Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Аналіз експлуатації енергетичного обладнання

1.1 Виробничо-господарська характеристика підприємства ПрАТ «Племінний Завод» «Агро-Регіон»

1.2 Аналіз результатів діяльності та перспектива розвитку сільськогосподарського підприємства

1.3 Аналіз рівня електрифікації та автоматизації технологічних процесів

1.4 Аналіз стану експлуатації енергетичного обладнання

1.5 Аналіз використання електроенергії та інших енергетичних ресурсів

1.6 Вихідні дані для проектування

2. Розробка питань організації діяльності енергетичної служби

2.1 Розрахунок обсягу робіт з обслуговування енергетичного обладнання

2.2 Вибір форми експлуатації енергетичного обладнання

2.3 Розрахунок річних затрат праці на виконання технічного обслуговування і поточного ремонту енергетичного обладнання

2.4 Визначення загальної кількості електромонтерів та персоналу інших підрозділів енергетичної служби

2.4.1 Визначення кількості персоналу спеціалізованих підрозділів енергетичної служби

2.4.2 Розрахунок чисельності електромонтерів енергетичної служби за методикою системи ПЗР і ТО

2.5 Визначення посади керівника енергетичної служби

2.6 Формування структури енергетичної служби

2.7 Складання графіків ТО і ПР енергетичного обладнання виробничих об'єктів

3. Проектування ремонтно-обслуговуючої бази енергетичної служби

3.1 Аналіз існуючої ремонтно-обслуговуючої бази енергетичної служби

3.2 Обгрунтування та вибір проекту пункту технічного обслуговування і ремонту енергетичного обладнання (ПТО і РЕО)

4. Розрахунки і вибір силового електрообладнання, електричного освітлення та силової і освітлювальної електропроводок

4.1 Розрахунок електричного освітленняв цеху з переробки та зберігання зерна

4.2 Перевірка основних параметрів електродвигунів приводу технологічного обладнання ПТО і РЕО

4.3 Вибір апаратів керування і захисту та низьковольтних комплектних пристроїв керування

4.4 Визначення кількості та територіального розміщення постів електрика

4.5 Розрахунок потреби та вибір спеціалізованих пересувних технічних засобів

5. Розробка питань електропостачання та економії енергетичних ресурсів і енергоносіїв

5.1 Підрахунок електричних навантажень ПТО і РЕО

5.2 Розрахунок потужності та вибір споживчої трансформаторної підстанції. Розрахунок зовнішньої електричної мережі напругою 0,38 кВ

5.3 Перевірка мережі напругою 0,38 кВ за допустимими втратами напруги та умовами пуску електродвигунів

5.4 Перевірка мережі 0.38 кВ за умовами спрацювання захисних апаратів при однофазних коротких замиканнях

5.5 Розрахунок втрат електроенергії в електричній мережі напругою 0,38 кВ

6. Розробка спеціального завдання

6.1 Захист електродвигунів за допомогою терміналів MiCOM Р211, Р241 фірми ALSTOM

6.2 Термінали MiCOM P241

6.3 Релеі захистуі електродвигунаі MiCOM P211

7. Охорона праці

7.1 Загальні положення охорони праці на підприємстві

7.2 Розрахунок заземлювального пристрою споживчої трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ

7.3 Блискавкозахист ПТО і РЕО

7.4 Пожежна безпека

Список використаної літератури

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів



Вступ

Обгрунтування актуальності обраної теми. Питання вдосконалення системи технічного сервісу і підвищення експлуатаційної надійності електроустаткування в сучасних умовах розвитку агропромислового комплексу країни набувають виключно важливого значення.

Проблема стійкого енергетичного забезпечення сільського господарства включає ряд|низку| невідкладних заходів із вдосконалення організації системи технічного сервісу електроустаткування|електрообладнання| для сільськогосподарського виробництва і побуту сільського населення. Надійна і економічна робота електроустаткування|електрообладнання| в сільському господарстві залежить від комплексу організаційних і технічних заходів, здійснюваних при розробці, виготовленні, монтажі і експлуатації електротехнічних виробів. Зростаючі вимоги сільськогосподарського виробництва до надійності роботи електроустаткування|електрообладнання| і підвищення питомої ваги витрат|затрат|, пов'язаних з його обслуговуванням і ремонтом, вимагають впровадження системи експлуатації, при якій забезпечуються мінімальні витрати|затрати| на проведення техобслуговування і усунення аварійних відмов устаткування|обладнання| з врахуванням|з урахуванням| можливих технологічних збитків|, що наносяться|завдають|у разі виходу з|із| ладу|ладів| електроустаткування|електрообладнання|.

Багатоукладність сільськогосподарського виробництва і неоднорідність форм організації сільських товаровиробників за дефіциту|нестачі| матеріальних засобів|коштів| на придбання|надбання| нового електротехнічного устаткування|обладнання| і матеріалів, високих тарифів на електроенергію і недостатнього |нестачі| забезпечення кваліфікованим електротехнічним персоналом вимагає розробки і впровадження нових методів і форм організації технічного обслуговування і ремонту електроустаткування|електрообладнання|.

Проведення наукових досліджень і розробка науково-обгрунтованих рекомендацій щодовдосконалення системи технічного сервісу електроустаткування|електрообладнання|вумовахрозвиткусільськогосподарського виробництва, що змінюються, забезпечує підвищення експлуатаційної надійності і ефективності роботи сільських електроустановок для збільшення випуску сільськогосподарської продукції, і є |з'являється| актуальним завданням|задачею|, результати вирішення якого необхідні вітчизняному сільгосптоваровиробникові.

Мета та зміст поставлених завдань. Метою випускної магістерської роботи є обгрунтування і розробка рекомендацій технічних пропозицій щодо вдосконалення технологічних процесів,системи технічного сервісу і підвищення ефективності роботи сільських електроустановок в цеху з переробки зерна на ПрАТ «Племінний завод» «Агро-Регіон».

Поставленна мета досягається розв'язанням наступних здач дослідження:

1.Аналіз стану експлуатації енергетичного (електротехнічного) обладнання на підприємстві

2. Розробка питань організації діяльності енергетичної служби підприємства

3. Проектування ремонтно-обслуговуючої бази енергетичної служби

4.Розрахунки та вибір електрообладнання, електричного освітлення та електропроводок

5. Розробка питань електропостачання та енергозбереження

6. Дослідницька частина

7. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом магістерської роботи є технологічні процеси, система обслуговування і ремонту електрообладнання в цеху з переробки зерна на ПрАТ «Племінний завод» «Агро-Регіон». Об'єктомдослідження в магістерській роботі є система обслуговування і ремонту електрообладнання і сільськогосподарського підприємства.

А предметом дослідженняв магістерській роботі є система і комплекс методів переробки зерна, комплекс приладового забезпечення робіт, виконуваних енергетичною службою сільськогосподар-ського підприємства. До складу комплексу входить універсальний стенд електрика, модернізація якого розглядається в магістерській роботі, а також цифровий мультиметр, мегомметр та комбінований прилад - люксметр, термометр, вимірювач вологості і шумомір

Обраний метод (або методи) дослідження. Під час виконання роботизастосовані метод ефективного числа електроприймачів при розрахунку навантаження пункту технічного обслуговування і ремонту енергетичного обладнання вцеху з переробки зерна на ПрАТ «Племінний завод» «Агро-Регіон», методи коефіцієнта використання світлового потоку, точковий і питомої потужності при розрахунку електричного освітлення, метод коефіцієнта використання при розрахунку заземлювального пристрою споживчої трансформаторної підстанції та інші методи виконання електричних розрахунків.

Теоретична цінність і прикладна значущість отриманих результатів. Виконані в магістерській роботірозрахунки обсягу робіт з обслуговування, річних затрат праці на виконання технічного обслуговування і поточного ремонту енергетичного обладнання сільськогосподарського підприємства, а також розрахунок енергетичної служби будуть сприяти підвищенню експлуатаційної надійності електроустановок. Модернізований універсальний стенд електрика разом із комплектом вимірювальних приладів дозволить підвищить продуктивність праці енергетичного персоналу та ефективність робіт з обслуговування і ремонту енергетичного обладнання. В процесі виконання магістерської роботи поставлена мета і задчі дослідження виконані в повному обсязі, практичні використання розроблених в магістерській роботі рекомендацій і технічних пропозицій дасть можливість значно підвищити ефективність і якість обробки зерна на заводі.

1. Аналіз експлуатації енергетичного обладнання

1.1 Виробничо-господарська характеристика підприємства ПрАТ «Племінний Завод» «Агро-Регіон»

ПрАТ «Племінний Завод» «Агро-Регіон» - аграрна технологічна компанія,заснована у 2004 році. Використовуючи новітні технології в рослинництві, компанія являється вертикально-інтегруючим сільськогосподарським підприємством і однією з найбільших компаній по вирощуванню зернових, олійних культур і картоплі в Україні.

Місце розташування ПрАТ «Племінний Завод» «Агро-Регіон» це південно західна частина Житомирської області, Любарський район, село Юрівка. До складу підприємства входить 30тис. га українських чорноземів.

Основна діяльність компанії:

- вирощування зернових і технічних культур;

- зберігання зернових і олійних культур на внутрішніх елеваторах;

- вирощування і зберігання овочів;

- насінництво;

- переробка зернових.

Цех з переробки зерна в своєму складі містить:

- автоматизований лінійний транспортер;

- дозатор ваговий ДВС-50Б;

- пристрій для електромагнітної обробки зерна;

- лінія для очистки зерна, сепаратор;

- служебне приміщення.

- приміщення для зберігання зерна.

Автоматизований лінійний транспортер загальною довжиною 10м, у свому складі має 6 асинхронних двигунів АИР 80 А4, Р=1,1 , пристрій електромагнітної обробки зерна і дозатор ваговий ДВС-50Б.

Дозатор ваговий ДВС-50Б в свою чергу є фасувальне обладнання для фасування і пакування сипучих продуктів: зерно, крупи, комбікорми і т.п. в ткані, поліпропіленові або паперові мішки відкритого типу по 20-50 кг.

Технічні характеристики ДВС-50Б

Межі зважування	20 - 50 кг
Дискретність задання маси дози	20 г
Виробнича потужність	7,5 т/година.
Клас точності дозувания	0,5 згідно ДСТУ 10223-97
Електроживлення	380 В, 50 Гц
Потужність, не більше	1500 Вт
Маса, не більше ніж	200 кг
Габарити, не більше ніж	1500 х 1100 х 2200 мм

Лінія для очистки зерна, сепаратор - включає в собі сепаратор зернових культур барабанного типу Kongskilde KDC 4000, зерновий шнековий транспортер, систему трубопроводів з циклоном Kongskilde OK 200.

Очищувач зерна Kongskilde KDC 4000 являє собою комбінірований очищувач решітно-аспириціонного типа. Сепаратор здатний виробляти 40тонн в годину.

Служебне приміщення містить в собі низку щитових, систему спостереження і дистанційного керування транспортером і усіма необхідними процесами в цеху, системи спостереження і управління процесами з переробки зерна в цеху забезпечують мінімальне втручання обслуговуючого персоналу, що забезпечує швидкість і якість на виході готової продукції, тощо.

1.2 Аналіз результатів діяльності та перспектива розвитку сільськогосподарського підприємства

Результати діяльності товариства характеризують показники з річного звіту за2013 рік:

- про посівні площі та урожайність сільськогосподарських культур (таблиця 1.1);

- про виробництво валової продукції (таблиця 1.4)

Таблиця 1 Посівні площі та урожайність сільськогосподарських культур (за звітом за2013 рік)

Назва культури	Площа земельних угідь, зайнятих під с.г. культури	Урожайність ц/га
	Га	% загальної площі с.г. угідь
Кукурудза Соя Пшениця озима	12000 10000 8000	40 33,3 26,7	45,5 11 33,2
Всього:	30000	100	-

Таблиця 2 Виробництво валової продукції (за звітом 2013 рік)

Види продукції	Показники
Рослинництво Кукурудза Соя Пшениця озима	Центнерів 54600 11000 265600

Середньорічна кількість працюючих154 осіб, в тому числі у рослинництві104 особи, комунальні співробітники - 32 осіб , керівництво -18 осіб.Витрати на основне виробництво склали 5745000 грн., в тому числі на електроенергію 211000 грн..

1.3 Аналіз рівня електрифікації та автоматизації технологічних процесів

Господарство досягло помітних успіхів за рахунок автоматизації і електрифікації технологічних процесів. Незважаючи на значне скорочення обсягів виробництва, електрифікації технологічних процесів вдалося зберегти на досить високому рівні. Великим недоліком є те, що велика частина обладнання і досі працює в ручному режимі роботи, що пояснюється виходом з ладу систем автоматичного керування, спричиненому низьким рівнем експлуатації.

Електропостачання господарства здійснюється від РТП 35/10 кВ повітряними лініями електропередачі напругою 10 кВ, виконаними проводом марки АС на залізобетонних опорах. Живлення споживачів здійснюється від трансформаторної підстанції напругою 10/0,4 кВ потужністю S = 250 кВА. Повітряні лінії електропередачі напругою 0,38 кВ виконані проводами марки А на залізобетонних опорах і знаходяться у задовільному стані.

Облік спожитої електроенергії проводиться лічильниками електроенергії, які встановлені на споживчих ТП з боку напруги 0,4 кВ., і контролюється за рахунок АСКОЕ.

1.4 Аналіз стану експлуатації енергетичного обладнання

За роботоспособностю і станом електротехнічного обладнання в цеху з переробки зерна слідкує електротехнічна службапідприємства, керівником якої є інженер-електрик, в підпорядкуванні якого знаходяться 5 осіб: по одному електромонтеру V-го і VІ-го розрядів татроє електрослюсарів.

Електротехнічна служба не укомплектована, тому електромонтери не встигають виконувати всіх робіт з ТО і ПР і займаються в основному ремонтом електрообладнання, яке вийшло з ладу, іноді дрібними монтажними роботами.

Ремонтно-обслуговуюча база служби недорозвинута, сама електротехнічна служба має в свому складі лише одне приміщення, яке до того ж потрибує модернізації систем з ремонту електрообладнання. Цех з переробки зернаукомплектованийстарим обладнанням і потрибує певної модернізації новим обладнанням як у енергозбереженні, так і у спрощенні своеї приладово-матеріальної бази.



1.5 Аналіз використання електроенергії та інших енергетичних ресурсів

У обробітку продукцїї рослинництва практично механізовані всі роботи, зокрема шляхом використання зерносушильного комплексу. Але значної модернізації потрибує цех з переробки зерна, де використовують застаріле обладнання,установики якого працюють в ручному режимі де мають місце значні перевитрати електроенергії.

1.6 Вихідні дані для проектування

Завдяки аналізу річного звіту господарства за 2013 рік маємо такі дані:

- загальна вартість обладнання - 510850 грн;

- річне споживання електроенергії - 379630 кВт·год;

- витрати на оплату спожитої електроенергії - 211000 грн;

- середньорічна кількість працюючих - 154осіб;



2. Розробка питань організації діяльності енергетичної служби

2.1 Розрахунок обсягу робіт з обслуговування енергетичного обладнання

Розрахунок обсягу робіт з обслуговування енергетичного обладнання з використанням системи умовних одиниць виконуємо наоснові наслідків його інвентаризації. При цьому враховуємо умови експлуатації, а саме - сезонність використання обладнання, тривалість роботи протягом доби, особливості конструкції.

Припереводі обладнання в умовні одиниці використовуємо шкалу перевідних коефіцієнтів [9].

Розрахунок проводимо у таблиці за окремими виробничими приміщеннями, що відповідає структурі побудови журналів обліку енерго обладнання.

Результати розрахунків наведені у додатку А.

2.2 Вибір форми експлуатації енергетичного обладнання

Залежно від енергоозброєності господарства, кількості енергетичного обладнання, його складності, забезпеченості кваліфікованими кадрами, наявності виробничої бази, необхідних приладів та технічних засобів , а також з урахуванням територіального розміщення виробничих об'єктів існують три форми обслуговування енергетичного обладнання.

Господарча характерна тим, що всі роботи виконує персонал енергетичної служби господарства, а для виконання капітального ремонту обладнання контрольно-вимірювальних та налагоджувальних робіт можливе залучення іншої організації.

Спеціалізована форма передбачає передачу господарством стороннім організаціям на договірних засадах на повне обслуговування окремих виробничих об'єктів -цехів, елеваторів, заводів, кормоцехів тощо. Можна також передавати окремі види обладнання - електричне, теплотехнічне, газове, засоби диспетчерського зв'язку та інші або ж залучати ці організації до виконання окремих видів робіт - ТО, ПР, налагоджувальних чи контрольно-вимірювальних робіт. Таку форму використовують у господарствах з обсягом робіт 300-800 умовних одиниць. Енергетична чи електротехнічна служба в цьому випадку обслуговує обладнання, яке не передане на обслуговування стороннім організаціям.

При комплексній формі обслуговування обладнання всі роботи виконують на договірних засадах сторонні організації. Цю форму застосовують у господарствах з обсягом робіт не більше 300 умовних одиниць.

Обсяг робіт з обслуговування енергообладнання ПрАТ “Племінний Завод” “Агро-Регіон” становить412,29 умовних одиниці. Наявність кваліфікованого персоналу, енергоозброєність господарства в цілому дають підстави для вибору спеціалізованої форми експлуатації енергообладнання, яка є більш вигідною з економічної точки зору.

2.3 Розрахунок річних затрат праці на виконання технічного обслуговування і поточного ремонту енергетичного обладнання

Річні затрати праці для проведення ТО і ПР енергетичного обладнання, визначаються на основі нормативних значень періодичності і трудомісткості технічного обслуговування і поточного ремонту по кожному з видів обладнання [9].

При цьому мають бути враховані сезонність використання обладнання, а для електродвигунів - і змінність їх роботи протягом доби. Трудомісткості сезонних (на початку і в кінці сезону) технічних обслуговувань приймаються на 15% вище звичайних.

В загальному випадку можна записати наступні вирази для розрахунку річних затрат праці :

Qто = n1 · q1 · m1+ n2· q2 · m2 ... nn · qn · mn ,

Qпр = n1 · q'1 · m'1+ n2 · q'2 · m'2 ... nn · q'n · m'n ,

де q1 ... qn та q'1 ... q'n - відповідно нормативні значення трудомісткості ТО і ПР для і-того виду обладнання ;

тоді

Qзаг = Qто + Qпр

Розрахункові значення річних затрат праці на виконання ТО і ПР енергетичного обладнання Qзаг, люд.год/рік використовують при визначенні нормативної чисельності персоналу енергетичної служби і, зокрема, електромонтерів.

Результати розрахунків, по приміщеннях, наведені у додатках Б, В

2.4 Визначення загальної кількості електромонтерів та персоналу інших підрозділів енергетичної служби

Чисельність електромонтерів визначаємо, виходячи з обсягу робіт з обслуговування енергетичного обладнання у господарстві в умовних одиницях.

Загальна кількість електромонтерів енергетичної служби господарства визначається за формулою:

Nел.монт.заг.= Азаг./ 100,

де Азаг. - об'єм робіт з обслуговування електрообладнання в умовних одиницях;

100 - середньорічне навантаження на одного електромонтера,

Тоді:

Nел.монт.заг.= 452,29/100 = 4,5

Приймаємо Nел.монт.заг. = 5 осіб.

Відповідно до примірної структури енергетичної служби сільськогосподарського підприємства вводиться спеціалізація електромонтерів - створюється група експлуатації електрообладнання (чергові електромонтери Nел.м.черг.) і група з виконання ТО і ПР електрообладнання (електромонтери-ремонтники Nел.м.рем.). Таким чином

Nел.монт.заг. = Nел.м.черг. + Nел.м.рем.

Кількість електромонтерів групи з виконання ТО і ПР електрообладнання визначаємо за формулою :

Nел.м.рем.=Qзаг./Mрічн.,

де Qзаг. - загальні річні затрати праці на виконання ТО і ПР електрообладнання, люд.год;

Mрічн. - річний фонд робочого часу електромонтера, год.

Визначаємо річний фонд робочого часу.

Мрічн. = (dкал.-dвих.-dсвят.-dвідп) · t ·Нр - n · dп.св.,

де dкал.;dвих.;dсвят.;dвідп.;dп.ст. - відповідно кількість календарних, вихідних, святкових, відпускних та передсвяткових днів протягом року;

t - середня тривалість робочої зміни;

Hр - коефіцієнт, що враховує втрати робочого часу з різних причин (хвороба, виконання службових обов'язків тощо); приймаємо Нр = 0,95;

n - число годин, n=1

Тоді:

Мрічн. = (365 - 52 - 7 - 21) · 6,83 · 0,95 - 7 · 1 = 1842,2 год.

Звідси,

Nел.м.рем. = 7445,15 / 1842,2 = 4,04

Приймаємо Nел.м.рем. = 4 особи

Тоді кількість електромонтерів у групі експлуатації (чергових) визначаємо за формулою:

Nел.м.черг. = Nел.м.заг. - Nел.м.рем. = 5 - 4 = 1

В обов'язки електромонтерів групи експлуатації входять виконання щоденного ТО, усунення дрібних несправностей, підтримання електрообладнання в робочому стані.

2.4.1 Визначення кількості персоналу спеціалізованих підрозділів енергетичної служби

Згідно із структурою енергетичної служби, що наведена нижче, до спеціалізованих підрозділів відносимо службу експлуатації електрообладнання, службу експлуатації теплосилового обладнання, службу засобів зв'язку, ПТО і РЕО , а також електродіагностичну лабораторію, як допоміжну складову вказаних служб.

2.4.2 Розрахунок чисельності електромонтерів енергетичної служби за методикою системи ПЗР і ТО

Загальну чисельність електромонтерів для виконання ТО і ПР, визначаємо як суму чисельності монтерів, зайнятих на виконанні планових робіт, періодичність і трудомісткість яких регпаментовані системою ПЗР і ТО електрообладнання сіпьськогосподарських підприємств [4] - Nпл. і електромонтерів оперативної служби Nопер.

Тоді:

Nзаг. = Nпл. + Nопер.

Кількість електромонтерів Nпл, необхідних для проведення планових профілактичних заходів визначаємо за формулою:

Nпл. = (1.05 · k · Tр.пл. - Tр.пл.опер.) / Mрічн.,

де Тр.пл. - річні затрати праці на всі види планових профілактичних заходів для всього парку електрообладнання;

Тр.пл.опер. - річні затрати праці на планові роботи, які виконуються електромонтерами оперативної служби;

k - коефіцієнт, що враховує додаткові затрати часу на переїзд епектромонтерів.

k = 1.08 при Lсер. = 5км;

1.05 - коефіцієнт, що враховує розосередженість електрообпаднання в межах господарства;

Мрічн. - річний фонд робочого часу електромонтера, год;

Тр.пл.опер. = Тр.опер. - Тр.опер.суміщ.,

де Тр.опер.суміщ. - річні затрати праці на оперативне обслуговування у разі суміщення епектромонтерами цього виду робіт з виконанням планових робіт.



Тр.опер.зміщ. = Tр.опер.суміщ. · Nел.дв.

де Тр.опер.суміщ. - трудомісткість оперативного обслуговування одного електродвигуна; встановлюється відповідно до віддаленості електрообладнання від ПТО і РЕО (Lсер.км); у нашому випадку Тр.опер.суміщ. = 3.09люд.год. при Lсер. до 5км,

Nел.дв. - кількість електродвигунів.

Отже,

Тр.опер.суміщ. = 3,09 · 500 = 1545 люд.год.

Тр.опер. визначається за таблицею [9] залежно від кількості електродвигунів (Nел.дв. = 500шт.) і віддаленості електрообладнання від ПТО і РЕО (Lсер.< 5км)

У нашому випадку Тр.опер. = 2086люд.год.

Тоді

Тр.пл.опер. = 2086 - 1545 = 541люд.год.

Тоді, підставивши в (2.9), отримаємо :

Nпл. = (1,05·1,08·7445,15 - 541) / 1842,2 = 4,29

Приймаємо Nпл. = 4 осіб.

Чисельність електромонтерів оперативної служби визначаємо :

Nопер. = Тр.опер. / Мрічн. = 2086 / 1842,2 = 1,13

Приймаємо Nопер. = 1осіб.

Тоді, загальна кількість епектромонтерів

Nзаг. = 4 + 1 = 5 осіб.

Визначення кількості персоналу теплотехнічної служби: кількість їх визначається за формупою:

Приймаємо Nтепл.=5 осіб.

2.5 Визначення посади керівника енергетичної служби

Кількість інженерно-технічних працівників електротехнічної служби господарства, номенклатура посад і статус її керівника визначаються за типовими нормами виходячи із загальної кількості умовних одиниць електрообпаднання в господарстві і обсягу річного споживання електроенергії на виробничі потреби.

Як нормативний документ використовуємо "Рекомендації щодо штатної чисельності і нормативи оплати праці керівних працівників, спеціалістів і обслуговуючого персонапу колгоспів і радгоспів України".

За умови що обсяг робіт з обслуговування енергетичного обладнання становить 412,29 умовних одиниці, а річне споживання електроенергії зідно з річним звітом за 2013 рік -379630кВт*год, в господарстві потрібно створити електротехнічну службу яку має очолювати інженер-епектрик.

2.6 Формування структури енергетичної служби

Структуру електротехнічної служби ПрАТ «Племінний Завод» «Агро-Регіон» показано на рис. 2.1. Структурна схема показує взаємозв'язок між окремими підрозділами, їх функції та підлеглість.

2.7 Складання графіків ТО і ПР енергетичного обладнання виробничих об'єктів

ПТЕ встановлюють, що на кожному підприємстві повинна діяти система технічного обслуговування і ремонту обладнання енергогосподарства, яка має метою забезпеченя надійної та безпечної його роботи.

Обсяг і графіки ремонтів і технічного обслуговування встановлюються щорічними планами, які затверджуються особою, відповідальною за електрогослодарство.

Терміни технічного обслуговування і ремонту визначаються ПТЕ, чинними галузевими нормами та вказівками заводів виробників.

Залежно від реального стану електрообпаднання і апаратів і за умови відповідного технічного обгрунтування можуть бути змінені нормативні періодичність та тривалість ремонту.

Доцільно суміщати виконання ремонту електрифікованого технологічного обпаднання із ремонтом встановлених на ньому електричних машин, апаратів тощо.

Планування робіт з обслуговування та ремонту енергетичного обладнання здійснюється наоснові встановлених системою ПЗР і ТО нормативів періодичності і трудомісткості цих робіт для конкретних видів обладнання.

Основними документами, що регпаментують проведення ТО і ПР енергетичного обладнання є:

річний графік проведення поточних ремонтів;

квартальний графік проведення ТО.

Може бути складений зведений графік ТО і ПР протягом календарного року. Типову форму такого графіка рекомендує система ПЗР і ТО на прикпаді одного із виробничих приміщень.

Єдиного підходу до оформлення графіків не має і в умовах експлуатації слід вибрати ту із форм, яка найбільш придатна і дозволяє налагодити чіткий порядок проведення ТО і ремонту енергетичного обладнаня.

Заслуговують на увагу окремі рекомендації щодо планування обслуговування енергетичного обпаднання сільськогосподарських підприємств:

ТО і ПР слід планувати на час технологічних перевірок, при цьому поточний ремонт електрообладнаня слід суміщати з ремонтом відповідних виробничих машин і механізмів;

капітальний ремонт епектропроводок у тваринницьких приміщенях має плануватися на період літнього утримання тварин на пасовищах чи у таборах;

мають бути враховані змінність у роботі обладнання шляхом використання у розрахунках відповідних коефіцієнтів щодо нормативів періодичьності;

для обладнання, що працює лише протягом певного сезону, слід планувати сезонне ТО на початку і наприкінці сезону або ж запланувати проведеня поточного ремонту.

Для обладнання спеціалізованого призначення планування ТО і ПР необхідно здійснювати відповідно до рекомендацій заводів -виробників, наведених у технічній документації.



3. Проектування ремонтно-обслуговуючої бази енергетичної служби

3.1 Аналіз існуючої ремонтно-обслуговуючої бази енергетичної служби

В першому розділі пояснювальної записки (п. 1.4.) були наведені відомості про існуючу в господарстві енергетичну службу.

До її недоліків слід віднести :

відсутність сучасної ремонтно-обслуговуючої бази;

недостатню забезпеченість запасними частинами і ремонтним фондом;

недостатню чисельність та низьку дисципліну персоналу.

Ці недоліки призводят до того, що електрообладнання має фактичний строк служби нижчий, ніж той, що гарантує завод-виробник.

Врешті-решт, недоліки в організації енергетичної служби призводять до збільшення собівартості продукції, що виробляється в господарстві.

Метою даного розділу є розробка пропозицій щодо формування ремонтно-обслуговуючої бази енергетичної служби.

3.2 Обгрунтування та вибір проекту пункту технічного обслуговування і ремонту енергетичного обладнання (ПТО і РЕО)

Проектними і науково-дослідними інститутами розроблений ряд проектів баз і пунктів технічного обслуговування енергообладнаня, окремі з яких затверджені, як типові проекти.

Найбільш широке розповсюдження набули типові проекти пунктів технічного обслуговування і ремонту енергообладнаня в колгоспах і радгоспах на 4200 умовних ремонтів на рік (18060 люд.год/рік) і на 2100 умовних ремонтів на рік (9030 люд.год/рік).

В ПрАТ «Племінний Завод» «Агро-Регіон» затрати праці на виконання ТО і ПР енергообладнання складають 7445,15 люд.год/рік. Тому, з урахуванням перспективи розвитку господарства вибираємо типовий проект ТП 816-1-19 "Пункт технічного обслуговування і ремонту енергообладнання на 2100 умовних ремонтів на рік" з річними затратами праці 9030 люд.год.

Цей пункт призначений для проведення технічного обслуговування, поточного ремонту електричного, теплового, теплосилового, холодильного обладнання, усунення раптово виникаючих пошкоджень і несправностей, сушіння, фарбування, підготовчо-монтажних, налагоджувальних робіт.

Поточному ремонту підлягають малогабаритні електроустановки, а також окремі деталі і збірні одиниці різноманітних видів енергообладнання.



4. Розрахунки і вибір силового електрообладнання, електричного освітлення та силової і освітлювальної електропроводок

4.1 Розрахунок електричного освітленняв цеху з переробки та зберігання зерна

Вихідні дані для розрахунку освітлення: загальна характеристика об'єктів, необхідні параметри риміщень (площа, довжина, ширина, висота, особливості технологічного процессу, характер навколишнього середовища, коєфіцієнт відбивання стін,стелі та підлоги, умови електропостачання). Потім необхідно вибрати тип джереласвітла, систему освітлення, тип світильників і мінімальну нормовану освітленість для кожного приміщення.

Найпоширеніші такі методи розрахунку освітлення сільськогосподарських приміщень: метод коефіцієнта використання світлового потоку, метод питомої потужності і точковий метод.

Розраховуємо освітленість у цеху з переробки та зберігання зерназ розмірами: ширина А=30м, довжина В=50м, висота Н=5м

Розрахунок проводимо методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Визначаємо розрахункову висоту підвішування світильника за формулою:

Нр=Н-hc-hр,

деНр-розрахункова висота, м; Н - висота приміщення. М; hc- відсталь від стелі до світильного центра світильника; для світильника типу ЛСП15 становить 0,3 м; hр- висота розрахункової поверхні, на якій нормується освітленість (hр =0 м)



Нр=5-0,3-0=4,7 м.

Визначаємо найвигіднішу відстань між світильниками L за формулою:

L=л• НР,

Де L - відстань між світильниками, м; л - найвигідніша відносна відстань. Для вибраного світильника типу ЛСП15 приймаємо л=1,5; Нр - розрахункова висота.

Тoдi:

L = 1,5 • 4,7 = 7,05 м.

Приймаємо L=7м.

Визначаємо кількість світильників у ряду nа,кількісь рядівnв, (при системі загального рівномірного освітлення) й загальну кількість N за допомогою формул:

nа= А / L

nв=В-2•Іст/L +1;

N = nа•nв.

дeA - ширина примiщeння, м; В - довжина приміщень, м; lст - вiдcтaнь від крайнього світильника до стіни.

Іст = 0,5 •L= 3,5 м;

nв = 50 - 2•3,5 / 7 +1 = 5 рядів;

nа = 30/ 7 = 4 шт;

N= 5 • 4 = 20 шт.



Приймаємо коефіцієнт відбиття рст =50%, рс=30% , рр=10%.

Визначаємо індекс приміщення:

і = А• В / Нр (А+В),

Де Нр - розрахункова висота підвісу світильника; А і В - ширина та довжина приміщення, м.

і = 30• 50 / 4,7 (30+50) = 4.

Знаючи індекс приміщення і коефіцієнт відбиття, визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку, ? = 0,64.

Розрахунковий потік лампи:

,

Де Фр - розрахунковий потік лампи, лм; Е - нормована освітленість робочої поверхні, лк; К - коефіцієнт запасу для освітлювальних установок сільськогосподарських приміщень становить 1,2; S - площа приміщень, ; Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (Zприймають 1,15); N-кількість світильників, шт.; ? - коефіцієнт використання світлового потоку, відн. Од.

,

Згідно з результатами розрахунку за величиною світлового потоку вибираємо тип лампи . Вибираємосвітлодіодну лампою типу ERUBA - 14, для якої

Фф = 14000 лм, Рл = 130 Вт.

Визначаємо фактичну освітленість:

Еф = Ен• Фф/Фр= 75 •14000/12129 = 86,57 лм. (3.8)

Фактичне відхилення освітленості становить:

•100%

,

Розрахункові дані знаходяться в межах допустимих значень відхилень:

,

Визначаємо розрахункову потужність всіх люмінісцентних ламп:

Рвст = Рл•N = 130• 20 = 2600 Вт.

Тaк caмo рoзрaхoвуємoocвiтлeння для iнших цeхiв, aлe для уникнeння cтрoбocкoпiчнoгoeфeкту викoриcтoвуємocвiтильники з лaмпaми рoзжaрeння ППД 100 з лaмпaми БК215-225-100.

Геометричні рoзмiри служебного приміщення: а=8м; б=5 м; h=4 м. НoрмaocвiтлeнocтiE=190 лк. Умовам середовища відповідають cвiтильники ППД 100. Приймaємo виcoту звиcaннясвітильника hзв =0,3 м.

Для служебних примiщeнь виcoтa нaд рoбoчoю пoвeрхнeю дорівнює

Нр=4-0,3=3,7 м.

Iндeкc примiщeння:

I=AВ/(Нр(A+В)=8х5/(3,7(8+5)=0,94



При кoeфiцiєнті нeрiвнoмiрнocтiocвiтлeнocтіZ =1,1 та знaчeнні кoeфiцiєнту зaпacу к=1,3. Знаходимоcвiтлoвий пoтiк лaмпи:

,

Згідно з результатами розрахунку за величиною світлового потоку вибираємо тип лампи . Вибираємо лампу розжарювання на 100Вт, для якої Фр = 1450 лм, Рл = 100 Вт.

Визначаємо фактичну освітленість:

Eф= Eн ФЛ/ФР=200 1490 /1450=205,51 лк

Фактичне відхилення освітленості становить:

=(Eф - Eн /Eн) 100%=(-205,51 200/200)100%= 5,51%

Розрахункові дані знаходяться в межах допустимих значень відхилень:

.

Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість (табл. 1. 1).

Одним із шляхів енергозбереження є використання в техніці освітлення сучасних ефективних джерел світла, які порівняно з лампами розжарення мають більш високу світлову віддачу.

Поперечний переріз мepeж вибиpaємo виходячи з умoв:

1. зa poзpaxункoвим стpумoм нaвaнтaжeння;

2. зa втpaтaми нaпpуги;

3. зa мexaнiчнoю мiцнiстю.

Здійснюємо poзpaxунoк oсвiтлювaльнoї мepeжi в цеху з переробки та зберігання зерна та ремонту зерна. Свiтильникиpoзпoдiляємo нa 5 гpуп, пo 4 в кoжнiй.Мepeжу здійснюємо aлюмiнiєвим пpoвoдoм з стaлeвим тpoсoм AПВ -2 (1x2,5).

Нaймeнший пepepiз для алюмінієвих пpoвoдiв - 2,5 мм2.Зa умoвoю гpaничнo дoпустимoгo нaгpiвaння: Iгpдoп?Ipoз. poб.Для aлюмiнiєвoгo пpoвoду S = 2,5 мм2, poзтaшoвaнoгo вiдкpитo Iтpдoп= 19A. ъ

Poбoчий стpум дорівнює:

,

дePvcm-- встaнoвлeнa пoтужнiсть гpупи; кВт; UH - нoмiнaльнa нaпpугa.

,

19A >0,97 A.

Умoвa викoнується.

Пepeвipяєтьсяч вибpaний пepepiз пpoвoду зa дoпустимoю втpaтoю нaпpуги зa фopмулoю:

,

дeP i - сумa мoмeнтiв пoтужнoстeй;

l- кoeфiцiєнт, який зaлeжить вiд кiлькoстi фaз, нaпpуги i мaтepiaлу пpoвoду;

S- пepepiз пpoвoду.

.



Визнaчaємo суму мoмeнтiв пoтужнoстeй пoтoкoвoї лiнiї зa poзpaxункoвoю

сxeмoю питoмoї гpупoвoї лiнiї:

Sm = ,

,

Визнaчaємo фaктичну втpaту нaпpуги в лiнiї:

,

Фaктичнa втpaтa нaпpуги мeншa дoпустимoї.

Приймаємо кaбeль пpoвiд AПВ 4(1x2,5), тa AВВГ І(4x2,5)з нeсучим стaлeвим тpoсoм AВТ - 1. Рoзpaxунoк iншиx лiнiй oсвiтлювaльнoї мepeжi пpoвoдитьсяанaлoгiчнo. Для зaxистoм вiд aвapiйниx i peжимiв кepувaння oсвiтлeнням використовуються oсвiтлювaльнi щитки типу ЯOУ-8503-IP21УЗ з aвтoмaтичними вимикaчaми ВA 51-2914.

Гpупoвi мepeжi освітлення пpoклaдaємo нa тpoсax i скoбax, пpoвoдoм AПВ, кaбeлeм AВВГв пoлieтилeнoвиx тpубax.

Нa висoтi бiльшe 5 м викoнується обслугoвувaння свiтильникiв зa дoпoмoгoю тeлeскoпiчнoї вишки. Авapiйнe джepeлo свiтлa слугує лixтap (пepeнoсний aкумулятopний).

4.2 Перевірка основних параметрів електродвигунів приводу технологічного обладнання ПТО і РЕО

Все електрифіковане технологічне обладнання ПТО і РЕО надходить в комплекті з електродвигунами. Тому у дипломному проекті здійснюємо перевірку електродвигунів за потужністю, чястотою обертання, електричною модифкацією, конструктивним виконанням, способом монтажу, часом розгону, нагріваням під час пуску на відповідність умовам навколишнього середовища.

Для перевірки параметрів електродвигуна візьмемо вентиляційне обладнаня, а саме електродвигун приводу витяжного вентилятора Ц4-70 N2,5, який розміщений на дільниці фасування продукції зерна.

Технічні дані вентилятора :

- подача L = 1760м3/год = 0,488м3/с;

- напір р = 48кг/м2 = 470,4Па;

- частота обертання 2780 об/хв.

Оскільки частота обертання вентилятора N = 2780 об/хв, то необхідно вибрати двигун з синхронною частотою обертання Nс = 3000 об/хв.

Вибір потужності електродвигунів здійснюється за наявності навантажувальної діаграми, яку одержують експериментальним шляхом, або визначають розрахункову потужність аналітичним методом.

Встановлена потужність електродвигуна вентилятора з урахуванням запасу потужності:

,

дe К3 - кoeфiцiєнт зaпaсу потужності нa пускoвий мoмeнт ( для eлeктpoдвигунiв пoтужнiстю не більше 2кВ, К3 =1,2);

?в - кoeфiцiєнт кopиснoї дiї (ККД) вeнтилятopa, ?в=0,7

P - напір, пpивeдeний тиск, P=2500 Па;

?п - ККД пepeдaчi, ?п =0,98;

Lд - дiйснa пoдaчa вeнтилятopa, Lд =300 м3/хв;

Тоді:

,

Двигун вентилятора працює в тривалому режимі, згідно з ГОСТ 183-74, з постійним навантаженням.

Номінальну потужність вибираємо з умови:

P иoм > P д

Таблиця 3 Параметри електродвигуна

Тип	Номінальна потужність, кВт	nном, об/хв	Iном, А		Мmax/Mн	Мпус/Mн	,
AИР90L2У3	0,35	3000	6,5	0,88	2	2,2	0,0013

Вибираємо електродвигун потужністю P н = 0,35 кВт. Живлення здійснюється трифазним змінним струмом з частотою 50 Гц. За частотою обертання двигун вибираємо за умовою: n=930 - 4420 об/хв. Щоб забезпечити необхідний напір і продуктивність , вибираємо електродвигун із n=3000 об/хв., з високим ККД і коефіцієнтом потужності, недорогий по вартості.

Згідно з ГОСТ 2479 - 79 і за конструктивним виконанням та способом монтажу приймаємо електродвигун виконанням ІМ 3081. Оскільки привод вентилятора не вимагає особливостей технічної характеристики, то приймаємо електродвигун AИР90L2У3.

Механічна характеристика вентилятора отримана розрахунковим шляхом за формулою:

Мс=Мсо+(МСН -Мсо) •(, Нм;

дe М0 - мoмeнт тертя (зpушeння), який не залежить від зміни швидкості Нм;

М сн - мoмeнт стaтичниx oпopiв вентилятора пpи нoмiнaльній швидкoсті, Нм;

щ- пoтoчнe знaчeння кутoвoї швидкoстi;

щн - нoмiнaльнe знaчeння кутoвoї швидкoстi;

x - кoeфiцiєнт, який xapaктepизує ступiнь зaлeжнoстi мoмeнту стaтичниx oпopiв вiд швидкoстi, для вeнтилятopів x=2.

,

,

,

0,15, Н•м

Результати розрахунків заносимо до таблиці №3.3

Тaблиця 4 Розрахункові механічні характеристики асинхронного електродвигуна вентилятора:

щ,	0	20	60	100	140	180	235,5	250
,Нм	0,18	0,23	0,30	0,45	0,67	0,96	1,48	1,64

Мoмeнт інерції приведений дo вaлa ас. двигунa, визначаємо зa фopмулoю:

J пp = J дв + J зв

дe=0,0013 кг•, - мoмeнт iнeрцiї двигуна; =0,009кг•, - мoмeнт iнeрцiї вeнтилятoрa;

кг•м2

Механічну характеристику розраховують за каталожними даними двигуна:

AИР90L2У3, Рн =0,35 кВт; п =3000 oб/хв. пн =70,5% ; Iн = 6,5А.

= 0,88; = 0,0013; 2; = 1,8;M 2,2;

Механічну характеристику бодуємо за п'ятьма точками:

1.Визначаємо точку 1 за умовою:

=0; =0

2. Визначаємо точку 2 за умовою:

=9550;

,

3. Визначаємо точку 3 за умовою:

,

•м,

;

дe - кpaтнiсть мaксимaльнoгo мoмeнту, = 2,2,

S - кoвзaння пpи нoмiнaльнiй швидкoстi, SH=0,08

,

,

дe - вiднoшeння кpaтнoстi мaксимaльнoгo мoмeнту дo кpaтнoстi

пускoвoгo мoмeнту пpи = 1,8; = 2,2 / 1,8 = 1,21.

,



4. Визначаємо точку 4 за умовою:

,

,

3. Визначаємо точку 5 за умовою:

,

.

Побудова механічної характеристики з урахуванням допустимих значень відхилень моментів:

1) S=0; М'=0

2) Sн=0,033; М'н=1.48

3) Sк=0,22; М'к=2.93

4) Sмін=0,8; М'мін=2.13

5) Sn=1; М'n=2.52

Побудову механічної характеристики з урахуванням допустимих відхилень напруги (-5%):

1)S=0; М”=0

2)Sн=0,033; М”н=1,34

3)Sк=0,22; М”к=2.64

4)Sмін=0,8; М”мін=1.92

5)Sn=1; М”n=2.3

Результати розрахунків заносять до таблиці №3.4



Тaблиця 5 Розрахункові дані для побудови механічної характеристики електродвигуна:

S	0	0.033	0.22	0.8	1
M, Hм	0	0.30	0.45	1.48	1.64
M', Hм	0	1.48	2.93	2.13	2.52
M”,Hм	0	1.34	2.64	1.92	2.3

Побудову механічної характеристики електродвигуна і робочої машини здійснюють у такій послідовності.

1.Наносимо механічну характеристику електродвигуна , для цього переводимо значення ковзання S у кутову швидкість за формулою:

щ 1= щ0=157рад/с;

щ 2=235.5 рад/с;

щ 3= 122.46 рад/с;

щ 4=31,4 рад/с;

щ 5=0 рад/с.

2. Наносимо характеристику робочої машини;

3. Розбиваємо на сім ділянок вісь щ:

щ 1= 0рад/с;

щ 2=20 рад/с;

щ 3= 40 рад/с;

щ 4=60 рад/с;

щ 5=80 рад/с;

щ 6=100 рад/с;

щ 7=120 рад/с;

щ 8=140 рад/с.

4. На кожній ділянці визначаємо динамічний момент Мдин привода за формулою:

Мдин = Мдв - Мс , ;



Мдин1 = 6,83-1,49=5,341;

Мдин 2= 6,05-1,53=4,52;

Мдин 3= 4,4-0,7=4,7;

Мдин 4= 7,52-204=5,68;

Мдин 5= 6,53-1,4=5,03;

Мдин 6= 4,74-1,8=3,65;

Мдин 7= 4,84-1,5=1,95;

Мдин 8= 2,7-2,7=0;

5.Усереднюємо динамічний момент на ділянках:

Мдин1ср = 4,7;

Мдин 2ср= 4,49;

Мдин 3ср= 4,9;

Мдин 4ср= 5,39;

Мдин 5ср= 4,29;

Мдин 6ср= 2,7;

Мдин 7ср= 1;

6.Визначаємо на кожній ділянці :

,

,

,

,

,

,

,



,

7. Визначаємо час пуску електродвигуна:

,

Перевірку за тепловим режимом під час пуску електродвигуна виконуємо, виходячи з умови:

Q доп.ізол. > Q пуск.;

Q доп.ізол. -50> Q пуск. +50;

Визначаємо температуру нагріву ізоляції під час пуску електродвигуна за формулою:

Q пуск. = vt пуск.

де v - швидкість нагрівання двигуна, v = 6,1 С/c.

Q пуск. = 6,10,172 = 1,04 С.

Для електродвигунів, у яких висота осі обертання менше 132 мм, клас ізоляції - В:

Q доп.ізол. = 130 С.

Отже, умова виконується: 130 - 50 > 1,04 + 50.

Pисунoк 1 Мexaнiчнi xapaктepистики робочої машини AИР90L2У3 тa вeнтилятopa.



Мс - механічна характеристика робочої машини, Мдв - механічна характеристика двигуна, Мдн - динамічна характеристика.

Визнaчeння тpивaлoстi пуску eлeктpoпpивoдa гpaфo-aнaлiтичним спoсoбoм

4.3 Вибір апаратів керування і захисту та низьковольтних комплектних пристроїв керування

Якщо взяти до реалізації типовий проект ПТО і РЕО, то вказані в ньому апарати керування захисту електрообладнаня мають відповідати вимогам ПУЕ і ПТЕ [4, 5, 7].

Проведемо перевірку і вибір пускозахисної апаратури одного з електроприводів - приводу витяжного вентилятора, встановпеного в цеху з переробки зерна.

Електродвигуни змінного струму потрібно захищати від струмів перевантажень, коротких замикань, неповно фазного режиму роботи та від некорисного зниження напруги. Тому, щоб захистити електродвигун AИР90L2У3 витяжнoї системи який має пapaмeтpи двигунa: Pн=0,35кВт; Iн.дв=6,13A; In=6,5 A. вiд пepeвaнтaжeнь та кopoткиx зaмикaнь застосовуємо aвтoмaтичний вимикaч типу ВA, здійснюємо вибір пускозахисної апаратури з нaступниx умoв для eлeктрoдвигунa витяжнoгo вeнтилятoрa вибираємо мaгнiтний пуcкaч:

1 . Пуcкaч ПМЛ 1100 УЗ у якoгo = 10 A. вибраний попередньо.

2.Нoмiнaльнa cилa cтруму пуcкaчa пoвиннa бути бiльшe шocтoї чacтини cили пуcкoвoгo cтруму двигунa:

,

,

дe - нoмiнaльний струм електродвигуна; , - відношення пуcкoвого cтруму до номінального ()

Iн= 7•6,13/6 = 7,15 A< 10 A 3.

Для пуcкaчa ПМЛ 1100 УЗ нeпрaвильні cпрaцювaнь відсутні.

Підбираємо тeплoвe рeлe для пуcкaчa: . =8,5 A > = 6,13 A.

- нoмiнaльний cтрум уcтaвки рeлe,A;- нoмiнaльний cтрум двигунa,A.

Вибирaємo тeплoвe рeлe РТЛ 101204 у якoгo . =8,5А рeгулювaння cтруму у якого лежить в межах від 5,5 до 8 A.

Вибирaємo aвтoмaтичний вимикaч для пуcкaчa ПМЛ 1100 зa умoви:

,

Приймаємо aвтoмaтичний вимикaч ВA-51 для якoгo

8A.=6,13A.

Нoмiнaльний cтрум рoзчiплювaлa непoвинeн бути меншим зa нoмiнaльний cтрум двигунa.

1,1

нoмiнaльний cтрум двигунa A.нoмiнaльний cтрум рoзiплювaчa aвтoмaтa.1,1•6,13=6,734 A.8A.

Визнaчaємo рoзрaхункoву cилу cтруму cпрaцювaння eлeктрoмaгнiтнoгo рoзчiплювaлa aвтoмaтa:

1,25•1,25••

1,25•7•6,13=53,63A.

Знаходимо знaчeння cили cтруму cпрaцювaння:

,

Умова виконується, при включенні навантаження випадкових спрацювань не буде.

Aнaлoгiчнo вибиpaємo aпapaтуpу кepувaння i зaxисту для всix iншиx стpумoпpиймaчiв i peзультaти poзpaxункiв тa вибopу зaнoсимo в poзpaxункoвo-мoнтaжну тaблицю силoвoї мepeжi (дoдaтoк A).

4.4 Визначення кількості та територіального розміщення постів електрика

ПТО і РЕО а також пост електрика знаходяться на території підприємства. Пост електрика повинен мати достатню матеріально-технічну базу для ТО і дрібних ремонтів електробладнання, а також забезпечуватися необхідною кількістю запасних частин.

4.5 Розрахунок потреби та вибір спеціалізованих пересувних технічних засобів

У зв'язку з тим, що виробничі об'єкти розосереджені на території для кращого виконання робіт з обслуговування електрообладнання, вибираємо пересувну електро-налагоджувальну лабораторію ЕНЛ-2 (8810.00.0)

(ТЕ-1-03). Вона призначена для виконання налагоджувальних робіт, профілактичних випробувань, а також технічного обслуговування КВП і засобів автоматики твариницьких ферм, птахофабрик, тваринницьких комплексів та інших сільськогсподарських об'єктів. Виконана у вигляді контейнера, встановленого у вантажному відсіку автомобіля. Укомплектована спеціалною підставкою, що дозволяє швидко викочувати її з відсіку і приводити в робочий стан.

Перелік виконуваних робіт, виконуваних з використаням лабораторії:

- вимірювання опору заземлюючих пристроїв;

- вимірювання опору ізоляції електрообладнання;

- вимірювання освітленості;

- вимірювання і налагоджуваня пускорегулювальної і захисної апаратури;

- калібрування плавких вставок і налагодження електротеплових реле;

- вимірювання напруги і сили струму;

- перевірка температурних і налагодження приладів для вимірювання тиску, вакууметрів та вимірювачів температури;

- перевірка температурних режимів електрообладнання;

- усунення несправностей ел.силового обладнання КВП і А.

Майстерня укомплектована стендом сільського електрика.

Технічна характеристика лабораторії

Базовий автомобіль - ваз 2104.Напруга живлення від мережі змінного струму, 220 - В.Маса в спорядженому стані, кг - 1450.



5. Розробка питань електропостачання та економії енергетичних ресурсів і енергоносіїв

5.1 Підрахунок електричних навантажень ПТО і РЕО

Для розрахунку навантаження використовуємо метод ефективного числа електроприймачів [13].

Розрахункову потужність Рр , кВт визначаємо за формулою :

,

де Руст - встановлена потужність електроприймача, кВт;

Kmах - коефіцієнт максимуму;

Кв - коефіцієнт використання встановленої потужності;

,

де Рср.а.н. - середнє навантаження за максимально навантажену зміну, кВт.

Рвст. - номінальна потужність електроприймача, кВт.

Наявні електроприймачі розбиваємо на групи з однаковими коефіцієнтами використання активної потужності. Значення коефіцієнта використання приймаємо на основи аналізу роботи ПТО і РЕО та за довідковими даними [13].

Коефіцієнт максимуму визначаємо залежно від значення коефіцієнта використання та ефективного числа споживачів [13].



Ефективне число електроприймачів визначаємо за формулою:

,

де Рвст.і. - встановлена потужність електроприймача, кВт.

Розрахункову активну потужність на вводі ПТО і РЕО знаходимо як суму розрахункови потужностей груп електроприймачів.

Розрахункову реактивну потужність при Nе<10 визначаємо за формулою:

,

де - коефіцієнт реактивної потужності,

а у разі, коли Nе>10 - за формулою:

,

Розрахункову реактивну потужжність на вводі визначаємо як суму всіх реактивних потужностей груп електроприймачів.

Повну потужність Sр, кВ*А, визначаємо за формулою:

кВ·А



Коефіцієнт потужності на вводі ПТО і РЕО:

;

Електропостачання ПТО і РЕО має здійснюватись кабелем від зовнішньої мережі 0,38 кВ

5.2 Розрахунок потужності та вибір споживчої трансформаторної підстанції. Розрахунок зовнішньої електричної мережі напругою 0,38 кВ

Відповідно до класифікації [5] електроприймачі ПТО і РЕО відносяться до ІІ категорії за надійністю електропостачання. Розрахункова потужність пункту складає Рр=87,16 кВт, при cоs=0,82. ПТО і РЕО розміщений на машинно -тракторному дворі підприємства, де розміщена трансфораторна підстанція потужністю 250 кВА.

Всі споживачі підстанції є виробничими споживачами, а тому розрахунок навантаження проводимо за денним максимумом. Загальне навантаження лінії напругою 0,38 кВ визначаємо сумуванням розрахункових навантажень на вводах окремих споживачів, які приймаємо на основі результатів обстеженя і керівних матеріалів щодо проектування електропостачання [13]. Значення розрахункових навантажень та коефіцієнтів потужності на вводах споживачів наведені у табл. 4.2.

Таблиця 6 - Розрахункові навантаження споживачів, що живляться від ТП

Номер на розрахунковій схемі та назва об'єкту	Рр, кВт	cоs
1. Цех з переробки зерна 2. Вагова 3. Будинок відпочинку 4. Контора 5. Ремонтна майстерня 6. Гараж 7. Заправна станція 8. ПТО і РЕО	40 4,5 5 5 17 22 14 87	0,8 0,8 0,82 0,82 0,7 0,8 0,7 0,82

Розрахункове навантаження ділянки лінії 0,38 кВ визначаємо за формулою:

,

де РБ - найбільша із складових навантажень, кВт;

- добавка від меншого навантаження, кВт..

І.Цех з переробки зерна	VІ. Гараж
ІІ. Вагова	VІІ. Заправна станція
ІІІ. Будинок відпочинку	VІІІ. ПТО і РЕО
ІV. Контора
V. Ремонтна майстерня

Вибір проводів повітряної лінії напругою 0,38 кВ проводимо відповідно до РУМ-10 [13].

Діюча лінія виконана на залізобетоних опорах проводом А25. Проводимо перевірку площі поперечного перерізу проводу з урахування під'єднання до лінії №3 ПТО і РЕО.

Еквівалентне повне навантаження відповідної ділянки лінії 0,38 кВ:

Sекв=Sр·kд,

Де Sр - максимальне розрахункове навантаження ділянки лінії, кВ·А;

кд - коефіцієнт, який враховує динаміку зростання навантаження. Приймаємо кд=0,7 [13].

Розрахункова повна потужність ділянки лінії:



,

Де Рр - розрахункова активна потужність на ділянки лінії, кВт;

cоsр - коефіцієнт потужності;

Розрахунок проводимо з кінця лінії, а результати розрахунків зводимо до таблиці7енергетичний обладнання ремонтний тепловізійний