточуючого повітря. В нижній же частині апарату, у живильника, повітря покидає апарат. Ці поля напрямів проекцій швидкостей газу необхідні для розрахунку траєкторій руху часток матеріалу в об'ємі вихрової камери.

В процесі сушки діаметр частинок змінюється, що впливає на силу їх взаємодії з газовою фазою. Експериментальні дані, що є, свідчать про збільшення діаметра частинок, що розглядаються, при підвищенні їх температури. Таким чином, для визначення траєкторій частинок, що вводяться, необхідно одночасно розраховувати їх температуру.

Математична модель для розрахунку траєкторії руху частки наведена для тривимірного поля швидкостей, за умови сушки у вихровому апараті з врахуванням зміни розмірів частки.

Частка подається вертикально вниз з початковою швидкістю . При русі в апараті на частку діє результуюча сила:

, (24)

Залежність діаметра включаюча архимедову силу:

, (25)

частки d від температури Т

і силу опору:

. (26)

Відзначимо, що у разі, коли густина частки набагато перевищує густину повітря, архімедова сила замінюється силою тяжіння.

Рівняння руху частки має вигляд:

, де . (27)

Процес нагріву частки в припущенні її сферичності описується одновимірним рівнянням дифузійного теплопереносу:

. (28)

На межі частки має місце конвективна тепловіддача:

, (29)

яка визначає граничні умови для рівняння (28). Коефіцієнт залежить від діаметра частки d і його зручно виразити через безрозмірний критерій Нуссельта Nu:

(30)

де: , (31)

Рух частки розглядаємо в циліндрових координатах . При цьому рівняння (27) набуває вигляд:

, (32)

, (33)

, (34)

Для компонент швидкості маємо:

, , . (35)

Чисельно система рівнянь (32) - (34) розв'язувалася методом Крамера-Ейлера.

, (36)

, (37)

, (38)

, (39)

, (40)

. (41)

Як розрахункова область, вибрана внутрішня частина циліндра (рис.3). При визначенні сили опору (26) руху частки в газовому потоці заздалегідь обчислюється площа її поперечного перетину з використанням графічної залежності, заданої на рис.6.

Далі розраховується температура частки з використанням явної різницевої схеми:

, (42)

В якості температури, яка визначає діаметр частки, вибирається середня температура по всіх осередках.

Проведена серія тестових розрахунків по рівняннях моделі і встановлена її якісна адекватність процесу, що розглядається. З отриманих даних можна зробити висновок, що траєкторія частки багато в чому залежить від швидкості газового потоку і від місця попадання частки в об'єм робочої камери. Чим більше швидкість газового потоку, тим довше траєкторія частки, і тим довше частка знаходиться в апараті, а, отже, тривалість термообробки збільшується. Так само чим далі від центру камери частка закидається в пристрій, тим більше часу вона знаходиться в апараті. Отже, задаючи необхідні параметри потоку і конкретне місце введення матеріалу можна прогнозувати властивості готового продукту.

В четвертому розділі приведена схема вихрового апарату (рис.8), описаний принцип його роботи. Обґрунтовані значення конструкційних рішень пристрою, запропонована схема розрахунку оптимальних параметрів конструкції вихрового апарату і його частин (завантажувального бункера).

Пристрій працює таким чином. Матеріал засипається в завантажувальний бункер 5, де під дією сили тяжіння переміщається в нижню частину на поверхню воронки 7, звідки здувається потоком газу, що проходить через патрубок 9, уздовж верхньої торцевої стіни 3 на циліндрову поверхню в простір корпусу пристрою, де захоплюється вихровим потоком гарячого газу, що подається через тангенціальний патрубок 2. Частки матеріалу, внаслідок нагріву гарячим газом збільшуються в об'ємі і стають менш щільними. В результаті цього вони відкидаються на торцеву нижню стіну 4 і скачуються в розвантажувальний бункер 6. Відпрацьований газ підіймається в центрі камери і віддаляється через воронку 7 в атмосферу. Регулятор 10 і патрубок 9 жваві, що дозволяє регулювати витрату матеріалу зміною ширини щілини і час перебування матеріалу в пристрої зміною ширини щілини .

Удосконалення конструкції корпусу пристрою для отримання гранульованого наповнювача теплоізоляційного матеріалу, шляхом тангенціального підключення вхідного патрубка, установки патрубків для подачі повітря з урахуванням особливостей їх взаємного розташування, дозволило створити високошвидкісний потік, в якому можливо регулювати витратні і гідродинамічні характеристики потоку, а, отже, управляти тривалістю тепломасообміних процесів, їх інтенсивністю і ураховувати зміни розмірів часток матеріалу, його щільності і теплофізичних характеристик.

Запропонована конструкція завантажувального бункера (рис.9) дозволяє регулювати подачу матеріалу і місце попадання часток в об'єм робочої камери, а отже і час термообробки матеріалу.

Рівняння рівноваги сил, діючих на частку, в проекціях на осі координат запишуться так:

, (43)

.

Виконавши перетворення в (43) і опускаючи риски над безрозмірними величинами, отримаємо:

, (44)

,

де , , , .

Початкові умови в безрозмірному вигляді запишуться так:

при ; (45)

, .

В проекціях на осі координат, задаючи , , , :

. (46)

Для ступінної залежності

: ; (47)

тоді:

. (48)

Отже:

. (49)

Початкові умови для інтегрування:

(50)

; (51)

. (52)

Якщо ; то . (53)

Відповідно до схеми розрахунку оптимальних геометричних параметрів завантажувального бункера були отримані співвідношення, що дозволяють визначити траєкторії руху в об'ємі вихрової камери. З результатів розрахунків можна зробити висновок, що при відповідна йому відстань х не должно быть меньше длины направляющей l, для виключення зносу стін воронки завантажувального бункера.

Пористий теплоізоляційний матеріал, отриманий за новою технологією було підвергнуто теплофізичним, міцнісним, звукоізоляційним і радіонуклідним випробуванням. Результати цих випробувань приведені в таблиці.

 Результати випробувань отриманого пористого теплоізоляційного матеріалу

Індекс ізоляції повітряного шуму	35 дБ
Водопоглинання	5%
Коефіцієнт теплопровідності	0,07-0,12 Вт/м*К
Паропроніцаємость	0,08-0,1 мг/МПа*ч
Міцність на стиснення	0,09-0,1 МПа
Опір теплопередачі	2,2-3,7 м2*?С/Вт
Модуль пружності	0,5-0,7МПа
Насипна щільність	150-200 кг/м3
Температура застосування	До 1200?С
Відноситься до групи негорючих матеріалів
І клас використовування за змістом радіонуклідів (не більше 97,0 Бк/кг)
Екологічно чистий матеріал

Висновки

1. Запропоновано склад, спосіб виробництва і пристрій для виробництва гранульованого наповнювача теплоізоляційного матеріалу, які дозволяють отримати теплоізолятор з прогнозованими теплофізичними властивостями.

2. Розроблено математичну модель динаміки потоку газу всередині апарату в тривимірній постановці, яка дозволяє з достатньою точністю визначити основні технологічні режими.

3. Розроблено математичну модель витання частки матеріалу, з урахуванням зміни розмірів гранул залежно від температури, в тривимірній постановці і для умов сушки у вихровому апараті, яка відображає особливості технології термообробки.

4. Отримані математичні моделі для визначення геометричних параметрів вихрового апарату і його вузлів

5. Отримана оптимізаційна модель процесу термообробки сировини для виробництва пористого теплоізоляційного матеріалу, яка закладена в основу технології термообробки і конструкції апарату.

6. Визначена експериментально залежність між теплофізичними, міцністними характеристиками готового продукту і термічними режимами його виробництва.

7. Проведені лабораторні дослідження отриманого матеріалу, в результаті яких визначені основні теплофізичні характеристики матеріалу

8. Нове устаткування реалізовано в промислових умовах з економічним ефектом 48560 грн. в рік.

Позначення: - усереднена по турбулентних пульсаціях швидкість газу; - прискорення; - час; - динамічна складова тиску, ділена на густину газу; - кінематична в'язкість газу; - параметр розмірності довжини, які визначають масштаб усереднювання по турбулентних вихорах; - довжина перемішування; і - локалізовані в масштабі число Реннольдса і швидкість потоку; у - змінна, яка параметризує вісь, перпендикулярну напряму потоку; , и - циліндричні координати; , і - ортонормовані вектори координатного базису; - маса частки; - маса газу, який витиснено часткою; C_R - коефіцієнт опору; S - переріз частки; - щільність; - швидкість; - коефіцієнт приєднаної маси; - температура; - коефіцієнт температуропровідності частки; - відстань до центру частки (радіальна координата); - щільність теплового потоку на кордоні частки; - температура; - коефіцієнт тепловіддачі; d- діаметр частки; Nu -безрозмірний критерій Нуссельта; - ефективний коефіцієнт теплопровідності газу, враховуючий турбулентний характер руху; С - теплоємність газу; - крок за часом; - крок за радіусом; - номер часового шару; - номер просторового осередку; h_н - ширина щілини; - радіус; - висота; - ефективний діаметр тангенціального патрубку для підводу газу.

Індекси: П - частки; Г - газу; е - ефективний; k - апарату; и - верхній отвір; d - живильник.

Перелік опублікованих робіт по темі дисертації

1. Соколовская И.Е. Моделирование движения частицы в вихревом слое при сушке / Соколовская И.Е. Павленко А.М., Черниченко В.Е. // Вісник КДПУ. - Кременчуг, 2006. - № 3(38). - Ч.2. - С.130-132.

2. Соколовская И.Е. Математическая модель газодинамики в вихревом аппарате / Соколовская И.Е. // Математичне моделювання. - 2007. - № 1(16). - С.113-116.

3. Соколовская И.Е. Математическая модель витания частиц в вихревом аппарате / Соколовская И.Е. // Математичне моделювання. - 2007. - № 2(17). - С. 128-130.

4. Соколовская И.Е. К определению скорости и траектории движения частицы в потоке теплоносителя / Павленко А.М., Соколовская И.Е. // Системні технології. - 2007. - №4(51). - С.65-70.

5. Соколовская И.Е. Моделирование процесса производства пористого материала с заданными свойствами / Соколовская И.Е., Кошлак А.В., Павленко А.М. Черниченко В.Е. // Вісник КДПУ. - Кременчуг, 2007. - № 2(43). - Ч.1. - С.19-21.

6. Соколовская И.Е. Получение пористых материалов с прогнозируемыми теплофизическими характеристиками / Соколовская И.Е., Павленко А.М., Кошлак А.В. // Збірник наукових праць ДДТУ. - Дніпродзержинськ, 2007. - Випуск 8. - С. 122-126.

7. Пат. 22553 Україна. МПК В 04 С3/00. Пристрій для отримання мастильно-охолоджуючих рідин / Павленко А.М., Соколовська І.Є., Сергєєва Ю.М., заявник і власник Дніпродз. держ. техн. ун-т. № 200612526; заявл. 28.11.2006; опубл. 25.04.2007, Бюл. №5, 2007р.

8. Пат. 25862 Україна. МПК С 04 В 14/00. Сировинна суміш для пористого теплоізоляційного матеріалу / Кошлак Г.В., Павленко А.М, Соколовська І.Є. заявник і власник Дніпродз. держ. техн. ун-т. № 200703899; заявл. 10.04.2007; опубл. 27.08.2007, Бюл. №13, 2007р.

9. Пат. 26821 Україна. МПК F 26 В 17/10. Пристрій для отримання гранульованного наповнювача теплоізоляційного матеріалу / Павленко А.М., Соколовська І.Є., Кошлак Г.В., Клімов Р.А. заявник і власник Дніпродз. держ. техн. ун-т. № 2007 05035; заявл. 07.05.2007; опубл. 10.10.2007, Бюл. №16, 2007р.

Размещено на Allbest.ru