Перший розділ присвячено опису експериментальних установок і методик на циклотронах У-240 ІЯД НАН України та У-150 Російського дослідницького центру “Інститут Курчатова”, на яких проводились експерименти. Вимірювання диференціальних перерізів розсіяння та реакцій 6Li(d,Х) і 7Li(14N,Х) при енергіях Еd = 50 МеВ і Елаб.(14N) = 110 МеВ (У-240) виконувались за допомогою Е-Е-спектрометрів з кремнієвими детекторами, а перерізи реакції 14С(6Li,6He)14N при енергії Елаб.(6Li) = 93 МеВ (У-150) вимірювались кремнієвими Е1-Е2-Е-спектрометрами. Наведено схеми реакційних камер, геометрії експериментів та блок-схеми електронних систем вимірювань, а також зразки типових Е Е-, Е AZ2- і Е-спектрів продуктів реакцій.

Методики забезпечували надійну ідентифікацію продуктів реакцій за їх зарядом, про що свідчать двовимірні спектри, та за кінетичною енергією продуктів реакцій для окремих станів ядер, вказаних на рисунках Е-спектрів. Методики уможливили вимірювання диференціальних перерізів ядерних процесів з кутовою роздільною здатністю лаб. < 0,5o. Мінімальне енергетичне розділення обмежувалось розкидом енергії в пучках іонів на мішені, який не перевищував 0,5 %.

В експериментах використовувались напилена на нікельову основу сполука LiF із 90 % збагаченням ізотопом 6Li (мішень 6Li), самопідтримна плівка природнього літію (мішень 7Li із 92,5 % вмістом 7Li), а також самопідтримна мішень 14С із 85 % збагаченням ізотопом 14С.

Описано алгоритми комплексу розроблених автором програм для первинної обробки спектрометричної інформації, аналізу енергетичних спектрів та обчислення диференціальних перерізів ядерних процесів.

У другому розділі подано відомості про експериментальні умови вимірювання диференціальних перерізів ядерних процесів, наведено експериментальні дані та їх похибки. Представлено зразки типових одномірних Е-спектрів продуктів реакцій.

У графічному вигляді наведено нові експериментальні дані диференціальних перерізів:

пружного розсіяння 6Li(d, d)6Li та реакцій 6Li(d, 7Li)p і 6Li(d, 7Be)n при енергії Еd = 50 МеВ для переходів в основні стани ядер 6Li, 7Li і 7Be та на рівні 0,478 МеВ (1/2-) ядра 7Li і 0,429 МеВ (1/2-) ядра 7Be (нерозділені в експерименті з основними станами цих ядер) (3 кутові розподіли);

пружного і непружного розсіяння ядер 14N + 7Li при енергії Елаб.(14N) = 110 МеВ для переходів в основні стани ядер 14N і 7Li та на рівні 3,95 МеВ (1+); 4,92 МеВ (0-) + 5,11 МеВ (2-); 6,204 МеВ (1+) + 6,444 МеВ (3+) і 7,967 МеВ (2-) ядра 14N та на рівні 0,478 МеВ (1/2-); 4,63 МеВ (7/2-); 6,68 МеВ (5/2-) (нерозділені з відповідними станами ядра 14N) і 7,467 МеВ (5/2-) ядра 7Li (5 кутових розподілів);

реакції 7Li(14N, 15N)6Li при енергії Елаб.(14N) = 110 МеВ для переходів в основні стани ядер 15N і 6Li (1 кутовий розподіл);

реакції перезарядки 14C(6Li, 6Нe)14N при енергії Eлаб.(6Li) = 93 МеВ для переходів в основні стани ядер 6Нe і 14N та на рівні 2,31 МеВ (0+, T = 1); 3,95 МеВ (1+); 4,92 МеВ (0-) + 5,11 МеВ (2-); 5,69 МеВ (1-) + 5,83 МеВ (3-); 7,03 МеВ (2+) та 8,49 МеВ (4-) ядра 14N (7 кутових розподілів).

Експериментальні диференціальні перерізи разом з відповідними теоретичними перерізами показано на рис. 1 - 11.

У третьому розділі подано результати аналізу експериментальних даних за оптичною моделлю (ОМ) та методом зв'язаних каналів реакцій (МЗКР). В теоретичних розрахунках для вхідних і вихідних каналів реакцій та розсіяння використовувались оптичні потенціали Вудса-Саксона і кулонівські потенціали рівномірно зарядженої кулі. Спектроскопічні амплітуди нуклонів і кластерів було обчислено в рамках трансляційно-інваріантної моделі оболонок (ТІМО).

Диференціальні перерізи пружного розсіяння дейтронів ядрами 6Li при енергії Ed = 50 МеВ [1] показано на рис. 1. Видно, що потенціальне розсіяння (крива <el>) не описує дані на великих кутах. Задовільний опис експериментальних даних досягається МЗКР-перерізами (крива ) із врахуванням передачі -кластера (крива <>) та двоступінчастих передач d + d, t + p, p + t та n + 3He (крива ts - когерентна сума цих передач), які відіграють важливу роль лише на великих кутах.

З аналізу даних пружного розсіяння ядер 6Li + d отримано набір параметрів оптичного потенціалу взаємодії цих ядер: V = 81,1 МеВ, rv = 0,672 фм, av = 0,622 фм, WD = 10,8 МеВ (поверхневе поглинання), rw = 0,666 фм, aw = 0,738 фм, rc = 0,768 фм.

Рис. 1. Диференціальні перерізи пружного розсіяння дейтронів ядрами 6Li при енергії Еd = 50 МеВ. Криві - МЗКР-перерізи передачі -кластера (крива <>) та потенціального розсіяння (крива <el>). Крива ts - когерентна сума перерізів дво-ступінчастих передач, крива - когерентна сума перерізів всіх процесів

Диференціальні перерізи реакції 6Li(d, 7Li)p при енергії Ed = 50 МеВ для переходу в основний та перший збуджений стан 0,478 МеВ (1/2-) ядра 7Li (нерозділені в експерименті) [1] показано на рис. 2. Криві _ МЗКР-перерізи передач нейтрона та кластерів 5Не, d + t, t + d, + n для основного стану ядра 7Li (крива gs - когерентна сума перерізів цих процесів) та збудженого 0,478 МеВ (1/2-) стану ядра 7Li (крива *). В МЗКР-розрахунках для вхідного каналу реакції 6Li(d, 7Li)p використовувався оптичний потенціал з набором параметрів, отриманим при аналізі пружного розсіяння дейтронів ядрами 6Li, а для вихідного каналу оптичний потенціал розсіяння протонів ядрами 7Li було взято з літератури.

Видно, що некогерентна сума МЗКР-перерізів для основного та першого збудженого станів ядра 7Li задовільно описує експериментальні дані.

Рис. 2. Диференціальні перерізи реакції 6Li(d, 7Li)p при енергії Еd = 50 МеВ для переходів в основний (3/2-) + 0,478 МеВ (1/2-) збуджений стани ядра 7Li. Криві gs та * - когерентні суми МЗКР-перерізів одно- і двоступінчастих передач для переходів в основний та збуджений стани ядра 7Li відповідно, - некогерентна сума перерізів цих переходів

Диференціальні перерізи реакції 6Li(d, 7Ве)n при енергії Ed = 50 МеВ для переходу в основний та перший збуджений стан 0,429 МеВ (1/2-) ядра 7Be (нерозділені в експерименті) [1] показано на рис. 3.

Криві _ МЗКР-перерізи передач протона та кластерів 5Li, d+3Не, 3Не+d, +р для основного стану ядра 7Ве (крива gs - когерентна сума перерізів цих процесів) та збудженого 0,429 МеВ (1/2-) стану ядра 7Ве (крива *). В МЗКР-розрахунках для вхідного каналу реакції 6Li(d, 7Ве)n використовувався оптичний потенціал з набором параметрів, отриманим при аналізі пружного розсіяння дейтронів ядрами 6Li, а для вихідного каналу реакції 6Li(d, 7Ве)n було використано оптичний потенціал розсіяння 7Li + р, як і для реакції 6Li(d, 7Li)p.

Рис. 3. Диференціальні перерізи реакції 6Li(d, 7Ве)n при енергії Еd = 50 МеВ для переходів в основний (3/2-) + 0,429 МеВ (1/2-) збуджений стани ядра 7Ве. Криві gs та * - когерентні суми МЗКР-перерізів одно- і двоступінчастих процесів для переходів в основний та збуджений стани ядра 7Ве відповідно, - некогерентна сума перерізів цих переходів.

Видно, що некогерентна сума МЗКР-перерізів для основного та першого збудженого станів ядра 7Ве задовільно описує експериментальні дані. Реакції 6Li(d, 7Li)p і 6Li(d, 7Ве)n зарядосиметричні. В даному випадку згідно із положенням про зарядову симетрію ядерної взаємодії при рівності кулонівської взаємодії та кінетичних енергій у вихідних каналах диференціальні перерізи цих реакцій повинні бути однаковими, тобто асиметрія

, (1)

диференціальних перерізів і цих реакцій має бути незначною. Цю асиметрію для експериментальних даних (точки) та МЗКР-перерізів (крива) показано на рис. 4. Оскільки в МЗКР-розрахунках точно враховано кулонівську взаємодію та кінетичні енергії продуктів реакцій, то при справедливості положення про зарядову симетрію асиметрія А() МЗКР-перерізів повинна задовільно описати асиметрію експериментальних даних, що і спостерігається на рис. 4. Тобто в даних реакціях не спостерігається порушення положення про зарядову симетрію в зарядосиметричних реакціях.

Рис. 4. Асиметріядиференціальних перерізів реакцій 6Li(d, 7Li)p та 6Li(d, 7Be)n при енергії Еd = 50 МеВ. Крива - асиметрія МЗКР-перерізів цих реакцій

Диференціальні перерізи пружного розсіяння іонів 14N ядрами 7Li при енергії Eлаб.(14N) = 110 МеВ [3] показано на рис. 5 в абсолютних одиницях та у відношенні до резерфордівського розсіяння. Видно значний ріст перерізів на великих кутах (аномальне розсіяння на великі кути - АРВК), який був предметом ретельного дослідження в даній роботі. Оптична модель неспроможна описати експериментальні дані на великих кутах (крива <OM>).

Для опису АРВК в МЗКР-розрахунках досліджувались вклади в експериментальні дані одно- і двоступінчастих передач кластерів 7Ве, 3Не + , t + 4Li, p + 6Li, n + 6Be, d + 5Li, n n (послідовний обмін нейтронами), р р тощо. Серед них найбільші перерізи мають послідовні обміни нейтронами (крива <nn> на рис. 5) та протонами (крива <рр>). Проте МЗКР-перерізи цих процесів також незначні.

Рис. 5. Диференціальні перерізи пружного розсіяння ядер 7Li + 14N при енергії Eлаб.(14N) = = 110 МеВ [3]. Криві - перерізи ОМ (крива <OM>) та МЗКР для обмінів нейтронами (крива <nn>) і протонами (крива <pp>), процесів реорієнтації ядер 7Li (крива <7Li-reor>) і 14N (крива <14N-reor>). Суцільні криві - когерентні суми потен-ціального розсіяння та процесу реорієнтації ядра 7Li. Крива <0.48> _ МЗКР-перерізи для переходу на рівень 0,478 МеВ ядра 7Li

Для опису АРВК, крім реакцій передач, було досліджено вклади процесів реорієнтації ядер 7Li (крива <7Li-reor> на рис. 5) та 14N (крива <14N-reor>), квадрупольні деформації 2 яких було визначено з МЗКР-аналізу непружного розсіяння ядер 7Li + 14N (2 = 1,2 фм для 7Li і 2 = 0,1 фм для 14N). Видно, АРВК пружного розсіянння ядер 7Li + 14N обумовлено процесом реорієнтації ядра 7Li (крива <7Li-reor>). Когерентна сума цього процесу та потенціального розсіяння (суцільні криві) задовільно описує експериментальні дані в усьому кутовому діапазоні.

З комплексного аналізу експериментальних даних пружного розсіяння ядер 7Li + 14N при енергії Eлаб.(14N) = 110 МеВ (Ес.ц.м. = 36,67 МеВ) [3] та літературних даних цього розсіяння при Ес.ц.м = 24 МеВ, а також пружного розсіяння ядер 6Li + 14N при енергіях Ес.ц.м = 5,85 і 22,4 МеВ отримано набори параметрів оптичних потенціалів взаємодії ядер 6,7Li + 14N, які представлено на рис. 6 (точки).

Для опису енергетичної залежності цих параметрів використано функції Хі(Е, П) = {V0, WS, WCRC, aV, aW, rV, rW} з набором параметрів П = {Хіmin, Хіmax, EXi, EXi}:

(2)

де E=Eс.ц.м.,

(3)

(4)

(5)

Підгонкою набору параметрів П функцій Хі(Е) отримано один із варіантів енергетичної залежності параметрів оптичного потенціалу взаємодії ядер 6,7Li + 14N (криві на рис. 6), який може служити основою для подальших досліджень цієї залежності.

Рис. 6. Енергетична залежність параметрів оптичного потенціалу взаємодії ядер 6,7Li + 14N. Криві - функції Хі(Е, П) з оптимальним набором параметрів П = {Хіmin, Хіmax, EXi, EXi}

На рис. 7 показано диференціальні перерізи непружного розсіяння ядер 7Li + 14N при енергії Eлаб.(14N) = 110 МеВ для переходів на рівень 3,95 МеВ (1+) ядра 14N (верхня панель) та на нерозділені в експерименті рівні 4,92 МеВ (0-) + 5,11 МеВ (2-) (14N) + 4,63 МеВ (7/2-) (7Li) ядер 14N і 7Li [3].

Для опису експериментальних даних за МЗКР використано ротаційні переходи

, (6)

де _ мультипольність переходу , _ параметр деформації ядра, U(r) - оптичний потенціал.

При оптимально підібраних значеннях параметрів деформації ядер 7Li (2 = 1,2 фм) та 14N (1 = 0,4 фм, 2 = 0,1 фм, 3 = 1,0 фм,) досягнуто задовільного опису експериментальних даних МЗКР-перерізами, показаними на рис. 7 суцільними кривими.

Як і для пружного розсіяння ядер 7Li + 14N, вклади реакцій передач в експериментальні дані каналів непружного розсіяння незначні (крива <nn>). Про важливість зв'язку каналів свідчить значна відмінність перерізів одноканального наближення (крива <off-CC)>) від МЗКР-перерізів (суцільна крива на верхній панелі рис. 7).

Рис. 7. Диференціальні перерізи непружного розсіяння ядер 7Li + 14N при енергії Елаб.(14N) = 110 МеВ для переходів на рівень 3,95 МеВ (1+) ядра 14N (верхня панель) та на рівні 4,92 МеВ (0-) + 5,11 МеВ (2-) + 4,63 МеВ (7/2-) ядер 14N і 7Li. Криві - МЗКР-перерізи обміну нейтронами (крива <nn>) та ротаційних переходів. Крива <off-CC)> _ перерізи одно-канального наближення

На рис. 8 показано диференціальні перерізи непружного розсіяння ядер 7Li + 14N при енергії Eлаб.(14N) = 110 МеВ для переходів на рівні 6,20 МеВ (1+) + 6,44 МеВ (3+) (14N) + 6,68 МеВ (5/2-) (7Li) ядер 7Li і 14N (верхня панель) та на рівень 7,47 МеВ (5/2-) ядра 7Li (крива <7.47>) і рівень 7,97 МеВ (2-) ядра 14N (крива <7.97>) (нижня панель) [3]. Криві зображають МЗКР-перерізи для ротаційних переходів (6) при вищенаведених значеннях параметрів деформації ядер 7Li і 14N. Видно, що МЗКР-перерізи задовільно описують експериментальні дані.

Таким чином, в результаті дослідження пружного і непружного розсіяння ядер 7Li та 14N отримано нові експериментальні дані при енергії Eлаб.(14N) = 110 МеВ, набори параметрів оптичних потенціалів при різних енергіях, параметри деформації цих ядер та відомості про механізм аномального розсіяння на великі кути (процес реорієнтації ядра 7Li) і незначні вклади реакцій передач в експериментальні дані. Останнє свідчить, що кластерні властивості ядра слабо проявляються у взаємодії ядер 7Li + 14N.

Рис. 8. Диференціальні перерізи непружного розсіяння ядер 7Li + 14N при Eлаб.(14N) = 110 МеВ для переходів на рівні 6,20 МеВ (1+) + 6,44 МеВ (3+) + + 6,68 МеВ (5/2-) ядер 14N і 7Li (верхня панель) та на рівні 7,98 МеВ (2-) ядра 14N і 7,47 МеВ (5/2-) ядра 7Li (нижня панель). Криві - МЗКР-перерізи ротаційних переходів

Диференціальні перерізи реакції 7Li(14N, 15N)6Li при Елаб.(14N) = 110 МеВ [3] представлено на рис. 9.

В рамках МЗКР досліджено вклади в експериментальні дані передач нейтрона (крива <n>), 8Ве-кластера (крива <8Be>) та послідовних передач кластерів та нуклонів: + (крива <>), p d (крива <pd>) та d p (крива <dp>). Видно, що в даній реакції домінує передача нейтрона, що уможливило отримання параметрів оптичного потенціалу взаємодії ядер 15N + 6Li шляхом варіації параметрів оптичного потенціалу вихідного каналу в МЗКР-розрахунках.

Рис. 9. Диференціальні перерізи реакції 7Li(14N, 15N)6Li при енергії Елаб.(14N) = 110 МеВ [3]. Криві - МЗКР-перерізи передач нейтрона (крива <n>), 8Be-кластера (крива <8Be>), та послідовних передач кластерів (крива <>), p d (крива <pd>) і d p (крива <dp>)

З метою встановлення кластерних властивостей ядер 6Li і 6Нe, подібності та відмінності їх структури в даній роботі досліджувалась реакція перезарядки 14C(6Li, 6Нe)14N.

Диференціальні перерізи реакції 14C(6Li, 6Нe)14N при енергії Елаб.(6Li) = 93 МеВ для переходів в основні стани ядер 6Нe і 14N та на рівні 2,31 МеВ (0+, T = 1); 3,95 МеВ (1+); 4,92 МеВ (0-) + 5,11 МеВ (2-); 5,69 МеВ (1-) + 5,83 МеВ (3-); 7,03 МеВ (2+) та 8,49 МеВ (4-) ядра 14N [2] показано на рис. 10 і 11.

Рис. 10. Диференціальні перерізи реакції 14C(6Li, 6He)14N при енергії Елаб.(6Li) = 93 МеВ для переходів в основні стани ядер 6He і 14N та на збуджені рівні ядра 14N. Криві - теоретичні перерізи прямої перезарядки ядра 6Li (крива <dir>) та МЗКР-перерізи послідовних нуклонних передач (криві <np+pn>. Суцільні криві - некогерентні суми обох процесів.

Рис. 11. Диференціальні перерізи реакції 14C(6Li, 6He)14N при енергії Елаб.(6Li) = 93 МеВ для переходів на рівні 2,313 МеВ (0+), 5,69 МеВ (1-) + 5,832 МеВ (3-) та 7,028 МеВ (2+) ядра 14N. Криві -МЗКР-перерізи послідовних передач нейтрона + протона (криві np), протона + нейтрона (криві pn) та когерентна сума цих перерізів (суцільні криві np+pn)

Прямий механізм перезарядки 6Li 6He відбувається шляхом -мезонного обміну між протонами і нейтронами. У борнівському наближенні деформованих хвиль (БНДХ) цей механізм забезпечується спін-ізоспіновими компонентами ядерної взаємодії. Тому реакції перезарядки набули широкого застосування для дослідження цих компонент ядерної взаємодії. Амплітуда (сила) цих компонент визначається шляхом нормування БНДХ-перерізів реакцій перезарядки до експериментальних даних. Достовірність такого визначення амплітуд спін-ізоспінової взаємодії залежить від вкладу прямого механізму перезарядки в експериментальні дані реакції.

Реакція перезарядки може відбуватись і непрямим механізмом - протон-нейтронним обміном. Роль цього двоступінчастого механізму в реакціях перезарядки ще недостатньо вивчена. Дана робота, в якій досліджується відносна роль прямого і непрямого механізму перезарядки, належить до одних з перших такого типу.

На рис. 10 представлені диференціальні перерізи реакції 14C(6Li, 6He)14N для переходів з можливими прямими і непрямими механізмами. Кривими <dir> показано БНДХ-перерізи прямої перезарядки. Видно, що цей механізм домінує лише на малих кутах с.ц.м. < 40o. На більших кутах значний вклад в експериментальні дані вносить непрямий механізм перезарядки. Для деяких переходів (стани 4,92 МеВ (0-), 5,11 МеВ (2-), 8,49 МеВ (4-) ядра 14N) на малих кутах цей механізм відіграє таку ж роль, як і прямий, а тому без врахування непрямого механізму перезарядки неможливо достовірно оцінити амплітуду спін-ізоспінової взаємодії.

На рис. 11 показано диференціальні перерізи реакції 14С(6Li,6He)14N* при енергії Елаб.(6Li) = 93 МеВ для переходів на рівні 2,313 МеВ (0+), 5,69 МеВ (1-) + 5,832 МеВ (3-) та 7,028 МеВ (2+) ядра 14N. Для цих переходів прямий механізм перезарядки неможливий, а тому ці диференціальні перерізи служать надійною експериментальною основою для встановлення ролі двоступінчастих нуклонних передач. З рис. 11 видно, МЗКР-перерізи задовільно описують експериментальні дані.

В підсумковому розділі подано основні результати та висновки дисертаційної роботи.

У додатку вміщено таблиці отриманих експериментальних даних для кутових розподілів реакцій.

ВИСНОВКИ

Отримано нові експериментальні дані кутових розподілів пружного розсіяння дейтронів ядрами 6Li та реакцій 6Li(d,7Li)p i 6Li(d,7Be)n при енергії Еd = 50 МеВ. В рамках методу зв'язаних каналів реакцій (МЗКР) для даних реакцій вперше досліджена відносна роль передачі важких кластерів та двоступінчастих послідовних передач легких кластерів. Встановлено, що вклади одно- і двоступінчастих передач близькі за величиною, в основному, на великих кутах. З аналізу даних за оптичною моделлю (ОМ) та МЗКР отримано набір параметрів оптичного потенціалу (ОП) для взаємодії ядер 6Li + d.

Для реакцій 6Li(d,7Li)p та 6Li(d,7Be)n досліджено зарядову симетрію. Встановлено, що спостережувану в експерименті асиметрію кутових розподілів можна пояснити кінематичними факторами без припущення про порушення зарядової симетрії в нуклон-ядерній взаємодії.

Отримано нові експериментальні дані кутових розподілів пружного і непружного розсіяння іонів 14N ядрами 7Li при енергії Елаб.(14N) = 110 МеВ для переходів в основні та збуджені стани ядер 14N і 7Li з енергіями рівнів 3,95 МеВ (1+) (14N); 4,92 МеВ (0-) + 5,11 МеВ (2-) (14N) + 4,63 МеВ (7/2-) (7Li); 6,204 МеВ (1+) + 6,444 МеВ (3+) (14N) + 6,68 МеВ (5/2-) (7Li); 6,204 МеВ (1+) + 6,444 МеВ (3+) (14N); 7,967 МеВ (2-) (14N) та 7,467 МеВ (7Li). З аналізу даних в рамках МЗКР та оптичної моделі отримано енергетично-залежні набори параметрів ОП для взаємодії ядер 7Li + 14N та параметри деформації ядер 7Li і 14N.

Використовуючи отримані в даній роботі та літературні експериментальні дані розсіяння ядер 6,7Li + 14N при енергіях Ес.ц.м. = 5,85 _ 36,67 МеВ, вперше встановлено для взаємодії цих ядер енергетичну залежність параметрів ОП Вудса-Саксона з врахуванням дисперсійного звязку між дійсною та уявною частинами ОП.

Вперше встановлено, що аномально велике пружне розсіяння іонів 14N з енергією Елаб.(14N) = 110 МеВ ядрами 7Li на великі кути обумовлене процесом реорієнтації ядра 7Li.

Отримано нові експериментальні дані кутових розподілів реакції 7Li(14N,15N)6Li при енергії Елаб.(14N) = 110 МеВ. В рамках МЗКР встановлено, що в повному кутовому діапазоні дана реакція обумовлена, в основному, передачею нейтрона. Вклади двоступінчастих процесів мізерні.

Отримано нові експериментальні дані кутових розподілів реакції перезарядки 14C(6Li,6Нe)14N при енергії Елаб.(6Li) = 93 МеВ для переходів в основні стани ядер 6Нe і 14N та у стани ядра 14N з енергіями збудження 2,31 МеВ (0+, T = 1); 3,95 МеВ (1+, T = 0); 4,92 МеВ (0-) + 5,11 МеВ (2-); 5,69 МеВ (1-) + 5,83 МеВ (3-); 7,03 МеВ (2+) та 8,49 МеВ (4-).

В рамках одноканального методу деформованих хвиль (МДХ) та МЗКР встановлено, що в реакції 14C(6Li,6Нe)14N прямий обмін між нуклонами зарядженими -мезонами домінує лише в обмеженому діапазоні малих кутів. В області кутів с.ц.м. > 30о значну роль відіграють процеси послідовних передач нуклонів. Ці процеси домінують в усьому дослідженому діапазоні кутів для переходів в стани ядра 14N з енергіями збудження 2,31 МеВ (0+, T = 1); 5,69 МеВ (1-) і 5,83 МеВ (3-) та 7,03 МеВ (2+).

Для виконання комплексу робіт з обробки та аналізу всієї сукупності спектрометричної експериментальної інформації на персональних комп'ютерах створено систему нових програм та алгоритмів, а також виконано комплекс методичних робіт для вимірювання кутових розподілів реакції перезарядки 14С(6Li,6He)14N на циклотроні У-150.

Публікації