Дослідження імовірнісних характеристик акустичних флуктуаційних сигналів

Процес розробки придатного для інженерного застосування математичного апарата аналізу законів розподілу негауссових нестаціонарних акустичних флуктуаційних сигналів. Визначення методики експериментального знаходження спектральної функції стрибків.

Рубрика Физика и энергетика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 23.11.2013
Размер файла 103,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГІДРОМЕХАНИКИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук

ДОСЛІДЖЕННЯ ІМОВІРНІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК АКУСТИЧНИХ ФЛУКТУАЦЇЙНИХ СИГНАЛІВ

Чан Хиу Дат (В'єтнам)

УДК 534.2

01.04.06 -акустика

Киев -1999

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі акустики та акустоелектроніки, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” (НТУУ “КПІ”)

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор,

ДІДКОВСЬКИЙ Віталій Семенович,

НТУУ “КПІ”, завідувач кафедри

акустики і акустоелектроніки

Офіційні опоненти: -доктор фізико-математичних наук

КАЛЮЖНИЙ Олександр Якович,

Науково-виробниче підприємство ”Дельта”

міністерства промислової політики України,

головний науковій співробітник

- доктор фізико-математичних наук,

СЕНЧЕНКОВ Ігор Костянтинович,

Інститут механіки НАН України,

головний науковій співробітник

Провідна установа: Київський університет ім. Тараса Шевченка

Захист відбудеться “30” вересня 1999 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.196.01 в Інституті гідромеханіки НАН України за адресою: 252057 Київ, вул. Желябова, 8/4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту гідромеханіки НАН України.

Авторефрат розісланий “28” серпня 1999 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Криль С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з основних задач дослідження різноманітних фізичних і технічних об'єктів акустичними методами є задача вилучення корисної інформації з акустичних сигналів, що характеризують стан цих об'єктів і мають, як правило, випадковий характер. Успішне рішення зазначеної задачі в значній мірі залежить від обраної математичної моделі акустичного сигналу, що повинна відбивати найбільш характерні сторони досліджуваного фізичного явища.

В даний час для опису різноманітних акустичних сигналів у гідроакустиці, неруйнівному контролі і діагностиці в основному застосовуються корреляційно - спектральні моделі - гармонізовані, періодично - коррельовані, стаціонарні й ін., що дозволяють ефективно вирішувати задачу виявлення й оцінки параметрів луна - сигналів в активних акустичних системах.

У останні десятиліття широке застосування знаходять пасивні акустичні методи і системи дослідження, діагностики і контролю фізичних об'єктів, що використовують корисну інформацію, яка міститься в акустичних флуктуаційних сигналах, що генеруються самими об'єктами.

До таких сигналів відносяться, зокрема, сигнали акустичної емісії, шуми кавітації, шуми, що виникають при розсіюванні на неоднорідностях середовища, віброакустичні шуми підшипників та ін.

Аналіз відомих результатів досліджень акустичних флуктуаційних сигналів, проведених Д.Міддлтоном, В.А.Акулічевим, В.І.Іл'їчевим, Ю.А.Левковсьським, В.П.Морозовим, Ю.Б.Дроботом та ін., показує, що вони мають у загальному випадку негауссовий закон розподілу, достатньо рівномірну спектральну щільність у широкому діапазоні частот і в ряді випадків нестаціонарний характер.

У зв'язку з цим представляється актуальним обгрунтування математичної моделі акустичних флуктуаційних сигналів, що відбиває їх особливості і дозволяє крім корреляційно - спектральних характеристик знаходити більш повні імовіросні характеристики досліджуваних процесів, зокрема, їхній закон розподілу.

Вимогам простоти й універсальності задовольняє математична модель лінійних випадкових процесів, прийнята в дисертації для опису акустичних флуктуаційних сигналів. Ця модель є узагальненням канонічних моделей, розроблених В.С.Пугачовим, моделі дробового шуму, уперше дослідженої В.І.Бунімовичем і С.Райсом, і моделі пуассонових імпульсних процесів, що узагальнюють модель дробового шуму і досліджені А.М.Малаховим, Л.П.Зачепицькою,В.І.Тихоновим, М.А.Мироновим, Э.Гілбертом, Х.Полаком, С.Вольфом та інш.

Лінійні випадкові процеси є основою методу стохастичних інтегральних зображень, розробленого Б.Г.Марченко. Цей метод розвиває метод формуючого фільтра (Дж.Х. Леннінг і Р.Беттін), метод породного процесу (Т.Кайлатц), метод процесу, що обновляє, (Ю.А.Розанов). Клас лінійних випадкових процесів із дискретним часом досліджувався О.Я.Хінчиним, Г.Волдом, А.М.Колмогоровим, лінійні процеси з неперервним часом вивчали Р.Луганані, Д.Томас, П.Піэрра, Б.Г.Марченко, Л.М.Щербак.

Для класу лінійних випадкових процесів отримані загальні формули для знаходження їх одновимірної та багатовимірної характеристичних функцій, розглянуті задачі лінійних і нелінійних перетворень. Фундаментальною властивістю лінійних випадкових процесів є безмежна подільність їхньої характеристичної функції, що призводить до значних проблем при дослідженні законів розподілу лінійних випадкових процесів. Суть цієї проблеми відома в математичній літературі (О.Я.Хінчин, Б.В.Гнеденко, А.М.Колмогоров, П.Леви, В.М.Золота рьов, В.В.Петров та інш.) і полягає в тому, що для безмежно подільних розподілів знаходження функції розподілу є в загальному випадку нерозв'язною задачею.

У зв'язку з цим для дослідження законів розподілу акустичних флуктуаційних сигналів представляється доцільним використовувати метод пуассонових спектрів, запропонований і досліджений О.І. Красильніковим. У основі цього методу лежить канонічне представлення характеристичної функції лінійних випадкових процесів, спектральна функція стрибків яких цілком визначає закон розподілу досліджуваних процесів і їхніх лінійних перетворень. Слід зазначити, що в даний час найбільше повно дослідена спектральна функція стрибків стаціонарних лінійних процесів, причому більшість наявних результатів мають загальний характер, що ускладнює їхнє практичне використання.

Таким чином, актуальною є задача дослідження спектральної функції стрибків нестаціонарних лінійних процесів, використання якої дозволяє аналізувати закони розподілу акустичних флуктуаційних сигналів.

Зв'язок роботи з науковими програмами НТУУ “КПІ”. Дослідження, що складають основний напрямок дисертаційної роботи, здійснювалися відповідно до наукових напрямків і планів кафедри акустики та акустоелектроніки НТУУ “КПІ”.

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є розробка придатного для інженерного застосування математичного апарата аналізу законів розподілу негауссових нестаціонарних акустичних флуктуаційних сигналів.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі задачі:

проаналізувати особливості акустичних флуктуаційних сигналів;

проаналізувати математичні моделі, застосовувані для опису акустичних флуктуаційних сигналів;

обгрунтувати математичну модель акустичних флуктуаційних сигналів;

обгрунтувати метод дослідження законів розподілу акустичних флуктуаційних сигналів;

дослідити спектральну функцію стрибків лінійних випадкових процесів;

проаналізувати закони розподілу типових моделей акустичних флуктуаційних сигналів;

розробити методику експериментального знаходження спектральної функції стрибків;

дослідити імовірнісні характеристики конкретних флуктуаційних сигналів.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

для опису акустичних флуктуаційних сигналів обгрунтована математична модель лінійних випадкових процесів, що дозволяє більш повно відбити фізичні особливості цих сигналів;

вперше в явному виді отримана формула для обчислення спектральної функції стрибків лінійних випадкових процесів із неоднорідним породним процесом, що дозволяє знаходити закони розподілу відгуків лінійної системи при впливі негауссових флуктуаційних сигналів;

вперше методом пуассонових спектрів проаналізовані закони розподілу типових моделей стаціонарних акустичних флуктуаційних сигналів;

вперше запропонована методика експериментального одержання спектральної функції стрибків акустичних флуктуаційних сигналів;

для опису сигналів неперервної та імпульсної акустичної емісії обгрунтована єдина математична модель, що дозволяє врахувати зміну інтенсивності потоку імпульсів акустичної емісії при розвитку мікротріщин;

вперше досліджені одновимірні кумулянтні функції, кореляційна функція і закон розподілу сигналів акустичної емісії при розвитку мікротріщин.

Практичне значення отриманих результатів роботи полягає в тому, що:

запропонована єдина математична модель акустичних флуктуаційних сигналів дозволяє використовувати для їхнього дослідження добре розроблений математичний апарат теорії лінійних випадкових процесів;

отримані формули для знаходження спектральної функції стрибків придатні для інженерного застосування при теоретичному аналізі законів розподілу акустичних флуктуаційних сигналів;

запропонована методика й алгоритм експериментального одержання спектральної функції стрибків, придатні для дослідження законів розподілу реальних акустичних флуктуаційних сигналів;

результати дослідження імовірнісних характеристик акустичної емісії дозволяють по відомим методикам обгрунтовано класифікувати джерела акустичної емісії за ступенем їхньої активності.

Окремі результати дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрі акустики та акустоелектроніки НТУУ “КПІ” і рекомендовані для впровадження на промислових підприємствах, що займаються розробкою пасивних акустичних систем неруйнівного контролю і діагностики.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи подані і докладені на 3-х міжнародних науково - технічних конференціях: 134-ій конференції Акустичної асоціації Америки, Сан-Дієго, США, 1-5 грудня 1997; Міжнародній науково - технічній конференції “Проблеми фізичної та біомедичної електроніки”, 28-30 травня 1998 р., Київ, Україна; Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасна інформатика та энергозберігаюча технологія життєзабезпечення людей (СІЕТ-98)”, 4-6 червня 1998 р., Карпати, Україна.

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані в 7 наукових працях, у тому числі 4-х наукових статтях і 3-х тезах доповідей.

Особистий внесок автора. Подані в дисертації основні результати отримані автором самостійно. У спільних роботах автору належать рішення задач знаходження спектральної функції стрибків акустичних флуктуаційних сигналів, імовірносних характеристик сигналів акустичної емісії.

Структура роботи й обсяг. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку літератури. Загальний обсяг дисертації складає 176 стр. і включає 148 стр. основного машинописного тексту, 14 рисунків на 16 стор., 12 стор. списку літератури (136 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ.

акустичний флуктуаційний сигнал

У вступі обгрунтовується актуальність тими, вказана її практична цінність і наукова новизна.

У першому розділі обгрунтовані математична модель і метод дослідження імовірнісних характеристик акустичних флуктуаційних сигналів. У ньому розглянуті особливості деяких акустичних флуктуаційних сигналів - сигналів акустичної емісії, кавітаційного шуму, шумів розсіювання на неоднорідностях середовища, віброакустичних шумів підшипників, шумового фона моря, шумів електроакустичного тракту.

Аналіз показав, що акустичні флуктуаційні сигнали являють собою результат накладення великого числа елементарних імпульсів із випадковими параметрами, що виникають у випадкові моменти часу. У ряді випадків акустичні флуктуаційні сигнали мають нестаціонарний характер, обумовлений різноманітною формою елементарних імпульсів і флуктуацією у часі їх кількості. Спектральна щільність акустичних флуктуаційних сигналів практично рівномірна в достатньо широкому діапазоні частот (до декількох мегагерц) і в більшості випадків їхній закон розподілу відрізняється від гауссового.

Далі в роботі проаналізовані різноманітні моделі акустичних флуктуаційних сигналів, серед яких основна увага виділена конструктивним моделям, що базуються на деяких фізичних передумовах і дозволяють зв'язати параметри фізичних явищ із імовірнісними характеристиками відповідних їм випадкових сигналів.

В даний час основними конструктивними моделями флуктуаційних сигналів є канонічні моделі, модель дробового шуму, пуассонові імпульсні процеси та лінійні випадкові процеси.

Канонічні моделі флуктуаційних сигналів засновані на методі канонічних розкладань випадкових функцій, розробленому В.С.Пугачовим. Дискретна форма канонічних розкладань випадкового процесу має такий вигляд

, (1)

де , - некорельовані випадкові величини, що називаються коефіцієнтами канонічного розкладання, - детерміновані функції, що називаються координатними функціями.

Інтегральна форма канонічного розкладання процесу визначається формулою

, (2)

де - білий шум у широкому значенні, - координатна функція, що є детермінованою функцією двох аргументів.

Канонічні моделі, незважаючи на їхню відносну простоту, мають обмежене застосування, оскільки дозволяють вирішувати задачу дослідження флуктуаційних сигналів лише в рамках кореляційно - спектральної теорії, а координатні функції не завжди відбивають фізику виникнення флуктуаційних сигналів.

Модель дробового шуму описується формулою

. (3)

де - однорідний процес Пуассона з параметром , - детермінована функція, що описує форму елементарного імпульсу, , - його випадкова амплітуда, , - час виникнення.

Ця модель уперше систематично вивчена В.І.Бунімовичем і С.Райсом при дослідженні ними імовірносних характеристик дробового ефекту в електронних лампах. Ними отримані одновимірна і багатовимірна характеристичні функції дробового шуму (3), його одновимірні кумулянти, кореляційно - спектральні характеристики, вирішені задачі аналізу лінійних і деяких нелінійних перетворень дробового шуму і задача перетинань їм заданого рівня. З отриманих результатів випливає, що дробовий шум є стаціонарним у вузькому значенні випадковим процесом,

Щільність імовірностей дробового шуму приблизно вважається гауссовою. Таке наближення обгрунтоване на основі припущення про достатньо велике середнє число перекривних імпульсів, зокрема при виконанні умови , де - тривалість (ефективна тривалість) елементарного імпульсу .

Модель дробового шуму, незважаючи на широке застосування в радіофізиці, статистичній радіотехніці, електроніці, у дослідженнях феромагнетизму та в акустиці, має обмежену придатність, оскільки дозволяє описувати тільки стаціонарні сигнали. Це явилося причиною різноманітних узагальнень моделі дробового шуму і досліджень їх імовірнісних характеристик. В даний час є два основних напрямки узагальнення моделі дробового шуму, одне з яких призводить до моделі пуассонових імпульсних процесів, а інше - до моделі лінійних випадкових процесів.

Модель пуассонових імпульсних процесів загального виду описується формулою

, (4)

де - неоднорідний процес Пуассона; - моменти виникнення імпульсів; - послідовність незалежних - вимірних однаково розподілених випадкових величин, що не залежать від ; - незалежні між собою і з однаково розподіленої випадкової величини; - детермінована функція, що залежить від випадкових величин і .

Модель (4) вивчалася різноманітними авторами. У роботах В.І.Тихонова та М.А.Миронова приведені формули, що дозволяють знаходити моменти другого порядку й одновимірні і двувимірні характеристичні функції, проте їхнє практичне застосування наштовхується на непереборні обчислювальні труднощі. У більшості робіт вважається, що закон розподілу моделі (4) є приблизно гауссовсим.

Модель лінійних випадкових процесів описується формулою

, (5)

де - стохастично неперервний неоднорідний процес із незалежними приростами, називаний породним процесом; - невипадкова функція, називана ядром випадкового процесу.

У дисертаційній роботі показано, що лінійні випадкові процеси містять у собі канонічні моделі, модель дробового шуму, пуассонові імпульсні процеси при вироджених випадкових величинах , а також усе флуктуаційні сигнали виду

, (6)

де - неоднорідний процес Пуассона.

Лінійні випадкові процеси можна розглядати, як результат фільтрації білого у вузькому значенні нестаціонарного шуму непараметричною лінійною системою з імпульсною характеристикою .

Клас лінійних випадкових процесів найбільше докладно досліджений у роботах Б.Г.Марченко, у яких отримані загальні формули для знаходження їх одновимірної та багатовимірної характеристичних функцій, одновимірних і багатовимірних кумулянтних функцій; розроблений метод кореляційного аналізу нелінійних перетворень лінійних випадкових процесів. Крім того, у роботах різноманітних авторів розглянуті задачі лінійних і нелінійних перетворень лінійних випадкових процесів, досліджені властивості їх одновимірної характеристичної функції.

Таким чином, лінійні процеси є найбільше загальною і добре вивченою моделлю, тому вони прийняті в дисертаційній роботі в якості моделі акустичних флуктуаційних сигналів.

Важливою властивістю лінійних випадкових процесів є безмежна подільність їхньої характеристичної функції, унаслідок чого знаходження їхньої функції розподілу є в загальному випадку нерозв'язною задачею.

У зв'язку з цим для дослідження законів розподілу лінійних випадкових процесів вважається доцільним використовувати метод пуассонових спектрів, запропонований і досліджений О.І.Красильніковим.

Цей метод заснований на представленні характеристичної функції лінійних випадкових процесів у канонічній формі Колмогорова

, (7)

де функція є математичним сподіванням процесу , а функція характеризує його пуассоновий спектр і називається спектральною функцією стрибків Колмогорова.

Параметри канонічного представлення взаємно однозначно пов'язані з характеристичною функцією , що дозволяє зводити задачу дослідження законів розподілу лінійних процесів і їхніх лінійних перетворень до досліджень спектральних функцій стрибків.

У роботах О.І.Красильнікова отримана спектральна функція стрибків лінійних процесів із неоднорідним породним процесом

. (8)

яка досліджувалась ним для випадку однорідного породного процесу і кусково-монотонного ядра.

До невирішених питань, що обмежують практичне застосування методу пуассонових спектрів і потребують спеціального дослідження можна віднести дослідження спектральної функції стрибків лінійних випадкових процесів із неоднорідним породним процесом; знаходження спектральних функцій стрибків типових моделей акустичних флуктуаційних сигналів; розробка засобів експериментального знаходження спектральної функції стрибків.

У другому розділі досліджена спектральна функція стрибків акустичних флуктуаційних сигналів.

На основі аналізу властивостей спектральної функції стрибків породного процесу виділений клас процесів із незалежними приростами з мультиплікативною спектральною функцією стрибків і введене поняття спектральної щільності стрибків; показано, що узагальнений процес Пуассона, стрибки якого є дискретними випадковими величинами, може бути поданий у виді суми простих процесів Пуассона; отримані в явному виді спектральні функції стрибків узагальненого процесу Пуассона з рівномірним, гауссовим, показовим, гама і лапласовським розподілом стрибків.

Для лінійних випадкових процесів, у яких спектральна функція стрибків породного процесу є мультиплікативною, тобто задовольняє умові

, (9)

спектральна функція стрибків має вид

, (10)

де ядро перетворення дорівнює

, (11)

а , оскільки - неперервна функція, що не убуває.

У дисертаційній роботі розглянуті окремі випадки формули (10), коли породний процес є процесом броунового руху, простий процес Пуассона, у якого стрибки рівні сталій , узагальнений процес Пуассона, у якого стрибки -дискретні випадкової величини та неперервні випадкової величини.

Розглянуті окремі випадки показують, що основна проблема при знаходженні спектральної функції стрибків лінійних випадкових процесів повязана з обчисленням ядра перетворення і полягає в знаходженні явного виду області інтегрування

(12)

Для ядра , що задовольняє умовам: ; ; - монотонна, неперервна функція, у дисертаційній роботі отримана формула для знаходження спектральної функції стрибків лінійних випадкових процесів із неоднорідним породним процесом

(13)

, (14)

, (15)

де - функція, обернена , , .

Проаналізуємо отриманий результат, з огляду на трактування лінійних випадкових процесів як відгуку лінійної системи з імпульсною характеристикою на вплив білого шуму з параметрами характеристичної функції . При рівності нулю другого доданку у формулі (13) спектральна функція стрибків лінійних випадкових процесів збігається зі спектральною функцією стрибків породного процесу із точністю до масштабного множника . У цьому випадку лінійна система зберігає закон розподілу білого шуму і лише змінює його часовий характер. Таким чином, функція , визначена формулою (14), показує ступінь зміни закону розподілу лінійного процесу стосовно породного процесу.

Далі в роботі розглянутий важливий окремий випадок, коли породним є однорідний процес із незалежними приростами, а ядро задовольняє сформульованим вище умовам і є кусково-монотонною функцією, тобто може бути подана у виді

(16)

де - монотонні функції на ділянках монотонності .

У цьому випадку спектральна функція стрибків виражається формулою

(17)

Зупинимося на задачі дослідження закону розподілу відгуку лінійною системою з імпульсною характеристикою на вплив лінійного процесу з ядром . У цьому випадку процес на виході системи буде також лінійним процесом із ядром

(18)

Якщо ядро задовольняє сформульованим раніше умовам, то всі отримані результати застосовні і для дослідження трансформації законів розподілу лінійних випадкових процесів при їхніх лінійних перетвореннях.

Таким чином, отримані результати дозволяють аналізувати закони розподілу акустичних флуктуаційних сигналів і їхніх лінійних перетворень, при цьому функція є кількісною характеристикою розходження законів розподілу впливу і відгуку.

На основі отриманих результатів у дисертаційній роботі досліджені закони розподілу деяких стаціонарних моделей акустичних флуктуаційних сигналів із конкретними ядрами .

Зокрема, для експоненціального ядра

, (19)

спектральна функція стрибків дорівнює

, (20)

де - спектральна функція стрибків Леві породного процесу.

Для степеневого ядра

, (21)

формула для обчислення спектральної функції стрибків має вигляд

, (22)

, (23)

Для ядра, що має релаксаційний вигляд

, (24)

, (25)

, (26)

- деякі константи, формула для знаходження спектральної функції стрибків має вигляд

, (27 )

,

-функція Леві породного процесу

.

Для розглянутих ядер отримані спектральні функції стрибків при різноманітних породних узагальнених процесах Пуассона, на основі яких проаналізовані закони розподілу розглянутих типових моделей.

Далі в дисертаційній роботі розглянута задача оцінювання характеристичної функції і спектральної функції стрибків акустичних флуктуаційних сигналів.

На підставі проведеного статистичного аналізу різноманітних датчиків рівномірно розподілених чисел, описаних у літературі і використовуваних у деяких прикладних пакетах, у дисертаційній роботі обраний датчик рівномірних чисел, що показав кращі результати. На базі цього датчика по стандартних алгоритмах проведене моделювання тестових сигналів, використовуваних для перевірки алгоритмів оцінювання характеристичної функції і спектральної функції стрибків.

Для оцінки характеристичної функції використовувалася формула

, (28)

де - вибірка обсягу , - незалежні відліки ергодичного акустичного флуктуаційного сигналу .

У дисертаційній роботі показано, що ця оцінка є незсуненою і слушною, її дисперсія дорівнює

. (29)

і не перевищує значення . Це дозволяє вибирати число відліків процесу для забезпечення необхідної точності оцінки .

Далі в дисертаційній роботі отримана формула для оцінки спектральної щільності стрибків акустичних флуктуаційних сигналів

, (30)

де і - оцінки модуля й аргументу характеристичної функції.

За результатами виконаної експериментальної перевірки запропонованих

оцінок на тестових моделях можна зробити висновки.

Для гауссової та пуассонової моделей теоретичні й експериментальні результати практично збігаються. Оцінки в цьому випадку мають природні розширення в зв'язку з кінцевим обсягом вибірок.

Оцінка спектральної щільності узагальненої пуассонової моделі має зсув управо для гауссового розподілу розмірів і вліво для експоненціального розподілу. Максимальний розмір зсуву стосовно середнього квадратичного відхилення не перевищує 5%.

Після усунення зсуву оцінки показали збіг із відповідними теоретичними щільностями можливостей за критерієм Пірсона з довірчою імовірністю 0,95, із чого випливає, що оцінку можна використовувати в практичних задачах для знаходження закону розподілу випадкових амплітуд імпульсів акустичних флуктуаційних сигналів.

У цілому запропонована оцінка має прийнятну для інженерних застосувань похибку, проте, необхідні окремі дослідження властивостей цієї оцінки.

У третьому розділі досліджені імовірнісні характеристики сигналів акустичної емісії.

Проведений аналіз фізики виникнення і характеристик сигналів акустичної емісії дозволив обгрунтувати єдину модель неперервної й імпульсної емісії при розвитку поодинокої тріщини

, (31)

де - неоднорідний процес Пуассона з математичним сподіванням , - амплітуди імпульсів, - ефективна тривалість імпульсу, яка при неперервній емісії лежить у діапазоні мкс, а при імпульсній емісії, що викликана виникненням мікротріщин в металі, дорівнює мкс.

При лінійному навантаженні функція може бути подана у виді степеневої залежності від часу

, (32)

де стала характеризує швидкість зростання інтенсивності потоку акустичної емісії, а враховує властивості матеріалу і швидкість лінійної зміни зовнішнього навантаження .

Випадкові величини , що входять у модель сигналу акустичної емісії, визначаються своїм законом розподілу, що може бути різним для неперервної та імпульсної емісії. Крім того, при імпульсній емісії спостерігається збільшення амплітуд , унаслідок чого їхня функція розподілу може залежати від часу. Передбачається, що моменти розподілу амплітуд імпульсів акустичної емісії можуть бути представлені такою залежністю від часу.

, (33)

де стала характеризує швидкість зростання амплітуд імпульсів акустичної емісії в часі, -початкові моменти амплітуд .

У дисертаційній роботі для прийнятої моделі отримана формула для знаходження одновимірних кумулянтних функцій і кореляційної функції сигналів акустичної емісії

. (34)

. (35)

, .

. (36)

З отриманих формул очевидно, що при =1 сигнал акустичної емісії є стаціонарним випадковим процесом, принаймні, у широкому значенні, і являє собою неперервну емісію.

При акустична емісія є імпульсною і являє собою нестаціонарний випадковий процес, причому ця нестаціонарність однаково виявляється як в одновимірних кумулянтних функціях, так і в кореляційній функції наявністю - го ступеня часового аргументу.

Виходячи з цього, можна стверджувати, що сигнал акустичної емісії має тренд виду

, (37)

який не можна віднести ні до адитивного, ні до мультиплікативного. Цей тренд можна оцінювати традиційними методами, використовуючи в якості елементів вибірки не значення сигналу акустичної емісії, а оцінки однієї з його одновимірних кумулянтних функцій, наприклад, математичного сподівання, отримані на відносно коротких інтервалах часу. На підставі цих вимірів можна класифікувати джерела акустичної емісії по їхній активності відомими методами.

Далі в дисертаційній роботі отримана спектральна функція стрибків сигналів акустичної емісії

, (38)

де - спектральні функції Колмогорова і Леві процесу .

Показано, що при експоненціальному розподілі амплітуд імпульсів сигнали акустичної емісії мають гама - розподіл.

Проведено експериментальне дослідження закону розподілу сигналів акустичної емісії методом імітаційного моделювання, результати якого дозволяють зробити висновки.

Без урахування зсуву і відхилення (крім нульової точки), що не перевищують 3,5%, отримані оцінки в основному збігаються з теоретичними результатами. При підвищенні інтенсивності потоку при однакових кількостях відліків трохи підвищується похибка обчислення оцінки.

Як і у випадку оцінки спектральної щільності стрибків тестових моделей, спостерігається відхилення оцінок від теоретичних результатів у нульовій точці. Це можна пояснити двома причинами: неточністю у визначенні дельта - функції в нульовій точці і виникненням похибок при округленні.

ВИСНОВКИ

Обгрунтовано застосування моделі лінійних випадкових процесів для опису нестаціонарних акустичних флуктуаційних сигналів, що розглядаються в дисертації як результат накладення великого числа перекривних елементарних імпульсів із випадковими параметрами. Запропонована модель узагальнює канонічні моделі, процес дробового шуму і пуассонові імпульсні процеси і дозволяє крім знаходження багатовимірних кумулянтних функцій акустичних флуктуаційних сигналів на основі методу пуассонових спектрів досліджувати їхній закон розподілу.

Вперше виділений клас неоднорідних процесів із незалежними приростами з мультиплікативною спектральною функцією стрибків, яка у явному виді отримана для узагальненого процесу Пуассона з основними розподілами стрибків - рівномірним, гауссовим, показовим, гама і Лапласа. Виділений клас узагальнює клас однорідних процесів із незалежними приростами і дозволяє роздільно аналізувати закон розподілу випадкових амплітуд елементарних імпульсів і зміни інтенсивності потоку імпульсів у часі.

Вперше в явному виді отримана загальна формула для обчислення спектральної функції стрибків лінійних випадкових процесів, у яких ядро - монотонна функція, а породний процес - неоднорідний процес із незалежними приростами і мультиплікативною спектральною функцією стрибків. Проаналізовано окремі випадки при однорідному породному процесі і кусково-монотонному ядрі. Отримані результати відрізняються від відомих тим, що дозволяють знаходити закони розподілу нестаціонарних негауссових акустичних флуктуаційних сигналів і закони розподілу відгуків лінійних систем при впливі на них цих сигналів.

Вперше отримані спектральні функції стрибків типових моделей стаціонарних акустичних флуктуаційних сигналів, на підставі яких проаналізований закон розподілу цих сигналів.

Вперше отримана формула для експериментальної оцінки спектральної функції стрибків, що виражається через оцінку характеристичної функції, для якої в дисертації доведена незсуненність і слушність

Обгрунтовано модель сигналу акустичної емісії зі зростаючої в часі по степеневому закону інтенсивністю потоку імпульсів. Запропонована модель, на відміну від відомих моделей, дозволяє описати як стаціонарну неперервну емісію, так і нестаціонарну імпульсну емісію.

Вперше отримані формули для обчислення одновимірних кумулянтних функцій сигналу акустичної емісії та його кореляційної функції. Отримані формули, на відміну від відомих, дозволили зв'язати інтенсивність потоку імпульсів із кумулянтними функціями сигналу акустичної емісії, що дає можливість обгрунтовано класифікувати джерела акустичної емісії за ступенем їхньої активності.

Вперше отримана формула для обчислення спектральної функції стрибків сигналу акустичної емісії, що дозволяє аналізувати його закон розподілу при різноманітних розподілах амплітуд імпульсів. Показано, що при експоненціальному законі розподілу амплітуд сигнал акустичної емісії має гама - розподіл.

По темі дисертації опубліковані такі праці:

Дидковский В.С., Красильников А.И., Чан Х.Д. Характеристическая функция линейных случайных процессов с экспоненциальным ядром. //Электроника и связь: Техн. науч. сб. - К.: НТУУ “КПИ” - 1997, вып. 3, ч. 2 - С.5 - 8.

Чан Х.Д. Некоторые свойства спектральної функции скачков однородного обобщенного процесса Пуассона // Электроника и связь: Техн. науч. сб. НТТУ “КПИ”. - 1998, вып.4, ч.2. - С.379 - 384.

Красильников А.И., Чан Х.Д. Одномерные семиинварианты сигналов акустической эмиссии. // Электроника и связь: Техн. науч. сб. - К.: НТТУ “КПИ”. - 1998, вып.4, ч.1. - С.172 - 177.

Чан Х.Д. , Красильников А. И. Корреляционная функция сигналов акустической эмиссии. //Труды Междунар. конф. “Современная информатика и энергосберегательная технология жизнеобеспечения (СИЭТ-98).” - Кн.3. - К. 1998. - С.108 - 112.

Dat H. Tran and Alexsandr I.Krasilnikov. Spectral function of the shocks of acoustic fluctuation phenomena. // 134th Meeting the Acoustic Society of America, Journ. Acoust. Soc. Am.V.102, № 5, Pt. 2 November 1997 - P. 3076.

Dat H. Tran , Alexsandr I.Krasilnikov and Igor K. Oboznenko. Detection and classification of the acoustic emission signals by the vector receiver in an elastic enviroment. // 134th Meeting the Acoustic Society of America, Journ. Acoust. Soc. Am.V.102, № 5, Pt. 2 November 1997 - P. 3131.

Dat H. Tran and Alexsandr I.Krasilnikov. Statistical characteristics of the acoustic emission signals. //134th Meeting the Acoustic Society of America, Journ. Acoust. Soc. Am.V.102, № 5, Pt. 2 November 1997 - P. 3076.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Вивчення законів розподілу різних випадкових процесів нормального шуму, гармонійного і трикутного сигналів з випадковими фазами. Перевірка нормалізації розподілу при збільшенні числа взаємно незалежних доданків у випадковому процесі. Вимоги до роботи.

    контрольная работа [644,2 K], добавлен 20.10.2009

  • Захист акустичної інформації в кімнаті для нарад. Аналіз виділеного приміщення. Для захисту мовної інформації застосовується комплекс активних і пасивних засобів: звукоізоляція, звукопоглинання і глушіння акустичних сигналів, зашумлення приміщення.

    курсовая работа [35,1 K], добавлен 15.01.2011

  • Розкладання періодичної функції в ряд Фур'є з погляду фізики. Графоаналітичний метод спектрального аналізу періодичних сигналів. Розрахунок електричної величини. Комп’ютерне моделювання приладу. Використання математичної моделі аналізатора спектру.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 03.11.2014

  • Застосування віскозиметрів для дослідження реологічних характеристик рідин, характеристика їх видів, переваг та недоліків. Аналіз точності і відтворюваності вимірів. Метод конічного еластоміра. Дослідження гірських порід і їх реологічних характеристик.

    контрольная работа [244,0 K], добавлен 22.01.2010

  • Проходження прямокутних імпульсів напруги через елементарні RC-, RL-, RR- кола. Вплив величини параметрів кола на спотворення сигналу. Вимірювання параметрів сигналів, які характеризують спотворення сигналів при проходженні через лінійні інерційні кола.

    лабораторная работа [2,5 M], добавлен 10.05.2013

  • Комбінаційне і мандельштам-бріллюенівське розсіювання світла. Властивості складних фосфорвмісних халькогенідів. Кристалічна будова, фазові діаграми, пружні властивості. Фазові переходи, пружні властивості, елементи акустики в діелектричних кристалах.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 25.10.2011

  • Адсорбційні чутливі елементи нового покоління, їх принцип роботи та загальна характеристика. Особливості дослідження АЧЕ, що працюють в режимі циклічної зміни температури. Опис пристрою реєстрації аналогових сигналів. Дослідження двокомпонентних АЧЕ.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 14.05.2009

  • Експериментальна перевірка законів кінематики й динаміки поступального руху. Головне призначення та функції машини Атвуда. Виведення формули для шляху при довільному русі. Визначення натягу нитки при рівноприскореному русі. Розрахунки маси і ваги тіла.

    лабораторная работа [71,6 K], добавлен 29.09.2011

  • Вивчення проблеми управління випромінюванням, яка виникає при освоєнні діапазону спектру електромагнітних коливань. Особливості модуляції світла і його параметрів, що включає зміну поляризації, напрямку поширення, розподілу лазерних мод і сигналів.

    контрольная работа [53,7 K], добавлен 23.12.2010

  • Загальні теореми про спектри, засновані на властивостях перетворення Фур'є. Метод дослідження спектральної щільності. Спектральні характеристики аналізу нічного сну, оцінки впливу прийому психотропних препаратів, прогнозу при порушеннях кровообігу.

    реферат [50,0 K], добавлен 27.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.