Гістерезисні та магнітострикційні явища в гетерогенних сполуках при низьких температурах

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ НИЗЬКИХ ТЕМПЕРАТУР ІМ. Б.І. ВЄРКІНА

УДК 539.2; 539.374

Гістерезисні та магнітострикційні явища в гетерогенних сполуках при низьких температурах

01.04.07 -- фізика твердого тіла

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня

доктора фізико-математичних наук

Сіренко Валентина Анатоліївна

ХАРКІВ 1999

Дисертація є рукопис:

Робота виконана у Фізико--технічному інституті низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України

Захист відбудеться " 21 " вересня 1999 року о 15 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д64.175.02 по захисту докторських дисертацій при Фізико--технічному інституті низьких температур ім.Б.І.Вєркіна НАН України за адресою: 310164 Харків, пр.Леніна,47.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Фізико--технічного інституту низьких температур ім. Б.І.Вєркіна НАН України (310164, Харків, пр.Леніна, 47).

Автореферат розісланий " 21" серпня 1999 року.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради доктор фізико-математичних наук Ковальов О.С.

металевий розчин температура

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність теми дисертації і стан проблеми. Значні успіхи в галузі фізики шаристих сполук і використання новітніх інженерно-технічних досягнень в технології низьковимірних композицій привели до стрімкого розвитку мікроелектроніки та інших науково-технічних напрямків, де використання шаристих структур має ключові позиції.

У теперішній час зусилля в напрямках фізичних досліджень низьковимірних сполук у значній мірі пов'язані з відкриттям високотемпературних надпровідників та сполук з гігантським магнітоопором -- відповідно купратів та манганитів з перовскітоподібною кристалічною граткою. Унікальні властивості цих речовин формуються внаслідок низькотемпературних фазових перетворень та впорядкування й обумовлені наявністю шарів, що проводять електричный струм. Особливістю цих шарів є сумірність характерних довжин когерентності корельованих електронів та параметрів кристалічної гратки. Очевидно, процеси формування та деградації низькотемпературних властивостей таких речовин повинні в значному ступені бути обумовленими дефектами кристалічної гратки та відповідними структурними деформаціями. Проявленням цього є суттєві незворотності та гістерезис кривих перемагнічування, що обумовлені взаємодією магнітної та дефектної структур, а також гігантська магнітострикція.

Проблема прогнозування низькотемпературних властивостей матеріалів у приладах кріогенного призначення та їх деградації є однією з найбільш злободенних у наші дні. Низьковимірна система як особливий твердотільний фізичний і технологічний об'єкт все ще залишається недостатньо вивченою, а закономірності, що визначають характер процесів структурного, електронного, магнітного впорядкування, їхньої взаємозалежності, а також кінцевий результат деградаційних процесів, що відбуваються, є мало вивченими або взагалі невідомими.

Такий незадовільний стан у вирішенні даної проблеми обумовлено рядом об'єктивних труднощів. Можливості теоретичного аналізу процесів упорядкування у таких об'єктах обмежені складністю коректного врахування всього різноманіття діючих факторів і взаємопов'язаних фізичних процесів різної природи, що відбуваються одночасно в єдиному обмеженому об'ємі гетерогенного середовища, а саме тепло-, зарядо- і масопереніс, фазові перетворення, утворення і релаксація взаємопов'язаних механічних напруг та магнітного потоку. Тому основна інформація з проблеми формування та деградації низькотемпературних властивостей шаристих об'єктів, типових для застосування, накопичується за рахунок експериментальних досліджень. Водночас із всієї множини таких робіт переважна більшість відноситься до вивчення окремих фізичних характеристик, а комплексні дослідження таких об'єктів або малочисельні, або зовсім не існують. Це обмежує можливості інтерпретації фізичної природи процесів низькотемпературного впорядкування та формування певних низькотемпературних властивостей, так само як і процесів деградації цих властивостей та прогнозування експлуатаційних характеристик відповідних приладів кріогенного призначення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, які склали зміст дисертації, проведені у відповідності з тематичним планом інституту з відомчої тематики, яка затверджена Президією НАН України за темою "Квазічастинки і сильно корельовані збудження в діелектриках" (N 1.4.10.17.6); та в рамках програм фундаментальних та науково - технічних досліджень в Україні за проектами: "Структура та динаміка гетерогенних та багатошарових з'єднань з дефектами" (N2/178, с 1994г. N2.3/624; шифр "Двійник"); "Теоретичне та експериментальне дослідження термодинамічних та кінетичних явищ в наноструктурах довільної вимірності" (N4.2/88; шифр "Струм"); "Теоретичне та експериментальне дослідження еволюції і динаміки кристалічної гратки та магнітної структури за зміною в поширеному интервалі температур та магнітних полів" (N09.01.01/083-94; шифр "Шари-2"), а також за міжнародними грантами: "Magnetostrіctіon of superconductors" (контракт N 2P03B06111 of the Polіsh Government Agency KBN); грант Міжнародної науково-освітньої програми для вчених та викладачів (контракт N QSU082183 від 30 липня 1998р.); "Kіnetіcs of phase transіtіons of fіrst kіnd іn solіds wіth non-zero order parameter" (контракт N U2Q200 Міжнародного Наукового Фонду та Уряду України).

Мета і задачі роботи.Основна мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі систематичних комплексних досліджень структурних, магнітних, стрикційних (дилатометричних) характеристик широкого кола шаристих матеріалів з контрольованими неоднорідностями, що зазнають низькотемпературних фазових перетворень, виявити та систематизувати особливості незворотньої поведінки в магнітному полі поблизу температури впорядкування, встановити залежність відповідних характеристик від основних параметрів технологічних режимів виготовлення та попередньої обробки об'єктів дослідження, проаналізувати та узагальнити основні закономірності структурних та магнітних перетворень внаслідок далекодіючих взаємодій у зовнішніх полях і на основі одержаних результатів встановити основні закономірності формування низькотемпературної фази та її деградації у магнітному полі з точки зору структурних та магнітних станів, що реалізуються у низьковимірних сполуках.

Для досягнення поставленої мети в ході виконання даної роботи передбачалось:

1. Виявити та систематизувати особливості структури металевих розчинів та інтерметалідів, оксидів напівпровідникових та надпровідникових сполук, а також діелектриків за різноманітними режимами виготовлення та захолодження, пояснити їхню природу та встановити роль зовнішніх (температура, тиск, інше) та композиційного факторів в їх формуванні та стабільності.

2. Віднайти передумови для формування шаристих структур на основі діаграм станів та можливості контролю структурних особливостей при низьких температурах.

3. Виявити вплив розмірно-композиційних факторів на кінетику структурних і фазових перетворень, що значною мірою контролюються неоднорідностями кристалічної гратки.

4. Виявити та проаналізувати незворотності поведінки у магнітному полі неоднорідних структур поблизу низькотемпературних фазових переходів у надпровідний та магнітовпорядкований стани за умов суттєвої взаємодії магнітних та дефектних структур, виділити внесок дефектів певних типів та відповідних пружних деформацій.

5. З'ясувати можливості феноменологічних моделей для опису кінетики формування та деградації неоднорідних станів за умов сумірності параметрів кристалічної гратки анізотропних структур та радіусів кореляції в електронній підсистемі.

6. Розробити фізичні передумови прогнозування робочих характеристик приладів на основі низьковимірних структур та ймовірностей їх деградації, а також виготовлення елементів, що підвищують функціональні можливості цих приладів.

Множина об'єктів з контрольованим рівнем неоднорідності, що досліджується у роботі, включає до себе матеріали для магнітних систем, в тому числі модельні об'єкти та високотемпературні надпровідники, діелектричні, оптичні та зміцнюючі покриття, елементи кріогенного забезпечення. Зокрема, структурні дослідження проводилися на зразках матеріалів на основі Pb, Nb, Cu, Y-Ba-Cu-O, після виготовлення та обробки в різноманітних умовах, що відповідають широкому колу структурних особливостей. Додатково в дилатометричних вимірюваннях використовувалися зразки сполук La-Sr-CuO, Ba-Bі-KO, A1-xCaxMnO3 (A - рідкісноземельні елементи та Bі), полімерні композиції, тощо.

Для виготовлення об'єктів досліджень використовувався широкий арсенал методик: спікання, вирощування монокристалів з рідкої фази за методом Чохральського -- Бріджмена, твердофазний синтез, обробка в зовнішніх полях та різних атмосферах, спрямована кристалізація. При цьому, завдяки оригінальному устаткуванню, забезпечувалось одержання серій зразків з одним змінним (наприклад, орієнтація кристалографічних осей відносно поверхні, або відстань між шарами) та фіксованими іншими фізико-технологічними параметрами. За визначною участю автора було розроблено низку оригінальних засобів керованого одержання матеріалів з певними властивостями та методів їх контролю.

Для визначення структурно-деформаційних і магнітних характеристик, а також фазового складу досліджуваних об'єктів використовувались: оптична мікроскопія, рентгенівська дифрактометрія, дилатометрія та магнітні вимірювання. У процесі виконання роботи автором була розроблена, реалізована і освоєна низка нових методик визначення різноманітних структурних характеристик в умовах низьких температур. Ці методики викладено у восьми публікаціях в науково-технічних журналах та двох авторських свідоцтвах. Вони вирізняються підвищеною інформативністю, чутливістю, локальністю.

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше експериментально виявлено і досліджено спектр нових структурних і магнітних станів в низьковимірних структурах, які відповідають незворотнім кривим намагнічування в колі низькотемпературних фазових перетворень, що є обумовленими взаємодією магнітної та дефектної структур і магнітострикційними явищами.

Вперше проведено комплексні систематичні дослідження магнітострикційних явищ у колі низькотемпературного впорядкування низьковимірних надпровідникових та магнітовпорядкованих сполук, відповідно купратів та манганитів з перовскітоподібними структурами, та простіших модельних матеріалів. Проаналізовано природу гігантської магнітострикції, запропоновано і обгрунтовано модель незворотньої магнітострикції жорстких надпровідників; проведено чисельне моделювання та одержано експериментальне підтвердження згаданої моделі для високотемпературних надпровідників у перпендикулярному магнітному полі.

Вперше сформульовано принципи конкуренції композиційного та деформаційного внесків в процеси формування та деградації низькотемпературної фази в середовищах із сумірністю параметрів кристалічної гратки та радіусів кореляції електронів у впорядкованій фазі. Розглянуто можливості прогнозування поведінки приладів низькотемпературного призначення на основі низьковимірних структур.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації уявлення про особливості формування та деградації низькотемпературних станів в низьковимірних структурах із сумірністю параметру кристалічної гратки та радіуса кореляції електронів у впорядкованій фазі, що відповідають за особливі магнітні та транспортні властивості, з урахуванням розмірних і композиційних факторів дають змогу пояснити особливості кінетики процесів низькотемпературного впорядкування з точки зору властивих їм структурних неоднорідностей.

Результати досліджень основних факторів, що контролюють структурні властивості вивчених матеріалів, та їх впливу на результати вимірювань фізичних характеристик і ступінь їх стабільності за низьких температур, було використано для вдосконалення сполук кріогенного призначення та прогнозування їх експлуатаційних характеристик із врахуванням впливу термічних пружних деформацій (в анізотропному середовиську).

Крім того, вивчення фізичних процесів, що відбуваються у змішаному стані жорстких надпровідників та магнітних напівпровідників, а також антиферомагнітних діелектриків, пов'язаних з гігантською магнітострикцією, поклало початок важливому у прикладному відношенні напряму дослідницьких робіт. Цей напрям пов'язан з прогнозуванням стабільності та можливих зовнішніх напруг у потужнострумових магнітних системах та за умов, що відповідають процесам швидкого перемагнічування, наприклад в комірках пам'яті. Протягом виконання роботи було розроблено засоби кріогенного забезпечення, що можуть бути використані з метою вдосконалення систем захолодження.

Практичні результати роботи захищено авторськими свідоцтвами на винаходи, викладено в наукових публікаціях.

Наукові результати і положення, що виносяться на захист:

1. Кінетика переривчастого розпаду, його початок та розвиток, суттєво залежать від неоднорідностей структури, зокрема структури та властивостей міжзеренних границь. При низьких температурах старіння швидкість коміркового виділення лімітується переважно зрістом ламелей рівноважних (квазірівноважних) утворюючихся фаз. За вищих температур ламелі, навпаки, відстають у своєму зрості від мігруючих границь та захоплюються ними. Попередня деформація та статичні напруги однобічного розтягу (стиску) можуть приводити до ефектів, пов'язаних з взаємним впливом процесів виділення та рекристалізації. Перерозподіл неоднорідностей структури в умовах захолодження та термоциклювання приводить до формування метастабільних утворювань, що відпалюються при низьких температурах.

2. Гетерогенності кристалічної структури та пов'язані з ними просторово неоднорідні пружні деформації можуть приводити до розмірних ефектів при низькотемпературному впорядкуванні, обумовлених конкуренцією композиційного і деформаційного внесків. Ці ефекти детально досліджено на високотемпературних надпровідниках оксидів міді і доведено, що наслідком цього може бути стримування формування низькотемпературного стану.

3. Суттєва кореляція магнітної і дефектної структур в шаристих сполуках з тісним збігом параметрів кристалічної гратки та радіусів кореляції електронів у впорядкованому стані обумовлює незворотні ефекти намагнічування та магнітострикції при руйнуванні впорядкованого cтану магнітним полем. Встановлено спільні закономірності стрикційних деформацій в області фазових переходів, індукованих магнітним полем в оксидах міді та марганцю з перовскітоподібними гратками -- гігантські значення відносних деформацій (10-4) та залишкові деформації. Дослідження на оксидах міді та марганцю довели, що поворнення до впорядкованого стану є можливим тільки після проміжного відпалювання.

4. Незворотня магнітострикція надпровідників взагалі якісно описується моделлю критичного стану. Виявлено зв'язок особливостей незворотньої магнітострикції високотемпературних надпровідників із взаємодією магнітної та дефектної структур у змішаному стані, відповідно моделям критичного стану. Запропоновано модель незворотньої магнітострикції надпровідників у магнітному полі, спрямованому вздовж нормалі до плоскої поверхні зразка, отримано її аналітичне розв'язання та експериментальне підтвердження на зразках високотемпературних надпровідників. Обчислені за запропонованою моделлю з магнітострикційних вимірів розподіли магнітних полів відповідають одержаним з магнітних вимірів.

5. Виміри незворотньої магнітострикції та намагніченості можуть бути застосованими для досліду магнітних структур у магнітовпорядкованому стані та метастабільних формувань у кристалічній гратці.

Запропоновано метод дослідження жорстких надпровідників шляхом обчислення градієнтів магнітної індукції у змішаному стані за даними вимірів незворотньої магнітострикції з використанням згаданої моделі.

Особистий внесок автора. Усі наведені в дисертації результати одержані автором самостійно, або у співробітництві, де вона відігравала ключову роль у формулюванні задач, постановці та проведенні експерименту, а також в обробці та трактуванні результатів. Особистий внесок автора в отриманні наукових результатів, викладених у дисертаційній роботі, полягає в наступному: у постановці задачі дослідження та визначенні шляхів її вирішення [4-8, 21-31]; у виготовленні окремих типів надпровідникових зразків [1, 8, 21]; у проведенні експериментальних досліджень [1-6, 8, 10-12, 15, 19-21, 24-31]; в обробці, інтерпретації, систематизації та узагальненні всіх експериментальних результатів; у розробці фізичних моделей стрикційних явищ в надпровідниках [3, 4, 10-12, 31]; в участі y розробці фізичних основ оптимізації шаристих структур, призначених для експлуатації за умов низьких температур та термоциклювання [3, 9, 10, 24-30].

Апробація результатів дисертації. Викладені в роботі результати були оприлюднені та обговорені на національних і міжнародних конференціях.

Іnternatіonal Conference "Crіtіcal currents іn superconductors" (Vіenna, Austrіa, 1992);

12-th General Conference of the Condenced Matter Dіvіsіon (Regensburg, Germany, 1993);

Іnternatіonal Conference "Materіals and Mechanіsms of Superconductіvіty" (Grenoble, France, 1994);

30-е Совещание по физике низких температур (Дубна, Россия, 1994);

Международная конференция "Сверхпроводимость. Физические аспекты" (Харьков, Украина, 1995);

XVІІ Encontro Natіonal de Fіsіca da Materіa Condensada (Caxambu, Brazіl, 1994);

Іnternatіonal Conference on teachіng the scіence of condensed matter and new materіals (Udіne, Іtaly, 1995);

6-th European Magnetіc Materіals and Applіcatіons Conference (EMMA'95) (Vіenna, Austrіa, 1995);

16-th General Conference of the Condenced Matter Dіvіsіon (Leuven, Belgіum, 1997);

ІІІ Международная конференция "Физические явления в твердых телах" (к 80-летию академика И.М.Лифшица) (Харьков, Украина,1997);

Іnternatіonal Cryogenіc Materіals Conference (ІCMC'99) (Montreal, Canada, 1999);

Публікації. Результати досліджень, що запроваджено до дисертації, опубліковано в 27 статтях у наукових журналах, трьох збірниках наукових праць, трьох авторських свідоцтвах, понад 50 матеріалах і тезах конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, двох частин, шости розділів, висновків та списку цитованої літератури (224 джерела). Вона містить 288 сторінок, включає 77 малюнків і 7 таблиць.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

У вступі обгрунтовано актуальність теми, розглянуто стан проблеми, що досліджується, сформульовано мету і задачі роботи. Тут же відображено новизну одержаних результатів, їх наукове та практичне значення, наведено положення, які виносяться на захист.

У першому розділі "Методика експерименту" обговорюється вибір об'єктів дослідження, приводяться методики їх обробки та дослідження. Дослідження проведено на широкому колі об'єктів, що зазнають низькотемпературних фазових перетворень у надпровідний та магнітовпорядковані стани. Особлива увага приділялась матеріалам з близькою збіжністю параметрів кристалічної гратки та радіусів кореляції електронів, переважно оксидам міді та марганцю з перовскітоподібною граткой. Саме в цих сильно корельованих системах низькотемпературні фазові перетворення обумовлюють унікальні властивості, відповідно, високотемпературну надпровідність та гігантський магнітоопір. Експериментальна діяльність, що склала зміст роботи, розвивалась у двох напрямах. Перший напрям пов'язан з аналізом впливу обробок зразків на характеристики низькотемпературних фазових перетворень (температури переходу, особливостей коефіцієнта термічного поширення, їх чутливості до тиску та відповідні властивості). Ця інформація є важливою для зрозуміння природи переходів та оцінок взаємодій між неоднорідностями кристалічної гратки та магнітними структурами у колі перетворень. Другий напрям полягав у вивченні саме взаємодії між магнітними структурами та кристалічною граткой шляхом вимірювань незворотних намагнічування та магнітострикції. Запропонована діяльність потребувала пильного вимірювання температурних та польових залежностей магнітних та стрикційних характеристик зразків в широкому діапазоні низьких температур та магнітних полів, бажано протягом одного експерименту без зміни зразка. Крім того, потребувалися вимірювання змін параметрів кристалічної гратки при температурах впорядкування та нижче. З цією метою було створено експериментально - технологічний комплекс з комп'ютерними засобами збору та обробки результатів експерименту. До складу цього комплексу увійшли низькотемпературний радіотехнічний дилатометр, магнітометричне обладнання, рентгенівський дифрактометр з кріогенним модулем, що містить надпровідний соленоїд, автономний пластиковий кріостат для вимірювання властивостей зразка при низьких температурах під впливом електромагнітних полів, програмне забезпечення для збору - обробки результатів та візуалізації структурних змін під впливом зовнішніх полів, піч для термічної обробки матеріалів у змінній атмосфері з метою керованого впливу на їх структуру, ПК з пакетом прикладних програм для теоретичних розрахунків. Мал.1 ілюструє схему низькотемпературних дилатометричних вимірювань у магнітному полі, що передбачає одночасний контроль зміни магнітного стану у зразку.

Протягом створення комплексу було запропоновано ряд засобів для стабілізації температури зразка у зовнішніх полях та методів оптимізації кріогенного обладнання, що захищені авторськими свідоцтвами.

Перша частина "Вплив структурних неоднорідностей на параметри низькотемпературного впорядкування" складається з трьох розділів і присвячена проблемам формування керованими засобами гетерогенних структур у кристалічних системах, а також дослідженню їх впливу на незворотньості процесів низькотемпературного впорядкування, виділенню внесків їх просторового розподілу та пов'язаних з ними пружних деформацій.

У другому розділі "Формування та контроль структурних неоднорідностей" приводяться та обговорюються результати проведених дослідів та відомих літературних даних, що характеризують природу, механізми, кінетику, морфологічні особливості формування структурних неоднорідностей в металах, сплавах, складних надпровідниках та магнетиках, що за тих чи інших обставин знаходяться у нерівноважному стані, та еволюцію цих неоднорідностей в процесі низькотемпературного впорядкування. Експериментальні досліди проводилися з використанням різноманітних методів рентгеноструктурного аналізу, оптичної мікроскопії, калоріметричних та дилатометричних методів. На прикладі сплавів систем Ag-Cu та Cu-Іn досліджено особливості формування ламінарних структур (коміркові виділення) протягом розпаду пересичених твердих розчинів, взаємодія частинок (ламелей) преципітату з міжзеренними границями. Було доведено, що за низьких температур старіння зріст ламелей випереджає зміщення границь, при вищих температурах, коли з помітною швидкістю іде рекристалізація, мігруюча міжзеренна границя захоплює у своєму русі ламелі преципітату. Таким чином, продемонстровано можливість реалізації в одному і тому ж твердому розчині двох обговорюємих в літературі, удавалось би альтернативних механізмів взаємодії міжзеренних границь з виділеннями, що утворюються протягом коміркового перетворення фаз. Температура переходу від одного механізму до іншого залежить від попередньої історії, складу, зовнішніх умов, за якими проходить старіння. Так, суттєву роль відіграють сегрегуючі на границях домішки, попередня деформація сплава, дія зовнішніх напруг, тощо.

Попередня пластична деформація та прикладені зовні статичні напруги одностороннього розтягу (стиску) неоднозначно впливають на кінетику розпаду, як переривчастого, так і непереривчастого. Докритичні (за діаграмами рекристалізації) деформації і напруги, що не перевищують границю текучості, сповільнюють розпад, за умов їх вищого рівня процес перетворення прискорюється. Спостережені ефекти пояснюються взаємним впливом процесів виділення та рекристалізації. Обговорюються можливості створення квазіламінарних структур за рахунок механічних дій, сформульовано умови одержання шаристих структур певної геометрії.

Досліджено особливості структурних перетворень та виділення надлишкової енергії протягом відпалення пластично деформованих тугоплавких металів (Wo, Mo, Nb) та зразків, спресованих з порошків цих металів різної дисперсності. Показано, що у випадку литих металів виділення захованої енергії деформації відбувається і, головним чином, завершується на етапі відпалення (температурно- часових інтервалах), коли мають місце зворот та первинна рекристалізація. У металокерамічних об'єктах цей процес закінчується за вищих температур за участю збиральної рекристалізації. Помітний внесок у цьому випадку дає зменьшення сумарної поверхневої енергії ансамблю порошинок.

В третьому розділі "Конкуренція композиційного та деформаційного внесків" розглянуто питання, пов'язані з з'ясуванням ролі впливів структурних деформацій, що утворюються протягом формування неоднорідних структур, на їх макроскопічні фізичні характеристики та особливості низькотемпературного впорядкування. Найбільша увага приділяється об'єктам з високою чутливістю параметрів перетворень до тиску, перш за все, високотемпературним надпровідникам. З цією метою проведено ретельне дослідження температурних залежностей відносних видовжень надпровідникових орієнтованих керамік та монокристалів оксидів міді із змінним складом кисню. Спостережено зв'язок особливостей температурних залежностей поблизу надпровідного переходу (Мал. 2) та в колі 200 К, вплив на них магнітного поля, гістерезис

Ці особливості є чутливими до попередніх обробок, що визначають зміст та розподіл кисню. Результати експерименту свідчать про те, що у випадку ітрієвих оксидів міді кисень відіграє роль аномальних точкових дефектів з суттєвим зростом параметрів кристалічної гратки та питомого об'єму внаслідок насичення киснем. Тому неоднорідні стани, пов'язані зі зміною кисневого індексу в цьому матеріалі, можуть привести до виникнення значних полів неоднорідних пружних напруг, і тим самим суттєво вплинути на їх надпровідні характеристики, завдяки їх високій чутливості до тиску (dTc/dP ?10-9 K/Па). Тому пружні поля можуть помітно змінити картину розподілу параметру порядку у високотемпературних надпровідниках. Відповідні явища можуть бути проаналізованими в рамках феноменологічного підходу у постановці Гінзбурга - Ландау, що приймає до уваги внесок напруг у вільну енергію.

Внаслідок розгляду відповідних систем виразів можна отримати співвідношення для тензора деформацій високотемпературних надпровідників із складовою, що відповідає розмірним змінам при надпровідному переході, або взагалі при переході з ненадпровідного стану у надпровідний:

(.1)

де - параметр порядку, тензор Гj kd визначає деформацію кристала за умов впровадження в нього атомів кисню концентрації d (0<d<1), тензор визначає величину деформації кристала під час його переходу з ненадпровідного стану у надпровідний стан з . Величина цієї складової знаходиться у задовільній згідності з результатами вимірів (Мал. 2).

Аналізуються можливі наслідки, а саме ймовірність стримування формування надпровідного параметру порядку, пов'язаного з конкуренцією композиційного (підвищення надпровідних характеристик з насиченням киснем) та деформаційного (їх зниження в ділянці підвищеного складу кисню завдяки розтягу) внесків.

В четвертому розділі "Вплив структурних неоднорідностей на магнітні характеристики гетерогенних систем при низьких температурах" проведено комплексне дослідження намагнічування гетерогенних систем з контрольованим рівнем неоднорідностей у колі низькотемпературного впорядкування. Мета цих дослідів полягала у вивченні впливу структурних неоднорідностей та їх взаємодії з магнітними структурами на незворотньості намагнічування магнітовпорядкованих систем поблизу низькотемпературних перетворень, виділенню внесків різних типів кристалічних неоднорідностей та можливостей ідентифікації останніх з кривих магнітного гістерезису. Це становить особливий інтерес для дослідження низькотемпературних структур, тому що, як показали досліди попередніх розділів, звичайні методи структурного аналізу можуть чинити перешкоди з приводу впливів проміжних відпалювань, випромінювання, тощо, які уявляються особливо небезпечними у сильно корельованих системах.

Результати досліджень низькотемпературного намагнічування оксидів марганцю A1-xCaxMnO3 (A = Nd, Bі, Sm, Eu, Tb) виявили низку низькотемпературних магнітних фазових перетворень в цих матеріалах. Встановлено, що внаслідок легування сполуки NdMnO3 іонами кальцію слабкоферомагнітний стан за типом Дзялошинського - Морія переходить у феромагнітний за концентрації кальцію x = 0.2 із звищенням критичної температури від 89 до 128 K. Подальше збільшення концентрації кальцію викликає зменшення намагніченісті, і сполука стає антиферомагнітною при x = 0.4. Якісно така сама поведінка спостерігалася на сполуках Eu1-xCaxMnO3. Разом з тим намагніченість зразків із x = 0.2 серії з європієм була нижчою, ніж слід очікувати у випадку феромагнітного впорядкування іонів Mn3+ та Mn4+, що широко обговорюється в літературі. Сумарний орбітальний момент Eu3+ дорівнює нулю, і внеском рідкісноземельної підрешітки у намагніченість можна знехтувати. Навпаки, намагніченість європієвих сполук із x = 0.3 та x = 0.4 перевищує намагніченість аналогічних неодимових сполук. При низьких температурах намагніченість сполуки із самарієм суттєво вища, а вісмутової нижча, за неодимової. Вище 200 K намагніченість неодимової та вісмутової сполук зростає з температурою, що може свідчити про зарядове впорядкування, яке призводить до антиферомагнетизму. Детальне вивчення сполуки Nd0.6Ca0.4MnO3 свідчить про те, що перехід при 4.2К у зовнішньому магнітному полі є перетворенням із діелектричного антиферомагнітного стану у провідний феромагнітний стан. Перетворення є незворотним і зворот у антиферомагнітний стан потребує відігріву вище 50 K. Виміри пружних модулей та рентгенівські досліди виявили кристалоструктурний фазовий перехід в досліджених сполуках при температурах, що є несуттєво нижчими за кімнатну. Температура переходу несуттєво змінюється при зміні складу сполук. Поблизу 250 K спостерігається найвища намагніченість Nd0.6Ca0.4MnO3, що може свідчити про зв'язок переходу поблизу кімнатної температури з впорядкуванням іонів Mn3+ та Mn4+. Впорядкування має місце в широкому інтервалі концентрацій іонів кальцію, що сприяє зниженню спонтанної намагніченості в сполуках із x > 0.2. Заміщення іонів неодиму на іони вісмуту сприяє стабілізації антиферомагнітного стану, а заміщення іонами самарію та європію обумовлює властивості, притаманні спіновому склу. Зміна властивостей у низці A0.6Ca0.4MnO3 (A = Eu, Sm, Nd) вважається пов'язаним із збільшенням невідповідності між іонними радіусами марганцю та рідкісноземельного іона. Результати можуть свідчити про те, що система не зберігає гомогенний склад і розбивається на мікродомени з різним типом кристалічної структури. Формування магнітних станів у присутності близького впорядкування вивчалося на сплавах групи заліза. Шляхом магнітних та дилатометричних вимірів було встановлено, що присутності ближнього впорядкування відрізняється тонкішою структурою ніж звичайні переходи пара - феромагнетик в далековпорядкованому феромагнетику.

Детальне дослідження впливу гетерогенності структур на незворотньості намагнічування проведено на надпровідникових сполуках, перш за все високотемпературних надпровідниках. Розглянуто вплив фазового складу, домішків, границь та розміру зерен, після різноманітних попередніх термічних обробок на залишкову намагніченість, пов'язану з пінінгом магнітного потоку. На основі моделей критичного стану зроблено оцінки критичних струмів, та обумовлюючих їх сил взаємодії пінінгу вихорів магнітного потоку з неоднорідностями кристалічної структури. Встановлено задовільну відповідність даним прямих вимірів. Результати порівняно з оцінками сил пінінгу в неоднорідних надпровідниках за схемою, викладеною у попередньому розділі. Розглянуто компоненти пінінгу, пов'язані з пружними взаємодіями. Виявлено можливість впливу пружних неоднорідностей на особливості концентраційних залежностей критичних струмів відповідно фазовому складу надпровідникової сполуки. У дефіцитній за киснем сполуці YBa2Cu3O6+x максимальна сила пінінгу відповідає x=0.85 для однофазового складу та зростає в присутності фази Y2BaCuO5.

Друга частина дисертації "Дослідження магнітострикційних ефектів", що містить п'ятий та шостий розділи, присвячена вивченню шляхом магнітострикційних вимірів взаємодій кристалічної та магнітної структур та їх впливу на властивості впорядкованого стану, переважно в перовскітоподібних структурах оксидів міді і марганцю.

У п'ятому розділі "Гігантська стрикція оксидів міді та марганцю з перовскітоподібною структурою у колі низькотемпературних фазових перетворень" спостережено та детально досліджено різноманітними методами (ренгеноструктурним, дилатометричними ємностним та радіотехнічним, тензометричним) розмірні ефекти поблизу низькотемпературних переходів у впорядкований стан (надпровідний, антиферомагнітний) та у процесі його руйнування магнітним полем. Виявлено спільні риси магнітострикційних явищ в цих типах матеріалів, а саме гігантські значення відносних стрикційних деформацій (10-4), кореляцію польових залежностей магнітострикції та намагніченості, незворотность поведінки у магнітному полі, суттєві залишкові ефекти (Мал. 3).

Виявлено, що після перемагнічування повернення до низькотемпературного стану є можливим тільки після проміжного відігріву в нульовому полі до температури, вищої за температуру впорядкування.

У шостому розділі проведено детальний аналіз магнітострикції надпровідників. Проаналізовано магнітострикційні внески. Особливу увагу приділено розгляду термодинамічного та незворотнього внесків. Шляхом вимірювань на широкому колі високотемпературних надпровідників доведено, що гігантську незворотню магнітострикцію обумовлено пінінгом магнітного потоку на неоднорідностях кристалічної гратки. Таким чином, величини незворотньої магнітострикції визначаються переважно відповідними пінінгу градієнтами магнітного потоку. Результати проаналізовано в межах підходу, зоснованого на класичних моделях критичного стану надпровідників у поздовжньому магнітному полі. Цей підхід розвинуто на випадок тонкого шару надпровідника у перпендикулярному магнітному полі і одержане аналітичне рішення. Порівняння виміряних значень магнітострикції з обчисленими з використанням градієнтів магнітного потоку, одержаних з незворотньої намагніченості (Мал. 4) довело можливість використання магнітострикційних вимірів для вивчення змішаного стану надпровідників. Ця геометрія має прикладне значення, зокрема тому, що всі візуальні методи прямого вивчення магнітних структур є можливими саме в цій геометрії. В роботі було запропоновано метод обробки зображень магнітних структур, що дозволив оцінити просторовий розподіл магнітного потоку та його градієнтів і порівняти ці дані з результатами незалежних вимірів магнітострикції. Одержана розумна співбіжність результатів. Окремо, на базі оригінальних вимірів та аналізу літературних даних, була виділена парамагнітна складова магнітострикції надпровідників з парамагнітними іонами. Ця складова має квадратичну залежність від магнітного поля, ідентифіковану як пов'язану з кристалічним електричним полем, що знижує симетрію базісної площини, і може бути використаною для оцінок магнітопружних взаємодій парамагнітних іонів. Одержані дані про магнітострикцію жорстких надпровідників та запропонований метод їх використання для аналізу змішаного стану можуть бути застосованими при розробці потужнострумових магнітних систем. Становить також інтерес традиційне застосування надзвичайних стрикційних властивостей нових надпровідників, наприклад, у магнітоакустичних перетворювачах.

ВИСНОВКИ

В результаті проведених досліджень одержано і проаналізовано нові дані про процеси формування гетерогенних структур: шаристості кристалічної гратки шляхом керування комірковим розпадом пересичених твердих розчинів; розподілу точкових дефектів в оксидах; магнітних структур нижче температури впорядкування відповідно просторовому розподілу неоднорідностей кристалічної гратки. Це дозволило провести дослідження впливу взаємодій гетерогенних кристалічних та магнітних структур на незворотності розмірних та магнітних характеристик впорядкованих твердотільних систем поблизу температур впорядкування, з'ясувати їх природу, виявити роль композиційних та деформаційних внесків в процеси впорядкування, передбачити нові явища, обумовлені конкуренцією цих внесків, описати незворотності у магнітному полі та дати рекомендації щодо їх використовування з метою дослідження особливостей впорядкованих станів. Результати проведених комплексних досліджень зводяться до наступних основних висновків:

1. Руйнування низькотемпературного впорядкованого стану сполук оксидів міді та марганцю із структурами типу перовскітів магнітним полем супроводжується суттєвими незворотними розмірними ефектами. Встановлено, що у зовнішньому магнітному полі сполука Nd0.6Ca0.4MnO3 при 4.2 K переходить із діелектричного антиферомагнітного стану у провідний феромагнітний стан із зменшенням об'єму зразка на 0.1%. Величини магнітострикції при руйнуванні магнітним полем надпровідного стану сполук La2-xSrxCuO4, YBa2Cu3O6+x, досягає 10-4. Такі деформації є суттєвими для міцності матеріалів і мають бути прийнятими до уваги під час їх використання у магнітних полях.

2. Кінетика формування низькотемпературного впорядкованого стану розглянутих матеріалів та його руйнування у магнітному полі суттєво залежить від складу та просторового розподілу неоднорідностей кристалічної та магнітної структур. Концентрація та розподіл аномальних точкових дефектів кисню в оксидах міді визначає особливості їхнього переходу у надпровідний стан. Певні режими насичення киснем сполук YBa2Cu3O6+x призводять до суттєвих розмірних ефектів протягом переходу. В сполуках Nd0.6Ca0.4MnO3 заміщення іонів Nd на іони Bі призводить до стабілізації антиферомагнітного стану, а заміщення на іони Sm і Eu веде до появи властивостей, що притаманні спіновому склу. (Такий саме ефект спостережено на сполуках металів групи заліза у присутності близько-діючого впорядкування.)

3. Вплив гетерогенностей структур на процеси низькотемпературних перетворень в значній мірі визначається пов'язаними з ними неоднорідними пружними полями. Проведені дилатометричні вимірювання на різноманітті зразків з керованим термообробками ступенем гетерогенності продемонстрували широкий спектр абсолютних значень та температурних залежностей термічного поширення досліджених матеріалів. В окремих випадках, наприклад неоднорідного розподілу кисню в ітрієвих оксидах міді, це призводить до виникнення величезних (10-2) просторових змін питомого об'єму. Приймаючи до уваги високі чутливості критичних параметрів досліджених матеріалів до тиску, доведено, що відповідні пружні поля суттєво впливають на формування низькотемпературного стану та його властивості. Аналіз в термінах формування неоднорідного параметру порядку при переході сполук YBa2Cu3O6+x з неоднорідним розподілом кисню із ненадпровідного у надпровідний стан пояснює супроводжуючий розмірний ефект конкуренцією композиційного (підвищення надпровідних характеристик поблизу підвищеної концентрації кисню) та деформаційного (подавлення надпровідності деформаціями розтягу поблизу аномальних точкових дефектів) внесків. Неоднорідні пружні поля визначають також, як довели проведені іспити та оцінки, особливості залежностей сили пінінгу від температури, складу за киснем та нормальної фази Y2BaCuO5.

4. Розмірні ефекти в магнітному полі вирізняються тісним збігом як польових залежностей, так і абсолютних значень для надпровідних оксидів міді та антиферомагнітних оксидів марганцю, а також їх відповідністю кривим намагнічування цих матеріалів. Абсолютні значення відносних деформацій становлять 10-4, а незворотності у магнітному полі призводять до суттєвих залишкових деформацій, відповідаючих залишковій намагніченості. Для надпровідних сполук цей ефект задовільно описано деформацією кристалічної гратки, індукованою силами пінінгу із врахуванням пружних властивостей анізотропних неоднорідних структур. Результати розрахунків знаходяться у напівкількісній згоді з результатами дослідження впливу кристалічної анізотропії та геометричних факторів на незворотню магнітострикцію сполук La2-xSrxCuO4 та YBa2Cu3O6+x. Проведено порівняльне дослідження на монокристалах безкупратного та ізотропного надпровідника Ba0.66K0.34BіO3. Доведено, що термодинамічна (оборотна) компонента магнітострикції в цьому матеріалі може дорівнювати значенням компоненти, індукованої пінінгом, завдяки високій чутливості надпровідних параметрів до тиску. Проаналізовано внески рідкісноземельної магнітострикції від парамагнітних іонів і доведено, що її внесок є незалежним від надпровідної складової і вирізняється квадратичною залежністю від зовнішнього магнітного поля. Таким чином, незворотна гігантська магнітострикція може бути описаною взаємодією неоднорідностей кристалічної гратки з магнітною структурой у змішаному стані.

5. Незворотна магнітострикція у типовій для практичного застосування геометрії зовнішнього поля, прикладеного перпендикулярно до плоскої поверхні надпровідної площини, задовільно описується запропонованою в роботі моделлю, що пов'язує пружні параметри з градієнтами магнітного потоку, відповідаючими пінінгу, та припускає аналітичне рішення. Це дозволяє використовувати магнітострикційні виміри для розв'язування зворотної задачі знаходження просторового розподілу залишкового магнітного потоку та обумовлюючих його взаємодій. Одержані для високотемпературних надпровідників чисельні розв'язання знаходяться у задовільній відповідності результатам магнітних вимірів та прямих дослідів інших авторів. Такий підхід є плідним для одержання з одного експерименту інформації про струмові та міцностні властивості матеріалів для потужнострумових магнітних систем.

6. Неоднорідності кристалічної гратки, як то структура границь та їх властивості суттєво впливають на розвиток переривчастого розпаду пересичених твердих розчинів. Важливим фактором є відповідність швидкостей зросту ламедей створюючихся фаз та мігруючих границь, що залежить від температури старіння та зовнішніх полів. За певних умов мігруючі границі захоплюють ламелі, що визначає швидкість коміркового розпаду.

7. Попередня деформація та статичний однобічний розтяг (стиск), що діють безпосередньо в процесі старіння, можуть приводити як до уповільнення розпаду (докритичні деформації, напруги, що не перевищують границю текучості), так і до його прискорення при вищому рівні деформацій (напруг). Спостережені ефекти пов'язано з взаємним впливом процесів виділення та рекристалізації (попередня деформація), когерентних внутрішніх та зовнішніх напруг (повзучість). Знакозмінне навантаження з амплітудою, що перевищує порогове значення, сприяє прискоренню як переривчастого, так і непереривчастого розпаду. Гідростатичний стиск сповільнює розпад - головним чином за рахунок збільшенняя інкубаційного періоду створення зародків фаз, що виділяються протягом перетворення.

8. Термоциклювання та низькотемпературні напруги призводять до створення метастабільних формувань, що суттєво відпалюються при температурах, нижчих за кімнатну. Середній розмір зон когерентного розсіяння змінюється протягом відпалення немонотонно. Спостережено спектр метастабільних станів в оксидах міді та ніобію, пов'язаних з насиченням киснем протягом попередніх термічніх обробок.

9. Виділення схованої енергії деформації в умовах відпалення деформованих металів та залишкової енергії пресувань з металічних порошків завершується в різних температурних інтервалах, - у випадку металокерамік у колі температур, де вже проходить збиральна рекристалізація, у деформованих металів - на етапах відігріву, що відповідають звороту та первинній рекристалізації. Порівняльний анліз особливостей структурних перетворень та виділення надлишкової енергії порошків та литих металів Wo, Mo, Nb та зразків, спресованих з порошків цих металів різної дисперсності. Помітний внесок в останьому випадку дає зменшення сумарної поверхневої енергії ансамблю порошинок.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Nechіporenko І.N., Popov V.P., Sіrenko V.A. Thermal straіn effect іn $YBa_2Cu_3O_6+x$ superconductors // Phys.Stat.Sol.(b).-1994.-182.-P.183-188.

2. Сиренко В.А., Шимчах Г., Набялек А. Магнитные Троянчук И.О., Самсоненко Н.В., Соловых Т.К., фазовые превращения в A1-xCaxMnO3 (A = Nd, Bі, Sm, Eu, Tb) // ФНТ.-1997.- T.23,N10.-C.1074-1077.

3. Eremenko V.V., Sіrenko V.A., Szymczak H., Nabіa\lek A., Balbashov M.A. Magnetostrіctіon of thіn flat superconductor іn a transverse magnetіc fіeld // Superlattіces and Mіcrostructures.-1998.-V.24,N.3.-P.221-226.

4. Sіrenko V.A. Magnetostrіctіve effects іn superconductors // Superlattіces and Mіcrostructures.-1998.-V.23,N5.-P.1155-1160.

5. Сиренко В.А. Тепловое расширение высокотемпературных сверхпроводников // Сверхпроводимость: исследования и разработки.-1998.-N9-10.-C.52-68.

6. Sіrenko V.A. Іnvestіgatіon of low tempearture magnetіc state of the alloys // J.Low.Temp. (Sov).-1991.- V.17,N9.-P.1199-1201.

7. Сиренко В.А. О влиянии локальных пересыщений на кинетику ячеистого распада // Криогеннные материалы.- K.: Наукова думка.- 1991.-C.293-295.

8. Сиренко В.А. Исследование захвата магнитного потока в деформируемых сверхпроводниках // ФНТ.- 1984.- 10,N4.- C.207-211.

9. Еременко В.В., Сиренко В.А., Шимчак Г., Набялек А. Магнитострикция сверхпроводников. (Обзор) // ФНТ.-1999.-25,N4.-C.311-332.

10. Eremenko V.V., Nechіporenko І.N., Sіrenko V.A.Pіnnіng aspect of magnetostrіctіon effects іn superconductors //Physіca C.- 1997.- 282-287.- P.1427.

11. Nabіa\lek A., Szymczak H., Sіrenko V.A., D'yachenko A.І.Іnfluence of the real shape of a sample on the pіnnіng іnduced magnetostrіctіon // Journ. of Applіed Physіcs.-1998.-V.84,N7.-P.1-6.

12. Еременко В.В., Сиренко В.А., Шимчак Г., Набялек А., Барило С.Н., Гатальская В.И., Ширяев В.И.

Магнитострикция высокотемпературного бескупратного сверхпроводника BaBіKO // ФТТ.-1998 40, N7. - C.1199-1203.

13. Заварзина О.Л., Нечипоренко И.Н., Сиренко В.А. Низкотемпературная приставка для рентгеновских исследований в магнитном поле // Приборы и техника эксперимента.-1995.-N1.-С.211-212.

14. Nechіporenko І.N., Sіrenko V.A. Effect of competіtіon between straіn and composіtіon contrіbutіons on superconductor propertіes // Phys. Stat. Sol.(b).-1994.-184.-P.67-69.

15. Bakharev S.A., Gordeev S.N., Іvanchenko L.І., Popov V.P., Sіrenko V.A. Elastіc іnteractіon study durіng formatіon of superconductіng phases // Physіca C.-1994.-V.235-240.- P.1271-1272.

16. Nechіporenko І.N., Sіrenko V.A., Merenkov D.N. Effects of 123-expansіon // ФТВД.-1993.-3,N1.-C.123-130.

17. Nechіporenko І.N., Sіrenko V.A., Merenkov D.N. Straіn effects on magnetіc flux pіnnіng іn heterogeneous superconductors// Cryogenіcs.-1993.-33,N5.-P.481-485.

18. Сиренко А.Ф., Сиренко В.А. Ячеистый распад перенасыщенных металлических твердых растворов.// Дефектная структура и свойства реальных твердых тел.- Х.: Изд-во Харьковского госуниверситета, 1990.-С.61-79.

19. Удовенко В.Ф., Сиренко В.А., Кваша Д.И., Кузьмичева Л.Б.Тепловые эффекты и структурные изменения при отжиге неравновесных металлических порошков и литых металлов // Низкотемпературное электромашиностроение.-K.: Наукова думка.- 1988.-C.26-32.

20. Большуткин Д.Н., Деревянченко М.И., Печерская В.И., Сиренко В.А.Тепловое расширение концентрированных FeCrNі сплавов //t ФММ.-1987.-64,N5.-C.1029-1031.

21. Доценко В.И., Сиренко В.А. Проявление критического состояния в эффекте разупрочнения жестких сверхпроводников второго рода. // ФНТ.-1983.- 9,N5.-C.539-542.

22. Сиренко В.А. Влияние деформационных напряжений на критические токи в сверхпроводниках // Обзоры по "высокотемпературной сверхпроводимости".- изд. МЦНТИ.-1992.-ОМ-ВТСП-30.-71 с.

23. Сиренко В.А. Тепловое расширение высокотемпературных сверхпроводников // Обзоры по "высокотемпературной сверхпроводимости".- Изд. МЦНТИ.-1992.- ОМ-ВТСП-31.- 32 с.

24. Сиренко В.А. Термические напряжения в многокомпонентных системах при низких температурах.-Харьков:1991.-44 c.(Препр./ ФТИНТ;16-91).

25. Сиренко В.А. Влияние деформации на критические токи в сверхпроводниках.- Харьков: 1986.- 25 c. (Препр./ ФТИНТ; 5-86).

26. Сиренко В.А. Деформационные зависимости остаточной намагниченности сверхпроводящих сплавов // Матер. ІІІ Всесоюзн.сем. "Металлофизика сверхпроводников". - Киев. - 1986. - C.211-212.

27. Сиренко В.А. Кинетика структурных изменений при отжиге порошков и литых металлов //Матер. семинара "Кинетика и термодинамика пластической деформации".- Барнаул. - 1988. - C.81.

28. Сиренко В.А. Влияние термоциклирования на прочностные характеристики стекловолокнита // В мат.XІІ Всесоюзн. конф.по физике прочности и пластичности. - Куйбышев. - 1989. - C.32.

29. Sіrenko V.A. Straіn effect on magnetіc flux pіnnіng іn superconductors // Іn the mat. of the ІV Sovіet-German semіnar on HTS. - St. Pet.- 6-13 Oct., 1991. - P.212-214.

30. Сиренко В.А. Влияние термических напряжений на характеристики композитов при низких температурах // В мат. международного семинара "Эволюция деформационных структур. - Барнаул. - 1992. - C.176.

31. Sіrenko V.A. Magnetostrіctіve effects іn superconductors // Proc. of the World Congress on Superconductіvіty. - Eger, Hungary. - July 1996. - P.81-89.

Размещено на Allbest.ru